CC BY
34
НЛТУ
УКРЛ1НИ
Hl/IUB
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270608
Article received 15.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 504.06:630.[22+18]
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author
Z. V. Polishchuk [email protected]
З. В. Полiщук
Быоцерювський нащональний аграрний утверситет, м. Быа Церква, Украта
ПОШИРЕННЯ ТА СТРУКТУРА ДЕРЕВОРУЙН1ВНИХ ГРИБ1В У РЕКРЕАГЕННО ТРАНСФОРМОВАНИХ СУД1БРОВАХ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослiджено особливостi поширення 29 видiв макромщетав i3 28 poдiв, 18 родин, 6 порядив вiддiлу Basidiomycota (клас Agaricomycetes) на piзних кaтeгopiях живих i мертвих cy6cTpaTiB судiбpoвнol лгсово! екосистеми зелено! зони Киева. Найбшьше видiв (8) та знахщок (35) ксилoтpoфiв виявлено на Betula pendula L. Ксилотрофи майже однаково пoшиpeнi у крош, на стoвбуpi та кoмeлi Quercus robur L. З наближенням до озера E6icy охарактеризовано змши систематично! i тpoфiч-но! структур ксилотрофних гpибiв залежно вiд деревних порвд, ступеня !х пошкодження, стадп деструкцп !хньо1 деревини. Зменшуеться кiлькiсть ксилoтpoфiв вiд 17 до 9 видiв, удвiчi зменшуеться кiлькiсть !х знaхiдoк. Тiльки Phellinus robustus за-селяе 49 % сухостшних дерев Q. robur, 35 % - Stereum hirsutum, 16 % - Radulomyces molaris. На пеньках Q. robur, B. pendula та Pinus sylvestris L. домшують Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus variabilis. У найбшьш деградованих дере-востанах у paдiусi до 400 м ввд озера Ебгсу на Q. robur виявлено 9-14 видiв ксилотроф1в, нaйпoшиpeнiшим е Lycoperdon pyri-forme. Майже удвiчi зростае частка бютрофних гpибiв, якi найактивнше розвиваються на ослаблених i сильно ослаблених особинах Q. robur. Превалюють види I-II стaдiй деструкцп деревини. Серед ксиломжобюнтав-паразипв 8,5 % становлять Laetiporus sulphureus та Phellinus robustus. На живих деревах мжобюти не виявлено.
Krnuoei слова: стан деревостану; субстрати; макромщети; мiкoiндикaцiя.
Вступ. Бiоценози люових екосистем формуються впродовж тривалого часу i тому е доволi цшсними уг-рупованнями рiзних таксономiчних груп тварин, рос-лин, грибiв, яш взаемно пристосованi одна до одно!. 1х-ня еднiсть пiдтримуеться численними i рiзними за змга том контактними, трансабютичними, трансбiотичними зв'язками та залежностями, як1 проявляються у конку-ренцп за ресурси життя, алелопатп, симбiозi, а також рiзного роду консортними зв'язками (Rabotnov, 1983). Вщ кiлькостi i тiсноти цих зв'язшв iстотно залежить бь отичне рiзноманiття, складнiсть структури i бiологiчна стшшсть екосистем. Особливо розвиненi i поширеш у лiсах зв'язки деревних рослин з грибами. Серед мшобь оти лгав ютотною за к1льк1сним та яшсним представ-ництвом е група ксиломiкобiонтiв. Паразитичнi агари-ко!дш та афшофоро!дш гриби можуть негативно впли-вати на санiтарний стан лшу як збудники кореневих i стовбурових гнилей ^ог&епко, 1979; Muhin & ^гошп, 2007; Shevchenko & Tsyliuryk, 1968). Своею чергою, сапротрофнi гриби забезпечують нормальний колообiг речовини та енергп, здшснюючи розклад рослинно! ор-ганiки. Незважаючи на набутий науковцями досвiд що-до використання ксилотрофних грибiв та деревних рослин у ролi бiоiндикаторiв стану лгав, особливосп поширення дереворуйнiвних грибiв у рiзних природних зонах Укра!ни за антропогенного впливу досi залиша-ються недостатньо дослiдженими ^о^епко, 1979; Ми-
hin & Voronin, 2007; Shevchenko & Tsyliuryk, 1968; Blin-kova & Ivanenko, 2013a, 2013b, 2014). Зазначеш питання особливо актуальш у лiсах зелених зон навколо великих Micr, як1 зазнають iстотного впливу комплексу чин-нишв рекреацп.
Мета дослiдження - охарактеризувати поширення, систематичну i трофiчну структури дереворуйшвних грибiв залежно вiд деревних видiв Кшвського Полiсся i ввд ступеня рекреацшно! дигресп екосистеми (на прик-ладi судiбровних типiв люу).
Об'екти та методика дослiдження. Дослвдження здiйснювали у зеленiй зонi Киева, на територп Катю-жанського люництва ДП "Димерське лiсове господар-ство", в одному з найпоширенiших титв лiсу - свiжа грабово-дубово-соснова судiброва (С2-ГДС), що сфор-мувався на темно-арих опiдзолених грунтах та чорно-земах опiдзолених. Судячи з фондових документiв ль совпорядкування, цi люи певною мiрою вiдображають характер рекреацшно! дигресп Кшвського Полiсся.
Вiдповiдно до принцитв порiвняльноl екологп, шляхом рекогносцирувальних обстежень в iдентичних за характеристикою одноярусних деревостанах методами люознавства було закладено екологiчний профiль з трьох пробних площ (ПП), розмщених на рiзнiй вщста-нi вщ органiзованих мiсць вiдпочинку навколо озера Ебюу, розташованому на околицi смт Димер Вишго-родського р-ну Кшвсько! обл. (Anuchin, 1982; Vorobev,
1нформащя про автора:
Полiщук Зоряна Вггалмвна, acnipaHT, наук. керiвник В. В. Лавров, д-р с.-г. наук, професор. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Полiщук З. В. Поширення та структура дереворуйывних гpибiв у рекреагенно трансформованих судiбpовах
КиУвського полiсся. Науковий вкник НЛТУ УкраУни. 2017. Вип. 27(6). С. 42-46. Citation APA: Polishchuk, Z. V. (2017). Distribution and Structure of the Wood-Destroying Fungi in Recreational-Transformed Suboakeries in Kyiv Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 42-46. https://doi.org/10.15421/40270608
1967; Saшtarm ргауу1а и lisakh Штату, 1995). Контрольною екосистемою вважали ПП3К (табл. 1).
Латинсьш назви таксошв рослинносп наведено за С. Л. Мосяшним (Mosyakin & Fedoronchuk, 1999). Категорш сашгарного стану дерев визначали за сукуп-шстю бюморфолопчних ознак (густота крони, кол1р, характер розподшу листков, пошкоджешсть комахами 1 збудниками хвороб, стан кори, наявшсть сухих плок тощо) вщповщно до правил ^апйагт pravyla и Ukrainy, 1995). 1ндекс стану деревосташв розраховува-
ли як суму добутшв показника категорп стану на шль-шсть дерев у цш категорп, подшену на загальну шль-шсть обстежених дерев. Здоровими (I) вважають дере-востани з вдексом 1-1,5, ослабленими (II) - 1,51-2,50, дуже ослабленими (III) - 2,51-3,50, такими, що всиха-ють (IV) - 3,51-4,50, "св1жим сухостоем" (V), - 4,515,50, "старим сухостоем" (VI) - 5,51-6. Мехашчно пош-кодженими вважали дерева з1 слвдами зламаного чи спиляного гшля, стовбурових ран (до камбш) р1зного термшу давность
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика деревосташв екопрофыю
g Квартал, видш ââs: ■ Э «'ю m«w Породний склад деревостану Порода Э '3 о ft ,А S к D, см N, шт./ га а г/ "3s ,М Зiмкнутiсть деревного намету
Quercus robur L. 100 27,5 38,5 360
1 9, 4 100 5Д3С2Бп Pinus sylvestris L. 80 24,0 26,1 145 378 0,75
Betula pendula L. 80 19,1 20,5 110
Quercus robur L. 105 27,8 39,6 355
2 9, 4 400 7Д2С1Бп Pinus sylvestris L. 60 22,0 24,0 150 355 0,65
Betula pendula L. 60 16,5 19,0 85
Quercus robur L. 120 29,5 43,2 330
3К 9, 2 800 7Д2С1Бп Pinus sylvestris L. 100 27,1 300 140 370 0,80
Betula pendula L. 80 18,0 18,5 90
*Примтки: середньозваженi показники деревосташв : А - вж, Н - висота, D - даметр дерев, N - густота, М - запас деревини.
Природне поновлення деревосташв оцшювали за шкалою В. Г. Нестерова (Nesterov, 1948). Стан повер-хневого шару грунту характеризували за А. Ф. Поляко-вим (Poljakov & Plugatar, 2009). Наявшсть ксиломшобь онпв виявляли на р1вш органу, деревно! рослини, попу-ляцп (виду), бюгрупи (або ярусу), фггоценозу. Анал1зу-вали систематичну та троф1чну структури дерево-руйшвного м1кокомплексу. Наявшсть грибних плодо-ношень занотовували з урахуванням онтогенетичних особливостей макромщепв. Визначення дереворуйшв-них вид1в, !х номенклатури проводили за актуальними он-лайн базами даних (mycobank.org) 1 методикою (С1е-menson, 2009). Мертвий субстрат дерева-живителя роз-витку дереворуйшвних гриб1в шльшсно 1 морфометрич-но характеризували за двома категор1ями - люовий опад 1 пеньки. Поширешсть паразитичних гриб1в ощ-нювали за часткою дерев з характерними плодовими ть лами в1д загально! шлькосп дерев на ПП. Стадп дес-трукцп деревини визначали за шкалою П. В. Горд1енка ^о^Пш, 1979) (табл. 2).
Табл. 2. Шкала дiагностики стадш деструкцп деревини
Стадiя деструкцп В1зуальш ознаки
Слабка (I) Деревина з1 щшьною корою, видим1 ознаки деструкцп е тшьки подекуди
Середня (II) Верхнш шар деревини м'який, кора м1сцями в1дпала, розкладання помгтне в1зуально, гостр1 предмети проникають на значну глибину в деревину, гниль пластинчаста або призматична
Сильна (III) Залишаеться тшьки форма стовбура, кора м1сцями в1дпала, на поверхш зазвичай добре розвинеш синузи мох1в [ лишайниюв
Результата дослiдження. Встановлено, що внасль док рекреацiйного впливу вщбуваеться порушення структурно-функцiональноï органiзацiï уах лiсових екосистем екопрофiлю, але найбшьше - бiля о. Ебiсу (11111; див. табл. 1). У цьому насадженш вiдсутнiй тд-лiсок. Щдргсг головних лiсотвiрних порiд Q. robur та P. sylvestris е слабким i неблагонадiйним. За часткою у де-
ревостанi механiчно пошкоджених дерев i площею ран породи становлять такий ряд: Q. robur - 7,0 %, 70,0 см2; P. sylvestris - 3,5 %, 55,5 см2; B. pendula - 0,5 %, 28,0 см2. У трав'яному яруа, що покривае 32 % площ^ домшують рудеральш та адвентивш види Chelidônium mâjus L., Dactilis glomerâta L., Impatiens parviflora L., Stenactis annua L. тощо. 27,5 % поверхш грунту мае 4-ту стадiю дигресiï. Загальна стащя рекреагенноï тран-сформацiï екосистеми - III.
З ввддаленням на 400 м ввд озера (ПП2) мехашчш пошкодження виявлено тiльки на Q. robur (3,2 %, 84,0 см2) та P. sylvestris (2,0 %, 65,0 см2), ïx удвiчi мен-ше. Подекуди зберiгся шдлюок i3 Frangula alnus Mill. та Sambucus nigra L. Проте у шдросп е тiльки незначна шльшсть Q. robur, аналогiчно з 11111. У трав'яному яру-ri з проективним покриттям 43,0 % домшують лiсовi види Achillea millefolium L., Geranium sanguineum L., Poa nemoralis L., Polygonum aviculare L., менше рудера-лiв Artemisia vulgâris L., D. glomerâta, I. parviflora, S. annua тощо. Менше деградована поверхня грунту - 3-тя стащя дигресiï на 20,1 % площг Екосистема мае II стадш рекреагенно1' трансформацiï.
На ПП3 (800 м вiд озера) дерева не мають мехашч-них пошкоджень. Пiдлiсок добре розвинений i представлений куртинами Corylus avellana L., F. alnus та S. nigra. Пщргсг Q. robur та P. sylvestris е благонадшним. Тшьки 5,5 % поверхш грунту мае 2-гу стадш дигресп. У трав'яному ярус^ що зберпся на 78 % площ^ бiльше поширенi лiсовi рослини - Betonica officinalis L., Geranium sylvâticum L., Origanum vulgare L., Pulmonaria officinalis L., Viola sylvestris Lam., а нехарактерш для цього типу люу види Galinsoga ciliata (Raf.) В1аке, Geum urba-num L., I. parviflora, Solidâgo virgâurea L. тощо представлен спорадично.
У деревостанах екопрофiлю загалом виявлено 28 ви-дiв макромiцетiв з 27 родiв, 18 родин, 6 порядив ввддь лу Basidiomycota (клас Agaricomycetes) (табл. 3). Серед мiкоризниx грибiв ектомiкоризу з P. sylvestris форму-ють Amanita muscaria (L.) Lam., A. phalloides (Fr.) Link
к
та Thelephora terrestris Ehrh. З Q. robur ектомшоризу формують Xerocomellus chrysenteron (Bull.) Sutara), Pa-xillus involutus (Batsch) Fr. та Xerocomus pruinatus Quél.; з Betula pendula Roth. - Leccinum scabrum (Bull.) Gray. На освилених донках плодоносять A. muscaria, S. lute-
us та T. terrestris. Проте систематична i трофiчна струк-тури ксилотрофних rp^ÍB i ix поширення змшюються залежно вiд ступеня рекреагенно' трансформацп еко-системи, ступеня пошкодження певних порщ дерев, стадп деструкцп 'хньо' деревини (табл. 3).
Табл. 3. Заселетсть деревних порiд ксилотрофними грибами i деструкщя деревини
№ з/п Вид деревно' рос-лини Вид гриба Стадiя деструк-цп деревини
namHCLKa Ha3Ba укра!нська назва
1 Q. robur Crepidotus variabilis Креттодус мшливий II, III
2 Hypholoma fasciculare Опеньок арчано-жовтий несправжнш -
3 Gloeoporus dichrous Глепорус двокольоровий I, II, III
4 Laetiporus sulphureus Трутовик арчасто-жовтий I, II
5 Lenzites betulina Ленцггес березовий II, III
6 Lycoperdon pyriforme Дощовик грушопздбний III
7 Paxillus involutus Свинушка тонка -
8 Phellinus robustus Трутовик несправжнш дубовий II, III
9 Fistulina hepatica Печшочниця звичайна II, III
10 Radulomyces molaris Радуломщес зубчастий I, II
11 Schizophyllum commune Розщепка звичайна I, II
12 Stereum hirsutum Стереум жорстковолосистий I, II
13 Vuilleminia comedens Вшлемшя з'!даюча I
14 Xerocomellus chrysenteron Моховик трщинуватий -
15 Xerocomus pruinatus Моховик оксамитовий -
16 Hymenochaete rubiginosa Гiменохета червоно-бура, дубова I, II
17 P. sylvestris Amanita muscaria Мухомор червоний -
18 A. phalloides Блiда поганка -
19 Auriscalpium vulgare Аурискальтум звичайний -
20 Thelephora terrestris Телефора звичайна I, II
21 Trichaptum hollii Трiхаптум буро-фюлетовий I, II
22 B. pendula Fomitopsis pinicola Трутовик облямований II, III
23 Fomes fomentariu Трутовик справжнiй II, III
24 Lycoperdon pyriforme Дощовик грушопздбний III
25 Leccinum scabrum Пiдберезовик звичайний -
26 Piptoporus betulinus Трутовик березовий II, III
27 Trichaptum biforme Трiхаптум двоякий I, II
28 Trametes pubescens Траметес пухнастий I-III
29 Stereum subtomentosum Стереум шжноповстяний I, II
У найбшьш деградованих екосистемах (ПП1) на особинах Q. robur розвиваються 9 видiв ксилотрофiв, 6 i3 них - на живих деревах I-IV категорш стану. Найпоширенiшим виявився Lycoperdon pyriforme Scha-eff. Решта видiв-паразигiв трапляеться поодиноко на деревах II-III категорш стану. У мюцях механiчних пошкоджень рекреантами стовбурiв Q. robur i навколо морозобош виявлено плодоношения Crepidotus variabilis (Pers.) P. Kumm. (у розривах кори), Laetiporus sulphu-reus (Fr.) Murr. та Phellinus robustus (P. Karst.) Bourdot et Galzin (на плт 1-го порядку). Бшя комля на неушко-дженш корi розвиваються Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. та Paxillus involutus (Batsch) Fr. На живих деревах P. sylvestris та B. pendula мшобюти не виявлено.
1 2 3
Пробш плопц
шш Кшьюсть ВВДВ ЕШШЭ КШЬЮСТЬ знахщок
■ Частка бютрофних вмд1в Рис. Загальний розподш вид1в i знахщок ксилотрофних гриб1в на екопрофiлi
Отже, у радуа до 100 м вщ о. Ебiсу серед ксиломь кобiонтiв iз паразитичним способом живлення 8,5 % становлять Laetiporus sulphureus та Phellinus robustus -гриби середньо! шкiдливостi зi спорадичною появою (рис.). Цi деревостани е сильно ослабленими (1с = 2,55, середнш ступiнь пошкодження). Проте iндекс санггар-ного стану порiд рiзний: Q. robur - 2,71, P. sylvestris -1,75 i B. pendula - 1,65 (табл. 4). Дереворуйшвш гриби найбшьше розвиваються на ослаблених (II категорiя) i сильно ослаблених (III) особинах Q. robur. На дуб^ що всихае (IV категорiя), знайдено тiльки 2,5 % ксилотро-фiв. З наближенням до озера, порiвняно з к1льк1стю ви-дiв, значно бiльше, удвiчi зменшуеться шльшсть знахь док ксилотрофних грибiв i, навпаки, майже удвiчi зрос-тае частка бютрофних видiв (див. рис.).
Далi вiд озера, на ПП2 виявлено 15 видiв ксилотро-фiв, 8 з яких розвиваеться на живих деревах Q. robur I-IV категорш стану. Тут теж найпоширешшим е L. pyriforme. На стовбурах, у мюцях пошкоджень i морозобо-1'н, плодоносять C. variabilis (у розривах кори), L. sulphureus та P. robustus (на плках 1-го порядку). Бшя комля на цшснш корi трапляеться H. fasciculare та P. involutus - аналопчно як на ПП1. На надгрунтових ко-ренях-"лапах" живих P. sylvestris розвиваються Amanita muscaria та Auriscalpium vulgare, а на стовбурi - Thelep-hora terrestris. На живих деревах B. pendula на ПП2 ви-явлено плодовi тша 4 видiв ксилотрофiв - Leccinum scabrum, Piptoporus betulinus, Trichaptum biforme, Stere-um subtomentosum. Порiвняно з ПП1, тут поширенiсть паразитiв-ксилотрофiв дещо бiльша - 10,5 % (див. рис.).
Дослвджеш деревостани у цш зош люу е ослабленими (1с = 1,75). Частка здорових дерев P. sylvestris е дещо нижчою (24,2 %) пор1вняно з ПП1 (29,5 %), натомють менше сильно ослаблених особин та тих, що всихають. Дерева B. pendula за саштарною структурою i частка здорових дерев Q. robur мають подiбну ситуацiю на дь лянцi ПП1. Закономiрнiсть поширення дереворуйшв-них грибiв на деревах Q. robur, залежно вiд !х сашгар-ного стану, така сама як на ПП1 (див. табл. 4).
Табл. 4. Саштарний стан деревних порвд i деревостанiв __на екопрофм__
№ Деревна Розподш дерев за категоршми стану, % !ндекс стану (Тс)
з/п порода I II III IV V породи дере-востану
Q. robur 25,7 35,5 35,1 2,3 1,4 2,71
1 P. sylvest ris 29,5 29,9 35,1 5,5 0,0 1,75 2,55
B. pendula 20,0 39,1 34,9 6,0 0,0 1,65
Q. robur 25,5 40,1 31,9 2,5 0,0 1,95
2 P. sylvest ris 24,2 47,8 25,3 2,7 0,0 1,70 1,75
B. pendula 21,3 37,8 38,2 2,7 0,0 1,90
Q. robur 32,7 35,5 31,3 0,5 0,0 1,70
3 P. sylvest ris 35,3 34,1 27,6 2,8 0,0 1,65 1,60
B. pendula 31,0 32,9 32,7 3,4 0,0 1,50
Найбшьшу к1льк1сть видiв (17) та знахшок (53) кси-лотрофiв виявлено у найвшдалешших вiд озера й найменш деградованих деревостанах з великою кшьшс-тю природного вiдпаду бiомаси (середшх i малих гiлок) (див. рис., ПП3; 1с = 1,60). На деревах Q. robur, незалеж-но вш I-IV категорiй стану, виявлено плодовi тiла 14 вищв дереворуйнiвних грибiв. Проте поширенiсть бютрофних грибiв у цiй зонi тсового масиву е значно меншою, на вшмшу вiд ПП1 та III12. виявлено тшьки Phellinus robustus на стовбурах Q. robur (див. рис.). Ксилотрофи майже однаково поширенi як на комлi (наприклад, Fistulina hepatica), так i на стовбурi (Stere-um hirsutum) i крош (С. variabilis,) дерев. Тшьки на 5 деревах Q. robur у мюцях морозобош знайдено плодоношения С. variabilis, L. sulphureus, V. comedens, Radu-lomyces molaris. На особинах P. sylvestris розвиваються ri самi види, що i на I II 12. Натомють на деревах B. pendula виявлено максимальну к1льк1сть видiв (8) та знахь док (35) ксилотрофiв, виявлених на екопрофiлi.
Зазвичай мертвi субстрати у деревостанах - це су-хостiйнi дерева i люовий вiдпад (пеньки, середнi та малi гiлки). На дослвдженому екопрофш сухостiй Q. robur виявлено тшьки на ПП1: 48,9 % його стовбурiв заселено P. robustus; 35,0 % - S. hirsutum, карпофори якого поширеш на комлях i стовбурах дерев; 16,1 % - R. molaris на комел^ плках рiзного розмiру i пнях. Стовбуро-вi частини_сухостою заселенi також H. rubiginosa та L. pyriforme. На середньому та великому гiллi (Dсер = 2,510,0 см) розвиваеться С. variabilis та Schizophyllum commune Fr. (ПП1-35,5 %, ПП2-38,5, ПП3-26,0 % знахадок); Stereum gausapatum (Fr.) Fr. виявлено на тонких опалих плках фсер = 0,5-2,5 см) тшьки на ПП2 (65,5 % знахь док) та ПП3 (35,5 % знахвдок). На пеньках Q. robur, B. pendula та P. sylvestris, виявлених тшьки на ПП1, домь
нують плодовi тiла Trichaptum biforme, Trametes pubes-cens, Crepidotus variabilis.
Висновки. Судiбровнi лiси Кшвського Полюся в ра-дiусi до 400 м вш мiсць концентровано! рекреацп, таких, як озеро E6icy (зелена зона Киева), зазнають рекре-агенно! трансформацп 11-111 стадiй. У люових екосисте-мах св1жо! грабово-дубово-сосново! сyдiброви спосте-режено: зниження зiмкнyтостi крон вiд 0,80 до 0,65; ме-ханiчне пошкодження до 7 % дерев; поширення у тра-восто! нелiсових, рудеральних видiв, зменшення його покриття до з 78 до 32 %; II-IV стадп дигресп 20-28 % поверхнi грунту. У мшмально порушених лiсах виявлено 29 видiв макромiцетiв з 28 родiв, 18 родин, 6 порядив вщдшу Basidiomycota (клас Agaricomycetes). Ксилотрофи майже однаково поширеш на основних еле-ментах дерев Quercus robur L. - у крош, на стовбyрi та його комлг Проте найбшьше видiв (8) та знахiдок (35) ксилотрофiв виявлено на деревах Betula pendula L.
Порушення лiсового середовища попршуе умови розвитку макромiцетiв. З наближенням до озера змен-шуеться кшьшсть ксилотрофiв вiд 17 до 9 видiв, yдвiчi зменшуеться к1льк1сть !х знахвдок. Тiльки Phellinus robustus заселяе 49 % сухостшних дерев Q. robur, 35 % -Stereum hirsutum, 16 % - Radulomyces molaris. На пеньках Q. robur, B. pendula та Pinus sylvestris L. домшують Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus vari-abilis.
Залежно вш ступеня порушення люових екосистем, пошкодження певних порш дерев, стадп деструкцп 1хньо1 деревини, змшюються систематична i трофiчна структури ксилотрофних грибiв i !х поширення. У найбшьш деградованих i ослаблених деревостанах у ра-дiyсi до 400 м вш о. Ебiсy на Q. robur виявлено 9-14 ви-дiв ксилотрофiв, найпоширенiшим е Lycoperdon pyriforme. Майже yдвiчi зростае частка бютрофних грибiв, як1 найактившше розвиваються на ослаблених i сильно ослаблених особинах Q. robur. Тут превалюють види I-II стадш деструкцп деревини. Серед ксиломшобюнпв-па-разипв 8,5 % становлять Laetiporus sulphureus та Phelli-nus robustus, що створюють середню загрозу для дерев. На живих деревах P. sylvestris та B. pendula мгкобюти не виявлено. Серед мертвого субстрату вшпаду найбшьшу кшьшсть видiв i знахвдок виявлено на плках середнього на великого розмiрiв.
Перелш використаних джерел
Anuchin, P. P. (1982). Lesnaja taksacija [Forest taxation]. Moscow:
Lesn. prom-st. 547 p. [in Russian]. Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2013). Analiz konsortyvnykh zvi-azkiv yak bioindykatsiia stanu transformovanykh lisiv na mezhi Kyivskoho Polissia ta Kyivskoi vysochynnoi oblasti [Analysis of conservative relations as a bioindication of the condition of transformed forests on the border of the Kyiv Polissya and the Kiev highland region]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia biolo-hiia, biotekhnolohiia, ekolohiia, 204, 15-23. Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2013). Stan doslidzhenosti ko-adaptyvnoi systemy derevnykh roslyn i ksylotrofnykh hrybiv [The state of research of the co-adaptive system of woody plants and xylotrophic fungi]. Scientific Bulletin ofUNFU, 25(13), 137-144. Blinkova, O. I., & Ivanenko, O. M. (2014). Koadaptyvna systema derevnykh roslyn ta ksylotrofnykh hrybiv yak bioindykatsiia stanu lisiv Kyivskoho Polissia ta Kyivskoi vysochynnoi oblasti [Co-adaptive system of tree plants and xylotrophic fungi as a bioindication of the forests of the Kyiv Polissya and the Kiev highland region]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 19(2), 14-32.
Clemenson, H. (2009). Methods for working with macrofungi: Labo- Nesterov, V. G. (1948). Metodika izuchenija estestvennogo vozobnov-ratory, cultivation and preparation of larger fungi for light micros- lenija lesa [Methods of studying the natural regeneration of forests]. copy. Eaching: IHW Verlag. 88 p. Krasnojarsk, Russia, 75 p. [in Russian].
Gordienko, P. V. (1979). Ekologicheskie osobennosti derevorazrusha- Poljakov, A. F., & Plugatar, Yu. V. (2009). Lesnye formacii Kryma i iushhikh gribov v lesnykh biogeotcenozakh srednego Sikhotje-Ali- ih jekologicheskaja rol [Forest formations of Crimea and their eco-nia [Ecological features of wood-destroying fungi in forest bioge- logical role]. Harkiv: Novoe slovo. 405 p. [in Russian]. ocenoses of the middle Sikhote-Alin]. Thesis abstract of Cand. Biol. Rabotnov, T. A. (1983). Fitocenologija [Phytocenology]. Moscow: science, 03.00.16 - Ecology, MGU, Moscow, Russia, 20 p. Izd-vo Mosk. un-ta. 296 p. [in Russian].
Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular Plants of Sanitarni pravyla u lisakh Ukrainy (1995), Postanova Kabinetu Mi-Ukraine a nomenclatural checklist. Kholodny Institute Botany. nistriv Ukrainy № 555 vid 27 lypnia 1995 r., Kyiv, Ukraine, 20 p. 234 p. Shevchenko, S. V., & Tsyliuryk, A. V. (1968). Lisova fitopatolohiia
Muhin, V. A., & Voronin, P. Yu. (2007). Mikogennoe razlozhenie [Forest phytopathology]. Kyiv: Vyshcha shkola. 382 p. [in drevesiny i jemissiia ugleroda v lesnykh jekosistemakh [Mycogenic Ukrainian].
decomposition of wood and carbon emissions in forest ecosystems]. Vorobev, D. V. (1967). Metodika lesotipologicheskih issledovanij Ekologija, 1, 24-29. [Methods of forest typological studies]. Kyiv: Urozhai. 388 p. [in
Russian].
З. В. Полищук
Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина
РАСПРОСТРАНЕНИЕ И СТРУКТУРА ДЕРЕВОРАЗРУШАЮЩИХ ГРИБОВ В РЕКРЕАГЕННО
ТРАНСФОРМИРОВАННЫХ СУДУБРАВАХ КИЕВСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Исследованы особенности распространения 29 видов макромицетов из 28 родов, 18 семейств, 6 порядков отдела Basidi-omycota (класс Agaricomycetes) на разных категориях живых и мертвых субстратов судубравной лесной экосистемы зеленой зоны Киева. Больше всего видов (8) и находок (35) ксилотрофов обнаружено на Betulapendula L. Ксилотрофы почти одинаково распространены в кроне, на стволе и комле Quercus robur L. С приближением к озеру Ебису охарактеризованы изменения систематической и трофической структур ксилотрофных грибов в зависимости от древесных пород, степени их повреждения, стадии деструкции их древесины. Уменьшается количество ксилотрофов с 17 до 9 видов, в два раза количество их находок. Только Phellinus robustus заселяет 49 % сухостойных дерев Q. robur, 35 % - Stereum hirsutum, 16 % - Radulomyces molaris. На пнях Q. robur, B. pendula и Pinus sylvestris L. доминируют Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus variabilis. В наиболее деградированных древостоях в радиусе до 400 м от озера Ебгсу на Q. robur обнаружено 9-14 видов ксилотрофов, преобладает Lycoperdon pyriforme. Почти в два раза возрастает долевое участие биотрофных грибов, которые активнее всего развиваются на ослабленных и сильно ослабленных особях Q. robur. Преобладают виды I-II стадий деструкции древесины. Среди ксиломикобионтов-паразитов 8,5 % составляют Laetiporus sulphureus и Phellinus robustus. На живых деревьях микобиоты не обнаружено.
Ключевые слова: состояние древостоя; субстраты; макромицеты; микоиндтикация.
Z. V. Polishchuk
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
DISTRIBUTION AND STRUCTURE OF THE WOOD-DESTROYING FUNGI IN RECREATIONAL-TRANSFORMED SUBOAKERIES IN KYIV POLISSYA
The gradient of recreational influence describes changes in the systematic and trophic structures of xylotrophic fungi in subo-akery forests depending on the tree species, the degree of their damage and the stage of their wood destruction. Within a radius of 400 meters from the concentrated places of recreation, such as Lake Ebisu, forests undergo recreational transformation II-III stages. In forest ecosystems of fresh hornbeam-oak-pine suboakeries reducing canopy density; mechanical damage of trees; distribution non-forest, ruderal species in herbage, reducing its coverage; 2-4 digression stage of soil surface are observed. The peculiarities of the distribution of macromycetes on different categories of living and dead substrates of suboakery forest ecosystem are highlighted. The distribution of wood-destroying fungi in the biometric categories of wood and components of forest fall is shown. In minimally disturbed forests it was found 29 species macromycetes from 28 genuses, 18 families, 6 orders of the phylum Basidiomycota (class Aga-ricomycetes). With the approach to the lake the number of xylotrophes reduces from 17 to 9 species, the number of their findings reduces twice. Only Phellinus robustus inhabits 49 % of dead trees Quercus robur L., 35 % - Stereum hirsutum, 16 % - Radulomyces molaris. Trichaptum biforme, Trametes pubescens, Crepidotus variabilis dominates at Q. robur, Betula pendula L. and Pinus sylvestris L. stumps. Up to 14 xylotrophic types were found in the most degraded and weakened stands on Q. robur in a radius of 400 meters from the Lake Ebisu, the most common is Lycoperdon pyriforme. Proportion of biotrophic fungi, that are most actively developing on the weakened and severely weakened individuals Q. robur, increases almost twice. Xylotrophes that cause I and II stages of wood degradation are prevalent here. Among xylomycobiont-parasites 8.5 % are Laetiporus sulphureus and Phellinus robustus, which are high threat to the trees. On the living trees P. sylvestris and B. pendula mycrobiota were not found. The greatest number of species and findings are discovered on the branches of medium and large size among the dead substrate of mortality.
Keywords: condition of stand; substrates; macromycetes; mycoindication
