CC BY
161
21. Helm, S. Academic Research. Designing a Formative Measure for Corporate Reputation [Text] / Sabrina Helm // Corporate Reputation Review. — 2005. — Vol. 8, No 2. — P. 95—109.
ОЦШКА можливого ВПЛИВУ PEAЛiЗAЦii РЕАЛЬНОГО ШВЕСТИЦШНОГО ПРОЕКТУ НА iMiДЖ ШДПРИЕМСТВА
Обгрунтовуеться необхщнють врахування етичних аспек^в при прийнятт iнвecтицiйних рiшeнь на пiдприемcтвi. Запропо-новано модель оцiнки можливого впливу реашзацп реального iнвecтицiйного проекту на iмiдж комeрцiйного пiдприемcтвa. Запропоновано модель ощнки значень вагових коeфiцiентiв, що заснована на розв'язaннi вщповщно! матрично! гри.
Ключовi слова: реальний швестицшний проект, iмiдж тд-приемства, матрична гра.
Бакуменко Мария Александровна, преподаватель, кафедра экономической кибернетики, Таврический национальный уни-
верситет им. В. И. Вернадского, Симферополь, АРК, Украина, e-mail: [email protected].
Сигал Анатолий Викторович, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономической кибернетики, Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, Симферополь, АРК, Украина, e-mail: [email protected].
Бакуменко Марiя Олександрiвна, викладач, кафедра еко-H0Mi4H0i кбернетики, Тавршський нащональний утверситет iM. В. I. Вернадського, Сжферополь, АРК, Украта. Спал Анатолт Вшторович, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра економiчноl кбернетики, Тавршський нащональний утверситет iM. В. I. Вернадського, Сжферополь, АРК, Украта.
Bakumenko Maria, Taurida National V. I. Vernadsky University, Simferopol, Crimea, Ukraine, e-mail: [email protected].
Sigal Anatoliy, Taurida National V. I. Vernadsky University, Simferopol, Crimea, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 330.3
Чорнодщ I. с. ПОР1ВНЯННЯ МОДЕЛЕЙ СОЩАЛЬНО-
ОР1ЕНТОВАННХ ЕКОНОМШ
В статтг охарактеризовано моделг соцгально-оргентованих економгк. Проведено поргвняння соцгальнихмоделей економгки. Визначено критергг, за якимирозргзняютьсямоделг соцгальногрин-ковог економгки. Доведено, що за сьогоднштх умов господарювання формуеться нова парадигма соцгальног полтики, що поеднуе три сили: державу, ринок I громадянське сустльство. Видшено загальнг тенденцп функцюнування европейських соцгально-оргентованих економгк.
Клпчов1 слова: соцгалгзацгя, соцгально-ринкове господарство, соцгальна держава, соцгальна полтика.
1. Вступ
Дослщження тенденцш та особливостей еволюцп розвинених ринкових систем щодо забезпечення високого рiвня добробуту населення може стати методолопчною основою для формування адекватно! сощально! поль тики Укра!ни, котра зможе забезпечити динамiчний економiчний розвиток та сощальну стабшьшсть в умо-вах сощальних реформ з одно! сторони та глобалiзащi свиово! економжи, котра супроводжуеться лiбералiза-щею соцiально-економiчних процеав з шшо! сторони. В контекст пошуку власно! моделi нащонально! еконо-мжи вагому роль мае вдагравати теоретичний аспект розвитку процеав соцiалiзацii ринкових економiчних систем розвинених кра!н.
2. Анал1з л1тературних джерел I постановка проблеми
В економiчнiй теорп та практищ господарювання Укра!ни як держави з трансформацшною сощально-економiчною системою, на сьогодш не iснуе единого тдходу до механiзмiв формування соцiально-орiенто-вано! економiки та нацiональноi моделi розвитку
Принципи та досввд соцiалiзацii економжи европейських кра!н описаний у пращ Л. Ерхарда та шших учених. Вони обгрунтували iснування рiзних моделей соцiальноi ринково! економiки, визначили !хню специ-фiкy роль держави у розв'язанш соцiальних завдань, способи прийняття колективних ршень [1].
Ниш досить активно ведеться дослщження проблем суп основних характеристик соцiально-орiентованих економж у працях таких вчених-економiстiв, як З. Галушка, О. Власюк, А. Гальчинський, В. Геець, Я. Жалшо, С. Кириленко, Н. Лебедева, О. Гршнова, Е. Лiбанова, Л. 1льчук, В. Куценко, В. Чалий, С. Пахомов, О. Новжо-ва, Н. Хома, та ш. Серед росшських дослiдникiв можна видiлити А. Шюллера, Х. Крюссельберга, Н. Базилева, М. Стрежнева, М. Шимаи, А. Сидоровича та ш. [2—13].
Метою написання статт е запропонувати характеристику моделей соцiально-орiентованих економiк, охарактеризувати основш пiдходи до !х аналiзу. Запропонувати рекомендацп та пропозицп щодо впроваджен-ня вiдповiдних рекомендацш та заходiв для економiки Укра!ни.
3. Результати дослщжень сощально-ор1снтованих економш
Найбiльш популярно! у теорп i практицi розв'язання соцiальних завдань виявилася концепщя соцiального ринкового господарства, у якш головна увага прид^лась соцiальнiй ролi держави. На перший план у сощальнш полiтицi висувалася вщповщальшсть суспiльства за умо-ви шнування кожного його громадянина. Через систему перерозподшу доходiв i власностi держава повинна була гарантувати кожному громадянину певний рiвень життя. У той же час, ввдповщно до вде! «суспшьства ефективно! конкуренцп» кожний громадянин повинен вiдчувати ввдповвдальшсть за рiвень свое! iнiцiативи
34 ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 2/2(16], 2014, © Чорнодщ I. С.
J
та активност в планi забезпечення свого шнування. «Сощальне ринкове господарство, — наголошував Л. Ер-хард, — може бути гарантованим лише в тому випадку, якщо дякуючи вшьному змаганню найкращi досягнення отримують переваги перед менш задовiльними. ...тдви-щеним досягненням забезпечуеться бiльший прибуток i «сощально» бiльш цiнний пiдприeмець отримуе бiльшу гарантiю успiху i новi можливостЬ» [1]. Концепцiя «со-щального ринкового господарства» передбачала: забезпечення найлшших умов для розвитку шдивщуальносп шляхом активно! полiтики пiдтримання конкуренцп, спрямовано! проти картелiв та шших форм концент-рацп виробництва, що заперечують доступ на ринок; корекщю розподiлу доходiв, що вiдбуваeться на осно-вi ринкових принципiв, з метою зниження надмiрноi рiзницi в рiвнях доходiв та майновiй забезпеченост у дусi розподiльчоi справедливостi при дотриманш принципу субсидiарностi (охорона пращ, забезпечення зайнятосп, соцiальний захист); активну кон'юнктурну полiтику, спрямовану на забезпечення стабшьносп гро-шово! системи, високо! зайнятостi, рiвноваги платiжного балансу тощо; формування правових, шфраструктур-них, еколопчних умов для економiчного зростання та забезпечення конфортност всiх державних заходiв з принципами конкурентного порядку [2].
Поняття сощально'! держави характеризуеться в основному конституцшним, законодавчим закршленням '!'! соцiальних функцiй i у сво!й основi мае полiтичну природу. Еволющя концепцп соцiальноi держави, поява нових сощальних механiзмiв у державнш полiтицi, на думку багатьох дослщниюв, призвели до виникнення самого поняття сощально орiентованоi моделi економiки, що характеризуе на практищ еднiсть ринкових вщносин i соцiальноi вiдповiдальностi держави. Основний кри-терiй при цьому — мкце i змiст сощально! полггики держави. Так, С. Ю. Дефорж включае в критерп сис-тематизацп моделей ступiнь можливо! адаптованост моделi до соцiально-економiчних умов. На його думку, розвинеш ринковi системи необхвдно розглядати на двох рiвнях. На першому рiвнi — розвинеш ринковi економiки з високими сощальними стандартами, на-приклад США, Канада, Япошя, Австралiя, кра!ни Шв-денно-Схвдно'! Азп тощо. Особливостi кра!н Швшчно'! Америки — вiдсутнiсть iсторично сформованих шститупв соцiального партнерства, вторинний, залишковий, виму-шений характер соцiальноi полиики, бiднiсть трактуеться з позицii моралi i милосердя, а нерiвнiсть — природне явище, стимул до розвитку конкуренцп, сильна дифе-ренцiацiя доходiв. Особливостi кра!н Пiвденно-Схiдноi Азп — робиники вiдстороненi вiд участi в керiвництвi пiдприемствами, урiзана демократiя. На другому рiвнi — власне соцiально-орiентованi моделi ринкових еконо-мiк. Набагато вище на цьому рiвнi стутнь соцiального захисту громадян, соцiальна полиика спрямована на пом'якшення соцiальноi диференщацп, лiквiдацiю бщ-ностi, гiднi стандарти життя. С. Ю. Дефорж на цьому рiвнi видiляе чотири соцiально-орiентованi моделi еко-номiк европейських держав: континентальна (шмецька), англосаксонська, скандинавська i середземноморська моделi [3].
М. Базилев видшяе лiберальну, консервативну, сощал-демократичну i рудиментарну моделi [4]. Д. Юнгблюд розрiзняе 3 моделi економж: англосаксонську (неолiбе-ралiзм), японську (консерватизм) i соцiальне ринкове
господарство [5]. М. Стрежнева характеризуе скандинав-ську, лiберальну, корпоративну i пiвденно-европейську моделi [6].
У документах 6врокомiсii видшяються такi моделi: континентальна (бiсмаркiвська), англосаксонська (модель Бевервджа), скандинавська (твшчна) i пiвден-но-европейська (середземноморська): континентальна.
Розглянемо такi основш моделi (рис. 1):
1. Англосаксонська модель характеризуеться мш-мальним втручанням держави в мехашзми розподiлу та перерозподшу доходiв; незначними соцiальними гаранпя-ми з боку держави; прюритетом економiчних цiлей над соцiальними. Сощальний захист мае адресний характер. Держава мало втручаеться в регулювання зайнятосп, соцiальнi послуги переважно надають приватш компанп та громадськi органiзацii. Ця модель спираеться на Кейн-сову тезу про необхщшсть пiдтримки i стимулювання сукупного попиту в економщ! Економiчна полiтика, що спираеться на дану модель, характеризуеться наступними рисами: а) сукупний попит легше пiддаеться контролю, коли державний сектор або державна власшсть вдагра-ють значну роль у структурi виробництва; б) бюджет та фккальна полiтика використовуються як головш шстру-менти впливу на сукупний попит i напрямки розвитку економжи; в) здiйснюеться взаемна ув'язка у розподт доходiв мiж урядом, тдприемствами та профспiлками; г) використовуеться вдикативне планування — державi выводиться роль контролера та спостерiгача на вщмшу вiд iмперативного планування, коли державш рiшен-ня мають директивний характер. Ця модель панувала у Великобританп до середини 80-х роюв.
Примгска: складено автором за даними [7, 8]
Рис. 1. Класифшащя моделей сощально ^Еитовант економки
2. Скандинавська модель характеризуеться розгалу-женою системою сощальних гарантш, соцiальноi допомо-ги та страхування. Сощальна полiтика виступае головною метою економiчноi дiяльностi держави. У здшсненш соцiальноi полiтики спостерiгаеться домшування iдей рiвностi та солiдарностi. Основна частка сощальних витрат належить урядовим центральним i мшцевим органам, як здiйснюють фiнансування соцiальних витрат за рахунок податкових надходжень державних бюджепв. Головна роль у фшансуванш сощальних програм належить держав! Сощальш фонди утворюються майже повшстю за рахунок роботодавцiв i держави. Характер-ними ознаками цiеi моделi е: забезпечення максимального рiвня зайнятостг, високi темпи економiчного зростання за державно! тдтримки; справедливий розподiл доходiв; створення мiцного суспiльного сектора, що охоплюе
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/2(16], 2014
сфери побуту, освии, житлового будiвництва, охорони здоров'я та пенсшного забезпечення; активна участь держави у розробщ та реалiзацii соцiальних програм; встановлення i тдтримка високих стандартiв життя i доходiв населення; створення ефективно! системи мш-цевого самоврядування; скоординована полiтика уряду, тдприемщв та профспiлок у забезпеченш максимального рiвня зайнятостi i високих стандартiв оплати працi; висою податки та висока податкова база.
3. Континентальна модель особлива тим, що втру-чання держави в сощальш процеси допускаеться лише у випадках «провалiв ринку». Для ще! моделi характерш широко розгалужена обов'язкова система сощального страхування та iснування соцiальних трансферт для непрацюючих члешв суспiльства. Держава надае од-накового значення економiчним та соцiальним цiлям в економiчнiй полiтицi. Через бюджет перерозподiляеться близько 50 % ВВП, страховi фонди формуються як за рахунок роботодавщв,так i працiвникiв. Розвиваеться система сощального партнерства, прюритетним завдан-ням виступае висока зайняпсть. Соцiальна стабiльнiсть забезпечена чикими iнституцiйно-правовими гарантiями.
Континентальна модель встановлюе жорсткий зв'язок мiж рiвнем соцiального захисту та тривалiстю профе-сiйноi дiяльностi. В основi ще! моделi лежить механiзм соцiального страхування, сощальш видатки фшансують-ся переважно за рахунок страхових внесюв роботодавщв i застрахованих працiвникiв. Таким чином, ця модель передбачае реалiзацiю правила е^валентност! коли величина страхових виплат визначаеться насамперед величиною страхових внесюв. Для шдивдав та сiмей зi слабкими можливостями активно! трудово! участ зберiгаеться нацiональна солiдарнiсть [9].
4. Середземноморська або твденно-европейська модель характеризуемся тим, що соцiальна полiтика переважно орiентована на соцiально вразливi верстви населення i не мае всеохоплюючого характеру. У цих кра!нах бшьш характерне використання певних громад-ських оргашзацш для виконання соцiальних функцш. Соцiальна допомога носить, в основному, адресний характер (малозабезпеченим). Своерщшсть моделi визна-чаеться iсторичним фактором: бурхливим розвитком раннього торгового капiталiзму i пiзньою iндустрiалi-зацiею даного субрегюну.
Вважаеться, що найбiльш устшною версiею сощаль-но! держави е скандинавська. Дж. Квшт видiляе наступт характеристики скандинавсько! моделi добробуту:
1. Всеосяжний характер: державна полиика мае широкий обхват; в порiвняннi з шшими кра!нами, держава грае тут велику роль, шж ринок або цившьне суспiльство.
2. Повна зайняпсть: полiтика направлена на забезпечення повно! зайнятостi населення ^або попере-дження безробiття, особливо тривалого.
3. Рiвнiсть: полiтика мае на мет збiльшення рiвно-ст мiж рiзними гендерними, вiковими, класовими, амейними, етнiчними, релiгiйними, регiональними i iншими групами.
4. Унiверсальнiсть: право на основнi соцiальнi гаран-тГ! (у натуральному i грошовому вираз^ для широкого спектру соцiальних обставин i життевих ситуацiй.
5. Висока яюсть цих гарантiй: соцiальнi послуги мають високу яюсть i надаються професюналами в данiй сферi.
6. Щедркть гарантiй: грошовi трансферти, особливо для низько-доходних груп, достатньо щедр! щоб забезпечити «нормальний» рiвень життя [10]. Вона, забезпечуючи вимiри стабшьносп та соцiальноi справедливостi, надаючи бiзнесовiй дiяльностi прогнозо-ване середовище та стабшьне правове пiдrрунтя, сприяе поширенню в пiвнiчноeвропейських краiнах сильного вщчуття iдентичностi, належностi до громади, спшьно! iсторичноi пам'ятi, соцiальноi та етнiчноi однорiдностi. Держава стае умовою визначення способу життя вдивща та знаходження його нащонально'! та соцiальноi автен-тичностi. Вона сприяе втiленню гармоншного сощально-го ладу згiдно з вимiрами рацiональностi i передбачае вщносну автономнiсть громадянського суспiльства. Вона е суттевою характеристикою пiвнiчноевропейськоi моделi розвитку й протягом тривалого часу зберте вщносно егалiтарне суспiльство, репрезентанти якого мають не тшьки вiдносно подiбний рiвень життя, але й передуам рiвнiсть можливостей, рiвнiсть життевих шанав [11].
Найхарактернiшим е те, що у Скандинав!! створена ефективна модель сшвшнування державноi влади, профспшкового руху та громадянського суспiльства, як! забезпечують стабiльне функцiонування сощаль-но! держави добробуту (welfare state), тдтримують ii життестшюсть. Населення зберкае стшку прихильшсть принципам соцiальноi справедливост нав!ть попри те, що втшення цих щей об'ективно призводить до ви-сокого р!вня податкового навантаження на особист! прибутки громадян.
Пор1вняння наведених вище моделей уперше представив бельгiйський вчений А. Сатр у матерiалах для 6вропейськоi комки [12]. Тхш характеристики подано у табл. 1.
За даними пор!вняльно! таблищ бачимо, що моделi розр!зняються за низкою критерпв, однак !хш сощальш результати е порiвнюваними.
Таблиця 1
П^вняння сощальних моделей eKQHQMiKK
Критерц видшення м□дeлi Скандинавська (Шве-цiя, Дашя, Н□рвeгiя, Фiнляндiя) Англо-Сак- сонська (США, Канада, Велико-британiя) Континенталь-на (ФРН, Ав-стрiя, Бeльгiя, Нiдeрланди, Швeйцарiя) Серед-земномор-ська (Гре-цiя, Iталiя, Iспанiя)
Головна спeцифiка сощальнш модeлi Участь населення в житп суспiльства i с□цiальна згуртова-нiсть □рiEнтацiя на матерiальний добробут через зайня- TiCTb Корпоратив-но-професшна □снова — к□лeктивнi договори □сновна ^Ентащя на пeнсiйну систему; сeгмeнтацiя сощальних виплат за статусом
□сновна вщпо-вiдальнiсть Держава Держава Ринок пращ й система страхування Сiм'я та церква
Вид сшп-дарн□стi Суспшьна Переважно iндивi-дуальна Ек□н□мiчна □мейна
Рiвeнь пе-рeр□зп□дiлу дохода Високий Середнiй □бмежений □бмежений
PiBemi с□цiальних послуг, що надаються Середнш/ високий Середшй/ високий Диференщйо-ваний Низький
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 2/2(16], 2014
Закiнчення табл. 1
Критери видшення модеш Скандинав-ська (Шве-щя, Дашя, Норвепя, Фшляндая) Англо-Сак- сонська (США, Канада, Велико-бриташя) Континенталь-на (ФРН, Ав-стрiя, Бельпя, Нiдерланди, Швейцарiя) Серед-земномор-ська (Гре-цiя, Iталiя, Icпанiя)
Стутнь охоплення сощальними послугами yci грома-дяни Усi грома-дяни yci зайнятi Переважно малозабез-печенi
Фшансу-вання Податки Податки Страховi внески Страховi внески та iншi джерела
Управлшня Держава/ профспшки Держава Страховi органiзацii', як1 самост1йно управляються Страховi органi-заци, як1 самост1йно управля-ються
Примггка: складено автором за даними [13—15]
Разом з тим, досввд показуе, чим бшьша роль вщво-диться матерiальному розумiнню розподiльчоi справед-ливостi, тим сильшше економiчна полiтика переорiен-товуеться iз забезпечення принципу правово! держави на принцип сощально! держави. А вщ цього — зале-жить розумшня важливостi та змiсту щлей загально! економiчноi полiтики (стабiльнiсть щнносп грошей, висока зайнятiсть, економiчне зростання, справедливий розподш доходiв, зовнiшньоекономiчна рiвновага) та iнституцiйна матриця носив i засобiв економiчноi по-лiтики (грошово!, фiскальноi, розподiльчоi, соцiальноi, полiтики зростання та зайнятосп).
Головнi моделi функцюнування сощально'! ринко-во! економiки розрiзняються за рядом критерпв: а) за мшцем соцiальних орiентирiв в системi нацiональних прiоритетiв; б) за часткою ВВП, що розподiляеться через державний бюджет; в) за мехашзмом розподшу соцiальних функцiй мiж державою, приватним сектором i громадським суспiльством; г) за особливостями цiлей i механiзмiв соцiальноi полiтики; д) за рiвнем економiчноi свободи; е) за сощальна спрямованiсть податкiв державного бюджету; е) можливктю впливу на економжу громадських органiзацiй (зокрема проф-стлок), держави i виробникiв та ш.
В останнi десятилiття в розвинених европейських кра!нах стала дедалi чиюше формуватися нова парадигма сощально! полиики, що поеднуе три сили: держава (полггична влада), ринок (економiчна влада) i громадянське суспiльство (дифузшна влада, що ор-ганiзуеться знизу).
4. Висновки
Досвщ соцiально конкурентоспроможного функщ-онування европейських «держав добробуту» дозволяе видiлити ряд характерних для них загальних рис: висок показники ВВП та стабiльнi темпи !х зростання; наявнiсть крупного середнього класу з вщносно висо-ким рiвнем життя; вiдсутнiсть крайньо! диференщацп доходiв рiзних верств населення; державш соцiальнi гаранты населенню (безкоштовнi медична допомога, освиа, надання що мае потребу сощального житла, пд-
ш пенсп i iн.); значна роль держави в перерозподШ доходiв, практика державно-приватного партнерства, участь сощал-демокрапв в полиищ; ефективнi форми демократичного устрою i цивiльного суспiльства.
Для економжи Укра!ни при будiвництвi соцiальноi держави доцшьно використати досвiд 6С котрий грун-туються на наступному: а) сощальт iнтереси визначають стратегiю економiчну полiтики, загальна мета яко! полягае в тому, щоб розвинути потенщал всiх людей; б) ефектив-на сощальна полиика можлива лише за умови макро-економiчноi стабiлiзацi!; в) урядовi фiнанси мають бути надшними, щоб забезпечити свободу вибору правильного рiвня i профiлю податкiв (без ефективного i прозорого механiзму збирання податкiв суспiльна вiдповiдальнiсть неможлива); г) системи сощального забезпечення повинш бшьшою мiрою надавати послуги всiм людям, тж ство-рювати мережу забезпечення лише мтмального рiвня для найменш забезпечених верств населення, — вони повиннi засновуватися на принципах сощально! та щди-вщуально! вiдповiдальностi всiх громадян та створювати стимули до пращ; д) ефективна ринкова економжа ви-магае вщповщного iнституцiонального розвитку, установи повинш бути гнучкими, а !х дГ! — скоординованими, щоб пристосуватися до нових виклиюв; е) охорона здоров'я, освиа та виховання дiтей залишаються найважливiшим компонентом iнвестування в майбутне; е) охорона навко-лишнього середовища та нормальнi умови працi означають меншу кiлькiсть витрат на охорону здоров'я i стимулюють зростання виробництва; ж) жодна соцiальна полiтика не може компенсувати втрату робочих мкць, — економiчна полiтика, яка тдтримуе повну зайнятiсть робочо! сили, е найкращою соцiальною полiтикою.
Лгеература
1. Эрхард, Л. Благосостояние для всех [Текст] : пер. с нем. / Л. Эрхард. — М.: Начала-Пресс, 1991. — 336 с
2. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономики [Текст] / под. общ. ред. А. Шюллер, Х.-Г. Крюссельберг; пер. с нем. В. П. Гутник, А. Ю. Чепуренко. — М.: Экономика, 2006. — 338 с.
3. Дефорж, С. Ю. ¡нституцшш основи становлення сощального ринкового господарства [Текст] : автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / С. Ю. Дефорж; Харк. нац. ун-т ¡м. В. Н. Каразша. — Х., 2006. — 19 с.
4. Базылев, Н. Социально-ориентированная рыночная экономика и ее эволюция [Текст] / Н. Базылев, М. Базылева // ЭКОВЕС. — 2003. — № 3. — С. 288—313.
5. Юнгблюд, Д. Социально-экономические модели развитых стран: основные особенности, эффективность и перспективы [Текст] / Д. Юнгблюд // Общество и экономика. — 2007. — № 7. — С. 99—148.
6. Стрежнева, М. Проблемы социальной политики в Европейском союзе [Текст] / М. Стрежнева // Мировая экономика и международные отношения. — 2006. — № 8. — С. 22—32.
7. Дребот, О. М. Класифжащя тишв сощально! держави I моделей соц1ально-ор1ентовано! економжи [Текст] : зб. наук. пр. / О. М. Дребот // Вюник СевНТУ. Сер1я: Економжа I фшанси. — Севастополь, 2011. — Вип. 116. — С. 51—56.
8. Шимаи, М. Глобализация как источник конкуренции, конфликтов и возможностей [Електронний ресурс] / М. Шимаи. — Режим доступу: \wwwZURL: www.ptpu.ru/issues. — Назва з екрану
9. Хома, Н. М. Типолопя моделей сощально! держави: анал1з основних щдход!в [Текст] / Н. М. Хома // Держава 1 право. — 2012. — Вип. 56. — С. 618—623.
10. Квист, Дж. Социальные реформы в скандинавских странах в 1990-е годы: использование теории нечеткого набора для оценки соответствия идеальным типам [Электронный ресурс] / Джон Квист // SPERO. — Копенгаген: Датский национальный институт социальных исследований, 2003. — № 1. — Режим доступа: \wwwZURL: http://spero.socpol.ru
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/2(16], 2014
37-J
11. Парсонс, Т. Система современных обществ [Текст] / Т. Пар-сонс; пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева; под ред. М. С. Ковалевой. — М.: Аспект Пресс, 1998. — 270 с.
12. Sapir, A. Globalisation and the Reform of European Social Models [Electronic resource] / A. Sapir // Background document for the presentation at ECOFIN informal Meeting. — Manchester, 9 Sept. 2005. — Available at: \www/URL: http://www.bruegel.org/Repositories/Documents/Publications
13. Галушка, З. I. Соцiалiзацiя трансформацшно1 економжи: особливосп, проблеми, прюритети [Текст] : монографiя / З. I. Галушка. — Чершвщ: Чершвецький нащональний уш-верситет, 2009. — 408 с.
14. Пасько, Я. Сшввщношення сощально! держави та шфор-мацшного суспшьства в контекст вимiрiв свободи, права i власност [Текст] / Я. Пасько // Схщ. — 2006. — № 3. — С. 41—45.
15. Zadek, S. Responsible Competitiveness [Text] / Simon Zadek, John Sabapathy, Helle Dossing, Tracey Swift // Corporate Responsibility Clusters in Action. — January, 2003. — P. 54—65.
СРАВНЕНИЕ МОДЕЛЕЙ СОЦИАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННЫХ
экономик
В статье охарактеризованы модели социально-ориентированных экономик. Проведено сравнение социальных моделей
экономики. Определены критерии, по которым различаются модели социальной рыночной экономики. Доказано, что в сегодняшних условиях хозяйствования формируется новая парадигма социальной политики, которая объединяет три силы: государство, рынок и гражданское общество. Выделены общие тенденции функционирования европейских социально-ориентированных экономик.
Ключевые слова: социализация, социально-рыночное хозяйство, социальное государство, социальная политика.
Чорнодгд 1гор Степанович, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, Науково-дослГдний eKOHOMi4Huü iHcmumym МШстерства eK0H0MÎ4H0Z0 розвитку та торгiвлi Украти, Kuïe, Украта, e-mail: [email protected].
Чорнодид Игорь Степанович, кандидат экономических наук, доцент, Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономического развития и торговли Украины, Киев, Украина.
Chornodid Ihor, Scientific and Research Economic Institute, Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 338.45:621:330:341.1
ОРГАШЗАЩН ТЕХН1ЧН0Г0 ПЕРЕ03БР0ЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКШ Д1ЯЛЬН0СТ1 МАШНН0БУД1ВННХ ШДПРИЕМСТВ
Ми представляемо оргатзацшну структуру управлтня технгчним переозброенням з матричными тдроздыами Iрозподглом функцюнальних обов'язкгв працгвникгв вгддтв, зайнятиху цьому процесг. Для усунення проблеми подвшного шдпорядкування при матричному тип оргатзацп запропоновано шляхи гх виршення. Розроблено схему процесу виконання завдання на прикладг створення I використання коштгв фонду техтчного переозброення у вгддш бухгалтеры.
Ключов1 слова: оргатзацшна структура, матричний тип оргатзацп, фонд техтчного пере-озброення.
Фартушняк 0. В., Цибулько Д. I.
1. Вступ
Устшна дiяльнiсть будь-якого тдприемства безпо-середньо пов'язана з його ефективним управлшням. Пошук нових оптимальних структур i методiв управлшня для коршних перетворень в технологи, техшщ та оргатзацп виробництва виходить на перший план. У цьому зв'язку актуальност набувае проблема оргаш-зацшного ршення здшснення техтчного переозброення на машинобудiвних тдприемствах.
2. Анал1з лгсературних даних I постановка проблеми
Дослщженнями з проведення техтчного переозброення на пiдприемствi та реалiзацii таких заходiв присвятили сво! пращ вчеш: I. В. Больботенко, В. А. Василенко, Л. Г. Олшник, I. М. Петрович, В. С. Пономаренко, О. М. Тимонин, В. М. Гриньова, П. А. Орлов, I. П. Отенко,
Л. I. Нейкова, С. А. Курдюков, К. В. Ларша, Н. С. 1л-ляшенко та ш.
Аналiз останшх публжацш з питань управлшня техтчним переозброенням [1—10] засвщчив, що незважаючи на увагу, що придшяеться проблемi техтчного переозброення, багато найважливших питань управлшня повшстю не виршеш. На думку авторiв, оргашзацшш аспекти управлшня техтчним переозброенням навиь у теоретичному плат, потребують подальшо! конкре-тизаци та опрацювання.
Мета i завдання дослщження. У зв'язку з цим метою дано! роботи е розробка оргатзацшно! структури управлшня техтчним переозброенням господарсько! дiяльностi машинобудiвних тдприемств.
Завданнями роботи е: характеристика комплексно! системи заходiв техтчного переозброення; розробка оргатзацшно! структури управлшня техтчним переозброенням з використанням матричного типу оргатзацп; визначення конкретних завдань по проекту техшч-
ТЕХН0Л0ГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 2/2(16], 2014, © Фартушняк О. В., Цибулько Д. I.
