CC BY
38
винна бути приведена вщповщно до науково обгрунтованих прюритет1в фор-мування ефективно! системи оплати пращ.
Лггература
1. Гр1шнова О.А. Людський каттал: формування в систем! осв^и i профес1йно'1 пщго-товки. / О.А. Грiшнова. - К. : Вид-во "Знания", 2001. - 254 с.
2. Економ1чна теор1я. Полiтекономiя : пiдручник / за ред. В.Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2003. - 581 с.
3. Исаенко А.Н. Человеческий капитал в современной экономике / А.Н. Исаенко // США-Канада: Экономика - Политика - Культура. - 2002. - № 2. - С. 110-127.
4. Куценко В.1. Людський каттал як фактор сощального захисту населення: проблеми змщнення / В.1. Куценко, Г.1. Евтушенко // Зайнятють та ринок пращ : Мiжвiдомч. наук. зб. -2007. - № 10. - С. 136.
5. Куценко В.1. Людський каттал: мюце i роль у реалiзацii економiчних реформ / В.1. Куценко, Т.1. Шпарага // Вюник НАН Украiни. - 2006. - № 1-2. - С. 27-32.
Иляш О.И., Романяк М.О., Ковалышин А.Б. Человеческий капитал и его место в системе управления оплатой труда
Проведен анализ и обобщение концептуальных исследований теории человеческого капитала. Обоснована взаимовыгодность вложения в человеческий капитал со стороны любого из субъектов, учитывая государство, которое повлияет на повышение уровня оплаты труда. Конкретизированы структурные компоненты человеческого капитала в системе оплаты труда.
Ключевые слова: капитал, переменный капитал, человеческий капитал, оплата труда, экономическое развитие, уровень жизни, система управления.
Ilyash O.I., Romaniak M.O., Kovalyshyn A.B. Human capital and his place in system management by payment of labour
In this article an analysis and generalization of conceptual is conducted research of theories of human capital. Grounded the investment mutually beneficialness is in a human capital from the side of any of subjects, including the state which will influence on the increase of level of payment of labour. The structural components of human capital are specified in the labour payment system.
Keywords: capital, variable capital, human capital, payment of labour, economic development, standard of living, control the system._
УДК336.27 (477+438) Здобувач Р.Р. Андруав -Львiвська КА
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНИХ
МЕХАН1ЗМ1В ВПЛИВУ ЗОВН1ШНЬОГО БОРГУ НА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ЕКОНОМ1К УКРА1НИ ТА ПОЛЬЩ1
Проаналiзовано eKOHOMi4Hy ситуащю в Укршш та Польщi у докризовий перюд. Здшснено грунтовний аналiз впливу зовшшшх запозичень на MaKpoeKOHOMi4Hi по-казники дослщжуваних краш за допомогою регресшного аналiзy. Надано рекоменда-цп для ефективного управлшня зовшшшми запозиченнями.
Ключов1 слова: зовшшнш борг, ВВП, обмшний курс, фшансова криза, управлшня боргом, дефщит бюджету.
Вступ. У 2007 р. свггова стльнота стикнулася з новими викликами та загрозами. Св1това фшансова криза викрила недосконалють системи держав-них фшанЫв европейських краш та недбашсть в полчищ уряд1в щодо залу-чення зовшшшх запозичень. Яскравим е приклад Греци, яка у 2009 р. зггкну-лась з проблемою надм1рного зовшшнього боргу та його обслуговуванням,
що поставило шд загрозу стабiльнiсть банювсько1 системи та сферу держав-них фшаншв.
Мета дослiдження. Здiйснити аналiз впливу зовшшшх запозичень на економiку Украши та Польщi, порiвняти отриманi результати та надати реко-мендаци щодо збiльшення ефективностi управлiння зовнiшнiм боргом.
Виклад основного матерiалу. У 2009 р. економжа Польщi була единою в Свропейському Союзi, що демонструвала позитивне економiчне зрос-тання, що, на думку економю^в, стало результатом "вдалоГ економiчноl по-лiтики уряду та прийнятних обставин [1]. Проте у 2010 р. ситуащя дещо змь нилася, i фактором нестабшьносл та ризику стали державш фiнанси, а саме великi обсяги зовшшшх запозичень. Ця ситуащя е небезпечною, зважаючи на те, що Польща вже стикалася з проблемою надмiрноl заборгованостi. У берез-т 1991 р. Паризький клуб погодився списати близько половини суми, забор-говано! йому Польщею, що становило приблизно 33 млрд дол. США [2, с. 355]. Хоча бшьшють науковщв вважали цю iдею дещо суперечливою, ос-кiльки борги списувалися кршт з вiдносно високим рiвнем добробуту, тодi як багато дуже бщних краш Африки надалi змагалися з тягарем великих боргiв.
Починаючи з початку столiття, економiки краш Центрально: та Схщ-но! Свропи (ЦСв) стикнулися зi швидким зростанням ВВП, що було наслщ-ком структурних реформ, та поглибленням европейсько1 штеграци (зокрема розширенням вшьно1 торгiвлi з вС). Проте з часом почали з'являтися ознаки "перегрiву" економжи: економiчне зростання вiдбувалось за рахунок зовшшшх запозичень, попршувався баланс поточного рахунку, почала зростати ш-флящя, спостерiгалось перевиробництво та криза надлишку фiнансових акти-вiв на мiжнародному ринку.
Саме завдяки зростанню мiжнародного кредитування, а також дивер-сифшаци його джерел, з'явився додатковий ризик надмiрних запозичень, що проявився шд час св^ово1 кризи 2006-2010 рр. Утворився мехашзм, коли банювсью системи завдяки споживчому кредитуванню штенсивно перероз-подiляли зовнiшнi запозичення для фшансування зарубiжних виробникiв то-варiв кiнцевого призначення, якi експортуються до краш [3, с. 15]. Також бшьшють урядiв краш ЦСв, зокрема i Украши, залучали до економiчного процесу "випадковi" доходи, що були наслщком цiнового та кредитного бу-мiв, нестабiльно високим зростанням ВВП та державних витрат, цим самим далi пiдсилюючи перегрiв економiки.
Варто також зазначити, що в крашах з низькою заробiтною платою в державному секторi й дуже "бщною" економiчною iнфраструктурою практично не можливо було стримувати зростання державних витрат, найяскравь шим прикладом цього явища е економжа Греци. Основною причиною грець-кого дефолту 2009-2010 рр. аналггики називають надмiрну акумулящю зов-нiшнього боргу (552,8 млрд дол. США, або 165,1 % вщ ВВП краши), яка ще й збшлася в часi з св^овою фiнансовою кризою, а передумовою ютотного зростання обсягiв заборгованост стали "надмiрнi апетити" грецького уряду та ви-сокi державнi видатки. Захщш вченi [4] застерiгають, що слабке вщновлення економiки i старшня населення ймовiрно пiдвищить борговий тягар бшьшос-тi розвинених економiк.
Першi ознаки економiчноl кризи проявилися в Польшд, як i в усiх кра-1нах ЦСС, у першiй половит 2008 р. Тодi зростання св^ових цiн на енерго-носи та продовольство призвело до швидкого зростання шфляци i зниження кушвельно1 спроможност населення. Тож, як бачимо (рис. 1), 2008 р. харак-теризувався скороченням промислового виробництва, проте завдяки заходам економiчноl пол^ики та недопущення кризового розширення [1] уряду Поль-шi вдалося у 2009 р. вщновити зростання промислового виробництва.
160,000 т-г 4,500
Промисловс виробництво (¡ндскси)-Обмшниё курс (злотий/долар)
Рис. 1. Динамжа обмшного курсу злотого та промислового виробництва в Польшу
(склав автор за даними М1жнародного валютного фонду)
Загострення ситуацп на глобальних ринках вплинуло на вс без винят-ку вщкрит нацiональнi економiки, не стала винятком i економiка Украши. Зокрема криза в Укра1ш ознаменувалась скороченням ВВП та рiзкою деваль-ващею нащонально! валюти (рис. 2). Iстотнi трудношд пiд час кризи додала неефективна економiчна полiтика уряду та полггична нестабiльнiсть.
9,0000
1 ВВП (млрд. грн.) Обмшний курс (грн/дол США)
Рис. 2. Динамша обмшного курсу гривш та ВВП в УкраШ
(склав автор за даними М1жнародного валютного фонду)
Також складношд економiчноl пол^ики для посттрансформацшних економж пiд час кризи були зосереджеш у валютнiй сферi. Польща останш-ми роками наближалася до впровадження евро, i саме збереження нащональ-но! валюти (злотого) стало додатковим джерелом макроекономiчноl стабш-заци та економiчного зростання.
Хоча злотий помггно знизився у сво1й вартост у перiод розпалу кризи на початку 2007-2008 рр. (рис. 1), проте уряд не допустив ютотного обвалу. I вже на початку 2009 р. нацюнальна валюта змщнила сво! позици. Для порiв-няння, на початку 2008 р. гривня втратила 35 % свое! вартосл, рекордною бу-ла девальвацiя нацюнально! валюти в 1рландп (41 % вартост^.
Розглядаючи динамiку зовнiшнього боргу Польщд (рис. 3) варто зазна-чити, що пiком його нагромадження був перюд 2006-2007 рр., коли з настан-ням кризи вщбулось подорожчання капiталу на фiнансових ринках та утруд-нення умов його отримання.
Рис. 3. ДинамЫа зовншнього боргу Украти та Польшу 2004-2010рр. (викорис-тано полiномiальний тренд) (склав автор за даними Свтового банку та МВФ)
Перюд 2009 р. ознаменувався вщновленням кредитування польсько! економжи, проте на початку 2010 р. зовтшнш борг дещо скоротився завдяки ревальваци нацюнально! валюти та скороченню наступних запозичень. Нато-мють зовнiшнiй борг Укра!ни iстотно зростав у 2007-2008 рр., у 2009 р. вщ-булось незначне скорочення, проте динамжа вщновилась та повернулась до свого трендового значення.
У св^овому рейтингу за величиною зовшшньо! заборгованост Польша посiдае 28 мюце (201,2 млрд дол. США, що становить 29,19 % вщ ВВП), Укра!на - 34 (111,6 млрд дол. США, 34,1 % вщ ВВП). Варто зазначити, що зовшшш зобов'язання кра!н iз посттрансформацшною економiкою останнiм часом характеризуються акумулящею боргiв власне корпоративного сектору. У структурi зовнiшнього боргу посттрансформацiйних економж корпоративна заборгованiсть займае в середньому вщ 30 до 60 % (у Роси - 48 %, у Чехи - 35 %). У Польшi корпоративна заборговашсть займае 22,9 % в структурi зовнiшнього боргу (рис. 4), також ютотну частку запозичень становить час-тка уряду i самоврядування.
Натомють у структурi зовнiшнього боргу Укра!ни банкiвський сектор займае 25 %, а сектор державного управлшня - 21 % (рис. 5). Нагадаемо, що значна частка корпоративно! заборгованост спричиняе ризик лжвщност^ коли держава (уряд) бере на себе зобов'язання з виплати корпоративного боргу.
Для визначення наслщюв нагромадження зовншнього боргу в еконо-мжах Украши та Польщд використаемо шструментарш макроекономiчного
моделювання1 i побудуемо регресiйну модель для оцшювання взаемозв'язку з основними макроекономiчними показниками зовшшнього боргу.
самоврядування; 30,30
Рис. 4. Структура зовшшнього боргу Польшу у 2010рощ (% eid загального обсягу боргу) (склав автор за даними Национального банку Польщ1)
Рис. 5. Структура зовншнього боргу Украти у 2010р. (% eid загального обсягу боргу) (склав автор за даними Национального банку Украти)
Як залежш змшт дослщження було використано показники GDP PL - ВВП Польшд та GDP_UA - ВВП Украши як показники економiч-ного зростання; PROM PL - промислове виробництво в Польшд, PROM UA -промислове виробництво в Украшц EXRATE PL - обмшний курс злотого до долара США, EXRATE UA - обмшний курс гривш до долара США.
GDP_PL= 12.264 -0.090*DEBT_PL -0.761*EXRATE_PL +0.178*GDP_PL (-1) (1) (5.41)* (-2.8275)* (-5.11452)* (1.1280)
DW 1,78 Adj. R2 0,87
Вплив зовшшнього боргу на економiчне зростання в Укра!ш та Польшу демонструють рiвняння 1 та 2. Обидва дослщження е адекватш, зважаючи на показники статистики Дарбша-Уотсона (DW) та скоригований коефщент детермшаци (Adj. R2), що перебувають у прийнятних межах. GDP_UA= 1.264 +0.645 *DEBT_UA +0.228*GDP_UA (-1) (2)
(3.06)* (3.8394)* (1.1114)
DW 1,81 Adj. R2 0,83
Вiдповiдно до отриманих результатiв, пiд час зростання зовшшнього боргу Польшд ВВП ще! краши зменшуеться (коефiцiент регресп = 0,09), нато-мiсть у разi зростання зовшшнього боргу Украши, ВВП збшьшуеться (коефь цiент регреси = 0,64). Отримаш коефiцiенти регреси е статистично значущи-ми на рiвнi 99 %.
1 Статистична вибiрка охопила перюд з 1 кварталу 2000 по 4 квартал 2008 рр. Даш отримано з офщшних сайпв Свггового банку (www.worldbank.org), МВФ (www.imf.org), Нацюнальних 6анк1в Украши та Польщг
Для зручностi розрахунк1в усi даш були прологарифмованi.
EXRATE_PL= 2.558 -0.07*DEBT_PL -0.10*EXPORT_PL +0.72*EXRATE_PL (-1) (3) (3.89)* (-2.9492)* (-1.9368)*** (7.1831)*
DW 1,94 Adj. R2 0,92
PiB^HM 3 i 4 характеризують вплив зовшшнього боргу на обмiнний курс гривш та злотого. Цi регресiйнi дослщження е адекватнi, тобто !хш результата можна вважати достовiрними. Вщповщно пiд час зростання зовшшнього боргу Польщi обмiнний курс злотого до долара США змщнюеться (коефщент регресп = 0,07). Для Укра1ни ми отримали подiбний результат: обмшний курс гривнi змiцнюеться, проте з бшьшим коефiцiентом (0,23). От-римаш коефiцiенти е статистично значущими на рiвнi 99 %.
EXRATE_UA= 21.970 -0.23*DEBT_UA +0.37*EXRATE_UA (-3) -4.46*PROM_UA (4) (7.50)* (-5.6010)* (0.9273) (-7.8024)*
DW 1,77 Adj. R2 0,78
Доцiльним, на нашу думку, е дослiдження впливу боргу на промисло-ве виробництво ^вняння 5 i 6). Отримаш результати е достовiрними. Отже, у Польшд пiд час зростання боргу зростае промислове виробництво (коефь щент регреси = 0,03, статистична значушдсть = 99 %).
PROM_PL= -0.251 +0.031 *DEBT_PL +0.971 *PROM_PL (-1) (5)
(-2.10)** (3.6426)* (53.5477)*
DW 1,56 Adj. R2 0,98
PROM_UA= 0.921 -0.038*DEBT_UA (-3) +0.802*PROM_UA +0.021*GDP_UA (-3) (6) (0.66) (-1.8539)*** (2.7132)** (1.1659)
DW 1,72 Adj. R2 0,92
Натомють в Укршт пiд час зростання боргу, промислове виробництво зменшуеться (коефщент регресп = 0,038, статистична значушдсть = 90 %).
Таким чином, проведет емтричш дослiдження засвiдчили позитив-ний вплив зростання зовнiшнього боргу на обмшт курси гривнi та злотого, проте щ результати спонукають до думки, що запозичення спрямовувались на пiдтримку грошово-кредитного та валютних ринкiв дослiджуваних кра1н. Вплив зовшшнього боргу на промислове виробництво е позитивним у Поль-шд, тобто ми можемо припустити, що частина запозичених кош^в спрямову-валась у розвиток реального сектору економжи та забезпечення збшьшення доходу держави. Нагадаемо, що швестицшна спрямованiсть запозичень - це запорука зменшення боргового тягаря майбутшх поколiнь за рахунок швес-тицiйного доходу. Натомiсть в Укршш цей вплив е негативним. Зовшшнш борг може бути чинником економiчного зростання в разi нерацiонального ви-користання, проте цей ефект е короткотермшовим (приклад Укра1ни, що шд-тверджуеться результатами регресiйного дослiдження).
Отже, з погляду макроекономiчних наслiдкiв зовшшнього кредитуван-ня, чiткiша iнвестицiйна спрямовашсть зовнiшнiх корпоративних позик дае змогу розглядати 1х як прийнятну форму фшансування державних потреб. З таких мiркувань варто зазначити, що залучення зовнiшнiх кредитiв недер-жавним сектором економжи пiдвишуе вразливiсть нащонально! фшансово! системи до дИ зовнiшнiх шоюв, пов'язаних iз потоками мiжнародних катта-лiв i нестабiльнiстю обмiнних курЫв.
Висновки. Як засвiдчують результати проведеного теоретичного та емшричного дослiдження, зовнiшнiй борг був причиною поглиблення кризо-вих явищ та здiйснював негативний вплив на ВВП та промислове виробництво. З таких мiркувань, на нашу думку, прюритетними напрямками у регулю-ванш зовнiшнiх запозичень е розвиток ринку внутршшх запозичень, вiдмова вщ залучення коштiв до фiнансового сектору на спекулятивны основi та пе-реорiентацiя на реальний сектор економжи, а також заборона використання фшансових активiв для поточних державних потреб. Потенщал вирiшення ще! проблеми завдяки лише цим заходам доволi обмежений, тому необхщни-ми е наступи дослiдження боргових ризикiв, !х наслщюв для економiки та шляхи використання зовтштх запозичень з метою забезпечення довготермь ново! стiйкостi.
Л1тература
1. Kantorowicz J. Poland: Time to come down from the clouds and face reality. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.irefeurope.org.
2. Чуба Н. Польський досвщ управлшня держаним боргом / Н. Чуба // Вюник Львiвсь-кого ун-ту. - Сер.: Екожмчна. - 2008. - Вип. 40. - С. 354-359.
3. Буковинський С.А. Зростання корпоративного зовшшнього боргу Украши: макро-економiчнi наслщки та ризики для економши / С.А. Гриценко, А.А. Гриценко, Т.С. Унковська // Фшансова полiтика й економiчне регулювання. - 2007. - № 10. - С. 3-18.
4. Nauriel Roubini, Arpitha Bykure. The coming sovereign debt crisis. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.forbes.com.
Андрусив Р.Р. Сравнительный анализ финансово-экономических механизмов влияния внешнего долга на функционирование экономик Украины и Польши
Проанализирована экономическая ситуация в Украине и Польше в докризисный период. Осуществлен подробный анализ влияния внешних заимствований на макроэкономические показатели исследуемых стран с помощью регрессионного анализа. Даны рекомендации для эффективного управления внешними заимствованиями.
Ключевые слова: внешний долг, ВВП, обменный курс, финансовый кризис, управление долгом, дефицит бюджета.
Andrusiv R.R. Financial and economic mechanisms of external debt influence on the economies of Ukraine and Poland: a comparative analysis
The article analyzes the economic situation in Ukraine and Poland before the financial crisis. Article includes detailed analysis of the impact of external borrowing to macro-economic indicators made by using regression analysis. Author proposed some recommendations for the effective management of external borrowing.
Keywords: external debt, GDP, exchange rate, financial crisis, debt management, budget deficit.
УДК336.717.061 Доц. €.М. Андрущак, канд. екон. наук;
магЬстр В. С. Хар - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ШСТИТУЦЮНАЛЬШ АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КАНАЛУ БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
Проаналiзовано особливосп функщонування кредитного каналу трансмюшно-го мехашзму, стан в^чизняно! банювсько! системи як шститущонально! основи мо-нетарно! трансмюп. Виокремлено основш фактори, яю негативно вплинули на канал кредитування у кризовий перюд.
