CC BY
18
УДК 636.22/28;612.014.462
Коняхш О.П., д. вет. н, професор; Решетник А.О., к. вет. н., доцент;
Пам1рський A.C., асистент © Подыъсъкий державный аграрно - техшчнииушверситет
ПОРШНЯЛЬНА ОЦ1НКА ЯСЧН01ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ Л1П1Д1В ЖОВТКА яець У КУРЕЙ ЗА ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ОПРОМ1НЕННЯ
Досл\джено вплив змшного iмпулъсного електромагттного поля на яечну продуктивтстъ i жирнокислотний склад лтд1в жовтка яецъ у курей. Встановлено залежтстъ зм1н даних показнитв eid режиму опромтення i забезпеченняращошв протегном.
Ключое1 слова: кури, електромагттне поле, жирш кислоти, яечна продуктивтстъ, жовтокяиця
Вступ. Проблема корекцп адаптивних реакцш тварин на змши умов зовшшнього середовища стала центральною i актуальною у практичнш ветеринарнш медицин! i тваринництвг Переведения тваринництва i особливо птах1вництва, на иромислову основу створили HOBi еколопчш ироблеми, як1 пов'язаш, головним чином, з екрануванням тварин зал1зобетонними конструкщями примщення вщ природного геомагштного поля. Проведеними комплексними дослщженнями [1] було виявлено низку змш, як1 виникають за ди г1погеомагн1тного поля на ф1зюлопчному, морфолопчному i бюх1м1чному р1внях функцюнування оргашзму ссавщв. Практично Bei бюритми оргашзму тварин синхрошзоваш з вар1ащями геомагштного поля (ГМП) наднизько! частоти. Зокрема, добов1 коливання штенсивност1 ГМП викликають змши адаптивних властивостей тварин, знижують можливкть еритроцит1в до оксигенаци, виникають захворювання пов'язаш з порушенням метабол1чних процеЫв.
За даними Украшського шституту екологп людини, тшьки достатнш магштний пот1к для будь-якого бюлопчного виду може нормал1зувати метабол1чш процеси [2]. Особливий штерес викликае щея використання штучного магштного поля, яке вщповщае за сво!ми ф1зичними характеристиками геомагштному полю Земл1 для профшактики негативних наслщюв гшогеомагштного поля. Подальший розвиток ще! ще! пов'язаний i3 застосуванням i пщбором rino-, гшермагштних пол1в, як1 сприятливо впливають на оргашзм тварин.
Враховуючи вище викладене, ми розпочали пошук оптимального спектру частотного д1апазону опромшення низькочастотним магштним полем спрямованим на шдвищення нейрогуморально! активное^ оргашзму тварин, штенсифжаци метабол1чних процеав з урахуванням ф1зюлопчних особливостей i год1вл1, з метою полшшення якост1 продукци i продуктивности
© Коняхш О.П., Решетник А.О., Пашрський A.C., 2013
362
Оскшьки куряч! яйця е цшним харчовим продуктом у рацюш людини, дослщження штенсивност! яечно! продуктивное!! курей I якост! яець, зокрема жирнокислотного складу лшадв жовтка при використанш р1зних режим1в опромшення змшним ¿мпульсним електромагштним полем наднизько! частота (31ЕМП ННЧ) становить як науковий, так I практичний штерес.
Матер1ал I методи. Експериментальш дослщження проводились на баз1 клмки факультету ветеринарно! медицини Подшьського державного аграрно-техшчного ушверситету. Матер1алом для наукового дослщу слугували кури породи Тетра - X. 3 щею метою було вщ1брано 75 гол1в курей у 5-мюячному вшд, методом груп-аналопв роздшеш на 5 груп по 15 курей у кожнш (4 дослщш I контроль). Птиця вЫх груп була клмчно здоровою I утримувалась у кл1ткових батареях. Догляд I год1вля проводились згщно схеми дослщу (табл.1).
Курей дослщних груп помщали у соленощ I опромшювали змшним ¿мпульсним електромагштним полем наднизько! частота згщно схеми дослщу, теля опромшення !х повертали у кл1тков1 батаре! в1варш. Соленощ - являе собою дерев'яну котушку (елшсопод1бно1 форми) д1аметром 2м. На зовшшнш сторош котушки намотано 1 секцш мщного провщника д1аметром 0,5 мм. Р1вном1рна укладка витюв забезпечуе однорщшеть напруженост1 магштного поля у середин! котушки. У середин! соленощу вмонтована дерев'яна кл!тка для розмщення курей п!д час опромшення.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Група Кшьшсть гол1в Досл1джуваний чинник
I 15 Опромшення курей 31ЕМП ННЧ по 30хв, щодоби впродовж 6 м1с, годавля зпдно основного рацюну (ОР), але з тдвищеним на 10 - 15% вмютом протешу, пор1вняно з контролем
II 15 Опромшення курей 31ЕМП ННЧ по 30хв, щодоби впродовж 6 м1с, год1вля зпдно ОР, але з понижении на 10 - 15% вмютом проте!ну пор1вняно з контролем
III 15 Опромшення курей 31ЕМП ННЧ по 30хв, щодоби впродовж тижня, з тижневою перервою; курс опромшення продовжували у такш же послщовносп 6м1с., год1вля зпдно ОР, але з тдвищеним на 10 - 15% вмютом протешу пор1вняно з контролем
IV 15 Опромшення курей 31ЕМП ННЧ по 30хв, щодоби впродовж тижня, з тижневою перервою; курс опромшення продовжували у такш же послщовносл впродовж 6м1с., пдавля зпдно ОР, але з пониженим на 10 - 15% вмютом протешу пор1вняно з контролем
Контроль 15 Основний рацюн з вмютом протешу зпдно загально прийнятих норм, без опромшення
Змшш ¿мпульеш магн!тн! поля генерувались за допомогою генератору сигнал!в, який дозволяе створювати магн!тн! поля окремо встановлених частот в!д 0,01 до 20 кГц, з ампл!тудою коливання в!д 0 до 100в, що р!внозначне
363
напруз! 150Вт. Контроль за напругою I модулящею сигналу, який проходить вщ генератора до соленощу здшснювали за допомогою осцилографа С 1-49. 1ндукцш створювану 31ЕМП, контролювали за допомогою мжротеслометра Г-49. Експериментальш дослщження ¿з 31ЕМП ННЧ проводились на частот! 8 Гц, яка вважаеться фундаментальною частотою юносферного хвильовода I
близька до частота деяких бюритмш.
Пщ час дослщного перюду проводили щоденний облш яечно! продуктивность Окр1м того, оцшювали клш1ко-ф1зюлопчний стан птиц! шляхом щоденного огляду; збережешсть - щомкячно; живу масу -шдивщуальним зважуванням курей на початку та кшщ дослщу; споживання комб1корму - шляхом щоденного обл1ку; витрати корму на 10 яець та 1кг яечно! маси - щомюячно; в к1нц1 кожного мкяця - середню масу яець зважуванням, х1м1чний склад яець, масу бшка, жовтка, ¿ндекс форми, товщину шкаралупи.
Жирнокислотний склад л1п1д1в жовтка яець, визначали методом газор1динно! хроматограф!! на хроматограф! СИгош-4 [3].
Тривал!сть дослщу - 6 м!сяц!в.
Отриманий цифровий матер!ал обробляли статистично, використовуючи стандартш комп'ютерн! програми.
Результати досл1дження. Анал!з яечно! продуктивност! наведений у таблиц! 2, показав, що ¿нтенсивн!сть несучост! птиц! контрольно! групи протягом дослщу коливалась у межах в!д 54 до 86% ! складала у середньому за весь пер!од 68%. У першш досл!дн!й груп! вщповщно 67 - 90%, за весь перюд -76%.
Таблиця 2
Динамжа пом1сячно¥ яйценосност1 курей, _(М±т, п=15)__
Групи « •е о и л н о •¡а ч Яйценосшсть по м1сяцях дослщу, (шт.) 0х
1 2 3 4 5 6 Середне за досл1д, шт.
Контрольна 15 375± 1,52 266± 1,22 248± 1,14 332± 1,36 388± 1,54 242± 1,44 308± 1,32 100,0
I досл1дна 15 305± 1,32 315± 1,42 406± 1,44 323± 1,34 312± 1,15 392± 1,12 342± 1,62 111,0
II дослщна 15 224± 1,1 380± 1,24 378± 1,34 336± 1,12 234± 1,22 360± 1,12 319± 1,32 103,5
III досл1дна 15 312± 1,14 288± 1,25 339± 1,11 315± 1,31 319± 1,43 329± 1,53 317± 1,62 102,9
IV дослщна 15 339± 1,52 305± 1,44 294± 1,56 287± 1,46 346± 1,24 276± 1,35 308± 1,42 100
364
У другш rpyni коливалась у межах 50 - 84% i складала у середньому за весь перюд 71%. У третш rpyni вщ 64 до 71% i за весь перюд -70%. У четвертш дослщнш rpyni у межах 61 - 77% у середньому за весь перюд становила 68% .
Отже, найвища яечна продуктившсть була вщм!чена у курей першо! дослщнш групи, яка перевищувала показники у контрол! на 11,0%, у другш rpyni яйценосшсть перевищувала на 3,5%, у третш rpyni на 2,9% i у четвертш дослщнш rpyni яечна продуктившсть була на píbhí контрольно! групи.
Загальновщомо, що товарна яюсть яйця, а також його харчова та бюлопчна цшшсть, залежить вщ маси яйця та товщини шкаралупи. У сво!х дослщженнях ми проанал1зували морфолопчш показники яець у курей контрольно! i дослщних труп, яю наведен! у таблиц! 3. Проведеними дослщженнями було встановлено, що яйця, отримаш в!д курей досл!дних груп значно в!др!знялися за масою в!д яець контрольно! групи.
Таблиця 3
Морфолопчш показники яець (M±m; n=30)_
Показник Група тварин
Контроль Досл1дна
I II III IV
Маса яець, г 58,83±0,99 64,10±1,58* 66,37±2,36* 67,20±2,00** 61,87±1,42*
Маса бшку, г 38,35±0,33 41,78±0,52* 44,37±0,58* 45,02±0,66** 40,33±0,47*
Маса жовтка, г 11,64±0,55 13,47±0,89* 13,12±1,32* 13,30±1,12* 12,68±0,8
Маса шкаралупи, г 8,84±0,11 8,85±0,17 8,88±0,26 8,88±0,22 8,86±0,16
1ндекс 77,83±1,34 78,97±1,33 80,5±1,07 79,07±1,0 78,7±1,18
Товщина шкаралупи, мм 0,33±0,01 0,34±0,01 0,34±0,01 0,35±0,01* 0,34±0,01
Примака: у таблицях з1рочками позначено статистично в1ропдш р1знищ м1ж р1внем показнишв дослщних rpyni контролю: * - р< 0,05;** -р<0,01; *** -р<0,001
Найбшьша маса яець була вщм!чена у курей III досл!дно! групи, як! перевищували масу яець у курей контрольно! групи на 14,2% (р<0,01), а маса яець у II, I i IV rpyni вщповщно на 12,8%, 10,8% i 5,2% (р<0,05). За масою бшку яйця у курей дослщних груп були бшьшими у Ш rpyni на 17,4% (р<0,001), а у II, I i IV грут, В1ДПОВ1ДНО на 15,7% (р<0,01), 8,9% (р<0,05) i 5,1% (р<0,05). Маса жовтка перевищувала контрольш показники на 14,3% (р<0,01), 12,7% i 15,7% (р<0,05) i 8,9%, вщповщно у III; II; I i IV rpyni. Maca шкарлупи яець перевищувала аналопчш показники у контроле але piзниця була не достов!рною. Aнaлiзyючи товщину шкарлупи у курей дослщних груп було встановлено, що у курей I, II i IV дослщних груп товщина перевищувала аналопчний показник у кoнтpoлi на 3%, а у курей 3 групи р!зниця складала 6% пор!вняно з аналог!чним показником у кoнтpoлi (р<0,05).
Таким чином, найкращ! мopфoлoгiчнi показники яець були отримаш вщ курей ycix досл!дних груп пopiвнянo з контролем. Найбщьша маса яець була вщм!чена у курей III, II, I i IV групи, яка перевищували масу яець контрольно! групи вщповщно на 14,2; 12,8; 10,8 i 5,16% вщповщно, маса складових яйця: бщку, жовтка i шкарлупи пропорцшно перевищували аналопчш показники у птиц! контрольно!групи.
365
Основну масу сухо! речовин жовтка яець, понад 60%, складають лшщи, I вони е головним джерелом енерги для ембрюна. Як вщомо, яйце формуеться в яечнику птиц! як забезпечена вама необхщними для розвитку ембрюна поживними речовинами I захищена оболонкою статева кл1тина [4], вщ бюх!м!чного складу яко! у значнш м1р1 залежить повноцшшсть розвитку пташиного ембрюна [5]. 3 даних табл. 4 видно, що лшщи жовтка яець, одержаних вщ курей-несучок II I IV дослщних груп, характеризуються достов1рним (р<0,01) збшьшенням сирого жиру на 2,0 - 2,4% , а загальна сума жирних кислот у курей I, II, III I IV дослщних груп достов1рно перевищуе на 6,68; 4,4; 4,7(р<0,001 - р<0,01) I 2% (р<0,05) вщповщний показник у контроле Лшщи жовтка яець, одержаних вщ курей-несучок I I II дослщних груп, характеризуються достов1рним (р<0,001) зменшенням сумарного вмюту насичених жирних кислот (НЖК) вщповщно на 8,4% 1 6,5%. Проте у курей III1 IV дослщних груп вмют насичених жирних кислот зростае I у IV дослщнш груш вш достов1рно перевищуе на 2,3% аналопчш показники у контрол1 (р<0,05).
Таблиця 4
Жирнокислотний склад л1п1д1в жовтка яець мг/100мг
_(M±m, n=5)_
Код жирно! кислоти Група тварин
Контроль Досл1дна
I II III IV
Cl0:0 0,03±0,00 0,02±0,00*** 0,02±0,00*** 0,02±0*** 0,02±0,00***
С 12:0 0,01±0,00 0,01±0,00 0,01±0,01 0,01±0,01 0,06+0,03
С 14:0 0,04±0,00 0,03±0,01 0,03±0,00*** 0,03±0,01* 0,04±0,00
С 16:0 1,70±0,02 1,5±0,02*** 1,60±0,01** 1,72±0,03 1,63±0,02*
С 18:0 0,81±0,01 0,82±0,01 0,78±0,01* 0,80±0,01 0,90±0,01***
С 18:1 2,61±0,01 3,02±0,01*** 2,98±0,01*** 2,78±0,01*** 2,53±0,01**
С 18:2 0,88±0,01 1,1±0,02*** 0,97±0,02*** 1,05±0,04** 0,98±0,01***
С 18:3 0,05±0,00 0,06±0,00* 0,06±0,00* 0,06±0,00* 0,06±0,00*
С20:0 0,04±0,00 0,03±0,00* 0,02±0,00*** 0,03±0,00* 0,05±0,00*
С20:4 0,11±0,01 0,11±0,01 0,09±0,01 0,08±0,01* 0,14±0,01*
Жир сирий 7,0±0,02 6,95±0,02 7,14±0,02** 6,87±0,02 7,17±0,01**
Сума жирних кислот 6,28±0,01 6,70±0,01*** 6,56±0,01** 6,58±0,01** 6,41±0,01*
Насичеш 2,63±0,01 2,41±0,01*** 2,46±0,01*** 2,61±0,01 2,70±0,01*
Ненасичеш 3,65±0,01 4,29±0,01*** 4,10±0,01*** 3,97±0,01*** 3,71±0,01*
Мононенасичен1 2,61±0,01 3,02±0,01*** 2,98±0,01*** 2,78±0,01*** 2,53±0,01**
Пол1ненасичен1 1,04±0,01 1,27±0,01 1,12±0,01 1,19±0,01 1,18±0,01
1ндекс насиченост1 0,72±0,01 0,56±0,01*** 0,60±0,01*** 0,65±0,01*** 0,73±0,01
Зм1ни вм1сту НЖК у склад1 л1п1д1в жовтка яець вщбуваються, в основному, за рахунок пальм1тиново! (Ci6:o ) стеариново! (Ci8:o), та apaxiHOBOi (С 2о:о) жирних кислот. Вм1ст ненасичених жирних кислот (ННЖК) у птиц1 I, II, III, i IV досл1дних груп, достов1рно зростае в1дпов1дно на 17,5; 12,3; 8,7 i 1,6% пор1вняно з кур ми контрольно! групи (р<0,001 - р<0,05). Зростання ННЖК
366
вщбуваеться за рахунок достов1рного зростання лшолево! (Ci8:2), лшоленово! (Ci8:3) арахщоново! (С 20:4) жирних кислот. У жовтку яець дослщних груп, пор1вняно з контрольною групою, спостер1гаеться зменшення величини сшввщношення насичених жирних кислот до ненасичених, що характеризуе шдекс насиченост1 лшвдв, який у птищ I, II i III дослщних груп достов1рно знижуеться, вщповщно на 22,2; 16,7 i 9,7% i становить 0,56; 0,6; 0,65 вщповщно, проти 0,72 у контроле
Отже, пщсумовуючи одержан! результати можна стверджувати, що опромшення дослщних курей змшним ¿мпульсним електромагштним полем в перюд штенсивно! несучост1 е ютотним фактором впливу на р1вень загальних лшвдв у жовтку яець та викликае змши жирнокислотного складу загальних лшщ1в, збшьшуючи кшьккть ННЖК у жовтку яець.
Висновки.
1. Опромшення курей 31ЕМП ННЧ впливае на пщвищення штенсивност1 яйценосност1 курей i залежить вщ режиму опромшення i р1вня забезпеченост1 рацюну протешом.
2. Найкращ1 морфолопчш показники яець були вщм1чеш вщповщно у курей III, II, I i IV дослщних груп, пор1вняно з контролем.
3. Вплив 31ЕМП ННЧ на курей в перюд штенсивно! несучосп суттево пщвищуе суму жирних кислот загальних лшщ1в у жовтку яець, збщьшуючи кшьккть ненасичених жирних кислот.
Л1тература
1. Сапов И.А., Новиков B.C. Неспецифические механизмы адаптации человека- Л.: Наука, 1984.- С. 3-31.
2. Головин Н.И. Магнитное поле Земли и здоровье человека /Н.И.Головин, М.В.Курик, Н.М.Гарнага // Биомедицинские технологии и радиоэлектроника.- №5-6, Москва, 2002.-С.28.
3. Немировський В. I. Визначення оргашчних кислот в бюлопчному MaTepiani методом газохроматограф1чного анал1зу / В. Немировський, О.М. Терещук, В.Г. Гнат1в, i ш.//Методичш рекомендаций- Льв1в, 1989-96с.
4. Speake B. K., Noble R. C., Murray Alison M. B.// Worlds Poult. Sci. J. -1998. - 54. - P. 319-334.
5. Фисинин В., Журавлев В. / Эмбриональное развитие птицы М.: Агропромиздат, 1990.- 239 с.
Summary
Konyakhin O.P, Reshetnik A.O., Pamirskiy A.S. CHICKENS HAVE A COMPARATIVE ESTIMATION OF THE EGG PRODUCTIVITY AND FAT ACID SPECTRUM OF LIPIDIV OF YOLK OF EGGS AT INFLUENCE OF ELECTROMAGNETIC IRRADIATION
Investigational influence of the variable impulsive electromagnetic field on the egg productivity and zhirnokislotniy composition of lipidiv of yolk of eggs for chickens. Dependence of changes of these indexes is set on the mode of irradiation and material well-being of rations protein.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
367
