CC BY
14
7. Нетюхайло Л. Г. Состояние антиоксидантной системы внутренних органов крыс при ожоговой болезни / Л. Г. Нетюхайло, Т. А. Сухомлин, Я. А. Басараб [та ш.] // Бюллетень сибирской медицины. - 2014. - Том 13. - № 3. - С. 51 - 56.
8. Ойвин И. А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований / И. А. Ойвин // Патофизиология и експеримент. терапия. - 1960. - №4. - С. 80 - 85.
9. Очеретнюк А. А. Коррекция морфологических изменений в легких крыс инфузионными растворами при экспериментальной ожоговой болезни / А. А. Очеретнюк, О. А. Яковлева, О. В. Паламарчук // Медицина и образование в Сибири. - 2015. - № 2.
10. Пасечка Н. В. Морфолопя кишки при ошковш хворобi та тсля корекци ентеросорбентами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.03.16 «Пстолопя, цитолопя, ембрюлопя» / Н. В. Пасечка. - Ки!в, - 1996. - 47 с.
11. Перетягин С. П. Состояние тромбоцитарного звена системы гемостаза, прооксидантного и антиоксидантного потенциалов в динамике ожоговой болезни / С.П. Перетягин, О.В. Костина // Клинич. лаб. диагностика.-2011. №4. С. 33 -35.
12. Уголев А. М. Исследования пищеварительного апарата у человека / А.М. Уголев, Н.Н. Иезуитова, У.Г. Масевич // -Л.: Наука. - 1969. - 216 с.
ОБЩАЯ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ
ТКАНЕЙ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ОЖОГОВОЙ БОЛЕЗНИ Харченко С. В.
При ожоговой болезни на 1-е и 7-е сутки после ожога снижается общая протеолитическая активность в тканях поджелудочной железы крыс, в сравнении с контролем.
Ключевые слова: экспериментальная ожоговая болезнь, поджелудочная железа, общая протеолитическая активность.
Стаття надтшла 25.05.2016 р. УДК 616.831-005.1:615.015:615.21:612.13
GENERAL PROTEOLYTIC ACTIVITY OF
PANCREAS TISSUES AT BURN DISEASE
Kharchenko S.V.
General proteolytic activity in pancreas tissues of the rats is decreased at the 1 day and the 7 day after burn under conditions of burn disease, compared with the control.
Key words: experimental burn disease, pancreas, general proteolytic activity.
Рецензент Волков К.С.
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ АДЕМОЛУ ТА Н1МОДИП1НУ НА ЦЕРЕБРАЛЬНУ ГЕМОДИНАМ1КУ В КОР1 ГОЛОВНОГО МОЗКУ
В дослщах на щурах iз моделлю субарахно!дального крововиливу (введення у попередньо катетеризований субарахно!дальний проспр гепаритзовано! аутокровi об'емом 0,1 мл/100 г) спостерталося двократне зменшення об'емно! швидкост кровоплину в судинах кори головного мозку в межах проекци середньо! мозково! артерп у першi 96 год тсля моделювання патологи. Експериментальна тератя промисловим зразком ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу пдрохлориду («Адемол-Дарниця» Дарниця, Укра'на), умовно ефективною дозою 2 мг/кг внутршньовенно через кожт 24 год впродовж 4-х дiб модельного геморапчного тсульту, аналопчно до тмодитну (30 мг/кг), перешкоджала зниженню церебрально! гемодинамжи. Так, в юнщ дослщу на тл введення «Адемолу» показник об'емно! швидкосп кортикального кровоплину залишався вищим вщносно тварин групи контрольно! патологи в середньому на 30,5 %. Стимулювальний вплив «Адемолу» на кровоплин в ю^ мозку, е важливою складовою його нейропротекторно! дп в умовах геморапчного шсульту. З огляду на те, що дослщжуваннй препарат, о^м стимулювального впливу на церебральну гемодинамжу, мае якост модулятора активност КМБА-рецепторiв - е перспективною подальша поглиблена докйтчна оцтка його ефективност при терат! тсульту.
Ключов! слова: «Адемол», субарахнощальний крововилив, тмодипш.
Серед багатьох мехашзм1в захисно! дп деяких церебропротекторних засоб1в, ям використовуються для лшування гостро! церебрально! шеми, зокрема в умовах геморапчного шсульту (Г1), провщне мюце посщае спроможшсть препарату покращувати мозковий кровообп, за рахунок зменшення рефлекторного вазоспазму [6, 7]. За даними наших попередшх дослщжень, яю були присвячеш вивченню протшшем1чних властивостей одного 1з похщних адамант ану, промислового зразка ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу пдрохлориду («Адемол»), встановлено, що лшувальне введення цього препарату в оргашзм щур1в 1з внутршньомозковим крововиливом (ВМК) важкого ступеня тяжкосп та субарахно!дального крововиливу (САК) зменшуе показник летальност на р1вш мексидолу, цитикол1ну та шмодишну. Нейропротекторна д1я «Адемолу» пов'язана з модулювальним впливом на активнють КМБА-рецептор1в, усуненням енергодефщиту, метабол1чного ацидозу, оксидативного ушкодження нейрошв коригувальним впливом на обмш монооксиду азоту, збереженням цитоарх1тектошки кори мозку, у тому числ1, за рахунок зменшення апоптозу [2, 3]. Вщомо, що провщною ланкою в
naToreHe3i розвитку САК, е рефлекторний вазоспазм, особливо судин кори, що призводить до формування тотально! шеми головного мозку та масивно! нейродеструкци. У попередшх дослiдженнях, нами продемонстровано та доведено наявшсть у Адемолу стимулювально! ди на мозковий кровоплин в басейш внутршньо! сонно! артерп при гострому порушеннi мозкового кровообiгу (ГПМК) за iшемiчним типом [2]. Отримаш данi стали пiдгрунтям для вивчення впливу «Адемолу» на церебральну гемодинамшу в корi головного мозку при Г1 як одного iз можливих механiзмiв його нейропротекторно! ди.
Метою роботи було з'ясувати наявшсть та провести порiвняльну ощнку величини стимулювального впливу у промислового зразка ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-
3-морфолшо-2-пропанолу гiдрохлориду («Адемолу») та нiмодипiну на кровоплин в корi головного мозку щурiв при САК.
Матерiал та методи дослщження. Порiвняльну оцiнку впливу промислового зразка ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу пдрохлориду («Адемол») на кровоплин у корi головного мозку щурiв в межах проекцн середньо! мозково! артерп при (СМА) вимiрювали в динамiцi перших 4 дiб за допомогою лазердоплерографiчного модуля (Вюрас, США). Пiд пропофоловим наркозом (пропофол 60 мг/кг внутршньоочеревинно) на мюце проекцн середньо! мозково! артерп, де виконувався трепанацiйний отвiр накладався датчик для вимiру об'емно! швидкостi кровоплину (ОШМК). Г1 вiдтворювали введенням у попередньо катетеризований субарахно!дальний простiр гепаришзовано! аутокровi з розрахунку 0,1 мл/100 г (мюце ш'екцн аутокровi локалiзувалась за координатами, якi вiдповiдають точщ пункцн внутрiшньо!' капсули мозку при моделюванш ВМК [1, 4, 5]). Пюля стабiлiзацi!' ОШМК визначали !! вихвдний рiвень. Повторнi вимiри кровообну у внутрiшнiй соннiй артерi! у динамщ ВМК проводили через 60 хв. шсля вiдтворення Г1 та в подальшому через кожнi 24 год впродовж
4-х дiб експериментально! терапi!. Зважаючи на те, що переважна бшьшють хворих поступае до спецiалiзованого лiкувального закладу через 40-90 хв. з моменту розвитку судинно! катастрофи та особливосп патогенезу Г1, лiкування розпочинали через 1 годину пiсля моделювання патологiчного стану. «Адемол» вводили з розрахунку 2 мг/кг. За даними попередшх дослщжень [2] його застосування саме в такш дозi сприяло зменшенню показника летальносп щурiв з рiзними пiдтипами шсульту, тому цю дозу ми вважаемо умовно ефективною при данiй патологи. В якост референс-препарату був обраний шмодишн дозою 30 мкг/кг, «Шмотоп» Bayer Pharma, Нiмеччина. Даний лшарський засiб вибiрково взаемодiе з кальщевими каналами L-типу та блокуе трансмембранний потш кальцiю. Нiмодипiн володiе виразними вазодилатуючими та протиiшемiчними властивостями, попереджаючи спазми церебральних судин викликанi рiзними бiологiчно активними речовинами (серотонiном, простагландшами та iнш.) [6, 7].
Тварини групи контрольно! патологи в якост терапи отримували фiзiологiчний розчин №С1 у розрахунку 2 мл/кг. Вс препарати вводили внутрiшньовенно (в/в) у попередньо катетеризовану (катетер внутршньовеннш «УНОФЛОН» 22 G, Iндiя) стегнову вену за допомогою шфузоматно! системи В. Braun McGaw (Нiмеччина) упродовж 4 год. Пщ час iнфузi! тварина знаходилась у вшьному положеннi у спещальнш камерi-пеналi (В10РАС, США), яка використовуеться для проведення подiбних машпуляцш. Введення препаратiв за допомогою шфузоматно! системи мае низку переваг перед !х внутршньоочеревинним застосуванням, зокрема створюеться шкова концентрацiя препарату в кров^ яка пiдтримуеться у продовж певного тривалого промiжку (пiд час шфузи), що наближае умови проведення експериментально! фармакотерапп до клiнiчних. У випадку застосування нiмодипiну, згiдно до шструкци-виробника, iнфузоматна система була затемнена.
Ефектившсть пох1дного адамантану та препарату порiвняння оцiнювали за динамiкою (в %) ОШМК вщносно початкового рiвня, прийнятого за 100 %. При облшу результатiв у виглядi середня ± стандартна помилка середньо! статистичну значущють мiж групових вiдмiнностей розраховували за критерiем t Ст'юдента, внутрiшньогрупових - за парним критерiем Вiлкоксона.
Результати дослщження та Тх обговорення. Результати, отримаш нами в ходi мошторингу ОШМК в умовах Г1 (табл. 1), вказують на те, що вже через годину шсля введення аутокровi у САК рiвень кортикального кровоплину у вшх групах тварин знизився вщносно початкового в середньому на 43-47 %. Це, по-перше, свщчило про адекватнiсть обрано! моделi Г1, а по-друге - про штенсивне формування зони iз зниженою перфузiею. Починаючи з друго! доби геморагп, зниження мозково! перфузi! вщбуваеться не тiльки за рахунок зовшшньо! компресi! судин гематомою та набряклою нервовою тканиною, а й завдяки дн вазоконстрикторних чинникiв. Ця теза знайшла пiдтвердження i в наших дослщженнях. Починаючи з друго! доби
САК, церебральна гемодинамша продовжувала попршуватись, однак такого рiзкого «обвалу перфузи», яке мало мюце в першi 24 години, не вiдмiчалось. Так, наприкiнцi 4-о! доби пiсля моделювання САК показник ОШМК був вiрогiдно нижчим вщносно вихiдного стану в середньому на 53 %. Отже, введення щурам у субарахно!дальний простiр аутокровi в об'eмi 0,1 мл/100 г упродовж усього гострого перiоду Г1 (4 доби) супроводжусться зниженням рiвня мозкового кровоплину бiльш нiж удвiчi вщносно вихiдного стану.
Таблиця 1
Динамжа об'емноТ швидкостi мозкового кровоплину в судинах кори у щурiв iз субарахноТдальним крововиливом в проекцп середньоТ мозковоТ артерп на тлi курсовоТ __тератТ' «Адемолом» або шмодипшом (М±т, п=7)_
Термш Контрольна патолопя Кмодитн (30 мкг/кг) Адемол (2 мг/кг)
спостереження мл/хв змши, % мл/хв змши, % мл/хв зм1ни, %
Вихщний стан ОШМК
- 6,40±0,01 - 6,38±0,01# - 6,54±0,10 -
Динамжа ОШМК тсля моделювання САК через
1 год 3,61±0,05* -43,6 3,51±0,05*# -45,0 3,45±0,05*# -47,3
24 год 3,39±0,05* -47,1 4,31±0,06*# -32,5 4,11±0,06*л# -37,2
48 год 3,24±0,04* -47,4 4,76±0,04*# -25,4 4,45±0,07*л# -32,0
72 год 3,08±0,03* -51,9 5,11±0,05*# -19,9 4,73±0,08*л# -27,7
96 год 3,01±0,01* -53,0 5,84±0,05*# -18,5 5,07±0,06*л# -22,5
Примггки: САК - субарахно!дальний крововилив; ОШМК - об'емна швидгасть мозкового кровоплину; * стану в середиш групи; # - р<0,05 вщносно контрольно! патологи; л - р<0,05 вщносно шмодишну.
р<0,05 вщносно вихщного
«Адемол», як i нiмодипiн, вже тсля одноразового введення значно (вiдповiдно на 27,1 % i 21,2 %, р<0,05 вiдносно групи контрольно! патологи) збшьшували кортикальне кровопостачання головного мозку щурiв iз САК. На 4-ту добу окремо! терапi! щурiв з Г1 «Адемолом» та шмодипшом кровоплин у кортикальних судин мозку збшьшився вiдносно групи контрольно! патологи в середньому на 68,4 та 94,1 %. При цьому, за величиною стимулювального впливу на мозкову гемодинамшу «Адемол» упродовж усього термшу спостереження, починаючи з першо! доби поступався референс-препарату в середньому на 4,8-15,2 % (р<0,05). Однак попри це, у «Адемолу» е переваги перед шмодипшом, одна з яких полягае у можливостi використовувати його для недиференцшовано! терапi! ГПМК. Таким чином, результати проведених дослiджень свщчать, що на тлi застосування в умовах модельного САК промислового зразка ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу гiдрохлориду («Адемол») покращуеться кортикальний кровоплин. Ця властивiсть дослiджуваного похiдного адамант ану, е важливою складовою та, очевидно, первинною ланкою його церебропротекторно! дi! в умовах Г1.
1. Введення у попередньо катетеризований субарахно!дальний просир гепаринiзовано! аутокровi об'емом 0,1 мл/100 г супроводжуеться двократним зменшенням у першi 96 год тсля моделювання патологи' рiвня кортикального кровоплину головного мозку.
2. Застосування в умовах модельного САК промислового зразка ампульного 1,0 % розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу пдрохлориду («Адемол») дозою 2 мг/кг в/в сприяе збшьшенню кортикального кровоплину в проекцп середньо! мозково! артерп, що може лежати в основi його церебропротекторних властивостей.
Перспективи подальших дослгджень. З огляду на те, що дотджуваний препарат, окрж стимулювального впливу на кортикальний кровоплин головного мозку, мае якостi модулятора активностi NMDA-рецепторiв, вт е перспективним для подальшоI поглибленоI доклШчноI оцшки його ефективностi в недиференцшованш терапн шсульту.
1. Жабоедова Н. В. Скриншг церебропротекторних властивостей промислового зразка ампульного розчину 1-адамантилетилокси-3-морфолшо-2-пропанолу пдрохлориду («Адемол») на моделях гострого порушення мозкового кровооб1гу за геморапчним типом / Н. В. Жабоедова, Г. В. Загорш, О. А. Ходаювський // Вюник морфологи. - 2016, Т. 22, № 1. - С. 71-77.
2. Ходаювський О. А. Патогенетичне обгрунтування доцшьноси використання нових похщних адамант ану при експериментальнш терапн гостро! шемп головного мозку та мюкарда (експериментальне дослщження) : автореф. дис. д. мед. н. : спец. 14.03.05 - фармаколопя / О. А. Ходаювський. - Одеса., -2014. - 24 с.
3. Ходаювський О. А. Характеристика проти1шем1чних та мнемотропних властивостей адемолу при модельному гострому порушенш мозкового кровооб^у / О. А. Ходаювський // Ф1зюлопчний журнал. - 2013. - Т. 59, № 5. - С. 71-77.
4. Чекман И. С. Доклиническое изучение специфической активности потенциальных нейропротективных препаратов: метод. Рекомендации / И. С. Чекман, Ю. И. Губский, И. Ф. Беленичев [и др.]. - Киев, -2010. - 81 с.
5. Ярош О. К. Метод вщтворення штрацеребрально!геморап! у бших щурiв / О. К. Ярош, С. В.Кириченко, С. П. Х^мончик [та íh.] // Кровооб^ та гемостаз. - 2005. - № 1. - С. 77-81.
6. Connolly E. S. Jr.Guidelines for themanagement of aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association / american Stroke Association. / E. S. Jr.Connolly, A. A. Rabinstein, J. R Carhuapoma [et al.] // Stroke. - 2012. - Vol. 43. - Р. 1711-1737.
7. Morgenstern L. B. Guidelines for the management of spontaneous intracerebral hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association / L. B. Morgenstern, J. C. Hemphill 3rd, C.Anderson Carhuapoma [et al.] // Stroke. - 2010. - Vol. 41. - Р. 2108-2129.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ АДЕМОЛА И НИМОДИПИНА НА ЦЕРЕБРАЛЬНУЮ ГЕМОДИНАМИКУ В КОРЕ ГОЛОВНОГО МОЗГА Ходаковский А.А., Жабоедова Н.В., Рокунец И.Л., Загорий Г. В.
В течение первых 4 суток модельного субарахноидального кровоизлияния (введение в предварительно катетеризированное субарахноидальное пространство крыс гепаринизированной аутокрови объемом 0,1 мл/кг), наблюдалось двукратное уменьшение объемной скорости кровотока в сосудах коры головного мозга в пределах проекции средней мозговой артерии. Экспериментальная терапия промышленным образцом ампульного 1,0 % раствора 1-адамантилетилоксы-3-морфолино-2-пропанола гидрохлорида («Адемол-Дарница» Дарница, Украина), условно эффективной дозой 2 мг/кг каждые 24 ч в течение 4-х суток модельного геморрагического инсульта, препятствовала снижению церебральной гемодинамики. Так, в конце опыта показатель объемной скорости кортикального кровотока, был достоверно выше уровня этого показателя у животных группы контрольной патологии в среднем на 30,5%. Стимулирующее влияния «Адемола» на кровоток в коре мозга, является важной составляющей его нейропротекторного эффекта в условиях геморрагического инсульта. Учитывая то, что исследуемый препарат, кроме стимулирующего влияния на кортикальный кровоток, обладает качествами модулятора активности КМБА-рецепторов, он является перспективным для дальнейшей углубленной доклинической оценки его эффективности в недифференцированной терапии инсульта.
Ключевые слова: «Адемол», субарахноидальное кровоизлияние, нимодипин.
Стаття надшшла 12.06.2016 р. УДК 616.127-018:616.441-008.64-085
COMPERTIVE ESTIMATION OF INFLUENCE
OF ADEMOL AND NIMODIPINE
Khodakovskiy O.A., Zhaboiedova N.V., Rokunets I.L. Zagorii G.V.
In experiments on the rats with model of intracerebral hemorrhage of middle level of heaviness (introduction of own blood in subarachnoid space of 0.1 ml/100 g) was seen twice reduction of blood circulation in region of internal carotid artery in first 96 hours after modeling of pathology. Experimental Therapy industrial design ampoule 1.0% solution of 1-adamantyletyloksy-3-morpholino-2-propanol hydrochloride ("Ademol-Darnitsa" Darnitsa, Ukraine), relatively effective dose of 2 mg / kg intravenously every 24 hours for 4 days model of hemorrhagic stroke, similar to nimodipine (30 mkg/kg) prevented the decrease in cerebral hemodynamics. Thus, at the end of the experiment on the background of the introduction of "Ademol" indicator cortical volumetric flow rate remained higher relative to control group of animals Pathology average of 30.5%. Stimulatory effect "Ademol" on blood flow in the cerebral cortex, is an important part of its neuroprotective action in hemorrhagic stroke. Given that the study drug than stimulating effect on cerebral hemodynamics, as a modulator of NMDA-receptor activity - is promising further in-depth preclinical evaluation of its effectiveness in the treatment of stroke.
Key words: «Ademol», intracerebral hemorrhage, nimodipine.
Рецензент Старченко I.I.
ЗМ1НИ М1КРОП1НОЦИТОЗУ В КРОВОНОСНИХ КАП1ЛЯРАХ М1ОКАРДА ЩУР1В 1З ВРОДЖЕНИМ Г1ПОТИРЕОЗОМ У В1КОВОМУ АСПЕКТ
Методом ультраструктурного та морфометричного аналiзу дослщжет кровоност капшяри мюкарда 7, 45, 100 та 240 добових щурiв з вродженим гтотиреозом. 1нтенсивтсть трансцитозу оцшювали за показниками об'емно! та кшьюсно! щшьност мжротноцитозних везикул (МПВ), !х середньо! площi зрiзу та фактора форми. Вимiри здшснювали на натвавтоматичному пристро! обробки графiчних зображень. Встановлено, що у 7-ми добових щурiв iз ВГТ в ендотелiальних кл^инах кровоносних капiлярiв мюкарда штенсивтсть мжротноцитозу за юльюсними показниками суттево не вiдрiзняеться вщ вкового контролю. У 45-и добових щурiв з ВГТ тдсилет процеси трансендотелiального переносу речовин, про що свщчить тдвищення кшьюсно! щшьност МНИ. З'являються кйтини, перифертт дшянки яких переповнет МНИ. Об'емна щшьтсть МНИ залишаеться статистично однотипною з показником у контроле що пов'язано, скорш усього з одночасним збшьшенням юлькост при зменшент розмiрiв цих структур. У 100 добових щурiв iз САГ кiлькiсна щшьтсть МПВ перевищуе показник не тшьки у 45-ти добових щурiв iз САГ, а й в контроле Таке збiльшення може вiдображувати тдсилення транцитозу i мати компенсаторну спрямоватсть. У 240 добових щурiв iз ВГТ вiдбуваеться суттеве зменшення юлькост МПВ та !х злиття, що е одтею з ознак зриву компенсаторних процесiв в ендотелi! кровоносних капiлярiв мiокарда.
Ключов! слова: вроджений ппотиреоз, щури, м1кроп1ноцитоз, електронна мжроскотя, морфометр1я.
Ноширен1сть в останн1 десятир1ччя г1потиреозу - захворювання, викликаного зниженням 61олог1чного ефекту гормон1в щитопод1бно! залози на тканинному р1вн1 або !х деф1цитом в орган1зм1, привертае все бшьше уваги досл1дник1в. Невпинно зростае число випадюв вродженого
