CC BY
34
Summary
CORRELATION BETWEEN ORAL STATE AND BIOPHYSICAL PARAMETERS OF ORAL FLUID IN HIV-PATIENTS Ilenko N.V.
Key words: HIV-infection, oral fluid, oral state, viscosity, surface tension, buffer capacity, potential of mineralization.
This research was aimed to establish and investigate correlation characteristics between oral status and biophysical parameters of oral fluid in HIV-positive patients. 37 HIV-patients aged 26-44 were examined. 21 patients forming test group were subjected to the clinical oral examination and estimation of the following indices as CPE, OHI-S J.C.Green, J.R.Vermillion, PMA modified by Parma, PI by Ramfjord, CPI by Leus, test by Pisarev-Shiller, determination of iodine number by Svrakov, bleeding index by H.P.Muhlemann. Additional enamel resistance test were carried out. 15 health persons aged 26-44 forming the control group were undergone the same investigations. Changes of oral fluid were estimated in 37 HIV-patients. Normal parameters of oral fluid were used as a control pattern. We studied surface tension, viscosity, buffer capacity, potential of mineralization and index of crystallization. It can be concluded that HIV-patients has a high prevalence of dental and periodontal diseases. Clinical manifestations of HIV-associated oral diseases had some specific features due to changing of biophysical parameters of oral fluid.
УДК 616.31-008.87
Лобань Г.А., Ганчо О.В., Череда В.В.
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА МЕТОД1В ВИД1ЛЕННЯ М1КРООРГАН1ЗМ1В РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни "УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
У cmammi представлен дат про кшьтсний склад мтрофлори ротовог р{дини cmydewmie, отри-мат за допомогою рiзних мeтодiв видшення мiкроорганiзмiв. Детально описаний новий метод, який виявився найбшьш точним та ефективним.
Ключов1 слова: метод видшення, м1крофлора, ротова порожнина.
Кшькюне визначення бактерш в pi3MMx ктыч-них матерiалах набувае в останн роки все бть-шого значення, осктьки саме видтення умовно-патогенних мiкробiв ще не свщчить про 'х етю-лопчну роль у виникненн хвороби. Для шшчних матерiалiв розроблен кшькюы пороговi параме-три вмюту умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, перевищення яких 3i значною часткою вiрогiдно-ст свщчить, що виявлен бактерп е причинним фактором виникнення захворювання або його ускладнень. ^м того, кшькюне визначення бактерш в динамiцi (поряд з даними отриманими шшими методами) свщчить про переб^ хвороби, ефективнють лкувальних заходiв.
Проте, складнiсть юнуючих методик кшькюно-го визначення бактерш перешкоджае 'х широкому впровадженню в кл^чну практику.
Серед методiв, запропонованих для ктькю-ного визначення мiкробного заселення, одним iз найбшьш вживаних е метод, запропонований Gould для визначення кшькосп бактерiй у сечi [8]. Цей метод, розроблений на великому стати-стичному матерiалi, придатний для кiлькiсного визначення аеробних i факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв у будь-якому рщко-му середовищi при вмют бактерiй бiльш нiж 103 в 1 см3. У подальшому цей метод впроваджено для визначення бактерш у випорожненнях, блю-вотних масах та промивних водах шлунка, вмют гнiйних та опiкових ран, рiзних ексудатах, мокро-тиннi, жовч^ видiленнях з пiхви, слизу з носоглотки [2,5,6,7,8].
Склад мiкрофлори прийнято визначати за стандартними методиками, вщповщно до наказу МОЗ СРСР за №535 вщ 22.04.1985 р. «Про уш-
фкацш мiкробiологiчних методiв дослiдження, якi використовуються у клшко^агностичних ла-бораторiях лiкувально-профiлактичних установ» [3].
Найбтьш складними, але необхiдними для об'ективно'Г оцiнки складу мiкрофлори ротово''' порожнини е методи видiлення анаеробних мк-роорганiзмiв. Для видiлення анаеробних мiкро-органiзмiв порожнини рота найчаспше пропону-ють культивування посiвiв за Голдом або "су-цiльний газон" в анаеростатах. За вщсутносп анаероста^в застосовують посiви у пробiрки в середовище Ютта-Тароцци, яке мiстить шматоч-ки паренхiматозних органiв тварин, та в подальшому поави за методом Вейона-Вейнберга, який заснований на розведенн матерiалу у рядi високих пробiрок з напiврiдким агаром i подаль-шим культивуванням у трубках iз запаяним кш-цем [1,2,3,5,6,7,8]. Нажаль, ц методи анаероб-ного культивування мають обмежене застосу-вання у лабораторiях, враховуючи високовар-тють анаеростатiв, трудоемкiсть дослiдження та iншi технiчнi причини.
Метою нашого дослщження е порiвняльна оцiнка рiзних методiв видiлення мiкроорганiзмiв порожнини рота та вибiр найбiльш ефективного.
Об'екти та методи обстеження
Для проведення дослщжень нами були вщн бранi 50 студенев УМСА вiком 18-23 рош, порожнина рота яких була санована. При доборi контингенту для дослщження виключали попе-редню антибютикотерашю i запальнi захворювання пародонту. Проби вщбирали зранку на-тщесерце.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Ктькють колоыеутворюючих одиниць (КУО) в ротовш рщин визначали, використовуючи cnoci6 видiлення анаеробних MiKpoopraHi3MiB ротовоТ порожнини (Патент №62889 УкраТна, МПК C12N 1/02) [4]. Вiн порiвняно простий у виконанш, уш-версальний i дае вiдтворюванi i точнi результата Для видiлення мiкроорганiзмiв 1 мл дослн джувального матерiалу (ротова рщина) у розве-деннi 1:105 або 1:106 (в залежностi вщ кiлькостi мiкроорганiзмiв у дослiджувальному матерiалi) вносили у стерильну чашку Петрi i заливали тонким шаром попередньо розтопленого i охоло-дженого до 45о С цукрового м'ясо-пептонного агару у кшькосп 10-12 мл. Пюля iнтенсивного перемiшування середовищу давали застигнути на суворо горизонтально поверхш. Посiви ви-рощували при 37о С протягом 48-72 години. Враховували колони, як виросли в анаеробних умовах вглибиш агару та на його поверхш.
Матерiали дослiджували паралельно ще двома загальноприйнятими методами - проводили секторы поави за способом Голда i посiв шпателем на поверхню 5% кров'яного агару, ке-руючись наказом МОЗ СРСР №535 вщ 22.04.1985 р.
Статистичну обробку результат мiкробiоло-гiчних дослщжень здiйснювали на комп,ютерi за допомогою програми Microsoft Excel Office 97. Достовiрнiсть отриманих результатiв аналiзува-ли за критерiем Стьюдента.
Результати дослвджень i ix обговорення
Порiвнюючи чутливють трьох рiзних методiв посiву ротовоТ рiдини для визначення ТТ загаль-ною обсемененностi, отримали наступнi результати. Загальна мiкробна заселенiсть ротовоТ рь дини студентiв при посiвi за методом видiлення анаеробних мiкроорганiзмiв ротовоТ порожнини склала 4,87х10 ± 0,78х106 колониеутворюючих одиниць в 1 мл. Найменш точним виявився метод секторного поаву за методом Голда, який вперше був розроблений для мiкробiологiчних дослiджень сечi. Одиничш колонiТ спостер^али-ся в другому сектора що вiдповiдало показнику 105 КУО/мл. Даний спосiб посiву, згщно числен-них лiтературних джерел, широко використову-еться для кiлькiсного визначення бактерш у ви-порожненнях, блювотних масах, промивних водах шлунку, вмiстi гнiйних i опiкових ран, рiзних ексудатах, мокротi, жовчi, видтеннях з пiхви, слизу з носоглотки, але не може бути об'ективним критерiем оцшки мiкробiоценозу ротовоТ порожнини тому, що в його складi перева-жають анаеробнi мiкроорганiзми.
При посiвi шпателем на кров'яний агар результати виявилися точшшими, вираженими конкретним числом, а не ттьки його ступенем.
1,36х106±0,68х106 в мл ротовоТ рщини в^чизня-них студенев.
Проте за умов видтення мiкроорганiзмiв ротовоТ рiдини трьома рiзними методами виявилися ютотш вiдмiнностi в числi КУО залежно вщ способу посiву. Всi чашки Петрi культивувалися в однакових умовах у термостатк Отже, можли-вють росту анаеробних бактерiй виявилася ттьки при посiвi ротовоТ рщини за умов використан-ня способу видтення анаеробних мiкрооргaшз-мiв ротовоТ порожнини (Патент №62889 УкраТна, МПК С12N 1/02). Застосування поживного агару без додавання речовин, як знижують концент-рацiю кисню в них, зменшуе здатнiсть росту об-л^атних анаеробiв. Врахування колонiй, що виросли на поверхш агару, тобто аеробiв, е недо-цiльним. Для видтення ^еТ групи мiкроорганiз-мiв бiльш ефективно застосовувати спецiальнi поживш середовища (кров'яний або цукровий агар та шшО, на яких здатнють росту мiкрооргa-нiзмiв значно вища. Культивування посiвiв при 37о С протягом 24 годин недостатня для видн лення анаеробних мiкроорганiзмiв, що повтьно ростуть, необхiдно бiльш тривале культивування (48-72 години). Ми вперше застосували такий споаб поаву мaтерiaлу для вивчення рiвня за-селеност ротовоТ рiдини. Вiн дозволив виявити не ттьки аеробш i факультативно анаеробш мь крооргaнiзми, але i деякi облiгaтнi aнaеробнi мк-рооргашзми, чим можна пояснити значно вище загальне число КУО ротовоТ рщини, отримане даним методом.
Такий споаб видтення мiкрооргaнiзмiв порожнини рота, в якому за рахунок введення нового мaтерiaлу для дослщження - рщин порожнини рота, а також застосування в якост поживного середовища цукрового м'ясо-пептонного агару (глюкоза знижуе концентрацш кисню у середо-вищi i е додатковою поживною речовиною для бaктерiй) i подовження термшу культивування, досягаеться можливiсть видiлення анаеробних мiкрооргaнiзмiв порожнини рота, пiдвищуеться ефективнють та iнформaтивнiсть методу, досягаеться економiчнa вигода (зменшуеться необ-хщнють придбання високовaртiсного обладнан-ня для анаеробного культивування).
Висновок
Таким чином, запропонований нами споаб поаву ротовоТ рщини (Патент №62889 УкраТна, МПК С12N 1/02) простий у виконанш, економiчно вигщний (дозволяе уникнути придбання вартю-ного обладнання i мaтерiaлiв), доступний для виконання у кл^чних, навчальних та наукових лaборaторiях, зменшуе навантаження на пра^в-ниш, передбачае мiнiмум мaтерiaльно-технiчного забезпечення.
Ктькють висiяних бaктерiй складала
Л^ература
1. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В.К. Леонтьев. - М. : Медицинская книга, 2001. - 304 с.
2. Лобань Г.А. Мiкробiологiя, вiрусологiя та iмунологiя порожнини рота / Г.А. Лобань, В.1. Федорченко. - Полтава : "Верстка", 2004. - 124 с.
3. Нормативы, директивы, прaвовi документи "Бактерюлопя i вiрусологiя". - К. : Медшформ, 2004. - С.134-136.
4. Патент №62889 УкраТна, МПК C12N 1/02 (2006.01). СпоЫб видiлення анаеробних мiкроорганiзмiв ротово''' порожнини / Лобань Г.А., Ганчо О.
B., Череда В.В. - № u 201015697, заявл. вщ 11.05.2011, опубл. 26.09.2011. - Бюл. № 18.
5. Фельдман Ю.М. Количественное определение бактерий в клинических материалах / Ю.М. Фельдман, Л.Г. Маханева, А.В. Шапиро // Лабораторное дело. - 1983. - №6. - С.616-618.
6. Царёв В.Н. Динамика колонизации микробной флорой полости рта различных материалов, используемых для протезирования / В.Н. Царёв,
C.И. Абакаров // Стоматология. - 1997. - №5. - С. 4-8.
7. Царёв В.Н. Антимикробная терапия в стоматологии / В.Н. Царёв, Р.В. Ушаков. - М., 2006. - 143 с.
8. Царев В.Н. Методы микробиологического исследования, применяемые в стоматологии / В.Н. Царев // Микробиология, вирусология и иммунология. - М. : "ГЭОТАР-Медиа", 2009. - С.474-482.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА МЕТОДОВ ВЫДЕЛЕНИЯ МИКРООРГАНИЗМОВ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ Лобань Г.А., Ганчо О.В., Череда В.В.
Ключевые слова: метод выделения, микрофлора, ротовая полость.
В статье представлены данные о количественном составе микрофлоры ротовой жидкости студентов, полученные с помощью разных методов выделения микроорганизмов. Детально описан новый метод, который оказался наиболее точным и эффективным.
Summary
COMPARATIVE ESTIMATION OF METHODS FOR ISOLATION OF ORAL MICROORGANISMS
Loban G. A, НапсЬю O. V., ^ereda V.V.
Key words: method of isolation, microflora, oral cavity.
This paper presents the data on quantitative composition of oral fluid microflora of students, which were obtained by different methods of microorganisms isolation. The new method which has been proven to be the most accurate and effective is described in details as well.
УДК 616.311.2-002.2-053.5 Новжов С.М.
ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ Л1П1Д1В ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В РОТОВ1Й Р1ДИН1 ПРИ ХРОН1ЧНОМУ КАТАРАЛЬНОМУ ПНПВГП У Д1ТЕЙ В ПЕР1ОД ЗМ1ННОГО ПРИКУСУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Застосування розробленого нами лтувально-профшактичного комплексу, до складу якого входить проведення професшног гШени двiчi на рт, iндивiдуальна г^ена порожнини рота з викори-станням зубног пасти «Новый жемчуг Ромашка+кальций» двiчi на день (вранц i ввeчeрi), оро-шення порожнини рота опол^кувачем «Complete» (тсля вживання гжi i чищення зубiв), обробка дшянок запалення ясен бальзамом «Лесной бальзам» (ст листя алое, вiдвар 5 лтувальних трав); уживання всередину полiвiтамiнного препарату «Ютвт» в поеднанн з озонотератею дало можливкть полтшити показники перекисного окислення лiпiдiв та антиоксидантного захисту ротовог рiдини у дтей з хрончним катаральним гiнгiвiтом в период змтного прикусу.
Ключовi слова: дiти, хроычний катаральний пнпвп", перекисне окислення, антиоксиданти.
Визначним фактором розвитку захворювань винами. Нестача антиоксидантних в^ам^в при-
тканин пародонта е запальш процеси в ротовш порожниш, як1 супроводжуються зниженням ела-стичност колагенових волокон, руйнуванням мiжклiтинного матриксу. Велике значення в порушены цшюносп мембран надаеться процесам перекисного окислення лт^в (ПОЛ), як можуть вщбуватися в будь-якому мюц оргашзму, по-шкоджуючи мембрану рiзних кттин, в тому чи^ i оргашв ротово''' порожнини [1, 2, 3]. Активы фо-рми кисню шщшють та продовжують процеси вь льнорадикального окислення бiополiмерiв, бт-мв, вуглеводiв, особливо лтщних мембран, ви-кликають процеси десиалiзацiï рецепторiв, шп-бування фермен^в активаци протеолiза та ri-перкоагуляцп, гальмування антипротеазно' активность
Антиоксиданти, лiмiтуючи процеси ПОЛ, е ушверсальними адаптогенами. Бтьшють компонент антиоксидантного захисту (в^амши Е, С, Р, А, мiкроелементи, як входять до складу антиоксидантних ферметчв), е есен^альними речо-
зводить до втьно радикально' патологи оргашв ротово' порожнини [1,4]
Враховуючи вкрай обмежений обсяг шфор-мацп про стан втьнорадикального окислення, перекисного окислення та антиоксидантного захисту (АОЗ) ротово' рщини при хрошчному катаральному пнпвт у д^ей в перюд змiнного прикусу, метою нашо' роботи було вивчення б^мн чних показникiв ротово' рщини у д^ей в перiод змшного прикусу в залежностi вiд призначеного методу лкування.
Матерiали та методи дослщження Обстежено 80 д^ей вком вiд 7 до 10 рош з хронiчним катаральним гiнгiвiтом, як мешкали в м. Полтава. Оглянув дiти були роздiленi на чо-тири групи в залежностi вщ призначеного методу лiкування.
- 1 група - проведення професшно' та шди-вщуально''' гiгiени порожнини рота;
- 2. група - традицшний метод лкування [2]. Проведення професшно' гiгiени два рази
