CC BY
13
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК331.101(37.03) Доц. Л.1. Гальшв, д-р екон. наук -Львiвська КА
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВТРАТ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ МОЛОД1: ЧИННИК 1НВЕСТУВАННЯ ОСВ1ТИ
Висвiтлено науковi шдходи до розумiння змютовно! сутi категори "штелектуаль-ний потенцiал", узагальнено й визначальнi риси. Розкрито особливостi сощально-де-мографiчноl групи "молодь". Описано шдходи до виокремлення вжових меж молодо На основi аналiзу динамiки окремих вжових груп населенна Украши доведено наяв-нiсть ризикiв втрат штелектуального потендiалу молодi. Дослiджено динамику видатюв зведеного бюджету Украши на освггу та загальних витрат на освггу. Змодельовано за-лежнiсть останнiх вщ ВВП. Обгрунтовано компенсацшну роль швестування освiти у !х попередженнi.
Ключовi слова: штелектуальний потенцiал, молодь, демографiчна група, освiта, iнвестування.
Постановка проблеми. Стратепя 1нноващйно-шновативного прориву задекларована як прюритетний вектор щлеспрямування в1тчизняно1 пол1тики. Результатившсть виршення поставлених завдань генеруе проблеми ефективно-го залучення резерв1в активування процесш модершзацц сусшльства в напрям1 утвердження економжи знань, серед яких ключова роль выводиться штелекту-альному потенщалу (1П). 1нтелектуальш активи, виступаючи головною продуктивною силою пост1ндустр1ально1 ери та стратепчним ресурсом сталих конку-рентних переваг сустльно! системи, формуються шд впливом низки чиннитв, домшантне мкце у склад1 яких посщають знання. Шдмурки останшх заклада-ються в процес навчання, а його ефективнкть визначаеться обсягами та дина-мшою фшансування осв1ти.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Фундатори наукових уявлень про 1П (Р. Арон, Г. Беккер, Дж. Грейсон, П. Друкер, Р. Лукас, М. Мелоун, М. Портер, П. Ромер, Б. Твкс, А. Турен, С. Ф1шер, Т. Шульц) вагомим чином будували сво! погляди на теор1ях про 1нновацп та 1нноващйний поступ сусшль-них систем, на концепщях людського кашталу та людського розвитку, на постулатах постшдустр1ального сусшльства та економжи знань. Поширенню !х наукових погляд1в у нашш краМ сприяли пращ О. Амош1, В. Гееця, О. Гршново!', А. Колота, Е. Л1баново1', Н. Марково!, У. Садово!, Л. Семш, А. Чухна та ш. Про-те на сьогодш ввдсутнш стержневий концепт 1П, а розумшня його сутносп й сама теор1я використання та розвитку все ще перебувають на етат становления [1, с. 36].
Метою ще! роботи е обфунтування ризитв втрат 1П молод1 та розкрит-тя компенсацшно1 рол1 iивестувания освгги в !х попередженш.
Виклад основного матерiалу. Сучасш в1тчизняш науковщ концентру-ють увагу на розумшш 1П як: спроможносп сусшльства творити, нагромаджу-вати та використовувати нов1 знання, проекти, вде! [2, с.127]; сукупносп ште-
лектуальних ресурс, що втшюють науков1 здобутки сусшльства [3, с. 194]; 3) сукупносп людського, матер1ального та нематер1ального потенщалу [4, с. 130]; залучених в економжу людей, **х знань, творчих штелектуальних здабностей та можливостей [1, с. 43].
На наше переконання, по-перше, людину не варто ототожнювати з 1П, а розглядати 11 як нот, творця, першоджерело цього потенщалу. По-друге, з одного боку, у склад1 людського потенщалу можна виокремлювати штелектуальну складову (можливкть сприйняття 1 генерування щей, знань, новащй тощо), з ш-шого боку, 1П, не обмежуеться рамками людського потенщалу, включаючи ш-фраструктурш ресурси (локальш мереж1, техшко-технолопчну документащю, шформацда, програмне забезпечення, винаходи, промислов1 зразки, ноу-хау, торгов1 марки, патенти тощо) та ресурси взаемодл з шститутами ринку (ктента-ми, споживачами, б1знес-середовищем тощо). По-трете, 1П дощльно розглядати у контекст! структурно-квашметрично! характеристики акумулящйних можливостей розвитку територ1ально!' сусшльно! системи [5, с. 151], котр1 набувають форми сукупносп знань, штелектуальних здабностей, творчо перетворюючих обдарувань та потенщй його носив. Ця сукупшсть, поеднуючись 1з 1нтелекту-альними резервами шфраструктурних ресурйв (оргашзащйно-структурного капиталу) та ресурс1в взаемодп з шститутами ринку (кашталу взаемодп з шститутами ринку), здатна забезпечити актив1защю шноващйно! даяльносп, економ1ч-ного зростання та яккного людського розвитку. По-четверте, викристал1зо-вуеться тр1ада тдход1в до трактування 1П: ресурсний - сукупшсть штелектуальних ресурс1в (знания, зд1бностт, система освгти, комп'ютерне забезпечення, система зв'язку, бази даних, система науки та 1нтелектуальна власшсть); функщ-ональний - здатшсть економ1чних суб'екттв виконувати певш дц* з метою вщтво-рення 1х 1нтелектуальних ресурйв; щльовий - здатшсть сукупносп 1нтелекту-альних ресурйв досягати поставлених цшей [6]. По-п'яте, носив 1П не варто об-межувати лише шдивщами, а можна дослвджувати його на р1вш шдприемства, населеного пункту, регюну, кра'ни, м1ждержавного об'еднання. Вщтак, за р1вне-во-приналежною характеристикою 1П розглядають на чотирьох р1внях: терито-р1ально! стльноти (всесвиу, кра'ни, наци, регюну); сощально-економ1чно! системи (шдприемства, корпораци); сфери даяльносп або галуз1 (шженерно-техно-лопчний, освгтшй, економ1чно! думки, управлшський); особист1сно-1ндив1ду-альний (людський потенщал) [7]. По-шосте, 1П перетинаеться 1з сощальним по-тенщалом (системою елементав, що безпосередньо визначають сощальну актив-шсть населення та можливосп отримання людшстю сощально значущих результат у р1зних сферах сусшльного буття [8]), а не е тдсистемою сощального потенщалу. По-сьоме, поняття 1П розглядають у широкому 1 у вузькому значеннях цього термшу. У широкому сенс вш е характеристикою вйх можливостей - як суб'ективних (внутршш особисп сили), так 1 об'ективних (можливосп розкрит-тя, оргашзаци, використання сусшльством зд1бностей 1 таланпв). Суб'ективш сторони 1П називають потенщалом штелектуально! активносп, а об'ективш сто-рони - це 1П у вузькому сенс цього слова [9, с. 20]. По-восьме, 1П мае широт ресурси розвитку як за кшьккно-яккними, так 1 за темполопчними параметрами. Вагомий вплив на щ параметри здшснюе система освгти, забезпечуючи фор-мування знань, вмшь, компетенщй, свiтосирийияття.
До сощально-демографДчно! групи "молодь" вiдносять людей, якД прохо-дять перiод становлення i психофiзiологiчноí зршостД, адаптацií до виконання со-цiальних ролей дорослих (табл. 1). КонкретнД вiковi рамки молодостД визнача-ються сусшльним ладом, менталитетом, культурою та властивими суспiльнiй системi закономiрностями соцiалiзацií. За останнi десятилитя в Украíнi молодi люди загалом стали довше навчатися, пiзнiше вступати у шлюби, пiзнiше наро-джувати першу дитину й, вiдповiдно, збДльшився вiк початку трудового, сД-мейного й батькДвського життя. Збiльшення молодежного вiку суспДльству, дер-жавi не зовсДм вигiднi, оскДльки правовий статус, социальна вiдповiдальнiсть молодо наступае в такому випадку пiзнiше, й, вДдтак, держава тривалiшжй час виму-шена пiклуватися про молодь та ц соцiальну тдтримку. ОкрДм вiдтворення сис-теми сусшльних вiдносин, передавання наступним поколiнням знань, досвiду, традиций, цiнностей, молодь виконуе й шноващйну функцию, що полягае у твор-чому розвитку, вдосконаленш всього, що створено попередшми поколiннями.
Табл. 1. Трактування поняття "молодь "
Джерело Зм1ст
Велика Радянська Енциклопед1я Соц1ально-демограф1чна група, що вир1зняеться на основ1 сукупнос-т1 в1кових характеристик, особливостей сощального стану 1 зумовле-них тими чи 1ншими соц1ально-психолог1чними якостями
Короткий енцик-лопедичний словник 1з сощально!' фшософп Сощально-демограф1чна верства, група сусп1льства, що видь ляеться в основн1й сукупност1 вшовими характеристиками, особ-ливостями соц1ального становища 1 зумовленими цим сощально-психолопчними властивостями
Словник сощоло-г1чних 1 пол1толо-пчних терм1н1в молодь Велика соц1альна група, що мае специф1чт соц1альн1 й психоло-г1чн1 риси, наявн1сть яких визначаеться як вшовими особливос-тями молодих людей, так 1 тим, що 1'хне сощально-економ1чне 1 сусп1льно-пол1тичне становище, духовний свгг перебувають у становлент, формуванн1
Академ1чний тлу-мачний словник 1) молоде, п1дростаюче поколшня; юнацтво; 2) молод1 люди; юнаки й д1вчата
ВЫпед1я Соц1ально-демограф1чна група, вщокремлена на основ1 сукуп-ност1 вшових характеристик 1 особливостей соц1ального стану
Межi вiкових границь молодостi розмитi й рухливД. Зазвичай до молодi вДдносять населения у вiцi мiж 16-ма i 30-ма роками, проте Дснують й iншi погляди (11-25, 15-28, 16-24 роки тощо). Видатний фiлософ i соцДальний мислитель Ж.-Ж. Руссо вДдлДк перiоду юностД розпочинав Дз 15 рокДв. У низцД краш верхня вiкова границя молода визначена на рДвнД 25-ти рокДв, тодД як у Радянському Со-юзД - 28-ми рокДв. У термшологи ООН послуговуються такими основними виз-наченнями стосовно ддтей Д молода: ддти - особи, якД не досягли 18-рДчного вДку; шдлДтки - особи вДком вДд 10 до 19 рокДв (включаючи молодший, середшй Д старший шдлДтковий вДк); молодь - особи вДком вДд 15 до 24 рокДв; молода люди - всД особи вДком вДд 10 до 24 рокДв [10]. Задля характеристики складу моло-дд застосовують Д недостатньо науково обгрунтоваш термДни, примДром: "ти-нейджери" ("шдлггки"), "молодД дорослД", "дорослД молодД люди" тощо. Закон Украши "Про сприяння соцДальному становленню та розвитку молодД в Укра-1ш" окреслюе межД молодостД вДком 14-35 рокДв.
Результати анатзу динамiки окремих вiкових груп постшного населения Украши (табл. 2) свдаать, що за останнiх п'ять роюв скоротилася чисельнiсть вiковоí групи 15-34 роки на 973,5 тис. оаб (на 7,0 %) i 11 частка у складi населения зменшилася на 1,6 в. п. Така змiна зумовлена прискореним зменшенням чисельносп осiб у вiцi 15-19 рокш i 20-24 роки (вiдповiдно на 25,6 % i 17,0 %), що призвело до скорочення 1'х питомо!' ваги загалом на 3,0 в. п.
Табл. 2. Динамжа чисельностi та частки окремих вЫових груп постшного населення Украти (на початок року)
Вшова гру-па, роки Кшьюсть, тис. оиб Змша юлькосп Частка у населенш, % Структуры зрушення, в.п.
2008 2013 тис. оаб % 2008 2013
15-19 3233,5 2404,8 -828,7 -25,6 7,0 5,3 -1,7
20-24 3880,2 3221,5 -658,7 -17,0 8,4 7,1 -1,3
25-29 3510,6 3856,7 346,1 9,9 7,6 8,5 0,9
30-34 3325,8 3493,7 167,9 5,0 7,2 7,7 0,5
Разом 13950,1 12976,6 -973,5 -7,0 30,2 28,6 -1,6
Джерело: складено на осж^ [11]
Тенденщя розвитку чисельносп постшного населення Украши у вшд 1517 рокiв упродовж 2002-2013 рр. моделюеться лiнiйним трендом (у=2503,4-96,942 V, Л2=0,9938). Здiйсненi на його основi розрахунки вказують на скорочення ще!' вiковоí групи у 2014 р. i у 2015 р. щодо 2002 р. ввдповщно на 47,3 % i на 51,4 %. Дослiдження динамки народжуваносп не дае змогу сподшатися на такi iстотнi И змши, якi здатнi були б забезпечити омолодження вiтчизияного населення. Навпаки, в УкраМ, як i в усх розвинених кра'нах свiту, збшьшувати-меться частка осiб у тсля працездатному вiцi.
Отож, викристалiзовуеться проблема браку молод^ наслiдки яко!', очевидно, виливатимуться у втрати 1П. Компенсувати останнi можна за рахунок шдвищення р1вня та якостi освии. Так, Стратегiя розвитку ЕС "Европа 2020: стратепя розумного, сталого та iнклюзивного зростання" декларуе граничнi ме-жi часток осiб, якi покинули навчання в школах (< 10 %) i молодi з вищою освь тою (>40 %) й передбачае необхщнкть гарантування достатнього ^естування освiти та навчальних систем, полшшення показникiв у сферi освiти, збшьшення вiдкритостi та доступностi освiтнiх систем за допомогою створення нащональ-них квалiфiкацiйних стандарта. Цi процеси неможливi без формування вiдпо-вiдних наддержавно!' й нацiональних полiтик та налагодженого фiнансового ме-ханiзму 1х реалiзацií.
Аналiз даних Зведеного бюджету Украши виявив, що протягом 20072011 рр. обсяги планових показникiв щодо ^естування освiти зростали прис-кореними темпами (на 96,97 %) порiвняно iз загальною сумою бюджетних ви-даткiв (на 85,40 %); зпдно з плановими даними, частка видаттв на освiту загалом характеризуеться прогресивною динамiкою (2007 р. - 18,8 %; 2008 р. -18,7 %; 2009 р. - 19,5 %, 2010 р. - 20,4 %; 2011 р. - 20,0 %); фактичнi видатки на освиу вiдстають вiд запланованих 1х обсяпв, проте рiвнi недовиконання плану у цшому по зведеному бюджету випереджають рiвнi недовиконання плану видатюв на освiту (2007 р. - на 4,01 в.п.; 2008 р. - на 5,12 в.п.; 2009 р. - на 9,98 в.п.; 2010 р. - на 3,54 в.п.; 2011 р. - на 3,32 в.п.).
Визначене за даними допомiжного рахунка освии лшшне piBHHHHH рег-респ, котре описуе залежнiсть витрат на освиу в УкраМ (у) вiд обсягу ВВП (х) - у=3,5616+0,0747 х; R2=0,8996 - показуе, що визначальним резервом збшь-шення обсягiв фiнансyвання освгги е нарощення виробництва товарiв та послуг за рахунок активiзащi зайнятосп у контекстi " гiдноí пращ", зростання продук-тивностi пращ за рахунок високотехнолопчних виробництв.
Висновки. 1П молодi розглядають як структурно-квал1метричну характеристику стратегií акyмyляцiйних можливостей сусшльно!' системи у формi знань, штелектуальних здiбностей, творчо перетворюючих обдарувань та потенций молодих людей. Незважаючи на дискyсiйнiсть хронологiчних, абсолют-них вiкових меж молодi (нижня вардае мiж 14 i 16 роками, верхня - мiж 25 i 35 роками та навиь пiзнiше), можемо констатувати, що в УкраМ ii чисельнiсть та частка у складi населення скорочуеться на rai процесiв постарiння людностi. Попередження втрат 1П молодi забезпечуватиме покращення його якiсних пара-метрiв, зокрема шляхом ефективiзацil iнвестyвання освiти. Перспективи по-дальших наукових дослiджень вбачаються у пошуку виходу iз деструктивно! ситуацц на ринку працi (високий рiвень безробiття серед молодi; значна частка неквалiфiкованоi працi; "тiнiзацiя" зайнятосп тощо).
Лiтература
1. Семикша М.В. 1нтелектуальний потенщал: сощальш вимри використання та розвитку : монографш / М.В. Семикша, В I. Гунько, С.Р. Пасека / за ред. М.В. Семикшо!. - Черкаси : ТОВ "Маклаут", 2012. - 336 с.
2. Вовканич С.Й. Розбудова шновацшного суспшьства в контекст домографчного розвитку Украши / С.Й. Вовканич, Х.Р. Копистянська, С. О Цапок // Актуальш проблеми економши : наук. економ. журнал. - 2004. - № 8. - С. 115-129.
3. Сучасш виклики XXI столтя суспшьству та економшд Украши / за ред. В. М Гееця, В. П .Семиноженка, Б.С. Кваснюка. - К. : Вид-во "Фенжс", 2007. - 544.
4. Гава Ю.В. 1нтелектуальний каштал - шлях до економ1чного зростання Украши / Ю.В. Гава // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2006. - № 4. - С. 129-134.
5. Садова У.Я. Сощально-демографчний потенщал розвитку Украхнських Карпат / У.Я. Садова // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2012. - № 3 (65). - С. 150-158.
6. Диба Л.М. Суть понять штелектуальний потенщал та штелектуальний каттал як еконо-м1чних категорш / Л.М. Диба. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/evu/2011.
7. Ситник Й.С. 1нтелектуальний потенщал як фактор 1нтелектуал1зацй' системи менеджменту шдприемства / Й.С. Ситник // Еконмчний вюник НУТУ "КП1". [Електронний ресурс]. -Доступний з http://economy.kpi.ua/uk/node/377.
8. Норюна Т.П. Ресурси сучасного м1ста: штелектуальний потенщал / Т.П. Норюна // Еко-номша будвництва i мюького господарства. - 2012. - № 1, т. 8. - С. 15-19.
9. Куценко, В. Освгга як фактор стабiльностi та нащонально! безпеки Украши / В. Куценко,
B. Удовиченко, I. Опалева // Економiка Украши : щштико-екожмчний журнал. - 1998. - № 1. -
C. 12-21.
10. Сощологш молодо [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nebook.net/book_so colog-ya-molod_585.
11. Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua.
Галькив Л.И. Предупреждение потерь интеллектуального потенциала молодежи: фактор инвестирования образования
Освещены научные подходы к пониманию содержательной сути категории "интеллектуальный потенциал", обобщены ее определяющие черты. Раскрыты особеннос-
ти социально-демографической группы "молодежь". Описаны подходы к выделению возрастных границ молодежи. На основе анализа динамики отдельных возрастных групп населения Украины доказано наличие рисков потерь интеллектуального потенциала молодежи. Исследована динамика расходов сводного бюджета Украины на образование и общих расходов на образование. Построена модель зависимости общих расходов на образование от ВВП. Обоснована компенсационная роль инвестирования образования в их предупреждении.
Ключевые слова: интеллектуальный потенциал, молодежь, демографическая группа, образование, инвестирование.
Halkiv L.I. Preventing the Youth Intellectual Potential Losses: the Factor of Education Investing
Scientific approaches to understanding the meaningful essence of categories of "intellectual potential" are highlighted. Their defining features are identified. The peculiarities of the socio-demographic group "youth" are revealed. The approaches to youth age differentiation are stated. The dynamics of consolidated budget of Ukraine for education and general education spending is analysed. The existence of the loss risk concerning the intellectual potential of young people is proved based on the analysis of the dynamics of different age groups in Ukraine. The compensatory role of investment in education in order to prevent them is substantiated.
Keywords: intellectual potential, young people, demographic group, education, investments.
УДК 331.28:349.232 Доц. €.Г. Матвишин, канд. екон. наук -
Львiвський Р1ДУ НАДУ при Пре¡идентовi Украти
ПОР1ВНЯННЯ П1ДХОД1В ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ВИДАТК1В НА ЗАРОБ1ТНУ ПЛАТУ ПРАЦ1ВНИК1В ДОШКГЛЬНО! ТА ЗАГАЛЬНО' СЕРЕДНЬО'1 ОСВ1ТИ (НА ПРИКЛАД1 ЧЕРВОНОГРАДА)
Проаналiзовано змши чисельност дггей у дошкшьних навчальних закладах i школах Червонограда Львiвськоl области Зроблено прогноз чисельност дтей, охоплених вщповщною осв^ою, до 2020 р. Запропоновано прогнозувати видатки на зароб^ну плату прандвниюв дошкшьних i шкшьних закладiв на основi двофакторно! модели Зроблено щ^вняння отриманих результайв з прогнозними величинами, отриманими за моделлю проекту "Розбудова спроможност до економiчно обгрунтованого плануван-ня розвитку в областях i мютах Украши". Запропоновано доповнити останнiй шдхщ ек-спертними оцiнками щодо чисельност педагогiчного й адмiнiстративного персоналу.
Ключовi слова: бюджет мiста, бюджетне прогнозування, дошкiльна освгга, моде-лювання, чисельшсть школярiв.
Постановка проблеми. Значна частина видаткДв бюджетiв мiст скеро-вуеться на заробДтну плату педагогiчних пращвнитв, адмiнiстративного та об-слуговуючого персоналу закладiв освiти. Наприклад, у мДстах Вiнниця, Ужгород ц видатки становлять приблизно 30 % вДд усiх видаткiв [1, 2]. Для плану -вання соцiально-економiчного розвитку мДст важливо мати прогнози як надхо-джень, так Д видаткДв бюджету. Для прогнозування можна використовувати рДз-ш моделД.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Увагу до бюджетДв мДст при-дДляють як науковцд, так Д практики. Наприклад, для м. БогодухДв зроблено прогнознД розрахунки видаткДв на освДту на два роки (2014, 2015) [3]. Обсяги
