Научная статья на тему 'Поняття "послуга професійної освіти" в умовах становлення моделі неперервної освіти'

Поняття "послуга професійної освіти" в умовах становлення моделі неперервної освіти Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
64
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
освітня послуга / послуга професійної освіти / освіта / освітня програма / освітній продукт / educational service / service of professional education / education / educational program / educational product

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О В. Босак

Проаналізовано трактування терміну "освітня послуга" в умовах формування економіки знань. Запропоновано авторське визначення соціально-економічної сутності поняття "послуга професійної освіти", розкрито її характерні ознаки. Розглянуто просторову модель відносин в освіті та проаналізовано механізми функціонування освітньої системи.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

A concept is a "favour of trade education" in the conditions of becoming of model of continuous education

The interpretation of term "educational service" have analyzed in conditions of forming economics knowledge. Author's definition of social-economic substance have offered a definition "service of professional education" and her typical characteristics have revealed. It have considered a spacious model of relations in education and a mechanisms of a function educational system have analyzed. A precise delimit of definitions "educational service", "educational program", "educational product" and other have pointed.

Текст научной работы на тему «Поняття "послуга професійної освіти" в умовах становлення моделі неперервної освіти»

6. ОСШТЯНСЬШ ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ

УДК[330.123.6:377] (477) Здобувач О.В. Босак1 - 1нститутрегюнальних

до^джень НАН Украти Львiвського тституту

банмвсько1 справи УБС НБУ

ПОНЯТТЯ "ПОСЛУГА ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВГГИ" В УМОВАХ СТАНОВЛЕНИЯ МОДЕЛ1 НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ

Проаналiзовано трактування TepMiHy "освгтня послуга" в умовах формування економши знань. Запропоновано авторське визначення сощально-економiчноi сут-ностi поняття "послуга професшно! освiти", розкрито ii характернi ознаки. Розгляну-то просторову модель вщносин в освiтi та проаналiзовано мехашзми функщонуван-ня освГтньо' системи.

Ключов1 слова: освiтня послуга, послуга професшно"! освiти, освiта, освiтня програма, освггнш продукт.

Competitor O.V. Bosak - Institute of regional researches of NAS of Ukraine of the

L'viv institute of banking of Management of banking of NBU

A concept is a "favour of trade education" in the conditions of becoming of model of continuous education

The interpretation of term "educational service" have analyzed in conditions of forming economics knowledge. Author's definition of social-economic substance have offered a definition "service of professional education" and her typical characteristics have revealed. It have considered a spacious model of relations in education and a mechanisms of a function educational system have analyzed. A precise delimit of definitions "educational service", "educational program", "educational product" and other have pointed.

Keywords: educational service, service of professional education, education, educational program, educational product.

Вступ. Професшна освгга e одшею з найважливших тдсистем соць аль^' сфери держави, яка забезпечуе процес одержання особою системати-зованих знань, умшь i навичок з метою ix ефективного використання в пов-сякденнш i професшнш дiяльностi. У в^чизняних економiчниx дослщженнях насамперед розглядаються питання фшансування професiйноi освгги, рефор-мування ii органiзацiйно-економiчного мехашзму, шдготовки квашфжованих кадрiв за певними напрямами, створення регюнальних освггшх комплекЫв, розвитку недержавноi вищо1 освiти. Водночас трансформаций що вщбувають-ся в сyспiльствi та економiцi Украiни, зумовлюють необxiднiсть вивчення низки проблем розвитку освгги, як e малодослiдженими на цей час, а саме: доступшсть професiйноi освгти для рГзних верств населення; роль навчаль-них закладiв як центрiв програмування регiонального розвитку та чинника шдвищення доступност освГти для жителiв регiонy.

1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Куценко, д-р екон. наук - 1нститут регюнальних дослщжень НАН Украши Льв1вського шституту баншвсько! справи УБС НБУ

Постановка проблеми. Швидке зростання ролi професшно1" освiти обумовило появу численних наукових дослщжень ще1 проблематики. Аналiз механiзмiв функцiонування освггаьо1" системи вказуе на дво1стий характер поняття мосвiтам: освгга як дiяльнiсть - освiтнiй процес; освгга як результат -освггая послуга. 1снуе необхiднiсть впорядкування понятшно-категорiально-го апарату, що використовуеться у втизняних нормативно-правових актах, де вщсутне чiтке розмежування понять мосвiтня послуга", "освггня програ-ма", "освiтнiй продукт" та ш.

1снуе необхiднiсть впорядкування понятiйно-категорiального апарату, що використовуеться у в^чизняних нормативно-правових актах, де вщсутне чiтке розмежування понять "освiтня послуга", "освггая програма", "освiтнiй продукт" та ш. Освiтню програму доцiльно трактувати як комплекс послуг, спрямований на змшу освггаього рiвня та/або професшну пiдготовку спожи-вача, забезпечений вщповщними ресурсами (управлiнськими, кадровими, ме-тодичними, матерiальними тощо), або ж використовувати термш "освiтнiй продукт", який за сво!м змiстом е ширшим поняттям i охоплюе як окремi пос-луги, так i освiтнi програми, в тому чи^ оформленi на матерiальних носiях.

Аналiз дослiджень та публжацш дають пiдстави стверджувати, що в наукових дослщженнях iснують рiзноманiтнi пiдходи до визначення понять "освггая послуга" чи "послуга освгга" [3, с. 21]. Треба зазначити, що в деяких публжащях освггая послуга асоцшеться винятково з платним навчанням. Згаданий шдхщ не вщображае сут послуги як сукупностi дiй щодо задово-лення певних потреб, а враховуе лише один iз багатьох аспек^в процесу створення та споживання послуги - джерела 11 оплати [9, с. 43-44].

Отже, метою статп е дослщити соцiально-економiчну сутшсть понять "послуга професшно1" освiти" в умовах становлення моделi неперервно! освгга.

Виклад основного матерiалу. У численних впчизняних наукових досль дженнях [1, 2, 4, 5], поняття "послуга" трактуеться як результат дiяльностi тд-приемств (установ, оргашзацш), що не набувае матерiально-речовоl форми, та бере участь у процес матерiального виробництва, або ж кшцевому (як шдивь дуальному, так i груповому) споживаннi, пов'язаному з формуванням особис-тостi чи матерiальних умов 11 побуту. Послуга мае низку характеристик, як вiдрiзняють 11 вщ матерiального виробництва, а саме: здебшьшого збiг стадiй виробництва та споживання, наявшсть безпосереднього контакту зi спожива-чем, орiентацiя на iндивiдуального споживача або суспшьство загалом, ло-кальшсть споживання через неможливiсть транспортування i нагромадження. Такий пiдхiд значною мiрою вiдображае позици i зарубiжних дослщниюв.

Проте варто вiдзначити, що з розвитком нових комушкацшних техно-логш деякi з перелiчених характеристик стають доволi умовними. Це спричи-нило появу останшми роками нового витка дискусш щодо економiчноl сут-ност послуги. Таким чином, послуга - це особлива категорiя продукци, яка завжди передбачае створення для споживача певних сприятливих умов, при-чому не тшьки на завершення, але й у процесi взаемоди.

Логiка згаданих стандартiв вказуе на дво1'стють поняття "освiта": 1) освгга як дiяльнiсть - освiтнiй процес; 2) освга як результат - освггая пос-

луга. У наукових дослщженнях iснують рiзноманiтнi тдходи до визначення понять "освiтня послуга".

Для системного розгляду поняття "осв^ня послуга" доцiльно викорис-тати об'емно-просторову модель вiдносин в освiтi, яку в найпростшому виг-лядi подано на рис. 1. Окремi вектори моделi вiдображають: суспiльнi вщно-сини, що характеризують навчальний процес (1-2-3); суспшьт вiдносини, пов,язанi з фшансуванням (1-2-4); вiдносини, що характеризують сощальне забезпечення учнiв чи студентiв (1-3-4); ринковi вiдносини в системi освгга (2-3-4). Незважаючи на те, що модель абстрагуеться вiд багатьох аспеклв дь яльностi (наприклад, передбачае однорiвневiсть вiдносин усiх учасникiв, хо-ча на практищ вони е багаторiвневими, причому кожен рiвень можна розгля-дати як окрему пiдсистему), модель шюструе основнi напрями взаемоди суб'еклв процесу виробництва, розподiлу та споживання послуг.

Виходячи з моделi, освтню послугу ми розглядаемо як кшцевий результат дiй, спрямованих на задоволення очжуваних i неочiкуваних потреб споживачiв з урахуванням вимог освггшх стандартiв, охоплюючи весь комплекс заходiв щодо створення сприятливих умов для споживання послуги рiзними категорiями споживачiв. У повсякденному життi людина тiею чи ш-шою мiрою вiдчувае потребу в знаннях. Ця потреба приймае специфiчну форму у виглядi прагнення здобути освiту, що може бути задоволене вироб-ником вщповщних послуг. При цьому споживач задовольняе як очжуваш, так i неочжуваш (якi виникли у процес навчання, наприклад, виходячи з не-обхiдностi засвоення додаткових знань зпдно з освiтнiми стандартами) потреби. Таким чином, поняття "освггня послуга" мютить у собi складовi, перед-баченi мiжнародними стандартами 1СО 9000:2000 щодо визначення "послуги", а також елементи, характерш саме для освггньо! сфери. Проте варто вщ-значити, що з розвитком нових комушкацшних технологш деякi з перелiче-них характеристик стають доволi умовними. Це спричинило появу в останш роки нового витка дискусш щодо економiчноl сутностi послуги.

Отже, опираючись на вiтчизнянi i мiжнароднi шдходи до визначення структури освггньо! системи, професшна освiта об'еднуе види дiяльностi, якi забезпечують здобуття громадянами професи вiдповiдно до 1х покликань, ш-тересiв, здiбностей за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями квалiфiкований ро-бiтник, молодший спещалют, бакалавр, спецiалiст, магiстр, а також перетд-готовку, пiдвищення професшно! квалiфiкацil та наукову квалiфiкацiю. За своею структурою вона об'еднуе професшно-техшчну, вишу, шслядипломну

навчальш

заклади

учш, студента 3 j (спещалюти)

Рис. 1. Модель eidHocuH у cucmeMi oceimu

освпу, аспiрантуру, докторантуру, а також окремi спецiалiзованi курси. Вщ-повiдно, шд послугою профестно! освти треба розумгти кiнцевий результат дiй, спрямованих на задоволення очшуваних i неочiкуваних потреб спожива-чiв у сферi шдготовки до професшно! дiяльностi, включаючи весь комплекс заходiв щодо створення сприятливих умов для споживання послуги з ураху-ванням вимог освггшх стандарт. Зазначимо, що послуга професшно! освгги мютить у собi декiлька компонент: професшну, зорiентовану на потреби ринку пращ та пов'язану з вщтворенням робочо! сили; соцiальну, завданням яко! е задоволення потреб суспшьного розвитку; соцiально-культурну компоненту, спрямовану на задоволення потреб окремого шдивща.

Частина послуг професшно! освiти е ринковими, тобто реалiзуеться за економiчно значущими (ринковими) цiнами. 1ншу частину утворюють нерин-ковi послуги, яю надаються державними, або ж некомерцшними установами й органiзацiями за щнами, що не мають економiчного значення, з метою задоволення шдив^альних потреб домашшх господарств i колективних потреб суспшьства загалом. Вартють неринкових послуг як у виробницга, так i у споживаннi, оцшюеться за собiвартiстю. За сво!м змютом ця вартiсть повинна мютити суму вартостей послуг зi здшснення освiтнього процесу, його матерiально-технiчному забезпеченню та утриманню шфраструктури згiдно з ддачими будiвельними i санiтарними нормами. У професшнш освт трап-ляеться поеднання ринкового та неринкового пiдходiв до щноутворення, коли частина випуску послуг дотуеться з рiзних джерел, у зв'язку з чим ринко-вий випуск доповнюеться величиною компенсацшних виплат. Для вщобра-ження особливостей процесу доступу споживача до тих чи шших послуг часто використовуються поняття "платне" та "безкоштовне навчання". Пiд плат-ним навчанням розумшть офiцiйне зарахування у навчальний заклад i пере-бування в ньому з повним вщшкодуванням витрат на навчання, що здшсню-еться безпосередньо учнями (студентами), !хтми шм'ями або шдприемства-ми. Шд безкоштовним навчанням розумiють фiнансування навчання за раху-нок бюджетних кош^в [8, с. 47-50].

Результат послуги професшно! освiти одночасно використовують спо-живачi рiзних категорiй - сам шдивщ, пiдприемства-роботодавцi, суспiльство загалом. Вщповщно учасниками процесу купiвлi-продажу послуги можуть виступати: навчальний заклад, студент, роботодавець, шша юридична чи фь зична особа, держава. Враховуючи це, на думку низки дослщниюв неринковi послуги професшно! освiти належать до категори "суспiльних благ (това-рiв)". Говорячи про послуги професшно! освiти як про суспшьний товар, вар-то вщзначити, що !х споживання здшснюеться колективно, однак при цьому доступ до споживання одержують не вс бажаюч^ вiдповiдно принцип "не-можливост виключення зi споживання" не виконуеться. Таким чином, послуги професшно! освгга мають особливостi як суспшьних, так i приватних това-рiв i можуть бути вiднесенi до промiжного типу послуг, або так званих "ква-зiсуспiльних благ". Шд цим термшом розумiються товари, яю за своею природою й призначенню не належать до суспшьних, але забезпечують таю велик вигоди переливу капiталу, що уряд заохочуе !хне виробництво з метою не допустити виникнення дефщиту фшансових ресурсiв [7, с. 18-23].

Треба вщзначити, що виробники послуг професiйноï освгти, зазвичай, пропонують не OKpeMi послуги, а ïx сукупшсть - освгтню програму. Останш можна класифiкувати за низкою ознак:

• р1внем осв1ти (довуз1вськ1, бакалаврсвш, мапстерсьш, астрантсью, профе-сiйноï' перетдготовки, тдвищення квалiфiкацiï' та ш.);

• орiентацiею на певну спецiальнiсть;

• формою навчання (цент, вечiрнi, заочнi, дистанцiйнi, екстернат тощо);

• методами навчання (трацицiйнi, програми проблемного навчання й iн.);

• тривалштю навчання (цовготривалi, наприклад, навчання у вузц серецньот-ривалi, наприклад, тдвищення кватфшаци, перепiцготовка кацрiв; корот-котривалi, наприклад, окремi курси, лекци, тренiнги тощо);

• наявнiстю додаткових компонентiв, коли для досягнення цш не достатньо лише ресурсiв одного навчального.

Проте у в^чизнянш практищ проявляеться певне нерозумшня того, що ж реально е продуктом даяльност навчального закладу: освггня програма чи освггня послуга. Зпдно з Законом Украши "Про вишу освпу", "освгтньо-професшна програма шдготовки визначае нормативний термш i нормативну частину змюту навчання за певним напрямом або спещальшстю вщповщного осв1тньо-квал1ф1кац1йного р1вня, встановлюе вимоги до змюту, обсягу та р1в-ня освгти й професшно1" шдготовки фах1вця", тода як шд освгтньою послугою розумдать "результат... процесу засвоення змюту навчання". Реал1защя ос-в1тньо1" програми (вщзначимо, що навчальш заклади не обов'язково реал1зу-ють навчальш програми, розроблеш власними силами) передбачае надання педагопчно1" допомоги в процес освоення ïï змюту, створення умов, за яких особа засвопъ мшмально необхщний обсяг знань, тобто надання власне ос-вгтньо1" послуги. Так, О.В. Сагшова вважае, що "саме освгтня послуга е родо-вим поняттям стосовно до окремих осв1тшх послуг i освгтшх програм. А з точки зору конкретно:' освгтньо1' установи, ïï даяльшсть грунтуеться на пропо-зицiï сукупност р1зних освгтшх послуг i продукпв, основою якоï е певш ос-вгтш програми" [6, с. 50]. Враховуюче сказане, доцшьно: або трактувати ос-в1тню програму як комплекс послуг, спрямований на змшу освгтнього р1вня та/або професшну шдготовку споживача, забезпечений вщповщними ресурсами (управлшськими, кадровими, методичними, матер1альними тощо); або використовувати термш "освгтнш продукт", який за своïм змютом е ширшим поняттям i включае як окрем1 послуги, так i освгтш програми.

Висновки досл1дження. Отже, здобуття освгти можна розглядати як процес створення, реал1заци та споживання осо6ливоï продукци - освiтньоï послуги. Поява конкуренцн м1ж осв1тн1ми установами обумовила розвиток ринку послуг професiйноï осв1ти як сукупност широкого спектра вщносин стосовно задоволення наявноï та формування перспективноï потреби у вщпо-вщних послугах. Послуга професiйноï осв1ти - це кшцевий результат дай, спрямованих на задоволення оч^ваних i неочiкуваниx потреб споживачiв у сферi шдготовки до професiйноï даяльност^ охоплюючи весь комплекс заxодiв щодо створення сприятливих умов для споживання послуги з урахуванням ви-мог освгтшх стандарт. Вона мютить у со6Г цекiлька компонент: професшну, зорiентовану на потреби ринку пращ та пов'язану з вщтворенням ро6очоï си-

ли; сощальну, завданням яко! е задоволення потреб суспшьного розвитку; со-щально-культурну - спрямовану на задоволення потреб окремого iндивiда.

Лiтература

1. Данилишин Б.М., Куценко В.1., Остаф1йчук Я.В. Сфера та ринок послуг у контекст сощально! модифшаци суспшьства: Монограф1я. - К.: ЗАТ "Кчлава", 2005. - 328 с.

2. Долишний М.И. Социально-экономические проблемы непроизводственной сферы. -К.: Наук. думка, 1984. - 214 с.

3. Зотов В.Н. Разработка стратегии и тактики маркетинговой деятельности вузов на рынке образовательных услуг и научно-технической продукции: Автореф.... канд. экон. наук. -М.: РЭА им. Г.В. Плеханова, 1997. - 21 с.

4. Свдокимова 1.М Сфера послуг за сучасних умов: анашз i прогнозування. - К.: НДЕ1, 1995. - 156 с.

5. Мельник А.Ф. Органiзацiйно-економiчний мехашзм розвитку територiального комплексу послуг. - Тернопшь: Збруч, 1997. - 252 с.

6. Сагинова О.В. Маркетинг образовательных услуг// Маркетинг в России и за рубежом. -1999, № 1(9). - С. 48-59.

7. Стиглиц Дж. Ю. Экономика государственного сектора. Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 720 с.

8. Стрижов А.М. Понятие качества образовательной услуги в условиях рыночных отношений// Стандарты и мониторинг в образовании. - 1999, № 3. - С. 47-50.

9. Федорищев О.И., Шуметов В.Г. К вопросу о мониторинге системы высшего профессионального образования// Образование и общество. - 2003, № 6. - С. 42-49.

УДК 372.833.02/03 Ст. викл. Е.1. Костишин - Львiвська державна

фтансова акадмя, м. Львiв

ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В ЕКОНОМ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИК1В

Обгрунтовано критерп i р1вш економ1чно! культури старшокласниюв. Розкрито теоретичний змют поняття "компетенщя".

Senior teacher E.I. Kostyshyn - L'viv state financial academy Ground of structural components of economic culture of senior pupils

Substantiation of the criteria and levels of economic culture of senior forms pupils has been presented in the article. Theoretical content of the notion "competence" has been revealed.

Одним Гз стратепчних напрямГв модершзаци системи освГти в Украш у сучасних умовах визнано виховання людини - культури (О. Бондаревська, I. Зязюн, В. Гриньова та ш. вчеш). Перехщ стагнаци ринково! економжи, який вимагае глибоких сощально-економГчних змш у державГ, висувае перед суспшьством важливу педагопчну проблему формування економiчноi культури молодГ, ii шдготовки до входження в життя за нових сощально-еконо-мГчних умов, зшчно!' перебудови змюту та якост шкшьно!' освГти. На розв'язання поставлених завдань спрямовано широке впровадження в школГ предметГв економГчного змюту, проте, як свщчить аналГз практики, забезпе-чення учшв необхщними знаннями не виршуе проблеми 1х шдготовки до адаптаци у сучасних динамГчних сощально-економГчних умовах. ЕкономГчш знання бшьшост випускниюв шкш мають винятково теоретизований харак-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.