Научная статья на тему 'Політичні конфлікти в Україні як прояв деструкції влади'

Політичні конфлікти в Україні як прояв деструкції влади Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
631
63
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
конфлікти / політичні конфлікти / деструкція влади / розв’язання політичних конфліктів. / conflicts / political conflicts / destruction the authorities / the settlement of political conflicts.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О М. Сахань

Розглянуто політичні конфлікти в Україні як деструктивне явище, їх специфіку, прояви та стадії. Здійснено пошук механізмів щодо запобігання вже існуючим політичним конфліктам та їх розв’язання

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

POLITICAL CONFLICTS IN UKRAINE AS DISPLAY OF DESTRUCTION THE AUTHORITIES

In article political conflicts in Ukraine, their specificity, display, structure are considered, search of mechanisms of the prevention and the settlement of already existing political conflicts are conducted

Текст научной работы на тему «Політичні конфлікти в Україні як прояв деструкції влади»

УДК 32:001(477)

О. М. Сахань, кандидат соцюлопчних наук, доцент;

О. В. Новжов

ПОЛ1ТИЧН1 КОНФЛ1КТИ В УКРА1Ш ЯК ПРОЯВ ДЕСТРУКЦП ВЛАДИ

Розглянуто полтичт конфлгкти в Укртт як деструктивне явище, 1х специфг-ку, прояви та стади. Здшснено пошук мехашзмгв щодо запобггання вже гснуючим полтичним конфлгктам та 1хрозв'язання.

Ключовi слова: конфлгкти, полтичш конфлгкти, деструкця влади, розв 'язання полтичних конфлгктгв.

Актуальтсть теми. Сучасний процес державотворення в Укра!ш роз-виваеться в умовах пвдвищеного сощального напруження, притаманного, як правило, вам перехщним полггачним системам. Поттичш вiдносини, право-ва сфера кра!ни та безпосередньо конституцiйний процес характеризуються динамiзмом, певними конфлiктними тенденщями та ризиками, що е наслвдком невеликого досвiду та невмiння врегулювати полiтичнi суперечностi в сус-тльстш, вiдсутностi альтернатив у розв'язаннi проблем державотворення або елементарного ^норування цих колiзiй. З проголошенням незалежностi в Укра!ш до теперiшнього часу полiтичнi конфлiкти стали невiд'емною части-ною функцюнування державно! влади.

Полiтичнi конфлшти як рiзновид i результат конфлжтно! взаемодп по-лiтичних суб'ектiв, що сперечаються мiж собою стосовно розпод^ владних повноважень i ресурсiв, мають дихотомiчну природу. З одного боку, полтшч-нi конфлiкти вiдiграють позитивну роль у суспшьному життi, сигналiзуючи суспiльству i владi про юнукта суперечностi, розбiжнiсть позицiй громадян i стимулюючи дп, здатнi поставити ситуацш пiд контроль. Конфлiкти можуть виступати засобом не тiльки тиску на полгтичних опонентiв, а й розрядки, зняття соцiального напруження м1ж антагошстами; вони стимулюють пози-тивнi перетворення i сприяють створенню та пвдтримщ певного балансу по-лiтичних сил у сустльстш, формуванню нових сощальних iнститутiв, запо-бiгакть окостенiнню сощально! системи та вiдкривакть шлях шноващям.

З другого боку, конфлiкти виступають деструктивним явищем для вае! политично! системи i влади. Конфлiкти можуть упов№нити темпи сощаль-ного, економiчного, полiтичного i духовного розвитку сустльства, викликати кризу суспiльного розвитку та виникнення диктаторських i тоталiтарних ре-жимiв, сприяти руйнуванню соцiальних комушкацш, супроводжуватися на-ростанням у суспiльствi песимiстичних настро!в i падiнням морал^ призвес-ти до полiтично! кризи i навiть до суспiльно! катастрофи, спричинити загибель 182 © Сахань О. М., Новiков О. В., 2010

людей i матерiальнi втрати, нарешп, викликати за собою новi, бшьш деструк-тивнi конфлiкти. Усе це свгдчить про вирiшальну роль конфлжпв в iснуваннi людства взагалi i кожно! людини зокрема, що i визначае наперед актуальнiсть 1х вивчення, особливо в сучасних умовах загострення конфлГктносп в нашiй краши.

Метою ще! статтi е дослiдження полггичних конфлiктiв в Укра1ш, !х ознак, деструктивних проявiв, а також шляхiв превенцп та розв'язання.

Наумове розроблення проблеми. Теоретичним тдгрунтям аналiзу по-лiтичних конфлiктiв в Украíнi як прояву деструкцп влади стали пращ класи-к1в теори полiтичного конфлiкту: А. Токвшя, К. Маркса, Г. ЗГммеля, Л. Гумп-ловича та !х посл1довник1в К. Боулдiнга, Л. Козера, А. БентлГ, котрi визначали конфлГкт як головне джерело политики, що полягае у докорiнних змшах у по-лiтичному просторi. Е. Дюркгейм, М. Вебер, Д. Дью! та iншi дослiдники розглядали конфлжга як аномалш полiтичного процесу. На важливють розу-мiння владного аспекту шд час вивчення конфлiкту вказували захiднi вченi К. Козер, Р. Дарендорф, К. Полецький. Сучаснi науковщ В. Кремень, О. Чу-мжов, В. Бекешшна, В. Небоженко, Б. Краснов, Е. Степанов та iншi дослгджу-вали конфлiкт як динамiчний тип соцiальних вгдносин, пов'язаних iз потен-цiйно можливим чи реальним зiткненням суб'ектiв на грунтi тих або шших суперечливо усвiдомлених переваг штереав або цiнностей, як1 постшно при-сутнi та не шддаються повному усуненню. А. Здравомислов, аналiзуючи традицп проблематики полiтичного конфлiкту, виходить iз того, що полггач-ний конфлжт - це постiйно дшча форма боротьби за владу в конкретному суспшьствг Ю. Оборотов, М. Орзiх, В. Речицький, О. Ющик дослiджують природу сощально1 напруженостi, яка спричиняе полiтичну та правову актив-нiсть суб'ектiв полiтико-правових вiдносин, I. Прокопенко та В. Малишенко визначають рiвнi розвитку полiтичного конфлiкту, пов'язаш iз генезою влад-них вщносин. Отже, незважаючи на достатню кшьшсть дослiджень щодо рiзноманiтних сторiн полггачних конфлiктiв проблема !х деструктивних про-явiв потребуе поглибленого розгляду.

Полтичний конфл1кт як форма полггачних вщносин характеризуеться вiдкритим зiставленням полгтичних штереав Г зiткненням протиборчих соцiально-полiтичних сил, ди яких спрямоваш на досягнення несумюних цшей, насамперед у сферГ влади, домшування, впливу, авторитету. До числа полггачних можна вщнести будь-яш конфлжти за участю полггачних акторГв або з полгтичним звучаниям. Полгтичш конфлжти виникають у ситуащях, коли юнують рГзш цшносп, цш, погляди, протистояння Г боротьба сощальних, етшчних, конфесюнальних та шших груп, прошаршв та спшьнот людей у процеа набуття, подшу влади або боротьби за цю владу й оволодшня влад-ними ресурсами. Тому суто полтгачш конфлшти у «чистому» виглядГ е досить рщким явищем [1, с. 24].

Одна з особливостей полГтичного конфлшту полягае в тому, що вш безпосередньо або опосередковано зачшае штереси великих сощальних груп, прошаршв, класГв, суспшьства в цшому. Тому суб'екти полпичного конфлшту (полгтичш оргашзацп, шститути та окремГ лщери) завжди ви-ступають вщ Гмеш певно1 сощально! спшьноти. Для захисту сво!х штереив Г цшностей окремГ громадяни об'еднуються у сшвтовариства, створюють оргашзаци та шститути Г в такий спосГб стають суб 'ектами полтичного конфлгкту.

ЗмГстом полггачних конфлГклв е полтична боротьба, кшцева мета яко! - перемогти супротивника або зГрвати можливГ протидп з його боку та не дати йому можливосп перемогти себе. Конфлштанти обирають рГзнома-штш форми полггачно! боротьби, у тому числГ партшш та парламентсьш дискуси, боротьбу за голоси виборщв, акци протесту, страйки, заколоти, бун-ти, революци, вшни тощо [2, с. 115-116].

Структура политичного конфлту мае двоякий характер.

З одного боку, вона статична, що дозволяе розглядати конфлГкт у стати-щ Г включае так1 елементи, як суб'екти Г об'екти конфлГкту, а також конфлГкт-на взаемод1я. Ця структура вгдображуе конфлжгаий процес у розрГзГ, з деяким припиненням його розвитку.

З другого боку, динашчна структура конфлГкту, подана у виглядГ посль довно! змши його елеменлв (конфлштна ситуащя, шцидент, конфлшт-взаемод1я, завершення), характеризуе цей процес у динамщг Така структура конфлГкту покликана встановити вадповаднють явищ визначеного кола в чаа, дозволити дослщжувати феномен конфлГкту в розвитку Г надати можливГсть виявити не тшьки походження даного явища, а Г його зникнення, тобто розглядати його як складний процес [3, с. 52].

Останшми роками конституцшний процес державотворення в Укра!ш був досить непростим та конфлГктним. На нього суттево впливали притаман-ш перехщному стану суспшьства суперечностГ - мГж високою динамшою полггачних процеав Г необхгдшстю збереження стабшьносп полггачно! сис-теми, правопорядку Г законносп, мГж завданнями побудови демократично!, правово! держави, цившзованого громадянського сустльства Г необхвдшстю подолання антидемократично! спадщини, мГж призначенням нових демокра-тичних шститупв Г формами !х реалГзацп у полггачнш практицг Щ супе-речносп й тепер, тсля внесення змш до Конституци Укра!ни, продовжують впливати на полиико-правову систему, що значною мГрою пов'язано зГ змшою дейно-политичних прюритепв у кра!щ консерватизмом мислення частини державних управлшщв, колГзшшстю сшвГснування сучасних полггачних явищ, шститупв, правових припиав [4, с. 4].

ОсобливГстю полггачних конфлГкпв у тепершнш Укра!ш е те, що вони вщбуваються в середовищГ само! влади. Уже тривалий час продовжуеться

боротьба за володшня реальними !! важелями. Роль влади в конфлжтах, яш виникають у неполiтичних сферах, але як1 безпосередньо або опосередковано зачшають основи iснування ще! влади, винятково велика.

Так, серед конфлжпв, що вiдбуваються в укра!нському сусшльств^ ви-чизнянi вченi видiляють низку суттевих властивостей:

1) домiнування неполпичних мотивiв, тобто таких, що базуються не на iнтересах суспiльства, а на мотивах особистого характеру. У цьому плаш е всi тдстави говорити про суттеву трансформацiю демократично! вде! народного представництва, оск1льки виявляеться, що обранi пол1тики не стшьки «пред-ставляють» iнтереси народу чи окремо! сощально! групи, сегмента сустльства тощо, скiльки бiльш чи менш активно «просувають» власнi цiлi та амбщп. Отже, всi конфлiкти, яш спостерiгаються в Укра!нi, нагадують айсберги, де публiчною е лише верхiвка, тодi як реальнi причини i рушi! таких колiзiй, справжнi полпичш вимоги всiляко приховуються i практично школи не ви-носяться у сферу публiчно артикульованих;

2) особливютю полiтичних конфлiктiв у сучаснiй Укра!ш е !х нешсти-туцiйованiсть критерпв, тобто здатнiсть чи нездатнiсть суб'еклв полiтичного конфлiкту дiяти за правилами политично! боротьби;

3) важливою рисою сучасних конфлiктiв в укра!нськ1й поттищ е характер !х перебку [5, с. 800].

У политичному i соцiальному просторi кра!ни сьогодш поширенi вогни-ща всiх можливих типiв полiтичних конфлiктiв:

- конфлжт iдентичностей (сепаратизм схiдних i швденних регiонiв, спроби впровадження росiйсько! мови як державно!, акци проти НАТО, не-гативний образ Донбасу, Захвдно! Укра!ни);

- конфлiкт мiж владою i опозицiею («помаранчева револющя», проти-стояння коалiцi! i опозицi! в парламент^ президентськ1 вибори);

- конфлшт м1ж полiтичними конкурентами в межах одше! електорально! нiшi (Блок Литвина i БЮТ);

- конфлiкт мiж бiзнесовими конкурентами, що мають полличний вплив (приватизацiя Одеського припортового заводу);

- конфлшт особистий (Ю. Тимошенко i В. Янукович, Ю. Луценко i Л. Черновецький).

Комплексна дiя конфлiктогенних чинник1в у вiтчизняних умовах створюе певш закономiрностi !х появи i протiкання. Полiтичнi конфлiкти в Укра!ш, як правило, зумовленi сукупшстю об'ективних i суб'ективних чинникiв.

Простежуеться чiтка тенденцiя до генералiзацi! конфлiкту - внаслiдок внутрiшньо! ескалацi! вш проектуеться з одного рiвня на шший. Важливу роль при цьому вщграють полiтичнi сили, запрограмованi на ескалацш конфлш-ту. 1х полпичну стратегiю побудовано на створеннi конфлту, його тдтри-маннi й ескалацп за будь-яких умов [6].

Нова система влади в кра!ш стала джерелом принципово нових за змю-том полличних конфлжлв. Рашше це було протистояння влади й опозицп, а сьогоднi головний полличний конфлiкт розвиваеться м1ж вищими посадови-ми особами держави.

Полiтична дiяльнiсть в Укра!ш останнiми роками дедалi бiльше зво-диться до мiжiнституцiйних конфлiктiв компетенцп. Це яскраво засввдчують стосунки мiж президентами i Верховною Радою Укра!ни двох останнiх скликань, мiж Президентом i Прем'ер-мiнiстром вiд опозицiйно! партп. За нинiшньо! ситуацп, коли глава держави втратив статус гаранта Конституцп, що е останньою i ключовою ланкою в складнш системi владних iерархiй, однiею з постiйних причин конфлжлв у боротьбi за владу стала процедура призначень посадових оаб. Це можна простежити на прикладi призначень глав державних адмiнiстрацiй. Сьогодш практично кожне кадрове призна-чення i на центральному, i на репональному рiвнях стае полiтичною проблемою [7].

Досить часто до нестабшьносл юнуючого в Укра!ш конституцшного ладу призводить конфлiктнiсть у взаеминах шших суб'ектiв державно-правових вщносин. Так, дуже сумнiвне за своею лептимнютю рiшення низки обласних рад схщного регiону нашо! держави щодо надання росiйськiй мовi особливого статусу стало суттевим чинником политично! дестабшзацп, який пiдривае засади конституцiйного ладу Укра!ни в цiлому.

Прикладом негативного впливу конфлжтносл у стосунках суб'еклв державно-правових вiдносин е також деструктивна практика формування коалiцi! депутатських фракцш у Верховнiй Радi Укра!ни. Вщсутшсть чл-ко врегламентованих процедур, яы б мали визначити, яка саме сила, що отримала мандати у Верховнш Радi Укра!ни, мае право виступати швда-тором створення тако! коалiцi!, який час для цього !й вiдводиться, яка роль у цьому процеа Президента Укра!ни тощо, призвели до того, що поллич-на боротьба, яка точилася мiж полiтичними партiями та виборчими блоками шд час виборчо! компани, переросла у конфлiктнiсть пiсля !! закiн-чення [8, с. 13].

Ще одшею причиною конфлiкту всередиш державно-адмiнiстративного апарату в Укра!нi е управлшська криза. Замiна управлiнцiв середньо! ланки представниками ново! полiтично! команди призвела до некерованостi на мю-цях i в багатьох центральних органах влади. Конкуренщя мiж Президентом i Кабiнетом Мiнiстрiв у призначеннях на посади ще бiльше ускладнила ситу-ацiю. Голови обласних держадмшстрацш не мають чiткого розумiння того, до яко! владно! вертикалi вони входять. Вакуум влади заповнюеться особами, чия дiяльнiсть нiчого спiльного не мае зi службою на користь сусшльству i державi. В органи влади приходять представники фiнансово-промислових груп i особи, пов'язанi з кримшальними угрупованнями, котрi дiють у сво!х

власних штересах. Усе це спричиняе втрату авторитету державно! служби Г оргашв державно! влади.

Ситуация в кра!ш показуе, що, використовуючи недолГки конституцшно! реформи, Основний Закон намагаються переробити тд найвпливовГшу на сьогодш елгшську групу. Постае питання Г про ревГзш полпреформи. Проте слад розумгга, що скасувати !! можна, але вгдновити моносуб'ектшсть верховно! влади в кра!ш неможливо. Суб'ектами поливки, котрГ впливають на по-лггачш процеси Г державний устрш Укра!ни, останшми роками стають вищГ судовГ шстанцп. 2004 р. це був Верховний Суд, згодом Г по сьогодш - Консти-туцшний. Саме до нього апелюють органи влади та вищГ посадовГ особи держави, Г цей орган як шструмент, що впливае на функцш наслгдку конфлш-ту, може реально вирГшувати Гсторичну долю Укра!ни.

Не маючи досвгду перебування в конфлжп Г виходу Гз нього, наша кра-!на опинилася в постшно дшчому конфлГктному полг За умов конфлштно! поливки економГка цшковито залежить вгд полгшчних процесГв, а регулю-вання економши - вгд полгшчних штереав. Це призводить до Ггнорування об'ективних економГчних закошв. Вплив на поливку великих бГзнес-груп створюе дисбаланс в економГчному розвитку окремих репошв Г рГвш життя рГзних сощальних груп, що також сприяе розвитку конфлГкту.

Значущу роль у загостренш конфлГкив вщграють засоби масово! шфор-мацп, а громадянське суспшьство не здатне протистояти негативним дГям влади через свою слабшсть.

На нашу думку, специфшэю перебГгу полггачних конфлГклв в Укра!ш е те, що вони спричинеш та залежать вгд переважно! деструктивосп полггачно! влади кра!ни. З одного боку, наявна в кра!ш деструкщя влади сприяе появГ та лише загострюе полиичш конфлшти, з другого - сам полггачш конфлшти призводять до ще бшьшо! деструктивносп.

Специфша стану политично! влади в Укра!ш сьогодш полягае, по-перше, в сильнш дифузп джерел влади; по-друге, у розривГ влади та вадповадальнос-п !! носив за результати свое! д1яльностц по-трете, у зростанш непорозумш-ня мГж владними структурами та громадськ1стю, населенням; по-четверте, у запеклш боротьбГ як м1ж горизонтальними, так Г мГж вертикальними структурами влади [9, с. 25].

В умовах конституцшно! кризи вищГ органи держави не можуть устш-но виконувати покладеш на них функцп, постшно йде боротьба за розподш повноважень серед владних шститутГв, посилюеться дезштегращя суспшь-ства, що породжуе новГ полггачш конфлшти. У свою чергу, неможливГсть врегулювання полггачних суперечностей, а то й просто елементарне ннору-вання колГзш приводять ефектившсть влади в занепад. Як яскравий приклад цього можна навести блокування трибун Верховно! Ради Укра!ни, необгрун-товане накладання Президентом вето на закони щодо шдвищення сощальних

стандарта напришнщ 2009 р., порушення строковосп виборiв до мюцевих рад, непроведення конституцшнох реформи тощо.

Дуже сильний взаемовплив полiтичних конфлжпв та деструкцi! влади дозволяе зробити висновок про те, що неможливо привести владу до кон-структивностi, не врегулювавши конфлiкти, що виникають у сферi полiтики. Саме тому безперервне виявлення i розв'язання полiтичних конфлiктiв е необ-хiдною умовою стабшьносп влади та Г! ефективного функцюнування.

Отже, сучасний полiтичний конфлiкт в УкраТш можна визначити як го-ризонтальний з елементами вертикального режимного конфлжту iнтересiв, що мае ознаки внутрiшньодержавно! загальнонацiонально! кризи.

Результати дослщження вказують на те, що полгтичне конфлiктне поле в Украíнi не зшвелюеться, доки iнiцiатива не почне виходити ввд влади. По-лггачш конфлiкти в УкраТнi повиннi бути обмежеш не лише за штенсившстю, а й за своею тривалютю. 1накше механiзми державного управлiння деформу-ються до тако! мiри, що не в змозi пвдтримуватимуть баланс сустльних ште-ресiв. 1снуе небезпека, що наслвдком конфлiкту може стати нова револющя, яка призведе не тшьки до змiни форми правлшня та системи цiнностей, а й до втрати державностi.

Конфлiкти в полгтико-правовш сферi мають мiсце не пльки в крашах, що йдуть вiд автократичних режимiв до демократичного, а й у державах стало! демократ. Проблема не стшьки в конфл^ах, скiльки у ввдсутносп знань та навичок компетентно !х вирiшувати на компромiснiй основi, тому необхвд-но накопичувати досв1д !х розв'язання.

Як же врегулювати та вирiшити полiтичний конфлiкт?

З конкретних прийомiв регулювання конфлiктiв найбiльш поширений метод iнституцiоналiзацii полiтичних конфлiктiв (створення всшяких комь тетiв, рад, комюш, проведения «круглих столiв» та ш.). Такий метод веде до впорядкування вимог претензш, прагнень ранiше роз'еднаних учаснишв конфлiкгу.

Важливу роль у регуляцп конфлiкгу може вiдiграти посередництво тре-тьоi сторони, яка ставить собi за мету розроблення i проведення заходiв примиренського характеру. Найбшьш ефективна дiяльнiсть посередницько! сторони тод^ коли вона сформована з компетентних, нейтральних, демократично настроених представнишв неполiтичних iнститутiв. Проте в ролi регулятора можуть виступати i державнi (урядовi) органiзацi!.

Зняття напруження шляхомусунення причин незадоволеностi (реформа, роз'яснювальна робота тощо) може сприяти розрядщ обстановки, що скла-лася, i не допустити переходу конфл^но! ситуацií в кризову.

Цiкавий метод регулювання розроблено фахiвцями школи державного управлшня iм. Дж. Кеннедi при Гарвардському унiверситетi, званий ними методом «единого тексту». Посередницька сторона виробляе проект до-

говору Г дае його однш Гз конфлштуючих сторш. Цей проект можна крити-кувати, вносити до нього поправки, а то й запропонувати свш варГант договору. Те ж саме пропонуеться виконати й шшш сторонг У результат ба-гатократного повернення обома сторонами чергових варГантГв договору посереднику досягаеться вщносна згода, виробляеться договГр, прийнятний для всГх.

Для правильного тдходу до розумшня политичного консенсусу в нашш багатонацюнальнш кра!ш може бути плщно використана Iдея соборност1, обгрунтована росшським фшософом В. Соловйовим. Люди, що знаходяться в соборГ, не едиш, не однаковг Кожний Гз них гршний по-своему, Г кожен, залишаючись самодостатньою особою, звертаеться до Бога зГ сво!м власним благанням. Але собор об'еднуе !х, Г ва вони добровГльно виконують загальний ритуал.

Саме таке розв'язання конфлГкту шляхом переговорГв Г без поразки сторш е найцившзовашшим способом виршення суперечносл.

В умовах политично!' кризи, коли досягти консенсусу не вдаеться, единим засобом розв'язання конфлГкту е введення особливого (надзвичайного) стану, про який в Укра!ш прийнято спешальний закон. Такий стан може бути введений указом Президента. Мета введения надзвичайного стану — забезпечення громадського порядку Г безпеки громадян шляхом посилення дГяльносп ор-гашв влади, Збройних Сил, МВС Г громадськостГ стосовно дотримання законность Але надзвичайний стан не забезпечуе врегулювання полиично! кризи, яка вимагае погоджувальних процедур [10, с. 293-296].

Ниш особливу увагу слад також зосередити на створенш нових спосо-бГв превенцИ полтичних конфл1кт1в. Наприклад, аби усунути можливГсть виникнення полгшчних конфлГклв через деструкцш Верховно! Ради Укра-!ни, деяк1 вчеш пропонують введення законодавчо! конфлштолопчно! екс-пертизи, яка вже активно використовуеться при дослщженш рГзномаштних сошальних процесГв. Завданнями тако! експертизи мають стати: комплексне оцшювання вГдповГдними фахГвцями (конфлштологами, юристами, полто-логами, соцюлогами, психологами) ступеня конфлштогенностГ створених правових норм; виявлення можливих юридичних колГзш, яш можуть стати передумовою конфлштних ситуацш у правГ Г як наслщок подальшо! поль тично! нестабшьностц прогнозування впливу створюваних нормативних аклв на стан суспшьних вшносин з точки зору узгодження штереав рГзних суспшьних груп Г прошаркав; аналГз взаемодп норм права Г конфлштогенних чиннишв, що Гснують у суспшьствГ на момент створення правових норм, тощо [11, с. 174-175].

Висновки. Складна политична Г сошально-психолопчна ситуащя в Укра-!ш не лише визначае певною мГрою змют конфлГкпв Г форми !х прояву, дГевГсть засобГв регулювання, а й впливае на сприйняття !х населенням та елками.

Проте в нашш краТ'ш не розроблено конституцшних основ i правових норм розв'язання полпичних конфлiктiв, що призводить до деструкцп влади, !! неспроможностi виходу з кризових ситуацш. З цiеí причини державна влада не може розв'язувати полiтичнi конфлжти i лише загострюе !х та збшьшуе к1льк1сть таких конфлiктiв. Також через вiдсутнiсть досвгду цивiлiзованого i легитимного управлiння конфлiкгами переговори, досягнут компромiси мають короткотривалий характер i не приносять бажаних результатiв. Тому головною метою полполопв, що займаються полiтичними конфлiкгами, е розв'язання загальних i конкретних схем регулювання i розв'язання таких конфлiктiв в УкраГ'ш.

Тому подальше дослiдження проблематики полиичних конфлiктiв, ме-тодiв !х виршення мае велике значення як для политологи, конфлiктологií, так i для конституцшного права та iнших правових наук.

Л1ТЕРАТУРА

1. Сзеров А. Конституцшний конфлiкт як феномен та процес в УкраГш : моно-графiя /А. Сзеров. - Одеса : Юрид. л-ра, 2008. - 240 с.

2. Конфлжтолопя : тдруч. для студ. вищ. навч. закл. юрид. спец. / Л. М. Гера-сгна, М. I. Панов, О. М. Сахань та ш. ; за ред. Л. М. ГерасшоГ та М. I. Панова. - Х. : Право, 2002. - 256 с.

3. Шумпаннжов О. М. Суттсть та форми полгшчних конфлжпв / О. М. Шум-паннжов // Конфлжти в суспшьствах, що трансформуються : зб. наук. ст. (за матерГа-лами XI Харк. полГтол. читань) / упоряд. : А. П. Гетьман, О. В. Ставицька. - Х. : Право, 2001. - 212 с.

4. Герасша Л. М. Конституцшний чинник у подоланш сощально-полгшчних протирГч в украlнському суспшьстт / Л. М. Герасiна, М. I. Панов // Конституцш Укра-Гни: досвГд реалiзацil та шляхи удосконалення : матерiали «круглого столу», оргашз. г провед. Наук.-дослiд. ш.-том держ. буд-ва та мГсц. самоврядування АПрН УкраТни з нагоди 10-1 рГчнищ прийняття Конституцй УкраТни, м. Харюв, 21 черв. 2006 р. / редкол. : Ю. П. Битяк, I. В. Яковюк, Г. В. Чапала. - X. : Право, 2006. - 120 с.

5. Ростецька С. I. Толерантт вГдносини як необхГдна умова виршення полГтич-них конфлгктГв / С. I. Ростецька // Держава Г право : зб. наук. пр. Юрид. Г полгг науки. - К. : !н-т держави Г права Гм. В. М. Корецького НАН УкраТни, 2005. - Вип. 30. -816 с.

6. Передумови загострення полГтичних конфлГктГв та пропозицп щодо подо-лання кризового сценарГю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss. gov.ua/Monitor/Marrch/04.htm.

7. Романенко Ю. Межинституциональная война / Ю. Романенко, А. Кузничен-ко [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vovremya.info/7ailF2577.

8. Вешславський Ф. В. Державно-правовГ конфлГкти як фактор полГтичноГ дестабшзацп в УкраТнГ / Ф. В. Вешславський // Конституцшно-полгшчний процес в УкраГш: ГдеГ, досвГд, проблеми : зб. наук. ст. (за матерГалами XVIII Харк. полиол. читань). - Х. : Право, 2006. - 175 с.

9. Гресенко В. А. ОсобливостГ полгшчних конфлшлв в Укра1ш в 1991-1994 роках / В. А. Гресенко // Конфлжга в суспшьствах, що трансформуються : зб. наук. ст.

(за матерiалами XI Харк. полггол. читань) / упоряд. : А. П. Гетьман, О. В. Ставицька. - X. : Право, 2001. - 200 с.

10. Полгголопя : навч. noci6. / О. М. Кузь, Л. Ф. Дзшдра, О. М. Сахань та iH. - X. : Вид-во ХНЕУ, 2004. - 340 с.

11. Ставицька О. В. Конфлжтолопчна експертиза законодавства як чинник по-лпичного консенсусу / О. В. Ставицька // Проблеми розбудови державностi та народо-владдя в Украiнi (до 20^ччя Народного Руху Укра1ни за перебудову) : XXII Харк. i полггол. читання : матерiали мiжнар. наук.-теор. конф. - X. : XАП : НЮАУ iM. Ярослава Мудрого, НД1 держ. буд-ва i мiсц. самоврядування АПрН Украши, 2009. - 208 с.

ПОЛИТИЧЕСКИЕ КОНФЛИКТЫ В УКРАИНЕ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ ДЕСТРУКЦИИ ВЛАСТИ

Сахань Е. Н., Новиков О. В.

Рассмотрены политические конфликты в Украине, их специфика, проявления, структура. Ведется поиск механизмов предупреждения и решения уже существующих политических конфликтов.

Ключевые слова: конфликты, политические конфликты, деструкция власти, решение политических конфликтов.

POLITICAL CONFLICTS IN UKRAINE AS DISPLAY OF DESTRUCTION THE AUTHORITIES

Sakhan O. M., Novikov O. B.

In article political conflicts in Ukraine, their specificity, display, structure are considered, search of mechanisms of the prevention and the settlement of already existing political conflicts are conducted.

Key words: conflicts, political conflicts, destruction the authorities, the settlement of political conflicts.

УДК 316.32

О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент ГЛОБАЛВАЦШ ЯК ДЖЕРЕЛО КОНФЛ1КТ1В

Розглянуто суттсть та Hacnidm процесу глобaлiзaцil вycix сферах життед^ яльноcтi суспшьства. Показано, що глобaлiзaцiя, маючи певт позитивш моменти, у ктцевому резyльтaтi призводить до зростання сощально-полтичного напруження у cвiтi, е джерелом конфлiктiв. Доведено, що подолати негативш на^дки i числен-

© Маркозова О. О., 2010

191

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.