Політична ідентичність як ресурс демократичної трансформації українського суспільства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

BicHUK Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 3 (22)

2014

пол1тична вдентичшсть як ресурс

демократично! трансформацп украшського сусп1льства

Поди останшх мiсяцiв в Укра!ш як нiколи актуалiзували проблему консолщацп укра!нського суспiльства. У зв'язку з цим монографiя Н. П. Пашино!1 е дуже своечасною й актуальною для укра!нсько! пол^ично! науки i практики.

Слiд зазначити, що пол^ична iдентичнiсть стала предметом дослiдження укра!нських учених порiвняно недавно — в першому десятилiттi XXI ст. 1нтерес дослiдникiв до проблем пол^ично! щентичносп був обумовлений суперечливою практикою суспшьно-пол^ичного розвитку та труднощами трансформацп поличного режиму в Укра!ш. Теоретико-методологiчний фундамент вивчення пол^ично! iдентичностi в Укрш'ш було закладено у рамках дослщження проблем етнополiтики, процесiв нацiостановлення й державотворення.

Особливютю рецензовано! роботи е те, що дослщження полггично! iдентичностi здшснюеться автором з точки зору впливу пол^ично! iдентичностi на процес формування консолщовано! демократа, полiтична iдентичнiсть розглядаеться як ресурс демократично! трансформацп укра!нського суспiльства [с. 63-82].

Структура монографп е класичною для наукових роб^ такого рiвня, методично i лопчно обгрунтованою. Викликае похвалу i повагу кшьюсть виносок i великий бiблiографiчний перелiк використаних робiт укра!нських та зарубiжних авторiв.

Безумовною заслугою автора е широка емтрична база монографiчного дослiдження, яка представлена у першу чергу нормативно-правовими актами Укра!ни та комплексними дослщженнями укра!нських соцiологiчних центрiв, таких як: 1нститут соцюлоги НАН Укра!ни, Центр Разумкова, Центр сощальних та маркетингових дослiджень Социс, сощолопчна група «Рейтинг» та iншими анал^ичними матерiалами укра!нських та зарубiжних дослщниюв. Усе це дозволило автору уникнути суб'ективiзму в оцiнюваннi стану пол^ично! iдентичностi укра!нських громадян i претендувати на об'ектившсть висновкiв.

1 Пашина Н. П. Формування подггично! щентичносп в умовах демократично! трансформацп украшського суспшьства : монографiя / Н. П. Пашина. - Луганськ : Ноушдж, 2013. - 416 с.

У межах дослщження автору вдалося виршити таю задач^ як: аналiз когштивних аспектiв феномену пол^ично'1 iдентичностi, дослщження формування концепту пол^ично'1 iдентичностi i визначення п ролi у демократичнш трансформацп суспiльства; аналiз методологiчного шструментар^ та категорiальних параметрiв дослiдження пол^ично'1 iдентичностi; системно-факторний аналiз розвитку пол^ично'1 iдентичностi в перiод трансформацп украшського суспiльства; розробка стратеги розвитку пол^ично'1 iдентичностi в Укршш та механiзмiв формування державницько'1 iдентичностi як найбшьш прийнятно'1 моделi консолщовано'1 пол^ично'1 щентичносп на сучасному етапi розвитку украшського суспшьства та iн.

У робот знайшла свое висвiтлення цiла низка аспектив щодо характеристики кризи пол^ично'1 iдентичностi в сучаснiй Укршш [с. 170— 185; 288-289]. Криза пол^ично'1 iдентичностi в Укршш, пiдкреслюе автор, супроводжуеться по силенням боротьби i конфлштшстю iдентично стей, обумовлених об'ективними i суб'ективними факторами. Тому укршнська держава, вважае автор, мае цшеспрямовано формувати спiльну iдентифiкацiю громадян шляхом заходiв внутршньо'1 та зовшшньо'1 пол^ики. Проблеми формування загальних орiентирiв розвитку кршни, 1'х актуалiзацiя та агрегащя в межах полiтичного курсу сьогодш, на думку Н. П. Пашино'1, повиннi стати провiдним завданням публiчноi полiтики.

Спираючись на роботи таких вщомих авторiв, як Т. Карозерс, Р. Дарендорф, А. Лейпхарт, С. Хантшгтон та ш., автор пщкреслюе, що особливу роль у конфлштах iдентичностей у «розколотих» суспiльствах ввдграють соцiокультурнi фактори, а процеси консолщаци та демократизацп проходять бiльш болюно i менш успiшно. Тому Н. П. Пашина у свош робот пiднiмае дискусiйнi питання про наявшсть потенцiалу для формування загальнодержавно'1 колективно'1 пол^ично'1 iдентичностi в Укршш та можливосп запозичення успiшного зарубiжного досвщу полiтики iдентичностi в полiкультурних, полшонфесюнальних державах. На rрунтi вдало дiбраного доказового матерiалу автор доходить висновку, що пол^ика iдентичностi може бути достатньо ефективною, а полiетнiчнiсть населення Укршни не е абсолютною

264

Рецензп

перешкодою у формуванш колективно'1 загальнодержавно'1 iдентичностi [с. 293].

Складнощi у виршенш питань полiтики iдентичностi, яки пов'язаш з полiкультурнiстю в Укршш, на думку автора, свiдчать про те, що в сучаснiй Укршш вiдбуваються одночасно декiлька процесiв: становлення нацп-держави i перехiд до держави-нацп, що супроводжуеться пошуком компромiсу мiж етнiчною та громадянською концепцiями держави i нацп, демократизацiя та модершзащя всiеi сусшльно!' системи, що безумовно ускладнюе консолiдацiю суспiльства [с. 296].

Автор робить важливий для сучасно'1 пол^ики висновок, що в полшультурному, полiконфесiйному i полiлiнгвiстичному укршнському суспшьста основою полiтики iдентичностi повиннi бути демократичш цiнностi, демократичнi принципи виршення конфлiктiв iдентичностей. Це, у свою чергу, передбачае, по-перше, що державш iнститути е легiтимними i 1хня дiяльнiсть мае правовий характер; по-друге, демократичш принципи i цiнностi подшяються бiльшiстю населення [с. 297].

Слщ погодитися з автором, що якщо мова йде про iдентичнiсть не по «кровЬ» i без примусу, а як про конструкти i на основi «визнання», вона мае бути привабливою. Тобто полiтика щентичносп мае бути спрямована на формування позитивного iмiджу держави у вах сферах 11 дiяльностi. Тому завданнями пол^ики iдентичностi укра'1нсько'1 держави е не ■ильки вирiшення конфлiктiв щентичностей, пов'язаних iз соцiокультурними, етнiчними та мовними проблемами, а й виршення таких проблем, як бщшсть, сощальна нерiвнiсть, соцiальне вiдторгнення, якi породжують не менш гострi конфлiкти щентичностей, а також негативно позначаються на iмiджi держави та консолщаци громадян навколо демократичних перетворень [с. 217; 300].

Новизною вiдрiзняеться низка положень, запропонованих Н. П. Пашиною. Зокрема, взаемозв'язок мiж формуванням держави-нацп, пол^икою iдентичностi та консолiдованою демократiею. Заслуговуе на увагу розробка державно! програми формування загальнодержавно! iдентичностi в Укршш та запропонована модель «державницькох щентичносп» на основi демократичних цiнностей та «державницького» патрiотизму. Нова модель щентичносп, пщкреслюе автор, потребуе механiзмiв громадянськох, а не етнiчноi штеграцп людей, об'еднання 1'х навколо усвiдомлення едностi державно-полiтичного та культурно-цiннiсного простору. Вона мае бути демократичною основою об'еднання безлiчi щентичностей, присутшх в укршнському суспiльствi.

Внеском автора в пол^ичну науку е особисте визначення категорш «полiтична iдентичнiсть», «полiтика iдентичностi», «державна пол^ика iдентичностi», а також запропонована перюдизащя розвитку концепту полiтичноi щентичносп в зарубiжнiй i вiтчизнянiй наущ. Викликае iнтерес особисте бачення автора на завдання та функцп пол^ики iдентичностi, стратегiя полiтики iдентичностi у сучасних мас-медiа, у тому чи^ в Iнтернетi, тощо.

Автором запропоновано найважливiшi напрямки полiтики iдентичностi в сучаснш Украiнi та визначенi основш умови П реалiзацii: пiдвищення лептимносп влади на основi змiцнення и правових основ, дiалогiчнiсть i суспiльний консенсус щодо цiлей i цiнностей укряхнського суспiльства та iн. Домшуюче значення в цих процесах, на думку автора, мае компромю ел^ i 1'х бажання консолiдувати суспшьство навколо демократичних цiнностей [с. 301-302].

У висновку необхщно вiдзначити високий професшний рiвень викладення теоретико-методолопчних i практичних аспектiв проблем формування пол^ично'! iдентичностi в перiод трансформацп укряхнського суспiльства. Висновки i пропозицп Н. П. Пашиноi заслуговують на увагу законодавчих та виконавчих оргашв влади, полiтичних партiй, окремих пол^июв i громадських органiзацiй у рамках формулювання Ыщатив щодо активiзацii процесу формування консолщовшно'! демократii в Укршш.

доктор полтичних наук, професор

I. О. Полщук,