дисциркуляторной энефалопатией подтверждает наличие не только центральных расстройств слухового анализатора, но и нарушения на уровне улитки внутреннего уха, то есть заболевание сенсоневральную тугоухость.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, нарушения слуха, слуховые вызванные потенциалы.
Стаття надшшла 24.04.10
registration in patients with dyscirculatory verifies in them not only the central hearing disturbances presence but cochlear level disturbances also, that is the sensoneural hearing loss.
Key words: dyscirculatory encephalopathy, hearing loss, short latently hearing avoid potentials.
УДК 616.1/.4:616.8
ПОЛ1МОРБ1ДН1СТЬ ЯК М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА ПРОБЛЕМА
Завданням дослiдження було провести аналiз та оцiнку рiзних поеднань захворювань (полiморбiдних уражень) у хворих невролопчного профiлю з урахуванням вiку та статц оцiнити показник «число хвороб /один хворий». Досить висока частота асощаци поеднано! патологii органiв травлення на фонi негастроентерологiчних полiпатiй, зокрема у невролопчних хворих, е сввдченням того, що проблема асоцiйованих полiморбiдних станiв е мiждисциплiнарною, до розв'язання яко! повиннi бути залученi лiкарi багатьох спецiальностей.
Ключовi слова: полiморбiднiсть, показник «число захворювань/один хворий», невролопчш хворi, мiждисциплiнарнi проблеми, хвороби оргашв травлення
В CTpyKTypi терапевтично! патологи полiморбiднi стани займають провщне мюце[1-4]. В останш роки пошиpенiсть поеднано! соматично! патологii у теpапевтичнiй практищ постiйно зростае. Сьогоднi практично немае хворих, яю б страждали якоюсь однiею хворобою, та ще й в ii класичному ваpiантi перебйу. В сучасних умовах лiкаpю доводиться щодня працювати з пацiентами, яю одночасно страждають на декiлька захворювань. Збшьшення кiлькостi таких хворих значною мipою залежить не скiльки i не лише вщ медицини, сюльки вiд соцiальних умов життя та вщношення само! людини до власного здоров'я з метою попередження розвитку захворювань. Полiмоpбiднiсть, або мyльтимоpбiднiсть, коморбщнють, полiпатiя (вiд грец.: poly - численний, багато; pathos - страждання, хвороба; вщ лат.: multum - багато, ш - разом, morbus - хвороба) - наявнють у одного пащента двох i бшьше синхронних захворювань, патогенетично взаемозалежних або таких, що збтаються за часом. Полiмоpбiднiсть включае як випадкову комбшащю в одного пацiента piзних за етюлопею й патогенезом захворювань, так i нозологiчнy синтpопiю, тобто розвиток закономipно зумовлених (детеpмiнованих) комбiнацiй хвороб. Синтрошю визначають як ".. .вид полшатш, коли хвороби своеpiдно "тягнуться" одна за одною, прагнуть поеднатися або готують грунт одна для одно! "[1]. Рашше вважалося, що термши початку захворювань iз формуванням синдpомiв полiмоpбiдностi та !х хpонiзацiею припадали на молодий та середнш вш, а в лiтньомy вiцi настае перюд ii яскраво! клiнiчноi демонстрацй [2,3]. Сьогоднi ж вiдмiчаеться суттеве омолодження загальносоматичних захворювань, оскiльки уже у молодих осiб знаходять патолопчш змiни в органах piзних фiзiологiчних систем, якi набувають хpонiчного перебйу ще з дитячих лiт, що обумовлюе хрошзащю хвороб, !х прогресування та супроводжуеться залученням у патолопчний процес сyсiднiх оpганiв та шших систем оpганiзмy[2-4]. Загальна тенденц1я до зростання поеднано! патологii у всьому свт i дозволяе вiднести проблему полiмоpбiдностi до числа найбiльш актуальних для практично! медицини.
Метою роботи було вивчення частоти наявносп поеднано! соматично! патологii у хворих, яю знаходилися на лiкyваннi у невролопчному вiддiленнi мiськоi клiнiчноi лiкаpнi.
Матерiал та методи дослiдження. Для виршення дано! мети було вiдiбpано та проведена експертна ощнка 484 юторш хвороб осiб, якi лiкyвалися в невролопчному вщдшенш 51 МКЛ, основним дiагнозом яких вiдповiдно була невролопчна патологiя. Обстеження включало клiнiко-лабораторш та iнстpyментальнi методи дослiдження. Bti хвоpi були оглянyтi терапевтом, а при необхщносп пpоведенi додатковi обстеження. З метою з'ясування юлькосп хвороб у пащен^в були ретельно пpоаналiзованi iстоpii хвороби, проведено пpицiльне опитування та аналiз амбулаторно! медично! документацп, в pезyльтатi чого проведено тдрахунок веpифiкованих нозологiчних форм у кожного хворого (показник - «число захворювань/один хворий») в piзних вшових групах.
Угрупування хворих по вшу проведено зпдно робочо! класифшаци вшових перiодiв, що прийнята на мiжнародному симпозiумi з питань геронтологи. У вщ 15 -24 роюв було 31 хворий (6,40% вщ загально! кiлькостi, чоловiкiв (Ч.) 45,16%, жшок (Ж.) - 54,84%), 25-44 роюв - 85 (17,56%; Ч. - 24,7%, Ж. - 75,3%), 45-59 рокв - 199 (41,12%; Ч. - 29,65%, Ж.- 70,35%), 60 i старше рокв -169 (34,92%; Ч. - 31,36%, Ж. - 68,64%). Дiагностика захворювань оргашв травлення (ОТ) грунтувалася на ретельному анамнестичному та клшчному обстеженнi хворих i3 застосуванням загальноклiнiчних, бiохiмiчних, шструментальних (ФГДС, рентгенологiчне дослiдження шлунка та кишечнику, УЗД оргашв черевно! порожнини) та лабораторних дослщжень (результати шлункового та дуоденального зондування, бактерiологiчного дослщження калу, гiстологiчного дослiдження бiоптатiв антрального вщдшу та тiла шлунка).
Результати дослщження та Тх обговорення. З метою з'ясування кшькосп захворювань у кожного хворого було проведено пщрахунок верифшованих нозологiчних форм соматично! патологи (показник - «число захворювань/один хворий») у рiзних вiкових групах без урахування основного захворювання, з приводу якого хворий лшувався стацiонарно.
Виявлено, що показник «число захворювань/один хворий» зростае зi збiльшенням вiку i складае вiдповiдно у вiкових групах:15-24 - 1,84 (у Ч. - 1,78, у Ж. - 1,88), 25-44 - 2,8 (2,62 у Ч. i 2,85 у Ж.), 45-59 - 3,54 (3,79 у Ч. i 3,43 у Ж.), 60 i старше - 4,08 (4,13 у Ч. i 4,06 у Ж.). У 90 (18,60%) пащеннв показник «число захворювань/один хворий» коливався вщ п'яти до десяти, що в середньому становило 6,32. Звертае увагу, що гендерних вщмшностей у кшькосп захворювань на одного хворого не було. Результати аналiзу показали, що серцево-судинш захворювання були найчасншою супутньою патолопею у невролопчних хворих - 327(67,56%). У 35,95% хворих переб^ невролопчно! патологи обтяжувався супутшми захворюваннями оргашв травлення, у 7,85% -хворобами нирок, а група шших хвороб (асоцшованих полшатш) склала 8,89%.
Найбшьша частота асоцшованих сташв у неврологiчних хворих припадае на артерiальну гiпертензiю (АГ) - 275хворих - 56,82%, яка е найпоширешшою патологiею як в груш серцево-судинних, так i цереброваскулярних захворювань та одним iз основних факторiв ризику !х розвитку. Всi хворi з ще! групи в невролопчному вiддiленнi лiкувалися з приводу дисциркуляторно! атеросклеротично! енцефалопати. У структурi супутшх кардiоваскулярних захворювань у неврологiчних хворих на АГ переважали 1ХС (15,64%), порушення серцевого ритму (15,27%), цереброваскулярш хвороби (15,64%), патологiя нирок (13,09%) та цукровий дiабет (11,64%). З меншою частотою АГ супроводжували ХОЗЛ (5,09%), постшфарктний кардiосклероз (5,45%) та ожиршня (4,0%), що може бути пов'язано iз лiкуванням цих хворих переважно у профiльних вiдцiленнях.
Одним iз можливих шляхiв розвитку полiморбiдностi у цих хворих можна вважати появу групи хвороб, яю об'еднаш единим патогенетичним механiзмом. АГ виступае у ролi патогенетичного фактора розвитку атеросклерозу i, як наслiдок, системного ураження судин органiв -мiшеней: серця, мозку, нирок та периферичних артерш, що значно збшьшуе ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинно! системи. Другою по частой супутньою патолопею у невролопчних хворих були захворювання шлунково-кишкового тракту - 174 (35,95%) хворих з
притаманною !м нозолопчною синтротею. 1з них у 76 (43,68%) хворих патолопя ОТ була супутньою основнш неврологiчнiй патологi!, а у 98 (56,32%) хворих була асоцшована з шшою соматичною патологiею (хворобами системи кровооб^у, ревматологiчного профiлю, нирок, бронхо-легенево! системи тощо). В таблиц 1 подана частота асоцiйовано! патологи у хворих невролопчного профiлю в залежносп вiд вiку та стаи.
Таблиця 1
Частота асоцшованот соматичнот патологГт" у хворих невролопчного профшю в залежносп
вiд вiку та статi
Вшж1 групи (роки) Всього хворих У поеднанш 1з хворобами:
Оргатв травлення гастроентеролопчними та негастро-ентеролопчними негастроентеролопчними
Абс. % Абс. % Абс. %
15-24 31 4 5,26 3 3,06 24 7,64
25-44 85 26 34,21 19 19,39 40 12,74
45-59 199 32 42,11 52 53,06 115 37,90
60 i старше 169 14 18,42 24 24,49 131 41,72
Всього 484 76 43,68 98 56,32 310 64,05
Чол. 147 15 10,20 33 22,45 99 67,35
Жш. 337 61 18,10 65 19,29 211 62,61
Частота поеднано! патологи ОТ на фош коморбщних сташв у хворих невролопчного профшю з урахуванням стат представлен! в таблиц! 2.
Таблиця 2
Частота поеднаноТ патологи ОТ на фот коморбщних сташв негастроентеролопчного профшю
у невролопчних хворих
Поеднана патолопя оргатв травлення у сполученш з: С т а т ь Всього
Чоловши Жшки
Абс. % Абс. % Абс. %
хворобами системи кровообпу 21 63,64 28 43,08 48 48,99
ревматологiчними хворобами 7 21,21 23 35,38 31 31,63
захворюваннями нирок 3 9,09 6 9,23 9 9,18
анемiями 1 3,03 7 10,77 8 8,16
бронхо-легеневими хворобами 1 3,03 1 1,54 2 2,04
шшими захворюваннями - - - - - -
В с ь о г о 33 33,67 65 66,33 98 20,25
Анал1з частоти поеднано! патологи ОТ з урахуванням стат показав, що бшьшють полшатш негастроентеролопчного профшю значно часпше зустрхчаються у жшок, шж у чоловтв. Це може бути пояснено тим, що загальна захворюванють жшок взагал1 вища, шж у чоловтв, що узгоджуеться з даними лгтератури [5].
У груш пащенпв з асощащею гастроентеролопчно! патологи та захворювань негастроентеролопчного профшю 48(9,92%) хворих були 1з групи, у яюй патолопя системи кровообпу розцшювалася як основна, у 31(6,40%) хворого основною були ревматолопчш хвороби, а у 19 хворих вщповщно була шша соматична патолопя (залхзодефщитш анеми р1зного генезу, захворювання нирок, бронхо-легенева патолопя). Слщ зазначити, що у вс1х хворих ревматолопчного профшю спостерпалися порушення з боку ОТ. В переважно! бшьшосп пащенпв гастроштестинальш порушення були пов'язаш 1з прийомом нестерощних протизапальних препарата, яю застосовувалися з приводу основно! хвороби або ж внаслщок !х самостшного прийому хворими в домашшх умовах.
Найбшьш часто (по даним обстеження 174 хворих) був виявлений хрошчний холецистит (57,5%), хрошчний гастрит (54,6%), панкреатит (48,8%), хрошчш дифузш захворювання печшки (28,7%), а також деструктивш форми ураження(ерози, виразки) гастродуоденально! зони (17,2%) та функцюнальш порушення оргашв травлення (16,1%). В 9,77% випадюв д1агностовано ГЕРХ, в 9,2% - дуоденогастральний рефлюкс, в 5,17% - дуоденогастроезофагеальний рефлюкс, а у 4,02% - хрошчна абдомшальна 1шем1я з рхзномаштними вар1антами клшчного перебпу.
Не менш важливою е 1 шша об'ективна ощнка: пщрахунок верифшованих нозолопчних форм у кожного хворого 1з патолопею шлунково-кишкового тракту у рхзних вшових групах (показник - «число хвороб ОТ/ один хворий»). Встановлено, що юльюсть зареестрованих хвороб в середньому на одного хворого з роками зростае { складало вщповщно 2,5 у груш 15-24 роюв; 3,4 у груш 25-44; 5,2 у груш 45-59 { 5,9 у груш 60 { старше. Середня юльюсть хвороб ОТ у чоловшв складала 3,9, тод1 як у жшок - 5,4.
Перелш поеднань захворювань в рамках само! системи травлення значний: патолопя гастродуоденально! зони, бшарного тракту, печшки { пщшлунково! залози, кишечника, враховуючи тюш анатомо-фхзюлопчш зв'язки ОТ, спшьнють !х васкуляризаци та шерваци. Початок формування поеднано! патологи ОТ з ураження одного органу призводить до розвитку захворювань у шших органах травного конвееру за принципом причинно-наслщково! трансформаций Ланцюг таких несприятливих подш призводить до формування декшькох гастроентеролопчних захворювань одночасно при наявносп загальносоматичних захворювань, особливо у людей лхтнього вшу. Враховуючи розвиток мультиморбщносп у лгтшх ос16 з атеросклерозом судин та АГ за принципом единого патогенетичного мехашзму, виникае ситуащя, коли одночасно у хворих формуеться полхморбщшсть рхзними шляхами , наслщком чого е наявнють асощаци поеднано! патологи ОТ на фош негастроентеролопчних полшатш, зокрема у невролопчних хворих. Це е свщченням того, що проблема асоцшованих полхморбщних сташв е мхждисциплшарною, до розв'язання яко! повинш бути залучеш лшарх багатьох спещальностей.
Супутш захворювання оргашв травлення е одшею 1з найбшьш розповсюджених полшатш не лише у хворих 1з хворобами системи кровообпу, а \ у пащенпв з цереброваскулярною патолопею. Пщрахунок верифшованих нозолопчних форм у кожного хворого 1з патолопею шлунково-кишкового тракту \ без не! (показник -«число хвороб /один хворий») виявив зростання його з1 збшьшенням вшу
та вщсутнють гендерних вщмшностей. Обстеження невролопчних хворих не повинно обмежуватися вивченням та лшуванням лише основно! патологи, але вимагае всебiчного обстеження, в першу чергу стану серцево-судинно! системи та шлунково-кишкового тракту пацiента.
Досить висока частота сполучення поеднано! патологи ОТ на фош негастроентерологiчних полiпатiй, зокрема у невролопчних хворих, е свщченням того, що проблема асоцiйованих полiморбiдних сташв е мiждисциплiнарною, до розв'язання яко! повиннi бути залученi лiкарi багатьох спещальностей.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Збыьшення ктькост хворих 7з поеднаною патологгею оргашв травлення за наявност1 негастроентеролог1чних коморб1дних сташв св1дчить про доцтьшсть подальших дошджень з метою тдбору найбыьш ефективних схем медикаментозного лкування та усунення пров1дних синдром1в 7 полтшення якост1 життя цих пац1ент1в.
1. Крылов А.А.К проблеме сочетаемости заболеваний/А.А.Крылов //Клиническая медицина.-2000,№ 1.-С.56-58.
2. Лазебник Л.Б. Старение и полиморбидность /Л.Б. Лазебник // Здоров'я Укра!ни- 2006.- № 20(153).- С.80
3. Лазебник Л.Б. Старение и полиморбидность /Л.Б. Лазебник // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 1 (205). - С. 10.
4. Эльштейн Н.В. Ошибки в гастроэнтерологической практике. Причины, тенденции, профилактика / Н.В. Эльштейн. - М.: Медицинское информационное агентство. - 1998. - 224 с.
ПОЛИМОРБИДНОСТЬ КАК МЕЖДИСЦИПЛИНАРНАЯ ПРОБЛЕМА Гуцаленко О.А., Кострикова Ю.А., Сало Л.М., Манойло Е.В., Фалько В.П.
Задачей исследования было провести анализ и оценку различных сочетаний заболеваний (полиморбидных поражений) у больных неврологического профиля с учетом возраста и пола; оценить показатель «число заболеваний/один больной». Достаточно высокая частота ассоциации сочетанной патологии органов пищеварения на фоне негастроентерологических полипатий, в частности у неврологических больных, является свидетельством того, что проблема ассоциированных полиморбидных состояний является междисциплинарной, к решению которой должны быть привлечены врачи многих специальностей.
Ключевые слова: полиморбидность, «число заболеваний/один больной», неврологические больные, междисциплинарные проблемы, заболевания органов пищеварения.
Стаття надшшла 24.03.10
POLYMORBIDITY AS AN INTERDISCIPLINARY PROBLEM Gutsalenko O.A., Kostrikova I.A., Salo L.M., Manojlo E.V., Falko V.P.
The aim of the study was to analyze and evaluate various combinations of diseases (polimorbidity lesions) in patients with neurological profile, using subjecting age and sex; estimate parameter "number of diseases / one patient. Very high frequency association combined digestive organs pathology at the background of no gastroenterological polypathies, particularly in neurological patients is evidence that the problem associated comorbidity states is interdisciplinary, in decision of which must be involved doctors of many specialties.
Key words: polymorbidity, score "the number of diseases/one patient, neurological patients, interdisciplinary problems, digestive organs pathology.
УДК 616-006.448-008.9-092.18-078.33
ЗМ1НИ К1СТКОВО1 СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА МНОЖИННУ МАЛОМУ
У статп викладено результати дослщжень шстково!' системи у хворих на множинну мiелому. Обмiрковуються дiагностичне та прогностичне значення виявлених змш. Зроблено висновок про те, що рiзнi методи променево! дiагностики слщ застосовувати в комплекс^ осшльки вони доповнюють один одного. Ключов1 слова: множинна мiелома, шсткова система, променева дiагностика.
Множинна мiелома (ММ) - В-клггинне лiмфопролiферативне захворювання, якому властива клональна пролiферацiя атипових плазматичних клтин в кютковому мозку або/i екстрамедулярних дшянках [1,3]. Через особливосн прогресування ММ, юсткова система, поряд iз шшими, пошкоджуеться