УДК 619:616-02.
Ладика В.1. доктор с. г. наук, професор, член кор. УААН © Фотша Т.1., доктор ветеринарних наук, професор Улько. Л.Г., кандидат ветеринарних наук, доцент Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ПОКАЗНИКИ ПРИРОДНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 КОР1В ПРИ ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ КОПИТЕЦЬ
Дослгдженг показники природног резистентност1 корге з гтйно-некротичними ураженнями копитець. Встаноелено, що у теарин з гтйно-некротичними ураженнями копитець значно знижет показники природног резистентност1 пор1еняно зг здороеими теаринами. Динамжа показникге природног резистентност1 теарин протилежно корелюе з динамгкою еияелення гтйно-некротичних уражень копитець.
Ключовi слова: гтйно-некротичт ураження, копитце, резистенттсть, бактерицидна актиетсть, л1зоцимна актиетсть, фагоцитарна актиетсть.
Вступ. Ешзоотолопчш даш останшх роюв тдтверджують той факт, що хвороби кшщвок велико! рогато! худоби, яю перебкають з ознаками гншно-некротичного запалення займають одне з провщних мкць в патологи цих тварин, де найбшьше значення мають некробактерюз i копитна гниль. В умовах штенсивного промислового ведення тваринництва, при високш концентрацп поголiв'я, гшодинами, не завжди достатшм рiвнем годiвлi, порушенням експлуатацi!, травматизму помiтно зросла кiлькiсть випадкiв захворювання копитець у молочних корiв[1,2]. Тому утримання молочного скота при промисловому веденш тваринництва потребуе знання основних i сприяючих причин, якi зумовлюють захворювання копитець. При хворобах кшщвок уражений орган постшно контактуе з грунтом i iншими об'ектами навколишнього середовища, що приводить до його обЫменшня рiзною бактерiйною флорою, до того ж одшею з характерних особливостей анаеробних шфекцш е одночасна дiя на органiзм двох, трьох i бiльше видiв анаеробних i аеробних мiкроорганiзмiв[3, 4, 5]. У розвитку патолопчного процесу при ураженш кiнцiвок важливу роль вiдiграють мкробш асоцiацi! D. nodosus i F. necrophorum з представниками гнiйно-раньово! мкрофлори C. perfringens, S. aureus, A. pyogenes, яю значно пiдсилюють вiрулентнiсть останнiх, дозволяючи !м дiею сво!х ферментiв значно швидше долати захисш бар'ери органiзму тварини i викликати важкi ураження кiнцiвок. [5]. Клшчний прояв та перебiг захворювань копитець залежить вiд умов утримання, годiвлi, факторiв зовнiшнього середовища та вщ складу патогенетично! асоцiацi!, що викликае захворювання.
В той же час, потребуе вивчення питання залежност виникнення захворювань копитець вщ iмунобiохiмiчно! реактивност органiзму тварин.
© Ладика В.1., Фотша Т.1., Улько. Л.Г., 2008
134
У зв'язку з цим, метою нашо! роботу було вивчення показниюв природно! резистентност тварин при гншно-некротичних ураженнях копитець.
Матер1али та методи дослщження. Дослiдження виконаш в 2006-2008 роках на кафедрi ветсанекспертизи, м^робшлогп зоогiгieни та безпеки i якостi продуктiв тваринництва, кафедрi терапи, фармакологи та клшчно! дiагностики Сумського нацiонального аграрного унiверситету. Об'ектами дослiджень були корови Матерiалом для дослщжень була кров, вiдiбрана з яремно! вени вiд здорових корiв та тварин з гнiйно-некротичними ураженнями копитець. Визначали бактерицидну (БАСК), лiзоцимну (ЛАСК) та фагоцитарну активнiсть сироватки кров^6, 7]. Отриманi результати обробляли статистично iз визначенням середнiх величин [8] за формулою Петерса з урахуванням константи Молденгауера, достовiрного штервалу при наявному рiвнi значимостi р<0,05 та критерiю Стьдента.
Результати дослщжень. Дослщженнями встановлено, що у тварин з гншно-некротичними ураженнями копитець природна резистентнiсть органiзму була нижчою порiвняно зi здоровими (таблиця 1). Ця рiзниця особливо була помiтна по лiзоцимнiй активностi, яка у хворих тварин в стшловий перiод становила 8,26±1,18%, а у здорових була на 9,7% вищою i складала 17,96±1,34%. В пасовищний перiод лiзоцимна активнiсть була дещо вищою, як у здорових тварин, так i у корiв з гнiйно-некротичними ураженнями копитець -21,68±1,32% та 11,63±1,12% вiдповiдно.
Бактерицидна активнiсть сироватки кровi корiв при гнiйно-некротичних ураженнях копитець в зимовий стшловий перюд становила 52,82±1,14%., в пасовищний перiод цей показник також був низьким, тод^ як у здорових тварин БАСК була на 7,72% та 9,25% вищою у стшловий та пасовищний перюди вщповщно.
Змши фагоцитарно! активност хворих i здорових тварин також вiрогiдно вiдрiзнялися. Фагоцитарна активнiсть сироватки кровi хворих тварин становила в зимовий та лггнш перiоди 58,24±1,16% та 54,62±1,18%, що вiдповiдно на 6,7% та 6,4% нижче шж у здорових тварин.
Таблиця 1
Показники природно!' резистентного кор1в_
Показники сироватки Тварини з гншно- Здоров1тварини
кров1 некротичними ураженнями
копитець
Стшловий Пасовищний Стшловий Пасовищний
перюд перюд перюд перюд
Фагоцитарна 58,24±1,16 62,14±0,14 64,89±1,23 68,54±0,96
актившсть, %
Фагоцитарний 1ндекс 3,08±0,24 3,67±0,19 4,95±0,18 5,72±0,21
Л1зоцимна актившсть, % 8,26±1,18 11,63±1,12 17,96±1,34 21,68±1,32
Бактерицидна 52,82±1,14 54,62±1,18 60,54±1,28 63,87±1,04
актившсть, %
При вивченш динамiки показникiв природно! резистентност органiзму з урахуванням захворюваност корiв посезонно встановлено, що лiзоцимна
135
актившсть сироватки кровi у тварин найбшьш висока в л^нш перюд 14,23±0,64, пiсля чого вона поступово знижуеться впродовж осшньо-зимового перiоду до 8,34±0,72% в лютому та 8,12±0,62% в травнi (рисунок 1). З травня розпочиналося И стабшьне збiльшення.
Рисунок 1 - Лгзоцимна актившсть сироватки кровг
Показники фагоцитарно! активност сироватки кровi швидко знижувалися протягом осiнньо-зимових мiсяцiв з 62,34±1,21% у серпнi до 50,42±1,23% у лютому, пiсля чого зниження цього показника дещо уповiльнилося (рисунок 2). В травш фагоцитарна актившсть сироватки кровi становила 49, 61±1,12%, в наступнi мiсяцi вiдбувалося стабшьне !! збiльшення, яке продовжувалося до серпня.
Аналiз результатiв дослiдження бактерицидно! активност сироватки кровi показав, що впродовж осiнньо-зимового перiоду вiдмiчаeться поступовий !! спад з 56,83±1,45% в серпнi до 54,32±1,47% в листопадi та 51,64±0,98% в лютому (рисунок 3).
У весняний перюд зниження показниюв бактерицидно! активносп сироватки кровi вiдбувалося повiльно i незначною мiрою.
136
Лютий
Травень
Серпень
Листопад
Рисунок 2 - Фагоцитарна активтсть сироватки кров1
Лютий
Травень
Серпень
Листопад
Рисунок 3 - Бактерицидна активтсть сироватки кров1
При зктавлент динамжи показниюв природно! резистентност1 оргашзму I виявлення тварин з гншно-некротичними ураженнями копитець
137
встановлено, що при зниженш рiвня резистентност вщбуваеться збшьшення випадкiв захворювання (рисунок 4). Так, в серпш захворюванiсть тварин була найнижчою (1,7%), а показники природно! опiрностi вiдносно високими: ЛАСК - 14,23±0,64%, БАСК - 56,83±1,45%, ФА - 62,34±1,21%. В лютому, коли показники резистентностi були низькими (ЛАСК - 8,34±0,72%, БАСК -51,64±0,98%, ФА - 50,42±1,23%) захворюванiсть зросла в 2,5 рази i склала 4,2 %. З травня мкяця показники природно! резистентностi почали зростати, що сприяло зниженню кiлькостi тварин з захворюваннями дистального вiддiлу кшщвок, якi перебiгають з ознаками гншно-некротичного запалення.
4,5 4 3,5 3 2,5 2
1,5 1
0,5 0
Рисунок 4 - Вщсоток кор1в з гншно-некротичними ураженнями
копитець
Висновки. 1. Показники природно! резистентност органiзму велико! рогато! худоби - бактерицидна, лiзоцимна та фагоцитарна актившсть сироватки кровi змiнюються протягом року. Найбшьш високi вони в л^нш перiод, пiд час пасовищного утримання, з постановкою на стшлове утримання розпочинаеться !х зниження.
2. У тварин з гншно-некротичним ураженнями копитець резистентшсть значно нижча порiвняно зi здоровими тваринами.
3. Динамiка показниюв природно! резистентностi тварин протилежно корелюе з динамiкою виявлення гнiйно-некротичних уражень копитець, тобто при зниженнi показниюв природно! резистентностi збiльшуеться захворюванiсть ^ навпаки, при пiдвищеннi резистентностi зменшуеться кiлькiсть тварин з ураженнями дистального вщдшу кiнцiвок.
Лютий Травень Серпень Листопад
138
Л1тература
1. Панько 1.С., Петрик М.В. Гншно-некротичш хвороби пальщв у високопродуктивних корiв. // К.: Бiблiотека ветеринарно! медицини, 2007. - 63 с.
2. Панасик С.Д. Специфическая профшактика инфекционных заболеваний конечностей КРС и овец // Сб. науч. тр. ВГНКИ - 2005 - Т. 66 -С.265-279.
3. Сидорчук А.А. Проблемы борьбы с некробактериозом: заблуждения и реальность / Ветеринария - 2006 - №2 - С. 5-6.
4. Лопатин С.В. Эффективность комплексних антибактериальных средств при некробактериозе северных оленей // Актуальные проблемы инфекционной патологии и иммунологии животных: Материалы международной конференции. - М., 2006. - С. 255-257.
5. Фотша Т.1., Улько Л.Г. Вивчення видового спектру мiкроорганiзмiв при гншно-некротичних ураженнях копитець у велико! рогато! худоби // Мат. наук. - практ. конф.- Микола!в, 2008. - С.299-303
6. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И.П.Кондрахин, А.В.Архипов, В.И.Левченко и др. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.
7. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В.Е.Чумаченко, А.М.Висоцький, Н.А.Сердюк, В.В. Чумаченко // К.: Урожай, 1990. - 136 с.
Аннотация
Исследоеаны показатели естестеенной резистентности корое с гнойно-некротическими поражениями копытец. Устаноелено, что у жиеотных с гнойно-некротическими поражениями копытец значительно снижены показатели естестеенной резистентности сраенительно со здороеыми жиеотными. Динамика показателей естестеенной резистентности жиеотных протиеоположно коррелирует с динамикой еыяеление гнойно-некротических поражений копытец.
Summary
The indexes of natural резистентност1 of cows are investigational with the festering-necrotizing defeats of hoofs. It is set that for animals with the festering-necrotizing defeats of hoofs the indexes of natural резистентност1 are considerably mionectic comparatively with the healthy animals of. Indexes of natural resistents of animals oppositely correlates the exposure of festering-necrotizing defeats of hoofs with a dynamics.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2008
139