CC BY
10
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
11. Bateson M. С. Advances in gastroenterology and ультразвукового исследования желчного пузыря и hepatology // Posthrad. Med. J. —2000. - Vol. 76, № внепеченочных желчных протоков // Рос. журнал 8. - P. 328-332. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.
12. М.Лемешко 3. А., Дубов 3. Я., Митьков В. В., Орло- - 2001.- № 2. - С. 88-90. ва Л. П., Синюкова Г. Т. Стандартные протоколы
Реферат
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЖЕЛЧЕГОННЫХ ПРЕПАРАТОВ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ У БЕРЕМЕННЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ.
Журавлева Л.В., Александрова Н.К., Хворостинка В.Н., Федоров В.А., Бобронникова Л.Р. Ключевые слова: хронический холецистит, беременность, лечение, хофитол.
Данная статья демонстрирует эффективность использования «Хофитола» в комплексном лечении хронических холециститов у беременных. В исследовании участвовала 41 беременная, страдающая хроническим холециститом. Основные клинические симптомы - боль (88%), диспепсия (90%), астено-вегетативный синдром (100%). Использование «Хофитола» у беременных имело положительный клинический эффект, способствовало нормализации функции печени и желчевыделительной системы.
Summary
POTENTIALITIES IN APPLYING PHYTOGENOUS CHOLERETICS IN PREGNANT WOMEN WITH CHRONIC CHOLECYSTITIS.
Zhuravlyova L.V., Alexandrova N.K., Hvorostinka V.N., Fedorov V.A., Bobronnikova L.R. Keys words: chronic cholecystitis, pregnancy, treatment, «Chophytol».
Present work demonstrates the effectiveness of «Chophytol» and its role in the complex therapy of chronic cholecystitis in pregnants. 41 pregnants with chronic cholecystitis were investigated. The main clinical syndromes include pain (88 %), dyspepsia (90%), asthenia (100%). «Chophytol» provides positive clinic effect, and normalizes the functions of the liver and choleresis.
УДК 616-002.77-092.19:616-018.2-007.17
П0КАЗНИКИ 1МУН0Л0Г1ЧН01 АКТИВН0СТ1 0РГАН13МУ У ХВ0РИХ НА РЕВМАТИЗМ 3 Р13НИМИ СТУПЕНЯМИ ВИРАЖЕН0СТ1 НЕДИФЕРЕНЦ1Й0ВАН01 ДИСПЛАЗИ СП0ЛУЧН01 ТКАНИНИ
Заремба 6.Х., 31мба О.О., Атмова В.М.
Льв1вський нацюнальний медичний умверситет ¡м. Данила Галицького
Досл1джено показники ¡мунолог1чно)' активност1 оргашзму у 110 хворих на ревматизм з р1зним ступенем важкост недиферени^йовано)" дисплази сполучно)' тканини. Зм¡ни з¡ сторони ¡мунно)' сис-теми характеризувались наявн '<стю Т — клтинного ¡мунодеф'!ииту, актива^ею шлерно)" та гуморальной ланок ¡мунтету. Чим важче дисплаз¡я сполучно) тканини у хворих на ревматизм, тим б'льш ви-раженI порушення з боку ¡мунно)' системи.
Ключов1 слова: ревматизм, недиференцшована дисплаз1я сполучноТ тканини, ¡мунна система.
Вступ
Одыею з найважлив1ших функцш сполучноТ тканини е участь в ¡мунному захисп оргашзму. Характер диференцшвання стовбурових л1мфо-цит1в визначаеться м1крооточенням, яке створю-еться кл1тинами сполучноТ тканини, тому можна передбачити значний вплив розлад1в функц1Т сполучноТ тканини на ¡мунну систему та крово-творення [93].
Виходячи з вище наведеного у оаб з дисплаз1-ею сполучноТ тканини д1агностуються порушення з боку ¡мунноТ системи, як1 св1дчать про пщви-щений ризик розвитку хрошчних запальних за-хворювань та авто1мунноТ патолог1Т.
За даними автор1в [7, 9, 13, 3, 1, 6, 17] при дисплази сполучноТ тканини е зниження активное^ та ¡нтенсивност1 фагоцитозу, що проявляеться зниженням фагоцитарного числа та ¡ндексу, вщ-сутн1стю адекватноТ реакцЛ в НСТ - ¡ндуковано-му тест1. Осктьки фагоцити виводять з орган1з-му надлишок циркулюючих ¡мунних комплекс1в,
недостатня IX активнють сприяе розвитку авто-¡мунноТ патолог1Т [11].
При дисплази сполучноТ тканини спостер1га-еться порушення мюцевого ¡мун1тету, у вигляд1 зниження секреторного 1д А, л1зоциму [7], що може сприяти проникненню в оргашзм патогенного р - гемол1тичного стрептококу класу А.
При дослщженш ¡мун1тету 150 п1дл1тк1в з дисп-лаз1ею сполучноТ тканини встановлено, що у 37,0 % з них е знижене абсолютне число кл1тин моноцитарно - фагоцитарноТ ланки. Кр1м того, в1дм1чаеться зниження р1вня Т - хелпер1в та ак-тивац1я гуморальноТ ланки ¡мун1тету. При такому сшввщношенн1 ¡снують передумови розвитку ба-ктер1альних та септичних ускладнень. У 43,0 % п1дл1тк1в на фон1 зниження функц1Т моноцитарно - фагоцитарних кл1тин виявлено п1двищення активное^ гуморальноТ ланки ¡мун1тету (збтьшен-ня циркулюючих ¡мунних комплекс1в, р1вня комплементу, ¡муноглобул1н1в А \ С) та зменшення Т-супресор1в, що створюе передумови до розвитку авто1мунних процес1в [3].
Актуальт проблемы сучасно! медицины
У дОей та пщлОш з дисплаз1ею сполучноТ тка-нини, в тому числ1 з ппермобтьнютю суглоб1в виявлена активац1я В - ланки ¡муштету, про що свщчить пщвищення р1вня В - л1мфоцит1в у по-р1внянн1 з1 здоровими особами, бтьш виражене у хворих з генерал1зованою ппермобтьнютю су-глоб1в. Про активнють В - системи ¡муштету свн дчать \ даы, отримаш при вивченш антиттоут-ворення до антигеыв колагену, еластину та ДНК. Нормальний р1вень антитт до антигешв колагену вщм1чався ттьки у 19, 4 %, а пщвищений - у 69,4% випадш. При цьому виявлена тенден^я пщвищення вмюту антитт до колагену з вком, а також при вираженш дисплазп сполучноТ ткани-ни. Р1вн1 антитт до антигешв еластину та натив-Н01 ДНК, в основному, не вщр1знялись вщ показ-ниш здорових оаб [8].
Серед 220 пащетчв ¡з пролапсом морального клапана у 200 (90,9%) виявлеш вщхилення вщ контрольних показнимв в сиворотковш концент-рацп аутоантитт до колагену. В тому числ1 ви-явлено пщвищений р1вень аутоантитт до кола-гешв I типу у 35,4%, II типу - у 40,9%, III типу - у 11,4%, IV типу - у 6,4%, V типу - у 5,0% пац1ен-т1в [15, 16]. Пщвищення продукци аутоантитт до колагешв I - V тишв у пац1ент1в з пролапсом морального клапану не т1льки характеризуе Тх за-лучення у процес формування диспластичних зм1н, але й св1дчить про порушення ¡мунолог1ч-но1 регуляцИ'. Виникаюча при метабол1зм1 колагену ¡мунна в1дпов1дь у вигляд1 циркулюючих ти-поспециф1чних аутоантит1л - в цтому ф1з1олог1-чний процес ел1мшаци продукт1в життед1яльност1 сполучнотканинних структур - вщображае кр1м того р1вень активност1 ¡мунноТ системи, зни-ження або формування авто1мунних феномешв I персистуючих ¡мунних реакц1й [12].
Антигени колагену мають найб1льш виражений вплив на активн1сть ¡мунноТ системи. Пщвищене антигенне навантаження на ¡мунну систему за рахунок деструкц|| колагену при зниженш абсолютного числа макрофагально - моноцитарних кл1тин сприяе активац|| гуморального ланцюга з формуванням антит1л до структур колагену та еластину, а також велико! ктькост1 Ц1К. При ви-никненн1 додаткового навантаження (вакцинац1я, бактер1альна або в1русна ¡нфекц1я, стрес) про-являеться загроза розвитку запального або сеп-тичного процесу, тим б1льше, що морфолопчний субстрат вже ¡снуе - дисплаз1я сполучноТ ткани-ни (аберантн1 хорди, м1ксоматоз кпапан1в) [3, 9].
На думку автор1в [2] виявлення аутоантитт, особливо анти-ДНК-антитт - у д1вчаток, а анти-фосфол1п1дних - у хлопчиюв, при наявност1 ознак уродженоТ дисплазИ' сполучноТ тканини, що супроводжуються суттевим п1двищенням вм1сту циркулюючих ¡мунних комплешв в периферич-н1й кров1 потребуе тривалого спостереження за дитиною I проведения заход1в первинноТ проф1-лактики ревматичних хвороб.
У ос1б з дисплаз1ею сполучноТ тканини вияв-ляються в п1двищен1й к1лькост1 антикард1альн1
антитта [14].
Доведено, що б1льш глибом зм1ни в ¡мун1тет1 спостер1гаються у тих д1тей, що мають бтьшу виражен1сть дисплаз1Т сполучноТ тканини [7].
У ос1б з дисплаз1ею сполучноТ тканини виявле-н1 особливост1 апоптичних процес1в, як1 св1дчать про зростання потенц1йного ризику аутоагрес1Т. У робот1 [10] вивчено ступ1нь експрес1Т Ой 95 на Т - л1мфоцитах периферичноТ кров1 у 31 дитини з кл1н1чними проявами дисплаз1Т сполучноТ тканини. Виявлено у д1тей з ДСТ та реактивним артритом вщсутнють адекватного п1двищення екс-прес1Т Ой 95 на Т - л1мфоцитах при наявност1 ¡мунолог1чних прояв1в активност1 запального процесу. Неадекватно низьк1 показники апоптичних процеав вимагають проведения первинноТ проф1лактики авто1мунноТ патолог1Т.
За даними автор1в [4], дисплаз1я сполучноТ тканини зустр1чаеться у 93,6% хворих ревматизмом та е фактором ризику розвитку цього захво-рювання. Тх поеднання може посилювати пато-лог1чн1 зм1ни з боку ¡мунноТ системи, сприяти важному переб1гу захворювання.
Мета роботи
Дослщити показники ¡мунолог1чноТ активност1 оргашзму хворих на ревматизм у залежносп в1д вираженост1 недиференц1йованоТ дисплаз1Т спо-лучноТтканини.
Матерал та методи достдження
Обстежено 110 хворих на ревматизм, серед яких було 46 (41,8%) чолов1к1в I 64 (58,2%) жшки. Д1агноз ревматичноТ лихоманки встановлювали згщно МКХ-10 на п1дстав1 анамнезу, даних кл1н1-чного, лабораторного та ¡нструментального об-стеження. Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб в1ком в1д 17 до 40 рок1в.
Для д1агностики зовн1шн1х ознак дисплази сполучноТ тканини застосовували методику роз-роблену Кадур1ною Т. I. та сп1вавт. [5], яка включае оц1нку ф1зичного розвитку (будова тта, масо-зростовий показник), досл1дження кп1н1чних прояв1в скелетних аномал1й (дол1хоморф1Т, дол1хостеномел1Т, арахнодактилп, деформац1й грудноТ кл1тки, плоскоступост1, патологи хребта, щелепно- лицевого дисморф1зму), оцшку стану шк1ри, м'яз1в, суглоб1в (ппермобтьнють суглоб1в).Внутр1шн1 фенотипов! ознаки дисплазИ' сполучноТ тканини виявляли з допомогою ультразвукового обстеження внутр1шн1х орган1в (серця, нирок, жовчного м1хура, ж1ночих стате-вих орган1в), рентгенограф1Т хребта, консультацш офтальмолога та стоматолога. Для оцшки ступеня вираженост1 дисплаз1Т сполучноТ тканини використовувались таблиц! значимост! кл!н!чних маркер!в [5].
К1льк!сне визначення субпопуляц!й л!мфоцит!в проводили непрямим флюоресцентним методом з використанням моноклональних антит!л (ф!рма "Сорбент", Москва) до лейкоцитарних агент!в: Ой3+, Ой4+, Ой8+, ОР19+, ОР16+. Для оцшки
Том 9, Выпуск 4
83
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
гуморальноТ ланки ¡муштету вивчали концентрацш сироваткових ¡муноглобулш1в ос-новних клаав (1д А, М, С) методом рад1альноТ ¡мунодифузи в гелк Р1вень циркулюючих ¡мунних комплешв (Ц1К) у сироватц1 кров1 визначали за методикою Гриневич Ю. А., Алф1ров А. Н. (1981).
Результати та Тх обговорення
У хворих на ревматизм виявлено Т-кл1тинний ¡мунодефщит, активацш В - ланки ¡муштету у вигляд1 збтьшення абсолютно!' ктькосл В-л1мфоцит1в, 1дА, 1дМ, 1дС, Ц1К та зростання кть-косл ЫК-кл1тин.
Анал1з отриманих результате показав, що бтьш виражеш порушення ¡мунноТ системи спо-стер1гаються у хворих на ревматизм з важким ступенем НДСТ. Абсолютна ктькють Т - л1мфо-цит1в (СР3+) у хворих на ревматизм з важким та середшм ступенем НДСТ була достов1рно мен-ша шж у хворих на ревматизм з легким ступенем НДСТ (р<0,01). Ктькють Т-хелпер1в (СР4+) у хворих на ревматизм з важким ступенем НДСТ була достов1рно менша (р<0,01), шж у хворих з середшм та легким ступенем, у хворих з1 середшм ступенем НДСТ - ктькють СР4+ достов1рно менша (р<0,01), шжухворих з легкою НДСТ.
Абсолютна ктькють Т-супресор1в (СР8+) у хворих на ревматизм з важким та середшм ступенем НДСТ була статистично бтьша (р<0,01), шж у здорових оаб та хворих на ревматизм з легким ступенем НДСТ.
Змши субпопуляцш Т-л1мфоцит1в (СР4+ та СР8+) призвели до порушення 1Р1, який е най-бтьш об'ективним показником наявносп чи вщ-сутносп ¡мунодефщитного стану.
1Р1 був достов1рно менший (р<0,01) у хворих з важким та середшм ступенем НДСТ у пор1внянш з даними здорових оаб та хворих з легкою НДСТ.
Отримаш даш пщтверджують наявнють досто-в1рного кореляцшного зв'язку м1ж ступенем важ-косп НДСТ та ктькютю Т - л1мфоцит1в (СР3+, СР4+, СР8+, СР4+/СР8+). У хворих на ревматизм з НДСТ д1агностуеться Т-кл1тинний ¡муно-дефщитний стан, глибина якого залежить вщ ступеня важкосп НДСТ. Чим бтьше виражена НДСТ, тим нижча активнють Т-ланки ¡мунноТ системи.
1ншими порушеннями з боку ¡мунноТ системи у хворих на ревматизм з НДСТ е активац1я гуморальноТ ланки ¡мунноТ системи у вигляд1 збть-шення абсолютноТ ктькост1 В-л1мфоцит1в, зростання вмюту 1дА, 1дМ, 1дС та Ц1К. Глибина пору-шень залежала вщ ступеня важкосп НДСТ. Абсолютна ктькють В-л1мфоцит1в у хворих на ревматизм з важким та середшм ступенем НДСТ була достов1рно бтьше (р<0,01), шж у хворих з легким ступенем НДСТ. Пвень 1дА у хворих на ревматизм перевищував показники здорових оаб (р<0,01), проте статистично достов1рноТ р1з-ниц1 м1ж показниками 1дА хворих з р1зним ступе-
нем важкосп НДСТ не виявлено. Достов1рного кореляцшного зв'язку м1ж ступенем важкосп НДСТ та концентрац1ею 1дА також не виявлено (г=0,12, р>0,05). Концентращя 1дМ та 1дС у хворих на ревматизм з важкою НДСТ була достовь рно бшьшою (вщповщно р<0,05 \ р<0,01), шж у хворих з легким ступенем НДСТ. Ктькють Ц1К була достов1рно бтьшою (р<0,01) у хворих на ревматизм з важкою НДСТ, шж у хворих з1 середшм та легким ступенем НДСТ. При середньому ступеш важкосп НДСТ ктькють Ц1К була статистично бтьшою (р<0,01), шж у пац1ешлв з легкою НДСТ.
Проведений кореляцшний анал1з показав наявнють достов1рного зв'язку м1ж ступенем НДСТ та абсолютною ктькютю В-л1мфоцит1в (СР16+), вмютом 1дМ, 1дС, Ц1К.
Змши ¡мунноТ системи у хворих на ревматизм з НДСТ характеризувались активац1ею ктлерноТ ланки ¡муштету у вигляд1 збтьшення абсолютноТ ктькосп ЫК-кл1тин (СР19+). У хворих з важким та середшм ступенем НДСТ Тх ктькють була до-стов1рно бтьшою (р<0,01), шж у хворих з легкою НДСТ. Отримаш результати пщтверджеш досто-в1рним кореляцшним зв'язком м1ж ступенем важкосп НДСТ та абсолютною ктькютю ЫК-кл1тин у хворих на ревматизм.
Висновки
1. Стан ¡мунноТ системи у хворих на ревматизм з недиференцшованою дисплаз1ею сполучноТ тканини характеризуемся наявнютю Т-кл1тинного ¡мунодефщиту, активац1ею ктлерноТ та В-ланки ¡муштету з1 збтьшенням циркулюючих ¡мунних комплекав, 1дА, М та С.
2. Недиференцшована дисплаз1я сполучноТ тканини впливае на вираженють змш з боку ¡мунноТ системи у хворих на ревматизм. Чим бтьша важкють дисплази сполучноТ тканини, тим бн льше виражеш зм1ни ¡мунолог1чних показниш у хворих на ревматизм.
3. Врахування ступеня важкост1 недиференц1-йованоТ дисплаз1Т сполучноТ тканини у хворих на ревматизм дозволить прогнозувати ступшь ¡му-нолог1чних порушень та вщповщно корегувати л1кувальн1 та проф1лактичн1 заходи.
Л'пература
1. Богмат Л. Ф. Характеристика ¡мунного статусу п1д-л1тгав з диспластичними кард1опат1ями / Л. Ф. Богмат, С. Л. Ахназарянц, I. М. Нел1на // Пед1атр1я, акушерство та г1неколог1я. - 1997. - №6. - С.38 -40.
2. Виявлення аутоантитт у хворих на дисплазЛ' сполучноТ тканини та Тх можлива роль у виникненш ре-вматичних захворювань / Л. I. Омельченко, О. А. Ошлянська, В. П. Чернишов [та ¡н.] // Перинатоло-гия и педиатрия. - 2005. - №3 - 4. - С.128 - 132.
3. Дисплазия соединительной ткани - основа формирования воспалительных и дегенеративных процессов у детей и подростков / Богмат Л. Ф., Ахназарянц Э. Л., Кашина В. Л., Нелина И. Н. // Травма. - 2005. - №4. - С.381-385.
Актуальт проблемы сучасноТ медицини
4. Заремба С.Х. Значения недиференцшованоТ дисп-лази сполучноТ тканини у розвитку ревматизму / Заремба С.Х., 31мба О.О. // Укр. ревматол. журн. -2008. - №1. - О. 73-75.
5. Кадурина Т.И. Дисплазия соединительной ткани: руководство для врачей / Т.И. Кадурина, В.Н. Горбунова.- СПб. : ЭЛБИ-СПб, 2009.- 704 с.
6. Клинико-иммунологический анализ клинических вариантов дисплазии соединительной ткани / В. М. Яковлев, А. В. Глотов, Г. И. Нечаева, В. И. Коненков // Терапевтический архив. - 1994. - №5. - С.9 -13.
7. Корекц1я порушень ¡муытету в д1тей, що мають ознаки недиференцшованоТ дисплазп' сполучноТ тканини та часто хворать на ГРВ1 / Т. В. Починок, О. В. Тяжка, Ю. М. Везпалько та ¡н. // Медицина транспорту УкраТни. - 2006. - №2. - С.19 - 23.
8. Коренев Н. М. Клинико-иммунологические особенности гипермобильного синдрома у детей и подростков / Н. М. Коренев, Н. А. Костюрина // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2001. -№2. - С.70 - 73.
9. Лечение и профилактика осложнений при отдель-ных вариантах дисплазии соединительной ткани у подростков / Л.Ф. Богмат, И.С. Лебец, Е.Л. Ахназа-рянц и др.//Современная педиатрия.-2005.-№1.-С.147-150.
10. Особливост1 апоптичних процеав у л1мфоцитах периферичноТ кров1 при формуваны аугамунноТ патологи у д1тей / Л. I. Омельченко, О. А. Ошлянсь-ка, Т. А. Людвк [та ¡н.] // Современная педиатрия. -2005. - №3. - С.90 - 93.
11. Роль неспецифнноТ кл1тинноТ ¡мунноТ BiflnoBifli у формуванш ауто1мун1тету / О. А. Ошлянська, Л. I. Омельченко, В. П. Чернишов, Л. В. Галазюк // Пе-ринатология и педиатрия. - 2008. - №3. - С
12. Руководство по клинической иммунологии и аллергологии, иммуногенетике, иммунофармакологии (для врачей общеклинической практики) [ред.В. И. Покровского].-М., 2005.-1072 с.
13. Ускладнення при системнш дисплазп' сполучноТ тканини серця у пщл1тк1в / БогматЛ. Ф., Ахназарянц Е. Л., Кашина В. Л., Введенська Т. С. / Матерели III науково - практичноТ конференц1Т «Сучасн1 про-блеми дитячоТ кард1оревматолог1Т» // Пед1атр1я, акушерство та г1неколог1я. - 2000. - №2. - С.58
14. Циркулирующие антикардиальные антитела при заболеваниях мочевой системы у детей с синдромом ДСТ сердца / В.А. Гаврилова, Ю.П. Резников, Р.Д. Ларенышева, Т.М. Домницкая // Педиатрия. -2002. -№2. -С.10-12.
15. Ягода А. В. Аутоиммунные аспекты нарушения коллагенового гомеостаза при недифференцированной дисплазии соединительной ткани / А. В. Ягода, Н. Н. Гладких // Медицинская иммунология. - 2007. - №1. - С.61 - 68.
16. Ягода А. В. Состояние аутоиммунитета к колагену и цитокиновый профиль у пациентов с пролапсом митрального клапана / А. В. Ягода, Н. Н. Гладких // Медицинский вестник Северного Кавказа. - 2008. -№2. - С.30 - 33.
17. Яковлев В.М. Иммунопатологические синдромы при наследственной дисплазии соединительной ткани / В.М. Яковлев, A.B. Глотов, А. В. Ягода. -
Ставрополь, 2005. - 234 с. Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ОРГАНИЗМАУБОЛЬНЫХ РЕВМАТИЗМОМ С РАЗЛИЧНЫМИ СТЕПЕНЯМИ ВЫРАЖЕННОСТИ НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ Заремба Е.Ф, Зимба Е.А., Акимова В.Н.
Ключевые слова: ревматизм, недифференцированная дисплазия соединительной ткани, иммунная система.
Исследовано показатели иммунологической активности организма у 110 больных ревматизмом с различной степенью тяжести недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Изменения со стороны иммунной системы характеризовались наличием Т-клеточного иммунодефицита, активацией киллерного и гуморального звена иммунитета. Установлено, чем тяжелее недифференцированная дисплазия соединительной ткани, тем более выражены нарушения со стороны иммунной системы.
Summary
IMMUNOLOGIC ACTIVITY OF THE ORGANISM IN PATIENTS WITH RHEUMATISM AND DIFFERENT DEGREES OF UNDIFFERENTIATED CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA Zaremba Y. H., Zimba O. O., Akimova V. M.
Key words: rheumatism, undifferentiated connective tissue dysplasia, immune system
Immunologic activity of the organism was assessed in 110 patients with rheumatism and different degrees of undifferentiated connective tissue dysplasia manifestation. Immunologic changes were represented by presence of T - cell immunodeficiency activation of the killer and humoral immunity. The more severe is the connective tissue dysplasia in patient with rheumatism the more extensive is the immune system impairment.
Tom 9, Выпуск 4
85
