CC BY
7
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
ВИСНОВКИ
1. Використання препарату метабол1чного ряду - мшдронату протягом мюяця в комплексному лшуванш ХСН, яка развинулась внаслщок мюкардиту, у хворих 1з системними захворю-ваннями спoлyчнoï тканини дозволяе отримати
додатков1 позитивш ефекти в клшчному перебегу ХСН та в сташ кардюгемодинамши.
2. Потенщювання стандартнoï терапiï ХСН мшдронатом не спричинюе збшьшення кшькосп поб1чних ефекпв, що тдтверджуе добру пе-реносшсть препарату.
Cn^OK ЛIТЕРAТУРИ
1. Амосова Е.Н. Клшчная кардiологiя. В 2-х т. Т.2. - К.: Здоров'я, 2002. - 992с.
2. Беленков Ю.Н., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. Парадоксы сердечной недостаточности: взгляд на проблему на рубеже веков // Сердечная недостаточность.-2000. - Т.1, №1.
3. Вплив мшдронату на скорочення мюкарду у хворих з ХСН: результати кдшчного дослщження / Дзерве В., Кукулю I., Матюоне Д. та ш. // Укр. кар-дiол. журн. - 2005.- №6.- С. 91-95.
4. Гуревич М.А. Особенности патогенеза и лечения хронической сердечной недостаточностью при дилатационной кардиомиопатии // Рос. кардиол. журн. - 1999. - № 6. - С. 54-57.
5. Карпов Р.С., Кошельская О.Л., Рублевский А.В. Клиническая эффективность и безопасность милдроната при лечении ХСН у больных с ИБС // Кардиология.-2000.-№6. - С.69-74.
6. Лазебник Л.Б., Постникова С.Л. Хроническая сердечная недостаточность у больных пожилого
возраста // Сердечная недостаточность.- 2000.- Т.2, №3.
7. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов // Мед. литература. - М., 2004. - Том 8.
8. Прогностические факторы при тяжелой хронической сердечной недостаточности / Степура О.Б., Томаева Ф.З., Будаев Э.Г. и др. // Сердечная недостаточность. - 2002. - № 2. - С. 76-78.
9. Современные подходы к диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (изложение Рекомендаций Американской коллегии кардиологов и Американской ассоциации сердца 2001 г.) // Кардиология. - 2002. - № 6. - С. 65-78.
10. Mildronate improves peripheral circulation in patients with chronic heart failure: results of clinical trial / Dzerve V., Matisone P., Kukulis I. et al. //Seminars in cardiology .-2005.- Vol. 11, N2.- P.56-64.
11. Lopaschuk G.D. Metabolic approaches to ischa-emic heart disease and its management. - N.Y.: 1998. -44p.
♦
УДК 616.125-008.313-073.7
Л.В. Сапожниченко ПОКАЗНИКИ 1МПУЛЬСНО1 ТКАНИННО1
ДОПЛЕР-ЕХОКАРДЮГРАФП У ХВОРИХ 13 ПОСТ1ЙНОЮ ФОРМОЮ Ф1БРИЛЯЦП ПЕРЕДСЕРДЬ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра госттальног терапИ №2
(зав. - академк АМН Укра'ши, д.мед.н., проф. Г.В. Дзяк)
Ключовi слова: тканинне доплерiвське дослiдження, сегментарна, глобальна систолiчна дисфункцiя, фiбриляцiя передсердь
Key words: tissue doppler imaging, segmental, global systolic dysfunction, atrial fibrillation
Резюме: Импульсное тканевое допплеровское исследование выполнено у 42 больных постоянной формой фибрилляции предсердий (ФП) ише-мического генеза на фоне хронической сердечной недостаточности (ХСН) и 15 пациентов с ХСН без аритмии. Согласно величине фракции выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ) выделены 2 группы больных: с ФВ >45% (n=30) и ФВ < 45% (n=12). Тканевый допплеровский спектр регистрировали от фиброзных колец митрального клапана и от базальных сегментов межжелудочковой перегородки и соответственно оценивали максимальные скорости пиков Sm (глобальная продольная систолическая функция ЛЖ) и S (сегментарная систолическая функция). По сравнению с больными без аритмии, у пациентов с постоянной формой ФП снижены продольная глобальная и сегментарная систолическая функции. Больным с ФП и ФВ левого желудочка >45% по Teichholz L. рекомендовано проведение импульсного тканевого допплеровского исследования.
Summary: Impulse tissue doppler study was carried out in 42 patients with constant atrial fibrillation (AF) of ischemic genesis on a background of a chronic heart failure (CHF) and 15 patients with CHF without arrhythmia. According to ejection fraction of a left ventricle (LV) 2 groups of patients were distinguished: with ejection fraction > than 45 % (n=30) and ejection fraction < than 45 % (n=12). Tissue doppler spectrum was registered from fibrous mitral annulus and from basic segments of interventricle septum and accordingly maximal velocities of Sm peaks (global longitudinal systolic function) and S (segmental systolic function) were estimated. As compared with patients without arrhythmia, in patients with permanent AF form global longitudinal and segmental systolic functions were decreased. Impulse tissue doppler study is recommended to the patients with AF and to the patients with ejection fraction > than 45%.
Вщомо, що фiбриляцiя передсердь (ФП) е одним iз вищв порушень ритму серця, що найбшьш часто трапляються [1, 6, 8]. Поширешсть ФП у загальнш популяци становить вщ 0,5 до 2 % i збшьшуеться з вшом [6, 8]. Прискорений шлу-ночковий ритм при тахiсистолiчнiй формi ФП сприяе шлуночковш дисфункци, гшокшезп та дилатаци камер серця (зворотна аритмогенна кардюмюпаия) [1, 6, 8].
Враховуючи, що ехокардiографiя е основним методом оцшки систолiчно! функци лiвого шлу-ночка, особливо важливу роль у клшчнш прак-тищ вiдiграе визначення глобально! систолiчно! функци лiвого шлуночка (ЛШ), головним параметром яко! е фракцiя викиду (ФВ) [7, 10, 11]. Зниження ФВ лiвого шлуночка у пацiентiв iз фiбриляцiею передсердь на фонi тахшарди може неповно вщображати функцiю шлуночкiв [8]. В останш роки з'явився новий тдхщ до визначення систолiчно! функци лiвого шлуночка -тканинне доплерiвське дослiдження. Перевагами тканинного доплерiвського дослiдження в по-рiвнянi зi стандартною ехокардiографiею е: 1) можливють отримання тканинного доплерiвсь-кого спектру вщ структур серця, незважаючи на вшно локаци при двомiрнiй ехокардюграфи; 2) тканинне доплерiвське дослiдження дозволяе зробити вибiр сегментарних i регюнальних дь лянок мiокарда та провести кшьюсний аналiз профiлю внутрiшньомiокардiальноl швидкост по товщинi стiнки [2, 3, 4, 12].
Реестращя швидкостей тканинного допле-рiвського спектра вiд фiброзних кiлець мгграль-ного клапану iз ашкально! позици дае можливють оцiнити поздовжню систолiчну функцiю ль вого шлуночка [3, 4, 9, 11], а реестращя тканинного спектру вщ сегмента ЛШ - дослщити сегментарну функцiю лiвого шлуночка [3, 4, 11, 12].
Метою дослщження е ощнка поздовжньо! глобально! та сегментарное' систолiчно! функцi! лiвого шлуночка методом тканинного допле-рiвського дослiдження у хворих iз постшною
формою фiбриляцiï передсердь на фош xp0Hi4H0Ï серцево! недостатностi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 42 хворих i3 постiйною формою фiбриляцiï передсердь iшемiчного генезу на фонi хрошчно! серцево! недостатностi (ХСН), якi в залежносп вiд величини фракцiï викиду були роздшеш на 2 групи. Першу групу (30 чоловiк) склали хворi з ФВ лiвого шлуночка >45%, 2-у групу (12) - з ФВ < 45%. Основним захворю-ванням у першiй груш у 24 пащеипв вста-новлено iшемiчну хворобу серця (1ХС), у 6 -гшертошчну хворобу. В другш у 9 хворих основним захворюванням дiагностовано 1ХС i у 3 - гшертошчну хворобу. Недостатшсть крово-обiгу I функцiонального класу (ф.кл.) за NYHA встановлено у 3 пащенпв, II - у 20 та III - у 7 хворих у першш групi та I ф.кл. - у 1, II ф.кл. - у 9, III - у 2 пащеипв у другш груш. Тривалють аритми в середньому склала 4,95±3,92 року в першш груш та 5,27±3,68 року - в другш. Се-редня частота шлуночкових скорочень (ЧШС) у споко! дорiвнювала 88,95±28,22 за хвилину та 87,3±9,86 в 1 та 2 групi вiдповiдно. У контрольну групу включеш 15 хворих на ХСН iшемiчного генезу без дано! аритми вщповщного вiку. Kni-нiчна характеристика хворих iз ФП та контрольно! групи представлена в таблищ 1.
Трансторакальне ехокардiографiчне дослщ-ження було виконано на ультразвуковш системi «SONOS 7500». Поряд iз загальноприйнятими методиками (одно-, двомiрна ехокардiографiя, iмпульсна хвильова, кольорова доплер-ехокар-дiографiя) проводилось тканинне доплерiвське дослщження [3 ,4, 7]. Ыпульсно-хвильове тканинне дослщження було виконане на тш же ультразвуковш œ^^i iз апiкального доступу на рiвнi чотирьох камер. Тканинний доплерiвський спектр реестрували вiд фiброзних кiлець м№ рального клапана та базального сегмента мiж-шлуночково! перегородки. Глобальна поздовжня систолiчна функцiя ЛШ оцiнювалась по тканин-ному доплерiвському спектру, зареестрованому
06/ Том XI/ 4
41
вщ фiброзних кiлець морального клапану. В кожному тканинному доплерiвському cneKTpi вiд фiброзних кiлець морального клапану вимiрю-вали максимальну швидюсть пiка Sm. Сегмен-
тарна систолiчна функцiя (пiк S) рееструвалась вщ базальних сегментiв мiжшлуночково! перегородки.
Таблиця 1
КлШчна характеристика пащен^в ¡з пост1йною формою фiбриляцil передсердь та
контрольно! групи (M±m)
Показник 1група 2 група Контрольна група
n=30 n=12 n=15
Чоловiки/жiнки BiK, роки
Тривaлiсть aритмií, роки
Основне захворювання серця: Артерiaльнa гiпертензiя 1ХС ХСН,
функщональний клас за NYHA
ЧСС, за хвилину САТ, мм.рт.ст. ДАТ, мм.рт.ст.
I
II
III
21/9 63,38±10,48 4,95±3,92
6
24
3 20
7
88,95±28,22 136,5±16,76 85,19±21,51
10/2 63,2±10,03 5,27±3,68
3 9
1
9 2
87,3±9,86 134,4±19,07 84,2±10,01
9/6 62,2±11,04
6 9
2 11 2
72,4±6,52 135,25±12,41 75,75±7,06
Глобальну систолiчну функцiю ЛШ оцшю-вали i3 апiкального доступу з розрахунком кш-цевого систолiчного (КСО) i дiастолiчного об'е-мiв (КДО), кiнцевих систолiчного (КСР) та дiа-столiчного розмiрiв (КДР), ударного об'ему (УО), AS та ФВ лiвого шлуночка з L. Teichholz.
Статистичний аналiз даних проводився за до-помогою програми Statistic 5,5. При всiх процедурах статистичного аналiзу р приймали < 0,05. Середнi показники представлеш у виглядi (M±m), де М - середне значення показника, m -стандартна помилка середнього. При порiвняннi середнiх значень використовували критерш Стьюдента [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При тривалому iснуваннi фiбриляцil передсердь у зв'язку з нерегуляршстю збудження шлу-ночкiв, хрошчно прискореного ритму та вщсут-нютю координовано! систоли передсердь вини-кае скоротлива слабюсть мiокарда, особливо ль вого шлуночка (порушення систсотчно! функцп лiвого шлуночка).
У хворих 1-1 групи на тлi збережено! скорот-ливо! здатностi ЛШ (ФВ 64,27±7,33% та AS 35,01±5,07%) вiдмiчалось збшьшення КСР, КДР, КСО та КДО лiвого шлуночка у порiвняннi з контрольною групою (таблиця №2). У той же час у першш груш вiдмiчено тенденцiю до збшьшення ударно! роботи мюкарда ЛШ у порiвняннi з контрольною групою за рахунок феномена
„потенщащ!" скорочень (передчасне збудження посилюе подальшi скорочення, що призводить до виражених коливань ударного об'ему) [1].
У хворих 2-! групи також вiдмiчено досто-вiрне збiльшення КСР, КДР, КСО та КДО лiвого шлуночка на тлi зниження ФВ (ФВ 43,53±2,98% та AS 22,89±1,03%) у порiвняннi з контрольною та 1-ю групами, що свщчить про попршення насосно! функцi! лiвого шлуночка, виражену структурно-функцiональну перебудову i висна-ження компенсаторно-адаптацшних механiзмiв лiвого шлуночка. При цьому величина ударного об'ему ЛШ була збшьшена i склала 89,54±30,44 мм.
При порiвняннi середнiх показникiв тково! систолiчно! швидкостi змiщення мiтрального клапану - Sm у хворих iз постiйною формою ФП (6,07±0,54 см/с - в першш груш, 5,97±0,98 см/с -в другш груш) та в контрольнш групi (7,38±0,89 см/с) було встановлено зниження глобально! поздовжньо! систолiчно! функцi! лiвого шлуночка. Однак глобальна систолiчна функщя ЛШ при фiбриляцi!' передсердь у хворих iз ХСН у порiвняннi з пацiентами без дано! аритми бiльш знижена. Як у 1-ш (зi збереженою систолiчною функцiею ЛШ), так i у 2-iй ф зниженою ФВ лiвого шлуночка) групах вiдмiчаеться зниження глобально! систолiчно! функци за даними тка-нинного доплерiвського дослiдження, що е додатковим показником змши систолiчно! фун-кцi! лiвого шлуночка.
Таблиця 2
Ехокардюграф1чш показники систол1чноТ функцн л1вого шлуночка у пац1ент1в i3 пост1йною формою фiбриляцiт передсердь i контрольнот групи(М±т)
Показники 1група n=30 2 група n=12 Контрольна група n=15
КДР, см 5,09±0,63 р1<0,05 6,14±0,95 р1<0,05 4,6±0,33
КСР, см 3,26±0,59 р1<0,05 4,71±0,83 р1<0,05 2,85±0,27
КСО, мм 44,04±21,9 р1<0,05 106,25±43,97 р1<0,05 p2<0,05 31±7,23
КДО, мм 125,17±39,42 р1<0,05 195,80±30,32 р1<0,05 p2<0,05 97,75±16,21
УО, мм 81,63±22,3 р1<0,05 89,54±30,44 р1<0,05 66,75±9,37
AS, % 35,01±5,07 22,89±1,03 р1<0,05 38,31±2,27
ФВ, % 64,27±7,33 43,53±2,98 р1<0,05 68,28±2,77
Sm, см/с 6,07±0,54 5,97±0,98 р1<0,05 7,38±0,89
S, см/с 5,49±0,72 р1<0,05 5±0,8 р1<0,05 7,52±0,74
Прим1тки: р1зниця показниюв достов1рна: р1 - у пор!внянш з аналопчними в контрольны груш; р2 - у 2-й груш в пор!внянш з аналопчними в 1-й груш
При аналiзi сегментарно! систолiчно! функци ЛШ (вiд базальних сегментiв мiжшлуночково! перегородки) було виявлено достовiрну рiзницю в значеннях максимально! швидкосп S мiж хво-рими з постшною формою ФП та пащентами без аритми. У пащенпв 1-1 та 2-! груп не вста-новлено достовiрно! рiзницi мiж значеннями сегментарно! систолiчно! функцi!. Вищесказане дае пiдставу рекомендувати проведення iмпуль-сного тканинного доплерiвського дослiдження у хворих на фiбриляцiю передсердь зi збереженою глобальною систолiчною функцiею лiвого шлуночка (ФВ >45% по L. Teichholz).
ВИСНОВКИ 1. У пащенпв iз постiйною формою фiбри-ляцi! передсердь вiдмiчаеться порушення гло-
бально! та сегментарно! систол1чно! функци л1вого шлуночка за даними тканинного допле-р1вського дослщження.
2. Наявнють постшно! форми ф1бриляц1! передсердь у хворих на хрошчну серцеву недостат-нють попршуе систол1чну дисфункщю л1вого шлуночка.
3. Впровадження тканинного доплер1вського дослщження у хворих !з ф1бриляц1ею передсердь мае важливе клшчне значення i надае додатков1 можливосп для оцшки функцп' мiокарда у хворих iз фiбриляцiею передсердь та хрошчною сер-цевою недостатнiстю.
1. Бойцова С.А. Мерцательная аритмия. Петербург: Элби-СПБ, 2001.- 140с.
2. Марцинкевич Г. И., Соколов А. А., Попов С. В. Электромеханический асинхронизм сердца, возможности инструментальной оценки при стиму-ляционных технологиях лечения сердечной недостаточности // Вестн. аритмологии.-2004.-№34.-С. 9-18.
3. Никитин Н.П., Джон Дж. Ф. Клиланд. При-
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
Санкт
менение тканевой миокардиальной допплер-эхокар-диографии // Кардиология.-2002.-№3.-С.66-77.
4. Продольная глобальная и сегментарная функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью по данным тканевой допплерографии/ Па-влюкова Е.Н., Гусева О.В., Поддубный В.В. и др. // Кардиология.-2003.-№8.-С.45-51.
5. Серенко А.Ф., Ермакова В.В. Социальная ги-
06/ Том XI/ 4
43
гиена и организация здравоохранения. - М.: Медицина, 1984. - С.139-149.
6. Терещенко С.Н., Буланова Н.А., Косицы-на И.В. Хроническая сердечная недостаточность и фибрилляция предсердий: особенности лечения // Кардиология.-2003.-№ 10.-С.87-91.
7. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокар-диография. - М.: Б.и., 1993. - 347с.
8. ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients with atrial fibrillation // JACC. -2001. -Vol.38, N 4. -P.12661-1299LXX.
9. High prevalence of left ventricular systolic and diastolic asynchrony in patients with congestive heart failure and normal QRS duration / Yu C-M., Lin H.,
Zhang Q. et al. // Heart. - 2003. - Vol. 89. -P.54-60.
10. Left ventricular long axis function in diastolic heart failure is reduced in both diastole and systole: time for a redefinition? / Yip G., Wang M., Zhang Y. et al. // Heart. - 2002. - Vol. 87.- P.121-125.
11. Pre-ejectional left ventricular wall motion in normal subjects using Doppler tissue imaging and correlation with ejection fraction / Pellerin D., Cohen L., Larrazet F. et al. // Am. J. Cardiol.-1997.- Vol. 80, N 5. - P. 601-607.
12. Tissue Doppler, strain, and strain rate echocardio-graphy for the assessment of left and right systolic ventricular function / Pellerin D., Sharma R., Elliott P. et al. // Am. Coll. Cardiol. - 2002. - Vol.39. - P. 443-449.
УДК 612.14:616.12-008-007.61]-007.271
Л.В. Мелещик
ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА СТАН ДIАСТОЛIЧНОÏ ФУНКЦП ТА ТИПИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ В ОС1Б 13 ВИСОКИМИ НОРМАЛЬНИМИ ЦИФРАМИ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра госттальног терапи № 2 (зав. - академк АМН Украши, проф., д.мед.н. Г.В.Дзяк) м. Днтропетровськ
K^ronoBi croBa: передгiперmензw, munu peModenmeaHHH, diacmoninHa ducrfyH^rn мeoгo mnyHOHKa Key words: prehypertension, types of remodeling, diastolic dysfunction of a left ventricle
Резюме. Целью исследования было изучить влияние частоты сердечных сокращений (ЧСС) на состояние диастолической функции и типы ремоделирования сердца у пациентов с высокими нормальными цифрами артериального давления (АД). В исследование было включено 46 ранее не леченных пациентов (21 мужчина и 25 женщин) с уровнем АД 120-139 мм.рт.ст. систолическое и 80-89 мм.рт.ст. диастолическое, у которых не было жалоб со стороны сердечно-сосудистой системы. Средний возраст пациентов 39,6+5 лет, длительность повышения АД 2,4 года. Всех пациентов разделили на 2 группы в зависимости от ЧСС, измеренных в состоянии покоя. Гипертрофия левого желудочка чаще виявлялась и больше выражена в группе, где ЧСС составляла 76-98 уд./мин., нежели в группе с ЧСС от 56 до 75 уд./мин. У пациентов с большей частотой сердечных сокращений чаще встречаются более неблагоприяные типы ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) (концентрическая и эксцентрическая гипертрофии, концентрическое ремо-делирование). Кроме этого, у этой категории больных больше выражено нарушение диастолической функции ЛЖ.
Summary. The aim of this research was to study the influence of heart rate contractions (HRC) on diastolic function and types of remodeling of a left ventricle in patients with boundary level of arterial pressure (AP). The study included 46 patients not treated before (21 men and 25 women) with level of systolic arterial pressure 120-139 mm Hg and diastolic - 80-89 mm Hg. Middle age of patients was 39,6+5 years, duration of AP increase - 2.4 years. Depending on HRC, measured in a state of rest, all patients were divided into 2 groups. Hypertrophy of a left ventricle (HLV) and types of remodeling are more expressed in a group where HRC is 76 - 98 per minute, than in a
