CC BY
37
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-005.4-092:575.191:612.13:546.172.6-03
ЦЕЛУЙКО В.Й., ЯКОВЛЕВА Л.М., ЛУЧКОВ А.Б.1 Харювська медична академ'т п'слядипломно! осв'пи 1КЗОЗ «Харювська мська кл1нчна л1карня № 8»
показники внутршньосерцевот гемодинамки у хворих на ¡шем|чну хворобу серця залежно в!д пол1морф1зму t-786c промотору гена ендотел|ально'т no-синтази
Резюме. Мета роботи — до^дити вплив nолiморфiзму T-786C промотору гена ендотелiальноi NO-синтази (eNOs) на параметри внутршньосерцево1' гемодинамки у хворих на шемнну хворобу серця (1ХС).
Матерiали та методи до^дження. До до^дження увшшли 120хворих на 1ХС. Групу контролю ста-новили 35здорових оаб. Обстеження хворих включало тест is шестихвилинною ходою (ТШХ), ехокар-дюграфтне до^дження серця (ЕхоКГ), а також до^дження nолiморфiзмy гена еNOs методом nолiме-разно'1' ланцюгово'1' реакцп.
У хворих на 1ХС, ят е ноаями алелi С nолiморфiзмy T-786C гена еNOs, вiдбyлися бльш виражет змти показнишв, щохарактеризують порушення систолтно1'функцп лiвого шлунонка (ЛШ). С-алель nолiмор-фЬзму T-786C гена еNOs незалежно пов'язана з ктцевим дiасmолiнним об'емом, кшцевим систолнним об'емом та вiдносною товщиною сттки ЛШ. Наявтсть патологмно1'алелi Сnолiморфiзмy T-786Cгена еNOs у хворих на 1ХС обумовлюе бльш виражене зниження показнишв mолеранmносmi до фiзинного на-вантаження за результатами ТШХ, тж у хворих 1з ТТ-генотипом.
Ключовi слова: шемнна хвороба серця, ремоделювання лiвого шлунонка, nолiморфiзм гена ендоmелiальноi NO-синтази.
Процес ремоделювання лiвого шлуночка (ЛШ) та розвиток синдрому хрошчно! серцево! недостат-носп (ХСН) у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) патогенетично пов'язаний як iз порушення-ми метаболiзму мюкарда внаслщок шемп й акти-ващею нейрогуморальних систем, так i з розладами ендотелiальних функцш [6]. На початкових етапах розвитку ХСН залучаються компенсацшш мехашз-ми, у тому чи^ зниження артерiального тиску та тенденц1я до зменшення внутршнього раддуса су-дин унаслщок замикання криво! тиск/об'ем. За цих умов провщну роль у шдтриманш константи тиску розтягування та адекватного перифершного кровотоку вщграе ендотелiальний оксид азоту (N0) [5, 7]. Вважають, що зрив адаптацшних механiзмiв та ремоделювання ЛШ безпосередньо пов'язаш з пе-риферичним патофiзiологiчним феноменом, у яко-му ключову роль вщграють порушення метаболiзму N0 [5].
Зниження рiвня ендотелiального N0 та втрата його фiзiологiчних ефектiв може бути наслщком зменшення як активностi наявного ферменту ен-дотелiальноl N0-синтази (еN0s), так i експреси гена еN0s [2]. Полiморфiзм Т-786С у промоторнiй дшянщ гена еN0s е найбшьш важливим щодо ре-
гулювання експреси гена eNOS [3, 9]. Наявнiсть алелi С у положеннi -786 промотору гена eNOs при-зводить до зниження його експреси, а недостатня кiлькiсть eNOs, що при цьому утворюеться, може бути чинником зменшення синтезу й вившьнення оксиду азоту i, як наслщок, порушень ендотелiаль-но! функцп [12].
У той же час свщчення про вплив означеного по-лiморфiзму гена еNOs на процеси ремоделювання ЛШ та розвиток синдрому ХСН у хворих на iшемiч-ну хворобу серця е поодинокими та мають супереч-ливий характер, що потребуе подальшого поглибле-ного вивчення.
Мета роботи — дослщити вплив полiморфiзму T-786C промотору гена eNOs на параметри вну-тршньосерцево! гемодинамiки у хворих на 1ХС.
Матер1али
та методи досодження
Обстеженi 132 хворих на 1ХС зi стабiльною стенокардiею напруження II—III функщонально-
© Целуйко В.Й., Яковлева Л.М., Лучков А.Б., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
го класу за класифжащею Канадського серцево-судинного товариства (1974), яю перебували на лжуванш в Харювськш мiськiй клiнiчнiй лiкарнi № 8. До дослвдження yвiйшли лише 120 пащенпв, у яких при проведенш селективно! коронарно! ангювентрикулографп (СКВГ) були виявлеш ге-модинамiчно значимi стенози коронарних арте-рiй (КА).
Критерiями виключення були iнфаркг мiокарда (IM) давнютю менше нж три мгсящ, нестабiльна стенокардiя менше нж за мюяць до початку спо-стереження, або ХСН бiльше нж IIA стадГ! за кла-сифiкацieю В.Х. Василенка та М.Д. Стражеска. До дослщження не включали оаб, вж яких був меншим за 45 роюв, хворих iз тяжкою супутньою патологieю (онкологiчнi захворювання, хронiчна ниркова не-достатнiсть II стадГ!, тяжкий переб^ цукрового дiа-бету (ЦД) II типу тощо). Групу контролю становили 35 оаб (середнiй вж — 57,7 ± 2,2 року), у яких пщ час обстеження з рiзних причин результат наванта-жувального тесту був негативним, при проведенш СКВГ не було виявлено атеросклеротичних та мор-фологiчних змш КА.
Обстеження хворих, окрiм загальноприйня-того, включало проведення тесту с шестихвилин-ною ходою (ТШХ) за Боргом. Споживання кисню (VO2) розраховували за формулою: VO2 = (5,8 • P + + 151 + 10,1 • W)/P, де Р — маса тша пацieнта в кг, W — потужшсть виконано! роботи у Вт. W розраховували за формулою: W = k • Р • L/t, де k — коефь щент вщ 0,488—1,084 (залежно вщ швидкосп ходи), L — пройдена тд час ТШХ вiдстань у метрах, t — час роботи в секундах.
Ехокардiографiчне обстеження серця (ЕхоКГ) здшснювали на апарап Aloka SSD-280 (Япон1я) з використанням датчика з частотою ультразвуку 3,5 МГц. Визначали такi показники структурно-функцюнального стану ЛШ: кiнцево-систолiчний та кiнцево-дiастолiчний (КДР) розмiри; кшцево-систолiчний (КСО) та кiнцево-дiастолiчний (КДО) об'еми; товщину задньо! стiнки (ТЗС) та товщину м1жшлуночково! перегордки (ТМЖП); фракцiю ви-киду (ФВ) розраховували за методом Омпсона. З метою оцiнки процесу ремоделювання ЛШ розраховували шдекс маси мiокарда (IMM) ЛШ та шдекс вщносно! товщини стiнки (№ТС) ЛШ за формулою ВТС = (ТЗС ЛШ + ТМЖП)/ КДР ЛШ. Ощнювали також розмiр лiвого передсердя (ЛП).
Дослщження алельного полiморфiзмy промотору гена еМ08 здшснювали методом полiмеразноi ланцюгово! реакцп (ПЛР) з електрофоретичною схемою детекцп результату з використанням на-борiв реактивiв «SNP-экспресс» виробництва ТОВ НПФ «Литех» (РФ). Видiлення ДНК iз букального ештелш виконували за допомогою реагенту «ДНК-экспресс» виробництва ТОВ НПФ «Литех» (РФ) вiдповiдно до iнстрyкцГi. Правильшсть розподiлy частот генотипiв визначалася вщповщшстю рiвно-ваги Хардi — Вайнберга (p.2 + 2p1pj + p.2 = 1). Вщпо-вщно до Гельсшсько! декларацп, yсi пацiенти були прошформоваш про проведення клiнiчного досль
дження й дали згоду на визначення полiморфiзму дослщжуваних генiв.
Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Excel 2003. При нормальному розподш ыльюст ознаки були наведет у виглядi середне ± стандарт-не вiдхилення (М ± s), з метою порiвняння середшх двох вибiрок використовували критерiй Стьюдента. Багатофакторний регреciйний аналiз проводили для створення лшшного рiвняння регресп. Коефщь енти моделi розраховували за методом найменших квадратiв. Для вciх ввддв аналiзу статистично значи-мими вважали р < 0,05.
Результати та обговорення
При генотипувaннi полiморфiзму Т-786С промотору гена еNOs сшввщношення Т/Т, С/Т та С/С генотишв в обстежених нами хворих на 1ХС стано-вило 37,5; 40,8 та 21,7 % вщповщно. У контрольнш групi встановлено таке сшввщношення гомозигот Т/Т, гетерозигот Т/С i мутантних гомозигот С/С: 45,7; 48,6 та 5,7 % вщповщно. Таким чином, у нашо-му дослщжент СС гомозиготи серед хворих на 1ХС зуcтрiчaлиcь чacтiше, нiж у здорових волош^в, — 21,7 проти 5,7 %, p < 0,05.
З метою дослщження зв'язку полiморфiзму T-786C промотору гена eNOs з показниками центрально! гемодинамики обстежеш нами хворi були розподiленi на двi групи. До I групи ввiйшло 46 оciб iз Т/Т-генотипом. При проведенш поперед-нього aнaлiзу було встановлено, що за багатьма клшжо-анамнестичними характеристиками хворi з С/Т-генотипом суттево не вiдрiзняютьcя вiд па-тологiчних гомозигот. Тому з огляду на попередш доcлiдження, що свщчать про домiнaнтнicть ознак, обумовлених алеллю С (Досенко, 2006), та з метою збшьшення статистично! потужноcтi ми вважали доцшьним об'еднати вciх носив aлелi С у II групу (n = 74).
Головнi клшжо-анамнестичш показники обстежених груп хворих наведеш в табл. 1. Установлено, що в II груш обстежених aртерiaльнa гшертенз1я (АГ) зуcтрiчaлacя частше, а вiк машфестацп АГ був меншим, Щж у I груш (p < 0,05). Одним iз можливих пояснень отриманих нами даних е доведене в кль нчних доcлiдженнях зниження iнтенcивноcтi екс-пресп гена eNOs у носив aлелi С [9] i, як наслщок, зменшення продукцп NO — найбшьш потужного з вiдомих вaзодилaтaторiв, що вщграе значну роль у регулящ! судинного тонусу, кровообiгу та aртерiaль-ного тиску [10].
У хворих II групи машфестац1я IХС вщбулася в бшьш молодому вiцi (p < 0,05). IM в aнaмнезi перенесли майже 2/3 хворих iз кожно! групи, у той же час клшчш прояви КС до розвитку IM у хворих II групи були зареестроваш вдвiчi чacтiше, н1ж у I груш (p < 0,05). Анaлiз результaтiв СКВГ свщчить про те, що у хворих II групи вiрогiдно частше зуcтрiчaлоcя багатосудинне ураження КА та дифузний тип ура-ження (p < 0,05).
I функщональнш клас ХСН за класифжащею Нью-Йорксько! асощацп серця (NYHA) визначено в 39,1 % хворих I групи та лише в 13,5 % обстеже-них II групи (p < 0,05). Тодi як найнижчу толерант-HicTb до фiзичного навантаження, що вщповщае III функцiональному класу ХСН, продемонстрували
16,2 % хворих II та лише один пащент (2,2 %) I групи (p < 0,05).
При порiвняннi результатiв тесту с ТШХ м1ж групами було встановлено, що такий показник, як вщстань ходи, за яким визначають функщональний клас ХСН за NYHA, у хворих II групи, носив пато-
Таблиця 1. Кл1н1ко-анамнестична характеристика хворих на 1ХС залежно вд пол1морф1зму T-786C
промотору гена ендотел1ально/ NOs
Показник 1 група (n = 46 ) II група (n = 74) Р
BiK середнш, роки 58,64 ± 1,00 58,74 ± 1,19 0,95
Чоловти, % 93,4 (43) 89,2 (66) 0,44
Жшки, % 6,6 (3) 10,8 (9) 0,44
АГ, % 69,6 (32) 85,1 (63) 0,044
BiK машфестаци АГ, роки 44,83 ± 1,18 41,12 ± 1,14 0,032
ЦД II типу, % 19,6 (9) 23,0 (17) 0,17
1МТ, кг/м2 28,43 ± 0,81 28,76 ± 0,68 0,76
Ожиршня (1МТ > 30 кг/м2), % 37 (17) 41,8 (31) 0,60
Палшня, % 58,7 (27) 60,8 (45) 0,81
Зловживання алкоголем, % 13,1 (6) 18,9 (14) 0,409
Гiперлiпiдемiя, % 86,9 (40) 78,4 (58) 0,24
Обтяжена спадковють щодо раннього роз-витку 1ХС, % 45,6 (21) 68,9 (51) 0,012
Вт машфестаци 1ХС, роки 47,93 ± 1,44 43,57 ± 1,32 0,033
IM в анамнезi, % 65,2 (30) 75,7 (56) 0,217
Повторний IM в анамнезi, % 6,5 (3) 12,1 (9) 0,321
Клiнiчнi прояви 1ХС до розвитку IM, % 23,9 (11) 58,1 (43) 0,0004
ГПМК в анамнезу % 2,2 (1) 4,1 (3) 0,57
Гэмодинам'нно значимий атеросклероз КА за даними СКВГ
Односудинне ураження КА, % 7,7 (6) 6,4 (6) 0,79
Двосудинне ураження КА, % 8,7 (4) 20,2 (19) 0,095
Ураження трьох КА, % 15,2 (7) 37,2 (35) 0,01
Проксимальний сегмент, % 95,6 (44) 94,6 (70) 0,81
Дистальний сегмент, % 4,3 (2) 9,5 (7) 0,295
Дифузний тип ураження, % 0 10,8 (8) 0,0001
Функцюнальний клас ХСН (NYHA)
1 39,1 (18) 13,5 (10) 0,002
II 58,7 (27) 70,3 (52) 0,199
III 2,2 (1) 16,2 (12) 0,002
Медикаментозне лкування
Ыпбтори АПФ, % 80,4 (37) 77,0 (57) 0,66
Сартани, % 8,7 (4) 9,5 (7) 0,88
ß-блокатори, % 86,9 (40) 87,8 (65) 0,88
Клопщогрель, % 26,1 (12) 27,0 (20) 0,91
Астрин, % 86,9 (40) 93,2 (69) 0,25
Статини, % 95,6 (44) 94,5 (70) 0,79
Антагошсти кальцто, % 10,7 (5) 16,2 (12) 0,40
Ытрати, % 26,1 (12) 32,4 (24) 0,47
Примтки: дан наведен у вигляд '1 в'щносних та абсолютних частот — % (n) або середнього значення та похибки середнього (M ± m). 1МТ — ндекс маси тла; ГПМК — гостре порушення мозкового кровообгу; КА — коронарна артер1я.
лопчно! алелi С, був вiрогiдно меншим, н1ж у I груш (табл. 2). Показник У02, що найбiльш точно вщби-вае толерантшсть до фiзичного навантаження, вия-вився також вiрогiдно нижчим у II груш обстежених (р < 0,05).
Установлено, що в обох групах обстежених хво-рих майже вс показники внутршньосерцево! ге-модинамiки вiрогiдно вiдрiзнялися вiд вiдповiдних показникiв групи контролю (табл. 3). Така дина-мiка показникiв свiдчить про ремоделювання ЛШ зi структурно-геометричними змiнами, що вклю-чають в себе процеси гшертрофп мiокарда та дила-тацп серця, якi призводять до змш його геометрп та порушення дiастолiчноI та систолiчноI функци [1, 4].
У хворих II груш, яю е носiями пато лопчно! алелi С, вщбулися бiльш вираженi змiни показни-кiв, що характеризують структурно-функщональ-ний стан ЛШ. У II груш обстежених вiрогiдно бшь-шим виявився КСО ЛШ та розмiр ЛП (р < 0,05), а ФВ та шдекс ВТС ЛШ — вiрогiдно нижчим, нж у I груш (р < 0,05).
Одним iз можливих пояснень отриманих нами даних е бшьша поширенiсть АГ у II грут обстежених (р < 0,05). АГ вважають одшею з найваж-ливiших причин ремоделювання серця, що спо-чатку характеризуеться порушенням дiастолiчноI
функци на ™ концентрично! гшертрофп ЛШ. У подальшому запускаеться необоротна послвдов-шсть дезадаптуючих нейрогормональних, гемо-динамiчних та ремоделюючих вiдповiдей [4]. У клжчних роботах доведенi бiльш вираженi змь ни показникiв, якi характеризують порушення систолiчноI функци ЛШ у хворих на 1ХС з АГ в анамнезi [11].
За даними наукових дослвджень, стан систолiч-но! та дiастолiчноI функци у хворих на 1ХС може бути пов'язаним також i3 постiнфарктним, а також iшемiчним ремоделюванням ЛШ унаслiдок атеро-склеротичного ураження КА [4]. Ураховуючи, що обстежеш нами групи хворих вiрогiдно вiдрiзня-лись за таким показником, як багатосудинне ура-ження КА, нами проведено порiвняльний аналiз показникiв внутршньосерцево! гемодинамжи в цих хворих залежно ввд полiморфiзму T-786C промотору гена еМ08 (табл. 4).
При порiвняннi вiдповiдних показникiв м1ж групами було встановлено, що значення КДО, КСО ЛШ та розмiр ЛП були бшьшими, а ФВ та ВТС ЛШ — меншими у II груш хворих (p < 0,05), що може бути непрямим свщченням участ поль морфiзму T-786C промотору гена еМ08 у процесах ремоделювання ЛШ у хворих на 1ХС iз гемодина-мiчно значимим атеросклерозом КА [8].
Таблиця 2. Показники ТШХ у хворих на 1ХС залежно вд пол1морф1зму T-786C
промотору гена eNOs
Показник Контрольна група (n = 35) 1 група (n = 46 ) II група (n = 74) Р.-..
Вщстань, м 582,2 ± 32,8 458,6 ± 14,2* 414,0 ± 11,6* 0,01
W, Вт 156,8 ± 10,4 110,8 ± 4,1* 91,5 ± 4,2* 0,002
VO2, мл/кг/хв 26,8 ± 1,6 20,7 ± 0,3* 19,3 ± 0,3* 0,003
Примтка: * — р < 0,05 при пор1внянн1 з вщповщним показником групи контролю.
Таблиця 3. Показники внутрiшньосeрцeвоl гемодинам1ки за даними ЕхоКГ у хворих на 1ХС залежно
в'щ пол1морф1зму T-786C промотору гена eNOs
Показник Контрольна група (n = 35) I група (n = 46 ) II група (n = 74) PI-II
КДО ЛШ, мл 108,5 ± 7,2 123,2 ± 1,6* 137,3 ± 1,5* 0,001
КСО ЛШ, мл 42,2 ± 2,8 49,9 ± 1,7 57,3 ± 0,6* 0,07
ФВ ЛШ, % 64,2 ± 1,2 52,2 ± 1,1* 48,7 ± 1,2* 0,06
ВТС ЛШ 0,430 ± 0,004 0,420 ± 0,005 0,400 ± 0,005* 0,02
1ММЛШ, г/м2 112,6 ± 4,6 138,7 ± 3,7* 157,3 ± 4,5* 0,003
ЛП, см 3,6 ± 0,2 4,0 ± 0,1 4,3 ± 0,1 0,07
Примтка: * — р < 0,05 при порiвняннi з вщповщним показником групи контролю.
Таблиця 4. Показники внутрiшньосерцевоl гемодинам1ки за даними ЕхоКГ у хворих ¡з гемодинам1чно значимим ураженням трьох КА залежно вщ пол'морф'зму Т-786С промотору гена еЫОв
Таблиця 4. Показники внутрiшньосерцевоl гемодинам1ки за даними ЕхоКГ у хворих ¡з гемодинам1чно значимим ураженням трьох Ка залежно вщ пол'морф'зму Т-786С промотору гена еЫОв
Показник I група (n = 7) II група (n = 35) Pi-II
КДО ЛШ, мл 125,9 ± 4,7 138,01 ± 2,10 0,03
КСО ЛШ, мл 51,1 ± 1,5 56,5 ± 1,0 0,02
ФВ ЛШ, % 54,6 ± 1,5 50,2 ± 1,6 0,07
ВТС ЛШ 0,43 ± 0,01 0,39 ± 0,01 0,03
1ММЛШ, г/м2 142,6 ± 4,7 157,97 ± 6,60 0,03
ЛП, см 3,93 ± 0,30 4,03 ± 0,02 0,07
Примтка: * — р < 0,05 при порiвняннi з вщповщним показником групи контролю.
Таблиця 5. Зв'язокклШко-анамнестичнихпоказниюв та показниюв внутршньосерцево)' гемодинамки ухворих на 1ХС ¡з верифкованим за даними СКВГгемодинам'чно значущим атеросклерозом КА
(регресйний анал1з)
Показник Beta B Р
1ММЛШ
VO2 0,24 12,24 0,01
BiK маыфестаци АГ -0,19 -4,11 0,03
1МТ 0,37 -1,5 0,07
ВТС ЛШ
С-алель полiморфiзму T-786C гена eNOs -0,418 -0,03 0,01
Обтяжена спадковють щодо раннього розвитку 1ХС -0,17 -0,01 0,04
КДО -0,19 -0,01 0,06
КДО ЛШ
С-алель полiморфiзму T-786C гена eNOs 0,47 13,52 0,001
КСО ЛШ
С-алель полiморфiзму T-786C гена eNOs 0,6 7,76 0,01
Примтка: наведен стандартизован регрес1йн1 коеф1ц1енти — Beta та звичайш.
Проведений покроковий регресшний аналiз показав наявшсть взаемозв'язку мж полiморфiзмом Т-786С промотору гена еМ08 i такими показниками внутршньосерцево! гемодинамжи, як ВТС, КДО та КСО ЛШ (табл. 5).
Отримаш нами результати свщчать про можливу патогенетичну роль полiморфiзму Т-786С промотору гена еМОБ у розвитку процесiв ремоделювання ЛШ у хворих на 1ХС з гемодинамiчно значимим атеросклерозом КА.
Висновки
1. У хворих на 1ХС iз верифiкованим за даними СКВГ гемодинамiчно значимим атеросклерозом КА, яю е носiями алелi С полiморфiзму T-786C гена еМ08, вiдбуваються бшьш вираженi змiни по-казникiв внутршньосерцево! гемодинамiки, що ха-рактеризують порушення систолiчноi функцй ЛШ. Алель С полiморфiзму T-786C гена еМ08 незалежно пов'язана з такими показниками ремоделювання ЛШ, як КДО, КСО та ВТС ЛШ.
2. Наявшсть патолопчно! алелi С полiморфiзму T-786C гена еМ08 у хворих на 1ХС обумовлюе бiльш виражене зниження показниюв толерантност до фiзичного навантаження за результатами ТШХ, н1ж у хворих iз ТТ-генотипом.
Список л1тератури
1. Bregagnollo E.A. Relative role of left ventricular geometric remodeling and of morphological and functional myocardial remodeling in the transition from compensated hypertrophy to heart failure in rats with supravalvar aortic stenosis / E.A. Bregagnollo, M.A. Mes-trinel, K. Okoshi, F.C. Carvalho, I.F. Bregagnollo, C.R. Padovani, A.C. Cicogna // Arq. Bras. Cardiol. - 2007. - Vol. 88(2). -P. 225-233.
2. Ciftgi C. Association of endothelial nitric oxide synthase promoter region (T-786C) gene polymorphism with acute coronary syndrome and coronary heart disease / C. Ciftgi, S. Melil, Y. Cebi,
M. Ersöz, P. Cagatay, M. Kiliqgedik, B.S. Duman // Lipids Health Dis. — 2008. — Vol. 7. — P. 5. doi: 10.1186/1476-511X-7-5.
3. Dosenko V.E. Allelic polymorphism of endothelial NO-synthase gene and its functional manifestations / V.E. Dosenko, V.Yu. Zago-riy, N.V. Haytovich, et al. // Acta Biochem. Pol. — 2006. — Vol. 53, № 2. — P. 299-302.
4. Fukuta H. Contribution of systolic and diastolic abnormalities to heart failure with a normal and a reduced ejection fraction / H. Fukuta, W.C. Little//Prog. Cardiovasc. Dis. — 2007. — Vol. 49(4). — P. 229-40.
5. Kazakov A. Endothelial nitric oxide synthase of the bone marrow regulates myocardial hypertrophy, fibrosis, and angiogenesis / A. Kazakov, P. Müller, P. Jagoda, A. Semenov, M. Böhm, U. Laufs// Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 93(3). — P. 397-405. doi: 10.1093/ cvr/cvr305.
6. KempfT. Pathophysiology ofheart failure/ T. Kempf, H. Drexler, K.C. Wollert//Internist(Berl.). — 2007. — Vol. 48(9). — P. 899-908.
7. Loyer X. Constitutive nitric oxide synthases in the heart from hypertrophy to failure / X. Loyer, C. Heymes, J.L Samuel // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 2008. — Vol. 35(4). — P. 483-488. doi: 10.1111/j.1440-1681.2008.04901.x.
8. Massion P.B. Relevance of nitric oxide for myocardial remodeling / P.B. Massion, J.L. Balligand // Curr. Heart Fail. Rep. — 2007. — Vol. 4(1). — P. 18-25.
9. Metzger I.F. Modulation of nitric oxide formation by endothelial nitric oxide synthase gene haplotypes / I.F. Metzger, J.T. Sertorio, J.E. Tanus-Santos // Free Radic. Biol. Med. — 2007. — Vol. 43. — P. 987-992.
10. Niu W., Qi Y. An updated meta-analysis of endothelial nitric oxide synthase gene: three well-characterized polymorphisms with hypertension / W. Niu, Y. Qi// PLoS One. — 2011. — Vol. 6(9). — P. e24266.
11. Norton G.R. Heart failure in pressure overload hypertrophy. The relative roles of ventricular remodeling and myocardial dysfunction / G.R. Norton, A.J. Woodiwiss, W.H. Gaasch, T. Mela, E.S. Chung, G.P. Aurigemma, T.E. Meyer// J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 39. — P. 664-671.
12. Salimi S. Association of plasma nitric oxide concentration and endothelial nitric oxide synthase T-786C gene polymorphism in coronary artery disease / S. Salimi, A. Naghavi, M. Firoozrai, H. Zand, H. Tavilani, A. Nakhaee, A. Mohebbi // Pathophysiology. — 2012. — Vol. 19(3). — P. 157-162.
OTpuMaHO 19.10.13 □
Целуйко В.И., Яковлева A.M., Лучков А.Б.1
Харьковская медицинская академия последипломного
образования
1КУЗ «Харьковская городская клиническая больница № 8»
ПОКАЗАТЕЛИ ВНУТРИСЕРДЕЧНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПОЛИМОРФИЗМА T-786C
ПРОМОТОРА ГЕНА ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ NO-СИНТАЗЫ
Резюме. Цель работы — исследовать влияние полиморфизма T-786C промотора гена эндотелиальной NO-синтазы (eNOs) на параметры внутрисердечной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца (ИБС).
Материалы и методы исследования. В исследование вошли 120 больных ИБС. Группу контроля составили 35 здоровых человек. Обследование больных включало тест с шестиминутной ходьбой (ТШХ), эхокардиографическое исследование сердца (ЭхоКГ), а также исследование полиморфизма гена еNOS методом полимеразной цепной реакции.
У больных ИБС, которые являются носителями аллели С полиморфизма T-786C гена еNOS, произошли более выраженные изменения показателей, характеризующих нарушение систолической функции левого желудочка (ЛЖ). С-аллель полиморфизма T-786C гена еNOS независимо связана с конечным диастолическим объемом, конечным систолическим объемом и относительной толщиной стенки ЛЖ. Наличие патологической аллели С полиморфизма T-786C гена еNOS, у больных ИБС обусловливает более выраженные снижение показателей толерантности к физической нагрузке по результатам ТШХ, чем у больных с ТТ-генотипом.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, ремоде-лирование левого желудочка, полиморфизм гена эндоте-лиальной NO-синтазы.
Tseluyko V.Y., Yakovleva L.M., LuchkovA.B.1 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education Municipal Health Care Institution « Kharkiv City Clinical Hospital № 8», Kharkiv, Ukraine
INTRACARDIAC HEMODYNAMICS INDICATORS IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE DEPENDING ON T-786C
POLYMORPHISM OF ENDOTHELIAL NO-SYNTHASE GENE PROMOTER
Summary. Objective — to examine the impact of T-786C polymorphism of endothelial NO-synthase (eNOs) gene promoter on the intracardiac hemodynamic parameters in patients with coronary artery disease (CAD).
Materials and Methods of the Study. 120 patients with CAD were enrolled into study. The control group comprised 35 healthy persons. Patients examination included the 6-minute walk test (6MWT), echocardiography of the heart and study of eNOs gene polymorphism by polymerase chain reaction.
In patients with CAD who are the carriers of the C allele of eNOS gene T-786C polymorphism occurred more pronounced changes in indicators of the left ventricle (LV) systolic function disturbance. C allele of eNOS gene T-786C polymorphism was independently associated with end-diastolic volume, end-systolic volume and LV relative wall thickness. The pathological C allele of eNOS gene T-786C polymorphism presence in patients with CAD causes more pronounced decline in exercise tolerance according to the 6MWT results than in patients with the TT genotype.
Key words: coronary artery disease, left ventricular remodeling, gene polymorphism of endothelial NO-synthase.
