CC BY
81
Вюник Дшпропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географiя. 24 (2), 2016, 11-17 Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 24 (2), 2016, 11-17
Doi: 10.15421/111626 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 550.42+550.47
Поглинання важких метал1в i3 грунту рослиншстю зони техногенезу Ю. Ю. Войтюк
1нститут геох1ми, мтералоги та рудоутворення 1мет М. П. Семененка НАН Укра'ти, Кшв, Украна, e-mail: [email protected]
Забруднення груш1в та трав'янисто!' рослинност спостери'али на монiторингових дшянках, що перебувають пвд впли-вом промислових тдприемств рiзного профiлю: чорно'1 металурга, хiмiчноl промисловостi та енергетики. Дiлянки спостережень характеризуються середнiм (помiрно небезпечним) та високим (небезпечним) рiвнем забруднення. Ви-дiлено техногеннi геохiмiчнi асощацп важких металiв у грунтах. Установлено бiогеохiмiчнi особливостi рослинного покриву зони техногенезу. Дано оцiнку поглинання важких мет&щв iз грунту трав'янистою рослиннiстю техногенно забруднених територiй. За величиною накопичення трав'янистою рослиншстю важк метали утворюють ряд: Mo > Cu > Sn > Mn > Co > Ni > Zn > Pb > Cr > V. Проведеш еколого-геохiмiчнi дослвдження показали, що в умовах сильного техногенного навантаження бар'ерний тип накопичення характерний для Cu, Zn та Pb. Поглинання цих елеменив ввднесено до акумулятивного типу. Поглинання Mn, Cr та V рослинами ввднесено до iндикаторного типу. Показано можливкть використання результатiв бiогеохiмiчних дослiджень рослинного покриву для видшення зон еколопчного ризику та 1'х реабШтащ!'.
Ключовг слова: накопичення в рослинах, важю метали, зона техногенезу
The absorption of heavy metals by plants from soil zone technogenesis Iu. Iu. Voitiuk
M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected]
Contamination of soils and plants (couch grass (Elytrigia repens)) were observed on monitoring sites, under the influence of the industrial enterprises of different profiles (steel (Mariupol, Alchevsk, Kamianske), chemicals (Shostka) and energy (Sumy)). The work is dedicated to determination regularities uptake of heavy metals from soil by plants technologically contaminated areas. The content of heavy metals in soils and plants were determined by atomic adsorption, and using ICP-MS analyzer ELENENT-2 (Germany). Ecological-geochemical assessment of soil contamination on the total index made by the method Yu. Sayeta. To characterize the biogenic migration of heavy metals and biochemical features of plants used method I. Avessalomovoyi. Areas of research are characterized by medium (moderately dangerous) and high (dangerous) pollution. Geochemical association of heavy metals in soil were identified. Biogeochemical characteristics of plants of technogenesis zones were established. Evaluation absorption of heavy metals from soil by plants technologically contaminated areas was given. Heavy metals accumulated in the plants form a series: Mo > Cu > Sn > Mn > Co > Ni > Zn > Pb > Cr > V. Couch grass growing on soils of different types, with different levels of poly- and monoelement contamination characterized by selective accumulation of chemical elements. Coefficient of biogeochemical activity type that describes the intensity of the absorption elements by plants is 5-10. The higher this value, the more pollution characterized area. Ash content is 12.5 - 14.5%. Establishing relationships between the concentration of metals in the soil and in plants conducted by the example of the city of Mariupol. Ecological and geochemical studies showed that under strong anthropogenic impact barrier type accumulation characteristic of Cu, Zn and Pb. The absorption of these elements attributed to the accumulator type. Absorption of Mn, Cr and V plants classified as indicator type. The ability to use the results of biochemical studies plant cover to highlight areas of environmental risk and their rehabilitation was shown.
Keywords: accumulation in plants, heavy metals, technogenesis zone
Вступ. В останш десятилотя провщним проце-сом, що визначае формування еколоro-геохiмiч-ного стану територп, став техногенез. 1нтенсивне промислове використання природних ресуршв
ВИКЛИКало ЮТОтШ ЗМШи роЗГОДШу деяких XiMi4-
них елеменпв у таких депонувальних геохiмiчних середовищах як грунти та рослиншсть. Зверта-ючись до геохiмiчноl екологи рослин як роздшу геохiмiчноl екологи та бiогеохiмп щодо взаемодп рослин i3 геохiмiчним середовищем, необхщно
Dniprop. Univer. Bull. Ser.: geol., geogr., 2016, 24 (2)
мати на увазi бюлопчну роль хiмiчних елементiв у життeдiяльностi рослин та еволющю фiзюлоriч-них функцiй макро- та мшроелемешгв (Егтакоу, 2015).
Геохiмiчним особливостям поглинання важких металiв iз грунту рослиннiстю присвяченi працi В. В. Ковальського, О. Л. Ковалевського, А. Каба-ти-Пендiас, В. В. 1ванова, В. Б. 1ль!на та ш. Особлива увага до такого роду дослщжень викликана тим, що рослинний покрив е промiжною ланкою мпрацп важких металiв iз грунту в органiзм лю-дини по трофiчних ланцюгах. У наукових роботах сучасниюв (В. В. Ермакова, Н. М. Ладоншо!, Т. М. Мшкшо!, Г. В. Мотузово!, Е. Я. Жовинсько-го, А. I. Самчука, В. В. Долша, Н. П. Грицан та ш.) все бшьше уваги придiляеться з'ясуванню можли-востi використання рослин як бiоiндикатирiв за-бруднення важкими металами навколишнього се-редовища. Оцiнка стшкосп рослин до забруднен-ня важкими металами дозволяе вирiшити проблему нормування вмюпв важких металiв у грунтах та рослинах (Мткта, 2013). Тому дослщження переходу важких металiв iз грунту в рослини мае велике наукове i практичне значення. Мета роботи - встановлення закономiрностей поглинання важких металiв iз грунту рослиннiстю техногенно забруднених територш. Матерiал i методи дослiджень. Для проведення еколого-геохiмiчних дослiджень поглинання важких металiв iз грунту рослиннютю було обрано дiлянки, що зазнають техногенного навантаження вiд пiдприемств чорно! металурги (м. Марiуполь, Алчевськ, Кам'янське), хiмiчноl промисловостi (м. Шостка) та енергетики (м. Суми). На цих д> лянках накопиченi високi концентраци важких металiв у грунтах, що викликало змши мiкроеле-ментного складу рослинного покриву та створило ризики еколого-геохiмiчного характеру (Кагта-zynenko, 2014; Кш^еуа, 2016; Уо^шк, 2015).
Об'ектами дослщжень були грунти, а також трав'яниста рослиннють дiлянок спостережень. Вiдбiр проб грунтових та рослинних зразкiв про-водився з 2011 р. по 2015 р. щорiчно у другш декадi червня у перiод максимального розвитку вегетативно! частини рослин. Вiдбiр проб грунту проведено вiдповiдно до вимог ГОСТ 17.4.4.0284. Опробування представницьких видiв рослин-ностi виконано паралельно з вщбором грунтових проб. Вмют важких металiв у грунтах та рослинах визначали атомно-адсорбцiйним методом на спек-трометрi КАС-115, а також за допомогою ICP-MS аналiзатора ELENENT-2 (Нiмеччина). Еколого-ге-
охiмiчну ощнку поверхневих вiдкладiв за сумар-ним показником забруднення здiйснено за методикою Ю. Ю. Саета 1990).
Завдяки значному поширенню на територп Украши в умовах мюьких агломерацiй трав'яни-сто! рослини пирш повзучий (Elytrigia герет) було проведено еколого-геохiмiчне дослiдження цього виду. Рослинш зразки являли собою усе-реднеш проби укосiв пирiю повзучого, що росте на дшянках спостережень. Дослщжували наземнi частини рослин. Для характеристики бюгенно! мпраци важких металiв i бiогеохiмiчних особли-востей рослин застосовано методики розроблеш Ю. Ю. Саетом, Б. Б. Полиновим, О. I. Перельма-ном, I. А. Авессаломовою. Коефщент бiологiч-ного поглинання (КБП) елемента розраховано за формулою (Avessalomova, 1987):
де Lx - вмют елемента в золi рослин, Ых - його вмют у групп.
Для групування важких металiв у рядах за ш-тенсивнiстю бiологiчного поглинання використа-но п'ять градацiй (Avessalomova, 1987):
Елементи бiологiчного накопичення (КБП > 1):
I група - КБП - 10п i бшьше - елементи енер-гiйного накопичення;
II група - КБП - 10 - п - елементи сильного накопичення.
Елементи бюлопчного захвату(КБП < 1):
III група - КБП - 0,п - елементи слабкого накопичення i середнього захвату;
IV група - КБП - 0,0п - елементи слабкого захвату;
V група - КБП - 0,00п i менше - елементи дуже слабкого захвату.
Для кшькюного виразу загально! здатностi виду до концентраци важких металiв I. А. Авес-саломова запропонувала спецiальний показник -бiогеохiмiчна активнiсть (БХА) виду (Avessalomo-va, 1987), що являе собою сумарну величину, яка отримуеться вщ складання КБП окремих важких металiв: БХА= ^ КБП.
Таким чином, в основi розрахунку цього показ-ника лежить загальний ефект накопичення важ-ких металiв у золi рослини, що складаеться з його часткових «активностей» вщносно рiзних хiмiч-них елементiв.
Результати дослщжень. У м. Марiуполь проведено дослщження чорноземiв звичайних потужних малогумусних. Грунтотвiрними породами на цiй
Бтргор. ии1уег. Ви11. Бег.; geol., geogг., 2016, 24 (2)
територи е лесоподiбнi важкi суглинки та гли-ни. У м. Алчевськ грунтовий покрив представлений чорноземами i дерновими грунтами на елю-ви безкарбонатних i карбонатних порiд. Грунти м. Кам'янське представлен переважно чорнозе-мами звичайними середньопотужними малогуму-сними на лесах. Грунти м. Шостка - дерново-се-редньопiдзолистими легкосуглинистими на вод-но-льодовикових суглинках, пiдзолисто-дерно-вими легко суглинистими на озерних суглинках, дерново-середньотдзолистими глеюватими легко суглинистими на водно-льодовикових суглинках. Грунти м. Суми - чорноземами типовими мало- та слабогумусними на лесових породах, чорнозема-
У визначених геохiмiчних асоцiацiях для зон впливу тдприемств чорно! металургп най-частiше зустрiчаються такi елементи: РЬ, 2п, Си, Мп, Сг. Пiд час еколого-геохiмiчних досль джень у м. Шостка було вiдмiчено, що в геохь мiчну асоцiацiю, на вiдмiну вщ iнших дiлянок дослiджень, входить Ag, валовий вмiст якого у деяких мюцях досягае 50 мг/кг, за фонового зна-чення 0,03 мг/кг. Картування територи м. Шостка показало приурочешсть аномальних значень Ag до ВАТ «Акцюнерна компанiя «Свема»» та Шосткiвського казенного заводу <^рка». Щодо дiлянок зони впливу ТОВ «Сумитеплоенерго», виявилося, що грунти, що лежать у безпосе-реднiй близькостi вiд золошлаконакопичувача, забрудненi такими важкими металами: Си, 2п, РЬ, Ni, Сг. Причому, у деяких точках значення Си досягають 4 000 мг/кг, за фонового значення 30 мг/кг. Установлено, що грунти зони впливу основного корпусу ТОВ «Сумитеплоенерго» ха-
ми ошдзоленими переважно на лесових породах, луговими солонцюватими на делювiальних i алю-вiальних вщкладах. Грунти дшянок дослiджень значною мiрою пiддаються техногенному впливу та можуть бути представлеш урбано- та iндустрi-земами.
Слщ зазначити, що в геохiмiчнiй екологи цен-тральне мiсце посiдае геохiмiчний фактор впливу (хiмiчнi елементи та !х асощацп) (Eгmakov, 2015). На основi даних щодо валового вмiсту важких ме-талiв у грунтах саштарно-захисних зон промисло-вих пiдприемств i регiональних фонових значень розраховано коефщенти концентраци та визначе-но геохiмiчнi асощацп (табл. 1).
рактеризуються такою асощащею важких мета-лiв: Сг, РЬ, Си, №, V.
Для оцшки рiвнiв забруднення автор розраху-вав сумарний показник забруднення грунпв для санiтарно-захисних зон промислових тдприемств рiзного профiлю (табл. 2). Територи дослщжень характеризуються рiзним рiвнем забруднення вщ середнього (помiрно небезпечного) до високого (небезпечного).
Пщ час вивчення геохiмiчно! екологп рослин основну увагу зосереджено на характерi акумулю-вання хiмiчних елементiв, зв'язках у системi: грунт-рослина, встановленнi КБП, видовому рiзноманiттi, морфологiчних змiнах рослин, питаннях резистент-ностi рослин до хiмiчних сполук та токсикантiв, а також на антагошстичних взаемодiях мiж макро- та мжроелементами (Rish, 2001; Eгmakov, 2015). Ана-лiз КБП дозволив виявити деякi закономiрностi в бiологiчному поглинанш важких металiв цiею рос-линшстю iз твердо! фази грунту (табл. 3).
Таблиця 1
Асощацп важких металiв у грунтах санiтарно-захисних зон промислових тдприемств (Karmazynenko, 2014; Kurajeva, 2016; Vojtjuk, 2015)
№ Територш дослщжень Асощацп важких металiв
1 ПАТ «Мар1упольський металургшний комбшат 1мен1 !лтча» РЬ4| > Сш,,3 > гпб4 > Сг,4 > Мп,
2 ПАТ «Металурггйний комб1нат «Азовсталь» СШ15,4 > РЬ10,2 > 2П7,4 > М4,2 > Сг4
3 ПАТ «Металургшний комбшат «Азовсталь» 2П8,3 > РЬ7,8 > МП7,8 > ЭП4 > СШ3,5
4 ПАТ «Дшпровський металургшний комбшат 1меш Ф. Е. Дзержинського» РЬ99 > гп7Д > Мп63 > Сш3 > Бп25
5 ВАТ «АК «Свема» Сг12,6 > 2пб > СШ4,5 > РЬ2,8 > А?2,3
6 Завод «З1рка» СШ5,4 > 2п,2 > С4,5 > РЬ2,3 > V1,6 > А?1,4
7 Шосткiвський завод х1м1чних реактив1в РЬ33,8 > 2п7,9 > №6 > СШ3 > ^,6 > А§1,8
8 Золошлаконакопичувач ТОВ «Сумитеплоенерго» СШ31 > 2п,2 > рЬ,9 > Nil,5 > &1,4
9 Основний корпус ТОВ «Сумитеплоенерго» Сг6,6 > РЬ3,6 > СШ2,8 > Ni1,5 > ^
Прим1тка. Цифров1 1ндекси бiля символ1в елементiв - коефщенти концентрацИ.
Бп1ргор. ип1уег. Ви11. Бег.; geol., geogr., 2016, 24 (2)
Таблиця 2
Оцшка аерогенних осередкав забруднення (Karmazynenko, 2014; Kurajeva, 2016; ^^ик, 2015)
№ Територш дослщжень Середне значення сумарного показника забруднення Ивень забруднення
1 ПАТ «Мар1упольський металургшний комбшат 1меш 1лл1ча» 73 Високий (небезпечний)
2 ПАТ «Металургшний комбшат «Азовсталь» 43 Високий (небезпечний)
3 ПАТ «Металургшний комбгнат «Азовсталь» 33 Високий (небезпечний)
4 ПАТ «Дтпровський металургшний комбшат 1меш Ф. Е. Дзержинського» 28 Середнш (потрно небезпечний)
5 ВАТ «АК «Свема» 36 Високий (небезпечний)
6 Завод «З1рка» 32 Середнш (помрно небезпечний)
7 Шосгшвський завод х1м1чних реактив1в 49 Високий (небезпечний)
8 Золошлаконакопичувач ТОВ «Сумитеплоенерго» 36 Високий (небезпечний)
9 Основний корпус ТОВ «Сумитеплоенерго» 16 Середнш (помрно небезпечний)
Результати еколого-геохiмiчних дослiджень показали, що до елементiв сильного бюлопчного накопичення для дослiдженого виду рослинносп належать Мо i Си. Елементи слабкого накопичення i середнього захвату - Sn, Мп, Со, №, 2п та РЬ. Елементи слабкого захвату - Сг i V. КБП Си висо-кий, тому що цей метал мае здатнють утворювати мiцнi комплекси з оргашчною речовиною грунту. Також високий КБП Мо, оскшьки це елемент ви-соко! бiофiльностi (Koval'skij, 1970). Слабко i дуже слабко бшьшють рослин захоплюють V i Сг, яю малорухомi у грунтах. Очевидно, з ще! причини в процес видоутворення у рослин не виробилась потреба у цих елементах (Avessalomova, 1987). БХА, що характеризуе штенсивнють поглинання елементiв рослинами, становить 5-10. Чим вищi значення цього показника, тим бшьшим техноген-ним навантаженням характеризуеться територiя. Зольнiсть становить 12,5 - 14,5 %, це шдвищене значення порiвняно iз зольнiстю трав'янисто! рос-линностi Украшського Полiсся ^атЛик, 2006). Таким чином, пирiй повзучий, що росте на грунтах рiзного типу, з рiзним рiвнем полi- та моноеле-ментного забруднення характеризуеться вибiрко-вим накопиченням хiмiчних елементiв. Виходячи з цього, шформащя щодо КБП мае велике значення для розроблення методик фiторемедiащ!, але менш ефективна для еколого-геохiмiчно! оцiнки.
Установлення залежностей мiж концентращ-ею металiв у грунтi та в рослинах проводилось на приклад м. Марiуполь (рис.), тому що об'екти довкшля саме цього мюта характеризуються най-вищими рiвнями забруднення iз дослiджених д> лянок. Бар'ерну здатнiсть грунтiв оцiнювали для тих металiв, забруднення якими пiдтвердили по-переднi дослiдження (Кагта2упепко, 2014).
Оцшювання якостi рослин за впливу важких металiв тiсно пов'язане з оцшюванням фiзiоло-го-генетичних механiзмiв !х стшкосн до важких металiв. Вiдносна стшкють рослин до накопичення металiв може бути продемонстрована граф> ком, побудованим у координатах: вмют металу в рослинах - вмют металу у грунн, що являе собою концентрацшне поле точок та усереднювальну !х лiнiю. Чим бiльше вщхиляеться вiд т1е1 чи шшо! осi на графiку тренд концентрацiйного поля (за-гин графiка), тим бшьшу бар'ерну спроможнiсть вiдносно металу проявляе орган рослини. Наяв-нiсть грунтового бар'еру передбачае послаблення токсичного впливу на рослини металу, присутньо-го у грунн. Важливо зазначити, що кривi залеж-ностi вмiсту елемента в рослинах вщ кiлькостi в грунн показують тип акумуляци його рослинами. За шдикаторного типу надходження елемента в рослини - безбар'ерне, воно прямо пропорцшне вмюту елемента в грунт (Minkina, 2013).
Для трав'янисто! рослинносп району досл> джень властивий рiзний тип акумуляци. Поглинання Мп, Сг та V рослинами вщнесено до ш-дикаторного типу. Проведет еколого-геохiмiчнi дослiдження показали, що в умовах сильного техногенного навантаження бар'ерний тип нако-пичення характерний для Си, 2п та РЬ. Поглинання цих елеменив вщнесено до акумулятивного типу. Так, наприклад, за значення Си у грунтах 30-50 мг/кг И середнш вмiст у рослинах 187 мг/ кг, а у разi зростання значень Си у грунтах до 200300 мг/кг середнш вмют И у рослинах стае мен-шим - 156 мг/кг.
Висновки. На техногенно забруднених територ> ях за впливу шдприемств рiзного профшю (чорно! металурги, хiмiчно! промисловосн, енергетики)
Бп1ргор. ии1уег. Ви11. Бег.; geol., geogг., 2016, 24 (2)
Таблиця 3
Середнш вмкт важких металiв у грунтах та трав'янистiй рослинност виду пир1й повзучий (Elytгigia герет), вЫбраних поблизу промислових пiдприeмств
■ 3 й л й р « -13 л ^ н а Х1м1чний елемент
Показник Мп N1 Со V Сг Мо Си РЬ гп Бп БХА
л н о с ^ Вмгст у рослинах, мг/кг (п = 250) 1440 37 4 7 15 18 200 56 179 6
1 Вмгст у грунтах, мг/кг (п = 250) 2297 81 10 163 238 3 267 461 539 7 9,66
КБП 0,63 0,47 0,4 0,04 0,06 6 0,75 0,12 0,33 0,86
и л о и и Вмгст у рослинах, мг/кг (п = 130) 1500 53 5 15 14 17 138 30 138 9 9,17
^ < 3 Вмгст у грунтах, мг/кг (п = 130) 2515 59 6 150 140 5 73 101 460 12
КБП 0,6 0,9 0,83 0,1 0,1 3,4 1,89 0,3 0,3 0,75
м. Кам'янське Вмгст у рослинах, мг/кг (п = 150) 714 14 3 18 21 15 114 27 169 4
Вмгст у грунтах, мг/кг (п = 150) 1984 36 4 82 113 4 60 119 373 5 9,08
КБП 0,4 0,39 0,75 0,22 0,19 3,75 1,9 0,23 0,45 0,8
м. Шостка Вмгст у рослинах, мг/кг (п = 230) 608 8 4 5 6 2,5 67 7 27 5
Вмгст у грунтах, мг/кг (п = 230) 943 78 20 31 30 1,5 21 43 132 13 6,9
КБП 0,64 0,1 0,2 0,16 0,2 1,67 3,19 0,16 0,2 0,38
Вмгст у рослинах, мг/кг (п = 120) 442 9 2 8 10 6 432 20 60 3
О 3 Вмгст у грунтах, мг/кг (п = 120) 545 63 8 98 199 4 509 55 161 5 5,01
КБП 0,81 0,14 0,25 0,08 0,05 1,5 0,85 0,36 0,37 0,6
Примiтка. КБП - коефiцieнт бiологiчного поглинання, БХА - коефщент бюгеохiмiчно! активност виду, п - кiлькiсть проб.
за показником накопичення в трав'янистш рос-дин! пирш повзучий метали розмщуються в та-кий ряд: Мо > Си > Sn > Мп > Со > Ni > 2п > РЬ > Сг > V.
За високого (небезпечного) р1вня забруд-нення мошторингово! площадки у м. Мар1у-подь встановдено наявнють бар'ерних мехашз-м1в у систем! грунт-росдина вщносно Си, 2п
та РЬ, д!я таких бар'ер!в щодо Мп, Сг та V не проявлялась.
Анад!з концентрацшних залежностей вм!сту важких метад!в у систем! грунт-росдина дае мож-див!сть використання росдин як бюшдикатор!в забруднення довк!ддя важкими метадами. Анал!з КБП дае менш ч!тку картину для екодого-геох!-м!чно! оц!нки забруднення, тому що росдинн!сть
Бп1ргор. ишуег. Ви11. Бег.; geol., geogг., 2016, 24 (2)
On
ö з >3' 3
>73 g
<
td s
О ft ¡77*
о я я
< Я- о
< ся I
И
5л
о"
•i
"в »
л"
3.
а о о
s
и »
s
X а
w я
H tí
§ i s
О Р
° M
о g
Йл
и 21
s ►о
Л Я
►в- о о
н №
5 о
s
•в >я
ft
g
ft
ti
f
3
я
p
§
я s
X
n
я я
§ b.
•в я
во
Р
m
и
ft —
s
s ft
i 3. ft и ft S ft
í s
Влйст y рос.пинах,
м г/кг
to 0\ Oo
О О Q) О О О
03
Л ^
а
6
cjq п о
CJQ
п о cjq
-t.
M
ой g
^ ° о 00 я s
2? • о мОн О ft Я ОО S
i—' я*
^ я' п Г^ В ° о
Ю р X (-л- о
i— ojqs
UX' й О Ю Р Ы о н
О OJ и О I 1-4
ю
ft
ft OQ 8 ° Po
OQ и ?"
(jq
ft И
° s
s3" 9
ft <
о о SL и
^ о я * ^
рс В-
ь «
И гг-
ся сг
р' о' я ся
а S3*
о
У- я • • ft
в ^
г4
ft 1—1
3. О р ft о
№ О
О CJ-
0Q £
О I
я* ю
ft о
ся
а О'
^ S 1-1 о
я- я*
ct Я'
з. 3
о' О я*
О ft ft ся я **
'-- • t_! .
ft
?Г ^ о о
О О*
OQ 0Q
я*
о та о "-Л Я* Я
C-.S 3 я S3- £
11§ Sog ^ 00 • ft я ft ся
ся
< z
> Z
3 Л*
я' р
ю о
ч
&
ft V
ft
<
о о
3
N _
о я Я Ö\
ft О
" я
> 8, OQ ^
ñ sr
о ft
er р
3 ^
р 3 ft
■о
Z
О
я
£
ft
ся
' ►Я и 3
н- °
• N 3 й °
- я* ¿3 ft ^ я ¡-4
ё
N
я;
ft' <
р
сл
я
N Р
о я
<
р О
я
о
-ё ft
ел q
Я- r-J р
5> О
О ft
о о я* ft
N
ст*
о"
On
О
— ^я*
ílt
ft ^
. я*
ft
3'
я*
я.
о' я* ft я
о
о с
о я* ft
ся ^
ft' 'Я о
B.Micni у рослинах,
мг/кг
ЬЭ
á
V
Cl
á с
го С С
-к. С С
Влпст у рослинах,
мг/кг
ta
с с
с с
Оо
с с
-к. С С
Rish M.A. 2001. Genetic disorders of trace element metabolism in man and animals. Biogeochem-istry and Geochemical Ecology. Moscow: NPC TMG MZ RF, 198-234.
Vojtjuk Ju. 2015. Tjazhelye metally v ob'ektah okru-zhajushhej sredy pod vlijaniem teplojelektrocen-trali g. Sumy [Heavy metals in the environment under the influence of heat and power plant in SumyJ. Modern science - Moderni veda. - Pra-ha. -Ceska republika, Nemoros, 2, 146-152 (in Russian).
Kurajeva I.V., Kroi'k G.A., Vojtjuk Ju.Ju., Matvijen-ko O.V. 2016. Ocinka stupenju zabrudnennja urbanizovanyh terytorij [Assessment of pollution in urban areas]. Visn. Dnipropetr.Univ. Ser.
Geol. Geogr. 24 (1), 48-53 (in Ukrainian) doi: 10.15421/111608.
Karmazynenko S.P., Kurajeva I.V., Samchuk A.I., Vojtjuk Ju.Ju., Manichev V.J. 2014. Vazhki metaly u komponentah navkolyshn'ogo seredovyshha m. Mariupol' (ekologo-geohimichni aspekty) [Heavy metals in the components of the environment. Mariupol (ecological and geochemical aspects)]. Interservis, Kyiv (in Ukrainian).
Saet Ju.E., Revich B.A., Janin E.P. 1990. Geo-himija okruzhajushhej sredy [Environmental Geochemistry]. Nedra, Moscow (in Russian).
Haöiüwjia do pedmneai 5.09.2016
Dniprop. Univer. Bull. Ser.: geol., geogr., 2016, 24 (2)
