CC BY
42ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У
СТАРШІЙ ШКОЛІ
Ротерс Т.Т., Котова О.В.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті роздивляються питання підготовки майбутніх вчителів фізичної культури у циклі спортивно-педагогічних дисциплін до профільного навчання старшокласників за спортивним напрямом. Найбільш значущим при підготовці майбутніх вчителів фізичної культури виступає надання можливості студентам проявляти самостійність, ініціативу, творчість. Оптимальний варіант - це застосування активних методів навчання, прилучення студентів до проведення навчально-тренувальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.
Ключові слова: профільне навчання, спортивно-педагогічні дисципліни, спортивний напрямок.
Аннотация. Ротерс Т.Т., Котова Е.В. Подготовка будущих учителей физической культуры к профильному обучению в старшей школе. В статье рассматриваются вопросы подготовки будущихучителей физической культуры в цикле спортивно-педагогических дисциплин к профильному обучению старшеклассников по спортивному направлению. Наиболее значащим при подготовке будущих учителей физической культуры выступает предоставление возможности студентам проявлять самостоятельность, инициативу, творчество. Оптимальный вариант - это применение активных методов обучения приобщение студентовк проведению учебно-тренировочной работы в общеобразовательных учебных заведениях.
Ключевые слова: профильное обучение, спортивно-педагогические дисциплины, спортивное направление. Annotation. Roters T.T., Kotova E.V. Preparation of future teachers of physical culture to the type teaching at senior school. This article is devoted to a problem of special education for future teachers of physical training in a sport’s pedagogical subjects. The most signifying at preparation of the future teachers of physical training giving an opportunity to students appears to show independence, the initiative, creativity. The optimum alternative is an application of active methods of learning, familiarizing of students with holding educational training work in general educational educational institutions.
Key-words: special education, sport’s pedagogical subjects.
Вступ.
Стратегія розвитку сучасного українського суспільства потребує підвищення вимог до якості професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури на рівні світових стандартів. Інтеграція України до європейського освітнього простору вимагає від вищої школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої школи є її спрямованість на профільне навчання, орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти. У цьому аспекті нагальною потребою виступає підготовка вчителя для забезпечення профільного навчання. У Концепції профільного навчання у старшій школі зазначається, що нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Для цього необхідно у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів. Планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників, а також одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи [1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми дає підстави стверджувати що проблема профільного навчання у старшій школі розробляється педагогами різних країн світу: Франції, Швеції, Англії, Шотландії, США. Вони довели, що важливою умовою досягнення успіху у будь-якій діяльності вважається спеціалізація працівника, яка не тільки сприяє розвитку виробничих сил, науки, культурі, але й відповідає різноманітності задатків та розвитку людини У руслі цієї тенденції диференціація навчання є одним із основних організаційних принципів середньої загальноосвітньої школи зарубіжжя впродовж багатьох десятиліть. У Росії концепцією профільного навчання визначено номенклатуру основних напрямів профілізації: природничо-математичний, соціально-економічний, гуманітарний, технологічний, універсальний. На Україні досвід професійно зорієнтованого навчання починається з Х1Х - поч.. ХХ ст. У 1918 р. Наркомпрос України прийняв «Положення про єдину трудову школу УРСРР» ,згідно з яким у старших класах середньої школи виокремлювались три напрями поглибленого вивчення предметів: гуманітарний, природничо-математичний і технічний Але ця схема не була реалізована [1] . У подальші роки продовжується тенденція на підготовку молоді до майбутньої трудової діяльності у рамках професійних шкіл різних типів. На сьогодні профілізація старшої школи є домінуючим напрямом функціонування школи у структурі якої виділяється допрофільна підготовка у 8-9 класах із метою сприяння у виборі ними напряму подальшого профільного навчання .
Незважаючи на значну увагу педагогів, психологів, філософів, науковців у галузі теорії і методики фізичного виховання до означеної проблеми, все ж окремі її кардинальні питання залишаються поки що нерозв’язаними. В науці не досліджувалися питання підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до профільного навчання у старшій школі за спортивним напрямом.
Робота виконана за планом НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченко
Формулювання цілей статті.
Метою нашої роботи виступає визначення теоретичних, методологічних та практичних засад підготовки майбутніх вчителів фізичної культуридо профільного навчання у старшій школі за спортивним напрямом.
Результати досліджень.
У процесі визначення теоретичних основ підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до профільного навчання було визначено, що метою профільного навчання виступає забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
У зв’язку з цим основними завданнями профільного навчання виступають: створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; формування соціальної, комунікативної інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання за спортивним напрямом , як зазначає М.Зубалій, орієнтує організацію навчального процесу на ознайомлення старшокласників з основними формами професійної діяльності вчителя фізичної культуриабо тренера з виду спорту, обраного в школі як профільного, на підвищення спортивної майстерності в обраному виді фізкультурнооздоровчої або спортивної діяльності. Це сприяє розвитку в старшокласників індивідуальних професійних здібностей та розширенню їхніх уявлень про специфіку фізкультурнооздоровчої та спортивної діяльності, вчить учнів мислити на професійному рівні вчителя фізичної культуриабо тренера з обраного виду спорту [2]. Профільна програма фізичної культури спортивного напряму передбачає на рівні обов'язкового компонента ще й змінний компонент за модульним принципом: волейбол, баскетбол, гандбол, плавання, легка атлетика, спортивний туризм та інші, які включають теоретичну, фізичну, технічну, тактичну підготовку На засвоєння змісту профільної програми фізичної культуриспортивного напряму передбачається у 10-11 класах 5 годин на тиждень, а у 12 класі - 6 годин Така постановка питання підвищує вимоги до професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури
У цьому аспекті зазначаємо, що на методологічному рівні специфіка фахової підготовки майбутніх вчителів фізичної культури має у своєму активі різні спортивно-педагогічні дисципліни: гімнастику, легку атлетику, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, футбол гандбол), плавання, які надають можливість майбутньому вчителеві засвоїти техніку, тактику, технологію викладання для різних вікових груп школярів, підвищити свій методичний рівень, професійну культуру На підставі цього майбутній вчитель фізичної культури обов’язково обирає курс свого спортивно-педагогічного вдосконалення (СПВ), або підвищення спортивної майстерності (ПСМ) з різних видів спорту протягом усіх років навчання у вищому навчальному закладі у сукупності теоретичних, практичних занять, самостійної та науково-дослідної роботи. Це складає основу та надає можливість вчителеві фізичної культурирозробити в школі програму обраного виду спорту як профільного на підставі курсу спортивно-педагогічного вдосконалення яким він займався за період навчання у вищому навчальному закладі, має спортивний розряд і ґрунтовну теоретичну та методичну підготовку З огляду на це зазначаємо, що у навчальному плані підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів з фізичного виховання передбачається курс спортивно-педагогічних дисциплін. Саме вони надають можливість підготувати майбутніх вчителів до профільного навчання старшокласників за спортивним напрямком, оскільки надають методику проведення усіх форм занять. Виникає питання на якому рівні засвоює студент - майбутній вчитель фізичної культури зміст та методику спортивно-педагогічних дисциплін. У цьому аспекті на перше місце виходить інтерес та мотивованість студентів на високому рівні засвоювати матеріал спортивно-педагогічних дисциплін. Така позиція студента пов'язується з прагненням стати висококваліфікованимучителем На думку Б.Шияна та В.Папуши особистісно-діяльнісний підхід до організації навчального процесу, де в центрі навчання знаходиться студент; надає можливості викладачеві визначити завдання занять та спрямувати освітній процес в русло цілеспрямованого розвитку його особистості Іншими словами, студент в кінці кожного заняття повинен відповісти собі : чого він сьогодні навчився, чого не знав, або не міг зробити ще вчора. Така постановка питання стосовно до навчання означає, що всі методичні рішення (підбір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів тощо) проходять через призму особистості студента: його потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту та інших індивідуально-психологічних та функціональних особливостей [3]. Підтвердження зазначених позицій представлено у роботах Бабаліч В.А. [4] і Тимошенко О.В. [5]. Таку методологічну установку можна посилити у аспекті саме формування у студентів низки професійних компетентностей проводити профільне навчання школярів за спортивним напрямком На практичному рівні
вже у процесі навчання студент мусить розробити програму курсу за вибором для учнів 8-9 класів та реалізувати її на педагогічній практиці в школі
Іншими словами, курс за вибором у школі може мати ознаки курсу спортивно-педагогічного вдосконалення курсу спортивно-педагогічних дисциплін у вищій школі, але у меншому обсязі. Це надасть можливість студентам-практикантам зацікавити школярів, сформувати стійкий інтерес через постійне відкриття учнями нового знання, набуття рухового досвіду, підвищення рухової активності.
Висновки
У якості висновку зазначаємо, що найбільш значущим при підготовці майбутніх вчителів фізичної культури до профільного навчання старшокласників за спортивним напрямом виступає надання можливості студентам проявляти самостійність та ініціативу, творчість у процесі засвоєння навчального матеріалу зі спортивно-педагогічних дисциплін. Оптимальний варіант - це застосування активних методів навчання, прилучення студентів до проведення навчально-тренувальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у якості волонтера. Практичні аспекти реалізації курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язуються з такими питаннями.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем підготовки майбутніх вчителів фізичної культуридо профільного навчання у старшій школі
Література
1. Організація профільного навчання. Довідник вчителя фізичної культурив запитаннях та відповідях. - Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. - С. 180.
2. Зубалій М. Зміст навчальної діяльності старшокласників зі спортивного профілю/ Здоров'я та фізична культура - 2008. - № 3. - Сс.1-5.
3. Шиян Б.М. Папуша В.Г. Методика викладання спортивно-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту. - Харків, 2005. - 208 с.
4. Бабаліч В. А. Особливості підготовки вчителів фізичної культуридо формування здорового способу життя в учнівської молоді // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №1. - С. 14-17.
5. Тимошенко О.В. Використання програмно-цільового підходу в організації спортивно-масових заходів майбутніх вчителів фізичної культури// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. -№12. - С. 137-140.
Надійшла до редакції 07.04.2008 р.
