CC BY
26
експерименту, етапи виконання, оформления та захисту курсово! (дипломно!) роботи, курсового (дипломного) проекту.
Перспективи подальшого дослiдження проблеми НДД студентiв доцшьно спрямувати на розробку системи поетапного формування дослiдницьких умiнь щодо наукового пошуку вiдповiдно до специфiки освиньо! галузi, а також на вивчення форм спiвпрацi наукових i виробничих органiзацiй стосовно забезпечення матерiальноl бази для наукових до^джень майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiлей П. В. Методолопя наукових дослiджень технологiчних процеЫв: навч. посiбник / П. В. Бшей, Н. Д. Довга, Я. М. Ханик. - Львiв: Панорама, 2003. - 182 с.
2. Визняк О. Т. Основи наукових дослвджень у будiвництвi: навч. поибник / О. Т. Визняк, В. М. Желих - Льв1в: НУ «Львiвська полггехшка», 2003. - 176 с.
3. Горкуненко П. Змкт i структура дослiдницьких умiнь студенлв / П. Горкуненко // Педагопка i психологiя формування творчо! особистоста: проблеми i пошуки: зб. наук. праць. - К.-Запорiжжя, 2003. - Вип. 29. - С. 144-151.
4. Душинський В. В. Основи наукових дослщжень: теорiя та практикум з програмним забезпеченням: навч. ПоЫбник / В. В. Душинський. - К.: НТУУ «КПЗ», 1998. - 408 с.
5. Енциклопедiя освгги / АПН Укра!ни; гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юршком 1нтел, 2008. - 1040 с.
6. Срша А. М. Методолопя наукових достджень: навч. поЫбник / А. М. Срша, В. Б. Захожай, Д. Л. Срш - К.: Центр навч. лгт-ри, 2004. - 212 с.
7. Методичш вк^вки до практичних занять з курсу «Основи наукових дослщжень» / укл. Назарко I. С. - Тернопшь: Вид-во ТНТУ ш. I. Пулюя, 2013. - 20 с.
8. Назарко I. С. Навчально-методичний посiбник з курсу «Основи наукових дослвджень» / I. С. Назарко. - Тернопшь: Вид-во ТНТУ iм. I. Пулюя, 2012. - 224 с.
9. Пилипчук М. I. Основи наукових дослвджень: тдручник / М. I. Пилипчук, А. С. Григор'ев, В. В. Шостак. - К.: Знання, 2007. - 270 с.
10. Сошвник I. Науково-дослщницька робота студентiв як склад ова !хньо! професшно! компетентностi / I. Сошвник // Вюник Книжково! палати. - 2008. - № 11. - С. 23-25.
11. Шейко В. М. Оргашзащя та методика науково-дослвдницько! дiяльностi: пiдручник. - 4-е вид., виправ. i доп. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко - К.: Знання, 2004. - 307 с.
12. Шуляк Т. Л. Основы научных исследований: учеб.-метод. пособие / Т. Л. Шуляк, В. А. Шуляк. -Могилев: УО «МГУП», 2009. - 152 с.
13. Цехмктрова Г. С. Основи наукових дослвджень: навч. поибник / Г. С. Цехмютрова. - К.: ВД «Слово», 2004. - 240 с.
УДК 371.134:504
Н. В. РУБЕЛЬ
ПОДГОТОВКА МАЙБУТШХ ЕКОЛОГ1В ДО ПРОФЕС1ЙНОГО СП1ЛКУВАННЯ В 1НШОМОВНОМУ СЕРЕДОВИЩ1: ТЕОРЕТИЧНИЙ
АСПЕКТ
Обгрунтовано необхiднiсть тдвищення ефективностi тдготовки майбуттх екологiв до професшного стлкування в тшомовному середовищi. Розкрито суттсть понять «стлкування» i «тшомовне стлкування». Визначено функцп стлкування, рiвнi стлкування. Здшснено класиф^ащю засобiв реалiзацii професшного спыкування в тшомовному середовищi.
Ключовi слова: стлкування, тшомовне стлкування, профестне стлкування в тшомовному середовищi, рiвнi стлкування, засоби реалiзацii професшного стлкування в тшомовному середовищi.
Н. В. РУБЕЛЬ
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ ЭКОЛОГОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ ОБЩЕНИЮ В ИНОЯЗЫЧНОЙ СРЕДЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Обобщена необходимость повышения эффективности подготовки будущих экологов к профессиональному общению в иноязычной среде. Розкрыта суть понятий «общение» и «иноязычное
общение». Определены функции общения, уровни общения. Произведена классификация средств реализации профессионального общения в иноязычной среде.
Ключевые слова: общение, иноязычное общение, профессиональное общение в иноязычной cреде, уровни общения, средства реализации профессионального общения в иноязычной среде.
N. V. RUBEL'
FUTURE ECOLOGISTS' TRAINING IN PROFESSIONAL COMMUNICATION IN A FOREIGN LANGUAGE ENVIRONMENT: THEORETICAL ASPECT
The necessity to facilitate the efficiency of the process of future ecologists' training to professional communication in a foreign language environment has been analyzed in the article. The meanings of the terms «communication», «professional communication» have been revealed. The functions and the levels of communication have been defined. The means of the professional communication in a foreign language environment has been classified.
Keywords: communication, foreign communication, professional communication in a foreign language environment, levels of communication, means of the professional communication in a foreign language environment.
Найважливiшi мiжнароднi документа останнього десятирiччя акцентують особливу увагу cbîtoboï стльноти на необхвдносп ефективно1 еколопчно1 освии. Важливою складовою ще1 освии е професiйна пiдготовка екологш, що мае забезпечити становлення фахiвця нового типу, високо компетентного професюнала, здатного швидко приймати рiшення i дiяти вiдповiдно до ситуацiï, вносити елементи творчосп в роботу, використовувати на практищ комплекс органiзацiйних i психолопчних якостей, здобутих у процесi навчання.
Особливiстю професiйноï дiяльностi еколога е виршення професiйних питань не тшьки в Украïнi, а й далеко поза ïï межами. В сучасних умовах глобалiзацiï екологiчних проблем i входження Украши в единий проспр вищо1' освiти Свропи дуже важливо налагодити мiжнароднi зв'язки i ствробпництво в галузi екологiчноï освiти й науки, охорони довкшля, рацiонального використання природних ресурсiв, збереження бiосфери та цившзацп.
Галузевим стандартом вищо1' освии Украши визначено головнi завдання професшно1' пiдготовки майбутнiх екологiв. 1з них одне з першочергових - це формування готовностi до здiйснення ефективно1' комунiкативноï взаемодiï в умовах шшомовного професiйного середовища, тобто до професшного спiлкування в iншомовному середовищi [3, с. 12]. З огляду на вимоги сощального замовлення перед майбутшми екологами гостро постае завдання здшснення професiйноï комунiкацiï в iншомовному середовища Здатнiсть майбутнiх екологiв здiйснювати шшомовне професiйне спiлкування стала обов'язковим компонентом повноцшно1' професiйноï дiяльностi фахiвцiв, спроможних вирiшувати професiйнi завдання не тшьки рвдною, а й iноземною мовами.
Мета статп - на основi аналiзу науково1' лiтератури висвiтлити теоретичш аспекти процесу пiдготовки майбутнiх еколопв до професiйного спiлкування в шшомовному середовищi.
Аналiз праць за темою до^дження засвiдчуе, що рiзнi аспекти професшно1' пiдготовки майбутнiх екологiв висвилювали: Г. Бiлецька (iнтеграцiя фундаментальних i професшно-орiентованих дисциплiн у тдготовщ екологiв), I. Ковальчук (пiдготовка фамвцш екологiчного профiлю в системi неперервно1' професiйноï освiти та виховання), Н. Рдей (ступенева пiдготовка майбутнiх еколопв), С. Рудишин (професiйна пiдготовка студенпв-еколопв), М. Симоновська (методичнi аспекти тдготовки майбутнього вчителя-еколога), С. Старовойт (професшна пiдготовка фахiвцiв з охорони та захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах Велико1' Британiï) та in
Комунiкативну функцiю мови розкрито в працях Т. Дементьевой I. Зимньо1', О. Леонтьева та шших науковцiв. Проблеми вивчення мовленнево1' дiяльностi з урахуванням процесiв слухання та говоршня, змiсту ролi учасникiв мовленневого акту дослвджено в працях М. Галицько1', Л. Гапоненка, Т. Глазуновой Ю. Друзь, А. Загнiтко, Т. Казарицько!', С. Кiржнер, О. Кулш, В. Кунiциноï, В. Сластьонiна та in
Сп1лкування як процес тдтримування взаемних стосунк1в, дшового дружнього зв'язку iз ким-небудь, розумiння один одного, об'еднання для спiльних дiй давно до^джуеться науковцями рiзних галузей [2, с. 1368]. Педагопчш довiдники визначають спшкування як складну взаемодiю людей, в якш здiйснюеться обмiн думками, почуттями, переживаннями, способами поведiнки, звичками, а також задовольняються потреби особистосп в пiдтримцi, солiдарностi, спiвчуттi, дружбi тощо [4, с. 317]. З точки зору психологи спшкування трактуеться як основна психолопчна категорiя, що виражае: взаемодiю людей один з одним; обмш iнформацiею мiж ними тд час ще! взаемоди; процес встановлення та розвитку контактiв мiж людьми [1, с. 287]. Ыформащя, якою обмiнюються люди у процес спiлкування, мае пiзнавальний або емоцшно-ощнювальний характер [8, с. 71]. Лшгвютична наукова лiтература визначае спiлкування як процес обмiну думками, iнформацiею та емоцшними переживаннями мiж людьми [9, с. 17], як штерактивну дiяльнiсть людей, спричинену потребами в обмш шформащею, думками, знаннями, досвiдом, почуттями, емощями тощо та опосередковану взаемодiею [10, с. 33]. Через спшкування реалiзуеться потреба одше! людини в шшш. Використовуючи спiлкування, люди проводять теоретичну та практичну дiяльнiсть, обмшюються iнформацiею, впливають один на одного, формують особистий свiтогляд.
Спiлкування виконуе важливi функци у життi людини. Науковщ визначають три класи функцш спiлкування: iнформацiйно-комунiкативнi, регулятивно-комунiкативнi та афективно-комунiкативнi (табл. 1) [8, с. 72-73].
Таблиця 1
ФункцИ спшкування
№ з/п Функщя спшкування Реалiзацiя функцп спiлкування
1. Ыформацшно-комушкативна Процес формування, передавання та прийняття iнформацiг. Кiнцевий результат спшкування -ощнювання результатiв (згода, незгода, пор1вняння думок) пiсля вирiвнювання вадмшностей у вихiднiй iнформацiг на початку спшкування; шформування, iнструктаж, навчання на наступному етапi та прагнення стврозмовнишв порозумiтись на завершальному етапi.
2. Регулятивно-комунiкативна Регулювання повед1нки iндивiда. У процесi спшкування людина може регулювати як свою поведшку так i поведiнку шших людей, що дозволяе формувати характерш певнiй спiльнiй дiяльностi особливост1 (сумюшсть людей, узгодженiсть спiльних дiй).
3. Афективно-комунiкативна Емоцшна сфера людини. Бажання змiнити свш емоцiйний стан у процесi спшкування.
Важливим у контекст! до^дження е визначення р1вшв спiлкування. О. Степанов та М. Фщула зазначають, що спшкування можна розглядати як структурно складний та багаторiвневий феномен. Вони виокремлюють три рiвнi спiлкування: макро-, мезо- та макрорiвень.
Основним визначено макрорiвень. На цьому рiвнi спшкування ввдображае спрямованiсть дiяльностi особистостi, И мотивацiйну сферу, мiжособистiснi стосунки.
Спшкування на мезорiвнi характеризуеться реалiзацiею контакпв у процесi виконання певних завдань або спшкуванш на певну тему. Це спшкування обмежене у чаи i мае свое певне завдання чи тему. Мiкрорiвень спiлкування охоплюе лише окремi акти, так1 як «питання-вiдповiдь», багатозначний погляд. З таких акпв складаеться вся система спшкування особистосп в певний перюд Г! життя [8, с. 74].
Можемо екстраполювати це визначення для виокремлення рiвнiв професiйного спiлкування майбутшх екологiв в iншомовному середовищi (табл. 2).
Таблиця 2
Ргвт реалгзацП профеайного стлкування майбутнгх екологгв в шшомовному середовищг
№ Назва рiвня Часовi рамки Характеристика рiвня Приклади ситуацш
з/п реалiзацil реалiзацil
ршня
1. Макрорiвень Протягом життя Вiдображення спрямованостi ^офе^ши дiяльностi майбутнього еколога, мотивацшна сфера, мiжособистiснi стосунки майбутнiх еколопв Спiлкування майбутнього еколога у процесi його Ерофес^ши дiяльностi
2. Мезорiвень Обмежене в чаи Реалiзацiя контактiв Спiлкування
виконанням певних майбутнiх екологiв у процес майбутнiх еколопв на
завдань, тем виконання професiйних професшну тематику
професiйного завдань (на семшарах,
характеру конференцiях, дiлових зустрiчах, у процем вирiшення проблемних ситуацiй професiйного характеру)
3. Мiкрорiвень Певний перюд життя Охоплення окремих актiв професiйного спiлкування майбутнiх еколопв в шшомовному середовищi «Питання-ввдповщь», багатозначний погляд
Стлкування може ре^зовуватись рiзними засобами: мовлення, тональнiсть голосу, паузи, жести та мiмiка, смiх, контакт очима. Засоби реамзацд стлкування подмють на: вербальнi (словеснi) та невербальт. Основним засобом спiлкування людей е мова. Мова - «це система словесних знаков, як1 використовуються як форма юнування, засiб засвоення i передавання суспiльно-iсторичного досвiду людства» [8, с. 74]. У вербальнш комушкацп комунiкатор (людина, яка передае шформащю через слова, кодуе) та рецитент (людина, що приймае шформащю, декодуе) обмiнюються думками, розумiють один одного i вступають у взаемодш. Якщо комунiкатор i реципiент використовують однаковi системи кодування, тобто одну мову, вони досягають взаеморозумшня i налагоджують спiльну дiяльнiсть. Це можливо у разi, якщо учасники комушкацп володiють однiею мовою (рiдною для вих), або у разi, якщо комушкатор i реципiент володiють одтею iноземною мовою на належному рiвнi. У першому випадку успiшнiсть стлкування можлива за умови обмiну шформащею на територп краши, де народились i формувались як особистостi учасники стлкування, тобто у звичному для них мовному середовища У другому випадку устшшсть спiлкування можливе за умови використання одте1 шоземно1 мови, навички володiння якою мають учасники стлкування. Такий вид спiлкування називаеться iншомовним. Вiн використовуеться у сшлкувант мiж людьми, як1 володiють рiзними мовами, але для досягнення певних щлей використовують одну iноземну мову, тобто стлкування ввдбуваеться в шшомовному середовищi. У процесi свое! професшно! дiяльностi майбутнi екологи спiлкуватимуться, як рщною, так й iноземною мовами. Безперечно стлкування рщною мовою у процес вирiшення професiйних задач не викликатиме у них особливих проблем, адже протягом навчання у ВНЗ ус навчальнi дисциплiни викладались рвдною мовою. Значнi проблеми можуть виникнути у випадку необхiдностi здiйснення професшного стлкування шоземною мовою, тобто другого iз зазначених випадк1в спiлкування. Саме тому таким важливим, на нашу думку видаеться питания тдвищення ефективносп пiдготовки майбутнiх екологiв до професшного стлкування саме в шшомовному середовища
Використовуючи мову у процесi стлкування, людство обмiнюеться рiзними думками, дшиться досвiдом у рiзних галузях. Практичне використання мови для спiлкувания називаеться мовленням. Мовлення - вербальна комуткащя, основними засобами яко! слугують слова.
Мовлення може бути зовшшшм i внутрiшнiм. Зовнiшнe мовлення включае Bci рiзновиди усного i писемного мовлення [7, с. 299].
Усне мовлення сприймаеться шшими людьми через слух. Рiзновидами мовлення вважаються дiалог, монолог i полiлог.
Дiалог - це розмова мiж двома або кшькома людьми. Такий вид мовлення не може бути попередньо спланований, вш ввдбуваеться у виглядi обмiну реплiками мiж спiврозмовниками. Успiшнiсть у веденш дiалогу залежить вiд рiвня взаемовiдносин i взаеморозумiння мiж сшврозмовниками. Дiалог е скороченим видом мовлення. На змют дiалогу значний вплив мае контекст (певнi особливоси ситуацп спiлкування).
Монолог - це мовлення одше! людини. Вш використовуеться у процеа спiлкування для проведення лекци, доповiдi, розповiдi. Змiст монологу плануеться попередньо. Монолойчне мовлення потребуе спещально! пiдготовки, бо протягом монологу мовець повинен ретельно добирати слова, чико вибудовувати речення, дотримуватись строго! лопки та композицшно! завершеност!
Полiлог - це обмш думками з пе! чи iншоi' теми, бесiда трьох i бiльше учасник1в, дискусiя, де кожен учасник мае власну, ввдмшну вiд iнших, точку зору [5, с. 18].
Писемне мовлення використовуеться за необхвдносп у спшкуванш з ввдсутшми спiврозмовниками, якi перебувають на ввдсташ або рознесенi в чаш. Такий вид мовлення здшснюеться за допомогою писемних текспв. Особливiстю писемного мовлення е його повна розгорнулсть, чпшсть, логiчнiсть. Адже вiдсутнiсть стврозмовника часто усувае можливiсть будь-якого уточнення з боку комунiкатора на вимогу рецитента [11, с. 5].
Для досягнення максимально! успiшностi писемного мовлення варто дотримуватися наступних вимог:
• повщомлення мае бути зрозумiлим (значення слiв у писемному повiдомленнi повинно бути однозначним);
• повщомлення мае мютити всю необхiдну одержувачевi шформацш (в одержувача не повиннi виникати запитання);
• повiдомлення мае бути написане коректно (не повинно бути шяких помилок у написанш, пунктуацп, граматицi тощо);
• повiдомлення мае бути укладене так, щоб одержувач не затрачав багато часу для його розумшня;
• повiдомлення повинно сприяти налагодженню дружнiх стосунк1в мiж вiдправником та одержувачем [12, с. 12].
Рiзновидами писемного мовлення вважають: листи, факси, e-mail тощо.
Внутршне мовлення зумовлено необхвдшстю заздалегiдь спланувати процес спiлкування, мисленнево вибудувати його змютове наповнення. Внутршне мовлення можна вважати тдготовкою до наступно! дiяльностi.
У процесi професiйно!' дiяльностi майбутнього еколога важливе значення матиме як зовшшне так i внутрiшне мовлення. Особливо це стосуеться професшного спшкування в шшомовному середовищi, адже спшкування шоземною мовою потребуе спочатку тдготовки до наступно! мовленнево! дiяльностi (внутршне мовлення), потiм ефективного усного та писемного мовлення (зовшшне мовлення).
Важливе значення у процеа спшкування ввдграе також невербальна комушкащя. Невербальна комушкащя здшснюеться через мiмiку, жести, смiх, обмш поглядами, а також обмш рiзними предметами, фотографiями тощо. У певних контекстах спшкування згадаш невербальш засоби спiлкування замiнюють слова. Вони широко застосовуються для шдсилення та спрямування висловлювань у процесi спшкування [8, с. 75-76].
Навчання мови мае, щонайменше, три мети: розвинути у тих, хто навчаеться, дар слова; ввести тих, хто навчаеться, у сввдоме володшня скарбами мови; домогтися засвоення тими, хто навчаеться, лопки мови, тобто !! граматичних законiв у !х логiчнiй системi [6, с. 82].
На основi проаналiзованих засобiв спiлкування у контекст! нашого дослiдження можемо зобразити процес професшного спшкування майбутшх еколопв в iншомовному середовищi рiзними засобами реалiзацi!' у виглядi схеми (рис.1).
Рис. 1. Засоби реалiзацiï професшного стлкування майбyтнiх екологiв в шшомовному
середовищi.
Для досягнення бaжaного pезyльтaтy cпiлкyвaння мaйбyтнi екологи повинш вмiло викоpиcтовyвaти як веpбaльнi, тaк i невеpбaльнi зacоби y процеа пpофеciйного cпiлкyвaння в iншомовномy середовища
Отже, процес пiдготовки майбуттх екологiв до професiйного спiлкування, на нашу думку, повинен бути спрямований на формування у студентiв знань, вмшь та навичок здiйснювати вербальну комунiкацiю через зовнiшне мовлення (усне i писемне) з можливютю попередньо' ефективно' реалiзацiï внутрiшнього та тдсилювати i спрямовувати сво' мовленневi висловлювання за допомогою засобiв невербально!' комушкацп та готовносп використовувати цi знання, вмшня i навички у сво'й професiйнiй сферi.
Дослiдження шляхiв навчання майбутнiх екологiв ефективного використання вербальних та невербальних засобiв реалiзацiï професшного стлкування в шшомовному середовищi можуть бути темою наступних наукових пошушв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Большая психологическая энциклопедия. — М.: Эксмо, 2007. — 544 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно' укра'нсько' мови / укл. i гол. ред. В. Т. Бусел. — К.-1ртнь: ВТФ «Перун», 2007. - 1736 с.
3. Галузевий стандарт вищо' освгти МОНУ. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика бакалавра i спещалкта з напряму тдготовки «Еколопя». - К.: МОНУ, 2008. - 12 с.
4. Гончаренко С. Укра'нський педагогiчний словник / С. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
5. Загштко А. П. Основи мовленнево' дшльност / А. П. Загштко, I. Р. Домрачева: навч. поЫбник. — Донецьк: Укра'нський культурологiчний центр, 2001. - 56 с.
6. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. — М.: ППСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2001. - 432 с.
7. Клос Л. Особливост вербально' та невербально' комушкацп у функцюнуванш малих освггшх груп / Л. Клос, Н. Микитенко // Проблеми та перспективи формування нацюнально' гумаштарно-технiчноï елiти: зб. наук. праць / за ред. Л. Л. Товажнянського, О. Г. Романовського. - Харюв: НТУ «ХП1», 2006. - Вип. 12 (16). - С. 297-306.
8. Степанов О. М. Основи педагопки i психологи: поибник / О. М. Степанов, М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2003. — 504 с.
9. Сырескина С. В. Формирование культуры иноязычного общения у студентов экономической специальности неязыкового вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / С. В. Сырескина. — Чебоксары, 2006. — 180 с.
10. Тинкалюк О. В. Використання професiйно-орiентованих текстав з англшсько" мови в процем тдготовки економктав до професшного шшомовного стлкування / О. В. Тинкалюк // Науковий вюник Швденноукрашського державного педагопчного ушверситету ш. К. Д. Ушинського. Спецвипуск «Сучасш технологiï в навчаннi та вихованш у вищiй школi». - Одеса: ПДПУ ш. К. Д. Ушинського, 2009. - С. 31-37.
11. Camp S. C. College Communication / Camp S. C., Satterwhite M. L. - Glencoe: McGrow-Hill, Columbus, Ohio, 2003. - 450 p.
12. Locker K. O. Business and Administrative Communication. - Irwin/McGraw- Hill, The Ohio State University, 2000. - 694 p.
УДК 371.13:504 (008)
Н. О. МИКИТЕНКО
ОСНОВИ TEXHOAOri4HO-METOAH4HOÏ ПАРАДИГМИ КОНЦЕПЦИ ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ ПРОФЕСIЙНО-КОМУНIКАТИВНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В ПРИРОДНИЧИХ
СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Проаналiзовано джерела з проблеми дослiдження, що засвiдчуe значний ттерес втчизняних та зарубiжних науковщв до проблеми технологiзацiï iншомовноï фаховоï тдготовки майбуттх фахiвцiв. Розкрито суттсть понять «технологiя», «педагогiчна технологiя», «технологiя навчання», «освтня технологiя» i «технологiя навчання тоземних мов» та ïx генезис. Розглянуто домiнуючi педагогiчнi технологи. Визначено мету, складовi та етапи реалiзацiï технологи формування iншомовноï професiйно-комунiкативноï компетентностi майбуттх фаxiвцiв природничого профтю.
