CC BY
13
О.П. Слець, к.е.н.
ПЛАНУВАННЯ 1ННОВАЦ1Й НА ПЩПРИСМСТВ1
Розкрито внутрШт та зовншт чинники можливостг реалгзацИ тновацш, визначено етапи планування створення новог продукцИ, зазначено показники конкурентоспроможностг ¡нновацшног продукцИ.
Раскрыты внутренние и внешние факторы возможности реализации инноваций, определены этапы планирования создания новой продукции, отмечены показатели конкурентоспособности инновационной продукции.
The paper presents internal and external factors of possibility to realize innovations. The stages of planning the creation of new product are determined. The indexes of competitiveness of innovative products are shown.
В управлшш господарською дiяльнiстю пщприемства планування посщае головне мюце, адже бере на себе оргашза-
©О.П. Слець, 2010
цшний початок усього процесу ре^зацп обгрунтованих напрямiв подальшого розвитку пщприемства. Процес будь-яких нововведень починаеться з ан^зу проблем у стратеги пщприемства, яю не дозволяють И ре^зувати. Це призводить до необхщност запровадження iнновацiй на пщприемства Крiм того, забезпечити мщну конкурентну позицiю пiдприемству неможливо тшьки завдяки скороченню витрат, зниженню цш, пiдвищенню попиту за рахунок рекламних акцiй. Необхiдно запроваджувати те, чого бажають покупцi, i що е несподiванкою для конкурентiв, тобто шноваци. Це дозволить пiдприемству захопити й утримувати лщерство.
В умовах кризи найголовшшим питанням для всiх пщприемств е збереження iснуючого сегмента ринку та завоювання нових груп споживачiв. При цьому проблема полягае в необхщност переорiентацil вiтчизняних пiдприемств на шновацшну модель пiдприемництва, де основна увага придшяеться нововведенням, якi спрямоваш на задоволення потреб споживачiв у високш якостi продукци та отримання для пщприемства конкурентних переваг.
Розгляду питань теори та практики шновацшного розвитку придшили увагу багато в^чизняних та зарубiжних учених. Серед в^чизняних науковцiв значний внесок у дослщження рiзних аспектiв планування шновацшно1 дiяльностi зробили О.В. Посилкiна, Г.В. Костюк, В.М. Тiманюк, П.П. Микитюк, Б.Г. Сешв, В.В. Стадник, М.А. Йохна, О.1. Амоша, В.В. 1ванова. Серед росшських учених цi питання аналiзуються Д. Кокурiним, 1.Т. Балабановим та шшими науковцями.
На сьогоднiшнiй день шновацшна сфера, зокрема планування шновацш, е однiею з найменш розвинутих у нацiональнiй економiчнiй системi.
Метою дано! статт е аргументування високого значення планування iнновацiй для пщприемства й визначення етатв даного процесу.
Головна мета планування шновацш полягае в штеграци вЫх учасникiв шновацшного проекту для виконання комплексу роб^, якi забезпечують досягнення кiнцевих результат. План реалiзацil нововведень е детальним, розгорненим у часi, збалансованим за ресурсами й виконавцями перелiком взаемопов'язаних науково-технiчних, виробничих, органiзацiйних та шших заходiв, спрямованих на досягнення загально! мети або вирiшення поставленого завдання.
Ршення про запровадження iнновацiй i розробку шновацшного проекту е завжди стратепчним рiшенням. Перед його прийняттям необхщно оцiнити, наскiльки шновацп вiдповiдають стратеги пщприемства. Суперечност мiж ними та прийнятим стратегiчним напрямом принесуть пщприемству бiльше проблем, нiж користi. О^м того, перед прийняттям рiшення щодо запровадження iнновацiй необхiдно оцiнити внутршш та зовшшш чинники можливостi !х реалiзацil.
До зовнiшнiх чинникiв належать:
попит. При цьому розглядаються рiвень та динамша попиту, а також рентабельшсть продукци, якi е предметом шновацш. Для проведення iнновацiй доцiльно обирати сегменти, що забезпечать оптимальний баланс даних характеристик i потенцiал для рiзкого зростання використання iнновацiй, коли продаж кожно! додатково! одиницi продукци пiдвищуе споживчу цiннiсть решти. Збшьшення обсягу продажу призводить до зменшення витрат пiдприемства;
галузева динамiка. Тут головним е стан життевого циклу галузi й можливi ринковi нiшi пiдприемства. Так, галузi у фазi швидкого та стiйкого зростання надають бiльше можливостей для iнновацiй, наприклад харчова промисловiсть i стiльниковий зв'язок. Значний вплив при цьому мають i конкуренти, якi постiйно випускають iнновацiйнi продукти;
ринок ресурсiв. Наявшсть цiкавих технiчних рiшень (патенти, технологи), що можуть бути основою для шновацп. Пiдприемства не завжди мають змогу самостiйно розробляти всi необхщш технiко-технологiчнi процеси та рiшення для створення iнновацiйного продукту.
До внутршшх чинникiв належать:
персонал, його навички, умшня працювати «у команда», умшня управляти проектами, бажання вчитися й засвоювати щось нове;
достатнiсть ресурсiв та ефектившсть !х використання;
динамiчнiсть оргашзацшно! культури, збалансована система повноважень та вщповщальностц
можливiсть пiдприемства швидко адаптуватися до змш, що пов'язанi з шновацшною дiяльнiстю [1, 172-173];
можлившть пiдприемства забезпечити фiнансування iнновацiйних проекив.
Прийняття рiшення про джерела фшансування та необхiдний плановий обсяг швестицш залежить вiд економiчноl ситуаци на ринку. Так, якщо ринковий попит на продукцш пiдприемства задовольняеться повшстю, то це не потребуе нарощування обсягiв виробництва на даному пщприемства У такому випадку мае здшснюватися лише просте вiдтворення основних фондiв за рахунок амортизацiйних вiдрахувань. Обсяг необхщних iнвестицiй визначаеться на основi даних про потребу в новому обладнанш, цiн на нього з урахуванням вартостi монтажу.
Якщо попит на продукцш пщприемства е зростаючим, то в такому випадку мае сенс збшьшення обсяпв виробництва продукци з метою приросту прибутку. Для цього необхщне розширене вiдтворення основних фоцщв i нарощування виробничо! потужност пiдприемства шляхом реконструкций технiчного переоснащення, розширення виробництва за попередньо розробленим проектом. Для визначення необхiдного обсягу катталовкладень використовують метод прямого рахунку й данi кошторису технiчного переозброення, реконструкци або розширення виробництва.
1снуе ще i третiй випадок, коли попит на пропоновану пiдприемством продукцш рiзко зменшився (тобто вона втратила конкурентоспроможшсть). Тодi пiдприемство мае модершзувати 11 виробництво або органiзувати виготовлення ново! продукци. У такiй ситуаци слiд здiйснити докорiнну перебудову техшко-технолопчно! бази виробництва. Розрахунок необхiдного обсягу катталовкладень проводять аналопчно, як у попереднш ситуаци, але враховують значш розмiри капiтальних витрат на маркетинговi дослiдження, можливу диверсифiкацiю виробництва [1,177].
Сучасна асортиментна пол^ика кожного пщприемства передбачае наявшсть у його портфелi замовлень продукцп, що перебувае на рiзних стадiях життевого циклу, i певного спiввiдношення мiж ними. Практика свщчить, що для устшност пiдприемства продукщя, яка забезпечуе йому найбiльший прибуток, мае охоплювати 75-85% загального обсягу виробництва. Решта припадае на продукцш, виробництво яко! розпочинаеться [4, 233]. Отже, одним з основних аспекив планування шновацшно! дiяльностi е планування створення ново! продукци, що здшснюеться за нижченаведеними етапами.
1 етап. Пошук щей щодо оновлення продукцп'.
Виникнення шновацшно! ще! е вiдправною точкою, з яко! починаеться розробка iнновацiйного плану. На цьому етат необхiдною е оргатзащя постiйного надходження якомога бшьшо! кшькост нових iдей, якi б одночасно враховували можливостi пiдприемства.
Джерелом щей можуть бути пращвники пщприемства, науково-дослщт та проектно-конструкторсью оргатзаци, покупцi, постачальники, конкуренти, ярмарки, виставки тощо. 1дея може виникнути спонтанно або бути результатом тривалого процесу; може бути наслщком «мозково! атаки» або iндивiдуального аналiзу.
Формування шновацшно1 iдеï розглядаеться i3 двох позицш З одного боку, iнновацiйна щея становить основу, пiдrрунтя iнновацiйного проекту, що знаходить вщображення в постановщ генеральноï кiнцевоï мети проекту. З шшого боку, пiд формуванням iнновацiйноï iдеï (задуму) розумiеться обгрунтований план дш, тобто сукупнiсть методiв або шляхiв досягнення мети проекту. Уже на цьому етат визначаються альтернативт варiанти вирiшення проблеми [2, 180].
2 етап. Ощика щей i пошук найбшьш прийнятноУ.
На цш стади вiдбуваеться генерування базових щей, що можуть забезпечити реалiзацiю цшей упровадження iнновацiï. Аналiз iдей здшснюеться за ступенем ïx важливостi для пщприемства. Основним критерiем ощнки може служити майбутня прибутковiсть продукив, а також придатнiсть iдеï для подальшоï розробки. На цьому етат також здiйснюеться приблизна оцiнка обсяпв попиту й тенденцiй його розвитку. На початкових стадiяx плану важливим е врахування думок усix учасниюв iнновацiйноï дiяльностi, якi можуть виграти чи програти внаслiдок його здшснення. Неузгодженiсть iнтересiв цих учасникiв може спричинити труднощi у здiйсненнi шновацшного плану та низьку якiсть виконуваних робiт. Окрiм того, на цьому етат розглядаються питання можливостi теxнiчноï реалiзацiï проекту, вiдсутностi юридичних проблем (перевiрка на вiдсутнiсть патенту в шших осiб) i ризику при експлуатаци продукту споживачами.
3 етап. Оцiнка споживчих властивостей новоУ продукци та аналiз ринку.
Пiсля схвалення певноï iдеï додатково оцiнюються властивостi новоï продукци, а саме: тривалшть життевого циклу, стшюсть до сезонних коливань, простота використання, дизайн, можлива собiвартiсть, економiчнiсть експлуатаци, якiсть, потужнiсть, габаритнi розмiри, термiн використання, надiйнiсть при експлуатаци, ушверсальшсть використання, спiввiдношення стандартних та специфiчниx елементiв. На даному етат проводять також попереднiй аналiз ринюв щодо забезпечення конкурентоспроможностi новоï продукци.
Обов'язковими компонентами конкурентоспроможност служать економiчнi та нецiновi характеристики. До економiчниx належать такi вартiснi показники, як витрати й цша продукцп, витрати на ïï експлуатацiю та утилiзацiю тощо. До нецiновиx характеристик товару можна вщнести: умови розрахунку та сервку, дiлову репутацiю (гудвiл), iмiдж фiрми, рекламу та пропаганду товару тощо. У процес прогнозування iнновацiйноï продукцiï для оцiнки ïï конкурентоспроможност застосовуеться
система таких показникiв:
одиничт або частковi, що характеризують вщсоткове спiввiдношення величини будь-якого техтчного або економiчного параметра цього товару й вщповщного параметра товару-конкурента;
груповi або зведенi, що об'еднують одиничт показники за однаковими групами параметрiв, наприклад: теxнiчними, економiчними, нормативними;
штегральт, що вiдображають кiлькiсну характеристику конкурентоспроможност товару у виглядi вiдношення суми групового показника за окремими параметрами (техтчними, нецшовими) до групового показника за економiчними параметрами [3, 127].
4 етап. Вивчення особливостей виробництва й кнуючих можливостей пщприсмства щодо випуску новоУ продукци.
Даний етап передбачае аналiз теxнiчноï бази пщприемства щодо ïï готовност до розробки й виготовлення новоï продукцiï. Завдання аналiзу полягае у визначеннi резервiв, якi мае пiдприемство для пщвищення органiзацiйно-теxнiчного рiвня й розвитку виробництва порiвняно з передовими пiдприемствами даного профшю. У процесi здiйснення цього аналiзу слiд дотримуватися такоï послщовност й етапностi:
1) визначити експлуатацшш показники техшчного рiвня: технiчнi показники, тривалiсть робочого часу, продуктившсть, ступiнь автоматизацп, коефiцieнт корисно1 дп, довговiчнiсть, ремонтопридатнiсть, ергономiчнi, естетичш й екологiчнi;
2) визначити виробничо-техшчш показники: трудо-, матерiало-, енергомiсткiсть, блоковють;
3) визначити економiчнi показники: катталовкладення у виробництво машин, собiвартiсть одинищ продукци або послуг, що виконуються за допомогою машин, собiвартiсть i цiна машини, економiчна ефективнiсть [5, 32].
На базi отриманих даних аналiзу фахiвцi вивчають рiзнi способи виробництва продукту з метою обрання такого варiанта, який забезпечить мшмальш змши при вдосконаленнi виробництва. Це знизить витрати на освоення нового продукту та прискорить початок його виробництва. Крiм того, розглядають рiвень iнвестицiй, вiдповiднiсть виробничим потужностям, тривалють часу до початку реалiзацп, простоту виробництва, доступшсть виробничих ресурсiв.
5 етап. Проектування продукту.
На даному етап проводяться роботи iз проектування. Це сукупшсть стадiй, на яких вщбуваеться обгрунтування доцiльностi та здшснимост реалiзацп конкретного iнновацiйного плану. Йдеться насамперед про розробку пропозицiй, передпроектну та проектну пiдготовку. На цьому етат здшснюеться обгрунтування забезпеченостi. Проект мютить основнi результати проектних роб^ та повну характеристику властивостей, яю буде мати нова продукцiя, технологш И виробництва й економiчне обгрунтування.
6 етап. Виготовлення обмеженоУ партн та пробний збут на обмеженому ринку.
Здiйснюються органiзацiйнi роботи з тдготовки до виробництва та виготовлення
прототипу продукту, придатного для випробувань. На цьому етат перевiряеться придатшсть запропоновано1 технологи для виготовлення ново1 продукци, розгортаеться дослiдне виробництво для И обмеженого випуску. Для виготовлено1 в невеликiй кiлькостi продукци оргашзовують пробний збут, щоб визначити реакцш покупцiв i прийняти рiшення про запуск И в сершне (масове) виробництво. Отримана в результат збуту iнформацiя дозволяе визначити фактичний рiвень витрат виробництва, урегулювати цiну, нам^ити шляхи просування товару.
За позитивними результатами дослщного виробництва та пробного збуту вище керiвництво приймае ршення про затвердження проекту й видшення коштiв на органiзацiю та здшснення серiйного (масового) виробництва.
7 етап. Сершне (масове) виробництво й освоення ринку.
У процес розгортання основного виробництва закшчуються роботи, що були розпочат на попередшх етапах: створення упаковки, тари, розробка техшчно1 документаци та реклами. Виробництво забезпечуеться необхщним обсягом ресурсiв. Проводиться активна рекламна кампанiя та заходи для освоення ринку.
Планування шновацш у сферi технологш, техшчних, органiзацiйних та шших рiшень також починаеться з пошуку й оцiнки iдей, а закшчуеться розробкою вiдповiдних проектiв. Кожен шновацшний проект оформлюеться у виглядi заявок-пропозицш. Комплект заявок-пропозицiй е планом шновацш.
Висновки. Отже, шновацшна дiяльнiсть включае не тiльки iнновацiйний процес перетворення наукових знань на новi види продуктiв, технологiй та послуг, але й маркетинговi дослiдження ринюв збуту товарiв, конкурентного середовища, а також комплекс управлшських, органiзацiйно-економiчних заходiв, якi у сво1й сукупностi приводять до шновацш Результатом планування шновацш е складений шновацшний план, який мютить вказiвки кому, яке завдання i в який час виршувати, а також, якi ресурси потрiбно видiлити на вирiшення кожного завдання. Розробка цього плану пщприемства мае базуватися на вiдборi таких видiв продукци, що мають високий попит на конкурентному ринку й дають максимальш прибутки.
Л1тература
1. 1ванова В.В. Планування дiяльностi тдприемства: навч. посiб. / В.В. 1ванова. - К.: Центр навчально1 л^ератури, 2006. - 472 с.
2. Посилкша О.В. Економiка i оргашзащя шновацшно1 дiяльностi: навч. посiб. / О.В. Посилкша, Г.В. Костюк, В.М. Пманюк. - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - 272 с.
3. Свшцицька О.М. Планування дiяльностi тдприемства: навч. поаб. / О.М. Свшцицька. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту, 2004. - 232 с.
4. Стадник В.В. 1нновацшний менеджмент: навч. пошб. / В.В. Стадник, М.А. Йохна. -К.: Академвидав, 2006. - 464 с.
5. Цигилик 1.1. Економiчний аналiз господарсько1 дiяльностi тдприемства / 1.1. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.1. Мозiль. - К.: Центр навчально1 лiтератури, 2004. - 99 с.
НадШшла до редакцП 28.04.2010 р.
