УДК 630*232 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПЛАНТАЦ1ЙН1 Л1СОВ1 КУЛЬТУРИ ЯК ЕЛЕМЕНТ 1НТЕНСИФ1КАЩ1 Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
В УКРА1Н1
Розглянуто практичнi аспекти запровадження плантацiйних лiсових культур за участю ялини, модрини та псевдотсуги на територп Захщного Лiсостепу та Прикар-паття. Встановлено мiсце та соцiально-екологiчнi функцп плантацiйних лiсових культур у загальному циклi лiсовирощування на принципах породозмши.
Doc. Yu.M. Debrinyuk - USUFWT Plantations silveculture as element of intensification of the forestry in Ukraine
The practical aspects entered of plantations silveculture with participation spruce, larch and pseudotsuga on territory West Lisostep and Prykarpattia. Detective place and social and ecological functions plantations silveculture in general cycle of forest cultivation on basis of questions of natural changes.
Як показуе вггчизняний та заруб1жний досвщ, одним з найбшьш ефек-тивних шлях1в прискореного отримання деревно! сировини е плантацшне ль совирощування. За визначенням В.А. Морозова [5], основою плантацшного люовирощування е плантацшш культури (синошми - л1сов1 плантаци, дерев-ш плантаци або просто плантаци), як створюються 1ндустр1альним методом i забезпечують прискорене вирощування цшьових сортиментiв деревини.
Н. Thomasius [7] пiд плантащями розумiе насадження, призначенi для промислового виробництва спещально! люово1 продукцп. Дослщник умовно називае деревнi плантаци фабриками деревини, яю, на вiдмiну вщ природних лiсових екосистем, що знаходяться у станi динамiчноl рiвноваги та саморегу-ляци, представляють собою штучш незбалансованi антропогеннi екосистеми. Однак, саме на плантащях можна отримати максимальну кiлькiсть не тiльки фiтомаси в цшому, але й найбiльш цшно1 ll частини - стовбурно1 деревини.
Плантацшне люовирощування представляе собою неминучий юторич-ний перехiд вiд екстенсивно1 до штенсивно1 форми господарювання [5]. Воно е закономiрним наслщком нестачi деревини в умовах, коли отримання ll з ш-ших мiсць неможливе або економiчно недоцшьне. З ще1 точки зору плантацшне люовирощування е засобом, що задовольняе потреби суспшьства у де-ревинi та iнших зв'язаних з цим потребах на даному етат та у перспективi i тому е справою державно1 ваги.
За ДСТУ 2980-95 [5а], плантацшш лiсовi культури (далi ПЛК) - це штучш насадження з прискореним ростом рослин, створеш з метою скоро-чення термшв вирощування спещально1 люово1 продукци шдвищено1 якостi.
Пiд плантацшними лiсовими культурами ми розумiемо штучш екосистеми шд керуванням людини з цшьовою спрямованiстю на прискорене промислове вирощування спещально1 люово1 продукцй, зокрема - цiльових сортиментiв деревини в бiльших обсягах i у значно коротшi термiни, нiж у культурах, вирощуваних за традицшною технолопею.
Основна мета плантацiйного лiсовирощування - прискорене отримання цшних промислових сортименлв. Плантацiйнi лiсовi культури повинш стати найважливiшим елементом постшно1 люосировинно1 бази.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Цей важливий напрямок штенсифжаци лiсогосподарського виробниц-тва не набув поки що в Укра!ш надежно! уваги через ряд специфiчних причин. По-перше, юнуе думка, що пдантацiйне дiсовирощування пов'язано зi значними матерiадьними видатками, а отримаш доходи можуть i не переви-щити затрачених коштiв. Зокрема, цю думку вiдстоюють досдiдники ефек-тивностi створення ПЛК у Роси [6]. По-друге, у 50-60-их роках минудого сто-дiття на теренах колишнього СРСР водьовим методом будо створено бдизько 400 тис. га пдантацшних насаджень, аде без надежного наукового та вироб-ничого обгрунтування, без врахування засад дюово! типодоги i т.д. Резудьта-ти "ялиномани", "топодемани" та iнших подiбних заходiв добре вiдомi. Внас-лiдок цього щея плантацiйного лiсовирощування буда певною мiрою дискре-дитована i в наступному !и не будо придiдено надежно! уваги.
Спосiб вирощування деревини у пдантацшних кудьтурах на принципах породозмши [3, 4], якии ми запропонувади, подягае в отриманш значно! кiдькостi деревини в максимадьно мождивi короткi термiни без застосування високовартюних прииомiв дiсовирощування (внесення добрив, штенсивнии обробiток грунту тощо) та повно! або частково! окупностi витрат на пданта-цшт кудьтури за рахунок промiжного користування. У цьому можна погоди-тись iз твердженням А. /а^Ы [8], що "пдантаци" швидкоросдих видiв дюо-вих порщ е дише за назвою, а насправдi е видом iнтенсивного вирощування дюових порiд. Саме на штенсивне дiсовирощування iз рацiональним вико-ристанням природних потенцшних мождивостеи типiв дюоросдинних умов орiентовании наш спосiб.
У рiзноманiтних природно-iсторичних умовах Укра!ни для пдантацшно-го дiсовирошування можуть бути використаш рiзнi деревнi породи залежно вiд цiдьового вирощування деревини. Однак, загальним критерiем у всiх випадках е швидкии рiст порiд, !х висока стшюсть до вiку рубки, висока продуктившсть, а !х деревина мае вщзначатися необхiдною яюстю, яка наибшьшою мiрою задо-водьняла би вимоги до вирощуваного цiдьового сортименту.
Грунтуючись на результатах фактично! та потенцшно! продуктивностi дiсових насаджень, аналiзуючи чисденнi дiтературнi джереда, вивчаючи рют, продуктивнiсть та взаемодiю хвоиних з шшими породами в умовах рiвнинно! частини захiдного регiону Укра!ни, ми вважаемо перспективним заходом зап-ровадити для пдантацшного дiсовирощування три хвоит породи - ядину, псевдотсугу та модрину, створюючи як чист^ так i змшаш насадження з цих та з домшкою деяких шших деревних порiд. Основою для такого вибору послужили висока продуктившсть цих видiв у певних типах люорослинних умов i при запровадженнi спецiально! технодогi!; висока i дуже висока швид-кiсть росту та здатшсть до формування високопродуктивних чистих i змша-них деревостанiв; порiвняно невисок витрати на створення i можливють от-римання доходiв ще задовго до головно! рубки пдантацшних люових культур; цiннiсть деревини порщ, яка користуеться практично необмеженим попитом, в т.ч. i для отримання цедюдози; наявнiсть значного наукового та ви-робничого досвiду вирощування згаданих хвоиних порщ у люових кудьтурах Захiдного Лiсостепу та Прикарпаття.
За рахунок вирощування деревини у ПЛК обсяги ïï заготiвлi noMiTHO тдвищаться одночасно i3 скороченням термiну вирощування. Однак, при ор-ганiзацiï спещального плантацiйнoгo господарства неминуче виникае проблема з пониженням середoвищетвiрних та захисних функцш плантацiйних насаджень, тому, як зазначають 1.Н. Головчанський, А.П. Гавриленко [2], обсяги створення плантацш мають ув'язуватися зi станом екoлoгiчнoï обстановки конкретного регюну.
Ряд дoслiдникiв не знаходять реальних шляхiв вiдведення земель дер-жлюфонду пiд створення ПЛК iз швидкорослих пoрiд i вбачають розширення площ тд ними за рахунок скорочення площ коршних насаджень. Тому в рядi рoбiт iснуе справедливе застереження вщ непродуманого широкомасштабного впровадження плантацiйнoï системи лiсoвирoщування як тако", що перед-бачае iнтенсивне люокористування i може призвести до порушення еколопч-них функцiй лiсoвих насаджень [1, 2].
На наш погляд, запровадження принципу породозмши [3, 4] усуне прoтирiччя мiж плантацшною системою люовирощування, вiдтвoренням ко-рiнних деревосташв та виконанням лiсами ïx еколопчних функцiй.
Плантацiйнi лiсoвi культури рекомендуеться створювати на мiсцi низькопродуктивних коршних чи похщних деревoстанiв (рис.). Створення ПЛК можливе також i на зрубах тсля високопродуктивних кoрiнниx деревосташв, якщо цей захщ е обгрунтованим з лiсiвничoï та екoлoгiчнoï точок зо-ру. Плантацiйнi культури, як елемент пoстiйнoï лiсoсирoвиннoï бази, створю-ють на короткий прoмiжoк часу - 30-60 рoкiв, шсля суцiльнoï рубки яких вщ-новлюють кoрiнний тип деревостану шляхом запровадження люових культур.
У прoцесi вирощування ПЛК отримуемо прoмiжнi продукти, за рахунок яких ще до гoлoвнoï рубки плантацшних культур можна частково покрити витрати на ix створення i вирощування, а також кшцевий продукт, який вира-жаеться через ряд специфiчниx елементiв. Окремi елементи е спiльними як для прoмiжнoгo, так i для кшцевого прoдуктiв вирощування ПЛК (див. рис.).
Для ефективного функщонування плантацiйниx люових культур ïx створення та вирощування мае базуватися на таких принципах:
• початкова густота культур мае забезпечити ïx якнайшвидше змикання, щоб до мшмуму звести витрати на агротехтчт догляди;
• плантац1йн1 л1сов1 культури необхвдно вирощувати в режим1 оптимально! густоти з врахуванням бюлопчних особливостей культивованих иор1д та щльово1 спрямованост насаджень, проводячи своечаст та необхвдно1 штен-сивност розр1джування; остант забезпечують отримання др1бнотоварних сортименив i забезпечують штенсивтсть пром1жного користування;
• проведения чергових розрщжень штр1бно планувати таким чином, щоб за рахунок промшного користування частково або повтстю покрити витрати на створення i вирощування плантацшних лшових культур ще до часу нас-тання головно1 рубки;
• внесення мшеральних добрив не передбачаеться, оскшьки використання принципу породозмши та створення плантащйних люових культур у вщносно бага-тих та багатих типах люорослинних умов забезпечить високий р1вень родю-чост люових земель протягом всього циклу плантацшного вирощування.
Б10ЦЕН03
| МЖРОБОЦЕНОЗ 1 -^А ФГГОЦЕНОЗ | - 1 ЗООЦЕНОЗ I
1 Ризосфера 1 | Приземний ярус | 1 Трав'яний ярус 1 | Пщ.шскошш ярус 1 Деревний ярус 1
-т*-- 4-- - 1 г
Низькопродуктивш низькоповнотш розладнаш коршш деревостани
Коршш високопродуктивш деревостани
Збшынення обсяпв заготшл1 хвойно! деревини за вщносно корона термши (пиловник, баланси, будшельш колоди, шпальний та ав1ацшний кряж1 тощо)
Пщвшцення продуктивност1 та ст1Йкос-Т1 майбутшх коршних дерево сташв, !х санггарно-ппешчних, захиснихта шших функцш
Максимальне наближення фактично! продуктивност1 л1сових земель до по-тенщйного р1вня
Рацюнальие використання земельних упдь
'м : —
О О о К
4 --
5 ч =к .5
я *
Н Ьй ® 'в
й"
>? Ч о
£ &
& а
к
я &
£
=к к в
я а .3 Я £ *
Суцшьне вирубання деревостану|*--
>
Плантацшш люов1 культури (ПЛК) як елемент постшпо! люосировинно! бази та компонент бю ценозу
1 г
Головна р убка ПЛК
1 ' ж
Коршш високопродуктивш деревостани
£
ч
о &
«
к
и
*
о
Оч
к
ч к
§3 &
и ь
>> 5
о &
К *
м К
~ и
и о
У
О X
к к .Е
'ь
о ч о
м &
к к =К
'В
ей
13
сЗ Ч С
Попередження небажано! змни порщ (бука, дуба - на граб, м'яколистяш та ш.) як результат запровадження комбшова-ного обороту рубки
»|Новор1чт;
Др1бнотоварна деревина (жердини, тд-товарннк, черенки, коли, топорища, тон-коьирннй сортимент тощо)
Рудстояк 1 баланси
Деревне паливо (дрова, полша, палив на трюка)
Кряж1 (котушковий, тарний, клепковий, фанерний та ш.)
Рослинна сировина дня техиолопчно! та ишчно! переробки (техиолопчна тр1ска, пневий осмол, деревна зелень, в1ташнне борошно, сортименти для трахазу, капова деревина, тощо)
Ввдб1р иайбшьш продукгивних та стшких екотитв, р1зиовидностей, форм та використання 1х як доиор1в для наступного вдавореиня
Проведения селекцшиих, 1нтродукцшних та шших дослщницьких роб1т Пожпшення ф1зико-х1м!чних впастивостей грунт1в, усунення явища "грунтовтоми" Шдвшцения затальиого р1вия ведения л1сового господарства
Рис. Мюце та соц¡ально-екологгчп/ функцП плантацШних лшових культур у загалъному цикл1 лшовирощування на
принципах породозмти
Для закладання достатшх обсягiв ПЛК i широкомасштабного науково обгрунтованого ведення плантацшного господарства необхiдно сформудюва-ти концепщю розвитку тако! форми господарювання на державному рiвнi. Основнi аспекти щодо розвитку цього важдивого напрямку в люовому госпо-дарствi кра!ни подягають у такому.
1. Особдивосп ведення плантацшного господарства порiвняно з тради-цшним досвiдом дiсовирощування:
• у плантацшних люових кудьтурах продукуеться продукция певного цшьового призначення для конкретного застосування (баданси, рудстояк, пиловник, новор1чт ядинки тощо);
• визначет деревт сортименти масового споживання вирощуються за пор1в-няно короткий перюд часу;
• вирощувана продукция е наперед визначеною за певними параметрами (роз-м1ри сортименпв, обсяги, застосування);
• рацюнадьне ведення плантацшного господарства можливе лише за тюно! ствпращ мш споживачем 1 виробником;
• вс1 роботи з пдантащйного тсовирощування дощльно по мождивост максимально мехатзувати.
2. Технодогiя виробництва деревних плантацш опираеться на таю особдивосп:
• виб1р дшянок 1з добрими тд'йними шляхами, розмщених побдизу спожива-ча, з р1вним рельефом або крутизною до 120, що дае змогу широкого застосування машин 1 мехатзм1в;
• д1с1внич1 характеристики створюваних насаджень (ширина мiжрядь, розмь щення росдин) мають бути такими, щоб буда можливють на початковому 1 наступному етапах проводити мехатзоват закладку, агротехтчт догляди, розрщжування та рубку пдантащйних тсових культур;
• забезпечення високо!' якосп вирощуваиоl деревини внасддок запровадження специально!" технологи вирошуваиия, яка передбачае високу початкову густоту деревоста-ну, своечасн1, але потрт розрщжування, р1внотрне розмiшення дерев на дшянцц
• застосування ввдселектованого садивного матер1аду, вирощеного з насшня, заготовденого на ЛНП, ПЛНД ввдомого походження, плюсових та еттних дерев; за вщсутносп покращеного чи сортового насшня можливе викорис-тання насшня з нормальних та кращих нормальних дерев з наступною вибра-ковкою ввдсталих у рост! або з певними вадами с1янщв.
3. Пдантацшш дiсовi культури е штучно створеш дюдиною екосистеми, iснування яких шдтримуеться рядом запроваджених заходiв:
• через встановлення допустимих меж розумних обсяпв та прийняття до уваги юнуючого певного ризику закладки пдаитацiйиих культур;
• через запровадження системи захода, яю забезпечують високу продуктивнiсть та стшке функцюнування штучно! екосистеми протягом визиачеиого перiоду часу;
• через забезпечення мождивост ефективиого вектору розвитку штучно! екосистеми у потрiбному напрямку, проведения ефективио! боротьби з хворобами та шквдниками;
• через запровадження мотторингу з метою ефективиого реагування иа рiзио-го роду вщхилення вiд визиачеиого дюдиною напрямку розвитку штучно створено! екосистеми;
• тдтримання високо! життездатносп пдантащйних дiсових культур забезпе-чуеться вiдносно короткою тривалютю !х виробництва.
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
4. Пщвищення прoдуктивнoстi плантацiйниx лiсoвиx культур досягаеться такими чинниками:
• щдбором люорослинних умов вщповщно до еколопчних вимог певних де-ревних порвд; ПЛК потр1бно закладати лише в оптимальних для породи умовах мюцезростання;
• вщповщною тдготовкою д1лянки з наступним проведенням часткового об-робгтку грунту;
• культивуванням деревних порвд, рас або сортов, як на одиницю площ1 проду-кують б1льший обсяг ф1томаси (в т.ч. стовбурно! деревини) пор1вняно з тра-дицшними культурами, а також потр1бного сортименту в1дповвдно1 якостц
• проведенням науково обгрунтовано1 штенсивност розр1джень у ввдповвдт термши з метою встановлення оптимально1 густоти насаджень для досягнен-ня максимально1 продуктивностт
5. Для забезпечення крупномасштабного ведення плантацшного люово-го господарства необхщно вирiшити ряд проблем:
• визначитися з обсягами, властивостями та розм1рами тих продуктов, як можуть бути вироблен в лшових плантациях i яких потребуе споживач;
• встановити наявтсть д1лянок у придатних для плантацшного вирощування типах лшорослинних умов, а також т1е1 частки площ, яка може бути безпосе-редньо зад1яна тд плантацшне лшовирощування;
• встановити можливост виробника, тобто наявтсть в1дпов1дно1 площ1 д1ля-нок та ïx шлькосп, можливост продукування необхвдних обсяпв садивного матер1алу порвд ввдповвдних вид1в, рас чи сортов, як можуть забезпечити от-римання сортименив в1дпов1дно1 кшькост та якост1, наявтсть ввдповвдних машин i мехатзм1в, високояк1сно1 та ефективно1 технологи, застосування яко1 забезпечить виконання вимог споживача;
• запровадити тшну кооперацию споживача та виробника у вшх питаннях план-тацiйнoгo люовирощування з метою ефективного реагування на потреби ринку; плантащйне господарство е вдеальним прикладом для тако1 ствпращ;
• намнити обсяги та вартють рoбiт, спрямованих на пoлiпшення умов мюцез-ростання на дiлянкаx, ввдведених пiд створення i вирощування плантацшних лшових культур;
• обрахувати обсяги oчiкуванoгo виробництва фiтoмаси, передусiм т!е1 части-ни, на яку очшуе споживач;
• визначити види i рoзмiри можливих збитшв, як можуть мати мшце у створе-них людиною штучних екосистемах, а також шляхи ïx подолання;
• розробити ращональну технологш господарювання, яка грунтуеться на принципах пoрoдoзмiни i передбачае послвдовну змiиу циклiв вирощування у системi кoрiнний деревостан ^ плантащйт лiсoвi культури; данi аспекти до-цiльнo розробляти в межах окремих лiсoкультурниx райoнiв та oкругiв як до^джуваного регioиу зокрема, так i Украши в щлому;
• виявити спiввiднoшення мiж витратами на виробництво сортименпв та при-бутками ввд ïx реалiзацiï, встановити, за яких умов та обсяпв та в якому вiцi можлива oкупнiсть плантацшних люових культур;
• на oснoвi вирiшення цих питань виявити нoвi рацioнальнi пiдxoди, iдеï щодо пoлiпшення умов ведення плантащйного господарства в регюнах;
• створити кооперацию мш науковцями та виробничниками з проблем плантацшного лшовирощування i взяття тд мoнiтoрингoвий контроль всi площ^ де закладенi ПЛК iз створенням специального банку даних;
• встановити дощльтсть i мoжливiсть переведення у плантащйну форму господарства уже наявних чистих за складом молодих насаджень ялини, модри-ни та псевдотсуги, створених у вiдпoвiдниx типах люорослинних умов.
Отже, перехщ на поступове, науково обгрунтоване запровадження плантацiйних лiсових культур в Укра'ш на обмеженiй площi держшсфонду е единим ефективним i вщносно недорогим способом збiльшення продуктив-ност лiсових площ, забезпечення високого попиту на деревну сировину, ре-альний перехiд до iнтенсивного ведення люового господарства.
У кiнцевому пiдсумку на певнш територи лiсового фонду необхщний перехiд на принципи цiльового вирощування деревини для потреб целюлоз-но-паперово!', деревообробно!', вугшьно! та iнших галузей промисловостi. При цьому запровадження люових плантацiйних культур на принципах поро-дозмiни набувае вирiшального значення.
Таким чином, створення плантацшних лiсових культур на принципах породозмши сприятиме задоволенню потреб суспiльства у деревинi, li продукций функцiях i властивостях люових насаджень шляхом рацiонального використання лiсiв, зменшення дефiциту балансово!' сировини, скорочення тер-мiнiв продукування деревини (у 2-3 рази порiвняно з традицшними лiсовими культурами), збшьшення площ стиглих насаджень, пiдвищення штенсивносл ведення господарства в них з одночасним збереженням та полшшенням !'х во-доохоронних, грунтозахисних, рекреацiйних та iнших середовищно-захисних функцiй. Запровадження плантацшних люових культур на обмеженiй плошд лiсового фонду дасть змогу накопичити значш запаси деревини за вщносно короткi термiни, забезпечити процес штенсивного промiжного користування, якнайбiльш повно використати потенцшну продуктивнiсть лiсових земель.
Лггература
1. Бродович Р.1., Гаврусевич А.М., Косяков М.Н., Кацуляк Ю.Д. Плантацшна система лiсовирошування в Карпатах - один iß шляхiв покриття люодефщиту в регiонi// Тези доп. наук. - практ. конф. "Сучасний стан i перспективи розвитку селекцп, насшництва та ш-тродукцп в Карпатах для потреб щльового лiсовирошування". - 1в.-Франювськ: 1н-т гiрськ. л-ва, 1993. - С. 121-122.
2. Головчанский Н.Н., Гавриленко А.П. Плантационное выращивание древесины сосны обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1983, вып. 65. - С. 3-6.
3. Дебринюк Ю.М. Породозмша як зааб пщвищення продуктивност люових насаджень/ / Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. -Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.2. - С. 99-102.
4. Дебринюк Ю.М. Створення плантацш ялини европейсько'! в Прикарпатп на принципах люозмши// Матерiали наук. - практ. конф. "Сучасний стан i перспективи розвитку селекцп, насшництва та штродукцп в Карпатах для потреб цшьового лiсовирошування", 28-30 вересня 1993 р. - Iв.-Франкiвськ, 1993. - С. 126-128.
5. Морозов В. А. Теоретические предпосылки плантационного лесовыращивания// Сб. научн. тр. ВНИИЛМ: Лесохозяйственные пути повышения продуктивности лесов БССР. - М., 1985. - С. 3-10.
6. Фадин И.А., Стадницкий Г.В. О плантационных культурах ели и сосны на северо-западе России// Лесн. журн. - 1995, № 1. - С. 7-12.
7. Thomasius V. Merkmale und Voraussetzungen einer forstlichen Plantagenwirtschaft// Soz. Forstwirtsch. 1979. № 5. S. 144-146.
8. Zal^ski A. W sprawie plantacyjnej uprawy szybko rosnacych gatunkow drzew lesnich// Las polski. 1974. № 18. S. 2. _