CC BY
13
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*161 *581.5 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук;
студ. М.В. Куриляк - НЛТУ Украти, м. Львiв
ШВН1ЧНОеВРОПЕЙСЬК1 ЛИШАЙНИКОВ1 БОРИ ЯК ОБ'еКТ ОХОРОНИ В СИСТЕМ1 ЕКОМЕРЕЖ1 NATURA 2000
Встановлено ареал поширення лишайникових 6opiB на територн Украши та Польщу Охарактеризовано особливост формування та розвитку лишайникових бор1в у найбшьш характерних люорослинних умовах. Проанал1зовано особливост росту i вщ-новлення соснових деревостанiв в умовах сухого бору та ведення господарства у них. Видшено основнi рослини-iндикатори для визначення лишайникових бор1в двох найб^ш розповсюджених тишв Cladonio-Pinetum та Peucedano-Pinetum. Встановлено, що природно лишайниковi бори формуються пiд значним впливом океашчного клiмату, а обранi для дослщжень методики iстотно впливають на дiагностування фiтоценозiв лишайникових бор1в.
Ключовi слова: лишайниковi бори, Pinus sylvestris L., типи лiсу, метод Ж. Браун-Бланке, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
Вступ. Природно cocHOBi бори з домшуванням лишайникiв формуються у вкрай стенотопних бioтoпах - бiдних i сухих типах лicoрocлинних умов, характе-ризуються неcтабiльним середовищем кнування, у зв'язку з чим мають дуже об-межене поширення, а 'х онтогенез дотепер не дослщжено. Наявни в екстремаль-них умовах навколишнього середовища, лишайникoвi бори е рiдкic-ним типом ль сово! екосистеми, збереження якого неoбхiдне для забезпечення розма'ття лiciв та !х ушкальних складових, якими е лишайники, серед яких е багато рiдкicних видiв. До третього видання Червоно! книги Украши включено вже 52 види лишайникiв, що на 48 % бшьше? нiж у попередньому виданш книги [7]. Тшьки в лишайникових борах формуються ушкальш для низин угруповання з домшуванням Cladonia stellaris (Opiz) Pouzar & Vezda, Cetraria ericetorum Opiz, C. nivalis (L.) Ach.- видш, ят охороняються в бврош [11]. Зважаючи на унiкальнicть лишайникових бoрiв як природних утвoрiв, а також на !х важливi прирoдooхoрoннi i грунтозахисш властивост!, !'х включено у перелж об'ектш охорони в cиcтемi европейсько! еко-мережi Natura 2000 як бютоп 91T0 (сосновий б!р лишайниковий аcoцiацií Clado-nio-Pinetum Juraszek 1927 i лишайниковий варiант асощацц Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973) [9]. У зв'язку з цим актуальним i важливим сьогодш е досль дження стану та динамiки лишайникових бор!в з метою збереження, охорони та вдаовлення у межах природного ареалу.
MaTepia™ i методи. Об'ектом дослвджень були лишайникoвi бори в Ук-раíнi та Польщ! Дослщжувалися фiтoценoзи класу Vaccinio-Piceetea, аcoцiацiй Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 i Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973. Вико-ристано загальноприйняп лiciвничo-такcацiйнi та геoбoтанiчнi методики, засто-совано метoдичнi шдходи еколого-флористично! клаcифiкацií рослинносп та методу Ж. Браун-Бланке [8]. Об'еми, структура та назви синтаксошв подано за [12].
Результати дослщження. Лишайниковi бори, найбiднiшi за флористич-ним складом та найбiльш ксероморфт угруповання Pinus sylvestris L., вщграють велику роль у ландшафтах Захщно'' Свропи, бiльшiсть дослiдникiв вважають, що такi фiтоценози пов,язанi 3i субокеатчним клiматом i поступово втрачають сво'' риси i3 просуванням на схщ та посиленням континентальностi клiмату. Подiбнi твердження пiдкреслюються бiологieю лишайникiв як найхарактертших елемен-тiв таких фiтоценозiв. Найтиповiшi дшянки цieí сптьноти поширет в централь-нiй i захщнш частинi Польщi та на твтчному заходi Укра'ни (рис. 1, 2) [9, 15, 19, 20].
♦ - дтянки лишайникових бор1в Рис. 1. Поширення лишайникових öopie в УкраШ та Польшу (заpi3HUMu авторами)
Рис. 2. Поширення лишайникових öopie у Польшу:
а) Cladonio-Pinetum, б) Peucedano-Pinetum [15]
На перший погляд, ця однорщна асощащя лишайникового бору, яка добре щентиф^еться за домшантним методом, насправдi об'еднуе фггоценози рiзних асоцiацiй, що легко встановити при 'х вивченнi з допомогою методу Браун-Бланке. Такi ф^оценози однозначно належать асощацп Cladonio-Pinetum Juraszek
1927 та лишайниковому вар!анту асощацп Peucedano-Pinetum W. Mat. (1962) 1973, як! р!зняться своши характеристиками.
Природш ценози лишайникових бор!в асощацп Cladonio-Pinetum завжди займають крайш олкотрофш сух! мкця зростання на шщаних мкцях, на слабо-розвинених Грунтах !з глибоким заляганням грунтових вод. Одшею з умов фор-мування таких фиоценозгв е низька вологовмкт, кисла реакщя та сильний про-мивний режим грунтш. Найхарактершш! фрагменти природних ф!тоценоз!в фор-муються на бших сарматських шсках. Структура лишайникових боргв спрощена внаслвдок крайньо! б!дносп лкорослинних умов.
У натуральних ценозах деревний ярус слабо зшкнений, утворений Pinus sylvestris низького боштету, школи !з поодинокими деревами Betula pendula Roth. Ввдносна повнота таких деревосташв змшюеться ввд 0,5 до 1,0, у серед-ньому 0,7-0,9. Встановлено, що найстабшьшшим i найдовгов!чшшим е деревостани !з добре розвиненим лишайниковим вкриттям грунту [2, 5].
Шдркт у лишайникових борах представлений особинами Pinus sylvestris i зрдаа Betula pendula !з бюгруповим розмщенням дерев i повнотою до 0,1. У шд-лкку шод! трапляеться Juniperus communis L. Повнота тдлкку може доходити до 0,1. Ярус нашвкущиюв представлений Calluna vulgaris (L.) Hull, Vaccinium myrtillus L., V. vitis-idaea L. Якщо сумарна повнота тдросту i шдлкку зростае по-над 0.1, лишайникове вкриття може зникнути зовсш.
Трав'яне вкриття у лишайникових борах е слаборозвиненим, площа вкрит-тя не перевищуе 15 %. Найхарактершшими видами рослин е Deschampsia flexuo-sa (L.) Trin. Рвдко, або поодиноко зустр!чаються Festuca ovina L., Melampyrum pratense L., Rumex acetosella L., Hieracium pilosella L., Luzula multiflora (Retz.) Lej. [5, 13, 21]. З мох1в найчаспше трапляються Ptilidium ciliare (L.) Hampe, Polytrichum piliferum Hedw., P. juniperinum Hedw. У природних лишайникових борах асощацп Cladonio-Pinetum трапляються рдакш види рослин: Arctos-taphylos uva-ursi (L.) Spreng., Cetraria islandica, Helichrysum arenarium (L.) Mo-ench, Lycopodium annotinum L., L. clavatum L.
На в!дмшу вщ фггоценоз!в попередньо! асощацп, лишайниковий вар!ант асощацп Peucedano-Pinetum формуеться в умовах вдаутно! континентальносп ктмату. Фггоценози таких бор!в займають бщш пщаш та ошдзолеш грунти з глибоким заляганням грунтових вод. Деревних яруав у них часто два. У першо-му домшуе Pinus sylvestris, у другому чи третьому з'являються подекуди слабк екземпляри Quercus robur L. Ярус кушдв виражений слабо, у ньому трапляються екземпляри Frangula alnus Mill., завжди добре сформований ярус нашвкущиюв !з Calluna vulgaris, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea. Трав'яний ярус розрщжений, проте багатший. У ньому найчаспше вщзначаються Melampyrum pratense, Con-vallaria majalis L., Peucedanum oreoselinum (L.) Moench, Solidago virgaurea L. У моховому ярус! домшують Polytrichum juniperinum, Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt., Dicranum scoparium Hedw. У р!зних регюнах Украши i Польщд у таких борах вданачали рщккш види Chimaphila umbellata (L.) W. Barton., Goodyera repens (L.) R. Br., Pulsatilla patens (L.) Mill., Pyrola chlorantha Sw.
Основними !ндикаторами для визначення лишайникових бор!в обох тишв е видовий склад i структура синузш характерних видгв кущистих лишайниюв, переважно з род!в Cladonia (Hill.) Vain. та Cetraria Ach.: Cladonia arbuscula
(Wallr.) Flotow, C. rangiferina (Wallr.) Flotow, C. gracilis (L.) Willd., C. uncialis (L.) Web., C. furcata (Huds.) Schrad., Cetraria islandica (L.) Ach. [21]. Особливктю таких боргв також е значна участь мохгв, практично повна вщсутнкть шдлкку та вкрай розрщжене трав'яне вкриття.
За типолопчною характеристикою лишайниковий 6ip вiдповiдае ксеро-фiтномy сосновому бору на сухих пщаних грунтах [3]. Лiciвники не роздаляють обидва типи борiв i характеризують 1х як невеликi за площею дiлянки одноярус-них соснових деревоcтанiв, рiдко iз незначною домшкою берези, що сформува-лись на бiдних, кислих пiщаних грунтах iз мiнiмальним ступенем зволоження (Ао; Ai) [1, 4].
Господарське використання лишайникових борiв е малоефективне зважа-ючи на низьку 1х продyктивнicть: сосна виростае тут переважно IV класу боште-ту. В nроцеci ведения господарства у лишайникових борах були спроби ввести iншi породи до 1х складу, але вони не дали бажаного результату. На окремих да-лянках вносились органiчнi i мшеральш добрива, що призвело до знищення лишайникових борiв, а господарський ефект був мiзерним [13]. З метою збережен-ня лишайникових боргв дощльно було б перевести 1х у категорда грунтозахисних лкгв iз cпецiальним режимом ведення господарства.
1снують також рiзнi гiпотези щодо походження лишайникових борiв. Зпд-но з одшею з них, лишайниковi бори е природною рiзновиднicтю сухого соснового бору, а за iншою - вони утворились внаслвдок багаторiчного сшьськогоспо-дарського використання земель. Aналiзyючи характеристики i сучасне поширення лишайникових борiв, можна припустити, що обидвi гiпотези мають свое шд-твердження. Зокрема, виявлено дшянки лишайникового бору антропогенного по-ходження на Украшському Розточчi, далеко за межами природного поширення таких фггоценозш [5].
До^дження, що проводяться у лишайникових борах, cвiдчать про зрос-тання деградацiйних процесгв у них, що можуть призвести до щлковитого 1х зникнення у окремих регюнах. У процеci монiторингових дослвджень розроблено методику охорони i збереження лишайникових борiв. З метою шдтримання у природному cтанi лишайникових борiв застосовують згрiбания пiдcтилки i зрь дження деревостану, що позитивно впливае на покращення умов для появи i росту лишайникiв. У загущених деревостанах лишайниковий бiр деградуе уже через 2-3 роки, тому шд час проведення доглядових рубань треба вибирати значну час-тину природного поновлення (при наявноcтi) i найвищi дерева. Застосування по-дiбних господарських заходгв дасть змогу зберегти yнiкальнi лишайниковi бори на теренах Украши.
Висновки. Природнi лишайниковi бори сформувались на теренах, якi ха-рактеризуються грубозернистими пiщаними грунтами з низьким рiвнем грунто-вих вод та поживних речовин i високою киcлотнicтю у верхшх шарах. Деревос-тани, сформоваш сосною звичайною, характеризуються низькою продуктивнк-тю, часто з вiдcyтнicтю шдросту та пiдлicкy. Лишайниковi бори розвиваються на невеликих площах в сухих i cвiжих соснових борах, через що досить важко виз-начити його меж^ оcкiльки типи лку е досить подiбнi i чико1 границ мiж ними немае. Основними iндикаторами для визначення лишайни-кового бору е наземш кyщиcтi лишайники з родiв Cladonia (Hill.) Vain. та Cetraria Ach. Зважаючи на бiднi умови, вiдcyтнicть води та поживних речовин, вишд рослини вiдcyтнi взага-
Haцioнaльний л^те^^иний yнiвeрcитeт Укрaïни
m, або 1х кiлькicть e мiзеpною. У таких cклaдниx yмовax pозвивaтиcь можуть тiльки лишайники. Aнaлiз пошиpения лишайни-кових боpiв на теpитоpiï Укpaïни i Польшд вкaзye на 1х op^^amciE до облacтей iз cyбокеaнiчним ктматом i боpе-альним xapaктеpом pоcлинноcтi.
Зважаючи на cтaтyc лишайникових боpiв як об'eктiв оxоpони eвpопейcь-ких екомеpеж, aктyaльними i невiдклaдними ^огоят e доcлiджения лишайникових боpiв та pозpобления методов 1х збеpеження, вiдиовления i оxоpони на теpе-нах Укpaïни.
Лiтература
1. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. i Вид-во Изд-во АН УССР, 19SS. - 4S2 с.
2. Природа Волинсько'1 област / за ред. К.1. Геренчука. - К. i Вид. об'едн. "Вища шк.". Вид-во при Львшському ун-ri, 197S. - 147 с.
3. Рысин Л.П. Сосновые леса Европейской части СССР / Л.П. Рысин. - M. i Изд-во "Наука", 197S. - 212 с.
4. Самбук С.Г. Классификация лишайниковых и зеленомошных сосновых лесов северо-запада европейской части СССР / С.Г. Самбук // Ботанический журнал. - 1986. - Т. 71. - № 11. - С. 1468-1479.
5. Сорока M.I. Рослиншсть Украшського Розточчя / M.I. Сорока. - Львш i Вид-во "Свгг",
2008. - 432 с.
6. Сорока M.I. Флора та рослиншсть територи, зарезервовано'1 пд створення мiжнapoднoгo бюсферного резервату "Розточчя" i мaтеpiaли до проекту та номшацшно'1 форми / M.I. Сорока. -Львш i Вид-во НЛТУ Украши, 2008. - 11S с.
7. Червона книга Украши. Рослинний свiт / за ред. Я.П. Ддуха. - К. i Вид-во "Глобалконсал-тинг", 2009. - 900 с.
8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde / Braun-Blanquet J. -Wien-New York i Springer, 1964. - 3 Aufl. - 86S s.
9. Danielewicz W. Sródladowy bór chrobotkowy / W. Danielewicz, P. Pawlaczyk // Lasy i bory. Poradniki ochrony siedlisk i gatunków Natura 2000. Podrecznik metodyczny. - Warszawa, Ministerstwo Srodowiska. - 2004. - T. S. - S. 289-296.
10. Ekologiczna siec Natura 2000i problem czy szansa // Pod red. M. Makomaskiej-Juchiewicz, S. Tworka. - Krakow i Wyd-wo Instytut Ochrony Przyrody PAN, 2003. - 237 s.
11. Faltynowicz W. The dynamics and role of lichens in managed Cladonia-Scotch pine forest (Cladonio-Pinetum) / W. Faltynowicz // Monogr. Bot. - 1986. - Vol. 69. - Pp. 1-96.
12. Flora Europaea / Eds. Tutin T.G., Heywood V.H., Burges N.A. et al. - Cambridge i Univ. Press, 1964-1980. - Vol. 1-S.
13. Machnikowski M. Ekosystemy lesne i ich ochrona w warunkach gospodarczego wykorzystania / M. Machnikowski, M. Bulinski // Problemy trójochrony (przyroda - kultura - krajobraz). Materialy do monografii przyrodniczej regionu gdanskiego. - Wdzydzki Park Krajobrazowy. - 2001. - Vol. 4. -S. 71-8S.
14. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszki-ewicz. - Warszawa i Wyd-wo PWN, 2001. - S36 p.
15. Matuszkiewicz W. Przegl^d fitosocjologiczny zbiorowisk lesnych Polski (Synteza) / W. Ma-tuszkiewicz, J.M. Matuszkiewicz // Phytocoenosis. - 1996. - T. 8, № S. - 79 s.
16. Piçkos-Mirkowa H. Flora Polski. Atlas roslin chronionych / H. Piçkos-Mirkowa, Z. Mirek. -Warszawa i Multico, 2003. - S 84 s.
17. Polska czerwona ksiçga roslin. Paprotniki i rosliny kwiatowe / Pod red. K. Zarzyckiego. -Kraków i Wyd-wo Instytutu Botaniki im. Szafera PAN, 2001. - 664 s.
18. Rozporz^dzenie Ministra Srodowiska z dnia 16 maja 200S r. w sprawie typów siedlisk przyrod-niczych oraz gatunków roslin i zwierz^t, wymagaj ^cych ochrony w formie wyznaczenia obszarów Natura 2000 (Dz. U. № 94/200S, poz. 79S, z dnia 30 maja 200S r.).
19. Rutkowski P. Natura 2000 w lesnictwie / P. Rutkowski. - Warszawa, Ministerstwo Srodowiska,
2009. - 70 s.
20. Tobolewski Z. Materialy do znajomosci borów chrobotkowych pólnocno-zachodniej Polski / Z. Tobolewski // Bad. Fizjogr. Pol. Zach. - 1963. - Vol. 12. - S. 193-211.
12
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних прaць
21. Wilkon-Michalska J. Rola porostow w funkcjonowaniu borow sosnowych // Roznorodnosc bi-ologiczna porostow / J. Wilkon-Michalska, L. Lipnicki, A. Nienartowicz, M. Deptula. - Lodz, Wyd. UL, 1998. - S. 103-121.
Сорока М.1., Куриляк М.В. Североевропейские лишайниковые боры как объект охраны в системе экосети NATURA 2000
Установлен ареал распространения лишайниковых боров на территории Украины и Польши. Охарактеризованы особенности формирования и развития лишайниковых боров в наиболее характерных лесорастительных условиях. Проанализированы особенности роста и восстановление сосновых древостоев в условиях сухого бора и ведение хозяйства в них. Выделены основные растения-индикаторы для определения лишайниковых боров двух наиболее распространенных типов Cladonio-Pinetum и Peucedano-Pinetum. Установлено, что естественно лишайниковые боры формируются под значительным влиянием океанического климата, а выбранные для исследований методики существенно влияют на диагностирование фитоценозов лишайниковых боров.
Ключевые слова: лишайниковые боры, Pinus sylvestris L., типы леса, метод Ж. Браун-Бланке, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
SorokaM.I., KurylyakM.V. North European Lichen Forests as an Object of the Protection System in the Ecological Network Natura 2000
The area of the distribution of the lichen forests in Ukraine and Poland has been determined in the article. The peculiarities of the formation and the development of the lichen forests in the most typical forest plants conditions have been characterized. The ties features of growth and renewal of pine stands in the conditions of dry forest and forest management have been characterized. The basic indicator plants for the determination of lichen forests of the two most common species Cladonio-Pinetum and Peucedano-Pinetum have been described. It has been determined, that the natural lichen forests are formed under the influence of ocean climate and how the selected research methods fundamentally affect the diagnosis of lichen forests plant communities.
Key words: lichen forests, Pinus sylvestris L., forest types, the method of J. Braun-Blan-quet, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
УДК632.9:582.641.6:58.07:631.542.34 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко,
канд. с.-г. наук; доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г наук; тж. Л.Б. Коляда; ст. викл. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦН РЕЗУЛЬТАТИВНО! БОРОТЬБИ З ОМЕЛОЮ Б1ЛОЮ
На територи НЛТУ Украши Viscum album L. першочергово заселяе великорозмiрнi дерева роду Populus L. та Acer saccharinum L. Заходи для боротьби з омелою, рекомендован "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши", недоскона-л^ Нашть належне !х виконання не дае змоги зупинити швазвд. Необхщне повне знищен-ня омели на значних господарських територшх (мюп, райош, регюш). Застосування пере-сувних рубальних машин для перероблення заготовлено! супутньо! деревини дасть змогу рацюнально й використовувати та здешевить роботи. Отримана деревна маса, як альтер-нативне паливо, сприятиме подоланню енергетично! кризи в Укрщш.
Ключовi слова: омела бша, швазш, заходи боротьби з омелою, альтернативне деревне паливо.
Омела бша (Viscum album L.) родини ремнецвггникових - Loranthaceae (за шшою класифжащею - санталових - Santalaceae) - дводомний нашвпаразитний кущ i3 жовтувато^чнозеленим штрястим листям, що росте в кронах дерев ба-
