CC BY
85
УДК 636.084.4:663.127
Дармограй Л.М., д.с.-г.н., профессор Шевченко М.С., астрантка © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицькогом. Лъвгв, Украгна
ПОЖИВНА Ц1НН1СТЬ I ПРОДУКТИВНА Д1Я БЮМАСИ ДР1ЖДЖ1В НА ОРГАНОМ ТВАРИН I ПТИЦ1 (оглядова ¡нформащя)
Подано anani3 науковог лтератури, яка розкривае питания поживног WHHoemi i продуктивног dií бюмаси дргжджгв на оргашзм тварин i птиц1.
Узагалънено концепцт, що гз нарощуванням обсяг1в виробництва тваринницъког продукцп доситъ micno пов'язане тдвищення р1вня npodyKmuenocmi гз зростанням eapmocmi комб1корм1в у зв'язку з необхгдтстю збагачення протегном. Джерелом протету е корми тваринного походження, а також макухи, шроти coi, соняшнику та дргжджг. Бюмасу дргжджгв широко використовуютъ як быково - вгтамтну добавку до комб1корм1в сшъсъкогосподарсъких тварин i nmaxie. За вмктом протету i eimaMime кормовг дргжджi не поступаютъся шроту coi та тшим традицтним кормовим добавкам, а за бюлог1чною цтмстю переважае рослинш быки i наближаетъся до быюв тваринного походження. При опромтент улътрафюлетовими променями cyxi дргжджг збагачуютъся втамтом Д2. Описано, що перевагою дргжджгв перед тшими мтрооргашзмами е i'x технолог1чтстъ: стшюстъ до тфекцш, легюстъ вгддглення eid середовища завдяки великим розм1рам клтин. Вони здатш нагромаджувати до 60% бтка, багатого на л1зин, треотн, валш i лейцин (у рослинних кормах yi амшокислоти е у незначши тлъкостг). У годгвлг тварин використовуютъ дргжджг, вирощеш та одержанi гз застосуванням як харчовог, так i нехарчовог сировини. Вирощуютъ дргжджг на залишках спиртовог промисловост1 (зернова, картопляна браги, меляса), eidxodie ггдролгзних г сулъфтно - спиртових заводгв,целюлозно - паперовог промисловост1, а також на очищених ргдких парафтах нафти, метану. Окреслено перспективи подалъших дослгдженъ щодо даногпроблеми.
Ключов1 слова: кормовг, ггдролгзованг, селеновм1сш, жив1 дргжджг, бглок, фосфор, калъцги, eimaMinu, ам1нокислоти, тварини, продуктившстъ.
УДК 636.084.4:663.127
Дармограй Л.М. д.с.-х.н., профессор Шевченко M.G., аспирантка Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов, Украина
ПИТАТЕЛЬНАЯ ЦЕННОСТЬ И ПРОДУКТИВНОЕ ДЕЙСТВИЕ БИОМАССЫ ДРОЖЖЕЙ НА ОРГАНИЗМ ЖИВОТНЫХ И ПТИЦЫ
(обзорная информация)
Представлен анализ научной литературы, которая раскрывает вопросы питательной ценности и продуктивного действия биомассы дрожжей на организм животных и птицы.
© Дармограй Л.М., Шевченко M.G., 2014
83
Обобщенно концепцию, что с наращиванием объемов производства животноводческой продукции достаточно тесно связано повышение уровня производительности с ростом стоимости комбикормов в связи с необходимостью обогащения протеином. Источником протеина являются корма животного происхождения, а также жмыхи, шроты сои, подсолнечника и дрожжи. Биомассу дрожжей широко используют в качестве белково - витаминную добавку в комбикорма для сельскохозяйственных животных и птиц. По содержанию протеина и витаминов кормовые дрожжи не уступают шроту сои и другим традиционным кормовым добавкам,а по биологической ценностью преобладает растительные белки и приближается к белкам животного происхождения. При облучении ультрафиолетовыми лучами сухие дрожжи обогащаются витамином Д2. Описано, что преимуществом дрожжей перед другими микроорганизмами является их технологичность: устойчивость к инфекциям, легкость отделения от среды благодаря большимразмерам клеток. Они способны накапливать до 60% белка, богатого на лизин, треонин, валин и лейцин (в растительных кормах эти аминокислоты являются в незначительном количестве). В кормлении животных используют дрожжи, выращенные и полученные с применением как пищевого, так и непищевого сырья. Выращивают дрожжи на остатках спиртовой промышленности (зерновая, картофельная барда, патока), отходов гидролизных и сульфитно - спиртовых заводов, целлюлозно - бумажной промышленности, а также на очищенных жидких парафинах нефти, метана. Намечены перспективы дальнейших исследований по данной проблеме.
Ключевые слова: кормовые, гидролизированные,
селеносодержащиеживые, дрожжи, белок, фосфор, кальций, витамины, аминокислоты, животные, производительность.
UDC 636.084.4:663.127
Darmohray L. M., professor Shevchenko M.E.,a post graduates student Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named S.Z.Hzhytskyj, Ukraine
NUTRITIONAL VALUE AND PRODUCTIVITY OF BIOMASS OF YEAST IN THE BODY OF ANIMALS AND BIRDS (overview)
Presents an analysis of the scientific literature that deals with issues of nutritional value and productive biomass yeast on the organism of animals and poultry.
Generalized concept that with a growing output of livestock products is closely connected with the increased level of performance with the rising cost of feed due to the need of enrichment protein. The protein source is food of animal origin, as well as oil cakes, expeller soybean, sunflower and yeast. The yeast biomass is widely used as a protein and vitamin additive to fodders for agricultural animals and birds. Content of protein and vitamins fodder yeast does not yield of soybean meal and other traditional fodder additives,and biological value prevails plant proteins and is close to proteins of animal origin. When exposed to ultraviolet rays dry yeast enriched with vitamin D2. Describes what the advantage of yeast before other microorganisms is their adaptability: resistance to infections, ease of separation from the environment due to the large size of the cells. They can store up to 60% of protein, rich in lysine, threonine, valine and leucine (vegetable feed these amino acids are in insignificant
84
amounts). In animal feed use the yeast grown and obtained by the use of both food and non-food sources. Cultivated yeast on the remains of the alcohol industry (grain, potato mash, syrup), wastes of hydrolysis and sufitno - spirit plants,pulp and paper industry, as well as on the purified liquid paraffin oil, methane. Prospects for future research on this issue.
Key words: fodder, hydrolyzed, seleniumin, live yeast, protein, phosphorus, calcium, vitamins, amino acids, animals, performance.
Вивчення i опрацювання джерел л1тератури в1тчизняних i заруб1жних автор!в вказуе, що проблема забезпечення тваринництва i птах1вництва бшком -одна з найбшьш гострих. Р1чний дефщит рослинного бшка у кормах для тварин становить 25-30% потреби. У рацюнах сшьськогосподарських тварин повинно бути до 90 ... 130 г перетравного протешу на 1 кормову одиницю [8]. На сучасному ринку кормових засоб1в пропонують pi3Hi компоненти для пщвищення поживно1 цшност1 рацюну та його ефективностг До таких компонешгв належать багат1 на бшок др1ждж1 [3]. Енергетична цшшсть ix близька до зернових корм1в, а за вмютом проте!ну вони значно переважають ix. Пожившсть 1 кг сухих др1ждж1в становить 1,1 — 1,2 корм. од. i 350 — 400 г перетравного проте!ну[ 12]. У комбшорми, як правило, вводять кормов! або гщрол1зш др1жджг Кормов1 др1ждж1 - це суха концентрована бюмаса др1жджових кл1тин, спещально вирощуеться на корм сшьськогосподарським тваринам, птищ, хутрових 3BipiB, риби. Мгкробний бшок, який синтезують др1жджов1 бактерп, за засвоюваност1 i за вмютом амшокислот, перевершуе протеш тваринного походження,окр1м того пщвищуе бюлопчну цшшсть бшюв шших корм1в. Бшок кормових др1ждж1в перетравлюеться в оргашзм1 тварин на 95%. Др1ждж1 накопичують у своему склад1 таю речовини як моно- i дисахариди (ол1госахариди), яю досить корисш для травления у тварин та птищ з точки зору сорбцп мжотоксишв [17]. За вмктом протешу i в1тамш1в кормов! др1ждж1 не поступаються шроту насшня со! та шшим традицшним кормовим добавкам. Др1ждж1 багат1 бшками, i'x вмкт може досягати 60 %, при цьому 10 % маси припадае на незамшш амшокислоти .
Кормов1 й гщрол1зш др1ждж1 е джерелом не тшьки бшка, а й незамшних амшокислот та в1тамш1в групи В (шкотиново! кислоти), в1тамшу E (токоферолу), в1тамшу С (аскорбшово! кислоти) та в1тамш1в A i D, вуглевод1в, що легко засвоюеться, мшеральних речовин (Ca, P, Si), натуральних речовин, яю сприяють росту (шозит, б1отин тощо), а також фермент1в класу пдролази, яю гщрол1зують складш речовини до простих, що допомагае тваринам бшьш ефективно перетравлювати та засвоювати корми i мають оптимальний вмют кл1тковини (9-12 %) У склад1 др1ждж1в мютиться i пров1тамш D2. Др1ждж1 теля опромшення ультрафюлетовими променями е джерелом в1тамшу D. Бюмаса др1жджових кл1тин складаеться з 75-80% води i 25-20% сухих речовин. Оргашчш речовини др1ждж1в складаються з протешу, полкахарид1в, безазотистих екстрактивних сполук i лшвдв [7,13,18]. Вщповщно до ГОСТу 28178-89 др1ждж1 кормов! cyxi, що виробляються на спиртових заводах, мютять сирого протешу не менше 45%, i не менше 35% бшка. У кормових др1жджах мютиться в 1кг: л1зину 32,8 г / кг; метюшну 8,2 г/ кг; триптофану 6,3 г/кг; т1ам1ну 6,2 - 8,0 мг/кг; рибофлавшу 44 - 130 мг/кг; пантотеново! кислоти 28 - 44 мг/кг; шридоксину 23 - 30 мг/кг; щанкобаламшу 0,2 мг/кг; шкотинамщу 500 -
85
504 мг / кг; фол1ево! кислоти 11 - 23 мг / кг; холшу 7660 - 2910 мг / кг; Н -бютину 1,0 - 1,1 мг / кг; ергостерину-2080 мг / кг [7,13,18].
На вщмшу вщ кормових \ гщрол1зованих др1ждж1в культури висушених живих кл1тин др1ждж1в, яю активно застосовують останшми роками в год1вл1 велико1 рогато! худоби, збер1гають здатшсть до ферментаци. Жив1 др1ждж1 — це м'який I ефективний споаб коригувати недолши год1вл1 високодшних кор1в та кор1в середньо! продуктивности Ц1 др1ждж1 набули значного поширення в год1вл1 дшних кор1в завдяки сво!й здатност1 до бродшня. У рубщ жуйних вони створюють анаеробне середовище, яке сприяе розвитков1 корисно! мжрофлори. Для свого росту др1ждж1 використовують кисень рубця, тим самим полшшуючи умови для росту целюлозол1тичних бактерш — анаероб1в. Кр1м цього, пробютичш др1ждж1 продукують ферменти, яю розщеплюють поживш речовини корм1в, у тому числ1 кл1тковину. Послщовна I швидка ферментащя грубо! кл1тковини збшьшуе вироблення бактер1ального бшка, пщвищуе утворення вшьних жирних кислот — джерела енерги для оргашзму, знижуе вмют ам1аку в рубщ, тому що вш витрачаеться на утворення бактер1ального бшка. Життед1яльшсть пробютичних др1ждж1в у рубщ жуйних скорочуе утворення молочно! кислоти, що дае можливють контролювати р1вень кислотности В юнцевому пщсумку вплив др1ждж1в на бродшня в рубщ благотворно позначаеться на здоров'! кор1в, сприяе пщвищенню молочно! продуктивное^ I яюсних показниюв молока [2,3].
За даними заруб1жних фах1вщв, др1ждж1 повшетю забезпечують потребу свиней у в1тамшах В1 I РР, на 50 % - у пантотеновш кислот^ на 75 % - у бютиш. Використання др1ждж1в кормових у ращош год1вл1 свиней дозволяе отримувати добов1 прирости до 850 г, а птищ до 48 г при достатньо висоюй збереженост1 погол1в'я стада. Птахи особливо потребують кормових др1ждж1в I вони повинш бути обов'язковою добавкою до ращону, щоб уникнути зниження несучост1 на тривалий час [9,10,11].
За даними Колкник Г. В. (2006,2010) [3,5] одним ¿з життево необхщних м1кроелемент1в для бшьшост1 оргашзм1в е селен. Селешзоваш др1ждж1 е бшьш засвоюваш, а тому вважаеться кращим джерелом селену не лише для людини, а й для тварин. Введения у ращон курей 1-2 % бюмаси селешзованих др1ждж1в пщвищуе несучють на 3 %, збшьшуе масу бшка яець на 2 г, а вмют каротино!д1в у жовтку удв1ч1 [4,6].
Сшввщношення фосфору I кальщю в др1жджах сприяе нормальному розвитку юсткового скелета молодняка. Бютин попереджае шюрш захворювання. За юльюстю в1тамш1в групи В др1ждж1 перевершують вЫ кормов! продукти. Др1ждж1 мютять токоферол, ергостерин I холш, який е регулятором метабол1зму жир1в. Багато в1тамши групи В ткно пов'язаш з бшковим обмшом в оргашзм1 тварин. Ферментш системи др1ждж1в катал1зують процеси засвоення амшокислот I синтезу бшка [8,13]
У год1вл1 тварин використовують др1ждж1, яю вирощуються як на харчовш, так I нехарчовш сировиш. Др1ждж1, вирощеш на вуглеводнях нафти, на вщм1ну вщ шших, багатш1 на проте!н (50 — 60 %), незамшш амшокислоти, особливо л1зин (35 — 42 г/кг), в1тамши групи В, зокрема В12. Вони вщзначаються високою бюлопчною щншетю I мають назву бшково -в1тамшного концентрату (БВК), товарна назва якого паприн. Кормов! др1ждж1 (белотин, б1атрин), отримаш за допомогою мжробюлопчного синтезу на основ! продукта ферментативного гщрол1зу малощнного зерна чи виавок, м1стять
86
приблизно таку ж кшькють (40-44 %) сирого протешу, як i в соевому шрот1. Cyxi кормов! др1ждж1 використовують переважно в комбжормовш промисловоси при виробиицтв1 комб!корм!в для птищ, свиней, телят i ягнят у кшькосп 3 — 10 % маси комбжорму [1,5].
Однак дослщжень,щодо вивчення впливу р1зно! кшькостс бюмаси др1ждж1в на продуктившсть крол1в е недостатньо. Саме тому нами розпочато науково-господарсью дослщження з вивчення впливу р1зно! кшькоси бюмаси др1ждж1в у комбжормах на продуктивш i функцюнальш показники крол1в.
Висновки. Використаня кормових др1ждж1в у рацюш тварин сприяе:
- збшьшенню надо1в i жирное^ молока, скорочуеться перюд в1дгод1вл1, пщвищуеться несучють курей, полшшуеться яюсть яець;
- пщвищуеться прирют тварин та maxie;
- стимулюеться функщя розмноження, знижуеться загибель молодняку, полшшуеться яюсть хутра, пщвищують бюлопчну цшшсть i полшшують засвоення бшюв шших корм1в;
- значно пщвищуеться поживна цшшсть i засвоювашсть корм1в для maxie i тварин;
- дозволяе збагатити корми в^амшами та шшими бюлопчно активними речовинами.
KpiM того додавання др1ждж1в кормових до рацюну жуйних тварин забезпечуе сприятливий розвиток мжрофлори рубця. Це дозволяе збшьшити прирют маси тша молодняку до 1200 г в добу i пщвищити продуктившсть молочних тварин до 30% .
Перспективи подальших дослщжень. Нами будуть проводитися р1зносторонн1 науков1 дослщження, щодо вивчення поживно! та бюлопчно! цшноси р1зних штам1в др1жджово! бюмаси на репродуктивш показники кролематок та штенсившсть росту крол1в при вирощуванш на м'ясо.
Л1тература
1. Бехтерева М. Н. Физиолого-биохимическое изучение микроорганизмов в связи с биосинтезом биологически активных и других соединений / М. Н. Бехтерева. — М. : Мир, 1986. — 422 с.
2. Гуляева М. Е., Смирнова Л. В. Кормовые дрожжи в питании лактирующих коров. Молочнохозяйственный вестник, 2011, № 2, II кв. с.11-13
3. Катрш Гротхаус. Значения живих др1ждж1в у год1вл1 Kopie. Молоко i ферма№1(8), лютий 2012р.
4. Колкник Г.В. Молекулярно-бюлопчш мехашзми дп др1ждж1в на оргашзм тварин /Г. В. Колкник, М. В. Камшська, Н. I. Борецька, Г. I. Нечай, М. I. С1монова,С.В. Гураль В.В. Вл1зло. // Бюлопя тварин, 2010. - Т.12, №2. - С.54-62.
5. Квасников Е. И. Дрожжи. Биология. Пути использования / Е. И. Квасников, И. Ф. Щелокова. — К. : Науковадумка, 1991. — 328 с.
6. Колкник Г. В. Використання каротиносинтезуючих др1ждж1в у год1вл1 птищ : методичш рекомендацп // Г. В. Колкник, С. С. Шах, А. В. Гунчак, та ш. — Льв1в, 2006. — 13 с.
7. Полщук A.A., Булавюна Т.П. Залежнкть м1ж показниками перетравноси рацюшв i3 протешовими добавками р1зно! природи та ix xiMi4HHM складом. В ¿сник Полтавсько! державно! аграрно! академи ,№ 4 , 2011,с.64-67
87
8. Технология производства дрожжей: учебное пособие / Е.А. Скиба; Алт. гос. техн. ун-т, БТИ. - Бийск: Изд-во Алт. гос. техн. ун-та, 2010. - 121 с.
9. Яценко Л.1., Рак Т.М. Бюлопчна роль м1крооргашзм1в у пщвищенш поживност1 корм1в для свиней. Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи, 2011, № 2 ,с.80-83
10. Mikkelsen L.L., and B.B. Jensen. Performance and microbial activity in the gastrointestinal tract of piglets fed fermented liquid feed at weaning // J. Anim. Feed Sci. - 1998. - Vol. 7. - P. 211-215.
11. Torrallardona D., Harris C. I., Fuller M.F. Lysine synthesized by the gastrointestinal microflora of pigs is absorbed, mostly in the small intestine // Am. J. Phisiol. Endocrinol. Metab. - 2003. - Vol. 284, №6. - P. E1177-E1180.
12.buklib.net/books/34152
13. http://bukvar.su/promyshlennost-proizvodstvo/89512-Promyshlennoe-poluchenie-kormovyh-drozhzheiy-na-melassno-spirtovyh-zavodah.html
14. http://jackonzolo. at.ua/news/45_kormovi_drizhdzhi/2012-05-30-134
15. http://medbib.in.ua/kormovyie-dobavki.html
16. http://ua-referat.com/
17. propozitsiya.com/?page=146&itemid=3324
18. www.pryrist-plus.com.ua./ru/node/38
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
88
