CC BY
12
УДК 616-06:616-079.66:122:167.7:167.2
ПИТАННЯ Д1АГНОСТИКИ СТРУКТУРНО! МОДЕЛ1 ПРИЧИННОСТ1 В ПРОЦЕС1
ЗАПОД1ЯННЯ ТРАВМИ
На прикладi причинно-системно! одноланково! моделi закономiрного зв'язку (детермшаци) розглянутi детермiнанти - об'ектш носп причини та умов - в якост елементiв структури системи повно! причини тiлесного ушкодження. За допомогою ретроспективного причинно-системного моделювання визначенi вiдмiни властивостей зазначених об'ектних детермшанив, якi виступають критерiями дiагностики причинно-наслiдкових зв'язкiв i зв'язкiв обумовленост в травматичному процесi.
Ключовi слова: щентифжащя причини, тiлеснi ушкодження, причинно-наслщюда зв'язки; одноланкова структурна модель.
Публжащя е фрагментом НДР «Судово-медична Ыагностика мехатчног травми з використанням технологiчних систем обробки цифрових зображень» (№ державноi реестраци 0114U004132).
Професюнальна судово-медична каузальна оцшка спричинення тшесних ушкоджень базуеться на видовiй щентифшаци детермiнантiв i верифшаци закономiрних зв'язюв. Закономiрностi визначають регулюючi механiзми будь-якого травматичного процесу в часi [8], починаючи вщ впливу на органiзм етiологiчних факторiв, що пошкоджують, i далi процесу утворення тiлесного ушкодження, ускладнень i несприятливих наслiдкiв. Верифiкацiя судово-медичним експертом закономiрних зв'язкiв подiй та об'екпв, що вiдносяться до професшно! оцiнки експертного дослiдження, представляе слщству, вiдповiдно до Законiв Укра!ни, судово-медичнi експертнi висновки каузального плану, необхщш для юридично! кватфшаци з об'ективно! сторони злочинних посягань на здоров'я i життя громадян.
Багатовшова iсторiя науково-практичного вивчення травм i захворювань виявила провiдну закономiрнiсть у розвитку даних процесiв - причинш зв'язки, причинно-наслiдковi зв'язки (ПНЗ). Було доведено едшсть ПНЗ зi зв'язками обумовленост (ЗО), органiчну еднiсть детермшаш!в -причини i умов. Тим самим встановлена науково двояка детермшащя травми причиною та умовами i знят проблемнi питання спiрних концепцш монокаузалiзму i кондицiоналiзму [1].
У структурнш моделi причинностi ПНЗ виступае елементарним закономiрним зв'язком -одна ланка вщображае один ПНЗ. Разом з тим, слщ зауважити, що в реальност будь-який ПНЗ реатзуеться виключно в органiчному цiлому зi ЗО. Судово-медичне диференцiювання ПНЗ i ЗО передбачае насамперед визначення детермшан^в, якi визначають цi детермшаци.
Метою роботи було визначити дiагностичнi критери ПНЗ i ЗО через властивосп об'ектних детермiнантiв причини та умов в системах повних причин тшесних ушкоджень.
Матерiали та методи дослщження. Матерiалом дослiдження були одноланковi детермшацп архiвних спостережень «Висновкiв експерта» стосовно мехашчно! травмi - 126 випадюв - по Вiнницькому обласному бюро судово-медично! експертизи. Використовували методи лопко-ретроспективного причинно-системного моделювання, включаючи квазiформальну репродукщю моделей детермiнацiй за допомогою текстових формул.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Загальна задача експертного дослщження елементарно! початково! ланки ПНЗ iз багатоланкового ланцюга детермiнацiй, що мали мюце в минулому, полягае в тому, щоб шляхом ретроспективного причинно-системного аналiзу побудувати модель системи повно! причин тшесних ушкоджень в закономiрному безпосередньому зв'язку з наслщком. У ходi ретроспективного моделювання конкретно! залежносп експерт поеднуе причинно-системний та предметно-спещальний аналiзи на основi вiдомо! йому, як фахiвцю, медико-бiологiчно! теорi! розвитку патолопчного (травматичного) процесу. Таким чином, одним з важливих завдань виступае виявлення не тiльки логiчного, а й водночас реально! онтолопчно! тдстави залежностi наслiдку вiд причини, усунення можливостi помилки ототожнення симулякра - лопчного зв'язку, що не мютить природного причинного сенсу (от лат. simulacrum < simulo - «зображення»).
Наприклад. При дослiдженнi трупа виявлено кiлька колото-рiзаних ран м'яких тканин i ознаки крововтрати. Висновок експерта: «Причиною смерп е сукупнiсть виявлених колото-рiзаних поранень». Даний спрощений висновок являе логiчну похибку трактування подiй реальностi. Арифметичнi правила додавання не прийнятнi для екстраполяцi! на закономiрнi процеси травми в органiзмi людини, де дiють природнi закони взаемоди, системностi. Онтологiчнi
категорп модельованого 3aK0H0MipH0r0 зв'язку розкривають MaTepianbm шдстави i емерджентность у породженнi патолопчних процесiв в opraHi3Mi. У той же час, числовi вирази адитивносп мають символiчне, умовне значения. Кшька тiлесних ушкоджень у життeдiяльному opraHi3Mi можуть утворити результуючий системний ефект цшсносп, при якому iнтегрaцiя (суперадитившсть) ушкоджень iстотно вiдрiзняeться вiд просто1 суми (aдитивностi) пошкоджених тканин. Щцсумком системного ефекту при рiзних обставинах можуть стати рiзнi глобaльнi процеси в оргaнiзмi - геморaгiчний шок або колапс, або больовий шок, iншi явища, що загрожують життю. Таким чином, необхiдним атрибутом у судово-медичнш моделi зaкономiрного зв'язку мiж зaподiянням тiлесного ушкодження i ускладнень виступае така iнтегрaцiя об'екпв-детермшашгв (повна причина), яка генеруе суперадитивний наслщок. Тому доказовий висновок експерта повинен щентифшувати в дослiджувaнiй моделi ПНЗ необхiднi й достaтнi умови повно1 причини i, разом з цим, включати в модель детермшацп такий нaслiдок, що е суперадитивним (емерджентом) вщносно причини. Бiльш точним е, наприклад, таке формулювання: «Повною причиною смерт стала штегращя поранень м'яких тканин, якi в умовах безпомiчного стану (алкогольна штоксикащя) i вiдсутностi допомоги зумовили ускладнення: тривалу кровотечу, гiповолемiю та гемораг1чний шок - безпосередню причину смертЬ». Ця схема зaкономiрного зв'язку в подальшому aнaлiзi повинна бути наповнена змютом елементiв етiологiï i патогенезу конкретного виду травми.
Комплекс достатшх релевантних - необхщних внутрiшнiх умов та не необхщних (вiдносно утворення травми) зовшшшх умов - утворюе логiчну структуру повноï причини. Наступна модель причинно-умовноï детермiнaцiï дана дат у квaзiформaльноï репродукцiï системного тдходу разом з емерджентом-нaслiдком.
Модель. Одноланковий ПНЗ мiж повно1' причиною та повним наслщком: [(nu1)M®(n)—B(nu2)l ± Но[НЧ1 + Нчз] lî lî lî lî N(u1) P(u2) R(u3) S(u4)
М (наприклад, частина авто) i В (наприклад, стегно шшохода) - об'ектш детермiнaнти пiдстaви повно1' причини (причинш фактори), nul i nu2 - вiдповiднi умовнi детермiнaнти причинно1' пiдстaви (провiдноï частини системи). N, P, R, S - об'ектш детермшанти обставин; ul, u2, u3, u4 -вiдповiднi умовнi зовшшш детермiнaнти, або просто - зовшшш умови. Символ позначае каузальну iмплiкaцiю. Лiвa частина формули вщображае повну причину (дiючу систему), а права частина - наслщок, або сумативний результат дп системи. Стршки вказують напрям дiï об'ектiв (за дужками) тд керiвництвом вiдповiдних умов-детермшанпв (познaченi у дужках). Но - повний наслщок, Нч1 (наприклад, перелом стегново1' кiстки) i Нч2 (наприклад, пошкодження частини авто) - конкретш чaстковi нaслiдки, результати 1-го типу взаемоди. Кiлькiсть об'ектних i умовних детермiнaнтiв може змiнювaтися при моделюванш рiзних iерaрхiчних рiвнiв систем, що визначаеться цшьовою установкою експертного aнaлiзу.
Утворення в природi взаемопов'язаних релевантних об'екпв, достaтнiх для заданого системотворення, призводить до процесу ix штегровано1' взaемодiï - виникае система, об'екти яко1' виступають вже не як нaбiр або сума елементiв, а в якосп частин цiлого. Взaемодiя об'ектiв-детермiнaнтiв у системi машфестуе причину й формуе рiзнi види зaкономiрностей. В дослiджувaному мaтерiaлi детермшованих зв'язкiв - це в одних вщношеннях ПНЗ, в iншиx -непричинш види детермiнaцiï, в 1'х числi ЗО.
Як свiдчaть результати aнaлiзу aрxiвниx детермiнaцiй - ПНЗ i ЗО, взaемодiя об'ектiв-елеменпв системи повно1' причини травми супроводжуеться в нерiвновaжнiй вiдкритiй системi виникненням нових структур, що утворюються на межi комунiкaцiï об'ектiв. У теорн систем елементарна система з мшмально1' кiлькостi елементiв i вiдповiдниx структур, яка ще може виконувати задаш надсистемою цiльовi результати травматичного процесу в цшому, визначаеться як системна функщональна одиниця (СФО) [4]. Так, в наближенш модели до СФО частина рухомо1' автомашини «М» i стегно шшохода «В» на межi з^кнення виявляють тaкi якiсно новi мaтерiaльнi структури: загальну площу «МБа» контактно1' поверxнi зiткнення, певнi силу згткнення «МБ£> i град1ент (перепад) мщност! «МБg» мiж об'ектами в зош ïx контакту. Дaнi граничш структури, виходячи з ïx синергетично1' функцiï в генезi результaтiв дн системи, оргaнiзують упорядкований однозначний процес детермiнaцiï [1]. У розгляиутiй системi причинно1' детермiнaцiï структури МБа, МБг i МБg, дiючи когерентно пiд регулюючими умовами nul, nu2 i nu3, мaнiфестують причину, однозначну вщносно до нaслiдку [5, 7]. Даш детермшанти формують
ЗО i ПНЗ мiж взаемоддачими об'ектами та результатами ди системи. Показаш структури iснують короткочасно, як i носимi регулюючи детермiнанти, виключно в момент з^кнення частини автомашини 3i стегном шшохода - поза активним процесом взаемоди об'ектiв системи вони реально можлив^ але не актуалiзованi.
Отже, у системi взаемодiючих об'ектiв - машини М i стегна В - експерт щентифшуе детермiнанти nu1, nu2 i nu3 як умови, що обумовлюють, наприклад, перелом стегна «Нч1» i пошкодження автомашини «Нч2». Кожна з названих граничних умов, як i сукупний причинний детермшант «П» в цiлому - [М®(П = nu1+nu2+nu3)—В] - виявляе властивють необх1дност1 вiдносно повного наслiдку Но. Таким чином, мiж взаемодiючими об'ектами системи, наприклад, машини i стегна, а також можливими результатами ди системи (пошкодження машини, перелом стегна) доведена кондищональна умовна залежнють, ЗО: [М®(П = nu1+nu2+nu3)—ВЩНч1 + Н42]. Суттево те, що ЗО, саме по соб^ не реалiзуе результати [Нч1 + Н42], а ильки створюе можливiсть тако1 реалiзацiï, що актуалiзуеться фактично при породжуванш дiï причинних факторiв.
Слiд зазначити, що необхщш умови-детермiнанти при взаемоди автомашини i стегна шшохода безпосередньо необхщними, оскшьки прямо, без посередника звернеш до обумовленим результатами детермшаци перелому стегна i пошкодження машини.
Структура [M®(D = nu1+nu2+nu3)—В] дiючоï системи утворюе, за L. von Bertalanffy [9], пров1дну частину системи - яка е структурою СФО [2; 3; 4] або специф1кованою причиною [1] тшесних ушкоджень в дограшчних моделях.
Детермшований процес взаемоди об'екпв припускае, поряд з безпосередшми умовами, також участь опосередкованих необхгдних умов, яю визначаються системоутворюючою метою iерархiчно вищестоящоï системи на конкретному рiвнi моделi. Мета розумiеться тут у сенс внутрiшньоï спрямованостi нерiвноважноï системи на самоорганiзацiю i структурогенез [1]. I безпосереднi, i опосередковаш необхiднi умови формують повну причину травми в елементарнш ланцi ПНЗ, але напрям дiï i сила впливу об'екнв-носив даних детермiнантiв рiзнi.
Безпосередньо необхiднi умови утворюють при реалiзацiï результатiв дiï системи прямий причинний зв'язок, пряму каузацiю. Опосередковаш умови спрямоваш, у першу чергу, на провщну частину системи, визначаючи спосiб взаемодiï, прискорюючи, сповiльнюючи, посилюючи або послаблюючи взаемодiю об'ектiв системи, що не породжуе наслщок, але вщбиваеться опосередковано на деяких його сторонах (непряма каузащя).
Опосередковаш умови результат дiï системи представленi в дослщжуванш моделi подiй детермiнантами n, p, r, s. Матерiальними нолями даних умов-детермiнантiв е, вiдповiдно, час N i мюце P дорожньо1' пригоди, певна швидкiсть R машини, характеристики прокладок одягу S в зош з^кнення. Манiфестацiя кожно1' з опосередкованих умов вщбуваеться виключно при системнш взаемодiю зазначених матерiальних носив з об'ектами провщно^' частини системи, тобто машиною i стегном. У квазiформальному уявленш також: {[М®П—В]—N(u1)}; {[M®D—В]—P(u2)}; {[M®D—В]—R(u3)} и {[M®D—В]—S(u4)}, де провiдна частина системи позначена в квадратних дужках, опосередковаш умови - n, p, r, s у круглих дужках, вщповщш об'екти-носн -N, P, R, S за дужками нашвжирним шрифтом. Отже, провщна частина системи - функщонально облшатна структура при верифшацн опосередкованих умов обставин поди.
Взаемодiя об'ектiв системи детермiнуеться з рiзною силою, що пов'язано з вщмшностями властивостей рiзних об'ектiв. Ця сила визначаеться коефiцiентами взаемодiï вщ 0 до 1 [5 - з посиланням на L. von Bertalanffy]. Так, вплив конкретних часу i мюця, N i P, на об'екти провщно1' частини системи, М i В, настшьки значимий (коефщент взаемоди = 1.0), що навт мшмальш вщхилення параметрiв N i P вщ фактичних не допускають заданих результатiв дiï системи, оскшьки виключають можливють взаемодiï об'ектiв провщно1' частини системи - маршрути i час руху шшохода i автомашини не сшвпадуть. Швидюсть руху машини R i характеристики прокладок S з меншою силою (коефщент взаемоди <1.0) впливають на машину i стегно, обумовлюючи рiзну штенсившсть виникаючих ушкоджень. У меж1 зменшення сили взаемного впливу об'екпв коефiцiент ix взаемодiï = 0, що означае вiдсутнiсть дiï фактора, факторiв або системи в цшому.
Визначення вщмшностей у напрямку впливу та сили взаемоди об'екпв системи - носив умов-детермшаннв - значимо в практищ судово-медичноï експертизи при диференцiюваннi причинних факторiв, що детермiнують наслiдки заподiяння тiлесниx ушкоджень.
Детермшащя {[М®П—В]—N(u1),—P(u2)—R(u3),—S(u4)}±[Нчl+ Н42], з одного боку, мютить в соб1, комплекс необхщних { достатшх умов (du1 + du2 + du3 + п + p + г + s), з шшого -наслщок [Н ч1 + Н 42], тобто вщображуе ПНЗ. З позицп системы, л1ва частина формули детермшованою зв'язку утворюе штегращю компоненпв д!ючо! системи, а права частина -результати ще! дн.
Отже, повна причина генеруе наслщок [Нч1 + Нч2], що е результатом дн системи дано! повно! причини.
Як вщомо, ПНЗ вщображуе в певному сенс приватний вид ЗО, оскшьки саме комплекс необхщних достатшх умов утворюе причину. Разом з цим, причиннють - особливий, активний вид обумовленост!. Якщо необхщш умови створюють лише реальну можливiсть здшснення обумовлених результат [Н ч1 + Н 42], то при утворенш причини, як достатньог сукупност необхщних умов, можлива активна генеращя, породження обумовлених результапв, тобто вже наслщку. Реал!защя лопчних пщстав експланансу в причинну залежнють, як уже зазначалося, вщбуваеться строго у вщповщносп з природними законами розвитку патолопчних (травматичних) процешв.
Взаемод1я об'екпв, як показано вище, створюе машфестоване джерело причини у вщношенню до результапв дн системи. Таким чином, субстратами, нолями специфшовано! причини виступають матер!альш об'екти провщно! частини системи, яю вщображують причинт фактори. До початку процесу взаемодп даш об'екти, хоча 1 релевантш вщносно можливо! актуатзацп травми, але не вщображують дшсних пщстав детермшацп.
З питань вщображення природною мовою об'екпв { зв'язюв м1ж ними слщ зауважити, що мислення людини, що передбачае адаптовану швидкють { рацюнальнють, функцюнуе прагматично, але водночас спрощуе дшснють. Це, зокрема, виражаеться в кращому використанш експертами термшв онтолопчних категорш, моделей (ноумешв), шж бшьш складних понять !х природних багатозначних об'екпв буття (феномешв). Якюна визначенють останшх незм1рно складшша !х системних моделей.
Реатзащя дн дано! системи вимагае учасн, поряд з безпосередшми необхщними умовами, також опосередкованих необхiдних { не необхiдних умов, релевантнють яких визначена системоутворюючою метою. Мета в цьому дослщженш розушегься в сенс внутршньо! спрямованосн не р1вноважно! системи на самооргашзащю 1 структурогенез [1]. Як показано вище, безпосередньо необхщш умови направлен! цшком на результати взаемодп (прямий причинний зв'язок, пряма каузащя). Опосередковаш ж умови кшцевих результапв системи спрямоваш, у першу чергу, на провщну частина системи, визначаючи безпосередньо спосб взаемодп, прискорюючи, сповшьнюючи, посилюючи або послаблюючи взаемодда об'екпв системи, що, звюно, вщбиваеться опосередковано 1 на результатах дн системи. Разом з тим, даний опосередкований зв'язок не е причинним. Законом1рний зв'язок м1ж причиною 1 наслщком необхщний, прямий { безпосереднш - це основоположш властивосп структурно! модел! ПНЗ.
Визначення вщмшностей у напрямку дИ умов-детерм!нант!в системи, як ! диференц!ювання в!дпов!дних безпосередшх ! опосередкованих умов запод!яння тшесних ушкоджень, ютотш для формування судово-медичних експертних оц!нок законом!рних зв'язк!в.
Взаемод!я об'ект!в системи в!дбуваеться з р!зною силою, що пов'язано з вщмшностями властивостей об'ект!в. Ця сила може бути визначена коефщентами взаемод!! вщ 0 до 1 [5]. Так, вплив конкретних часу ! мюця N ! Р на об'екти провщно! частини системи М ! Б наст!льки значимо (коеф!ц!ент взаемод!! = 1.0), що нав!ть мшмальш в!дхилення параметр!в N ! Р вщ фактичних не допускають заданих результат!в дИ системи, оск!льки виключають можливють взаемод!! об'ект!в пров!дно! частини системи - маршрути ! час руху п!шохода ! автомашини не сшвпадуть. Швидк!сть руху машини Я ! характеристики прокладок (одягу) 8 з меншою силою (коефщент взаемод!! < 1.0) впливають на частини машини ! стегно ! обумовлюючи р!зну штенсивнють виникаючих ушкоджень. У меж! зменшення сили взаемного впливу даних об'екпв коеф!ц!ент взаемод!! = 0.
З викладеного вище випливае, що ПНЗ може бути попередньо розглянутий як вид зв'язку обумовленост!, оск!льки саме комплекс необхщних достатн!х умов утворюе причину. Але в даному ракурс! причиннють - особливий, активно продуктивний вид обумовленост!. Необхщш умови створюють лише реальну можливють здшснення обумовлюються результат [М* + Б*]. При утворенш причини як достатньо! сукупност! необхщних умов на основ! природних законом!рностей вщбуваеться активна генерац!я, породження обумовлених результат, тобто
наслщку. У певному сенс причина - це ре^зована умова, а умова - можлива причина. Об'екти провщно! частини системи, що утворюють у взаемоди джерело причини, називають причинними факторами.
У зв'язку з тим, що умови в дослщжуванш природнш вщкритш нелiнiйнiй детермшаци не бувають абсолютно стабшьними, необхiднiсть пiдстав системи причинного детермшаци, ступiнь стiйкостi результатiв не можуть бути граничними [6]. Тому результати системи мають iмовiрнiсний аспект реалiзацil. Сказане пояснюе той факт, що необхщна достатнiсть детермiнантiв системи в рядi випадкiв утворена надмiрною кiлькiстю елементiв системи. Зменшення числа елеменнв в таких випадках, хоча i змiнюе кiлькiсну складову заданих результанв ди системи, але не завжди змiнюе якiсть результатiв, яка до певно! мiри зберiгаеться незмшною [4].
Науково доведено, що повна причина е ддачою системою у виглядi штеграци взаемодiючих об'екнв, що е матерiальними субстратами-носiями детермшанпв: причин, умов, приводiв. Причиною породження тiлесних ушкоджень виступае сама взаемодiя матерiальних об'ектiв - причинних факторiв причинно! пiдстави (провщно! частини системи) [1, 3]. Слщ особливо шдкреслити, що взаемодiя причинних факторiв шдстави повно! причини манiфестуе так звану специфшовану причину, дiя яко! вщносно породження травми вiдбуваеться, як це доведено сучасною наукою, виключно у взаемоди з релевантними, умовними i причинними, зовшшшми i внутрiшнiми детермшантами, iнтегруючи едину дiючу систему.
Детермшанти системи повно! причини, як тдтверджують у нашiй роботi результати аналiзу моделей детермiнацiй, розрiзняються в травматичному процес властивостями матерiального i лопчного характеру: 1) локалiзацiею в структурах систем; 2) спрямовашстю безпосереднього впливу (до причинних факторiв пiдстави повно! причини або до наслщку); 3) вщношенням до оргашзму (iндивiдуальнi фактори) або зовшшшх факторiв; 4) узгоджешстю та iнтенсивнiстю впливу i ресурсами речовини, енерги, iнформацi!; 5) модальшстю (умови достатнi необхiднi, достатнi не необхщш, недостатнi необхiднi, недостатнi не необхщш). Вiдмiнностi цих властивостей визначають дiагностичнi критерi! причини та умов i сприяють верифiкацi! ПНЗ, ЗО та шших непричинних детермiнацiй.
1. Системи 3aKOHOMipH^ зв'язкiв, детермiнацiй мiж явищами, що пiдлягають судово-медичнiй експертно! каузально! оцiнцi, актуально i перспективно дослщжувати комплексно, з використанням професшних предметно-спецiальних i причинно-системних пiдходiв.
2. Диференщальна дiагностика мiж ПНЗ та ЗО базуеться на визначеннi детермшанпв - причини та умов, яю в свою чергу iдентифiкуються за допомогою вiдмiнностей матерiальних i лопчних властивостей, основними з яких представляються: структурна локалiзацiя в системi повно! причини травми, конгруентшсть i сирямовашсть взаемоди системних вiдправних об'ектiв, модальнють.
Подальше дослгдження перспективш в напрямку визначення nopieHmbHoi дiагнoстичнoi шформацшно1 значущoстi властивостей системных demepMmaHmie з використанням iнфopмацiйнo-ентponiйнoi Modeni.
1. Алексеев П. В. Философия : Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. / П. В. Алексеев, А. В. Панин. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. - 592 с.
2. Воронов В. Т. Причинний комплекс явлений-детерминантов при анализе судебно-медицинских причинных связей / В. Т. Воронов // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2007. - №. 9 . - С. 125-131.
3. Воронов В. Т. Когнитивное моделирование судебно-медицинской детерминации / В. Т. Воронов // Практична фшо^я. - 2008. - № 2. - С. 37-47.
4. Гайдес М. А. Общая теория систем (системы и системный анализ). 2-е издание исправленное / М. А. Гайдес. -«ГЛОБУС-ПРЕСС», 2005. - 201с.
5. Дудник I. М. Вступ до загально! теорп систем / I. M. Дудник. - К. : Кондор, 2009. - 205 с.
6. Мельников Г. П. Системология и языковые аспекты кибернетики. Под ред. Ю.Г. Косарева. Раздел 1.4. : Основание, сущность, существенные и сущностные свойства системы / Г. П. Мельников. - М. : Сов. Радио, 1978. - 368 с.
7. Садовский В. Н. Система / В. Н. Садовский // Новая философская энциклопедия : В 4-х томах. - Т. 3. - М. : Мысль. -2001. - С. 552.
8. Хрусталев Ю. М. Философия науки и медицины / Ю. М. Хрусталев, Г. И. Царегородцев. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2005. - 512 с.
9. Von Bertalanffy L. General System Theory - A Critical Review //«General Systems», vol. VII, 1962. - Р. 1-20.
ВОПРОСЫ ДИАГНОСТИКИ СТРУКТУРНОЙ МОДЕЛИ
ПРИЧИННОСТИ В ПРОЦЕССЕ ПРИЧИНЕНИЯ ТРАВМЫ Воронов В.Т.
На примере причинно-системной однозвеньевой модели закономерной связи (детерминации) рассмотрены детерминанты - объектные носители причины та условий - в качестве структурных элементов системы полной причины телесного повреждения. С помощью ретроспективного причинно-системного моделирования определены отличительные свойства отмеченных объектных детерминантов, которые выступают критериями диагностики причинно-следственных связей и связей обусловленности в травматическом процессе.
Ключевые слова: идентификация причин, телесные повреждения, причинно-следственные связи, однозвеньевая структурная модель.
Стаття надшшла 12.06.2016 р.
DIAGNOSTIC QUESTION STRUCTURAL MODELS OF CAUSALITY DURING INFLICTION OF INJURY Voronov V.T.
On the example of cause- system one-level models of regular communication (determination) examined the object determinants - the cause and conditions - as elements of structure system of the full causes of injury. Using retrospective cause and system modeling defined cancellation these properties objective determinants that act diagnostic criteria causal relationships and relations conditionality in traumatic process. Key words: identification of the causes, body injury; causal relationships, one link structural model.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 616.8—02
ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ ВНЕДРЕНИЯ ТЕХНИКИ ЦЕРВИКАЛЬНОГО ПЕДИКУЛЬНОГО ВИНТА ПРИ ТРАВМАХ ШЕИ СЗАДИ
175 больным, из которых 122 мужчин и 53 женщин, поставлено 266 винтов. У всех больных были использованы ргеор и postop цервикальные МРТ исследования, 2-х сторонние цервикальные графики, при операции -бипланарная флороскопия, особенно во многих случаях при цервикальной спондилотической миелопатии - был составлен цервикальный динамический график. В особенности в случаях травм многим больным были произведены цервикальные 3Б КТ снимки. Все больные были оценены postop 2-х направленным цервикальным графиком. При этом, у 5 больных наблюдалось инфекционное осложнение, а у 2 больных - проблема фиксатора и они были повторно взяты на ревизию. 10 больным ввиду развившейся у них инфекции места глубокой раны была произведена ревизионная хирургия. 3 больным из-за инфекции места поверхностной раны проведено лечение антибиотиками, минуя хирургическое вмешательство. Постериорная цервикальная фиксационная хирургия требует применения специальных хирургических инструментов и хирургической техники. Хороший выбор больных, правильная хирургия, продолжительные наблюдения позволят всегда получать высокие результаты.
Ключевые слова: цервикальная травма, педикула, винт, ревматоидный артрит, ревизионная хирургия
До сегодняшнего дня среди известных постериорных цервикальных фиксационных систем самой сильной считается техника «цервикального педикульного винтования» [1, 2]. Внедрение цервикального педикульного винта ввиду односеансного хирургического подхода занимает особое место, особенно в случаях травматической цервикальной дислокации. Благодаря указанной технике, проводится как дислокационная редукция, так и сильная фиксация. Внедрение данной техники одномоментно как фиксация, редукция и остеосентез, в основном, у получивших травму больных дало основание для широкого его применения [2, 6]. Все это еще раз доказывает, что имеет место огромная потребность в усовершенствовании внедрения цервикального педикульного винта. Несмотря на то, что уже предложены различные хирургические способы и система яремный-род, все еще не разработана идеальная фиксационная система [3, 5].
Целью работы была оценка результатов техники цервикального педикульного винта при различных патологических состояниях.
Материал и методы исследования. В настоящем исследовании 175 больным (122 мужчин и 53 женщины) произведено 266 винтов. Возраст женщин составил 23-81 (в среднем, 53,9), а мужчин - 16-82 (в среднем, 53,3). Больным проведены preop и postop МРТ исследования и при операции была использована бипланарная флороскопия. Больным проведены хирургические операции по поводу цервикальной спондилотической миелопатии (ЦСМ), травмы, цервикальной спинальной опухоли, генетической аномалии, ревматита. Больные оперированы из-за травм различной этиологии и травмы, возникшей на фоне цервикального узкого канала. При цервикальной педикульной фиксации были выяснены морфология педикулы, соотношение педикулы и нервных корней, оценена предоперационная подготовка, рассчитаны места расположения и размеры винтов. Для проведения цервикального педикульного винтования была
