Любенко Я.М., к.вет.н., старший науковий сшвроб^ник © Державный науково-дослгдний контрольный ¡нститут ветеринарных препарат1в та кормових добавок, м. Львгв
П1ДВИЩЕННЯ ПРИРОДНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ТВАРИН ШЛЯХОМ превентивно! ТЕРАПП
Стабыьшсть внутршнього середовища оргашзму тварин безпосередньо залежить в1д екологгчних, техногенних та годгвельних фактор1в зовншнього середовища, ят мають безпосереднш вплив на формування I функцюнування ¡мунног системи разом з Iншими - серцево-судинною, нервовою, ендокринною системами. У систем1 загальног ветеринарног профыактики (ЗВП) особливе м1сце посгдаерозробка профшактичних заходгв шляхом корекцгг ¡муттету тварин нетрадицтними методами - застосування з щею метою лжарських засобгв.
1мунна система - це система захисту оргашзму тварин, яка контролюе у ньому функцюнування ланок кл^инного та гуморального iмунiтету. Вона постшно тдтримуе антигенну стабшьшсть внутршнього середовища оргашзму тварин ^ поряд з шшими, - серцево-судинною, нервовою, ендокринною системами обер^ае його гомеостаз. О^м того, вона вдаграе важливу роль у специфiчному та протшнфекцшному захист та опосередковано бере участь у врегулюванш запальних, алерпчних, автоiмунних та iмунодефiцитних процеав на етат гомеостатично! функци iмунiтету тварин [1, 5, 11].
Головну роль в iмунних реакщях у тварин вдаграють основнi стовбуровi клiтини - Т- i В-лiмфоцити, котрi володiють кл^инними рецепторами [16, 17]. Це так зваш iмунокомпетентнi клiтини. Iмунокомпетентнi Т^мфоцити синтезуються та дозрiвають у вилочковш залозi пiд впливом як И кл^инних компонентiв, так i гуморальних факторiв. Частина стовбурових клiтин диференцшеться незалежно вiд вилочково! залози в iмунокомпетентнi антигенспецифiчнi В-лiмфоцити в тканинах печшки, а пiзнiше - в кютковому мозку та лiмфоlдних тканинах. В^мфоцити вiдповiдальнi за синтез та секрецш рiзних iзотипiв iмуноглобулiнiв.
Фагоцитоз - захисна реакщя органiзму на проникнення чужорщних
клiтин.
Природна (або неспецифiчна) резистентнiсть органiзму тварин залежить вщ розвитку i функцiонування iмунноl системи та чинникiв зовнiшнього середовища: годiвельних, екологiчних, техногенних. Погiршення еколопчно! ситуаци, збiльшення кiлькостi i сили пливу стрес-факторiв, включно з антропогенними чинниками, негативно впливае на стан здоров'я тварин [2, 3]. Шсля народження у тварин знижуеться колостральний iмунiтет. Оргашзм не здатний виробляти необхщну кiлькiсть iмунокомпетентних антитiл для боротьби з шфекцшними хворобами, що сприяе пригнiченню природно!
© Любенко Я.М., 2009
179
резистентности зниженню продуктивних якостей тварин, розвитку iмунодефщитних сташв [13, 14, 15].
Фактори, що негативно впливають на iмунну систему тварин:
- токсичш речовини кормiв;
- довготривала годiвля кормами, що мктять наднормову кiлькiсть нiтритiв та штраив;
- дiя радiацil, стрес-факторiв;
- часте або довготривале безконтрольне застосування лжарських препаратiв.
У новонароджених телят до часу прийому молозива вiдмiчений критичний iмунологiчний перiод, коли в кровi вiдсутнiй достатнiй рiвень iмуноглобулiнiв, занижене число лейкоцитiв, В^мфоцшчв. З вiком iмунний дефiцит компенсуеться за рахунок клiтинних i гуморальних факторiв молозива корiв. Пiсля прийому молозива в кровi телят зростае рiвень глобулiнiв до 20-30 г/л. Створюеться захисний бар'ер в епiтелiальному шарi кишкiвника з iмуноглобулiнiв-А, бактерицидних i противiрусних субстанцiй, макрофагiв, лiмфоцитiв, лакто- i бiфiдумбактерiй. При несвоечасному поступленш молозива у новонароджених порушуються формування як мкцево!, так i загально! захисних функцiй шлунково-кишкового тракту - етап первинного iмунного дефщиту [10, 12].
Взаемодiя Т- i В-лiмфоцитiв безпосередньо впливае на процеси стабшьност першо! iмунноl шформаци, синтез та диференщацш В-лiмфоцитiв [5]. У тварин з низькими фiзiологiчними задатками (гшотрофжи) цi процеси слабше розвинеш, створюються певнi передумови до виникнення iмунодефiцитiв. Цьому передують процеси понижено! абсорбци iмуноглобулiнiв у першi дш життя телят або низька поживна щншсть молозива корiв-матерiв.
У телят в першi днi пiсля народження iмунна система ще повнiстю не сформована, але все ж таки здатна виконувати захисну функцш оргашзму. Тому для певно! корекци показниюв неспецифiчноl резистентностi, а також для тдвищення функцiональних можливостей органiзму тварин у першi днi !х життя необхщна корекцiя неспецифiчними, а часом - нетрадицшними методами [18, 19, 20]. Таю заходи в медициш називають превентивною терапiею. У ветеринарнш практицi застосовуються ветеринарнi лiкарськi засоби з метою профилактики захворювань телят, в тому чи^ такi, яю можуть позитивно впливати на iмунну систему молодого органiзму тварин, тдсилюючи И функци
[4].
Вимогою для вЫх фармакологiчних i бiологiчних препараив, якi застосовуються для лiкування i профiлактики захворювань, е те, що вони не повинш володiти iмуносупресорною дiею, а тривалiсть застосування 1х не повинна перевищувати 6-7 дшв [6].
Механiзм iмуномоделюючоl ^мунокорегуючо!) ди вказаних вище препаратiв реалiзуеться шляхом стимулювання пролiферативноl активностi лiмфоцитiв, корекци функци кл^инно! та гуморально! ланок iмунiтету.
180
Застосування вщповщних препарата iмунокорегуючо! ди за умов iмунодефiциту тварин, промислового та радюнуклщного забруднення навколишнього середовища, порушення умов ЗВП е актуальною проблемою сьогодення. Отже, важливою проблемою ветеринарно! медицини е створення нових фармаколопчних засобiв Í3 функцiею корекци iмунiтету з тим, щоб вони були бiльш ефективними, з менш вираженим побiчним впливом на системи оргашзму, шж вiдомi досi препарати.
Iмуностимулюючi препарати, яю використовуються у практицi ветеринарно! медицини в Укра!ш, подiляються на три основш класи:
- iмуномодулятори ендогенного походження (пептиди тимусу, кiсткового мозку, селезшки, гормони i медiатори нейроендокринно! системи, цитокiни), якi забезпечують фiзiологiчнi параметри гомеостазу органiзму тварин;
- iмуномодулятори екзогенного походження (препарати мжробного i рослинного походження - БА1, бiостим, iмудон, рибомунал, субреум, уро-Ваксом, БЦЖ, пiцiбiнiл, лентiнан, 1РС 19, нарозин, фузамiн, алешемiн, ветеринарний препарат В1ТА, настоянки прополiсу, елеутерококу, женьшеню, ехшаце!);
- iмуномодулятори екзогенш синтетичнi (аналоги нукле!нових кислот, гормошв, полiелектролiти, левамiзол, дiбазол, лiкопiд, пентоксш, метилурацил, тимоген, iмунофан, полудан, тимопептид ТР-5, кемантан, комбiнований препарат цп^р-3).
За умов впливу чи на кл^инну, чи на гуморальну ланки iмунiтету вiдокремлено використовуються iмуноглобулiни рiзних класiв, нуклеiнат натрiю, тимусно похщш (Т-активiн, тiмалiн), В-активiн (мiелопiд), лшополкахариди, риботан, левамiзол (декарiс), iнтерферони, полiелектролiти, вiтамiни С, А, групи В.
Ендокринна система - це важлива ланка в регуляци iмунологiчного гомеостазу оргашзму тварин. Самi гормони не можуть стимулювати iмунну вiдповiдь, не можуть !! й послаблювати. Стимулюючий вплив на активнiсть лiмфо!дних кл^ин у фiзiологiчних умовах мають гормони щитоподiбноl залози, епiфiз, а сповшьнюючу дiю - гормони наднирниюв i статевих залоз.
Тiсний взаемозв'язок нервово!, ендокринно! та iмунно! систем зумовлюють единий комплекс iмуномоделюючого процесу оргашзму тварини, що назагал проявляеться високою !х продуктивнiстю та збереженiстю.
Особливо в останш десять рокiв, фармацевтична промисловкть не тiльки вiтчизняна, але у цiлому свiтi, придiляе велику увагу розробщ технологiй одержання в^амшно-бюгенних стимуляторiв з рослин. Основними перевагами цих препарата е багатограншсть i м'яккть дi! на органiзм, вщсутшсть, як правило, побiчно! дi!, а також ускладнень пiсля довготривалого застосування [7]. З щею метою застосовують багатокомпонентш збори трав (фiтозбори), до складу яких входять один або два компоненти (рослини), що володшть iмуностимулюючою дiею. Найбiльш вiдомi iз лiкарських рослин, якi застосовуються в Укра!ш з метою профiлактики та лжування вторинних
181
iмунодефiцитiв е женьшень, алое, родюла та елеутерокок - ефективш адаптогени i засоби профшактики радiацil, вiдновлення процесiв кровотворення при радiацiйних iмунодепресiях [8, 9].
1мунна система органiзму виконуе функцiю збереження його гомеостазу, але сформованi в процес тривало! еволюци його мехашзми часто виявляються неспроможними виконувати цю мiсiю. Перманентнi проблеми тваринництва часто виявляють негативну дiю на функцюнування iмунноl системи, яка адекватно проявляеться недостатньою (поява iмунних дефiцитiв) властивктю захисних реакцiй органiзму.
Молодняк тварин з iмунодефiцитами, особливо тварини-гiпотрофiки, е групою пiдвищеного ризику, якi в першу чергу тддаються хвороботворним впливам. Швидке дiагнозування iмунодефiцитiв та з'ясування основних ланок !х патогенезуз одного боку, i значнi досягнення науки в галузi синтезу бiологiчно активних речовин з шшого боку, допоможуть практичним спещалютам пришвидшити вирiшення проблеми iмунореабiлiтацil тварин за умов промислового та радюнуклщного забруднення навколишнього середовища ^мунокорекци, iмуномодуляцil, iмуностимуляцil, iмунотерапil), знизити ризик шфекцшних захворювань.
Л1тература
1. Апатенко В.М. Ветеринарна iмунологiя i iмунопатологiя / Ки1в. Урожай, 1994.
2. Веселкин П.Н. Соотношение понятий о неспецифической й специфической резистентности на современном этапе и вопросы терминологии // Тез. Докл.11 Всесоюз. Съезда патофизиол. Ташкент. 1976. - С. 23-26.
3. Давиденко В.М. Еколопзащя тваринництва: стан i проблеми / Давиденко В.М., Кот С.П. // Зб. наук. праць Вшницького ДАУ. - Вшниця, 2008. - В.34. - Т.1. - С.9-14.
4. Демчук М.В. Ппена тварин / Демчук М.В., Чорний М.В., Захарченко О.М., Високос М П. / Харюв; Еспада, 2006. - 519 с.
5. Никулин Б.А. Оценка и коррекция иммунного статуса. - М.; "Гэотар-Медиа", 2008. - 375 с.
6. Косенко М.В. 1мунолопчш препарати у ветеринарнш практищ / Косенко М.В., Любенко Я.М. // Ветеринарна медицина Украши. - Кшв. - 2001. -№2. - С.22-23.
7. Косенко М.В., Малик О.Г. Ветеринарш фггопрепарати / Косенко М.В., Малик О.Г. / Довщник - Львiв: «СПОЛОМ», 2001. - 288 с.
8. Любенко Я.М. Вплив ф^опрепараив на iмунний статус телят // Вюник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету: Зб.наук.праць. -Бша Церква. - 2003. Вип. 25. - Ч.2. - С.151-155.
9. Любенко Я.М. Використання еколопчно чистих лжарських засобiв при виробництвi тваринницько1 продукци // Науковий вюник ЛНАВМ iм. С.З.Гжицького. - Львш. - 2005. - Т.7 (2). - Ч.6. - С.96-102.
10. Мазинг Ю.А. Нейтрофильные гранулоциты и системы защиты организма // Обзор. Арх. Патологии. 1991, т. 53. - С.70-73.
182
11. Маслянко Р.П. Основи iмунолоril /Маслянко Р.П., Кравщв Р.Й., Матвишин Т.С., Пукало Л.Я. // Науковий вкник ЛНАВМ iM. С.З.Гжицького. -Львш. - 2007. - Т.9, №3 (34). - Ч.2. - С.120-125.
12. Мозгис В.Я. Естественная резистентность крупного рогатого скота / Кн.:Повыш. резистентности животных в условиях концентрации. Рига, 1982. -С.5-16.
13. Петров Р.В. Иммунология. - М., Мир, 1990. - 368 с.
14. Федоров Ю.Н. Факторы иммунологической защиты у новорожденных животных // Бюлл. ВИЕВ, 1982, т.47. - С.60-65.
15. Bandelas A., Fearon D.T. Innate immunite. Innate pathways that control acquired immunity. Curr. Opin. Immunol., 1997, v.9, p.1-3.
16. Hodes R.J. Aging and the immune system. Immunol. Rev., 1997, v.160,
p.5-9.
17. Hong-Yin Wu, Russel M.W. Nasal lymphoid tissue intranasal immunization, and compartmentalization of the common mucosal immune system. Immunol. Rev., 1997, v.16-20, p.187-203.
18. Mayer L. Regulation of Mucosal Immune Response: Distinct Antigens and Antigen Presentic Cells. J.Clin. immunol., 1997, v.17, p.349-354.
19. Paul W.E Ed. Fundamental immunology. Third Ed., Raven Press. New York. 1993. p.1489.
20. Poulter L.W. Basis concepts in lung immunology. Res. Immunology. 1997, v.143, p.8-12.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2009
183