CC BY
153
УДК 681.518
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1Т-ТЕХНОЛОГ1Й У Б1ЗНЕС1
Н. О. Драгунова, ст. викл.
Постановка проблеми. У сучасному свт hobî iнформацiйнi технологiï (IT) стали одним i3 найважливiших чинниюв eK0H0Mi4H0r0 зростання, новою мовою дшового спiлкування, основою сучасного дiлового середовища. Вони змiнили свiтовий економiчний устрш, створили новi стандарти менеджменту i маркетингу, прискорили процеси оновлення товарiв i послуг, зблизили економiки рiзних краïн. Вiдставання будь-якого пiдприeмства, фiнансовоï установи, компанiï в галузi IT значною мiрою знецiнюe ïx досягнення, рiзко знижуе конкурентоспроможнiсть в умовах сучасного, швидко змiнного ринку.
Перюд використання iнформацiйниx теxнологiй в дiяльностi пiдприeмств рiзного профiлю зайняв уже чималий юторичний промiжок часу i, анатзуючи його, можна видiлити три основш етапи.
На першому еташ здiйснювалася автоматизацiя iснуючиx бiзнес-процесiв шдприемства.
Другий етап характеризувався розробкою нових iнформацiйниx систем та IT-реiнжинiрингом бiзнес-процесiв пiдприeмств. При цьому пропонувалася нова структура оргашзаци бiзнесу, максимально сумюна з iнформацiйними теxнологiями. У цей перюд основний наголос робився на впровадження ERP-систем (Enterprise Resource Planning System) i використання засобiв моделювання бiзнес-процесiв.
На третьому, поточному, еташ з'являеться усвiдомлення того, що шдприемства часто мають iзольованi, роз'еднанi шформацшш системи, експлуатацiя яких приводить до безглуздого дублювання, несумiсностi i додаткових витрат, стандарты пакети iнформацiйниx систем не шдходять для вирiшення бiзнес-завдань даного пiдприемства, IT-служба не виправдовуе покладених на не1' надiй тощо.
Актуальним на сьогоднiшнiй день стае питання формулювання загально1' стратегiï бiзнесу пiдприемства i добре продумана IT-стратепя як ïï невiд'емна складова частина.
Стратеги розвитку шформацшних теxнологiй розглянули у сво1'х працях вiтчизнянi та зарубiжнi автори В.Баронов, Г.Калянов, Ю.Попов, 1.Титовський, В.Пресняков, Т.Кравченко, тематика впровадження сучасних iнформацiйниx систем, реiнжинiрингу й оптишзацл бiзнес-процесiв дослiджена М.Хеммером, Д.Чамш, С.Сочневим , Г.Хулап, Ю.Тельновим.
Метою статтi е огляд основних. питань розробки та використання аритектури i стратегiï iнформацiйниx теxнологiй як важливого фактора стратепчного розвитку тдприемств.
IT-стратегiя - це частина загально1' стратегiï розвитку компанiï, в якш вказано, яким чином на основi найбiльш актуальних теxнологiй на даний момент для даного бiзнесу можливо полшшити бiзнес-процеси компанiï й отримати на цш основi додатковий прибуток.
Перше завдання правильно!' IT-стратегiï - знизити операцшш витрати i збшьшити за рахунок цього ту частину IT-бюджету, яка видiляеться для нових внутршшх проектiв на впровадження нових технологш для бiзнесу.
Друге завдання правильно1' IT-стратегiï - перетворити IT-службу iз статтi витрат, що постшно збiльшуеться, на двигун бiзнесу i зробити IT стратепчним партнером, що дозволяе збшьшити прибуток компани.
Комплекс дш iз розробки IT-стратегiï може мати таю складов^
1. Аналiз поточно1' IT-iнфраструктури, порiвняння результатiв iз тим, як повиннi працювати шформацшш системи в щеальному (оптимальному) сташ (тобто з вiдповiдними стандартами в данш галузi), розробка рекомендацiй для даного шдприемства щодо наближення до вказаних стандарт.
Аудит процесiв управлшня iнформацiйниx систем слiд проводити за мiжнародними стандартами, якими фактично е модель COBIT (Control Objectives for Information and related Technology), розроблена мiжнародною оргашзащею ISACA (Information Systems and Control Associations). Вона е систематизованим набором принципiв i рекомендацш щодо проведення аудиту процесiв управлшня IT, формалiзованим представленням кращих практик у галузi процесiв управлiння IT. Ця модель дозволяе забезпечити узгоджений шдхщ до оцiнки якостi цих процесiв у рiзниx органiзацiяx. Модель COBIT призначена для використання як зовшшшми аудиторами, так i фах1вцями IT-служб органiзацiй для планування i самооцшки процесiв управлiння IT [1].
2. Визначення рiвнi зрiлостi, на якому в даний момент перебувае компашя вщносно IT. На базi вiдповiдей, отриманих на першому еташ, можна визначитися, на якому з чотирьох рiвнiв зршост перебувае компашя, ïï вiдстаючi компоненти.
Ц рiвнi можна визначити за моделлю зрiлостi iнфраструктури вщомо1 в галузi 1Т американсько1 компани Оайпег. У нш видiляються чотири рiвнi розвитку ГГ-шфраструктури [1]: базовий, стандартизований, рацiоналiзований, динамiчний.
На базовому рiвнi (некерована ГГ-шфраструктура) в оргашзацн використовуються складш, погано сумiснi мiж собою, дороп системи рiзних виробникiв, немае ГГ-пол^ик i автоматизованих процесiв. 1Т е неефективним центром витрат шдприемства.
На стандартизованому рiвнi зазвичай з'являються централiзованi IТ-пiдроздiлу, але все ще вщсутш IТ-стратегiя, немае розумiння бiзнес вимог. 1Т-процеси все ще слабо автоматизоваш. Часто використовуються системи рiзних виробниюв, не використовуються переваги ушфшаци i штеграцп .
На рацгоналгзованому рiвнi з'являеться IТ-стратегiя, узгоджена з бiзнесом. Для оцiнки 1Т використовуються метрики, пов'язаш з основною дiяльнiстю. 1нфраструктурш системи унiфiкованi. Тут витрати на управлшня настiльними комп'ютерами i серверами е низькими. На цьому рiвнi багато компанш можуть i зупинитися - адже витрати на утримання 1Т мiнiмальнi, а запити бiзнесу 1Т вже можуть задовольняти достатньо швидко.
На рiвнi динам!чног шфраструктури йдеться вже про 1Т як про стратепчний актив. Компанп з динамiчною iнфраструктурою здатнi використовувати вщкрит за допомогою 1Т стратегiчнi можливост для ефективнiшого управлiння бiзнесом i створення конкурентних переваг. Витрати на 1Т повнiстю контролюються, забезпечуеться спшьна робота користувачiв i пiдроздiлiв, мобшьш користувачi, незалежно вiд свого мюцезнаходження, мають усi можливостi для ефективно1 роботи. Всi процеси пiдтримки автоматизоваш. На динамiчному рiвнi швестицп в технологи дають швидю, конкретнi, вимiрнi результати.
3. Аналiз уже наявно1 стратеги компани на найближчi декшька рокiв i кореляцiя IТ-iнфраструктури вщповщно до бiзнесу. Визначення, якi сервюи потрiбнi для найбiльш оптимального функщонування бiзнесу i на якому рiвнi зрiлостi вiдносно 1Т повинна бути компашя через декiлька рокiв, щоб досягти бiзнес-цiлей.
Розробка на цш стади вiдбуваеться в тiснiй взаемоди з особами, що приймають бiзнес-рiшення. З'ясовуються переваги пiдвищення рiвня зрiлостi IТ-iнфраструктури для бiзнесу. На виходi ще1 стади формуеться план стратепчного розвитку 1Т на декшька роюв, який включае бачення поетапного розгортання ктентських, серверних продуктiв, а також бiзнес-додаткiв, що найбiльш оптимально задовольняють бiзнес.
4. Розробка тактичного плану. З'ясовуеться, якими сервюами i процесами необхiдно зайнятися в першу чергу вщповщно до моделi оптимiзацil iнфраструктури, скiльки для цього буде потрiбно ресурсiв i часу.
ГГ-стратепя повинна бути зафiксована спещальним документом. Цей документ дае уявлення про зразковий змют 1Т-стратеги компани i може мiстити чотири основнi роздши:
1) Бiзнес-стратегiя компани. Короткий опис базових стратегiй розвитку компани, з якими повинна бути узгоджена i яю повинна пiдтримувати IТ-стратегiя.
2) ГГ-стратепя компанil. Опис стратегiчних напрямiв i базових принципiв розвитку шформацшних систем компанil. Декомпозицiя дозволяе побудувати дерево цшей. Проводиться аналiз ризиюв i вибираеться найбiльш оптимальний для компанл сценарiй розвитку 1Т. Формуються загальш пiдходи до реалiзацil досягнення стратегiчноl мети. Розробляються критерil досягнення успiху, основнi критерil оцiнки функщонування i розвитку iнформацiйних систем.
3) ГГ4шщативи компанil. Конкретнi 1Т-проекти, яю повиннi бути здiйсненi в рамках реалiзацil IТ-стратегil. Кожна з шщатив повинна бути пов'язана з поставленими стратепчними цiлями, реалiзовуватися вiдповiдно до керiвних принципiв i охоплювати одну або декшька шформацшних систем.
4) Управлшня реалiзацiею 1Т-стратеги. Розподiл ролей i обов'язкiв керiвникiв компанil при реалiзацil IТ-стратегil.
Важливим складовим елементом розробки 1Т-стратеги i одним з еташв процесу управлiння стратегiею 1Т е формування плану реалiзацil 1Т-проекпв. Перед ухваленням тако1 програми визначаються критери, якi повиннi застосовуватися при виборi i затвердженнi проектiв, i проводиться оцiнка вiдповiдностi проектiв, що ведуться, або запланованих, створюванiй стратеги. Цей процес позначаеться як управлшня портфелем ГГ-проекпв. Принципи управлiння портфелем 1Т-проекпв е одночасно й шструментом ухвалення рiшень про iнвестування в проекти разом iз фiнансовими шструментами ухвалення рiшень.
Сукупний портфель IТ-активiв включае як складовi прикладнi системи i технологiчну iнфраструктуру, а саме, наступи чотири компоненти: базовi транзакцшш прикладнi системи, iнформацiйнi (що дають переваги,) прикладш системи, iнновацiйнi (стратепчш) прикладнi системи, iнфраструктура [2].
Типовий, середнш для pi3H^ типiв шдприемств та iндустрiй розподiл витрат на 1Т-проекти
можна подати у такому виглядк
З наведених даних видно, що швестици в iнфраструктуру отримують у середньому 54 % вщ загальних витрат на iнформацiйнi технологи. У цш галузi е максимальш можливостi отримання вимiрних результатiв у формi економп витрат.
На базовi транзакцiйнi прикладнi системи в середньому витрачаеться 13 % бюджету. Характерною особливютю цих систем е те, що додатковi витрати на новi транзакцп нiкчемно малi, якщо система вже шстальована i е необхщна iнфраструктура.
1снуе позитивна статистична залежшсть мiж збiльшенням iнвестицiй у базовi транзакцiйнi системи i таким важливим фшансовим показником як повернення на основш фонди. В той же час компанп, якi бiльше iнвестували в базовi транзакцiйнi системи, мали менше зростання обороту. Тобто, це швестици з вiдносно невисоким ризиком, але з достатньо надiйною, хоч i не завжди високою, вщдачею.
Компанп, якi бiльше iнвестували в прикладш системи, що дають шформацшш переваги , мали коротший цикл виведення нових продуктiв на ринок, вищу якiсть сво!х продуктiв, здатшсть гнучкiше мiняти цiни. При цьому ефектившсть таких систем оцiнюеться як висока, якщо вони реалiзованi на рiвнi бiзнес-пiдроздiлiв, де вони ближче до керiвництва, що ухвалюе повсякденш рiшення. Тобто, проекти створення цього типу систем е бшьш ризиковими, i при цьому ефективнiсть 1х використання залежить вiд рiвня оргашзаци решти управлiнських процесiв.
1нвестицп в шновацшш (стратегiчнi) прикладнi системи мають на метi отримання конкурентних переваг. Компани, яю iнвестували бiльше в шновацшш системи, в середньому мали вищу вартють свое! робочо! сили, 1м був потрiбний тривалiший час для отримання позитивного повернення на основш фонди. Але для них був характерний швидший вихщ на ринок; !х продукти i послуги сприймалися клiентами як якiснiшi i, отже, вони готовi були платити бшьше; компанп мали бiльший оборот iз розрахунку на одного сшвроб^ника.
У галузi стратеги використання IT i проектування систем рiвня шдприемства останнiми роками найбiльший прiоритет отримав архтектурний пiдхiд.
Архiтектура пiдприемства, яка об'еднуе бiзнес-архiтектуру й IT-архiтектуру масштабу шдприемства, показуе, як пов'язаш мiж собою всi елементи ведення бiзнесу, у тому числi i з шформацшними технологiями, i дозволяе забезпечити досягнення стратепчно1 мети пiдприемства. Розробка архтектури пiдприемства дозволяе вирiшити одну з ютотних проблем - взаемодда бiзнесу й IT.
IT-архiтектура шдприемства включае арх1тектуру iнформацil, архiтектуру додатюв, технологiчну архiтектуру .
Застосування шформацшних технологiй для вирiшення бiзнес-проблем можна розподшити на наступнi процеси, що йдуть паралельно: моделювання iнформацil (розробка архтектури iнформацil), яка забезпечуе виконання бiзнес-процесiв пiдприемства (задоволення iснуючих вимог до шформацн), формування портфеля прикладних систем (визначення архiтектури додаткiв), яю обробляють цю iнформацiю вiдповiдно до деяких функцюнальних вимог, побудова шфраструктури (формування технологiчноl арх1тектури), яка забезпечуе роботу прикладних систем на рiвнi, описаному в операцiйних вимогах (надшшсть, масштабованiсть тощо).
Найбiльш вiдомими методиками опису архтектури пiдприемства е модель Захмана, модель архтектури Gartner, методика META Group, методолопя TOGAF (The Open Group Architectural
Рис. Розподш витрат на 1Т-проекти
Framework), NASCIO, модель «4+1», стратепчна модель архтектури SAM, архтектурш методики Microsoft та ш.
Висновки. Без наявносп арxiтектури пiдприемства й IT-арxiтектури неможливо забезпечити керiвництво розвитком iнформацiйниx технологш в оргашзащях, управляти iнвестицiями в IT, що наявно показуе досвщ зарубiжниx краш.
Висока конкуренцiя, вщкриття нових ринкiв або напрямiв бiзнесу, якi е вигiднiшими бiзнесу, шж були на момент створення бiзнес-стратегiï, можуть обумовити пошук, упровадження та використання шших теxнологiй, якi дозволять виршувати цi проблеми. Необxiднiсть упровадити ïx щонайшвидше, дешевше, так, щоб цi теxнологiï були максимально штегроваш й ефективно працювали, робить правильно розроблену IT-стратепю особливо важливою.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА:
1. Данiлiн А. Аритектура та стратегiя. «^ь» та «Янь» шформацшних технологш шдприемства / Даншш А., Слюсаренко А.- М. Интернет-Ун-т информ. технологий, 2006.
2. Weill P. Managing the IT Portfolio (Update Circa 2003) / Weill P., Aral S. Sloan School of Management Massachusetts Institute of Technology, Research Briefing. - Volume 3. - Number 1C. -March 2003.
УДК 681.518
Пщвищення ефективност 1Т-технологш у бiзнесi /Н. О. Драгунова //Вкник ПридшпровськоТ державноТ академп будiвництва та арх^ектури. - Дшпропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 12. -С. 48-51. - рис. 1. - Бiблiогр.: (2 назв.).
Розробка 1Т-стратеги як частини стратеги шдприемства, яка складаеться з аналiзу сшльно! стратеги бiзнесу, юнуючих процесiв, аудиту iснуючих iнформацiйних систем, аналiзу iнформацiйних систем, що пропонуе ринок, та прогнозiв !х розвитку, розробки рекомендацш, щодо розвитку шформацшно! iнфраструктури пiдприемства, документування IТ-стратегii з вказiвками, щодо термiнiв, прiоритетiв, результат та iнвестицiй стае необхiдною складовою стратегii пiдприемства. Створення IТ-архiтектури як частини архтектури пiдприемства дозволяе виршити одну з важливих iснуючих проблем-взаемодда бiзнесу та 1Т. Розгляд цих питань у контекстi системного аналiзу дозволяе зробити висновок, що при неефективному використанш 1Т на шдприемств^ воно не матиме переваг перед конкурентами в еру глобалiзацii .
