Найменша варiацiя оцiнок параметрiв вибiрок спостерiгалася у реаль заци запропонованого способу мовою С++ i давачем рiвномiрних чисел Хп+1 = 48271 ХптоС(231 -1) [5], приведеного до дiапазону Л(0;1) без втрати точносл, та у реатзащ! на Фортранi з давачем 2п = (Хп - Уп)тоС(231 -1) [5], де Уп+1 = 40692Уп тоС(231 - 249), а Лп(0; 1)=гп /231.
Оскiльки у жодному з дослiджених випадкiв не було пiдстав вiдхили-ти статистичну гiпотезу про можлившть опису тестових вибiрок законом роз-подiлу Ерланга, запропонований спосiб генерування псевдовипадкових чисел може бути застосований в iмiтацiйному моделюванш автоматизованих ви-робничих систем деревообробно! галузi. Найдоцшьшше його застосовувати у випадку моделювання високостабiльних, але ще не детермшованих тривалос-тей технологiчних операцiй.
Л^ература
1. Дудюк Д.Л., Загвойська Л.Д., Максимiв В.М., Сорока Л. Я. Елементи теори авто-матичних лшш. - Киíв-Львiв: 1ЗМН, 1998. - 192 с.
2. Максимiв В.М. Моделювання процеав функцiонування автоматизованих лшш дере-вообробки. - Львiв: УкрДЛТУ, 1997. - 184 с.
3. Дудюк Д.Л., Максимш В.М., Сорока Л.Я. Моделювання i оптимiзацiя технолопч-них потокiв лiсопереробки. - К.: 1СДО, 1995. - 418 с.
4. Пех П.А. ОбГрунтування параметрiв та структури рамних деревнопильних лiнiй (на прикладi лiсопильних пiдприeмств Украíни). - Львiв, 1999. Дис.... канд. техн. наук - 137 с.
5. Кнут Д. Искусство программирования, том 2. Получисленные алгоритмы. - М.: Изд. дом "Вильямс", 2000. - 832 с.
6. Мисик М.М. Щодо чисельного аналiзу ефективност функцiонування високостабшь-них автоматизованих виробничих систем деревообробно! промисловостi// Науковий вiсник: збiрник науково-техшчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.13. - С. 45-50.
УДК 674:047 Доц. Л.Я.Сорока, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 АВТОМАТИЗОВАНИХ Л1Н1Й СТОЛЯРНО-МЕБЛЕВОГО ВИРОБНИЦТВА
Розглядаються шляхи шдвищення ефективност лiнiй столярно-меблевого ви-робництва.
Doc. Lu.Ya. Soroka - USUFWT The increasing of the furniture production effectiveness
The way of the furniture production effectiveness are investigated.
Сучасне промислове виробництво e сукупшстю гнучких виробничих комплекив (цехового pÎBra), систем i служб, якi забезпечують взаeмодiю та управлiння всieю господарською дiяльнiстю за допомогою ЕОМ, нацшене на реалiзацiю "малолюдно!'" технологи, здатне випускати широку, постiйно об-новлювану номенклатуру виробiв i гнучко реагувати на зовнiшнi та внутрш-ш збурення з метою забезпечення роботоздатносп. Основою такого вироб-ництва в будь-якш галузi e гнучкi автоматизоваш (чи автоматичнi) лiнiï та
58
Сучасш теоретичнi розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
Науковий вкник, 2002, вип. 12.5
потоки (ГАЛП). Як об'екти проектування i управлiння вони належать до нового класу систем, що вiдрiзняються своею складнiстю, комплекснiстю, бага-тофункцюнальшстю i стохастичнiстю.
Дуже важливо ще на стади розробки й проектування таких ГАЛП оць нити !х продуктивнiсть, собiвартiсть виготовлювано! на них продукци та iншi кiлькiснi показники якосл !х функцiонування, бо виготовлення дослвдних зразкiв i 1х натурне випробовування надто дорого обходяться для виробниц-тва. Проте, це, як виявляеться, не проста проблема. Ще складшше синтезува-ти оптимальш варiанти ГАЛП з наперед встановленими характеристиками i параметрами.
1снуюча дотепер практика проектування технолопчних лiнiй в рiзних галузях виробництва, в тому чи^ для виробництва круглих сортиментав, пи-ломатерiалiв, виробiв з деревини, i аналiзу процесу !х роботи не враховуе повною мiрою сукупного впливу iмовiрнiсних чинникiв на процес функцю-нування автоматизованих потоюв i лiнiй. Вони базуються в основному на найпростших наближених моделях i результатах моделювання лише окре-мих варiантiв лшш i не можуть забезпечити ш порiвняльного аналiзу та оцш-ки ефективноста рiзноманiтних варiантiв лiнiй, т оптимiзацii !х параметрiв i компонування.
Основш причини становища, що склалося, такк
• вiдсутнiсть достатньо розроблених прикладних математичних методiв для аналiзу взаемоди верстатiв i допомiжних механiзмiв у процеи 1х роботи;
• недостатне значения процеав взаемоди основного устаткування мiж собою та з допомжними механiзмами в технологiчних лiнiях;
• недооцшка вимог оптимальност параметрiв автоматизованих лшш та вироб-ничих систем у цшому;
• слабкий розвиток, недостатнi матерiальне, методичне i програмне забезпе-чення САПР проектних i проектно-конструкторських органiзацiй.
Вибiр принципових проектних варiантiв ГАЛП у цiлому, !х структур-но-компонувальних схем як для машинобудування, так i для шших галузей виробництва, в тому чи^ лiсопромислового комплексу, базуеться на розра-хунку продуктивностi, надiйностi, економiчноi ефективность Але методи цих розрахункiв розроблеш ще недостатньо. Основнi труднощi при оцшщ очшу-вано! продуктивностi полягають у визначеннi розрахункового коефiцiента мiждiльничого та мiжверстатного накладання втрат робочого часу. Ця проблема сто!ть перед спецiалiстами вже майже швстолггтя. I розв'язувати И ще складно, бо найпростша лiнiя, що складаеться з двох верстатiв чи дшьниць, характеризуеться багатьма параметрами, що описуються iмовiрнiсними за-лежностями. Тим бшьше, коли мова йде про об'еднання в лши п'яти-десяти верстатiв разом з мехашзмами живлення, буферними пристроями. До того ж, в теори ймовiрностей i теори масового обслуговування ще не зроблено навггь методiв аналiзу таких систем.
Комплексна проблема аналiзу i структурно-параметричного синтезу ГАЛП подшяеться на ряд самостiйних завдань, з яких найбшьш важливе мю-це посiдають такi:
• оцшка величини накладених втрат робочого часу i продуктивностi ГАЛП за-лежно вщ структури, компонування i парамет^в складових елеменлв, ста-тистичних характеристик технолопчних операцш;
1. Нов1 технологН' в деревообробному та меблевому виробництвах
59
• узгодження параметрiв основного i допомiжного обладнання, що входить до одно! ГАЛП;
• погодження продуктивностей верстатiв, агрегатав i дiльниць в ГАЛП;
• вибiр числа i мiсткостi пристро1в для мiжоперацшних запасiв, що подшяють ГАЛП на окремi дiльницi;
• рацюнальний розподiл обмежених мiжоперацiйних запаив мiж дшьницями ГАЛП;
• вибiр найбiльш ефективно! послiдовностi продуктивностей верстатав, агрега-тiв i дiльниць з визначеними параметрами в ГАЛП;
• визначення послвдовносп запуску на обробку рiзних типiв деталей i заготовок;
• визначення оптимального розмiру парта заготовок i деталей, що послвдовно запускаються на обробку;
• створення та впровадження САПР i АСНД в науково-дослiдних i проектно-конструкторських установах.
Цi проблеми ставляться i розв'язуються в багатьох галузях в рiзних крашах свггу вже протягом бiльш як швстолггтя. Однак повнiстю вони так i не розв'язанi. Крiм того, розвиток виробничих систем, 1х постiйне удоскона-лення породжують новi проблеми i завдання.
В Украшському державному лкотехшчному унiверситетi сьогоднi розробляються методи аналiзу i синтезу ГАЛП для лковиробничого комплексу, якi спрямованi на розв'язання вказаних вище проблем i для iнших галузей виробництва. На пiдставi результатiв бiльш як двадцятип'ятирiчних дослвд-жень тут розроблено ушверсальну методику моделювання процесу роботи широкого класу ГАЛП рiзноманiтного призначення, структури i компонуван-ня. В основу моделювання покладено узагальнену багатофазну систему масо-вого обслуговування ерлангового типу. Вона дае змогу моделювати i оцшю-вати юльюсш показники якосл функцiонування ГАЛП у лiсозаготiвельному, лшопильному, деревообробному та iнших виробництвах i шляхом статистич-ного моделювання розв'язувати завдання першо'1 групи.
За допомогою методiв теори масового обслуговування та iмiтацiйного моделювання розв'язано завдання i трьох наступних груп для ГАЛП посль довного компонування. Отриманi результати узагальнюються для бiльш широкого застосування. На 1х пiдставi розробляються аналггичш залежностi ввд-повiдного призначення.
Аналопчними методами з певним устхом розв'язуються i наступнi завдання синтезу ГАЛП у рiзних галузях лковиробничого комплексу. Для цього використовуеться наявне у нас математичне, програмне i апаратне за-безпечення. Розробляеться i освоюеться нове програмне i математичне забез-печення для розв'язування видшених тут проблем як у звичайному режим^ так i в умовах застосування САПР.
Поряд з цим проводяться дослвдш роботи в галузях люовиробничого комплексу з метою визначення кола об'екпв i галузi адекватного застосування розроблених методiв аналiзу i синтезу ГАЛП. Удосконалюються i узагальнюються самi алгоритми 1х застосування не лише в лшовому комплексi, а й у сумiжних галузях виробництва. Отримана таким чином нова шформащя використовуеться в навчально-науковш дкльносл, передаеться зацiкавленим навчальним, науково-дослiдним i проектно-конструкторським закладам.
60
Сучаснi теоретичш розробки в деревообробному i меблевому виробництвах