CC BY
14
УДК 378-057.4
Н. Ф. Стеблюк,
м. Донецьк
П1ДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНО! ПОТРЕБИ У ФАХ1ВЦЯХ
З ВИЩОЮ ОСВ1ТОЮ
Одним iз головних завдань модершзацп вищо! освiти е усунення значних структурних неввдповГдно-стей мiж потребами економiки та обсягами i структурою тдготовки й перепiдготовки фахiвцiв шляхом стратепчного планування розвитку прiоритетних га-лузей економiки та !х збалансованого кадрового за-безпечення [1, с. 92]. Саме державне замовлення е важливим чинником регулювання вищенаведених про-цесГв, що мае величезне значения для Гнноващйно! системи кра!ни та розвитку людського катталу. Найбiльш важливою i складною проблемою е визна-чення потреби держави у фахГвцях з вищою освiтою, i добре ведомо, що юнукт методи визначення потреб далек вiд досконалих.
Над щею проблематикою працювали i плiдно пра-цюють багато економiстiв, науковщв. Заслуговують на увагу матерiали Л. Антошшно!, В. Боброва, Т. Боголiб, А. Гуржiй, В. Гапон, Н. Верхоглядово!, I. Калеиюк, К. Корсака, С. Нколаенко, В. Сафоново! стосовно перспектив розвитку вищо! освгти та визначення потреби держави у фах1вцях з вищою освiтою в Укра!нг Нау-ковцi зазначають, що складносп з визначениям потреб у минулому, набагато зростають в нишшнш перь од у зв'язку з величезним прискоренням темпiв нау-ково-техиiчного прогресу, iнформацiйних техиологiй, нових напрямiв наукових дослiджень.
На цей час МГмстерство освiти i науки Укра!ии не приймае вiдповiдних заходiв щодо розробки нових методологiчних тдходав до визначення державного замовлення на тдготовку кадрiв з вищою освГтою.
Огляд зарубiжного досвiду свiдчить, що для визначення перспективно! потреби держави у фахiвцях з певним рiвнем квалГфГкацп науковцi пропонують запроваджения граничного лiмiту загально! кшькосп мiсць для прийому студентiв у вищу школу, зважа-ючи на кадрове, фiнансове, iнформацiйне та шше ресурсне И забезпечения з розподшом лiцензованих обсягiв прийому серед кращих закладiв на кон-курснiй основг Тобто такий лiмiт доцшьно встано-вити в обсязi не бшьше половини чисельностi осiб, як щороку здобувають повну середню освiту (такий тдх1д використовують у Швецп). Для Гншо! половини осiб лщензоваш мiсця могли б бути визначеш у ВНЗ I—II рiвнiв акредитацп та професiйно-техиiчних навчальних закладах [2, с. 23].
Для бшьшосп кра!н Заходу «державне замовлення» сформовано, насамперед, на основi реальних потреб економiки, а потреби особистосп задовольняють-ся за рахунок само! особистосп. У Шмеччиш не готу-ють фах1вщв з яко!сь спещальносп, якщо немае твердого переконання в необхiдностi таких фахiвцiв на ринку пращ. У Великий Британл встановлюють квоти на тдготовку фах1вщв мiнiстерства — охорони здоров'я, оборони та освгти [3].
Розв 'язання наведеиих вище теоретичиих Г практич-иих завдань неможливе без науково обгрунтовано! методики визначення перспективно! потреби держави у фах1в-цях з певним рГвнем квалГфжащ!; визначення обсяпв !х тдготовки у вищих навчальних закладах; прогнозування коиIиигеиIу студентов та чисельносп випускииюв.
Усе викладене тдтверджуе необхвднють розробки нових тдходГв щодо мехашзму формувания державного замовлення, як сприятимуть тдвищению ефективносп використання кошт1в державного бюджету, спрямованих на тдготовку висококвалГфГкованих кадрГв та забезпеченню держави фах1вцями з вищою освгтою вГдповщно до прюритетних державних потреб.
Визначальним фактором, який впливае на ситуа-щю у сферГ вищо! освгти, е демографГчний. Даш Дер-жкомстату свГдчать, що в Укра!ш за перюд з 1973 до
1982 р. чисельшсть народжуваних в середньому скла-ла 736 тис. дГтей на рш, в 1983 — 1986 рр. народжу-валося бшьше 770 тис. дГтей, в 1987 — 1988 рр. !х було вже 755 — 744,1 тис., а з 1989 р. спостерГгаеть-ся падшня народжуваносп: з 691 тис. осГб (1989 р.) до 376,5 тис. (2001 р.) [4, с. 27; 5, с. 349]. Слад заз-начити, що найбшьша кшьшсть народжуваних була в
1983 р. (808 тис. оаб), найменша — у 2001 р. (376,5 тис. осГб).
ПорГвняно з 1991 р. у 2006 р. ильшсть народже-них дГтей зменшилася на 170,4 тис., що закономГрно призведе до зменшення чисельносп учшв у загально-освгтшх середшх закладах, а також Г студентов у вищих навчальних закладах у перспектива
АналГз матерГалГв щодо прийому до вищих навчальних закладГв Укра!ни за перюд з 1990 — 1991 по 2008 — 2009 навчальний рш свГдчить про стшку тенденщю зростання кшькосп оаб, як вступили до ВНЗ III — IV рГвня акредитащ! (з 174 тис. осГб до 425 тис. осГб, тобто на 251 тис. осГб), а в закладах I — II
30 -:-:-
ЕкономГчний вюник Донбасу № 1 (19), 2010
рГвшв акредитаци зменшився за цей час (з 241 до 114 тис. оаб, тобто на 123 тис. оаб). Дослвдники вважа-ють, що така динамша юльюсних змiн контингенту студентов у вищих закладах вiдбулася не тшьки за умов демографГчно! кризи, а також через [6, с. 124]:
• запровадження багатоканального фшансуван-ня вищо! освiти, у тому числГ платного навчання;
• поступове нарощування обсягiв державного за-мовлення;
• створення вищих навчальних закладiв недержавно! форми власностi.
Конкуренщя мiж державними вищими навчальни-ми закладами у питаннях набору студенпв на навчання виникла у випадку зниження обсяггв асигнувань iз за-гального фонду бюджету, тому з'явилися об'ективш пе-редумови кDмерцiалiзацii та вщповщно! змiни прюритетв у перелщу спещальностей; практично всi вищi навчальнi заклади I—IV рiвнiв акредитаци проводять прийом студентов на комерцшнш основi, тобто за контрактом.
Як свщчать фахiвцi, зростання платного навчання протягом останнх 2002 — 2008 рр. можна пояснити щорiчним збiльшенням дохода населення на 30 — 40 %. Враховуючи те, що «розмГр плати за весь строк навчання... не може змiнюватися протягом усього строку навчання» (п. 6 ст. 64 Закону Укра!ни «Про вищу освГту»), вартють навчання для студентiв зростала щорiчно на 10 — 20%. Таким чином, вища освiта стае бшьш доступною для населення Укра!ни.
Однак протягом останшх роив зпдно з постановами КМУ щодо обсяпв тдготовки фахiвцiв за дер-жавним замовленням, спостерiгаеться поступове збшьшення прийому студентов до вищих навчальних закладiв за держзамовленням i для вах ВНЗ Укра!ни, i для вузiв, тдпорядкованих Мiнiстерству освiти i науки, що зумовлено необхвднютю забезпечення вико -нання п. 1 ст. 64 Закону Укра!ни «Про вищу освггу» щодо забезпечення навчання за кошти державного бюджету не менше як 100 студентов на кожи десять тисяч населення в державних вищих навчальних закладах I — II рГвшв акредитаци та 180 студентов у вищих навчальних закладах III — VI рГвшв акредитаци [7]. У 2006 — 2007 рр. кшьшсть таких студентов у ВНЗ III — IV рГвшв акредитаци становила вГдповщно 173 та 178 оаб, у вищих навчальних закладах I — II рГвшв акредитаци — 52 та 50 оаб [8].
Зростання обсяпв державного замовлення при-звело до зменшення контингенту студентiв, як навча-ються за власнi кошти, а саме: у 2008 р. на денну форму навчання державних вищих навчальних закладiв I — II рГвшв акредитаци за рахунок коштгв державного бюджету зараховано 62% вах студентов (у 1999 р. — 56,3 %), за рахунок коштгв фГзичних Г юридичних осГб — 38% (1999 р. — 31,2%), у закладах III —IV
рГвшв акредитаци — вадповадно 59% (1999 р. — 48,3%) та 31% (1999 р. — 38,4%).
Слад зазначити, що держава тривалий час зали-шалася першочерговим замовником на тдготовку студентов та видгляла кошти на утримання й розвиток вищих закладав освГти у перюд переходу до ринкових умов господарювання. НовГ соцгальн умови, зумовлеш пе-реорГентащею суспшьства на ринковГ вГдносини, забез-печили створення широко! мереж навчальних заклада недержавно! форми власносп, яка розширила доступ молод до освГти, можливост !! професшного вибору.
З огляду на вищевикладене стае за необх1дне проаналГзувати реальну ситуащю, яка склалася у сферГ вищо! освГти, та з'ясувати необхвдний обсяг державного замовлення на тдготовку фахГвщв з вищою ос-вГтою. Як вище зазначено, з 1989 р. спостерГгаеться падГння народжуваност дГтей. Ця тенденщя свГдчить про рГзн можливост навчання у ВНЗ за державним замовленням дГтей, народжених у рГзн роки.
Наведена динамша на рис. 1. 1 указуе на зростання держзамовлення в перюд 2003 — 2008 рр. при зменшеннг кшькосп народжених 17 роив тому, що свщчить про бгльшу можливють молод навчатися за держзамовленням, нгж у молодих людей, яю вступалиу 2000—2002 рр., а саме: якщо проаналГзувати можливють молодих оаб, народжених у 1983 р., яю вступали у ВНЗ у 2000 р., то вщношення !х кшькостей 808/90,5 складае 8,93, а ввдно-шення кшькосп молодг, народжено! у 1991 роцг, яка вступала до ВНЗ у 2008 р., складае 630,8/122=5,17.
Проведене дослГдження дае тдстави стверджу-вати про доцшьнють визначення коефщгента можливосп вступу у ВНЗ за держзамовленням на тдготовку фахГвцгв для державних потреб.
Запропоновано визначення коефщента за формулою:
У
к, =
х,.
де Ki — коефщент можливосп вступу у ВНЗ за держзамовленням;
X i — прийом за держзамовленням, осГб; У^ — кшьшсть народжених в (ь!7)-ому роцг,
оаб;
I — ргк. ТодГ
К 2000
кшьшсть дтей, як1 народилися у 1983р. прийом за держзамовленням у 2000р. У розрахунках
к = -808 = 893 •
2000 90 5 ' навчальних закладгв за державним замовленням.
H. Ф. С^блюк
Рис. 1.1. Динамжа народжуваност дiтей та мoжливoстi ïx вступу до вищих навчальних зaклaдiв
Сл1д в1дзначити, що цeй кoeфщieнт He e peальним eфiцieнт дае yявлeння про гiпoтeтичнy можлив1сть всту-
фактом можливост1 BCTyny в i-oMy роц1, тобто He bcí ny до ВНЗ кожно'1 молодо!' особи чepeз 11 рок1в п1сля
молод1 люди, як1 народилися 11 роюв тому, встyпа- наpoджeння з ypахyванням дом1нуючого дeмoгpафiч-
ють до вищих навчальних заклад1в за дepжавним за- ного фактору
мoвлeнням. Можна припустити, що навeдeний ко - Розраховаш кoeфiцieнти можливост1 вступу y
р\к ступу
- - Коефщ1енти можливостей вступу до ВНЗ 1 — 11 р1вннв акредитацм —■-Коефщ1енти можливостей вступу до ВНЗ III—IV р1вьмв акредитацм
Рис. 1.2. Аналiз коефщен™ можливостей вступу до вищих навчальних закладiв молод^
яка народилася у 1973 — 1991 рр.
2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09
рк вступу
» Коефщенти можливостей вступу до ВНЗ МОН за денною формою навчання -бюджет у^х 17-рiчних
— Коефiцieнти можливостей вступу до ВНЗ МОН за денною формою навчання -бюджет випускниюв шюл
- -А- - Коефщенти можливостей вступу до ВНЗ МОН у^х 17^чних -х- - Коефiцieнти можливостей вступу до ВНЗ МОН випускниюв шюл
Рис. 1.3. Аналiз коефщенпв можливостей вступу до ВНЗ, як пiдпорядкованi МОН УкраУни
ВНЗ молодих людей, як народилися у 1973 — 1991 рр., за останш чотири роки (2005 — 2008 рр.) шдтверджують високий рiвень охоплення кшькост осiб, якi навчаються у вищих закладах освгги III — IV рiвня акредитацп, тобто кожна молода особа, яка народилася у 1987 — 1991 рр., мае можливють на-вчатися у вищих закладах освгги III — IV рiвнiв акредитацп (у 2005 — 2006 та 2008 — 2009 рр. цей показник дорiвнюе 1,48). Коефщенти можливостей вступу до ВНЗ Украши I — II рiвнiв акредитацп за розрахунками зростають, тобто, якщо у 1990 р. ко -жен третш вступав до ВНЗ, то в 2008 р. кожен п'ятий (рис.1.2). Це можна пояснити тим, що проголошен -ня «Болонського процесу» найголовнiшим у Gвропi i твердження про повну обов'язковiсть отримання дипломiв бакалавра та магiстра значно знизило для молодi привабливiсть навчання у ВНЗ I — II рiвнiв
акредитацп [9, с. 3]. Тому молодь сьогодш вибирае для навчання ушверситети, академп й iншi ВНЗ III — IV рiвнiв акредитацп.
Результати розрахункiв коефщента можливостi навчання за держзамовленням для вузiв, якi тдпоряд-кованi МОН Украши, свщчать, що випускник загаль-ноосвiтнього закладу у 2000 р. один iз шести мав мож-ливiсть навчатися за держбюджетом за денною формою навчання, то у 2008 р. — один iз п'яти; за денною i заочною формою навчання у 2000 р. — один iз п'яти, у 2008 р. — один iз чотирьох (рис.1.3).
Якщо аналiз проводити стосовно уах 17^чних молодих людей, то молода особа, яка народилася в 1983 р., мала можливють одна iз одинадцяти навчатися за держзамовленням, у 1991 р. — одна iз семи. Якщо аналiзувати денну й заочну форму навчання, то для молодi 1983 р. народження — одна iз дев'яти, а
1991 року народження — одна i3 шести мала мож-ливiсть навчатися за держзамовленням.
Незважаючи на те, що в динамщ на перiод з
2005 — 2010 рр. в щлому по Украш прогнозуеться перспективне зменшення потенщйних абiтурiентiв ви-щих навчальних закладiв : 15-вiковоï групи населення на 26 %, а 17-вiковоï групи населення на 23 %, проте за вище наведеними даними спостерiгаеться тенден-цiя щодо збшьшення держзамовлення, починаючи з
2006 р., що свiдчить про вiдсутнiсть розрахунив не-обхiдноï кiлькостi спецiалiстiв.
Слад зауважити, що запропонований пiдхiд обу-мовлюе визначення потреби у фахiвцях з вищою ос-вiтою за держзамовленням за допомогою коефiцiента можливосп, який враховуе рiк народження i рiк всту-пу молодi й може бути застосований для визначення нормативу прийому у вищi навчальн заклади й одер-жання прогнозованих оцiнок щодо перспектив роз-витку вищоï освiти в Украïнi.
За таких умов важливого значення також набувае управлiння фшансовими й матерiальними ресурсами, а саме ращональне використання кошпв, що витрачають-ся на тдготовку фах1вщв з вищою освггою за держав-ним замовленням i формування нових умов здшснення фшансово-господарсько1' дiяльностi вищих навчальних заклада, що потребуе подальших дослiджень.
Лiтература
1. Вища освiта Украши — европейський вимiр: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. — 2008.
— № 6. — С. 92 — 125. 2. Луговий В.1. Системна модершзащя педагопчно1' i науково-педагопчно1' осв-гти — необхiдна умова забезпечення освiтньоï якостi / В. I. Луговий // Вища освгга Украш. — 2009. — № 1.
— С. 20 — 25. 3. Корсак К. Що ж таке «ефективна освгга» / К. Корсак, А. Похресник // Науковий свгг. — 2009. — №7. — С. 4 — 6. 4. Украшська РСР у цифрах у 1989 рощ: Корот. стат. довщ. /держкомстат УРСР / вщп. за випуск В. В. Савченко. — К. : Технша,1990. — 270 с. 5. Статистичний щорГчник Украши 1999. — К. : Техшка, 2000. — 648 с. 6. MaKpoeKOHOMi4He прогнозування системи вищо1' освпи Украши — прю-ритетний напрям ïï розвитку : монографiя / В.Я. Бобров, В.€. Сафонова. — К. : Полiграфiчний центр «Ри-зографiка», 2007. — 214 с. 7. Закон Украши «Про вищу освпу» : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В.Г Кременя. — К., — 2002. — 323 с. 8. Вакарчук I.
Мета реформ у вищш школi — якгсть i доступнють освгти / I. Вакарчук // Вища школа. — 2009. — №4.
— С. 3 — 30. 9. Каленюк I. «ВибуховЬ явища у вищш освт / I. Каленюк, К. Корсак // Науковий свгг.
— 2009. — № 5. — С. 2 — 4.
Стеблюк Н. Ф. Пщходи щодо визначення пер-спективно'1 потреби у фа\1вця\ з вищою освггою
Обгрунтовано необхгдшсть i розглянуто перспективи розвитку вищо1 освгти в Украшг Визначено ос-новнг чинники, що зумовлюють кшьшсш змГни контингенту студенпв у вищих навчальних закладах. Зап-ропоновано визначення коефщента можливост всту-пу абГтурГентГв у вищГ навчальнг заклади за держав-ним замовленням.
Ключовi слова: вища освгта, фшансування, ко-ефадент можливосп вступу, вищГ навчальнг заклади, державне замовлення, прогнозування.
Стеблюк Н. Ф. Подходы к определению перспективной необходимости в специалистах с высшим образованием
Обоснована необходимость и рассмотрена перспектива развития высшего образования в Украине. Определены основные факторы, которые предопределяют количественные изменения контингента студентов в высших учебных заведениях. Предлагается определение коэффициента возможности поступления абитуриентов по государственному заказу в высшие учебные заведения.
Ключевые слова: высшее образование, финансирование, коэффициент возможности поступления, высшие учебные заведения, государственный заказ, прогнозирование.
Steblyuk N.F. Attitudes to estimating the prospective needs of specialist higher education
In the article the necessity of higher education in Ukraine is grounded as well as its prospective are considered. The main factors determining the quantitative changes of higher schools students contingent have been stated. The methods of estimating the coefficient of opportunity for the graduates' entering the higher schools according to the state order have been suggested.
Key words: higher education, financing, higher school entering opportunity coefficient, higher schools, state order, prediction.
Стаття надГйшла до редакци 23.12.2009
Прийнято до друку 26.02.2010
