Підходи до вивчення структури деревних і кущових рослин у дендропарках і парках Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 634.017 Наук. cniepo6. В А. Втенко1, канд. бюл. наук;

проф. В.П. Шлапак2, д-р с.-г. наук; доц. I.I. Мостов'як2, канд. с.-г. наук

П1ДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ДЕРЕВНИХ I КУЩОВИХ РОСЛИН У ДЕНДРОПАРКАХ I ПАРКАХ

На ochobî вивчення лггературних джерел та власних спостережень дослщжено структуру деревних та кущових рослин, яга зростають в дендропарках i парках. ОбГрунтовано взаемозалежшсть пiдземноï та надземно'' структури цих деревних i кущових рослин. Запропоновано основш напрямки (шдходи) для проведення комплексного вивчення структури деревних та кущових рослин, яга ростуть в дендропарках i парках. Встановлено, що комплексне вивчення надземно' та шдземно'' структури цих рослин дае змогу подовжити 'х бюлопчний вж та створювати довговiчнi декоратив-нi насадження з рiзних видiв i форм.

Ключовг слова: надземна та пiдземна структура, деревнi та кущовi рослини, комплексне вивчення.

Постановка проблеми. Сьогодш особливо' актуальносп набувае вивчення структури деревно' та кущово' рослинносп в дендропарках i парках. Ц зелеш насадження характеризуються великим р1зномашттям деревних та кущових рослин, котр1 надають 'м особливо' неповторносп, викликаючи у вщ-в1дувач1в висок емоцшш почуття.

З метою професшного догляду та реконструкцп дендропаркових i пар-кових насаджень необхщно комплексно вивчати 'х структурш елементи.

Стан вивчення проблеми. Окремими структурними напрямами тд час вивчення деревних та кущових рослин займалися А.1. Колесшков [1],

A.1. Бузикш та ш. [2], В.А. Фролова [3], Ю.А. Калашшк [4], А.Л. Соботович, С.Б. Ковалевський [5], В.Я. Заячук [6], G.I. Гурева [7], О.А. Суханова [8],

B. А. Майборода [9], В.П. Шлапак та ш. [10], M.I. Федорчук та ш. [11].

Дош не створено методики, яка давала б змогу всеб1чно, на науковому р1вш, вивчати тдземну i надземну структуру деревних та кущових рослин, яю ростуть в дендропарках i парках. На сучасному етат не достатньо вивче-ний взаемозв'язок надземно' та тдземно' структури деревних та кущових рослин у дендропарках i парках, що призводить до негативних наслщюв внаслщок не квалiфiкованого 'х висаджування, догляду чи формування.

Мета роботи полягала в опрацюваннi методик з вивчення окремих структур деревних та кущових рослин, яю ростуть в дендропарках i парках, i напрацювання особистих пiдходiв до 'х комплексного вивчення.

1 НДП "Софивка" НАН Укра'ни;

2 Уманський НУ садовництва

Об'екти досл1джень. Об'ектами наших дослiджень були деревш та кущовi рослини, якi ростуть в дендропарках i парках.

Результати дослвджень. На нашу думку, вивчаючи надземну частину деревних i кущових рослин загалом, необхiдно звернути увагу на !х просто-рову, вертикальну, ростову, систематичну, кiлькiсну, морфологiчну, вжову, екологiчну, бiометричну, декоративну структуру та структуру крони (рис. 1).

Рис. 1. Основт напрями вивчення надземное структури деревних i кущових рослин у насадженнях дендропартв i паркв

Таю дослщження дадуть змогу з точшстю "продiагностувати" рослин-нi угруповання на життездатшсть в умовах урбатзованого середовища, а в разi необхщносл - провести !х реконструкцiю чи замшу.

З рис. 1 видно, що надземна структура деревних i кущових рослин складаеться iз 12-ти основних компонент. Кожен iз них мае сво! структурнi характеристики. Так просторова структура (1) характеризуе деревш та кущо-вi насадження за 3 типами - закрш!, нашввщкрш! та вiдкритi. Закритi типи насаджень створюють шляхом висаджування близько 400 шт. деревних рослин на 1 га, з вщстанню 5-6 м одне вщ одного. У нашввщкритих насадженнях кшьюсть деревних рослин становить 220-240 шт. на 1 га (вщстань мiж росли-нами - 6-8 м). Формуючи вщкрит типи деревних насаджень, одинокi екзем-пляри (солiтери) розмiщують у кшькосл вiд декiлькох до 50 шт. на 1 га. Сшввщношення дерев i кущiв у таких насадженнях прийнято в межах вщ 1 до 4 або вщ 1 до 10. На територи парюв та дендропаркiв норма розмiщення деревних та кущових рослин залежить вщ композицiйних особливостей тих чи шших дiлянок.

Пiд час вивчення вертикально! структури (2) деревних насаджень про-понуемо використовувати висотну класифжащю рослин А.1. Колеснiкова [1], за якою деревнi рослини подiляють на три групи:

• дерева 1-1 величини (висота яких становить 20 1 бшьше метр1в);

• дерева 2-1 величини (висота ввд 10 до 20 м);

• дерева 3-1 величини (висота ввд 5 до 10 м).

Розподш кущових рослини за вертикальною структурою можна також проводити за трьома основними групами:

• висою (висота зм1нюеться в межах 2-5 м);

• середньо! висоти (вщ 1 м до 2 м);

• низью (висота рослин становить 0,5-1 м [1]).

Вивчення вертикально! структури дае змогу створювати якiснi багато-яруснi насадження деревних та кущових рослин. За структурою росту (3) деревш та кущовi рослини можна подшити на:

• досить швидкоростуч! (з р1чним приростом до 2 м [ бшьше);

• швидкоростуч! (з р1чним приростом до 1 м);

• пом1рно ростуч! (з р1чним приростом до 0,5-0,6 м);

• повшьно ростуч! (з р1чним приростом до 0,55-0,3 м);

• досить повшьно ростуч! (з приростом до 15 см [ менше [1]).

Вивчення систематично! структури (4) деревних та кущових рослин у дендропарках i парках пропонуемо за двома напрямами:

• роздшяти !х за повною характеристикою (порядок, родина, рщ, вид, форма чи сорт);

• спрощена характеристика (таксон), яка ввдображае кшьюсть рослин окремих вид1в, форм (сортв).

За кшьюсною структурою (5), на нашу думку, деревш та кущовi насадження, яю ростуть в дендропарках i парках, можна подiлити на п'ять груп:

• солпери (одиною рослини);

• невелик! (вщ кшькох до ста особин) одно-, двовидов!, формов! чи сортов! групи рослин;

• невелик! (вщ к!лькох до ста особин) багатовидов!, формов! чи сортов! групи рослин;

• велик! (вщ ста ! б!льше особин) одно-, двовидов!, формов! чи сортов! групи (масиви) рослин;

• велик! (вщ ста ! бшьше особин) багатовидов! формов! чи сортов! групи (ма-сиви) рослин.

Основними напрямами вивчення надземно! морфолопчно! структури (6) деревних та кущових рослин у дендропарках i парках е: морфолопя бруньки, листка, пагона, квггки, плода, насшня та стовбура. Важливе значен-ня для подальшого розвитку деревних та кущових рослин у дендропарках i парках мае дослщження !х фггосаштарно! структури (7). Для цього пропонуемо вивчати таю параметри: ураження хворобами, ураження шюдниками п iншi ураження i пошкодження.

Шд час комплексного дослiдження крони (8) деревних та кущових рослин у дендропарках i парках необхщно вивчати и формову (розлогу, пiра-мiдальну, конусоподiбну, веретеноподiбну, овальну, яйцеподiбну, обернено яйцеподiбну, зонтичну, штампову, кущову, плакучу, стелючу та подушкопо-дiбну i щiльну) та щiльну (масивно щшьну, середньо! щiльностi й легку прос-вiтну) структуру [1]. Комплексне вивчення вжово! структури деревних рослин (9) можна проводити за трьома шкалами:

1) Е.1. Гур'ево! [7], де деревш рослини подшяють на: М - молод! рослини (дерева ! кущ! з не повшстю розвинутими кронами ! як! не досягнули розм!р!в дорослих рослин); Д - доросл! рослини (повн!стю сформован! рослини характерно! для цього виду величини); С - стар! рослини (дерева та кущ! з характерними ознаками старшня);

2) А.1. Колесн!кова [1], де деревн! та кущов! рослини д!лять на 4 групи:

• досить довговiчнi (500 i бшьше роюв дерева й 100 i бшьше роюв кущ^;

• довговiчнi (200-500 роюв дерева i 50-100 роюв кущ^;

• середньо1 довговiчностi (100-200 роюв дерева i 25-50 роюв кущ^;

• недовговiчнi (до 100 роюв дерева i до 25 роюв кущ^;

3) В.П. Шлапака та iH. [10], де вiковi деревнi рослини подiляють на 4 -бальш категорп:

• 1 бал - потенцшно-вшж (близько 100 роюв);

• 2 бал - вшж (вщ 100 до 200 роюв);

• 3 бали - багатовшж (вiд 200 до 1000 роюв);

• 4 бали - стародавш (вщ 1000 i бшьше роюв).

Еколопчну структуру (10) деревних та кущових рослин доцiльно вив-чати за 4-ма головними показниками (температура, вода, свггло та Грунт). За температурним показником щ рослини подшяемо на п'ять груп за шкалою А.1. Колесникова [2]:

• досить морозостшю (переносять зниження температури до - 35-50 °С);

• морозостшю (переносять температуру до - 25-35 °С);

• п^рно морозостшю (переносять температуру до - 15-25 °С);

• неморозостшю (переносять температуру до - 10-15 °С впродовж нетривало-го перiоду);

• найменш морозостiйкi (витримують тшьки короткочасне зниження темпера-тури не нижче - 10 °С).

Стосовно води цi рослини подшяемо на три групи (шкала А.1. Колесникова [2]):

• вибагливi до вологостi (гiгрофiти) - природно зростають на зволожених Грунтах;

• середньовибагливi до вологостi (мезофгти) - ростуть на достатньо зволоже-них Грунтах;

• маловибагливi до вологостi (ксерофгти) - переносять бшьш чи менш сум мгсця зростання.

Вiдносно свила деревнi та кущовi рослини, як ростуть в дендропар-ках i парках, можна роздiлити на три категорп (А.1. Колесников [2]): свгтло-любнi; напiвтiньовитривалi й тiньовитривалi. За вибагливютю до родючостi Грунту щ рослини можна подiлити на три категорп (В .Я. Заячук [6]):

• евтрофи (мегатрофи) - вибагливi до родючосп Грунту рослини;

• мезотрофи (середньовибагливi до родючостi Грунту рослини, що ростуть на бдаших Грунтах, тж евтрофи, але на багатших, нiж олiготрофи);

• олгготрофи (рослини не вибагливi до родючостi Грунту, здатт рости на Грунтах, бщних на органiчнi та мшеральш речовини.

Бiометричну структуру (11) деревних та кущових рослин, яю ростуть в дендропарках i парках, можна вивчати за такими загальноприйнятими в ль совому господарствi параметрами: висота рослин; дiаметр стовбура на висот 1,3 м та проекцiя крони. Декоративну структуру, наведених вище рослин, до-речно визначати за п'ятибальною шкалою декоративностi О.А. Калiнiченко [12], де:

• 1 бал - декоратившсть негативна (зовншнш вигляд рослин зменшуе 1х за-гальну привабливють);

• 2 бали - нульова (декоративнi властивостi непомiтнi, рослини не мають свое1 виразностi на загальному фонi насаджень);

• 3 бали - незначна (декоративт властивост пом1тт, але не виразт, тому не дуже тдвищують декоративтсть рослин);

• 4 бали - достатня (декоративт властивост виразт, рослини ч1тко вид1ля-ються на загальному фот насаджень);

• 5 бал1в - висока (декоративт властивосп надають рослинам значно!' приваб-ливосп, зумовлюють у масового спостер1гача сильне емоцшне в1дчуття, за-хоплення).

Вивчаючи пiдземну структуру деревних та кущових рослин (рис. 2), як ростуть в парках та дендропарках, головну увагу необхщно придшити таким параметрам: тип, будова, просторова орiентацiя та стушнь розгалуженос-тi !хньо! коренево! системи. Розрiзняють два типи коренево! системи наведе-них вище рослин - стрижнева та мичкувата [6]. За характером будови коренево! системи краще використовувати !! подш на три групи П.М. Погребняка [13]: глибококоренев^ перехiднi та поверхнево укоршеш. За просторовою орiентацiею коренiв цих рослин, !х можна роздiлити на: вертикальш, гори-зонтальнi та косовертикальш [3]. Розподiл коренiв деревних та кущових рослин за ступенем розгалуженост варто проводити за шкалою М.1. Калшша та iн. [14]: дуже сильний, сильний, середнш i слабкий.

Рис. 2. Основт напрями вивчення тдземног структури деревних i кущових рослин у насадженнях дендропаршв i паршв

Надземна структура деревних та кущових рослин е прямо пропор-цшним вщображенням !х тдземно! структури - на змiну одше! з них вщпо-вiдно реагуе шша. Прикладом може бути формова обрiзка деревних i кущових рослин, тсля яко! рiзко збшьшуеться прирiст пагонiв, завдяки чому здшснюеться баланс надземно! та шдземно! !х структур.

Висновки. Проведенi нами дослщження свiдчать, що:

1. Вивчаючи надземну частину деревних \ кущових рослин загалом, головну увагу варто звернути на !х просторову, вертикальну, ростову, систе-матичну, кшьюсну, морфолопчну, вшову, еколопчну, бюметричну, де-коративну структури та структуру крони;

2. Шд час вивчення тдземно! структури деревних \ кущових рослин пот-р1бно зауважувати так параметри: тип, будова, просторова ор1ентащя та стутнь розгалуженост !хньо! коренево! системи;

3. Комплексне вивчення надземно! та тдземно! структури деревних та ку-щових рослин, яю ростуть в дендропарках i парках, дае змогу подовжити !х бiологiчний вiк та створювати довговiчнi насадження з рiзних видiв та форм цих рослин.

Л1тература

1. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.

2. Бузыкин А.И. Анализ пространственной структуры одновозрастных древостоев / А.И. Бузыкин, В.А. Охонин, О.П. Секретенко и др. // Структурно-функциональные взаимосвязи и продуктивность фитоценозов. - Красноярск : Изд-во ИЛиД СО АН СССР, 1983. - С. 5-20.

3. Фролова В.А. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов / В.А. Фролова // Вестник Московского университета. - Сер. 5. География. - 1994. - № 2. - С. 27-33.

4. Калашник Ю.А. Исследование состояния крон с целью диагностики. / Ю.А. Калаш-ник // Еколопя та ноосферологгя. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - Т. 19. - № 3-4. -189 с.

5. Соботович А.Л. Комплекс заход1в, спрямованих на полшшення стану та вигляду на-саджень Голосй'вського парку ¡м. М.Т. Рильського м. Киева: б1блюграф1я / С.Б. Ковалевський // Науковий вюник НУБШ Укра'ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра'ни. - 2008. -Вип. 126. - С. 280-285.

6. Заячук В.Я. Дендролопя : шдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ', 2008. -

656 с.

7. Гурьева Е.И. Комплексная оценка древесных пород на городских улицах Воронежа / Е.И. Гурьева // Вестник ВГУ. - Сер.: Химия. Биология. Фармация, Воронеж. - 2008. - № 1. -С. 86-92.

8. Суханова О.А. Характеристика таксоном1чного складу рослин у насадженнях центрально! частини парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Феофашя" / О.А. Суханова // Бюллетень Никитского ботанического сада. - Ялта : Вид-во НБС. - 2011. - Вып. 100. - С. 98-101.

9. Майборода В.А. Поширення та особливост формування вжово! структури насаджень дуба червоного бореального в Укра'ш / В.А. Майборода // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Вип. 215. - С. 31-37.

10. Шлапак В.П. Анашз структури деревних насаджень Головно! але! НАУ / М.1. Федор-чук, В.А. Вггенко, 1.М. Мринський та ш. // Тавршський науковий вюник : наук. журнал. -Херсон : Вид-во Гршь Д.С. - 2012. - Вип. 80, ч. 2. - С. 132-138.

12. Кал1шченко О.А. Декоративна дендролопя : навч. поабн. / О.А. Кал1шченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.

13. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Колос", 1968 —

440 с.

14. Калшш М.1. Люове коренезнавство : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.1. Калшш., М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - 336 с.

Витенко В А., Шлапак В.П., Мостовяк И.И. Подходы к изучению структуры древесных и кустарниковых растений в дендропарках и парках

На основании изучения литературных источников и собственных наблюдений исследована структура древесных и кустарниковых растений, которые растут в ден-дропарках и парках. Обоснована взаимозависимость подземной и надземной структуры данных древесных и кустарниковых растений. Предложены основные направления (подходы) для проведения комплексного изучения структуры древесных и кустарниковых растений, которые растут в дендропарках и парках. Установлено, что комплексное изучение надземной и подземной структуры позволяет продлить их биологический возраст и создать долговечные декоративные насаждения с разных видов и форм.

Ключевые слова: надземная и подземная структура, древесные и кустарниковые растения, комплексное изучение.

Vitenko VA., Shlapak V.P., Mostovyak I.I. Approaches to analysis of woody and shrub plant structure in arboreta and parks

The structure of woody and shrub plants growing in arboreta and parks is researched on basis of literary sources study. Interdependency of underground and top structure of given woody and shrub plants. The basic approaches to implementation of complex analysis of woody and shrub plants growing in arboreta and parks are suggested. It is established that the complex research of underground and top structure of the plants makes possible to extend their physiological age and to create longevous ornamental plantations of different species and forms.

Keywords: underground and top structure, woody and shrub plants, complex research.

УДК 58.006:712.00:630.161 Наук. cniepo6. Л.В. Вегера, канд. бюл. наук -

Нацюнальний дендропарк "Софивка " НАН Украти

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВН1 ПЕР1ОДИ СТВОРЕННЯ НАСАДЖЕНЬ РОДУ TILIA L. У НАЦЮНАЛЬНОМУ ДЕНДРОПАРКУ "СОФНВКА" НАН УКРА1НИ

За результатами швентаризацп насаджень роду Tilia L. у Нацюнальному ден-дропарку "Софивка" НАН Украши наведено поквартально 1х таксон^чний та кшь-гасний склад, родовий склад порщ, з якими ростуть липи у кварталах парку, оцшено стан насаджень Tilia, де враховано мехашчш пошкодження, аваршшсть дерев, зара-жешсть омелою. Видшено 8 основних перiодiв створення насаджень роду Tilia у парку впродовж 1796-2012 рр.

Ключовг слова: дендропарк "Софивка", оцшка, стан насадження, перюди ство-рення.

Липа е одшею з основних порщ, що широко використовуються в зеленому буд1вництв1 вулиць, промислових i приватних територш, сад1в, парюв, люопарюв, де особливо ефектно виглядають в масивах, алейних насадженнях i солиерно. У Нацюнальному дендропарку "Софивка" НД1 НАН Украши ви-ди роду Tilia L. використовують в алейних, солггерних, масових та групових насадженнях (як змшаними насадженнями, так i чистою культурою) [2].

Широкому впровадженню в культуру видiв роду Tilia сприяють важ-ливi бюлопчш та еколопчш особливост роду, а саме: декоративнють, рiзно-маштнють видового та формового складу з вщмшнютю морфологiчниx оз-нак, переважно листюв, крони, суцвiть, тривалiсть перюду квiтування та вщ-мiннiсть строюв цвiтiння у рiзниx видiв роду, висока репродуктивна здат-нiсть, посухостшюсть, зимостiйкiсть, тiньовитривалiсть, вiдносна невибагли-вють до rрунтiв, довговiчнiсть, газостiйкiсть, медоноснють та iншi цiннi влас-тивосп. Липа - одна з кращих rрунтополiпшувальниx порiд [4]. Види роду Tilia добре комбшуються з представниками родiв Carpinus L., Fraxinus L., Corylus L., Quercus L., Fagus L., Aesculus L., Sorbus L., Acer L., Picea Dietr. та шшими деревними породами, у чому можна переконатись, споглядаючи мальовничi куточки парку.

За даними М.А. Кохна [5, 7], для широкого використання в озелененш в Украш, зокрема в боташчних садах i парках, надаеться перевага 8-11 видам, тодi як для створення масових насаджень переважно використовують