CC BY
18
ного 1х перетворення, якi зменшують втрати до 10 % та е бшьш екологiчно без-печними. Альтернативна енергетика стае одним iз базових напрямш розвитку технологiй у свт, разом iз iнформацiйними та нанотехнолопями вона стае важ-ливою складовою частиною нового постiндустрiального суспiльства.
До нетрадицшних та вiдновлюваних джерел енергii (НВДЕ) ввдносять гiдроелектростанцii (велии, середнi та мат), геотермальну, сонячну, фотоелек-тричну та теплову енергiю, енергп припливш, хвиль океану, вiтру, тверду бь омасу, гази з бiомаси, рщю бiопалива та вiдновлюваннi мунiципальнi ввдходи, а також теплоенергiю, що виробляеться завдяки тепловим насосам, торф, шах-тний метан та вториннi джерела енергп, такi як: скидне тепло, мунщипальш промисловi вiдходи, тиск доменного газу та природного газу шд час його тран-спортування.
Частка нетрадицшних джерел енергп у виробнищга енергп у свт стано-вить близько 14 %, але 1х потенцiал на кiлька порядкiв перевищуе рiвень свгго-вого споживання паливно-енергетичних ресурсов. Темпи зростання обсягiв ви-робництва енергii НВДЕ також значно перевищують аналогiчнi для тради-цшних видiв енергп. Так, на найближчi 10 рокш, прогнозуеться щорiчне зростання свтових обсяпв виробництва електроенерги традицiйноi електроенерге-тики порядку 2,8 %, а електроенергii НВДЕ - 9,2 % [2].
1ншим напрямком гармонiзацii людини i довкшля е зменшення його заб-руднення. Проблема утилiзацп вiдходiв з кожним роком стае дедалi актуальш-шою, навт небезпечною. Утилiзацiя вiдходiв е бшьш складною, нiж просто облаштування мкць для нових звалищ. Можна видшити низку проблем, якi стимулюють розвиток утилiзацil вiдходiв [3]:
• об'ем твердих побутових вiдходiв безперервно зростае як в абсолютних величинах, так i на душу населения.
• склад твердих побутових вiдходiв рiзко ускладнюеться, поповнюючись дедат бiльшою кiлькiстю екологiчно небезпечних компонентов.
• ставлення населення до традицшних методiв звалювання смiття на звалища стае рiзко негативним.
• закони, що посилюють правила поводження з вщходами, приймають на всiх рь внях держав.
Варто розрiзняти поняття "утилiзацiя" вiдходiв, "реутилiзацiя" або "рециркуляция" [4]. Утилiзацiя вiдходiв - ввд латинського utilis - корисний - озна-чае залучення !х у новi технологiчнi процеси з метою отримання корисного продукту. Тобто використання вiдходiв як вторинно! сировини, палива, добри-ва, будiвельних матерiалiв або з iншою метою.
Рециркуляция вiдходiв - це !'хне багаторазове використання шсля пере-роблення (металевий брухт, макулатура, склобiй, мастила i т. ш.). Iнодi трап-ляеться термш "знешкодження вiдходiв" - технологiчний процес або !хня су-купнiсть, унаслщок якого токсичнi речовини (або група речовин) перетворю-ються в нетоксичш сполуки, що не розкладаються. Останшм часом дедалi бшь-ше уваги придшяють методам рециркуляцii вiдходiв, оскшьки в цьому випадку кiнцева частка продукпв життедiяльностi суспiльства, яка потрапляе в загальне довкiлля Землi, зменшуеться.
Серед зазначених проблем ставлення суспiльства до проблеми забруд-нення довкiлля стае не тшьки важливою, але i видозмiнюeться. Якщо розгляну-ти 11 в чаа, можна побачити, що спочатку суспшьство, не враховуючи першо1 стади, коли взагалi iгнорувало забруднення, ставилося до смiття терпимо стри-мано. З часом масштаби забруднення зростали i негативне ставлення посилюва-лося. Сьогодш бачимо агресивно негативне ставлення до проблем забруднення довкшля. Разом з тим загалом у суспшьсга вiдсутнiй високий рiвень усвщом-лення та розумiння проблеми, тобто загальна культура сприйняття i адекватна реакщя е порiвняно низькими.
Мета роботи - формування напрямкiв подальших дослщжень у пiдходi до зменшення негативного впливу на довкiлля за сталого розвитку суспшьства, а також визначення акцентiв дослiджень стосовно наявних прюрите^в важливостi.
Виклад основного матерiалу. Проблема негативного впливу на довкшля мае комплексний характер (рис. 1). Забираючи з довкшля потрiбнi людиш ресурси, варто це робити ощадливо i продумано. Вiдповiдно, i продукти житте-дiяльностi суспiльства потрiбно формувати так, щоб шкода довкiллю Землi бу-ла мiнiмальною. Стае дедалi важливiшим усвiдомлення суспiльством багатог-раннос^ цiеí проблеми. Тому потрiбно тдвищувати освiтнiй рiвень людей -формувати високий рiвень еколопчно'1 культури.
У загальному пiдходi розглядають можливi варiанти ощадливого ставлення до ресуршв, якi людина бере з довкшля, а також можливють 1'х доповнен-ня з використанням рециркуляци i використання вiдновлюваних джерел енерги. При цьому важлива активна суспшьна думка до еколопчних проблем i шляхiв 1х розв'язку в рiзних галузях дiяльностi технократичного суспiльства.
Рис. 1. Комплексний nidxid до проблеми сталого розвитку суспшьства за зменшення негативного впливу на довклля
Використання вщновлюваних джерел енерги дасть змогу ктотно стабь лiзувати попит суспiльства на зовшшню енергiю. На сьогоднi частка вггроенер-гетики у свiтовому енерговиробницга становить 1 %, причому в деяких крашах на частку енерги, вироблено1 за рахунок вiтру, припадае 20 % i бiльше вщ за-гального об'ему енергопостачань. Фшанси, що ранiше витрачали на iмпорт ви-копних енергоносив, сьогоднi "швестуються" в новi робочi мiсця - вже бшьше 235 тис оаб безпосередньо зайнятi у вiтроенергетичнiй галузi [5, 6].
Енергiя вiтру може бути спочатку перетворена в рiзнi форми мехашчно-го руху (обертання, поступальний чи коливальний рух). Мехашчна енергiя мо-
же бути використана для перекачування рiдини, перетворення в теплову чи електричну енергш чи нагромадження запасiв палива. У деяких найбiльш ефек-тивних випадках накопичена енергiя може бути використана без подальших пе-ретворень. У р^ потреби для акумулювання енергп можна використовувати стиск повiтря, гiдравлiчнi насоснi установки, акумуляторнi батаре'1, процес еле-ктролiзу водню, iнерцiйнi акумулятори, нагрiв води та iн. (рис. 2).
Рис. 2. Використання енерги втру
Важливим е визначення напрямюв вдосконалення вiтроенергетичних установок (ВЕУ) залежно вiд тих галузей господарства кра'ни, де 1х планують використовувати (рис. 3). Основними напрямками використання е мобшьш та ав-тономнi об'екти, вiддаленi вiд стащонарних енергосистем. Також ВЕУ можуть використовуватися як додатковi джерела енергп або для забезпечення енергосистем. Малi ВЕУ можуть бути приеднанi до центрально'' енергосистеми або використовуватися автономно, тобто без шд'еднування до загально'' мереж1 Пов,язанi з енергосистемою ВЕУ зменшують споживання комунальними служ-
бами електроенергп, потрiбноí для освiтлення, роботи електроприладiв i опалю-вання. Автономнi ВЕУ щеально пiдходять для будинкiв, ферм або громадських господарств, що вщдаленш вiд високовольтних лiнiй. За дотримання певних умов може бути використано будь-яку модель впряка.
Рис. 3. Використання АВЕУ в рiзних галузях господарства УкраХни
В областях, де середня рiчна швидкiсть вiтру бшьша нiж 5 м/сек, можна використати проси ВЕУ з виробленням енергп вiд 100 до 500 Вт. Ще'1 кiлькостi електроенергп вистачае для заряджання акумуляторiв i забезпечення електрос-поживання частки будинку [7, 8]. Зараз спостерйаються двi тенденцп у вггро-енергетицi: використання великопотужних вiтроустановок, якi працюють у складi вiтроенергетичних станцiй, i застосування невеликих автономних вггро-енергетичних установок (АВЕУ) для забезпечення конкретного споживача [9]. У цьому разi потужнiсть АВЕУ обмежуеться 10-20 кВт i використовують таю установки, наприклад, для окремих фермерських господарств, невеликих про-мислових виробництв, вiддалених вiд енергопостачання туристичних баз, дач-них поселень тощо. Тут можна вiдзначити переваги АВЕУ:
1. АВЕУ мало!' потужност встановлюють близько вiд житлових та виробни-чих примiщень. Саме тому АВЕУ повинш бути тихохiдними, оскшьки такi установки е бiльш еколопчно чистими (частота та iнтенсивнiсть хвиль, що випромшюе вiтроколесо (ВК) пщ час роботи, малi).
2. Для малих господарств доцiльно використовувати енергоустановки потуж-нiстю до 10-20 кВт.
3. ВК тихохщних АВЕУ технолопчно виготовляти простiше.
4. Тихохiднi АВЕУ ефективш за швидкостей вiтру 3-5 м/с.
5. Можливють легко адаптувати параметри АВЕУ пiд конкретне географiчне мiсце розташування з його характерними вирами.
6. Можливiсть використання модульно! конструкци.
7. Термiн окупностi тихохщного АВЕУ - до 3 роюв.
8. Собiвартiсть одно!' кВт*год не набагато бшьша, шж в електромережь Хоча вiтроенергетичнi установки набувають дедалi ширшого застосування, 1х конструкщя ще не досконала. Потрiбно не тшьки 11 вдосконалювати,
Рис. 4. Профтьована лопать тихохгдного втроколеса
але i розробляти наукове пiдrрунтя ефективного використання. Прикладом мо-же бути вдосконалення лопатей тихохiдного колеса (рис. 4).
Значного зниження вартоеп елек-троенерги, що виробляеться, можна досяг-ти шляхом оптишзацц складу, компону-вання та параметрiв автономних систем електропостачання [6-10]. Крiм цього, та-кий напрям потребуе мiнiмальних швес-тицш i не обмежуе науково-дослiднi робо-ти з удосконалення перетворювачiв енер-rii'. Реально та iстотно шдвищити ефек-тивнiсть автономних електростанцiй на ВЕУ можна тшьки розглядаючи ix як iзо-льованi системи, що нерегулярно отриму-ють енергда сонячного випромiнювання або вiтру, ефективно перетворюють ii в електроенергiю, i поставляють спожи-вачевi вiдповiдно до його потреб.
Практично вс способи перероблення вiдходiв передбачають подабнен-ня до певного розмiру часток з наступним ix використанням. Створення ефек-тивних наукових методик покращення процесш перероблення, подрiбнення ввд-ходш - один з ефективних напрямюв задiяння рециркуляцп. Для цього пропо-нують методики, що використовують синтез, конструювання та моделювання процесiв i конструкций машин для перероблення вiдxодiв [11]. Такi методики дають змогу дослвджувати експлуатацiйнi властивостi машин залежно вiд конс-трукцiйниx особливостей ii елементiв i перебiгу процесу подрiбнення [11-14]. Прикладом е цикл дослвджень робочих процесiв i конструкцп роторно! дробар-ки з метою визначення рацiональниx параметрiв дробарки за допомогою мате-матично1 моделi [14] i ix конструктивно1 реалiзацil з використанням середовища Solid Works.
Не менш важливою е культура розумiння впливу людини на довкшля. Тут важливим е розумiння концепцц сталого розвитку не тшьки загально1 освiти людини, а i ii екологiчниx аспекпв [15-16]. Розглядають концептуальнi пiдxоди до освгги загалом, класифшацц методiв навчання [17]. Одним з напрямкiв реаль зацц цiеl програми е формування методики дистанцiйноl або веб-освiти [18]. За такого навчання людина сама вибирае час, iнтенсивнiсть, глибину i наповне-нiсть обсягiв знань. Але робить це не спонтанно i випадковим чином, а вщповвд-но до розроблених методик. На цьому еташ дослiджень проводиться ввдлаго-дження взаемозв'язюв мiж складовими частинами методик (можливосп використання iнтегративного шдходу), формування потрiбниx обсяпв знань [19].
Висновки. Ефективний пiдxiд до зменшення негативного впливу на довкшля за сталого розвитку суспiльства повинен бути комплексним. Доцiльно розглядати можливi варiанти ощадливого ставлення до ресурав, якi людина бе-ре з довкшля, враховувати при цьому можливкть ix рециркуляцп i використання вщновлюваних джерел енергп. При цьому важлива активна суспiльна думка до еколопчних проблем i шляxiв ix розв'язку в рiзниx галузях дiяльностi тех-нократичного суспiльства.
Лггература
1. КрасиловВ.А. Охрана природы: Принципы, проблемы, приоритеты / В.А. Красилов. -М. : Изд-во "Наука", 2003. - С. 94-95.
2. Шевцов А. Нетрадищйш та вщновлюваш джерела енерги в укршш у cBixni нових евро-пейських шщатив / А. Шевцов, М. Земляний, Т. Ряузова // Нацiональний ш-т сxраxегiчних дос-лiджень. 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://old.niss.gov.ua/monitor/november08/ 2.htm (дата звернення 23.05.2016 р.). - Назваз екрана.
3. Утилiзацiя вiдходiв / Науково-популярний блог. 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.npblog.com.ua/index.php/ekologiya/utilizatsija-vidhodiv.html; http://old.niss.gov.ua/ monitor/november08/2.htm (дата звернення 23.05.2016 р.). - Назва з екрана.
4. Макаров С.В. Экологический менеджмент / С.В. Макаров // Эко-лайн - 1998. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ecoline.ru/mc/books/man/indekx.htme. (дата звернення 23.05.2016 р.). - Назва з екрана.
5. Ситник К. Нове стсшття сформулюе новий еколопчний свгтогляд? / К. Ситник, В. Баг-нюк // Вюник НАН Украши : зб. наук. праць. - 2001. - № 7. - С. 27-36.
6. Зшько Р.В. Розвиток альтернативно!' енергетики як актуальна задача розбудови Украши / Р.В. Зшько, М.Б. Кудлик, Т.1. Круць, 1.С. Лозовий // Екологiчнi, технологiчнi та сощально-еко-номiчнi аспекти ефективного використання матерiально технiчноi бази АПК : матер. Мiжнар. наук.-практ. форуму, 17-18 вересня 2008 р., м. Дубляни. - Дубляни : Вид-во ЛДАУ. - С. 417-423.
7. Зшько Р.В. Морфолопчне середовище для дослiдження техшчних систем : монографiя / Р.В. Зшько. - Львш : Вид-во Львшсько'!полiтехнiки, 2014. - 386 с.
8. Зшько Р.В. Особливост роботи впрягав з лопатями вприльного типу / Р.В. Зшько // Науковий вгсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. -Вип. 21.14. - С. 101-111.
9. Зшько Р. Моделювання роботи тихохщного впроколеса енергетично'! установки з лопатями постшного профшю за його радiусом / Р. Зiнько, Т. Круць, I. Лозовий // Комп'ютинг : зб. наук. праць. - 2009. - Т. 8, вип. 3. - С. 78-82.
10. Зшько Р.В. Використання графш при дослщженш роботи автономно'! тихоходно'' впро-енергетично'! установки / Р.В. Зшько // Вюник Хмельницького нащонального университету. -Сер.: Техшчш науки. - Хмельницький : Вид-во ХНУ. - 2012. - № 3 (189). - С. 31-36.
11. Бурмiстенков О.П. Переробка вщходш гуми та термопластичних матерiалiв : моногра-фiя / О.П. Бурмiстенков, В.П. Мiсяць, 1.В. Панасюк, Б.М. Злотенко. - К. : Вид-во "Кафедра", 2012. - 240 с.
12. Зшько Р.В. Використання графш при дослщженш роботи роторно' подрiбнювальноi машини на пружнш основi / Р.В. Зшько // Вiбрацii в техшщ та технологiях : журнал. - Вшниця : Вид-во ВНАУ. - 2012. - № 3(67). - С. 28-37.
13. Zinko R. Research of work of a rotor crush machine on elastic foundation with the use of graphs / R. Zinko // Vibrations in physical systems. - 2014. - Vol. 26. - Pp. 342-350.
14. Зшько Р.В. Обгрунтування параметров подабнювально'1' машини для перероблення вщ-ходш / Р.В. Зшько, О.Р. Серюз // Технолопчш комплекси. - 2016. - № 1/2(12). - С. 5-11.
15. Zinko R. The Role of Interdisciplinary Courses in Gaining Sustainable Education in Ukraine / R. Zinko, N. Horal, I. Lozovyj, O. Makovejchuk // Learning for a sustainable future. innovative solutions from the baltic sea region / Editors: Liisa Rohweder, Anne Virtanen. - Uppsala: The Baltic University Press, Nina Printhouse, 2008. - Pp. 96 -106.
16. Zinko R. Ecological aspects of logistics: academic manual / R. Zinko, L. Ryden, I. Kuzio, I. Samsin. - Lviv : Rastr-7, 2014. - 132 p.
17. Зшько Р.В. Класифшацш методш навчання з використанням мехашзму почленно'' ди-з'юнкцц / Р.В. Зшько, О.С. Бшик, У.Я. Ханас // Педагопчний дискурс : зб. наук. праць. - Хмельницький : Вид-во ХГПА. - 2014. - Вип. 17. - С. 75-82.
18. Khanas U. Didactical basis of distance education (Дидактичш основи дистанцИно' освгти) / Uljana Khanas, Roman Zinko // Гумаштарний Вюник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький держав-ний педагопчний ун-т iм. Г. Сковороди" : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький. - 2014. -Вип. 34. - С. 9-20.
19. Бшик О.С. Проблема вибору технологий навчання у професшнш освiтi: штегративний шдхщ / О.С. Бшик // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдго-товщ фахiвпiв: методологк, теорiя, досвщ, проблеми : зб. наук. праць / редкол. 1.А. Зязюн (голова) таш. - Кшв-Вшниця : Вид-во ООО "Планер", 2006. - Вип. 10. - С. 179-182.
Надг'йшла до редакцп 09.06.2016р.
Зинько Р.В., Билык О. С. Подход к уменьшению негативного влияния на окружающую среду при устойчивом развитии общества
С одной стороны, человеческое общество берет с окружающей среды газ, нефть, другие полезные ископаемые, превращает их в нужные продукты, использует их и опять удаляет в окружающую среду. При этом наблюдается неэффективное использование с большими потерями, а также загрязнение своего же пространства существования. Эффективный подход к уменьшению негативного влияния на окружающую среду при устойчивом развитии общества должен быть комплексным. Целесообразно рассматривать возможные варианты расчетливого отношения к ресурсам, которые человек берет из окружающей среды, учитывать при этом возможность их рециркуляции и использования восстанавливаемых источников энергии. При этом важным является активное общественное мнение относительно экологических проблем и путей их решения в разных отраслях деятельности технократического общества.
Ключевые слова: общество, негативное влияние на окружающую среду, рециркуляция, восстанавливаемые источники энергии, активная общественная мысль.
Zinko R. V., Bilyk O.S. The Approach to Reduction of Negative Influence on the Environment at Sustainable Development of the Society
Human society takes gas, oil, and other minerals from the environment and converts them into necessary food and uses then and returns the waste products back to the environment. This cycle is ineffective, wasteful and contaminates inhabitable areas. Effective reduction of negative influences on the environment combined with sustainable development of society is complex. It is pertinent to examine the possible variants of diligent resource use and its recycling. Community engagement is thus crucial to dealing with ecological issues.
Keywords: society, negative influence on the environment, recycling, renewable energy sources, community.
УДК 550.4:502.15
ЕКОЛОГ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н ОСТАННЬОГО ТИСЯЧОЛ1ТТЯ ЗА Л1ТОПИСНИМИ ТА 1СТОРИЧНИМИ ДАНИМИ
Д.О. Зорт1
На сучасному еташ розвитку палеоеколоп'! та шших природничих наук проблемам ^матичних змш, як i змш природних умов придшяють дедалi бшьшо! уваги. Зро-зумшо, що реконструкцш таких змш протягом ретроспективи сотень рогав важлива, хо-ча i не однозначно через "пробши" в кторичнш шформалд'!. Однак нам вдалось долучи-тись до численних архiвних матерiалiв Головно'! геофiзичноl обсерваторil Росшсько'! Федерацд'! у Пулковi (Санкт-Петербург). Там з1брано найбшьш1 за обсягом шформалд'! фонди i бази даних з лтописних, iсторичних та лiтературних джерел стосовно кл1ма-тичних змiн протягом дванадцяти стсшть (вiд незвичайно холодно'! зими у Вiзантil у 736 р. до посухи в Росiйськiй iмперil, зокрема i в Украiнi, у 1914 р.).
Щоб виконати перюдизацвд прояву катастрофiчних паводкiв i повеней на р. Дшс-тер та шших рiчках Украши, потрiбно дослiдити тага екстремальш надзвичайш ситуащ! природного походження, а потiм врахувати, як на них дie антропогенний чинник.
Ключовi слова: анал1з перiодичностi, природнi явища, лiтопис, катастрофiчнi по-
венi.
Актуальнкть роботи. Реестращя екстремальних (надзвичайних) еколо-гiчних ситуацiй, починаючи вiд буревпв i закiнчуючи сонячними i мкячними
1 доц. Д.О. Зорш, канд. геолог. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти i газу
затемненнями, мала регулярний характер вже у другш половин Х ст., а в нас-тупному столгт фiксацiя природних катастроф у лДтописах та iсторичних дже-релах була вже системою. Обов'язковою вона стала у Х1Х ст., коли свДдоцтва про надзвичайнi ситуацп мали надходити у Санкт-Петербург 3i всДх губернiй, зокрема i з Украши. З друго!' половини Х1Х ст. щ данi пiдтверджувались кДль-кДсними метеорологiчними спостереженнями, а також працями видатних клДма-толопв К С. Веселовського, М.А. Боголепова, А Н. Воейкова, А.Я. Купфера, В.Н. Адаменка, Л.С. Берга та ш. [1-3, 7, 12]. Таю ж дан наведено i в працях за-рубiжних дослщниюв D. Clarc [16], H. Dentin and W. Karlen [17], W. Gates [18], J. Kukla at oth. [19], I. Mitchel [20], H. Theon [21], I. Williams, R. Barrz, W. Washington [22] та Днших вчених Свропи та Пгвшчно!' Америки.
Ще у XVIII ст. академДк Г. Крафт дослДджував холоднi зими бiльш як за тисячолДтнш перiод. У першi десятилiття XIX ст. члени Петербурзько!' Академп наук, якi складали статистичш описи губернiй, звертали увагу на кторда клДма-ту. Цi описи проаналiзував К С. Веселовський [6] у каштальнш пращ "О климате России" (1857), який виконав детальний аналiз температури повiтря i трунив, сонячно!' радiацiï, вiтру i вологостД повiтря. Вважаючи вивчення iсторiï клДмату важливим, вiн розглянув його змДни вiд Геродота до середини XIX ст. У 80-х роках XIX ст. видатний клДматолог А.Н. Воейков [7] у монографп "Климаты земного шара, в особенности России" шдсумував розвиток метеорологiчноï науки, зокрема запропонував з 1891 р. публДкувати обзори погоди та надзви-чайних ïï проявiв у "Метеорологiчному вкнику" росiйського географiчного то-вариства.
Значний внесок у проблему палеоклДматДв зробили В.Н. Татищев, М.А Оголепов, I G. Бучинський, В.1. Важов, С.В. Оппоков [3-5, 11]. Останнш наводить даш про посуху i мшководдя рДк з 912 р. до н. е. i до 1930 р. У ЗахДднш Сврош палеоклДматичними реконструкцiями займались Р. Геннiнг, П. Рейс, В. Мюллер та ш [5]. Особливо треба виокремити дослщження А.В. Шнитнико-ва, який визначив 1830-рiчнi перiоди коливання клiмату. Г.Н. Швец [14] вивчав надзвичайнi пдролопчш явища на поденному заходi Росп, зокрема i в Украïнi. Велике значения мають палеоекологiчнi дослiдження видатного украшського вченого П.А. Тутковського про "викопаш пустелi" Полiсся: розвиток еолових процесДв на зандрових (воднольодовикових) рДвнинах льодовикових епох.
Варто звернути увагу також на прайд А.Л. Чижевського про зв'язки здоров'я населення зД сонячними бурями, А.В. Дулова про кторда Росп на фош змш географДчного середовища. Починаючи з 1977 р., ПулкДвська обсерваторДя нагромаджуе базу даних з екстремальних природних явищ на основД лДтописних та кторичних документа. Вийшло з друку 37 томДв "Полного собрания русских летописей", на основД яких Е.П. Борисенков i В.М. Пясецкий [5] у 1988 р. видали монографДю "Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы", у якДй автори не обмежились аналДзом якогось одного метеоролопчного явища, а розглянули цДлу 1'х гамму: посухи, дощовД сезони, повернення холодДв на початку лДта, раннД морози в кшщ лДта, м'якД i холоднД зими, водошлля, грози, буревп, полярнД сяйва, землетруси, нашестя сарани, ешдемп, ешзоотп, голодш роки. ЦД-
