CC BY
102
УДК 608:378.147
П1ДГОТОВКА ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В УКРА1НИ ДО ШИРОКОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ФОРМ I МЕТОД1В ДИСТАНЦШНО1 ОСВ1ТИ
У статтi шдтмаються актуальн питання реформування системи вищог освти в Украгю у частин дистанцшного навчання та активног адаптацгг ви-кладачiв до прогресивних свтових тенденцш у цш сферi. Увагу авторiв зосе-реджено на визначенн головних проблем у проце^ використання переваг дис-танцшног освти, як мають мкце серед викладацького складу вищог школи Украгни.
Метою статтi е надання пропозицш Мтктерству освти i науки Украгни щодо створення аналтично-Ыновацшного центру тдготовки викладацького складу ВНЗ Украгни, який об'еднуватимерегюналью вiддiлення у в^х областях крагни та реал1зовуватиме комплексну програму тдготовки викладачiв ВНЗ Украгни до широкого впровадження форм iметодiв дистанцшног освти.
Визначено, що головними проблемами при впровадженн дистанцшног осв^ ти е вiдсутнiсть спещального технтного обладнання, методичних регюналь-них центрiв, кошториЫв по впровадженню дистанцшног освти; орiентацiя у дистанцшнш освiтi вiдбуваеться тыьки на студента, а не на викладача та його шдтримку й мотивацт; недосконала нормативна база для повноцтного впровадження дистанцшног освти.
Авторамирозроблено комплексну програму шдготовки викладацького складу ВНЗ Украгни до широкого впровадження форм iметодiв дистанцшного осв^ ти, яка поеднуе технтний, методичний iмотивацшний супровiд на державному i регюнальному рiвнях.
БРЕЖНЕВА-ЕРМОЛЕНКО
Ольга Василiвна
ЗОЛОТАРЬОВА
Ольга Володимирiвна
Кл^^о^^ слова: дистанцшна освта; електронна освта; методичш регю-нальш центри; дистанцшт технологи; тновацшш форми навчання.
Постановка проблеми. Реформування системи вищоГ освпи в Украт, яке назрiвало роками й Hapa3i в1дбуваеться достатньо пов1льно, вимагае надання допомоги викладацькому складу вищоГ школи УкраГни швидше адаптуватись до прогресивних свiтових тенденц1й в ц1й сферi й, перш за все, активно використовувати переваги дистанцшноГ освiти.
Експерти ЮНЕСКО й уряду розвинених краГн сходяться у думщ, що в1дпов1дати вимогам iнформацiйного сусп1льства у рiвнi квал1ф1ка-цп людей можна т1льки за рахунок використання дистанцiйноi осв1ти (e-learning) як технологи, що ор1ентуе на новий стиль навчання. Тому дистанцшна (електронна) освпа, що дозволяе п1дготувати необхiднi сусп1льству кадри в потрiбнiй кшькост1 за м1н1мальний час й за мшь мальних витрат, визнана пр1оритетною у ход1 реформ освiтнiх систем у таких пров1дних краГнах св1ту, як США, Великобритан1я, Канада, Hi-меччина, Франц1я, Польща та 1н., навпъ, на р1вн1 ООН.
Аналiз останн1х досл1джень. Впровадження методов дистанц1йноi освпи в осв1тн1й процес вищих навчальних заклад1в розглядали 6. Вла-димирська (Владимирська, 2006), О.Карел1на, L. Price, J. Richardson, A. Jelfs (Price, Richardson & Jelfs, 2007). Питання розробки нормативноГ бази для впровадження дистанцшноГ освпи на р1зних р1внях та забез-печення захищеност1 систем дистанцшноГ освии висв1тлен1 у працях Л. Ноздр1ноГ (Ноздр1на, 2008) та О. Гайши (Гайша, 2008), а також таких зах1дних науковц1в як J. Stephenson, C. Brown, D. Griffin (Stephenson, Brown & Griffin, 2008). Теоретичш, практичш та сощальш аспекти дис-танц1йного навчання висвплеш в роботах В. Кухаренка, Н. Протасо-воГ, С. Сазонова, О. Самойленка. На жаль, майже вщсутш досл1дження про важлив1сть п1двищення профес1онал1зму педагог1чних пращвниюв у сфер1 електронного навчання. Це пояснюеться тим, що система подготовки педагоичних пращвниюв дови роки була ор1ентована лише на аудиторне навчання. Очевидно, що такоГ подготовки сьогодн1 недостат-ньо. Необх1дна як1сна переор1ентац1я профес1йноГ компетентност1 ви-кладач1в, п1дготовка Гх до роботи в новш осв1тн1й ситуацп, створення умов для Гх самореал1зацп в процес1 дистанц1йного навчання.
Постановка завдання. Метою стати е надання пропозицш Мшютер-ству осв1ти i науки УкраГни щодо створення аналпично-шновацшно-го центру п1дготовки викладацького складу ВНЗ УкраГни до широкого впровадження дистанцшноГ освпи, який об'еднуватиме регюнальш в1д-д1лення у вс1х областях краГни та реал1зовуватиме комплексну програму
подготовки викладачiв ВНЗ Украши до широкого впровадження форм i методiв дистанцiйноï освiти.
Виклад основного матерiалу. Розвиток свiтового ринку дистанцшного навчання тривае досить активно, чому сприяе, з одного боку, п1дви-щення попиту на освгтт послуги, а з 1ншого - розвиток 1нформац1йних технолог1й i активне використання 1нтернету. В. Долгов - генеральний директор Google Рос1йськоï Федерацп, вважае, що через 10 рок1в св1т кардинально зм1ниться: 1нтернет збере б1льше н1ж 5 млрд. користувач1в
- 2/3 населения земноï кул1 одночасно.
У США ще десять рок1в тому було вид1лено 6 млрд. дол. для оргаш-зацп роботи Комiс1ï з електронного навчання, основними завданнями якоï е визначення, створення й розвиток освгтн1х 1нтернет-ресурс1в, навчання викладач1в i адм1тстратор1в навчального процесу й розробка яюсного e-learning-контенту (Шляхтина, 2006).
бвропейська ком1с1я з освгти й культури у своïх звгтах в1дзначала, що 77% европейських ун1верситет1в мають необх1дт техтчт р1шення й на-лежний професорсько-викладацький склад для ведення електронного навчання, а для 1нших вуз1в розвиток e-learning - найважлив1ший прю-ритет тепер1шнього часу (Piskurich, 2006).
Найб1льша к1лькють сьогодшшн1х споживач1в e-learning-р1шень сконцентрована в США й Канад1, а серед европейських краш - у Великобритании, за якою 1дуть Н1меччина, 1тал1я й Франщя. У США дистан-ц1йне навчання пропонують понад 200 ун1верситет1в й тисяч1 коледж1в, а к1лькють он-лайн курс1в зб1льшуеться приблизно на 30-40% щор1чно. У Великобритании р1зноматтт дистанцшт програми пропонують по-над 50 ун1верситет1в. Ще б1льш активно зростае число он-лайнових кур-с1в, пропонованих 1ншими структурами й ор1ентованих на корпоратив-ний сектор. Наприклад, зг1дно з недавшм прес-рел1зом British Telecom, т1льки ця компатя пропонуе для навчання персоналу понад 1,7 тис. програм e-learning. Причому р1ст популярност1 дистанц1йноï освгти в1д-носно стаб1льний. Так, у США, судячи з1 звшв Sloan Consortium, пере-важна б1льш1сть 1з розглянутих вищих навчальних заклад1в подтвердили р1ст числа студент1в, що вибирають один або б1льш курс1в он-лайн (Гай-ша, 2008: c.152). При цьому частка США займае б1льш половини ринку
- приблизно 18 млрд. дол. (дат IDC). Значна частка ринку припадае на Канаду, а у крашах Аз1атсько-Тихоокеанського регюну (включаючи Япон1ю) ринок дистанц1йного навчання поки перебувае в стад1ï форму-вання й росте незначними темпами - наприклад у Японп, р1ст ринку складае в середньому 16,6% у р1к. Для пор1вняння: в американському корпоративному сектор1 ринок e-learning зростае в середньому на 30% (Шляхтина, 2006).
Украшсью фахiвцi п1д час створення yKpaÏHCbKoro центру дистан-цiйноï освпи (в1дпов1дно до наказу МОН №293 в1д 07.07.2000 р.) пого-дилися п1д дистанц1йною формою навчання розумпи таку форму, яка використовуе глобальш комп'ютерш комунжаци (як 1нтернет) i базу-еться на 1ндив1дуальн1й робот1 студент1в з ч1тко п1д1браним навчальним матер1алом та активному сп1лкуванн1 з викладачами та 1ншими студентами. Особливостями дистанцiйноï форми навчання у пор1внянш з традиц1йною звично вважають: гнучюсть, модульн1сть, паралельн1сть, вщдалешсть, синхронн1сть, масовють, рентабельн1сть, статус науково-педагог1чного прац1вника i студента, нов1 1нформац1йн1 технологи (Про затвердження положення про дистанц1йне навчання, 2000).
Потенц1ал дистанц1йного навчання важко переоц1нити, але за 15-р1чне 1снування вищезгаданого Центру, а також створення й функщ-онування аналоичних осередюв переважно на баз1 окремих вичизняних ВНЗ, не було досягнуто суттевих здобутюв в ц1й сфер1. Наявн1 розробки в основному призначеш для програмних 1нженер1в, хоча, в той же час, не е ун1версальними й д1евими, i в меншому ступен1 сприяли форму-ванню навчально-методичного забезпечення та опануванню сучасними ефективними формами 1 методами дистанц1йного навчання. Недостат-ня увага прид1ляеться й обм1ну досв1дом з закордонними колегами, як1 мають значн1 здобутки в ц1й сфер1.
Головними проблемами при впровадженн1 дистанцiйноï осв1ти е в1д-сутн1сть спещального техшчного обладнання, методичних регюнальних центр1в, кошторис1в по впровадженню дистанц1йноï освии; ор1ентац1я у дистанц1йн1й освт в1дбуваеться т1льки на студента, а не на викладача та його тдтримку й мотивац1ю; недосконала нормативна база для повно-ц1нного впровадження дистанцiйноï освпи.
Зг1дно SWOT-аналiзу (табл. 1), найб1льш суттевою слабкою стороною дистанцiйноï осв1ти е те, що, попри позитивне в1дношення влади до дистанцiйноï осв1ти, в1дсутн1 чиш методики ïï впровадження й велика протид1я з боку викладач1в до використання 1нструмент1в дистан-ц1йноï освгти у навчальному процес1. При високш потреб1 населення в такому навчанш наш1 технолог1ï ще не п1дготовлен1 до його зд1йснення в повному обсяз1, тому що в основному вони локальш, не системн1 й не зручш у використанн1. У цей час вщсутш механ1зми захисту електро-нних курс1в, одержання авторства, а також низька оплата розробки таких курс1в, викладач1 слабо мотивоваш на створення нових курс1в.
Що стосуеться ф1нансування осв1ти, то воно з кожним роком змен-шуеться, нав1ть скорочуеться кшьюсть бюджетних м1сць у ВНЗ (в поточному рощ ïх було скорочено в середньому на 10-12%). Такими темпами осв1тн1й прорив не здшснити. За результатами досл1дження, про-
Табл.1. SWOT-аналiз впровадження дистанцшно! осв1ти у ВНЗ Укра'ши
Сильш сторони
1. 1стотне розширення масштабiв тд-готовки кадрiв, у тому чист в сферi освiти.
2. Порiвняно невелик! фiнансовi вкла-дення освiтнiх установ у технологи.
3. Забезпечення доступностi отримання освiти для населення (незалежно вiд мiсця проживания, стану здоров'я, i iнших фактс^в, що перешкоджають традицiйному навчанню), вщкритють освiтнiх ресурсiв ВНЗ.
4. Персон^зоване навчання.
5. Можливiсть аналiтики навчання, тобто ан^зу даних по творчому про-цесу.
6. Доступнiсть мониторингу взаемоди студента й викладача.
7. Збшьшення рентабельностi освiти за рахунок можливостi навчання в однiй аудитору слухачiв рiзних курсiв.
8. Використання рiзноманiтних методiв повщомлення навчально! щформа-
ци (радiо, телебачення, аудю/вщео-трансляци, аудю/вщеоконференци, E-Leaгning/online Leaming/M-Leaming/ U-Leaгning, щтернет-конференци, штернет-трансляци, smaгt-технологil).
9. Можливiсть вибору методик, за якими найбшьш зручно одержувати знання.
10. Шучкють у вщношенш того, де й коли одержувати знання.
11. Можливють навчатися у певному темпi, а не зi швидкютю самого повшь-ного студента.
12. Можливiсть складання персонального плану навчання - вчитися тшьки тому, чого не знаеш.
13. 1ндивщуальне сп^лкування з ви-кладачем.
14. Запобпання корупци й зловживань в освгтшх закладах.
15. Зниження витрат одержання освiти, наприклад: не потрiбнi додатковi ви-трати на дорогу до мюця навчання.
Слабш сторони
1. Вiдсутнiсть чгтко1 позици влади сто-совно впровадження дистанцшного навчання, авторського права електро-нних курсiв.
2. Застосування дистанцiйних тех-нологiй у навчальному процесi по методу «шоково1 терапи», а не еволю-цiйним методом.
3. Вщсутшсть стратеги й тактики впровадження дистанцшно1 освiти в навчальний процес.
4. Слабко розвинена шформацшна iнфраструктура в рядi регiонiв.
5. Вiдсутнiсть политики масового навчання населення з використан-ням iнформацiйно-комуиiкативних технологiй.
6. Недостатне швестування в новi щформацшш технологи.
7. Вiдставання темпiв забезпечення освиньо1 сфери новими шформацш-ними технолопями й iнновацiйною технiкою.
8. Дефщит високопрофесiйних кадрiв з навичками використання дистанцш-них технологiй (кадрова проблема).
9. Низька мотиващя кадрiв в сферi освiти, пов'язана з невщповщтстю оплати працi.
10. Вщсутшсть методики по об'еднанню локальних технологш в одну систему.
11. Вiдсутнiсть ефективних метсдав орiентувания студента в шформацш-ному просторi 1нтернету.
12. Недостатня кшьюсть акредито-ваних i сертифiкованих професшних курсiв, кейс-study, тестiв.
13. Вщсутшсть офщшних сайтiв, що мiстять шформацш про дистанцiйнi курси рiзних освгттх установ.
14. Фiнансовi складностi у населення щодо придбання комп'ютерно1 технiки для повноцiнного одержання дистанцшного навчання.
Можливосп зовн1шнього середовища
1. Система дистанцшно! освiти може найбшьше адекватно й гнучко реагува-ти на потреби суспшьства й забезпечи-ти реашзацш конституцiйного права на освiту кожного громадянина кра'1ни.
2. Полiпшення демографiчноl ситуаци в регiонах, запобiгання масових пере-'¿вдв населения в столичт мiста.
3. Унiкальнi ресурснi умови, що до-зволяють комуиiкувати iз приводу створення й апробаци шновацшних продуктiв вщразу для декшькох науко-вих зон без вшзду за межi регiоиу.
4. Можливiсть одержання освгттх по-слуг у престижних уиiверситетах.
5. Пiдвищения рiвия освгги населен-ня за рахунок доступноста одержання освiти.
6. Пiдвищения екожмчних показни-к1в за рахунок одержання освгти без повного вiдриву вщ роботи.
7. Сприятливi органiзацiйно-правовi умови для розширення спектра освн-тх послуг за рахунок використання шновацшних форм i методiв навчання, збшьшення альтернативних варiантiв реалiзацil освiтнього процесу.
8. Взаемопроникнення галузей, широка доступтсть мiждисциплiнарних дослiджень й шновацшних розробок.
9. Збшьшення вкладу освгти в шнова-цiйний розвиток кра'щи.
Погрози Î3 зовн1шнього середовища
1. Недостатньо розвинена правова база по реашзаци дистанцшно'1 освiти й захисту авторських прав дистан-цiйних куршв приводить до того, що вщсутт акредитованi й сертифiкованi дистанцiйнi курси високо'1 якостi.
2. Поява дистанцшно'1 освiти низько'1 якостi в регюнах по методу «шоково'1 терапи».
3. Наслщки стихiйного переходу системи освни до ринкових умов, що супроводжуються дискредитацieю диплома державного вищого навчаль-ного закладу, повсюдним розвитком павутини «кабшетних» iнститутiв з низькими квалiфiкацiйними вимогами до випускниюв, демтнговими цiнами й сумнiвними умовами навчання.
4. Нелшшний розвиток дистанцшно-го навчання, непередбачуватсть.
5. Невизначенiсть сощального ефекту в резупьтатi дистанцiйноï освни.
6. Вкрай низький рiвень платоспро-можного попиту на висококвалiфi-коват молодi кадри, iнновацiйнi розробки й продукцт, пiдвищення квалiфiкацiï.
7. Висока конкуренц1я iз закордонними вузами, що надають дистанцiйне навчання у вшьному доступi в Iнтернетi.
8. Недостаттсть оцифрованих укра'щ-ських шдручниюв (навчальних пошб-ниюв та ш.) може привести до 1хнього замщення на закордоннi джерела
й, вщповщно, втрати нацiональноï культури.
веденого закордонними експертами, складаеться нерад1сна картина: з 28 дослщжених краш украшсью професори за ргвнем доходу займають останне 28-е мюце.
На сьогодн1 правом ввести дистанцшну форму осв1ти скористалися тшьки 20 украшських уиiверсигетiв. В1ртуальних студентiв набирають в рамках мюць для заочник1в 1 вступити на дистанцшну форму навчання можна точно так само, як 1 на заочну, - складання кпиту або ЗНО. У деяких уиiверситетах дистанцшну освпу надають т1льки на баз! диплома
молодшого фах1вця (тобто тсля коледжiв i техн1кум1в). Щоб одержати диплом бакалавра, вчитися дистанцшно потр1бно 4,5-5 рок1в, фахiвця, магiстра - 1,5. Шсля закiнчення навчання вiртуальнi студенти одержу-ють диплом державного зразка. Що стосуеться вартостi навчання, то залежно в1д ВНЗ воно може об1йтися в таку ж суму, що й навчання на заочн1й форм!, або в 1,5- 2 рази дешевше (3).
Одержати диплом у режим он-лайн украшцям пропонують i закор-донн ВНЗ. Так, багато платних онлайн-програм у США: у Пенсильванскому ушверситеп, унiверситетах 1лл1нойсу, Алабами, Аризони, Вюкон-сину. Але при цьому багато хто з них створюе стипенд1альт програми для онлайн-студентiв (вчитися можна безкоштовно) - iнформац1ю про них можна побачити на сайтах ВНЗ (7; 8; 9). Шотр16но заповнити апль кацшну форму, подати документа про осв1ту i сертиф1кат по англ1йськ1й мов1 TOEFL або IELTS.
Отже, для повноц1нного впровадження дистанц1йноï осв1ти на сьо-годн1 вкрай необх1дна державна п1дтримка (у тому числ1 й фшансова). Як вже зазначалось, нормативна база - недосконала, не передбачена оплата пращ розробник1в дистанц1йних курс1в, не органзована спещ-альна п1дготовка викладач1в (курси е т1льки в Киев1).
При цьому, важливою перевагою дистанц1йного навчання в Украт е реал1зац1я можливост1 гармошзацп освгтнього простору за допомо-гою забезпечення единого р1вня навчальних курс1в. Кр1м того, розвиток дистанц1йноï освгти допомагае отримувати г1дну освпу людям з обме-женими можливостями, забезпечити вс1 освгтт потреби з урахуванням рiзноманiтностi шдив1дуальних можливостей.
Не викликае сумшв1в, що не можна втекти в1д дистанц1йноï освгти. Яким би не був сощальний i економ1чний тиск, але 1нновац1йний розвиток неможливий без повсюдного застосування методик дистанц1йноï освгти. Час показуе, що персонал1защя навчання, доступтсть одержання освгти у в1ддалених регюнах досить популярш.
Сл1д розушти, що дистанцшна освгта - не проста технолопя. Це система, у як1й шформацшт й комун1кащйт технологи е не суттю, а лише однieï з1 складових. ïхнe впровадження - не самоц1ль, а сучасний зас1б розв'язку першочергових завдань у сфер1 освгти.
В1дпов1дно, пропонуеться розробка комплексноï програми п1дготовки викладацького складу ВНЗ Украгни до широкого впровадження форм i метод1в дистанцшного освети, яка включае елементи, наведен на рис.1.
Отже, КШШВДО, обов'язково поеднуе технчний, методичний i мо-тивац1йний супров1д на державному i регюнальному р1внях. Шередбача-еться залучення пров1дних закордонних i впчизняних фах1вц1в в окрес-ленш тематищ, активний обмш досв1дом у сфер1 дистанцiйноï освети.
Рис 1. Комплексна програма пщготовки викладачiв ВНЗ Укра'ши до широкого впровадження форм i методiв дистанцiйноí освти (КППВДО)
Висновки. В Украiнi ниш юнують р1зн1 погляди на дистанцшне на-вчання - вщ його абсолютизацп як ново1 ушверсально1 форми навчання, спроможно1 зам1нити традиц1йну, до технологи комплектування засоб1в 1 методгв передач1 навчально1 шформацп. Причому бшьш, н1ж за десятир1ч-не кнування Украшського центру дистанцшно! осв1ти, а також створення
й функцюнування аналогiчних осередюв переважно на 6a3i окремих bí-тчизняних ВНЗ, не було досягнуто суттевих здобутюв в ц1й сферО Наявнi розробки в основному призначет для програмних 1нженер1в, хоча, при цьому, не е ун1версальними, i в меншому ступенi сприяли опануванню сучасними ефективними формами й методами дистанцшного навчання викладачами економiчних i гуматтарних спецiальностей.
Найб1льш суттевою слабкою стороною дистанцшно! освiти е те, що, попри позитивне в1дношення влади до дистанцшно! осв1ти, в1дсутн1 чгт-к1 методики ii впровадження й значна протид^я з боку, перш за все, ви-кладач1в до використання 1нструмент1в дистанц1йноi осв1ти у навчаль-ному процесс Попри високу потребу населення у такому навчанш, нашi технологи ще не шдготовлеш до його зд1йснення у повному о6сяз1, вони переважно локальт й не зручш у використанш. У цей час вщсутш меха-шзми захисту електронних курс1в, одержання авторства, а також низька оплата розробки таких курсгв, отже викладачi слабо мотивоваш на ство-рення нових курс1в.
Лггература:
1. Владимирська 6. Ю. Науково-методичне забезпечення якост1 дистанцшного навчання у техничному университета: Автореф. дис... канд. пед. наук / 6. Ю. Владимирська; АПН Укра'ши. 1н-т вищ. освйи. - К., 2006. - 20 с.
2. Гайша О. О. Методики забезпечення захищеноста систем дистанцшно! освйи: дис. ... канд. тех. наук: 05.13.06 / Олександр Олександрович Гайша. - К., 2008. - 165 с.
3. Где и почем в Украине получить образование дистанционно [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/life/education/Gde-i-pochem-v-Ukraine-poluchit-obrazovanie-distancionno-445315.html
4. Ляшенко I. В.Розвиток мотиваци студентов до дистанцшного навчання у вищш школ1 / I. В. Ляшенко // Освйолопчний дискурс. - 2015. - № 1. - С. 150-157.
5. Ноздрша Л.В. Особливост розробки нормативного забезпечення дистанцшно! освгги у ВНЗ / Л.В Ноздрша // Розвиток ринку послуг вищо'1 освйи в контекста болонського процесу i вдосконалення конкурентно! д^яльноста ВНЗ: зб. матер. наук.-метод. конф. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2008. - С. 182-191
6. Про затвердження положення про дистанцшне навчання: наказ Министерства освети i науки Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z0703-13/print1389899592029395
7. Сайт Open University [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.open. ac.uk/
8. Сайт Fern University [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fernuni-hagen.de/
9. Сайт Universidad a Distancia de Madrid [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.udima.es
10. Шляхтина С. (2006). Перспективы развития дистанционного обучения в мире / С. Шляхтина. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://compress.ru/article. aspx?id=14659
11. Piskurich, G. M. (2006). Online learning: E-learning. Fast, cheap, and good. Performance Improvement, 45(1), 18- 24. doi: http://dx.doi.org/10.1002/pfi.2006.4930450105
12. Price, L., Richardson, J. T. E., & Jelfs, A. (2007). Face-to-face versus online tutoring support in distance education. Studies in higher education, 32(1), 1- 20. doi: http:// dx.doi.org/10.1080/03075070601004366
13. Stephenson, J. E., Brown, C., & Griffin, D. K. (2008). Electronic delivery of lectures in the university environment: An empirical comparison of three delivery styles. Computers & education, 50(3), 640- 651. doi: http://dx.doi.org/10.1016/jxompedu.2006.08.007
Ольга Золотарева, Ольга Брежнева-Ермоленко. Подготовка преподавательского состава высших учебных заведений Украины к широкому внедрению форм и методов дистанционного образования
В статье актуализируются вопросы реформирования системы высшего образования в Украине в части дистанционного обучения и активной адаптации преподавателей к прогрессивным мировым тенденциям в этой сфере. Внимание авторов сосредоточено на определении главных проблем в процессе использования преимуществ дистанционного образования, которые имеют место среди преподавательского состава высшей школы Украины.
Целью статьи является формулирование предложений Министерству образования и науки Украины по созданию аналитически-инновационного центра подготовки преподавательского состава вузов Украины, который будет объединять региональные отделения во всех областях страны и реализовывать комплексную программу подготовки преподавателей к широкому внедрению форм и методов дистанционного образования.
Выявлено, что главными проблемами при внедрении дистанционного образования являются: отсутствие специального технического оборудования, методических региональных центров, смет по внедрению дистанционного образования; ориентация в дистанционном образовании происходит только на студента, а не на преподавателя и его поддержку и мотивацию; требует усовершенствования нормативная база для полноценного внедрения дистанционного образования.
Авторами разработана комплексная программа подготовки преподавательского состава вузов Украины к широкому внедрению форм и методов дистанционного образования, сочетающая техническое, методическое и мо-тивационное сопровождение на государственном и региональном уровнях.
Ключевые слова: дистанционное образование; электронное образование;методические региональные центры; дистанционные технологии; инновационные формы обучения.
Olga Zolotaryova, Olga Brezhnyeva-Yermolenko. Preparation of Teaching Staff of Ukrainian Higher Education Institutions to Extensive Application of Distance Education Forms and Methods
The article deals with the actual questions of reforming system of Ukrainian higher education especially distance education and teachers' active adaptation
to progressive global trends in this area. The authors' attention is focused on identifying the main problems in the use of the distance learning advantages, which are supported by the teaching staff of higher school in Ukraine.
The purpose of the paper is to formulate the propositions for the Ministry of Education and Science of Ukraine, concerning the creation of analytical and innovative training center for preparation of Ukrainian teaching staff, which will contribute the widespread introduction of distance learning, integrate the regional offices in all regions of the country, and realize the comprehensive training program of the teaching staff for extensive introduction of the distance education forms and methods.
It is shown in the paper that the main problems in the implementation of distance education are the lack of special technical equipment, methodical regional centers, and estimates on the introduction of distance education. The distance education is oriented only on the student, but not on the teacher, his/her support and motivation. The normative base of distance education requires improvement. The authors have elaborated the comprehensive training program for teaching staff of Ukrainian universities for extensive adoption of distance learning forms and methods, which combines technical, methodological and motivational support on the national and regional levels.
Keywords: distance education; e-learning; regional methodological centers; distance learning technologies; forms of innovative learning.
Ольга Золотарьова - кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент кафедри фшан-ciB та облжу, Дншродзержинський державний техтчний ушверситет.
E-mail: breol@i.ua
Olga Zolotaryova - Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Associate Professor of the Department «Finances and Accounting», Dneprodzerzhinsk State Technical University, Ukraine
Ольга Брежнева-Срмоленко - кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент, доцент кафедри фшансгв та обл^, Дшпродзержинський державний техшчний ушвер-ситет.
E-mail: breol@i.ua
Olga Brezhneva-Yermolenko - Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Associate Professor of the Department «Finances and Accounting», Dneprodzerzhinsk State Technical University, Ukraine.
