CC BY
7
УДК 636.2.083:619:612.017
Кравщв Р.Й., доктор бюлопчних наук, академк УААН, професор Романишин В.П., кандидат бiологiчних наук, професор Цимбала В.1., кандидат бiологiчних наук, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С.З. Гжицького
Ф1ЗЮЛОПЧНИЙ СТАТУС Р1ЗНОПРОДУКТИВНИХ БУГАЙЦ1В ЧОРНО-РЯБО1 ПОРОДИ ЗА ВПЛИВУ ЕКЗОГЕННОГО АДРЕНАЛ1НУ
ПроведенI дослгдження легенееого газообмту I теплопродукцп, ктькостг ударге пульсоеог хеилг, ем1сту е кроег глюкози, ацетату, ацетоноеих ты, гемоглобту, кшькостг еритроцит1е, ем1сту загального быку е сироеатц кроег I його фракцт: альбум1те, альфа 1-, альфа2-, бета I гама-глобулше у бугайще чорно-рябог породи, що е1др1знялися жиеою масою у 4-м1сячному гх еЩ, а також еплиеу енутршньоеенного ееедення 0,1 % адреналт-ггдрохлориду е дозг 0,3 мл на 10 кг жиеог маси на фгзюлоггчт процеси таких теарин.
Ключовi слова: бугайщ, еентилящя легень, спожиеання кисню, енергетичт еитрати, ацетат, глюкоза, ацетоное1 тма, гемоглобт, еритроцити, адреналт-ггдрохлорид, загальний бток, бглкоег фракци, пульс.
Вступ. В регуляцп фiзiологiчних функцш тваринного оргашзму чшьне мюце належить ендокриннш системi ^ зокрема, наднирникам. До гормошв мозково! речовини наднирниюв належить адреналш та норадреналш (катехоламши), що ввдграють особливо важливу роль в адаптацшних реакщях оргашзму. Згщно з сучасними представленнями, у пусковому механiзмi загального адаптацшного синдрому "аваршним" гормоном е адреналш, який сприяе пiдвищенню резистентностi оргашзму на вплив рiзних стресових факторiв. Катехоламiни беруть участь одночасно як в нервових, так i ендокринних механiзмах штеграци фiзiологiчних процесiв [2, 3]. Вщомо, що цi гормони займають особливе мiсце серед регуляторiв фiзiологiчних функцiй, беручи участь як в штеграци метаболiчних процесiв, так i кореляци стану всiх функщональних систем органiзму [1,7].
У лабораторних тварин вивченню впливу адреналiну на характер фiзiологiчних процесiв i рiзнi сторони метаболiзму придiляеться багато уваги, однак, щодо вивчення цього питання у сшьськогосподарських тварин, i, зокрема, у велико! рогато! худоби, то воно вивчене ще недостатньо [4, 5].
Встановлеш особливостi впливу екзогенного адреналш-гщрохлориду на iнтенсивнiсть газоенергетичного i вуглеводно-жирового обмiнiв, а також на окисно-вщновш процеси у велико! рогато! худоби у вжовому аспектi [6, 9]. При цьому вiдмiчено [8], що найбшьш чутливою функцiональною системою на введення екзогенного адреналiну е показники газоенергетичного обмiну. Що стосуеться з'ясування впливу адреналiну на переб^ фiзiологiчних процесiв у
© Кравщв Р.Й., Романишин В.П., Цимбала В.1., 2008
123
бугайщв чорно-рябо! породи з рiзною штенсившстю !х росту i розвитку, то даних щодо з'ясування цього питання в лiтературi ми не знаходили.
Матер1ал та методи. Об'ектом дослiджень служили 2 групи бугайщв чорно-рябо! породи 4-мшячного в^, якi вiдрiзнялися рiзним рiвнем розвитку та рiзною живою масою на час проведення дослщжень. Гормон вводили внутрiшньовенно в дозi 0,3 мл 0,1 % адреналш-гщрохлориду на 10 кг живо! маси. Обстеження тварин та вiдбiр матерiалу для дослiджень проводили в обидвох групах тварин до введення адрен^ну та через 15, 30 i 60 хвилин пiсля ш'екцп препарату.
Частоту дихальних рухiв пiдраховували методом спостереження. Для дослщження частоти артерiального пульсу пiдраховували кiлькiсть ударiв пульсово! хвилi за хвилину на зовшшнш лицевiй артери (бiля нижнього краю жувального м'язу). Дослiдження газообмiну проводили вщкритим масковим методом Дуглас-Холдена.
Таблиця 1
Динамика фЫолоНчннх показникчв бугайц1в чорно-рябоУ породи за впливу екзогенного адренал1ну (п=5; М±т)
Показ-ники, одинищ вим1ру Г р у п и т в а р и н
1 2
До введення адренал1 ну Шсля введення адренал1ну До введення адрена-л1ну Шсля введення адренал1ну
Через 15 хв. Через 30 хв. Через 60 хв. Через 15 хв. Через 30 хв. Через 60 хв.
Жива маса, кг 98,2±1,2 70,4±1,3
Пульс, уд./хв 76,4± 4,5 131,4± 7,4 104,8± 6,8 83,8± 5,1 78,6± 6,4 128,9± 9,2 112,4± 7,6 91,7± 5,9
Дихання, дих.рух. 23,4± 1,9 33,6± 3,1 30,2± 2,2 25,3± 2,7 24,2± 2,6 31,8± 3,8 30,5± 3,2 28,6± 2,5
Редукована венти-ляц1я легень, л/хв/кг 0,174± 0,006 0,212± 0,009 0,201± 0,010 0,186± 0,010 0,182± 0,008 0,208± 0,009 0,204± 0,006 0,198± 0,010
Спожива-ння кисню, мл/хв/кг 7,24± 0,42 8,72± 0,36 7,80± 0,48 7,42± 0,34 7,44± 0,39 8,49± 0,44 8,12± 0,32 7,81± 0,46
Енерге- тичш витрати, кДж/год/кг 8,16± 0,34 10,45± 0,42 8,92± 0,29 8,33± 0,36 8,42± 0,26 10,12± 0,35 9,68± 0,31 8,96± 0,28
К1льк1сть еритроцип в, 1012/л 6,2± 0,12 5,9± 0,16 6,0± 0,13 6,1± 0,10 5,8± 0,18 5,5± 0,14 5,6± 0,16 5,6± 0,17
Гемогло-бш, г/л 109,2± 1,6 103,4± 1,8 105,6± 1,2 106,4± 1,3 103,8± 1,5 99,4± 1,7 98,6± 1,4 100,2± 1,9
В кровi пiддослiдних бугайцiв визначали концентрацiю ацетату,
ацетонових тш, глюкози, кiлькiсть еритроциив та вмiст гемоглобiну. У сироватщ кровi дослiджували вмiст загального бшку та його фракцiй.
124
Результати дослщження. Даш до введення препарату свщчать, що бшьш розвинут бугайцi (група тварин 1, таблиця 2) вiдрiзнялися вiд сво!х ровесникiв з меншою масою тiла (група тварин 2, таблиця 2) вищим вмштом глюкози.
Для таких тварин характерний менший вмiст в кровi ацетату i ацетонових тiл, що вказуе на бiльш iнтенсивне використання названих метаболтв у забезпеченнi бiоенергетичних процеЫв !х органiзму. Добре розвинутi бугайщ вiдзначалися також економнiшими енергетичними витратами (8,16±0,34 кДж/год/кг проти 8,42±0,26 кДж/год/кг у групi менш розвинутих аналопв), а також вищим вмiстом гемоглобiну та бiльшою кiлькiстю еритроцитiв (табл. 1). Для таких бугайщв характерний бшьш високий вмшт бiлку в сироватщ кровi i, особливо, гама-глобулЫв (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив адреналшу на показники штенсивносл метабол1чни\ процеив
бугайцiв чорно-рябо1 породи (п=5; М±т)
Показники, одинищ вим1ру Г р у п и т в а р и н
1 2
До введення адренал1 ну П1сля введення адренал1ну До вве-дення адрена-лшу П1сля введення адренал1ну
Через 15 хв. Через 30 хв. Через 60 хв. Через 15 хв. Через 30 хв. Через 60 хв.
Жива маса, кг 98,2±1,2 70,4±1,3
Ацетат, ммоль/л 2,54± 0,10 2,39± 0,08 2,31± 0,09 2,46± 0,09 2,68± 0,09 2,52± 0,11 2,48± 0,10 2,54± 0,07
Глюкоза, ммоль/л 3,52± 0,06 3,84± 0,05 3,80± 0,04 3,68± 0,05 3,29± 0,04 3,56± 0,05 3,59± 0,07 3,48± 0,04
Ацетонов! пла, мг/л 30,62± 1,84 43,04± 1,52 45,27± 2,26 42,89± 1,62 35,11± 2,04 45,18± 2,45 46,41± 2,19 47,02± 1,80
Загальний бшок, г/л 69,3± 1,42 65,7± 1,38 67,4± 1,50 68,5± 1,34 65,2± 1,28 62,6± 1,32 64,8± 1,46 63,6± 1,36
Бшков1 фракцп, % Альбум1ни 32,66± 1,08 31,14± 0,97 30,13± 1,02 32,37± 0,87 33,46 ±0,96 34,50± 0,84 31,80± 1,02 31,33± 0,98
Альфа1-глобул1ни 12,06± 0,60 13,22± 0,55 12,42± 0,62 11,47± 0,48 12,09± 0,55 12,01± 0,46 13,06± 0,52 12,98± 0,48
Альфа2-глобул1ни 14,64± 0,58 15,01± 0,62 14,72± 0,46 14,68± 0,53 15,01± 0,68 15,72± 0,56 15,66± 0,48 15,26± 0,64
Бета-глобулши 17,26± 0,39 17,61± 0,46 18,34± 0,48 17,42± 0,42 17,99± 0,65 17,53± 0,68 18,04± 0,55 18,47± 0,66
Гама-глобул1ни 23,38± 0,65 23,02± 0,58 24,39± 0,66 24,06± 0,62 20,85± 0,71 20,24± 0,74 21,44± 0,66 21,96± 0,68
Дослiдження показали, що ш'екщя адреналiн-гiдрохлориду прискорюе частоту дихання, стимулюе легеневу вентиляцiю, роботу серця, збшьшуе споживання кисню, видiлення вуглекислого газу, теплопродукщю, кетогенез, забезпечуе зростання вмюту глюкози в кровi. Збiльшуеться також пщ впливом адреналiну вмiст бета-глобулмв i гамма-глобулiнiв та знижуеться рiвень ацетату кровi.
125
Результатами проведених дослщжень встановлено, що бшьш реагентними на дш екзогенного адрен^ну за фiзiологiчними показниками були добре розвинут бугайщ, у яких найбшьш ютотш змiни дослiджуваних фiзiологiчних систем вiдмiченi через 15 хвилин пiсля ш'екцп гормону. У кшщ дослiду (через 60 хвилин тсля введення препарату) бшьшшть дослiджуваних показникiв у таких тварин наближались до вихiдних величин за винятком концентраци ацетонових тш, яка пiд впливом адреналiну продовжувала утримуватись на високому рiвнi. Менш реагентною, але бiльш тривалiшою реакщею на введення препарату вiдзначались бугайщ з нижчою iнтенсивнiстю ïx росту i розвитку.
Висновки. Проведенi дослщження впливу екзогенного адреналiну на фiзiологiчнi процеси у 4-мiсячниx бугайцiв чорно-рябоï породи рiзного фiзiологiчного розвитку. Встановлена динамжа змiн дослiджуваниx показникiв пщ впливом адреналiну i часу його дп значною мiрою доповнюе наявш лiтературнi данi про вплив катехоламшв на органiзм жуйних i, зокрема, у рiзнопродуктивного молодняку вели^' рогатоï худоби чорно-рябоï породи.
Л1тература
1. Бабський А.М., Долiба М.М., Кондрашова М.М. Теорiя субстратно-гормональних систем: 20 роюв опiсля // Мехашзми функцiонування фiзiологiчниx систем "Матерiали Мiжнародноï науковоï конференци, приуроченоï до 60-л^тя новоствореноï кафедри фiзiологiï людини i тварин Львiвського унiверситету iменi 1вана Франка". - Львiв: ЛНУ iменi 1вана Франка, 2006. - С. 14-15.
2. Бакел Дж. Гормоны животных: Пер. с англ. - М.: Мир, 1986. - 88 с.
3. Журбенко А.М. Гормоны и продуктивность животных. - К.: "Урожай", 1983. - 128 с.
4. Кусень В.В. Вплив адреналiну на обмш вуглеводiв у корiв // Актуальш проблеми медицини, бюлоги, ветеринара i сшьського господарства. -Львiв, 1996. - С. 147-148.
5. Стояновский С.В., Головач П.И., Цымбала В.И., Кусень В.В., Пидганюк С.М. Влияние экзогенного адреналина на обмен веществ у коров разного возраста // Научно-технический бюллетень Украинского НИИ физиологии и биохимии с-х. животных. - Львов, 1984. - Вып.6(2). - С. 46-49.
6. Стояновський С.В., Цимбала В.1., Головач П.1., Романишин В.П., Костюк С.С., Кисленко М.Ф., Башняк О.В., Марюв А.А. Вплив адренал^ на показники енергетичного обмiну у вели^' рогатоï худоби рiзного вiку // Зб. статей мiжнародноï науково-практичноï конференци "Сучасш проблеми бюлоги, ветеринарноï медицини, зоошженерп та технологш продуктiв тваринництва". - Львiв, 1997. - С. 401-402.
7. Федорук Р.С., Третевич В.1. Адаптацшна здатшсть корiв рiзного вiку i продуктивной до умов промисловоï технологи виробництва молока // Фiзiологiчний журнал, 2002, Т. 48, №2.- С. 193-194.
8. Цымбала В.И., Романишин В.П. Газоэнергетический обмен как одна из наиболее реагенных систем на введение экзогенного адреналина // Тез.
126
докл. науч.-практ. конференции молодых ученых. - Львов, 1985. - С. 117118.
9. Цымбала В.И., Романишин В.П. Влияние адреналина на содержание некоторых показателей, определяющих особенности обмена веществ у КРС разного возраста // Тез. докл. науч.-практ. конференции молодых ученых. -Львов, 1985. - С. 118.
Summary
Kravtsiv R.J., doctor of biological sciences, academician of UAAS, professor Romanyshyn V.P., candidate of biological sciences, professor Tsymbala V.I., candidate of biological sciences, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
PHYSIOLOGICAL STATE OF BLACK-SPOTTED BREED BULLS OF
DIFFERENT PRODUCTIVITY BY THE INFLUENCE OF EXOGENIC
ADRENALINE
It was carried out the investigation of lung gas exchange and heat-production, stroke quantity of pool wave, glucose content in blood, acetate, acetic, bodies, haemoglobine, the quantity of erythrocytes, the content of common protein in blood serum and its fractions: albumines, alpha!-, alpha2r, beta and hamme-globulines in bulls of Black-Spotted breed, that differed by the living mass at the age of 4 months, and also the influence of intravenous injection of 0,1 % adrenaline-hydrochloride in dose 0,3 ml on 10 kg living mass on physiological processes of such animals.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
127
