CC BY
12
ПЕРСПЕКТИВН1 НАПРЯМИ МОДИФ1КАЦП БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВО1 СТРАТЕГИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й
астрант &чняк Олексш Олександрович
Украгна, м. Одеса, ОНУ ¡м. 1.1. Мечникова,
кафедра Економ1чног теорИ' та icmopii економ1чног думки
ABSTRACT_
The problem of the Ukrainian fiscal system reformation is studied in the article. In a modern conditions, when the global processes additionally modify not only the internal situation in each country, but completely change the model of the relation between state and society, new approaches to government regulation of the economy processes are needed. In the article on the base of analysis of macroeconomic and social situation in Ukraine and, also, considering the influence of globalization process, was offered detail list of the causes of the system crisis in Ukraine with the ways how to solve them. In addition, it was emphasized that in the measure of term, the reform are strongly needed in the nearest time because of a height rapidity of destructive trends in economy and society. In conclusion was stated that to respond to the challenges of modern circumstances the government institute need integrated strategic approach to the regulation of the economy.
Вступ. Основними рисами бюджетно-податково! пол^ики останшх роюв та, вщповщно, бюджетно-податково! стратеги можна назвати: «шдмороження» та вiдтермiнування виршення кризових питань; вщсутшсть системного шдходу; фетиш бюджетного балансу; принципове уникнення державою участ в економiчному житп кра!ни. Первопричиною даних наслщюв не в останню чергу стало засилля хибних лiберальних щей, що базувалися на «вшьному» ринку та «свободи» «тдприемництва». Внаслщок впливу глобалiзацiйних процешв ефектившсть таких дш була вкрай низькою або навпаки - вщ'емною, не тшьки не посприявши росту економши, а й значно скоротивши позитивний пост-ефект перюду первинного накопичення катталу. Сьогоденний стан як кра!ни в цшому, так i окремих !! складових можна охарактеризувати як стан глибоко! системно! кризи, що вщповщним чином вже вiдбиваeться на стратепчнш структурi економiки, а вiд так i на станi бюджетно-податково! сфери.
Результати дослщження. Iнтеграцiйнi процеси в Укра!ш iз середини 00-х рр. вщбуваються повнiстю в руслi валюативного пiдходу, тобто не оцiнюються з критично! точки зору реально! вигоди. Так, долучившись до СОТ у 2008 рощ, Укра!на вщчутно послабила власш позицi! на свiтовому ринку металу, що вiдповiдним чином вщбилося на внутрiшнiй ситуацi! в економщ та фiнансах.
Подiбне iгнорування державою власних штерешв значно прискорило процес iнтеграцi! Укра!ни у свiтову систему господарства на вщведених !й позищях. Незважаючи на окрем1 перiоди росту, в цшому за весь перюд 2007-2016 рр. вщбувалося спрощення структури експорту та скорочення долi продукци iз значним вiдсотком додано! вартосп. На кiнець перiоду основу експорту складали переважно продукцiя сировинних галузей (зерновi, руди та металобрухт, деревина тощо).
З точки зору бюджетно-податково! сфери це: 1) звужуе податкову базу, формуе безробiття та сощальну нестабiльнiсть; 2) позбавляе основи докладання витрат на науков1 розробки та тдготовку квалiфiкованих кадрiв, якi позбавляються грунту для впровадження.
Подiбний хщ iнтеграцiйних процесiв призвiв до стшкого скорочення економiки, що також шдтверджуеться показниками стiйкого вiд'емного сальдо торпвельного балансу. Скорочення економiки призвело до витиснення найбiльш конкурентоспроможних квалiфiкованих та молодих найменш квалiфiкованих кадрiв на «св^овий ринок працi» (в бшьшоси випадкiв до сусiднiх кра!н) або у тшьовий сектор.
До того ж при скороченш реального сектору економши державний сектор, насамперед у сферi державного управлiння, не тшьки не скорочувався, а й створював додаткову фштивну
ARTICLE INFO_
Received 9 November 2017 Accepted 22 November 2017 Published 7 December 2017
KEYWORDS
fiscal strategy, fiscal policy, globalization influence, government regulation, reforms
© 2017 The Author.
зайнятють (реальна вартють продукованих «послуг» вбачаеться сумшвною). З урахуванням 1 без того складно! демографiчно! ситуаци та непропорцшност пенсiйного забезпечення у державному та приватному секторi це створило системну кризу системи пенсiйного забезпечення в кра!ш фактично зруйнувавши 11. Сформувалося 2 тенденци: 1) демографiчна структура суспшьства мае та матиме стшкий характер до деградаци; 2) справедливють розподiлу соцiальних вiдрахувань викликае в населення обгрунтоваш сумнiви, що результуе в ухилянш вiд !х сплати. В результата 1) пiдриваються основи юнування держави, як з точки зору ресурсного забезпечення, так i з точки зору сприйняття населенням у площинi бачення власного майбутнього; 2) таю процеси, в свою чергу, додатково шдсилюють скорочення економши, не скорочуючи обов'язкiв, що лише зациклюе та поглиблюе кризу.
Розпочат в рамках iнтеграцiйного процесу видозмши законодавства щодо державного регулювання економiчно! та фшансово! сфери помiтно деформували та послабили пострадянську систему, що склалася стихшно, проте не сформували шчого бiльш ефективного. Сформувався стшкий тренд на вщступ державного шституту iз сфери економiчно! дiяльностi. як з точки зору активно! учасп, так i з точки зору регулювання. Вщбуваегься реалiзацiя будь-яко! державно! власностi, причому на сучасному процес набув характеру манн, оскшьки доцшьнють таких дiй не мае шд собою грунту анi з точки зору можливост сформувати значиме джерело доходу, аш з точки зору можливост реального залучення iвестицiй.
Можливiсть дешевого входу на нехай i ризиковий, проте монопольний ринок долучила до Укра!ни транснацiональний каштал, проте в обсягах i на умовах, яю бiльшою мiрою негативно вщб'ються, або вже вiдбиваються на економщ кра!ни. З точки зору бюджетно-податково! стратегi! вiдбуваються цшеспрямоваш дi! невiдомо! мотивацi! щодо ушчення перелiку потенцiйних джерел реального наповнення бюджету та регулювання економiки.
Сукупнють вищеозначених факторiв призвела до умов, коли обсяги зобов'язань держави зберналися та зростали, а обсяги джерел фшансування виснажувалися та зникали. Цший ряд суб'ективних чинникiв привiв до вщнайдення балансу шляхом залучення кредитних ресурсiв мiжнародних фiнансових iнститутiв, що дозволило тимчасово виршити проблему. Проте економшу було додатково обкладено банювським вiдсотком, що багато в чому спричинило iнфляцiю, а вже у 2017-2019 рр. формуе бази для пришвидшеного скорочення економши (обсягiв ВВП) та суттевих коливань курсу нацюнально! валюти.
З точки зору бюджетно-податково! стратегi! та фiнансово-економiчно! стратегi! в цшому вiдбулося обмеження iнституту держави в його монополи на вилучення та перерозподiл частини нацiонального багатства, суть - управлшня економiчними та суспшьними процесами. Фактично один з найбшьш агресивних та паразитичних суб'екпв глобалiзацiйного процесу -фiнансовий каштал - було допущено до здшснення державного управлшня, зокрема i в площиш бюджетно-податково! сфери.
Продукти процесу первинного накопичення капiталу на Укра!ш так кiнцевим чином i не пройшли повноцiнний процес iнституцiоналiзацi! та формування власно! суб'ектностi. Бiльша частина !х капiталiв знаходиться у фшансових активах, що з огляду на глобальш процеси фрагментацi! i регiоналiзацi!, при пiдвищеннi конфлiктностi не триватиме довго. Бшьше того данi елементи присутш не тiльки на глобальному рiвнi (результати приватизацiй), а й на нижчих рiвнях (як вих1д корупцiйного процесу). Саме на нижчих рiвнях даний елемент може активно розглядатися державою як джерело фшансового ресурсу для каттальних вкладень, на що активно вказують, зокрема, партнери iз мiжнародних фшансових органiзацiй-кредиторiв.
З точки зору процешв глобалiзацi! можна констатувати юнування, не тривале в перспективi через процеси конфюкацп капiталiв, суб'ектiв, яю за певних можуть стати джерелом наповнення бюджету. З точки зору бюджетно-податково! стратеги це означае наявнють шансу отримання ресурсу каштального швестування в економiку кра!ни.
Наявнiсть значно! кiлькостi, в тому числi досить потужних суб'екпв iз рiзноспрямованими штересами призвело до iснування значного сектору тшьово! економiки який в середньому займае до половини реальних обсяпв економiки кра!ни. Данi процеси повною мiрою вiдповiдають глобалiзацiйним тенденцiями, тому будучи повною мiрою поглинутим в штеграцшних процесах, у державного шституту нема аш iнструментiв, анi сенсу просто знищувати його дiяльнiсть.
З точки зору бюджетно-податково! стратеги та державного регулювання економшою юнування тшьового сектору означае юнування реально функцюнуючо! економiчно! системи, яка: по-перше частково охоплена непрямими податками; по-друге не знаходиться шд повним контролем не тшьки держави, а й фшансового кашталу (мае власну систему розрахунюв у
реальнш валют або ïï альтернативах); по-трете мае певш iнтереси, яю за певних умов можуть спiвпасти з штересами держави, тобто питання, особливо у втизняних умовах, може бути предметом досить вiдтермiнованоï дискуси.
Умови в яких опинилася краша так чи шакше роблять неможливим повноцiнний вихщ Î3 кризи лише за рахунок власних ресуршв, тому, особливо в контекст процесiв глобалiзацiï. доцiльно звернутися до поширеноï нинi свiтовоï практики державно-приватного партнерства; бодай на певних етапах. Це дасть змогу зменшити навантаження на державний бюджет у сфер1 каштального iнвестування, проте таю методи потребують проектного пiдходу до управлшня. який наразi вiдсутнiй.
При цьому слiд враховувати об'ективнi процеси НТП, основнi прояви якого це шформатизащя та, як наслiдок, iнтенсифiкацiя всiх процесiв. Це означае, що поточна кризова ситуащя лише прискорюватиме свiй розвиток iз плином часу, а ефективно протистояти ш можливо лише шляхом системних рiшень, наслщки яких зможуть також набути вщповщно1' динамiки.
З токи зору державного управлшня це означае неможливють суцшьного контролю над всiма процесами, навт з точки зору монiторингу, з огляду на об'ективш протирiччя мiж ресурсними можливостями держави та ресурсними можливостями вшх iнших елементiв та шформацшних технологiй. Це також означае неможливють ефективного продовження полiтики iмперативного позицiонування держави та ïï втручання в будь-якi суспiльно-економiчнi процеси. Для таких дш потребуеться вiдповiдний «мандат довiри» вiд суспiльства, який здобувае лише прозорютю дiй та яснютю та зрозумiлiстю цiлей для перешчного мешканця.
В контекстi бюджетно-податковоï стратеги це формуе наголос на потребi системного шдходу та узгоджених дш на всiх рiвнях державноï пол^ики щодо бюджетно-податковоï сфери. Проблема полягае у тому, що кризова ситуащя ускладнена ще одним протирiччям: з одного боку держава не мае ресурсу для адекватних дш в умовах, яю склалися; з шшого -, роблячи висновки з передютори, суспiльство не надто готове довiряти власнi ресурси державi. Для виршення даного питання необхiдно з одного боку мобшзувати бiльш-менш значний ресурс, з шшого - докласти його так, аби системно виршити нагальш проблеми. Тобто створити точку подальшоï мобшзаци ресурсу для вирiшення шших проблем.
Таким чином, для виршення вищеозначених проблем бюджетно-податкова стратегiя та бюджетно-податкова полiтика потребують системностi, вщновлення довiри до держави з боку суспшьства та концентращю на розвитку нацiональноï економiки. При цьому слщ враховувати подiл на конструктивнi елементи модершзаци та заходи щодо швелювання негативних впливiв глобалiзацiï. Можна згрупувати весь перелiк кризових тенденцiй у три основш блоки проблем, розглянемо ïx
1) Вiдсутнiсть сприйняття бюджетно-податковоï полiтики та довiри до держави з боку суспшьства. Попередш ди держави сформували негативне сприйняття ïï самоï та ïï дiй у суспшьства, що вилилося у його системну реакщю. По-перше, з одного боку вщбулася руйнацiя системи пенсшного забезпечення, не тiльки за рахунок об'ективних демографiчних та економiчних факторiв, а при допущенi суб'ективних помилок управлшня, при цьому було збережене досить вщчутне навантаження на фонд оплати пращ. Недостатне фшансування медичноï та освiтньоï сфери призвело до ix комерцiалiзацiï та вимивання найбiльш цiнних кадрiв у приватний сектор та за кордон; при цьому податкове навантаження на населення стабшьно зростало. Пiдтримка позицiй природнix монополш у сферi ЖКГ з боку держави призвела до формування ще одного де-факто податку - комунального, осюльки доля середшх витрат домогосподарства на житлово-комунальш послуги наразi складае до 40 % середньо^ зароб^но].' платнi, при тому що яюсть послуг як i права споживачiв не збiльшились, а подекуди навпаки були зменшеш
Причиною таким дiям були з одного боку об'ективш процеси деградаци ресурсного базису держави, а з шшого недолуп та хибш заходи, покликаш пiдтримувати апаратний баланс. При цьому в останш роки скорочення витрат на сощальну сферу та всшяка пiдтримка природшх монополiй об'ективно пiдтримуеться мiжнародними фшансовими iнститутами, якi зацiкавленi в максимiзацiï поточноï лiквiдностi нацiональноï економiки та ïï вившьненщ оскiльки ситуацiя iз борговими зобов'язаннями Украïни також досить складна.
Виршення даноï проблеми на тактичному рiвнi полягае у стабшзаци становища ia зупиненням або уповшьненням деструктивних тенденцiй, без рiзкиx змш. Це дозволило б сформувати резерв часу для планування та прийняття системних рiшень, зокрема i на даних напрямках. На стратегiчному рiвнi необxiдно вiдповiдно до обраноï моделi економiки та суспiльства сформувати вщповщш одне одному адекватнi системи податкового навантаження
та видатюв, яю задовольняли б суспшьство та привносили в його iз державою взаемодда прозорiсть та зрозумiлiсть.
По-друге держава за неясною сукупшстю мотивацш веде цiлеспрямовану дiяльнiсть щодо уникнення активно! конструктивно! участ в економiчному життi кра!ни. Вiдбуваеться реалiзацiя державних активiв, зокрема прибуткових; вiдбуваеться залучення кредитних ресурсiв на умовах сумшвно! вигоди до монополiй нацiонального значення тощо. Все це виснажуе економшу кра!ни та базу оподаткування - ресурсну базу держави. Це в свою чергу починае результати на якост роботи бюджетного сектору в цшому, коли в умовах стшкого скорочення фiнансування, джерела останнього додатково знищуються.
Природа дано! проблеми полягае насамперед у складност та суперечливост системи державного управлiння, коли об'ективно найбшьш простим шляхом наповнення бюджету стае реалiзацiя державних активiв. При цьому подiбну тенденцiю активно шдтримують як представники мiжнародних фiнансових шституцш, так i представники мiжнародного, проте не дуже прозорого, капiталу. Останш вбачають в цьому можливiсть дешево iнституцiоналiзувати власнi капiтали та/або здшснити iнтеграцiю власних бiзнес-процесiв глобального ринку.
У виршенш дано! проблеми насамперед необхщно визначитись iз тим, яку модель економши необхiдно збудувати та яке мюце в нiй займатиме шститут держави. На тактичному рiвнi необхiдно насамперед навести лад у державних монополiях, якi апрiорi не можуть бути збитковими, забезпечивши !х залишення пiд державним контролем. Активи ж над якими держава де-факто втратила власний контроль (акцюнерш товариства iз долею в капiталi менше 25 %, ЦМК де-факто зруйнованих шдприемств тощо) необхiдно впорядкувати та оцшити. Бюджетний сектор, насамперед у сферi державного управлiння, також повинен бути тдданий жорсткiй ревiзi! як у контекст майнового забезпечення, так i в контекстi адмiнiстративно! доцшьносп. На стратегiчному рiвнi необхiдне послщовне та системне впровадження обрано! моделi економiки та майбутнього.
По-трете в силу обставин ресурсного голоду та необхщносп забезпечення власних потреб державш шститути в рiзних ступенях допустимого починають втручатися в господарську дiяльнiсть суб'екпв бiзнесу, обкладаючи останнiх додатковими стягненнями рiзних форм, зокрема грошово!. При цьому суцiльно руйнуеться система контролю та регламентаци господарсько! дiяльностi у рiзних сферах, зокрема лшвщуються профiльнi контролюючi органи, спрощуються процедури лiцензування та дозвiльно! системи тощо.
Джерело дано! проблеми лежить насамперед у мiжнародних зобов'язаннях Укра!ни щодо лiбералiзацi! економiки. Данi тенденцi! активно вгаються представниками транснацiонального капiталу оскшьки з одного боку це спрощуе !м процедуру лiцензування, з шшого масштаби !х дiяльностi дозволяють пнорувати «неформальнi стягнення» без додаткових зобов'язань.
На тактичному рiвнi необхщно здшснити детальний аналiз всiх взятих на себе укра!нською державою зобов'язань щодо лiбералiзацi! ринку на предмет необхщност i доцiльностi !х виконання, а також ступеня жорсткостi санкцiй за невиконання. Необхщно також оцшити систему юнуючих взаемозв'язюв державного iнституту та бiзнес середовища, а також стушнь реально! нестачi ресурсi iз обмеженням можливост неформального його залучення. На стратепчному рiвнi, вiдповiдно до обрано! суспiльно-економiчно! моделi, необхщно формувати максимально автономну шдивщуальну модель взаемодi! iз бiзнес-середовищем.
По-четверте системна криза державного управлшня та його висока шертшсть призвели до того, що юнуюча система пiльг та перерозподiлу ВВП в цшому не повною мiрою вщповщае реальним потребам суспiльства та держави. Кошти останньо! бiльшою мiрою стають предметом корупцiйних схем та витратами на тдтримку апаратного балансу. Так, популютичш дi! щодо позбавлення привiлей працiвникiв державно! служби створили несприятливi умови роботи на рiвнi нижчо! та середньо! ланки державного управлшня. При цьому для пращвниюв вищо! ланки (народнi депутати, КМУ, сувд, начальники департаментiв тощо) в негласному режимi за рахунок премш, якi не е заробiтною платнею, проте навантажуе бюджет, та «грошового утримання», яке не е пенсшним забезпеченням, але навантажуе ПФУ, забезпечеш значно бiльш кращi умови. Аналопчна ситуацiя вiдбуваеться iз програмами державно! шдтримки пiдприемств. В контекстi явно! недовiри мiж суспiльством та державою дана ситуащя повинна бути зламана, за рахунок чого може розпочатися конструктивний дiалог мiж суспiльством та державним шститутом.
Проблема мае в повнш мiрi внутрiшньодержавну природу. На тактичному рiвнi для вирiшення дано! проблеми потребуеться комплексний аналiз вщповщно! витратно! частини та
об'ектв витрат вщносно ïx актуальностi в контекст iснуючоï та довгостроковоï перспективи юнування украïнськоï держави. Пiдготовка юридичноï бази для проведення комплексноï ревiзii нарахувань та витрат на неактуальш об'екти витрат, а також iнформацiйноï бази для обгрунтування таких дiй для суспшьства. Здшснення урiзання витратноï частини бюджету. На стратепчному рiвнi необхщне формування комплексних програм реформування сощально^ пiдтримки населення; в площинi бiзнесу ди описанi в окремому блощ аналiзу нижче.
2) Системна криза економiчноï сфери та стiйка деградащя економiки, несформованiсть системи нацiональноï економши та початок глобальноï фiнансово-економiчноï кризи обумовили слабкють та низьку стшкють нацiональноï економiки. Значна залежнiсть вщ зовнiшнix ринкiв та неадекватне управлшня як на рiвнi суб'ектiв господарювання так i збоку державного регулятора призвели до подальшого поглиблення кризи та ïï вкоршення. Нараз1 криза мае системний характер, а економша мае стiйкi деградацiйнi тенденци.
По-перше за останш роки вiдбулося сутнюне спрощення структури нацiональноi економiки. Так, структура експорту складаеться переважно iз сировинних товарiв is мiнiмальною долею доданоï вартостi та, навпаки, структура iмпорту складають товари кiнцевого споживання, тобто iз максимальною долею доданоï вартостi. Все це призводить до вимивання вартостi iз нацiональноï економши - фактичного скорочення ïï об'емiв, що обумовлюе та посилюе негативш тенденци.
В контекстi глобалiзацiйниx процешв краïна встала на шлях посщання вiдведеного ш мiсця в структурi глобальноï економiки. Вiтчизняна економiка в глобальному контексп розглядаеться як логютична зона та джерело сировини АПК та металургшного комплексу. Проте важко судити щодо аспекту вiдповiдностi вщведеного краïнi мiсця та ïï власних цшей.
На тактичному рiвнi необхщно здiйснити комплексний аналiз нацiональноï економши на предмет життевоï необxiдностi тих чи шших предметв iмпорту та можливост вiдмови вiд них. На базi даного налiзу необxiдно впроваджувати вiдповiднi обмежувальнi заходи, зокрема податкового i митного характеру, а також формувати короткотермiновi пшотш программ шдтримки iмпортозамiщення. На стратегiчному рiвнi в контекст глобальних кризових процешв, незалежно вщ обраноï моделi суспiльно-економiчного розвитку, необхщно всiляко сприяти розвитку внутршнього ринку як основи iснування держави та нацiональноï економiки.
По-друге в умовах стшкого скорочення обсягiв економши та падiння рiвня життя значно посилюються об'ективш в контекст глобалiзацiï процеси мираци капiталу та робочоï сили. Вiдбуваеться вимивання найбiльш мобiльноï та найбiльш конкурентоспроможноï робочоi сили iз вiдповiдними наслiдками для економши. Наразi за цiлою сукупнiстю причин мгращйш процеси, насамперед робочоï сили, прийняли надзвичайнi масштаби та пройшли точку неповернення. З точки зору бюджетно-податковоï стратеги та державного управлшня в цшому це означае фактичний шдрив базису iснування держави.
В цшому проблема носить катастрофiчниx характер, оскшьки мае прогресуючу динамiку щодо концентраци населення у найбiльш економiчно активних центрах всередиш краïни та подальшу мiграцiю за кордон. При цьому держава фактично шчого не може запропонувати населенню, яке як через об'ективш економiчнi причини, тк i через суб'ективш причини не готове йти на дiалог. Першочерговою задаче держави в даному контекст мае бути вщновлення довiри суспшьства до шституту держави для початку дiалогу, на основi якого можна буде виршувати об'ективш проблеми насамперед економши.
По-трете одшею з ключових проблем економiки е криза лшвщност та вiдсутнiсть «довгих грошей». Насамперед стд вiдзначити, що сукупний державний та гарантований державою борг складають бшьше 80 % ВВП. В контекст необхвдност повернення даних борпв, а Украïна не вiдноситься до перелшу краïн iз доступом до дешевих кредитних ресуршв, ситуацiя е фатальною. Якщо серйозно розглядати необхщнють погашення лише тiлькм державного кредиту та лише тшьки платежi за 2018-2019 роки, то краша при стабшьно деградуючш економiцi повинна буде додатково вщдати 10-12 % ВВП щорiчно.
В контекстi глобалiзацiйного процесу краша та ïï економша потрапили шд деструктивний вплив мiжнародниx економiчниx iнститутiв, якi шляхом фiнансовоï залежност формують стимули для iнтеграцiï економши краïни в систему глобальноï економши вiдповiдно до вiдведеного îh мюця.
На тактичному рiвнi необxiдно здшснити комплексний та усестороннiй аналiз фiнансово-економiчного становища в краïнi та змоделювати систему дш та заxодiв для рiзниx сценарй дефолту. Сучасне фiнансово-економiчне становище держави та нацiональноi економши не дозволяе сподiватися на можливють погашення зобов'язань за будь-яких умов.
При спробi ж вщтермшувати виршення даного питання криза лише поглиблюватиметься. А протирiччя та деструктивш процеси наростатимуть. На стратепчному рiвнi необхiдний план дш щодо вiдновлення економiки пiсля проведення дефолту.
По-четверте в iснуючих умовах, о^м того що вiдбуваеться фактичне скорочення економiки - зменшення поля для докладання iнвестицiй, нацiональна економша переживае вiдчутну нестачу ресурсiв каштального iнвестування у всiх секторах економши. Зважаючи на високу вiрогiднiсть дефолту дана проблема постане значно гострше щошзшше у середньо термiновiй перспектива Зважаючи на глобалiзацiйнi процеси розраховувати на зачну актившсть потенцiйних iнвесторiв також не доводиться.
Можливiсть виршення дано! проблеми полягае лише у двох напрямах: вщновлення державно! присутност у секторi реального виробництва та шформацшно-комушкацшш зусилля державного iнституту щодо залучення iноземних iнвестицiй в контекст глобальних процесiв розвитку ТНК та ринюв. Окрiм того в системi iснуючого наповнення бюджету необхiдно формування механiзмiв для створення своерiдного резервного фонду каштального швестування та забезпечення реформ. На тактичному рiвнi потребуеться проведення комплексно! аналiтично! роботи як внутршнього середовища в кра!нi так i глобального середовища на предмет пошуку точок взаемного штересу мiж розвитком нацiонально! економiки та розвитком глобальних ринюв та суб'ектiв господарювання, а також пошуку фактичних та потенщальних джерел капiтального iнвестування з державного бюджету. На стратепчному рiвнi потребуеться формування довгостроково! програми економiчного розвитку кра!ни iз чiтким прописом крокiв, дiй да заходiв, яю потребуватиметься зробити в бюджетно-податковi сферi.
3) Проблема вiдсутностi щеально! картини майбутнього. Вiдсутнiсть комплексного розумшня майбутнього, яке прагне побудувати держава та суспшьство е свiдченням найбшьш глибоко! кризи. Позбувшись iдеалiв радянського часу сучасне укра!нське суспiльство у рiзних сферах розвитку пiшло рiзними цивiлiзацiйними шляхами, реальний економiчний сектор продовжував iснувати в контекстi пострадянсько! кооперацi!, фiнансовий та iнформацiйний розвивався в контекст европейського простору, блок гумаштарного розвитку вщстоював автономний самобутнш розвиток. Нинi, коли протирiччя набрали значно! сили дуже важко вщповюти на ключове питання - питання щеально! картини майбутнього - суспшьно-економiчно! моделi, яко! прагне суспшьство. Без створення тако! моделi, яка апрiорi повинна бути компромiсною та враховувати вс аспекти, в ру^ яких розвивалася кра!на, неможливо побудувати комплексну систему стратепчних заходiв в цшому та, зокрема у бюджетно-податковiй сферi.
По-перше вiдсутнiсть власного св^огляду завжди провокувало державну пол^ику йти у руслi полiтик шших суб'ектiв, як це наприклад вщбуваеться iз СРСР, пiсля розпаду якого шерщя управлiння була досить вщчутною навiть в серединi 00-х рошв. Проте iз часом полiтика змшюеться та/або суб'екти зникають або реформуються, реакцiя на що вiдбуваеться досить повшьно. Аналогiчна ситуацiя повторюеться iз СС та европейською iнтеграцiею Укра!ни, де рiзниця мiж сприйняттями суб'ектв одне одного та самих себе складае щонайменше пiвтора десятки роюв. Сучасний СС е досить нестшким кризовим об'еднанням iз сформованими фрагментацшними та центробiжними процесами, якi самi кра!ни-члени чiтко усвiдомлюють та намагаються дiяти в рамках власних штерешв. Основним результатом таких дiй е замкнення об'еднання в собi та забезпечення плавност протiкання процесiв, зокрема, деструктивних. Укра!на сприймаеться вiдповiдно до !! реального становища. Укра!на ж сприймае СС та себе вщповщно до кон'юнктури середини 00-х роюв, коли в державi була досить потужна економша, а СС динамiчно розвивався. Подiбний розрив призводить до неадекватност управлiння та вiдповiдних результатв.
На тактичному рiвнi необхiдно здшснити комплексну оцiнку ефективностi державного управлшня та виявлення причин, якi знижують його ефектившсть. На стратегiчному рiвнi необхiдно здiйснювати усвiдомлену незалежну пол^ику за всiма напрямками, яка вщповщае власним iнтересам кра!ни.
По-друге джерело, зокрема попередньо! проблеми, полягае у тому, що в свщомосп укра!нського суспiльства протягом значного часу уживалися абсолютно протилежш одне одному щеали крайнього лiбералiзму та вiльно! конкуренци, соцiально! справедливостi та добробуту, суспшьства споживання, нацiонального iдеалiзму, сильно! держави, анарх1зму тощо. Все це вщповщним чином вiдбилося на всiх сферах життя. Основна проблема полягае в тому, що не юнуе сформованого запиту з боку суспшьства або його окремих найбшьш
активних течш на певну модель cycn№H0-eK0H0MÎ4H0ro устрою, на яку можливо було б спиратися при ре^заци державно! пол^ики, зокрема в бюджетно-податковiй сферi. Подiбна вiдсyтнiсть базису створюе ситyацiю, коли можлива вiдсyтнiсть рамок прийняття ршень та вiдповiдних критерив ïx оцшки. Це в свою чергу робить можливою ситyацiю iснyючоï неyзгодженостi ршень та хаосу в yправлiннi.
На тактичному рiвнi необxiднi комплекснi дп щодо аналiзy настроïв та ментальних вподобань yкраïнського сyспiльства для формування «зверху» пропозицiï щодо iдеальноï моделi сyспiльно-економiчного устрою, ïï обговорення та iмплементацiï. На стратегiчномy рiвнi необхщне формування комплексного довгострокового документу щодо реалiзацiï iдеальноï моделi сyспiльно-економiчного устрою та шляxiв необxiдниx для цього, зокрема в бюджетно-податковiй сферг
Висновки. Пiдсyмовyючи, можна констатувати необхщносп невiдкладноï комплексноï видозмiни пiдxодiв до державного регулювання економiки та взаемодп державного iнститyтy ia сyспiльством в цшому. Як зазначалося автором у попередшх пyблiкацiяx, iгнорyвання даноï потреби призведе до подальшоï iнтенсифiкацiï динамши деструктивних процесiв аж до виникнення економiчноï загрози iснyвання державного шституту. [] В умовах глобалiзацiï необхщно формування партнерських пiдxодiв до взаемодп з ушма суб'ектами, незалежно вщ ïx масштабу, в контекстi взаемодп держави та суспшьства це означае потребу актyалiзацiï суспшьного договору та взаемноï довiри; в контекстi мiжнародниx та економiчниx вiдносин потребуеться прагматичний пiдxiд, позбавлений iррацiональноï цiннiсноï складово1'.
Л1ТЕРАТУРА
1. Давидков С. О. До питань оцiнювання ефективностi податковоï полiтики / С. О. Давидков // Держава та регiони. Сер1я : Економiка та пiдприемництво. - 2015. - N° 1. - С. 153-158
2. Максюта А. А. Бюджетна стратегiя як шструмент економiчного зростання / А. А. Максюта // Екожмчний часопис ХХ1. - 2013. № 5-6(1). - С 34-37.
3. Осецький В. Л. Державт видатки в реалiзацiï бюджетноï стратегiï соцiально-економiчного розвитку Украши / В. Л. Осецький, П. А. Мороз // Фшанси Украши. - 2012. - №12. - С 103-111.
4. Пашчник Ю. В. Проблеми ефективного yправлiння державним бюджетом в умовах глобалiзацiï / Ю.В. Пасiчник // Економiчний нобелiвський вiсник. - 2016. - № 1 (9). - С 156-163.
5. Покатаева О. В. Концептуальш засади дослщження податковоï полiтики як чинника соцiально-економiчного розвитку краïни / О. В. Покатаева, С. О. Давидков // Причорноморсью економiчнi студи. - 2016. - Вип. 1. - С. 111-117.
6. Сщельникова Л. П. Податкова система: навчальний пошбник /. Л. П. Сщельшкова. Н. М. Костша. - Кшв: Лiра-К. - 2012.
7. Очняк О. О. Бюджет як акселератор кризових процесiв / О. О. Очняк // Матерiали мiжнародноï наyково-практичноï конференцiï «Економiчне зростання: стратегiя, напрями i прiоритети (22-23 вересня 2017 року). - С 128-131.
8. Очняк О. О. Бюджетно-податкове регулювання: стан та прогнози / О. О. Очняк // Матерiали мiжнародноï науково-практично!' конференци на тему «Економiчний розвиток держави, регiонiв та шдприемництва: оцiнки та прогнози» (8 грудня 2017 року). [у друщ]
9. Швабш К. I. Вплив глобалiзацiï на систему оподаткування та податкову пол^ику Украши / К. I. Швабш // Стратепчш прiоритети. - 2009. - №1(10). - С 137-144.
