CC BY
25
ней сисгеми, як викоpистовyють i як можуть 6ути викоpистaнi для eфeктивно-го yпpaвлiння ними з мeтою eкономiчного зpостaння сyспiльствa тa його соць aльно-eкономiчного пpогpeсy.
Eфeктивнe викоpистaння тa вдосконaлeння eкономiчного потeнцiaлy e нeпepepвним пpоцeсом aктивного пpистосyвaння сyб'eктa господapювaння до мiнливиx умов фyнкцiонyвaння як окpeмого пiдпpиeмствa, тaк i eкономiчноï систeми зaгaлом.
Лiтеpaтуpa
1. Словapь-спpaвочник мeнeджepa / под peд. М.Г. Лaпyсты. - M. i Изд-во ИНФРА-М, 1996. - 60B с.
2. Iнтepнeт peeype. [Eлeктpонний peeype]. - Доступний з httpi//www.yas.yuna.ru/
3. Укpaинский Совeтский Энциклопeдичeский Словapь. - В 3-x т. / Рeдкол.: A.B. Куд-pицкий (отвeт. peд.) и дp. - К. i Глaв. peд. УСЭ, 199B. - Т. 2. - 76B с.
4. Игнaтeнко Н.Т. Пpоизводствeнно-peсypсный потeнциaл тeppитоpии / Н.Т. Игнaтeнко, В.П. Р^нко. - К., 19B6. - 236 с.
5. Нужний К.М. Суттст xapaктepистикa eкономiчного потeнцiaлy пiдпpиeмствa / К.М. Нужний, 0.Ю. Бобковa // Eвpопeйскaя нayкa XXI вeкa - 2007 i мaтep. II Meждyнap. нayчно-пpaкт. конф., 16-31 мaя 2007 p. - Днeпpопeтpовск i Изд-во "HayRa и обpaзовaниe", 2007. - Т. 3. - С. 727.
6. Станко И.П. Mexaнизм yпpaвлeния потeнциaлом пpeдпpиятия / И.П. Станко, Л.М. Maляpeц. - Xapьков i Изд-во ХГЭУ, 2003. - 220 с.
7. Oдинцовa Г.С. Hemropbie aспeкты стpyктypизaции потeнциaлa пpeдпpиятия / Г.С. йдинцов^ Г. А. Сeлeзнeвa // Eкономiкa pозвиткy i тук. жypнaл. - 2005. - № 2. - С. 74-75.
Квасний Л.Г. Теоретические аспекты управления экономическим потенциалом
Пpоaнaлизиpовaны основныге подxоды к кaтeгоpии "экономичeский потeнци-aл", опpeдeлeны eго суть и стpyктypныe элeмeнты. Рaссмотpeны xapaктepныe чepты экономичeского потeнциaлa. Пpивeдeны фaктоpы, опpeдeляющиe особeнности уп-paвлeния экономичeским потeнциaлом. Исслeдовaнa pоль экономичeского т^нци-aлa в yсловияx pынкa.
Ключевые слова: экономичeский потeнциaл, пpeдпpиятиe, peсypсы, yпpaвлe-ния экономичeским потeнциaлом.
KvasnijL.G. Theoretical aspects of the economic potential
The basic approaches to the category of "economic potential", defined the content and structural elements. The main signs of economic potential. The basic factors that determine the characteristics of state and economic potential. The role of economic potential in the market.
Keywords: economic potential, enterprise, resources, management economic potential.
УДК 674.038 Астр. М.Л. Ковальова1 -Донецький
державний унтерситет управлтня
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИРОВИННО1 БАЗИ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Проан^зовано стан сировинно! бази люопромислового комплексу Укра!ни, а саме деревини та люових ресурав, як основного виду сировини для ЛПК, розкрито перспективи розвитку сировинно! бази, визначено основш шляхи оптимального ви-користання наявних ресурав та напрямки використання актуальних на сьогодш вто-ринних ресуршв.
Ключовг слова: люопромисловий комплекс Укра!ни, сировинна база, вторинш ресурси, вживана деревина, безвдаодш технологи.
1 Шук. кepiвник: пpоф. Л.В. Бaтчeнко, д-p eкон. тук
Актуальн1сть теми. Значення люопромислового комплексу (далi -ЛПК) в економщ Укра!ни визначаегься тим, що в сучасних умовах немае тако! сфери господарства, де деревина i продукцiя 11 перероблення не вщгравали б ю-тотно! ролi. Основний продукт лiсу - деревина, яка використовуеться переваж-но для виробництва засобiв виробництва, зокрема предмелв працi (круглий лю, пиломатерiали, фанера, деревнi плити, метиловий спирт тощо) i предметiв спо-живання (меблi, папiр, оцтова кислота). Проте лiсовi ресурси Укра1ни е обмеже-ними та 1х використання повинне суворо регулюватися. Тому на сьогодш акту-альним е пошук додаткових резервiв сировини, таких як вживана деревина.
Метою досл1дження е анатз стану сировинно! бази лiсопромислового комплексу Укра!ни, а саме деревини та люових ресурсiв, як основного виду сировини для ЛПК, визначення шляхiв оптимального використання наявних ре-сурсiв та ефективного використання вторинних ресурсiв.
Анал1з останн1х публ1кац1й 1 дослщжень. Дослiдженням сучасного стану деревообробно! галузi та лiсопромислового комплексу Укра!ни займаються так! украшсью вчеш: М. Пiкула, I. Дишко, О. Похильченко, С. Гайда та шш.
Виклад матер1ал1в основного досл1дження. Оброблення деревини як галузь промисловостi почала розвиватися в Украш у другш половинi XVIII ст., коли виникли першi люопиляльш заводи. На Украш у 1913 р. дiяло 274 люо-пильно-деревообробних пiдприемства. Це були переважно приватш майстернi, заснованi на ручнш працi. Традицiйно пiдприемства деревообробно! промисло-востi розмiщенi в мюцях зосередження лiсосировинних ресурсiв - на Полюш, у Передкарпаггi i Закарпатл. Продукцiя ЛПК використовуеться в машинобуду-ваннi, легкiй промисловостi, на транспорта, у зв'язку, будiвництвi. Водночас ЛПК отримуе вiд iнших галузей лаки, фарби, соду, натрш, вiдбiлювальнi хiмiка-ти (виготовлення паперу), автомашини, трактори, верстати (заготiвля та оброблення деревини).
Люопромисловий комплекс Укра!ни - це сукупнють пiдприемств, пов'язаних з вирощуванням i переробленням (до одержання кшцево! продукцп) люово! сировини. До його складу входять: лiсове господарство, люозагопвельна промисловiсть, галузi люово! промисловосп з механiчного i хiмiко-механiчного (люопильна, фанерна, сiрникова, виробництво дерев'яних будiвельних деталей i будинкiв, деревостружкових i деревоволокнистих плит, меблiв) та хiмiчнiй (ль сохiмiчна, целюлозно-паперова промисловiсть) перероблення деревини, а також гiдролiзна i дубильно-екстракцiйна промисловiсть, обслуговуючi виробництва (виробництво i ремонт машин та устаткування), заводи з виготовлення предмета працi для окремих галузей, тдприемства матерiально-технiчного постачан-ня, галузi i заклади невиробничого обслуговування (пiдготовка кадрiв, науково-дослщна i проектно-конструкторська дiяльнiсть).
Основою розвитку ЛПК Укра!ни е лiсовi ресурси. Це лiси певно! терито-р1!, якi використовують або можуть бути використанi для задоволення будь-яких потреб суспiльства. До люових ресуршв як одного з основних видiв при-родних ресурав належать деревнi, технiчнi, харчовi, лжарсью та iншi ресурси, а також корисш природнi властивостi лiсу - водоохоронш, захиснi, ктмато-регу-лювальнi, саштарно-ппешчш, оздоровчi тощо. Загальна площа люового фонду Укра!ни становить 10,8 млн га, зокрема вкрита люом - 9,4 млн га.
Люистють теpитоpiï кpaïни стaновить 15,6 %. 3arn^ деpевини еганов-лять 1,74 млpд ку6. м. Oсновнa чaстинa лiсiв пеpебyвae y pозпоpядженнi деp-жaвниx оpгaнiв лiсового господapствa, pештy пеpедaно y безстpокове ^p^iy-вaння сiльськогосподapським пiдпpиeмствaм aбо зaкpiплено зa шшими мшю-теpствaми i вiдомствaми. У люовому фондi У^шни пеpевaжaють деpевa листя-ниx i xвойниx ж^д. Хapaктеpною ознaкою e неpiвномipне pозмiщення pесypсiв деpевини по теpитоpiï. Haйбiльшa концентpaцiя ïx в Укpaïнськиx Кapпaтax (40,5 % площi цього pегiонy), Кpимськиx гоpax (32 %) i m Полiссi (25,1 %); y люостеповш зонi цей покaзник становить 13,2 %, y степовiй - 3,8 %. До нгйбшьш л^ист^ облaстей нaлежaть Зaкapпaтськa, Iвaно-Фpaнкiвськa, Рiв-ненськa, Житомиpськa, Bолинськa i Чеpнiвецькa.
Зa господapським знaченням, мiсцеположенням i функщями, якi вони виконують, yd люи Укpaïни подiляють нa двi гpyпи. До гpyпи зaxисниx лiсiв вiдносять водооxоpоннi, зaxиснi, сaнiтapно-гiгieнiчнi тa оздоpовчi лiси, a тaкож люи спецiaльного цiльового пpизнaчення (лiси зaповiдникiв, пpиpодниx, таць онaльниx пapкiв тa iн.). Лiси цieï гpyпи сгановлять 51 % зaгaльноï площi люово-го фонду Укpaïни. У тaкиx лiсax зaстосовyють зaзвичaй тaкi лiсогосподapськi зaxоди, як, доглядовi pyбaння, сaнiтapнi тa лiсовiдновнi pyбaння стиглого люу.
До гpyпи експлyaтaцiйниx лiсiв нaлежaть лiси, що мaють зaxисне i обме-жене експлyaтaцiйне знaчення. Вони e основним джеpелом зaготiвлi деpевини в Укpaïнi. Лiсовi pесypси Укpaïни зaбезпечyють потpеби господapствa Укpaïни, a тaкож ïx експоpтyють у виглядi необpоблениx лiсомaтеpiaлiв. Чaсткa iмпоpтноï с^овини e незнaчною (pис.). Ha paйони зосеpедження лiсовиx pесypсiв оpieнтyeться лiсозaготiвельнa пpомисловiсть. Oсновним споживaчем дiловоï де-pевини e лiсопильнa пpомисловiсть, яга e бaзою для подaльшого обpоблення де-pевноï сиpовини для потpеб домобyдyвaння й виpобництвa меблiв, фaнеpи, де-pевостpyжковиx плит i т.ш.
250000
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Рис. Сумарний обсяг iMnopmy та експорту лiсомameрiaлiв необроблених (код ТНЗЕД 4403) (тис. дол. США) [1]
Oсобливiстю деpевообpобноï пpомисловостi e споживaння вели^ юль-кост xiмiчноï пpодyкцiï (кapбaмiднi смоли, лaки i фapби, MaernaOT, xiмiчнi во-локнa тa ш.). Пpоектyвaння i виpобництво меблiв потpебye тaкож високоï есте-тичноï кyльтypи. Це типовa ммiськaм гaлyзь деpевообpобки. Oсновними видaми пpодyкцiï деpевообpобноï пpомисловостi e пиломaтеpiaли, деpевнi лити для потpеб бyдiвництвa, зaготовки i детaлi для вaгоно-, aвто-, сyднобyдyвaння, a тa-кож мaшинобyдiвнa деpев,янa тapa, меблi тa iн. Cиpовиннa бaзa деpевообpобноï пpомисловостi Укpaïни склaдaeться з мiсцевоï деpевини, яку зaготовляють у ль
сах, та iмпортноl деревини з Росп. Особливу цштстъ становить мiсцева деревина (хвойш та твердi листянi породи), яку широко використовують в меблевш промисловостi для виготовленнi музичних шструменпв та спортивного швента-рю. 1мпортна деревина задовольняе потреби в сировиш пiд час виробництва ма-сово1 продукцп деревообробки.
Забезпечення ЛПК сировиною здiйснюватиметься переважно за рахунок бшьш повного i рацiонального використання власних сировинних ресурсiв. До ос-новних напрямюв вирiшення сировинно1 проблеми в перспективi можна вщнести:
• полшшення структуры споживання деревини i л1соматер1ал1в;
• залучення до промислового перероблення вае! маси еконотчно доступних ресурав низькояюсно!, др1бнотоварно1 люосировини i деревних в1дход1в;
• удосконалення юнуючих, впровадження нових ресурсоощадних i маловщ-ходних технологш та ироцесш, здатних забезпечити зниження витрат деревини;
• розширення сфери застосування ефективних замшниюв люо матер1ал1в;
• збшьшення лгсозаготтвель за рахунок штенсифжаци люокористування, ство-рення високопродуктивних илантацшних люонасаджень.
У целюлозно-паперовш промисловостi забезпечення сировинних потреб здшснюватиметься також за рахунок збшьшення заготiвлi макулатури i використання недеревних ресурсiв сировини, зокрема соломи та вiдходiв перероблення сшьськогосподарських культур.
Але треба придiлити особливу увагу такому мало задiяному резерву сировини, як вживана деревина. Мова йде про деревину, а також дерев'яш вироби, як були частинами шших виробiв, що вийшли з ладу. До таких вiдходiв зарахо-вують, скажiмо, розiбранi або зремонтоваш дерев'янi будiвельнi конструкцп, тару, залiзничнi шпали, телетехнiчнi стовпи, користоваш меблi та iн. У вживанш деревинi можуть мiститися антитрени, антисептики, фарба, лаки, клей, штучш плiвки, метал i навiть скло (вiкна).
З погляду на дуже неоднорiдний асортиментний склад вживано1 деревини, наявнють рiзних забруднень, а також вщсутшсть машин для перетворення 11 на цiнну сировину, промисловють багатьох кра1н не виявляе великого защкав-лення цим потенцiйним джерелом деревно! сировини. Тому вживана деревина та iншi промисловi деревнi вщходи переважно потрапляють на смiтники. Мшьйони тонн деревних вiдходiв перебувають на багаторiчних звалищах. Маса локального нагромадження вiдходiв занадто велика для природного потенщалу бюдеструкцп.
Проте правила, запроваджеш в багатьох европейських кра!нах у сферi охорони довкшля, змушують виробниюв деревообробно! продукцп шукати iншi шляхи перероблення цього виду сировини. З березня 1992 р. у Францп та Нь меччиш обов'язковим для виробiв е знак охорони середовища (ЕС). Його нада-ють тим виробам, яю протягом перiоду !х використання i подальшо! утжтзацп не мають негативного впливу на природне довкшля. Отже, промислове застосування вживано! деревини е не тшьки значним збшьшенням сировинно! бази для деревообробно! галуз^ але стане найближчим часом необхздтстю з екологiчних мiркувань.
Деревнi вiдходи утворюються у виробниюв деревообробно! продукцп i споживачiв дерев'яних виробiв. На сьогоднi едино! класифжацп вiдходiв немае.
Можна ïx подiлити на вiдходи пiсляпродукцiйнi (утвореш в процесi виготовлен-ня виробiв) i вживанi вiдxоди (утворенi внаслщок використання i викидання тих самих виробiв). Недосконалiсть законодавчоï бази з цього питання i вiдповiдноï класифкацп деревних вiдxодiв згiдно з токсичнютю i шкiдливiстю спричинюе багато непорозумшь як у тракгуваннi самого термша вщходи, так i в пiдxодi до ïx економiчного та еколопчного застосування.
Багато непорозумiнь виникае ще й тому, що неоднозначно ощнюють вiдxоди як виробник, так i споживач, а ще шакше сприймають ïx з огляду на охорону довкiлля. Вважають, що деревина як натуральна сировина не може заг-рожувати довкшлю. Це залежить вщ виду, кiлькостi та способу утжтзацп деревних вiдxодiв. Кiлькiсть i яюсть вiдxодiв зумовлена профiлем продукцп i застосо-вуваною на цьому пiдприемствi теxнологiею.
Пщставою для оцшювання вiдxодiв, з огляду на безпеку довкшля, е ïx xiмiчний склад. Деревш вiдxоди виробництва меблiв i деревинних композитних матерiалiв, окрiм лшноцелюлозного матерiалу, мiстять клей, лак, плiвки тощо кiлькiстю, зазвичай, 5-20 %. Тому найважливiшим класифiкацiйним критерiем застосування вживаноï деревини е ступiнь ïï забруднення, насамперед небезпеч-ними для довкшля xiмiчними речовинами.
У крашах Свропейського Союзу, i передусiм в Имеччит, проводять ш-тенсивнi дослщження розроблення теxнологiй, як пщ час виготовлення деревинних матерiалiв дають змогу зменшити або усунути утворення речовин, шкщливих i небезпечних для оточення. Водночас велику увагу придшяють зменшенню утворення вiдxодiв як у процеа виготовлення виробу, так i тд час його споживання. За умови неможливосп уникнення вiдxодiв, повинш бути пе-редбаченi методи ïx утилiзацiï. Головним напрямком утилiзацiï вiдxодiв е ïx використання в шших виробництвах як вторинжй сировини для виготовлення но-вих матерiалiв або як енергетичноï сировини. Напрямок i метод утктзацп залежить вщ виду деревних вiдxодiв, а також вщ iншиx факторiв, серед яких можна назвати такi, як стутнь концентрацiï, транспортнi витрати тощо.
Пщставою досягнення оптимального обiгу сировини, виробiв i вiдxодiв е впровадження "чистих" або безвiдxодниx теxнологiй, а також таких, що потре-бують сировини, вщходи вщ перероблення я^ менш шкiдливi або, пiддаються легкому знешкодженню. Головною умовою однак е мiнiмiзацiя вiдxодiв через найоптимальнiше використання первинноï i вторинноï сировини, а пстм таке ïx перероблення, щоб нетоксичнi i безпечнi для природи i людини повернулися до середовища.
Вщходи можуть мати технолопчне застосування як вторинна сировина, якщо ïx е достатня кiлькiсть i вони мають сталу якiсть, а вирiб iз них мае попит i не створюе додаткових техшко-технолопчних проблем, пов'язаних з його по-дальшою утктзащею. До обмежень, у застосуваннi вiдxодiв для подальшого переробляння належать здебшьшого кошти для отримання з них вторинжй сировини. Водночас кшьюсть i вид шкщливих речовин, а також значна ïx неодно-рщнють е причинами вiдсутностi вiдповiдниx метсдав утилiзацiï ще багатьох ви-дiв вiдxодiв.
Основним критерiем придатностi вживаноï деревини, який визначае напрямок ïï подальшого використання, е вмют у нш шкщливих речовин, внесених iз сумiшами захисту деревини. Наявшсть iншиx матерiалiв, таких як скло або
метал, не мае великого значення з огляду на пор!вняно легке !х вилучення. Ути-лiзацiю вживано1 деревини варто завжди розглядати комплексно, тобто, у зв'яз-ку з перероблянням будь-яких деревних вiдходiв i первинно1 деревно! сирови-ни. За такого тдходу можна вести мову про три головш напрямки утжтзаци вживано! деревини: матерiальний, енергетичний, бiологiчний. Вiдповiдно до розроблено! концепцп використання вживано! деревини, спочатку дослiджують цю деревину на вмют хлорфенолу, креозотового мастила та шших шкщливих консервантiв, а потам спрямовують дерев'янi сортименти з великим !х вмiстом на окреме термiчне оброблення. Частина деревини (залiзничнi шпали, технiчнi стовпи тощо), яка просочена, принаймш може бути спрямована для повторного використання. 1з залишеного матерiалу (деревини) вибирають сировину з нез-начним забрудненням для перероблення на стружку для ДСП. Решта тдлягае енергетичному використанню [2].
Щоб запровадити такий системний пiдхiд, необидно врегулювати не тiльки законодавство, але й технiко-економiчнi правила, як! дали б змогу здiйснювати пошук i перероблення цього виду сировини. Вщходи деревини i деревинних матерiалiв, як! не мали жодного застосування, часто з погляду на локальний брак (нестачу) розв'язюв, збер!гаються на прше або краще оргашзо-ваних складах. Але це е тальки тимчасове виршення проблеми. У м!ру запов-нення склад!в постае необхщнють використання складованих у них вщход!в, як! тсля кшькар!чного складування мають високу вологють, е дуже неоднорщни-ми, частково розкладеш i з важким для встановлення (визначення) х!м!чним складом. Тому вщходи, як! тривалий час збершалися на склад!, важче тддають-ся утжтзаци, шж св!ж! вщходи.
На сьогодш недостатньо придшено уваги тем! утктзацц х!м!чно забруд-нених деревних вщходав. Так! вщходи е важкими для !х цшковитого знешко-дження. 1х спалювання, з погляду небезпеки забруднення атмосфери токсични-ми газами (яю утворюються тд час горшня), потребуе встановлення високопро-дуктивних топок, як! працюють за температури близько 13000 °С.
Сучасним виршенням проблеми утитзаци мало використовуваних в!д-ход!в деревно! речовини е !х бюконверая з одержанням органо-мшеральних компостав, добрив, Грунтових мелюрантав. У WKI (Wilhelm-Klauditz-Institut, Braunschweig - шститут дослщження деревини, Имеччина) розроблено бага-тостадшний х1мшо-термо-мехашчний процес перероблення частинок або волокна з вживаних мебл!в та шших промислових в!дход!в для виготовлення ДСП.
Вивчення досвщу Англи, США, Канади, Имеччини в галуз! ресурсоспо-живання показуе, що в цих кра!нах юнуе постшний державний контроль за станом i експлуатащею природно-сировинно! бази, особливо, якщо це пов'язано з можливютю порушення природно-еколопчного балансу. Щдприемства, як! спо-живають вщходи, мають значш податков! пшьги i державну тдтримку. Зокре-ма, прийнято закони, як! регулюють видачу субсидш i як! встановлюють дер-жавш гарант!! позик на придбання i впровадження ресурсоощадних i еколопчно чистих технологш; закони, як! надають р!зш податков! знижки i норми приско-рено! амортизаци обладнання тощо.
В Украш сьогодш вщсутш конкретш заходи державного регулювання, як! використовують в щдустр!ально розвинених кра!нах для актив!зацп роботи в галуз! ресурсоощадност! Не маючи науково обгрунтованих норм витрат стра-
тепчних ресурав, зокрема деревини, i централiзованого ïx о&тку, держава пов-нiстю втратила контроль за ïx використанням, створивши сприятливi умови для тiньового 6i3œcy.
Використання вживаноï деревини в Украш залежить вiд вирiшення трьох основних проблем:
• техшко-технолопчне дослiдження придатносп окремих деревних виробiв i вживано1 деревини для повторного ïx використання як технолопчно1 сирови-ни для деревних плит або як енергетичне паливо;
• обладнання i технологш перероблення вживано! деревини i доведения ïx до стану, узгодженого з вимогами виробникiв плит або енергетично! галyзi (енергетики);
• запровадження вдаовдаого законодавства у сферi господарювання выходами деревини i вживаними виробами з деревини. Ця проблема може бути найскладтшою для виргшення в умовах Украши. Але тут можна використа-ти досвiд европейських краш.
Зокрема, иiмецьке законодавство передбачае:
• цшковиту заборону складування вживаних виробш з деревини (тара, старi меблi тощо) в початковому неподрiбненомy сташ;
• сортування деревних вiдxодiв i вживано! деревини на сортименти, яю е "без-печними" для нового перероблення, i для яких виробник мае вказати метод ïx yтилiзацiï;
• вдаовщальшсть власника вiдxодiв за ïx yтилiзацiю;
• в1^л^^тко^лувя^ння коштш власнику вiдxодiв за ïx yтилiзацiю;
• податковi п1льги i дотацп для органiзацiй, якi купують i переробляють на трiскy вживану деревину;
• податюж п1льги i доплати для тих, хто використовуе трюку з вживано! деревини, однаково застосовуючи ïï як з технолопчною, так i з енергетичною метою [3].
Висновки. Отже, для впорядкування використання люових ресyрсiв Украши необидно прискорити прийняття закошв щодо ресурсозбереження i використання вторинних вiдxодiв. Цi закони повинш ефективно спрямовувати тд-приемства на еколопчно рацiоиальие ресурсоспоживання, а значить - на роз-роблення i застосування маловiдxодииx i безвiдxодииx технологш, ресурсо-ощодиоï i иадiйиоï техшки. Для цього в законах необидно передбачити заходи екоиомiчиоï вiдповiдальиостi за нерацюнальне використання ресyрсiв, а за зни-щення дiловиx вiдxодiв - штрафи.
Пвдприемства ДСП i ДВП, як використовують у великих обсягах вторин-иi вщходи, малоцiииy листяну дров'яну деревину, тоикомiриy сировину, гшки, сучки, повиииi бути на тльговому оподаткyваииi, ш треба надавати кредитш та iишi пiльги. Необхщно звшьнити вщ податку частину прибутку щдприемства, яка витрачаеться на ресyрсоощадиостi, спрямовувати частину вiдповiдииx фон-дiв на оргашзащю випуску систем облiкy i контролю за витратою ресyрсiв.
Л1тература
1. Державна митна служба Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. customs.gov.ua.
2. Гайда С.В. Ефективне використаиия вживано!' деревини як основа для зменшення ви-кид1в / С.В. Гайда // Науковий вюник НЛТУ Украïии : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.14. - С. 72-88.
3. ¡нформацшний портал деревообробно! галуз. - № 4224: Вживана деревина - незад> яний резерв сировини. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo.info.
Ковалёва М.Л. Перспективы развития сырьевой базы лесопромышленного комплекса Украины
Проанализировано состояние сырьевой базы лесопромышленного комплекса Украины, а именно древесины и лесных ресурсов, как основного вида сырья для ЛПК, раскрыты перспективы развития сырьевой базы, определены основные пути оптимального использования существующих ресурсов и направления использования актуальных на сегодня вторичных ресурсов.
Ключевые слова: лесопромышленный комплекс Украины, сырьевая база, вторичные ресурсы, использовавшаяся древесина, безотходные технологии.
Kovalova M.L. The prospects of development of raw material base of forest industrial complex of Ukraine
In the article is analyzed state of raw material base of forest industrial complex of Ukraine, namely wood and forest resources, as a primary commodity for FIC, open up the prospects of development of raw material base, the basic ways of the optimum use of existent resources and direction of the use of the actual for today second resources are certain.
Keywords: forest industrial complex, raw material base, second resources, used wood, no waste technologies.
УДК334.012.64:338.2 Доц. П.Ю. Лазур, канд. техн. наук -
Львгвський кооперативний коледж економжи i права
ЕФЕКТИВН1СТЬ БЮДЖЕТНО1 П1ДТРИМКИ ШДПРИЕМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ В УКРАШ1
Визначено змют, форми та види державно! шдтримки малого шдприемництва. ОбГрунтовано важливють бюджетного фшансування як особливого виду фшансово! шдтримки та визначено його вплив на розвиток в^чизняного шдприемництва в умо-вах посткризового вщновлення економжи.
Ключовг слова: мале шдприемництво, державна тдтримка малого шдприемництва, форми i види шдтримки, бюджетне фшансування.
Постановка проблеми. Рушшною силою економiчного розвитку держа-ви та фактором виршення сощальних проблем суспшьства е мале шдприемниц-тво. Саме цей сектор створюе значну частину ВВП розвинених кра!н, забезпе-чуе високий стутнь зайнятосп, саме вш е стабшзатором соцiально-економiчноl ситуацп в суспшьстш у кризовий перюд.
У Радянському Сокш, до складу якого входила Укра!на, малому тд-приемництву не надавали особливого значення, а економiчну шщативу окре-мих громадян швидко нейтралiзували, оскшьки вважали, що тдприемницькою дiяльнiстю займаються тiльки "нечистi на руку" люди, спекулянти. З переходом до ринкових умов ставлення до шдприемництва кардинально змшилося. Розвиток шдприемництва та дерегулящю було визнано прюритетним напрямом державно! економiчноl полiтики. Проте свiтова фiнансова криза засвщчила неефек-тивнiсть традицiйних пiдходiв до дерегуляцп. На розвиток тдприемницького сектору негативно вплинула несприятлива динамка макроекожмчних показ-никiв, зростання цш на енергоносп. На вiдмiну вщ великого бiзнесу, суб'екти малого шдприемництва не змогли самотужки протистояти зазначеним проблемам та вщчули потребу в державнш пiдтримцi.
