CC BY
27
Висновки. Внаслщок проведених дослiджень встановлено, що для по-долання стану спокою насшня потрiбна стратифiкацiя протягом 70-75 дн. за температури 2-4 оС. Найкращим субстратом стратифжацп для дослiджуваних сорпв хеномелесу японського е тирса, мох та тсок. Оптимальним строком для живцювання хеномелесу е червень та перша половина липня, живцями заготовленими з ашкально! частини пагона.
Лтратура
1. Андр1енко М.В.Малопоширеш ягщш i плодов1 культури / М.В. Андр1енко, 1.С. Роман. - К. : Изд-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягiдних культур : монографiя / Анатолш Федорович Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя", 2003. - 109 с.
3. Гайдамак В.Н. К вопросу о стратификации семян хеномелеса Маулея в плодах / В.Н. Гайдамак // Проблемы аллелопатии. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - С. 145-150.
4. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. -М. : Изд-во ТСХА, 1991. - 272 с.
5. Фаустов В.В. Биологические основы технологии зеленого черенкования садовых культур : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук / В.В. Фаустов. - М., 1991. - 35 с.
6. Шайтан 1.М. Високовггамшш плодовi культури / 1.М. Шайтан, С.П. Клименко, Р.Ф. Клеева, В.Г. Антлогова. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 102 с.
7. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 287 с.
Балабак А.Ф., Пушка И.М. Агробиологические особенности выращивания посадочного материала хеномелиса японского сортов Витаминный та Цитриновый из семян и стеблевых черенков
Обсуждены вопросы изучения семенной продуктивности, влияния периода и субстрата стратификации на прорастание семян, а также изучены регенерационные способности стеблевых черенков сортов хеномелеса японского Витаминный и Цит-риновый в зависимости от сроков черенкования и типа черенка.
Balabak A.F., Pushka I.M. Agrobiological features of growing of planting of material of Chaenomeles japonica sorts Vitamin and Citron from seed and pedicellate cuttings
The issue of studying seed productivity, influence of the period and substrate of stratification upon the germination of seeds and that of studying the regeneration ability of stem cuttings of promising varieties Vitamin and Citron of Chaenomeles japonica depending on the term of the propagation of cuttings and the cutting type are discussed.
УДК582.937:635.927 Доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук;
доц. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украши, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ ШТРОДУКЦН БАРВ1НКУ МАЛОГО (VINCA MINOR L.) У ЛЬВ1ВСЬК1И ОБЛАСТ1
Наведено характеристику барвшку малого (Vinca minor L.) та його внутршньо-видових таксошв, вперше подано 1х детальний опис. Розглянуто способи розмноження барвшку малого, особливост вегетативного розмноження. Описано швидгасть розростання виду в рiзних умовах культивування.
Ключовг слова: барвшок малий, декоративш форми, сорти, культивари, розмноження, культивування, лiсовi ф^оценози.
Вступ. Рщ Барвiнок (Vinca L.) належить до родини барвшкових (Apocynaceae Juss.). Барвiнок малий (Vinca minor L.) виростае у центральнiй та пiвденнiй Сврот, на Кавказ^ у пiвденно-захiднiй Азп (Туреччина). Це ба-гаторiчна, трав'яна, вiчнозелена, сланка рослина (за окремими даними твча-гарничок), пiд землею утворюе довге кореневище (60-70 см) на глибиш близько 5 см. Листки цшьш, видовжено-елштичш, квiти одиночш, правильш, двостатев^ з чашоподiбним 5-роздшьним синiм або темно-блакитним вшоч-ком, з'являються найчастiше у травш, школи у липнi-серпнi. Плiд - листянка, що дозрiвае в липнi-серпнi. KBny4Í пагони ортотропнi (прямостояч^, вегета-тивш пагони - плагiотропнi (простерт^ сланю), вкорiнюються. Сировину барвiнку малого (Herba Vinca minons) використовують як в офщшнш, так i у народнш медицинi. Вид здавна культивуеться, а наприклад, у Пiвнiчнiй Аме-рищ натуралiзувався i е iнвазiйним. Це полiморфний вид, у декоративних пiдвидiв i форм вiночок бувае бшого, рожевого, блакитного, пурпурового кольорiв та рiзноï форми, листки iз кольоровими плямами. Це люова рослина, що може зростати на дшянках рiзноï освiтленостi у листяних лiсах (в умовах Di_3, С2-С3 Полiсся, Люостепу, Степу). Рослина тiньовитривала, мегатроф, ксеромезофгг [1, 5-7, 10, 15, 16]. В Украш дотепер не юнуе Грунтовних досль джень виду у природних фиоценозах. Докладно цей вид у культурi дослщже-но у дендропарку Софiïвка [14].
Росте барвшок малий у листяних лiсах, переважно у грабових чи гра-бово-дубових, схильний утворювати суцiльнi заростi на чималш територiï. Цвiте у травш. Поширений у багатьох областях Украши (здебiльшого у Карпатах та Полюш, де е потенцiйнi сировинш територiï). Загалом бiологiчний запас сировини барвшку становить близько 100 т. Вид входить до перетку лжарських рослин, запаси яких дуже обмежеш i збирання здiйснюеться за квитками оргашв лiсового господарства, погодженими iз державними органами охорони природи [9, 13].
Отже, цей вид у природi та культурi потребуе додаткового вивчення.
Мета та завдання досл1джень. Вивчити формове рiзноманiття барвшку малого, дослщити його розмноження, особливосп культивування в умовах Львiвськоï обл., оцiнити перспективи iнтродукцiï.
Методика дослщжень. Основнi зважування та вимiрювання проведено за загальноприйнятими боташчними та ресурсознавчими методиками у 100-кратнш повторностi, для вивчення вегетативного розмноження - у 200-кратнiй. Вимiрювання швидкостi поширення виду проводили у 10-кратнш повторностi на квадратних дшянках (1x1 м) [2, 3, 8, 11-13].
Результати дослщжень. Проведено ощнювання природних популяцш та культивованих рослин барвшку малого (Vinca minor L.) в умовах Львiвсь-raï обл. (Сколiвський, Пустомитiвський, Миколаïвський, Стрийський райони), звщки був отриманий матерiал для вегетативного та генеративного розмноження. Також протягом 2004-2012 рр. було дослщжено провщш тд-приемства-виробники садивного матерiалу, ботанiчнi установи, приватнi ко-лекцп для виявлення декоративних форм барвшку малого.
Для барвшку малого важливi такi способи розмноження: генеративне (насшням) та вегетативне (живцями, подшом, кореневищем). Спосiб вегетативного розмноження у лiтературi зазначено як основний для поширення виду та розмноження декоративних форм [4, 5, 8, 12, 14]. Щд час дослщжень було вивчено таю морфометричн показники. Середня маса надземно! части-ни одше! рослини змшювалась в межах вiд 32,7±12,1 до 48,9±16'3 г, середня кшь-кють листкiв на пагонi - вщ 9,3^4 до 17,4±4,2 шт. Виявлено значш змiни у наг-ромаджент деяких компонентiв хiмiчного складу надземно! фггомаси. За-лежно вiд особливостей популяцп i термiну проведення аналiзу рослин про-тягом вегетацп наявнють сухих речовин надземно! частини становила вщ 9,8 до 18,9 %, а вмiст загального цукру - вщ 0,32 до 1,02 %.
Варто зазначити, що у певних випадках ми не виявили квiтучi або плодоносш рослини на значних площах заростей у лiсових фиоценозах про-тягом кiлькох вегетацiйних сезошв. Про здатнiсть барвiнку швидко утворю-вати вегетативне потомство та щшьт куртини, слабо утворювати насiння на-голошують науковцi та дослiдники. Це дае пiдстави стверджувати, що бшь-шiсть дослiджуваних у природi рослин цього виду завдяки вкорiненню паго-нiв утворюють так званi клональш популяцп. Для бiльш Грунтовних виснов-кiв потрiбно провести оцiнювання вжово! структури популяцiй та генетичне дослщження, що пiдтвердить або спростуе це припущення [4, 14].
Для дослщження генеративного розмноження зiбране насiння барвшку малого виивали у вщкритий Грунт та у спецiальну розсадну сумiш у ящиках (закритий Грунт) (2009-2010 рр.). Грунтова схожють насiння змiнювалася вiд 14 до 23 %. У ящиках закритого Грунту насшня загортали на глибину вщ 0,5 до 2,0 см. Найкраща схожiсть насiння за глибини загортання 0,5 см -68 %. Проростання насшня за температури +20-25°С вщбувалося за 1822 дш. Останнi насiнини у дослiдах проростали до 27 днiв. Особливютю ви-рощування насiння барвiнку малого е необхщшсть обприскування та прикри-вання Грунтових посiвiв до моменту проростання (вщ 14 до 17 днiв). Такi показники схожост насiння та низька насiннева продуктивнють виду свiдчать про малу перспектившсть генеративного розмноження.
Вивчено регенерацiйну здатшсть вiдрiзкiв кореневища барвiнку малого, що значною мiрою залежить вщ довжини i маси кореневища, а також способу подшу його на частини. Так, найкращий матерiал було отримано з найбшьших кореневищ довжиною бiльше 50 см. При цьому глибина посадки вiдрiзкiв не перевищувала 5-6 см - глибини кореневища доросло! рослини. Подш частинами кореневища проводили у травш-червш, а стебловими натв-здерев'янiлими живцями - у червш-липш. Данi про вкоршення частин кореневища у Грунт та стеблових живцiв у водi барвiнку малого наведено у табл.
Даш таблиц вiдображають тенденцiю росту вщсотка вкорiнення вщ-рiзкiв кореневищ зi збiльшенням !х довжини до 2,5 см та зменшення - за бшьшо! довжини (5,0, 7,5, 10,0 та 15 см). Так, максимальний середнш частка вкоршення вiдрiзкiв живщв довжиною 2,5 см становив 89,4И,Э5 %. Мшмаль-нi середш значення частки вкорiнення частин кореневища спостер^алися за довжин вiдрiзкiв 1,0 та 15,0 см - вщповщно 35,3±2,05 та 33,8±3,13 %.
Табл. Вкоршення частин кореневища та живщв барвшку _малого (2006-2009 рр.), %_
№ п .п. Вiдрiзки кореневища рiзноl довжини, см Стебловi живцi
1,0 1,5 2,5 5,0 7,5 10,0 15,0
1 37,4 50,6 93,4 53,1 52,1 50,3 36,9 24,6
2 36,5 49,2 87,6 45,1 43,2 44,8 34,8 27,9
3 32,1 51,3 88,4 42,9 46,1 43,9 35,8 23,2
4 35,2 49,7 91,5 47,3 42,9 39,1 29,7 25,1
5 36,5 50,9 88,3 51,8 41,6 42,1 31,8 25,8
6 34,7 53,3 87,5 53,2 47,5 40,9 34,7 26,3
Mm 35,3±2'05 50,8±2'51 89,4±3,95 48,6±4,"4 45,3±6,79 43,2±',ио 33,8"," 25,4
1з збшьшенням довжини B^pÍ3KÍB кореневища та !х маси збшьшуеться i кшьюсть пагошв, що утворюються Í3 одного вiдрiзка. Максимальна кшьюсть пагошв, що утворилась Í3 одного вiдрiзку кореневища довжиною 1,0 см, становила 3 шт., i3 вiдрiзка довжиною 1,5 см - 6 шт. Але треба зазначити, що збшьшення довжини вiдрiзкiв кореневища (бшьше 2,5 см) призводило до зменшення кiлькостi утворених пагонiв, в окремих випадках - i до повно1 ix вщсутностг Аналогiчнi дослщження здiйснювали i для живцiв iз вегетатив-них пагонiв. Так, вщдшявся пiвздерев'янiлий живець iз декiлькома меживуз-лями з метою подальшого вкоршення у водi. При цьому вкоршення мало та-кий показник - 25,4±2'50 %. Цей спосiб вкоршення, на нашу думку, може стати замшником або доповненням Грунтовому вкоршенню у промисловому виро-щуванш барвшку малого та його культиварiв.
Щд час дослiдiв виявлено, що вкоршення частин кореневища барвшку малого залежить не лише вщ довжини i маси вiдрiзкiв, але й вщ того, до яко1 частини кореневища материнсько! рослини вони належать. Найбшьш пагоно-утворюючими е вiдрiзки кореневища, ближчi до надземно! частини мате-ринсько! рослини. Чим далi вiдрiзок береться вiд надземно! частини мате-ринсько! рослини, тим менша його здатшсть вкорiнюватися.
Пiд час дослщження формового рiзноманiття було виявлено, що в умовах Львiвськоi обл. найбшьш поширена бiлооблямована форма барвiнку малого (V. minor f. albo-marginata). Характеризуеться бшьш округлими листками до 3 см у довжину i нерiвнобiлою облямiвкою по краю. Росте повшьш-ше за вид i майже не цвгге. Також трапляеться золотаво-строката форма - V. minor f. aureo-variegata, що мае дрiбнi листки. На яскраво-зеленому блиску-чому фонi його листкiв видiляються чгтко окресленi численнi золотаво-жовтi поздовжнi смужки невизначено! форми. Подекуди трапляеться бшоквгткова форма - V. minor f. alba.
Протягом дослщження було виявлено 8 нових внутршньовидових таксонiв барвшку малого, що рашше не були детально описаш у вiтчизнянiй лиератур^ або згадка про таксон вщсутня. Це такi форми та сорти.
Vinca minor 'Atropurpúrea' (син. V. m. 'Purpurea', V. m. 'Rubra'). Вiчнозе-лений багаторiчник, що широко розростаеться, близько 10 см у висоту з яйцеподiбними темно-зеленими листками та глибоко червонувато-фюлетови-
ми квитками 2,5 см у дiаметрi. Максимальне поширення - 1,0-1,5 м. Досяг-нення максимальних розмiрiв - через 5-10 роюв.
Vinca minor 'Multiplex' - культивар, подiбний до Vinca minor 'Atropurpurea', але з i3 виповненими синiми квiтками.
Vinca minor 'Argenteovariegata' (син. V. m. 'Variegata'). Грунтопокрив-ний швидкорослий вiчнозелений багаторiчник до 10 см у висоту з шрувато-зеленими овальними листками з кремово-бшим облямiвками. Квики свгтло-фiолетово-синi до 2,0-2,5 см у дiаметрi. Листки рослини бувають зеленi, иро-срiблястi та бЫ, а квiтки синi та пурпуровь Максимальне поширення - 0,51,0 м. Досягнення максимальних розмiрiв - через 5-10 р.
Vinca minor 'Azurea Flore Pleno' (син. V. m. 'Caerulea Plena', V. m. 'Flore Plena'). Простертий вiчнозелений багаторiчник до 15 см у висоту з темно-зе-леними овальними листками та виповненими блакитними квитками дiамет-ром 2,0-2,5 см. Колiр квиок може бути блiдо-синiй. Максимальне поширення - 1,0-1,5 м. Досягнення максимальних розмiрiв - через 5-10 р.
Vinca minor f. alba 'Gertrude Jekyll' (син. V. m. 'Gertrude Jekyll', V. m. 'Jekyll White'). Вiчнозелений багатс^чник до 10 см у висоту, що формуе ком-пактнi килимки, з малими темно-зеленими овальними листками. Пiд час цвтн-ня рясно вкриваегься чисто бшими квiтками 2,0-2,5 см у дiаметрi. Максимальне поширення - 0,5-1,0 м. Досягнення максимальних розмiрiв - через 5-10 р.
Vinca minor 'Illumination'. Сорт вперше описав К. Генслер (Christy Hensler). Це найперспектившший сорт, видшений у 1995 р. [17]. Простертий вiчнозелений багаторiчник висотою 0,1-0,5 м iз свгтло-жовтими, овальними листками, темно-зеленими вузько облямованими, стебла червонувап. Квiгки фiолегово-синi, 2,5 см у дiаметрi, цвiгугь довго - зi середини весни до ранньо! осенi. Квiгки бувають сиш. Максимальне поширення - 1,0-1,5 м. Досягнення максимальних розмiрiв - через 2-5 р.
Vinca minor 'La Grave' (син. V. m. 'Bowles's Blue', V. m. 'Bowles's Variety'). Швидкорослий Грунтопокривний, вiчнозелений багаторiчник до 20 см у висоту з темно-зеленими овальними листками. Квитки фюлетово-сиш, 2,53,0 см у дiаметрi. Квитки бувають сишми. Максимальне поширення - 1,01,5 м. Досягнення максимальних розмiрiв - через 5-10 роюв.
Vinca minor 'Rubra plena' - iз виповненою червоною квiткою. Колiр квiтки - пурпуровий, вона може бути як проста, так i виповнена. Вимiрюван-ня швидкостi поширення видiв у культурi проводили на дiлянках у Львовi iз рiзним ступенем освгтленосп (рiзна експозицiя прибудинкових смуг). У вшх чотирьох варiантах виявлено покриття дшянки за 4-5 рокiв.
Щд час культивування барвiнок малий вирощують як на освiтлених дiлянках, так i як Грунтопокривну рослину у тшистих мiсцях парков та скве-рiв, у бордюрах, так i в контейнерах, наприклад як ампельну рослину. Барвь нок може утворювати дуже щiльнi заростi-килими, на яких вже не оселяють-ся iншi види. Вид може виростати на дшянках будь-яко! освiтленостi, витри-мувати як середньокислi (pH=6,1-6,5), так i нейтральнi (pH=6,6-7,5) та се-редньолужш (pH=7,6-7,8) Грунти. Вологолюбний вид, але застою води не переносить.
Властивють виду та його форм утворювати довп пагони (до 150 см) та еколопчна пластичнiсть дозволили використати його у невеликих контейнерах глибиною близько 20-25 см у центральны частит м. Львова, де рослини не втрачають сво!х декоративних властивостей, i навiть спiвiснують з шшими видами (наприклад, геранню зональною, бакопою, хлорофiтумом, плющем, гейхерою та ш.).
Найбiльш оптимальним для барвiнку е вирощування на тiнистих дь лянках, де навпъ його строкатолистi форми не втрачають декоратившсть. У сильно затшених мiсцях барвiнок рiдко цвгге, тому використання його форм за кольором кыток тут е недоцшьним. Iншоколiрнi та виповненi за квитками форми барвiнку малого можуть бути центром композицш на бiльш освгтле-них мiсцях, а також створювати вiчнозелений фон для iнших видiв.
Барвiнок малий - один iз найкращих укрiплювачiв для невеликих схи-лiв, а також елемент декору у композицшному вирiшеннi певних об'екпв. Вiн може iснувати поруч iз листяними та хвойними породами, навпъ поруч iз видами родини Брусничних, що займають iнший Грунтовий шар.
Отже, барвiнок малий устшно культивуеться, зростае у багатьох районах Львiвськоl обл. у природних фггоценозах. Вид успiшно культивуеться у садах, парках, шших об'ектах озеленення населених пункпв, вщ-значаеться високою екологiчною пластичнiстю, нескладний у культура Вид е полiморфний, мае декоративш форми та сорти, 8 з них е найбшьш перспек-тивними для подальшого впровадження в культуру. Оптимальне розмножен-ня рослини та ll форм, сортiв - вегетативне (рекомендуеться використання кореневищних вiдрiзкiв довжиною 2,5 см). Барвiнок малий потребуе глибшо-го вивчення у природних фиоценозах як перспективна лiкарська рослина. Устшний досвiд iнтродукцiй сортiв i форм виду, наявнiсть значно1 кшькосп внутрiшньовидових таксонiв свiдчить про перспектившсть 1х штродукцп в умовах Львiвськоl областi.
Л1тература
1. Бельград А. Л. Определитель растений лесов Украины / А. Л. Бельгард. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.
2. Гусев Н.А. Состояние воды в растении / Н.А. Гусев. - М. : Изд-во "Наука", 1974. -
134 с.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
4. Карпиносова Р.А. Травянистые растения широколиственных лесов СССР: Эколого-флористическая и интродукционная характеристика / Р.А. Карпиносова. - М. : Изд-во "Лигма", 1985. - 204 с.
5. Колев К. Вьющиеся и вечнозеленые растения : пер. с болг. / К. Колев, Д. Димитров. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 168 с.
6. Крейча И. Альпинарий в вашем саду / И. Крейча, А. Якабова. - Братислава : Изд-во "Природа", 1989. - 311 с.
7. Лжарсьга рослини : довщник / за ред. А.М. Гроздшського. - К. : Гол. ред. Радянсько! енциклопеди, 1990. - 544 с.
8. Мак-Миллан Броуз Ф. Размножение растений : пер. с англ. И.Г. Тараканова / Ф. Броуз Мак-Миллан. - М. : Изд-во "Мир", 1992. - 192 с.
9. Мшарченко В.М. Лжарсьга судинш рослини Укра!ни (медичне та ресурсне значення) / В.М. Мшарченко. - К. : Вид-во "Фгшсоцюцентр", 2005. - 324 с.
10. Определитель высших растений Украины : опред. / редкол. Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
11. Починюк Х.Н. Методы биохимического анализа растений / Х.Н. Починюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. - 312 с.
12. Приходько С.Н. Декоративные растения открытого и закрытого грунта / С.Н. При-ходько, Л.М. Яременко, Т.М. Черевченко / под ред. А.М. Гродзинского. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 664 с.
13. Рябчук В.П. Практикум з недеревно! продукци люу та тдсобного господарства / В.П. Рябчук, В.Я. Заячук, Л.С. Осадчук. - Льв1в : Вид-во ВМС, 2000. - 161 с.
14. Сидорук Т.Н. Биология некоторых видов почвопокровных растений / Т.Н. Сидорук, Б.С. Сидорук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 104 с.
15. Чопик В.И. Дикорастущие полезные растения Украины / В.И. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.Н. Краснова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 399 с.
16. Ященко М.П. Шжш супутники / М.П. Ященко. - К. : Вид-во "Реклама", 1978. - 143 с.
17. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.planthaven.com/Vinca/breeder.html.
Гриник Е.Н., Горбенко Н.Е. Перспективы интродукции барвинка малого (Vinca minor L.) во Львовской области
Приведена характеристика барвинка малого (Vinca minor L.) и его внутривидовых таксонов, впервые дано их детальное описание. Рассмотрены способы размножения барвинка малого, особенности вегетативного размножения. Описана скорость разрастания вида в различных условиях культивирования.
Ключевые слова: барвинок малый, декоративные формы, сорта, культивары, размножение, культивирование, лесные фитоценозы.
Hrynyk O.M., Horbenko N. Ye. The introduction prospects of Common periwinkle (Vinca minor L.) in Lviv region
The Common periwinkle (Vinca minor L.) and its intraspecific taxa characteristic have been given. Their detailed description has been submitted for the first time. The Common periwinkle methods of propagation, vegetative propagation peculiarities have been considered. The rate of species proliferation in the various culture conditions has been described.
Keywords: Common periwinkle, decorative forms, varieties, cultivars, propagation, cultivation, forest phytocoenoses.
УДК 712.1:635.9:580.006 Проф. 1.С. Косенко, д-р бюл. наук;
ст. наук. ствроб. ОА. Балабак, канд. с.-г. наук; ст наук. спЫроб.
О.К. Мороз, канд. бюл. наук; мол. наук. спЫроб. 1.Л. Дениско -Нацюнальний дендропарк "Софивка " НД1НАН Украши
СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСУ З ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦ1В ДЕКОРАТИВНИХ I ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР НА ПРИКЛАД1 ДОСЛ1ДНО-ВИРОБНИЧО1 Д1ЛЯНКИ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФНВКА" НАН УКРА1НИ
Дослщно-виробничу дшянку Нащонального дендролопчного парку "Софпвка" НАН Украши було створено у 1949 р. з метою вщновлення та поповнення насаджень парку. Ниш 11 площа становить близько 30 га. Дослщно-виробнича дшянка е розсад-ником змшаного типу: на нш вирощують широкий асортимент декоративних та пло-дових дерев i кущiв, а також значну кшькють трав'яних Грунтопокривних рослин. На дшянщ вщбуваеться впровадження нових технологш та цшних видiв, форм i сор™ рослин, ям вирощують як садивний матерiал для дендропарку та для озеленення на-селених пуню1в Украши.
