рюе атмосферу змагання i здорово! конкуренцп. Контрольно-координуюча функцiя шформа-цiйно-навчального середовища полягае в можливоста оцiнювати та пор1внювати результати власно! дiяльностi з попереднiми досягненнями, аналiзувати свое мiсце в рейтингу, що сприяе формуванню вмiнь здiйснювати рефлекЫю, самоконтроль i пiдвищуе мотивацiю до самоосвгг-ньо! дiяльностi. Це, у свою чергу, позитивно впливае на формування мотивацiйно-цiннiсного компонента компетентностi самоосвгга майбутнього педагога.
Висновки з даного дослщження. Самоосвiта майбутнiх педагогiв в умовах шформацш-ного суспiльства набувае нового забарвлення, а саме: стае можливою оптимально зручна i ефе-ктивна !! органiзацiя, активiзуеться процес отримання знань, посилюеться мотивацiя до самона-вчання, з'являеться можливiсть побудови шдиввдуально! траекторп навчання, створення особи-сто! електронно! колекцп знань, зменшуеться час на пошук по^бно! шформаци, !! опрацюван-ня, зберiгання та перетворення у власнi знання, тдвищуеться рiвень розумiння та емоцiйного сприйняття шформаци, здiйснюеться самоконтролю завдяки зворотному зв'язку. Отже, у данш робота ми розглянули деяю особливостi самоосвгшьо! дiяльностi студентiв у контекстi шфор-мацiйно-навчального середовища, проаналiзували зв'язки мiж його дидактичними функцiями i компонентами компетентноста самоосвiти майбутнього педагога.
Перспективи подальших дослiджень. Виконане дослiдження не вичерпуе всiх аспектав порушено! проблеми, тому актуальними i перспективними е розробка та експериментальне ап-робування технологи формування компетентностi самоосвiти у майбутшх педагогiв в умовах шформацшно-навчального середовища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Башмаков М. И., Поздняков С. И., Резник Н. А. Информационная среда обучения. — СПб.: СВЕТ, 1997. — 400 с.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. — Ки!'в: Либщь, 1997. — 367 с.
3. Лещук С. О. Забезпечення дистанцшного навчання засобами навчально-шформацшних середо-вищ. — http://www.kspu.edu/Downloads/.
4. Щолок О. Б. Компетентшсть самоосв1ти як педагопчна проблема // Матер1али IV М1жнародно'! нау-ково-практично! конференци. 3-5 жовтня 2007р., м. Луганськ. — Частина 3. — Луганськ: Альма-матер, 2007. — С. 167-175.
Оксана КАРАБ1Н
ПЕРЕВАГИ ПРЕДМЕТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ ЯК ПОКАЗНИКА ЯКОСТ1 ЗНАНЬ I Р1ВНЯ РОЗВИТКУ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В
У статтi проведено ан^з переваг предметно-модульног системы ощнювання як показника якос-тi знань iрiвнярозвитку майбутшх вчителiв на основi лШературних джерел i власного досвiду.
Ключом слова: предметно-модульна система, комп 'ютерне тестування, тести, знання, тесто-логiя, валiднiсть тестiв.
Упродовж останшх десятщлч ввдбуваеться штенсивна шформатизащя суспшьства в яко-му шформацш та !! вища форма — знання стають виршальними чинниками його розвитку. Прюритетна роль належить високоосвiченим людям. Отже зростае роль суб'ективного фактора, вплив цiлеспрямованоl дiяльностi людини на суспiльство. Це потребуе складно! i кропiткоl ро-боти в сферi нацiональноl освiти i науки, переборення застарiлих стереотипiв, проведення зна-чно! роз'яснювально! роботи, реальнi внутршш реформи, запровадження фундаментальних iнновацiй в методищ. Тому розвиток суспiльства значною мiрою залежить вiд людей в сферi освiти. В свою чергу, сустльство висувае перед сучасною вищою школою завдання сформува-ти всебiчно розвинену особу, яка повинна задовольнити його потреби.
У проекта Нацюнально! доктрини розвитку освгга Укра!ни у XXI столгт визначено го-ловну мету вiтчизняноl освiти — створення умов для особистасного розвитку, творчо! самореа-лiзацil кожного громадянина, формування штелектуального та культурного потенцiалу як най-вищо! цiнностi народу [2, 20-23].
100
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7
Вища школа на сучасному етат свого розвитку послiдовно та неухильно переходить до нового яюсного стану. Виходячи з цього актуальним для системи нашо1 освiти е оптимiзацiя навчального процесу, що передбачае використання iнтерактивних методiв викладання, науково обгрунтованих форм i засобiв навчання, якi б сприяли найбiльш ефективному i якiсному вирь шенню навчально-виховних завдань [5, 95-100].
Мета статп: висвiтлення переваг предметно-модульно1 системи ощнювання як показни-ка якостi знань i рiвня розвитку майбутнiх вчитешв.
Одним iз засобiв оптишзацп навчального процесу е предметно-модульна система, в якш студенти перетворюються iз об'екта в суб'ект цього процесу, що призводить до демократизацл навчального процесу i запровадження принципу особисткно1 орiентацil. Предметно-модульна система е глобальною лопчно-аналггичною роботою над змiстовим наповненням предмету, 11 структурування, видiлення наскрiзних щей професшно! дiяльностi.
Дана системи навчання ткно пов'язана з контролем за рiвнем знань. Знання — це яюсна характеристика, притаманна людинi, яка набувае 11 у процесi навчання. Для дослвджень i аналь зу ця характеристика повинна бути вишряна та визначена у виглядi об'ективних кiлькiсних по-казникiв, наприклад у виглядi тестового контролю. Який можна проводити за окремою темою, роздшом, екзаменом. Тестова технологiя забезпечуе науково-теоретичне i методологiчне тдг-рунтя для розробки i використання такого шструменту масового оцiнювання якiсних характеристик освгга, якими е тести.
Тестолопя — це напрям наукових дослвджень у галузi теорп i практики вишрювання та оцiнювання якiсних характеристик, притаманних людинi, де методом вишрювання е тестуван-ня. Цей метод передбачае, що шструментом вимiрювання е тест, складений з тестових завдань; процедурою вишрювання е тестування; методом ощнювання е шкалювання [1, 3-4].
Правильно розроблет тести та оргатзащя тестування дозволяе об'ективно оцiнити знання студенлв, допомогти 1м концентрувати увагу на основних питаннях теми, яка вивчаеться, з одного боку. Але, з другого боку, часто дат завдання мають порушення наукових основ тесто-логп, вони виявляються не валiдними, не дають об'ективного зрiзу реальних навчальних досяг-нень студенлв, не прив'язанi до конкретно1 шкали ощнювання цих досягнень. Через це тестування часто приносить не стшьки користь, скшьки шкоду, дискредитуючи саму iдею ще1 кори-сно1 i в цiлому об'ективно1 процедури дiагностики реального стану освiченостi студентiв.
Питання валiдностi (повнощнноста, репрезентативности тестових завдань е ключовим, оскшьки врештi-решт тестування повинно давати повнощнт, загальновизнанi оцiнки реального стану навчальних досягнень студенлв з конкретних предмета. Тому слвд звернути увагу на те, щоб тестовi завдання охоплювали вм роздiли програми, до того ж пропорцшно до кiлькостi часу, ввдведеного на 1х вивчення. Так, якщо певна тема вивчаеться протягом значно бшьшого часу, тж iнша, то й кшьюстъ тестових завдань на вимiрювання умшь, навичок, компетенцiй то-що, що 1х отримали студенти пiсля вивчення цих тем, повинна бути ввдповщно рiзною.
Пiдтвердження тому — результати аналiзу доступних навчально-методичних матерiалiв виданих за останнi роки в Украш. Переважна бiльшiсть тестiв та тестових завдань у зазначе-них матерiалах не вiдповiдають вимогам сучасно1 класично1 тестологil та мають недолiки, яю розподiляються за наступними категорiями:
• зв'язат з побудовою структури теств i тестових завдань;
• зв'язат з формулюванням стимулiв i шструкцш до завдань;
• зв'язанi з тдбором дистракторiв;
• зв'язанi з тдрахунком результат1в i 1х обробкою та штерпретащею;
• зв'язанi з ввдсутшстю апробацil тестових матерiалiв;
• зв'язат з порушенням технологil i вимог до стандартизацil тестiв.
Саме це i стало, на наш погляд, на завадi спроб ввдображення розвитку досвiду студента по данш навчальнiй дисциплiнi в процесi навчання.
Для одержання високого показника якоста знань i рiвня розвитку майбуттх вчителiв у предметно-модульнiй системi ощнювання слвд використовувати тестовi завдання 1-4 рiвнiв за-своення знань за методикою В. П. Безпалько:
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7
101
1-й piBeHb засвоення дiзнавання o6'eKTÎB i явищ, 1хтх властивостей, процешв дано'1 областi дшснос-знань т при повторному сприйняттi рашше засвоено'1 шформацп про ïx або вико-
наннi дiй з ними (знання-знайомства). 1-й рiвень засвоення шляхом самостшного вiдтворення по пам'ятi й застосування шформацп про знань рашше засвоену орiентовну основу виконання типово'1 ди, тобто алгоритмiчна
дiяльнiсть по пам'ят^
1-й рiвень засвоення продуктивна дiя, виконувана на деякш множит об'екпв, подiбниx вивченим знань навчальним елементам. Студенти в процесi виконання дiяльностi 3-го рiвня
добувають суб'ективно нову для себе iнформацiю про хщ самостшно'1 транс-формаци — вщомш орiентовнiй основi ди типово'1 ди й побудови суб'ективно ново'1 орiентовноï основи дй' для виконання нетипово'1 дй'. 1-й рiвень засвоення продуктивна дiя, виконувана шляхом самостшного конструювання об'ективно знань ново'1 орiентовноï основи дiяльностi. У процесi виконання дiяльностi 4-го рiв-
ня добуваеться об'ективно нова шформащя. Створюються новi правила в об-ластi. вщомо'1 людинi, що виконуе дй' — творча (дослщницька) дiяльнiсть.
По описаних р1внях засвоення знань розробляються тестсга завдання, яю ввдбивають i рь вень засвоення знань, i еталони повних i правильних ввдповвдей на виконання дiяльностi ввдпо-ввдно до тестових завдань.
Звичайно не кнуе вдеальних систем ощнювання, але треба використовувати таю, яю мають бшьше продуктивних переваг. Комплексним показником якост знань i р1вня розвитку майбутшх вчител1в е предметно-модульна система ощнювання. Результатом яко! е накопичен-ня оценок за певний перюд навчання. Практика показала, що застосування дано! системи ощнювання сприяе систематичнш робот студенлв, так як кнуе постшний, а не етзодичний контроль.
Висновок. У вищш школ1 тестування широко використаеться для тренувального, промь жного й тдсумкового контролю знань, а також для навчання й самотдготовки. Тому предмет-но-модульна система ощнювання виступае комплексним показником якост знань i р1вня розвитку майбутшх вчител1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Леонський В. Д., Лавiнський М. С., Паращенко Л. I. Оргатзащя тестування у середньоосв^ньому навчальному закладi /Кш'вський мiжрегiональний iнститут удосконалення вчитетв iм. Б. Грiнченка.— К.: 2001.— С. 3-4.
2. Нацюнальна доктрина розвитку освли Украши у XXI столгтп: Проект. — К.: Шюльний свiт. 2001. — 23 с.
3. Нейман Ю. М., Хлебников В. А.Введение в теорию моделирования и параметризации педагогических тестов. — М.: 2000.
4. Тесленко В. И. Педагогическое тестирование: теория и практика: Учебное пособие. — Красноярск: РИО КГПУ, 2003. — С. 19.
5. Шюль М. I., Грищенко Г. П. Пщготовка педагопчних кадрiв за ступеневою системою // Педагопка i психолопя: Вюник Академiя педагогiчниx наук Украши. — 1994. — №2(3). — С. 94-101.
102
Науковi записки. Серш: Педагогiка. — 2008. — №7