CC BY
21
2. Наказ голови Державно! прикордонно! служби Укра!ни "Про удосконалення роботи щодо
забезпечення правопорядку та дисциплши в Державнiй прикордоннiй службi Укра!ни" ввд 30
грудня 2005 року № 1030. — К., 2005. — 16 с.
3. Основи педагопчних дослщжень: Навч. поабник / О. П. Рудницька, А. Г. Болгарський,
Т. Ю. Свистельшкова. — К.: Експрес, 1998. — 143 с.
4. Статути Збройних Сил Украши. — К.: Варта, 1999. — 535 с.
Олег БОГДАНЮК
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ТА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-К1НОЛОГ1В ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статтi розглянуто проблему формування готовностi майбутнiх офiцерiв-кiнологiв до професшно'1 дiяльностi. Подана модель формування тако'1 готовностi, яка включае: мету; педагогiчнi умови; компоненти готовностi (мотивацшно-вольовий, оцiнювальний, психофiзiологiчний, пгзнавально-операцшний); критерИ (формування позитивно'1 мотивацИ, наявнкть глибоких i мщних знань, розвиток професшних якостей); рiвнi готовностi (креативний, активно-пошуковий, реконструктивний, репродуктивний); результат.
Сьогодш, як школи, Укра!на потребуе тдвищення р1вня готовносп випускниюв кшолопв ВВНЗ до майбутньо! професшно! д1яльност1. Процес подготовки майбутшх кшолопв потребуе вдосконалення в напрямку розвитку у випускниюв професшно важливих якостей.
Готовшсть майбутнього кшолога виконувати сво! професшш обов'язки поеднана ¡з загальною високою культурою та грамотшстю, сприятиме подальшому ефективному просуванню у професшнш д1яльност1. А це е одшею з передумов яюсного 1 профес1йного виконання завдань, яю постають перед оф1цером у повсякденнш робот1.
У педагог1чному процеш ВВНЗ переважае 1нформативний б1к навчання. Хоча, на нашу думку, недооцшка процесуально! складово! навчання призводить до того, що випускники-к1нологи не завжди повною м1рою можуть виконувати висококвашфшовано профес1йн1 функцИ' та завдання. Як стверджуе Л. Кондрашова, "складшсть реформування процесу навчання у вищш школ1 полягае в тому, щоб замшити 1нформативно-описовий пiдхiд на змютовно-процесуальний, при якому студент стае суб'ектом власно! освiти й професiйного становлення" [3, 11].
Аналiз лiтератури з питань дiяльностi (Б. Ананьев, К. Абульханова-Славська, О. Леонтьев, С. Рубшштейн) доводить, що формування готовностi передуе будь-якому виду дiяльностi. Тому, метою статт1 е визначення умов тдвищення ефективносп навчально! дiяльностi майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв.
Розглядаючи поняття "готовнiсть", ми виходили з того, що "розвиток особистосп - це процес становлення та формування шд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх, керованих i некерованих чинниюв, серед яких провiдну роль вщграють цiлеспрямоване виховання та навчання" [5, 44].
Готовшсть як психологiчний аспект М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Пономаренко визначають як стан та психолопчний настрiй особистостi з !! переконаннями, мотивацiею та налаштованiстю на виконання певного виду дiяльностi у поеднанш з iнтелектуальними й вольовими якостями, поглядами й установками, знаннями й умшнями, поглядами та внутршшми установками. У працях зазначених учених психолопчна готовнiсть розглядаеться як необхщна передумова цiлеспрямовано! i результативно! дiяльностi особистостi та трактуеться у двох аспектах: як психолопчний стан (тимчасова, ситуативна готовшсть) i як характеристика особистосп (стшка, тривала готовнiсть). У поеднанш з дiяльнiстю зазначенi автори шд готовнiстю розумiють "активно-дiяльнiсний стан особистосп, що вщображае змiст завдання, яке поставлене, i умови майбутнього його виконання" [2, 31].
С. Кубщький визначае професшну готовнiсть як спрямовашсть особистостi, що передбачае потреби, переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, вольовi й iнтелектуальнi якостi, знання, вмiння, установки [4, 7].
У нашому дослiдженнi формування готовносп до професшно! дiяльностi майбутнiх кшолопв розглядаемо з позици системного анатзу, коли професiйна дiяльнiсть майбутнiх кшолопв розумiеться як цiлiсний об'ект дослщження. При цьому увага придiляеться не
окремим !х елементам, а тим взаемозв'язкам, яю конструюють систему професшно! дiяльностi, е !! суттевими характеристиками. Ми враховуемо усвiдомлене ставлення курсашгв, ix професiйнi знання, вмшня i навички, сформованi особистiснi якост для якiсного та ефективного здшснення професшно! дiяльностi офiцера-кiнолога. Беручи до уваги особливосп професшно! дiяльностi офщера-кшолога, готовнiсть майбутнього кiнолога до професшно! дiяльностi визначаеться нами як структурна штегращя професiйно важливих якостей особистосп, формування яких у навчально-виховному процес дае змогу майбутньому кiнологу усвщомлено й компетентно здiйснювати професiйну дiяльнiсть.
Готовнiсть до професшно! дiяльностi майбутнього кшолога нами визначено як шщативне спрямування особистостi на виконання професшних завдань на основi набутих знань, умшь i навичок, сформовано! особистюно! мотиваци, професiйно важливих якостей та установки суб'екта дiяльностi на устх та самовираження.
Таке визначення допомагае встановити, що поняття "готовшсть" включае у свiй змiст iнтегральнi характеристики на основi поеднання мотивацiйниx, штелектуальних, креативних, шту!'тивних, комунiкативниx, вольових характеристик особистост^ зумовлених специфiкою перекладацько! дiяльностi та взаемодiею з потребами, знаннями, навичками i вмiннями.
З метою тдвищення ефективностi фахово! пiдготовки майбутшх кiнологiв нами було визначено сукупшсть педагогiчниx умов, впровадження яких буде сприяти цьому процесу. До таких умов вщнесли: забезпечення позитивно! мотиваци учiння; професiйна спрямованiсть педагогiчного процесу на основi використання сучасних шформацшно-комушкацшних теxнологiй; застосування iнновацiйниx пiдxодiв до оргашзацп навчання майбутнix офiцерiв-кшолопв; здiйснення монiторингу рiвня сформованостi професшних якостей майбутшх офiцерiв-кiнологiв; практична спрямованють професiйно!' пiдготовки майбутнix офiцерiв-кiнологiв
Розглянемо цi умови.
Забезпечення позитивно! мотиваци учшня i спрямування курсашгв-кшолопв на майбутню дiяльнiсть як творчий процес.
Однiею з важливих умов, яка сприяе формуванню готовностi до професшно! дiяльностi майбутнix офiцерiв-кiнологiв, на нашу думку, е створення на заняттях сильно! i переконливо! мотиваци учшня та налаштування на майбутне для виконання завдань з охорони Державного кордону Укра!ни.
У дослщженнях наголошуеться на тiсному зв'язку потреб та мотивiв. Цей зв'язок полягае в тому, що потреби реалiзуються в поведшщ та дiяльностi людини завдяки мотивам. К.М. Гуревич стверджуе, що обов'язкова й неодмiнна умова досягнення успixу в дiяльностi, незалежно вiд того, який загальний i розумовий потенцiал людини, полягае в позитивнш мотиваци, у глибокiй та активнш зацiкавленостi, у прагненнi досягти мети ц^е! дiяльностi [1, 10]. Саме вмотивована навчальна дiяльнiсть е важливою умовою формування майбутньо! профешйно! дiяльностi офiцерiв-кiнологiв, оскiльки сукупшсть потреб i мотивiв, а також цшеспрямованють дiяльностi курсанта-кiнолога визначае смисл його навчально-шзнавально! дiяльностi.
Сам процес навчання спонукае курсашгв-кшолопв проявляти iнтелектуальну активнiсть, долати перешкоди у процес розв'язання навчальних завдань. Зовшшш мотиви знаходяться поза навчальною дiяльнiстю. Це, перш за все, сощальш мотиви: бажання зайняти певне мюце у суспiльствi, почуття вiдповiдальностi перед ним, необхщнють самореалiзацi!' та самовдосконалення; особистюш мотиви: бажання отримати подяку, бути першим; негативш мотиви: намагання уникнути негараздiв, докорiв iз боку викладача i батькiв та командирiв [6, 187]. На цьому ми наголошуемо у сво!й педагогiчнiй дiяльностi.
Проведене в xодi констатувального експерименту опитування дало змогу стверджувати, що залежно вщ рiвня готовностi до професшно! дiяльностi майбутнix офiцерiв-кiнологiв, професшш мотиви й мотиви учiння вiдрiзняються. З'ясувалося, що сильн1 i слабю курсанти-кiнологи вiдрiзняються не лише рiвнем готовностi, але й типом мотиваци.
Наступною е умова — професшно! спрямовашсп навчального процесу на основi використання сучасних iнформацiйно-комунiкацiйниx технологш Iнформатизацiя освiти — процес забезпечення сфери освгги методологiею й практикою розробки й оптимального використання шформацшних i комунiкацiйниx теxнологiй. Зростання дидактичних можливостей програмних засобiв дозволяе нам видшити основу навчального призначення: науковють; доступнiсть;
адаптивнiсть; систематичнiсть i послщовшсть; свiдомiсть, самостiйнiсть й активiзацiя дiяльностi; мiцнiсть засвоення резулътатiв; розвиток штелектуального потенцiалу курсантiв. З цieю метою ми розробляемо для курсантiв навчальш, контролънi, iмiтацiйнi та моделювалънi програми. Враховуючи особливостi пiдготовки, пов'язан1 з дресируванням собак, створенi спецiалънi шформацшш програми, використовуючи якi, курсанти можуть одержати iнформацiю про породи собак, ïx особливостi, тип характеру, здатнють до дресирування.
Можливостi навчальних систем, реалiзованi на базi теxнологiï Мультимедiа, дозволили iнтегровано представляти на екраш комп'ютера будь-яку аудiовiзуалъну iнформацiю, реалiзуючи iнтерактивний дiалог користувача iз системою. При цьому система забезпечуе можливють вибору за результатами аналiзу дш користувача потрiбну лiнiю розвитку сюжету, що представляе, або ситуацп. Педагопчш цiлi використання теxнологiï Мулътимедiа визначаються можливютю пiдвищення мотивацiï навчання курсанпв-кшолопв емоцiйного сприйняття iнформацiï, формування вмшь реалiзовувати рiзноманiтнi форми самостiйноï дiяльностi з обробки iнформацiï.
Усi види iнформацiйноï взаемодiï на основi телекомушкацшних мереж сприяли розвитку в курсанпв умiнъ у стислiй формi представляти передану шформащю; формувати короткi, шформацшноемю повiдомлення, що вiдображаютъ сутнiстъ передано!' шформацп; вiдсортовувати згiдно з певними ознаками необхщну iнформацiю. Все це виробляе комунiкативнi спроможностi, що вщшрають важливу роль у розвитку особистюних якостей майбутнього офiцера-кiнолога.
Наступна умова — шновацшш пiдxоди до оргашзацп навчання курсанпв-кшолопв. Дiялънiстъ педагога характеризуемся трьома основними складниками: видом управлшня, видом iнформацiйного процесу, типом засобiв передачi iнформацiï й керування шзнавальною дiялънiстю. Опираючись на кондепцiю дiялънiсного шдходу до процесу навчання, представляеться така логiка його органiзацiï. Спочатку аналiзуеться характер змiсту навчального мат^алу, мети його вивчення (рiвнi засвоення), а також iншi умови педагопчного завдання. Потiм визначаються адекватнi методи навчання i схеми керування шзнавальною дiялънiстю курсанпв. На цiй основi вибираеться номенклатура засобiв навчання. Отримана таким шляхом шдсистема методiв i прийомiв навчання надiляетъся органiзацiйною формою навчання — ïï теxнологiю. Серед технологш ми обрали кредитно-модульну, серед пiдxодiв — дiялънiсний, модульний, особистiсно-орiентований, якi пристосували до пiдготовки майбутшх офiцерiв-кiнологiв.
Здiйснення мон1торингу рiвня сформованосп професiйниx якостей курсантiв кiнологiв — це ще одна важлива умова в дослщжуваному процесi. Головним моментом мониторингу курсанпв-кiнологiв е дiагностика динамiки професiйного розвитку курсантiв кшолопв i внесення корективiв у процес професiйноï освiти, тобто монiторинг включае дiагностику, прогнозування й корекцiю професшного розвитку особистостi й процесу осв^и. Основна увага придiляетъся вiдстеженню характеристик процесу професшного становления особистосп, яю бiлъш iнформативнi, порiвняно з ведомостями про результати. Основш методи, яю при цьому використовуемо: спостереження; метод тестових ситуацiй; експлiкацiя, опитування; аналiз резулътатiв навчалъно-професiйноï дiялъностi; тестування. При цьому видшяемо три форми мониторингу: стартова дiагностика; експрес-дiагностика; заключна дiагностика.
Практична спрямованiстъ професiйноï пiдготовки майбутшх офiцерiв-кiнологiв.
Така умова визначаеться самими вимогами до навчального процесу. Практична спрямованiстъ забезпечуеться особливостями тдготовки фаxiвцiв кiнологiв: навчальний матерiал дисциплши "Основи ветеринарноï медицини та зоошженерй", "Основи зоопсихологи, етологiï та ВНД собак" важко розумiетъся й засвоюеться курсантами, оскшьки повнiстю грунтуеться на таких складних фундаментальних науках як анатомiя, фiзiологiя, бiологiя, зоопсиxологiя та етолопя. Тому курсантам важко пов'язувати знання теорп дресирування службових собак iз конкретними практичними дiями з дресирування шикувальних собак; для того, щоб стати справжнiм кiнологом, кожний курсант повинен особисто видресирувати закршленого за ним собаку. Тшьки в процес практичноï роботи з собакою можливе оволодшня професiею iнструктора службового собаки. Курсанти-кшологи мають додаткове навантаження з дисциплши "Практика дресирування службових собак", пов'язане зi щоденним (два-три рази на добу) проведенням заxодiв з утримання, моцiону,
годiвлi та водопою собак протягом усього навчання курсантiв. Тобто, процес тдготовки курсантiв i закршлених за ними шикувальних собак мае значною мiрою практичний характер.
Розглянувши цi педагогiчнi умови, вивчивши етапи формування готовносп майбутнiх кiнологiв до професшно! дiяльностi , ми запропонували модель тако! пiдготовки (рис 1).
Рис.1 . Модель формування профестног готовностi майбутмх офiцерiв-кiнологiв Науксш записки. Серiя: Педагопка. — 2007. — №°4. 41
Основнi складники моделi пiдпорядкованi спiльнiй метi — сформувати висококвалiфiкованого офiцера-кiнолога. У моделi враховано компоненти, критерп та рiвнi сформованостi готовносп до професiйно! дiяльностi. Дiевiсть моделi забезпечуеться визначеними педагогiчними умовами.
Це разом з обраною сукупнiстю педагопчних умов забезпечуе ефективнiсть пiдготовки курсанпв до професiйно! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. М.: Знание, 1988. — 80 с.
2. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект. — Минск: Университетское, 1985. — 206 с.
3. Кондрашова Л.В. Морально-психолопчна готовшсть студента до вчительсько!' д1яльносп. — К.: Вища школа, 1987. — 53 с.
4. Кубщький С.О. Система ощнювання готовносл майбутшх офщер1в до професшно! д1яльносп. Автореф. дис...канд..пед.наук / Центр. ш-тут шслядипл. пед. освгги АПН Укра!ни. — К., 2002. — 20 с.
5. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное пособие. 2-е изд., переработанное и дополненное. М.: Издательская корпорация "Логос", 1996. — 320 с.
6. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. — М.: Педагогика, 1982. — 208 с.
