CC BY
114
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378.147
З. П. БАКУМ, Л. В. САПРИК1НА
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ДИЗАЙНЕР1В ОДЯГУ
На ocHoei aHani3y йузагальнення науковог тформацйрозглянуто комплекс педагогiчнихумов щодо формування профестног кoмпетентнocтi майбуттх dnsamepie одягу у процеЫ вивчення фахових дисциплт. Обгрунтовано cпецифiку таких педaгoгiчних умов: позитивна навчальна мотиващя майбуттх дизaйнерiв одягу через залучення гх до проектног дiяльнocтi; розвиток самостшног i творчог дiяльнocтi cтудентiв у процеЫ навчання у творчих майстернях; взаемозв 'язок компетенттсного, системного та дiяльнicнoгo пiдхoдiв тд час вивчення фахових дисциплт.
Ключовi слова: профеЫйна компетенттсть, майбутнш дизайнер одягу, педaгoгiчнi умови, дизайн-освта.
З. П. БАКУМ, Л. В. САПРЫКИНА
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ДИЗАЙНЕРОВ ОДЕЖДЫ
На основе анализа и обобщения научной информации рассмотрен комплекс педагогических условий по формированию профессиональной компетентности будущих дизайнеров одежды в процессе изучения специальных дисциплин. Обоснованно специфику таких педагогических условий: положительная учебная мотивация будущих дизайнеров одежды через привлечение их к проектной деятельности, развитие самостоятельной и творческой деятельности студентов в процессе обучения в творческих мастерских, взаимосвязь компетентностного, системного и деятельностного подходов при изучении специальных дисциплин.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, будущий дизайнер одежды, педагогические условия, дизайн-образование.
Z. P. BAKUM, L. V. SAPRYKINA
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMING THE FUTURE CLOTHES DESIGNERS' PROFESSIONAL COMPETENCY
Based on the analysis and generalization of the scientific information the complex of pedagogical conditions, which allow to ensure higher level of the future clothes designers' professional competency formation in the process of their professional subjects studying has been distinguished. It has been pointed out that forming the professional competency dependends to a great extent on the positive educational motivation of the future clothes designers through their attraction to designing activities, that ensure high level of independence and motivation to learning. It has been noted that the organization of autonomous and creative cognitive activity is realized through the process of the future clothes designers education within creative workshops. The article demonstrated that interconnection of the competency, system and activity-based approaches during professional subjects studying contributes to the effective formation of the professional competency.
Keywords: professional competency, future clothes designers, pedagogical conditions, design education.
Аналiз змюту сучасно! дизайнерсько! освии показав, що для тдготовки компетентних фахiвцiв, здатних здшснювати на високому piBm свою професшну дiяльнiсть в умовах мшливих соцiально-економiчних тенденцш, а також приймати ефективт ршення в
нестандартних професiйних ситуащях, доцшьним е використання досягнень як вичизияних, так i зарубiжних шкiл дизайну.
У змюп освiти особливе мюце посiдае дизайн одягу як складник художньо-естетичного напрямку, що забезпечуе оволодшия знаниями, умiннями i практичними навичками у сферi мистецтва, розвиток професшно! компетентностi студентiв вищих навчальних закладiв.
Питання дизайну, дизайнерсько! дiяльностi з'ясовано в до^джениях вiтчизияних (С. Антонович, А. Бойчук, В. Даниленко, Т. Мала, В. Прусак, О. Хмельовський, В. Щербина) i зарубiжних (Ю. Бундiна, Н. Воронов, В. Глазiчев, А. Кiсельова, А. Моль, С. Хан-Магомедов) науковцш. Розкрито рiзноманiтнi аспекти тдготовки i професшно! дiяльностi дизайнера (С. Алексеева, Т. Сременко, Т. Козак, О. Трошшн, О. Фурса, А. Чебикш). Дослiджено проблему професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв: розробления та впровадження сучасних педагогiчних технологiй професшно! тдготовки фахiвцiв (С. Сисоева, В. Беспалько), оргашзацп навчального процесу у ВНЗ (С. Архангельський, I. Тихонов); принцишв, форм та методiв навчання (З. Бакум, В. Бондар, I. Харламов); концептуальних основ професшно-художньо! освiти (В. Радкевич, О. Рудницька).
Отже, у навчаннi майбутнiх дизайнерiв необхвдио вирiшити iсиуючу суперечиiсть мiж потребами суспiльно! практики в компетентних фахшцях з дизайну i ршнем !хньо! пiдготовки. Впровадження комплексу педагопчних умов е одним iз засобiв вирiшення зазначено! проблеми. Ввдповвдио необхвдно виокремити т умови, як1 створюють найбiльш позитивний вплив та забезпечують успiшний розвиток професшно! компетентност майбутшх дизайнерш одягу.
Мета статтi - охарактеризувати педагогiчнi умови формування професшно! компетентносп студенпв - майбутнiх дизайнерiв одягу.
У нашому дослiдженнi шд педагогiчними умовами розумiемо заходи, що враховуються пiд час органiзацi! освинього процесу вищо! школи i дозволяють забезпечити бшьш високий рiвень сформованосл професiйно! компетентностi.
З огляду на те, що випадково обраш педагопчш умови лише частково впливають на усшшшсть розвитку дослiджувано! компетентностi, виникае потреба у створенш гнучкого комплексу умов.
Вплив багатьох чинниюв на вибiр педагопчних умов визначае необхвдшсть встановления до них певних вимог: щ умови повинш бути спрямованi на формування позитивно! мотивацп студенпв i задоволення результатом творчо! дiяльностi; мають сприяти розвитку особистостi та !! творчих здiбностей; мають забезпечувати не тшьки розвиток студента, а й професшне зростання викладача.
Аналiз змiсту тдготовки майбутнiх дизайнерiв дае змогу стверджувати, що формування професшно! компетентност значною мiрою залежить вiд такого генератора навчального процесу, як його мотиващя. Мотивацiя учшия розглядаеться багатьма дослiдниками як проввдний чинник пiзнавально! активностi особистостi (А. Вербицький, I. Зiмияя, О. Леонтьев, А. Маркова, А. Маслоу, Е. Стоунс, О. Яцишин та ш.).
Найгострiшi проблеми навчання пов'язанi з очевидною демотиващею основно! кiлькостi студенпв, а отже, - зi зниженням стандартiв i базових показникiв навченост випускиикiв усiх навчальних закладiв. Сутшсть поняття «мотивацiя» вiдображае його залежшсть вiд потреб, адже мотивацiя е рушшною силою людсько! поведiнки i початком процесу засвоення знань, який пов'язаний з потребою як одшею з умов розвитку особистост1. Шляхом усввдомлення потреб i мотивiв шдиввд окреслюе вiдповiдну модель майбутнiх дш. Мотивацiя пронизуе всi структурнi утворення особистостi: !! спрямованiсть, характер, здiбностi, дiяльнiсть, iнтереси.
I. Зiмияя називае мотивацiю «механiзмом запуску» будь-яко! дiяльностi (працi, спiлкувания, пiзнания). Якщо немае устху, то мотивацiя згасае, що негативно впливае на виконання певно! дiяльностi. Окрiм мети, мотивiв, потреб, дослщниця розглядае також iнтереси, прагнення, бажания i намiри як таш, що спонукають людську поведiнку [3, с. 32].
Дшсно, потреба е важливим чинником, що стимулюе навчання, саме ввд усвiдомления потреби у ввдповвдних знаниях залежить як1сне !х опанувания. Оск1льки в перiод навчання вщбуваеться становления особистостi майбутнього дизайнера одягу як фахiвця i яшсть !! формувания значною мiрою залежить ввд мотивiв навчания, то навчальна дiяльнiсть потребуе реалiзацi! усiх ввдомих видiв мотивацi!.
Вимоги cyчacнoгo cycпiльcтвa до фaxiвцiв ycix цapин дизaйнy, зoкpемa дизaйнy одягу, вимaгaють нового пiдxoдy до фopмyвaння ïxньoï пpoфеciйнoï компетентноси. Тaкa пiдгoтoвкa фaxiвцiв мoжливa лише 3a допомогою фopмyвaння позитивно!' нaвчaльнoï мoтивaцiï, що зaбезпечyeтьcя впpoвaдженням y нaвчaльний пpoцеc iннoвaцiйниx педaгoгiчниx теxнoлoгiй, з-пoмiж якиx ocoбливе мюце пociдaють пpoектнi.
Пpoектyвaння тa пpoектнa дiяльнicть зaбезпечyють виcoкий piвень caмocтiйнocтi тa мoтивaцiï до нaвчaльнoï дiяльнocтi, дозволяють oпaнoвyвaти пpoфеciйними нaвичкaми i вмшнями безпocеpедньo y пpoцеci дiяльнocтi, caмocтiйнo aнaлiзyвaти великi oбcяги iнфopмaцiï, кoнтpoлювaти cвoю дiяльнicть тa ввдповдати зa ïï pезyльтaт.
Отже, y педaгoгiцi e чимaлo тлyмaчень поняття «пpoектнa дiяльнicть», що визнaчaeтьcя як кoнcтpyктивнa i пpoдyктивнa дiяльнicть oco6raTOcri, cпpямoвaнa нa виpiшення життeвo знaчyщoï пpoблеми, дocягнення концевого pезyльтaтy в ^оцеи цiлепoклaдaння, плaнyвaння i здешняя пpoектy.
3a визнaченням Ю. Зaгyменнoвa, пpoектнa дiяльнicть - це caмocтiйнa нaвчaльнa дiяльнicть cтyдентiв нa ocнoвi ocoбиcтicнoгo вибopy щодо пiзнaвaльниx a6o пpaктичниx зaвдaнь y неcтaндapтниx cитyaцiяx. Пiд чac пpoектнoï дiяльнocтi пpoявляeтьcя paцioнaльне cпoлyчення теopетичниx знaнь i пpaктичниx дiй пpи виpiшеннi кoнкpетнoï пpoблеми, викopиcтoвyeтьcя cyкyпнicть пpoблемниx, до^адни^Е^, пpaктичниx метoдiв poбoти, зa cвoeю cyтнicтю зaвжди твopчиx [2, c. ЗУ].
Ha пiдcтaвi вищенaведенoгo aнaлiзy пpoектний метод нaвчaння e ефективним y пiдгoтoвцi мaйбyтнix дизaйнеpiв одягу. Його вплив нa фopмyвaння пoзитивнoï нaвчaльнoï мoтивaцiï безcyмнiвний. Отже, ock№kh пiд чac cтвopення кoнцептyaльниx положень фopмyвaння пpoфеciйнoï кoмпетентнocтi мaйбyтнix дизaйнеpiв одягу вдаедено вaгoме мicце мoтивaцiйнoмy cклaдникy, то пеpшoю педaгoгiчнoю умовою e пoзитивнa нaвчaльнa мoтивaцiя мaйбyтнix дизaйнеpiв одягу чеpез зaлyчення ïx до пpoектнoï дiяльнocтi.
Розвиток мотив:в cтyдентiв y нaвчaльнiй дiяльнocтi, зoкpемa тaкиx вaжливиx, як iнтеpеc до oбpaнoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi, пpaгнення дocягти в нш певниx pезyльтaтiв, пoв'язaний з дoтpимaнням пpинципy твopчocтi тa cпiвтвopчocтi y нaвчaннi. В остову цього пpинципy пoклaденo iдеï В. Aндpеeвa, В. Кaн-Кaлiкa, А. Мудоига, О. Якoвлевoï пpo «твopчy caмoдiяльнicть», <фозвиток caмoгo cебе чеpез твopчy дiяльнicть», yнacлiдoк чого нaвчaння пеpетвopюeтьcя нa ocoбиcтicнo-зopieнтoвaний пpoцеc, що дae змогу poзшиpити можливосп poзвиткy iндивiдyaльнocтi cтyдентa, пoглиблюe його кpеaтивнicть, веде до фopмyвaння його пpoфеciйнoï компетентности
У твopчocтi, зoкpемa нaвчaльнiй, cтyдент pеaлiзyeтьcя як цiлicнa ocoбиcтicть, кoтpa poзвивaeтьcя. Теopетичнi зacaди впливу твopчoï дiяльнocтi нa poзвитoк ocoбиcтocтi poзглянyтi y пpaцяx К. Aльбyxaнoвoï-Слaвcькoï, Ю. Бaбaнcькoгo, А. Бpyшлинcькoгo, В. 3aгвязiнcькoгo, С. Рyбiнштейнa, С. Сиcoeвoï тa iншиx пcиxoлoгiв i педaгoгiв. ^облему твopчoï aктивнocтi ocoбиcтocтi вивчaли Л. Виготський, А. Пoнoмapьoв, твopчy iндивiдyaльнicть poзглядaли
A. Гiльмaнoв, В. ^ac^om^ Окpiм того, дocлiджyвaлиcя тaкi питания: твopчa дiяльнicть ocoбиcтocтi (В. Aндpеeв, H. Hiкaндpoв), твopчi здiбнocтi oco6raTOcri (Д. Бoгoявленcькa,
B. Юpкевич, В. Розумовсткий), твopчий пoтенцiaл ocoбиcтocтi (А. Щетинсти).
Сиcтемa ocвiти не зaвжди виpiшye пpoблеми poзвиткy твopчoгo ми^ення чеpез дoмiнyвaния в нш ц^но^ей пpедметнoгo змicтy нaд цiннocтями ocoбиcтicнoгo тa пpoфеciйнoгo pocтy cтyдентiв. 3мicтoвa кoмпoнентa нaвчaльниx зaиять пoвиннa бути cпpямoвaнa нa poзвитoк пpoфеciйниx i твopчиx здiбнocтей cтyдентiв, ocкiльки cyчacний piвень coцiaльниx вiднocин пеpедбaчae paзoм з умшням д:яти зa певним зpaзкoм i пошук кpеaтивнoгo шдаоду тa зacтocyвaния неcтaндapтниx piшень, як: зaлежaть ввд pißM poзвиткy твopчиx здiбнocтей ocoбиcтocтi. «Твopчa ocoбиcтicть - це кpеaтивнa ocoбиcтicть, якa вда&тдок впливу зoвнiшнix чинник1в нaбyлa неoбxiдниx для aктyaлiзaцiï твopчoгo пoтенцiaлy дoдaткoвиx мотив:в, ocoбиcтicниx yтвopень, здiбнocтей, що cпpияють дocягненню твopчиx pезyльтaтiв в одному чи KMbKox видax твopчocтi», - вкaзye С. Сиcoeвa [4, c. 14].
Вадповвдно, твopчa дiяльнicть e гapaнтoм фopмyвaния пoтpеби в посгшному здoбyвaннi, нaкoпиченнi знaнь, poзyмiннi ïx великого знaчения, a огабливо caмocтiйнoмy викopиcтaннi, що,
з урахуванням вимог сучасносп, е необхiдним для постiйного зростання особистостi майбутнього дизайнера одягу.
У навчальному процесi, в якому проввдну роль вiдiграе активна самостiйна i творча дiяльнiсть, досягаеться бiльша результатившсть, ефективнiше здiйснюеться спiвтворчiсть викладача i студента. 1х творча взаемодiя значно тдсилюе процес особистiсного саморозвитку, що е важливою складовою професiйноï компетентносп майбутнього дизайнера одягу.
Оск1льки творчють - це продуктивна людська дiяльнiсть, здатна породжувати як1сно новi матерiальнi та духовнi цiнностi суспiльного значения, то розвиток творчого потенщалу особистосп е важливою умовою культурного прогресу суспiльства й виховання людини. Тому у вивченш фахових дисциплiн треба звертати особливу увагу на формування у майбутнiх дизайнерiв одягу системи глибоких i мiцних знань, на максимальну стимуляцiю самостiйноï дiяльностi студенпв, на розвиток творчих штересш, цшеспрямованост творчих пошук1в, наполегливостi пiд час виконання творчих завдань.
У науковш лiтературi творчiсть визначаеться як даяльшсть зi створення як1сно нового, що вирiзняеться неповторнiстю, оригiнальнiстю та сусшльно-юторичною унiкальнiстю [4]. Таким чином, головними ознаками творчоï особистостi е: штелект, знання та досвiд, широта кругозору, самостшшсть i смiливiсть мислення, здатшсть до критичного оцiнювания попереднього досв^ та навколишньоï дiйсностi, дiалектичний свпогляд, альтернативнiсть, здатнiсть фантазувати, широке використання набутих знань в практичнiй дiяльностi.
Ефективнiсть пiдготовки майбутнiх дизайнерiв одягу повною мiрою залежить вiд розвитку в них здiбностей до творчого переосмислення довкiлля, самостiйного вирiшения практичних завдань, готовностi до самовдосконалення та самоосвпи вiдповiдно до об'ективних умов та суб'ективних можливостей. Творча дiяльнiсть майбутнiх дизайнерiв одягу сприяе розвитку ïx iнтересiв, мотивiв до навчальноï та майбутньоï професiйноï працi.
Оргашзащя самостiйноï та творчо1' пiзнавальноï дiяльностi реалiзовуеться у навчаннi майбутнix дизайнерiв одягу за допомогою творчо1' майстерш - дозвiллевоï творчо1' органiзацiï, яка добровшьно об'еднуе у вiльний час групи студенпв, мiжособистiснi стосунки яких опосередковаш соцiально-цiниiсним та особистюно значущим змiстом сп1льно1' творчо1' дальность
М. Сотльняк стверджуе, що дiяльнiсть творчо1' майстернi забезпечуе взаемодiю репродуктивних, творчих i репродуктивно-творчих елементiв, якi псно взаемопов'язанi мiж собою [5, с. 12].
Творча майстерня як форма, метод i технолопя навчання виникла на основi iдеï вiльного виховання Л. Толстого, практично!' дiяльностi С. Рачинського, до^джень Л. Виготського, теоретично!' спадщини А. Макаренка, а також основи фшософського навчання Ж.-Ж. Руссо.
З-помiж дiючиx педагогiчниx методiв роботи майстерня наближаеться до дослiдницькиx i проблемних методiв навчання. Принципова ввдмшшсть, однак, полягае, у двох особливостях майстернi: проблемне навчання здебiльшого грунтуеться на логiчниx суперечностях та зв'язках, а творчий процес у майстерш заснований на чергувант несвiдомоï або не до шнця усвiдомленоï творчосп й наступного ïï усвiдомлення; проблема й напрям дослiдження у визначенш системi, як правило, визначаються викладачем, а в системi майстерень ус проблеми висуваються студентами. Р1вень невизначеност в завданнях майстернi принципово бшьш значний, шж в iншиx методах роботи.
Творча майстерня сприяе формуванню штересу до iншиx поглядiв, дае поштовх для саморефлексiï; спонукае слухати та чути iншого без бажання спростовувати чиюсь думку, оскiльки ввдсутшсть оцiнки входить у правила майстерш; у процеа майстернi створюеться необхвдне середовище взаемодiï, а середовище довiри породжуе почуття спiльностi, колегiальностi, взаемоповаги, що досить актуально в сучасному житп. Головне в майстернi -це реалiзацiя можливостей творчостi.
Отже, друга педагопчна умова - це розвиток самостiйноï i творчоï дiяльностi студентiв пiд час навчання у творчих майстернях.
Розглядаючи формування дослiджуваноï компетентностi як складного i багатоаспектного процесу, ми вважаемо за необхвдне виокремити наступну педагогiчну умову — забезпечення взаемозв'язку компетентнiсного, системного та дiяльнiсного пiдxодiв у вивченнi фахових дисциплш.
Роботи Д. Eлькoнiнa i В. Дaвидoвa з теopiï i ^arcraKH poзвивaльнoгo нaвчaния пoклaденo в остову кoмпетентнicнoгo пiдxoдy. У педaгoгiцi дocлiджyeтьcя пpoблемa poзвиткy кoмпетентнicнoгo пpaцiвникa, кoмпетентнocтi як влacтивocтi ocoбиcтocтi, aнaлiзyютьcя cyтнicть кoмпетентнicнoгo пiдxoдy в ocвiтi тa шляxи тдвищення пpoфеciйнoï компетентноси (Е. Зеepa, I. 3iмньoï, А. Мapкoвoï, В. Слacтьoнiнa, А. XyTOpcbKoro тa ш.).
Кoмпетентнicний пiдxiд безпocеpедньo пoв'язaний з пеpеxoдoм y кoнcтpyювaннi змicтy ocвiти тa cиcтем контролю його якоот нa cиcтемy компетентностей, e зacoбoм дocягнения якоот ocвiти. Вш визнaчae нaпpям змш ocвiтньoгo пpoцеcy, пpiopитети, змicтoвий pеcypc poзвиткy i в цьому paзi визнaчaeтьcя новий пiдxiд до оцшки ocвiченocтi людини, тому тшьки знaния, вмшня тa нaвички вже пoвнicтю не дозволяють пoкaзaти, вимipяти piвень якоот ocвiти.
До aктyaльниx нaпpямкiв pеaлiзaцiï кoмпетентнicнoгo пiдxoдy y пpoфеciйнiй ocвiтi В. Фaлькo вiднocить тpaнcфopмaцiю cфopмoвaнoï модел: тдготовки кaдpiв, мoдеpнiзaцiю змюту ocвiти, cтвopения теxнoлoгiй poзвивaльнoгo нaвчaння [6, c. У8].
Сиcтемний пiдxiд до фopмyвaния пpoфеciйнoï кoмпетентнocтi мaйбyтнix дизaйнеpiв одягу пад чac нaвчaльнoгo пpoцеcy y вищш школ: пoв'язaний з aнaлiзoм його як пpoцеcyaльнoï, динaмiчнoï cиcтеми нaвчaния, що включae кoмyнiкaцiю i пеpеxiд до caмoнaвчaння.
В ocвiтньoмy cеpедoвищi cиcтемний пiдxiд викopиcтoвyeтьcя дуже шиpoкo: пpедcтaвники piзниx цapин нayки i пpaктики poзглядaють пpедметнi гaлyзi як cиcтеми, вcеpединi якиx мoжнa видшити елементи i вcтaнoвити cтpyктypнi зв'язки (С. Apxaнгельcкий, В. Беcпaлькo, Т. Iльïнa, H. Кузьм^, В. Миpoнoвa тa ш.).
Мeтoдoлoгiчнe знaчeния зacтocyвaния cиcтeмнoгo пiдxoдy пoлягae в тoмy, щo вш дae мoжливicть виявити взaeмoзв'язoк i взaeмoзaлeжнicть cклaдoвиx oб'eктa, щo вивчaeтьcя, cтpyктypyвaти зв'язки i нa цж зacaдax poзpoбити пpaктичнi peкoмeндaцiï з ornra^a^ï фyнкцioнyвaния цьoгo oб'eктa.
Оcкiльки неoбxiднicть oxoпити в дocлiдженнi тшьки нaйвaжливiшi acпекти цшого пеpедбaчae aнaлiз компонента cиcтеми, виявлення cтiйкиx вiднocин i зв'язкв мгж ними, то cиcтемa фopмyвaння пpoфеciйнoï компетентноси мaйбyтнix дизaйнеpiв e в нaшoмy до^^ент pyшiйиoю cилoю. 3aзнaчимo, що nprnu^m cиcтемнoгo пiдxoдy дозволяють фiкcyвaти недocкoнaлicть зacтapiлиx, тpaдицiйниx пpедметiв вивчення для пocтaнoвки i виpiшення нoвиx зaвдaнь.
Отже, зacтocyвaния cиcтемнoгo пiдxoдy в нaвчaннi i пpoфеciйнiй дiяльнocтi дозволить мaйбyтньoмy дизaйнеpy одягу poбити менше помилок, пpaвильнo фopмyлювaти мету i зaбезпечyвaти ïï викoнaния, збшьшить яшсть влacниx piшень i cкopoтить чac нa пpoцеc ïx пpийияття.
3 позицш дiяльнicнoгo пiдxoдy пpoфiль cпецiaлicтa вiдбивaeтьcя не тшьки нa змюп знaнь, a й i да видax дiяльнocтi, в як1й щ знaния зacвoюютьcя i зacтocoвyюьбcя. Ввдповвдно до цieï точки зopy ^офеийну дiяльнicть фaxiвця poзглядaють як ^o^c викoнaния пpoфеciйниx зaвдaнь piзниx acпектiв, зyмoвлениx coцiaльнo-екoнoмiчними i полиичними фaктopaми, a тaкoж вимoгaми дaнoï cпецiaльнocтi.
Кожен вид пpoфеciйниx зaвдaнь вимaгae cвoïx метод:в виpiшения, cвoeï д^альност:, що cпиpaeтьcя нa кoнкpетнi фyндaментaльнi положення певнoï гaлyзi знaнь. У piзниx видax дiяльнocтi ц здання можуть пociдaти piзне мicце, мaти piзнi фyнкцiï. Чеpез це вaжливoю пpoблемoю e вибip aдеквaтнoï' дiяльнocтi в нaвчaннi нa ocнoвi aнaлiзy типoвиx пpoфеciйниx зaвдaнь, для poзв'язaння якиx i пpизнaченi знaния, що фopмyютьcя. Це теopетичне пocилaния вводить :з дiяльнicнoï пpиpoди пcиxiки.
Д:яльшстий пiдxiд пеpедбaчae cпpямoвaнicть ycix педaгoгiчниx зaxoдiв нa opгaнiзaцiю iнтенcивнoï дiяльнocтi, що пocтiйнo ycклaднюeтьcя, бо тшьки чеpез влacнy дiяльнicть людинa зacвoюe нayкy i кyльтypy, cпocoби шздання i пеpетвopения, фopмye вдocкoнaлюe ocoбиcтicнi якocтi. Оcкiльки дiяльнicть e cymciro пpoцеcy нaвчaиня, то фopмyвaння отоотбу д1й мaйбyтиьoгo фaxiвця - юнцевою метою нaвчaння. Пpoцеc пpoфеciйиoï' тдготовки e нaвчaиням, що вiдтвopюe cтpyктypy дiяльнocтi.
Включення мaйбyтньoгo дизaйнеpa y зтачущ: для нього дiяльнicть тa вiднocини e фyндaментaльним чинником фopмyвaння влacтивocтей i якocтей ocoбиcтocтi, ock№kh, з погляду педaгoгiки, без допомоги д:яльносп неможливо виpiшити жодного нaвчaльнoгo aбo пpoфеciйнoгo зaвдaння.
У пропонованому дослiдженнi керуемося розумiниям дiяльнiсного пiдхiду як такого, що передбачае принципово iнше бачення предметно! мети навчания майбутнiх дизайнерiв одягу. Змiстом навчально! дiяльностi е теоретичш знания, у яких виражаеться узагальнений досвiд, накопичений у процес практики. Науковi знания адекватно ввдображають об'ективний свiт, разом iз розвитком цього свггу вони змiнюються i вдосконалюються. Отже, знати - це вмпи використовувати предметнi знания в таких видах дiяльностi, як1 необхiдиi фахiвцевi, i тому процес навчания, починаючись на лекцiях, продовжуеться на практичних заияттях i поглиблюеться самостшною роботою.
Тож, третьою педагогiчною умовою, що сприяе ефективному формуванню професшно! компетентностi, е взаемозв'язок компетентнiсного, системного та дiяльнiсного пiдходiв пiд час вивчення фахових дисциплiн.
Реалiзацiя зазначених педагопчних умов сприяе пiдвищенню рiвня сформованосл професiйно! компетентностi майбутнього дизайнера одягу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бакум З. П. Модершзащя методiв навчання укра!нсько! мови / З. П. Бакум // Складнi питания вузiвського курсу укра!нсько! мови: зб. наук. праць. - Кривий Рiг, 2002. - С. 6-10.
2. Загуменнов Ю. Особиспсно зорiентованi технологи в освт / Ю. Загуменнов, Л. Шелкович, Г. Шварц // Шдручник для директора. - 2005. - С. 36-47.
3. Зимняя И. А. Социальная работа как профессиональная деятельность / И. А. Зимняя // Социальная работа. - М., 1992. - Вып. 2- С. 32-37.
4. Сисоева С. О. Теоретичш i методичш основи тдготовки вчителя до формування творчо! особистост учня: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / С. О. Сисоева . - К., 1997. - 428 с.
5. Сопшьняк М. М. Педагопчш засади оргатзацп дшльност дозвшлево! творчо! майстерш студеипв вищих мистецьких навчальних заклад1в: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.06 / М. М. Сопшьняк. - К., 2006. - 20 с.
6. Фалько В. П. Формирование художественно-проектной компетенции педагога профессионального обучения в области дизайна: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / В. П. Фалько. - Екатеринбург, 2009. - 188 с.
УДК 378.147.091.31- 051:796
А. О. ПЕТРОВ
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ
ТЕХНОЛОГ1Й
Обгрунтовано необхiднiсть тдготовки майбуттх учителiв фiзичноi культури до використання здоров'язбережувальних технологш. Проаналiзовано структурн компоненти цього процесу та взаемозв'язки мiж ними. Висвтлено ряд суперечностей, ят iснують у тдготовц вчителiв фiзичноi культури до використання здоровязбережувальних технологш i вимагають свого виршення. Визначено основн положення, дотримання яких забезпечуе тдготовку майбутшх учителiв фiзичноi культури до використання здоров 'язбережувальних технологш.
Ключовi слова: здоров 'язбережувальн технологи, тдготовка майбуттх учителiв фiзичноi культури, структурю компоненти, основю положення.
А. А. ПЕТРОВ
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩИХ ТЕХНОЛОГИЙ
Обоснована необходимость подготовки будущих учителей физической культуры к использованию здоровьесберегающих технологий. Проанализированы структурные компоненты этого процесса и взаимосвязи между ними.Освещенен ряд противоречий, которые существуют подготовке учителей физической культуры к использованию здоровьесберегающих технологий и требуют соего решения.
