CC BY
26
Орипнальш статт
УДК 616.831.711-001.31: 57.084.1
Цимбалюк В.1., Семенова В.М., Сенник Ю.Ю., Медведев В.В. Патоморфолоичш характеристики модел1 дозованого травматичного пошкодження швкул1 мозочка в експеримент
1нститут нейрох!рургп !м. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, м. Ки!в
Вступ. Травма структур задньо1 черепно1 ямки (ЗЧЯ) е одним з найб!льш тяжких вид!в черепно-мозково! травми (ЧМТ), що зумовлене високою летальн!стю та складн!стю 11 кл!н!чно1 д!агностики й л!кування. З появою комп'ютерно! та магн!торезо-нансно! томограф!! д!агностика пошкоджень структур ЗЧЯ значно покращилась. За сучасними даними [1], травма ЗЧЯ становить 0,1-0,6% ус!х вид!в ЧМТ, в оперованих потерп!лих 11 частка значно б!льша (1,1-6,5%). При цьому пошкодження мозочка вияв-ляють у 15,3-46% потерп!лих з травмою структур ЗЧЯ, з них у 33% — це забиття мозочка.
Вид!ляють наступн! кл!шко-морфолог!чн! форми травми структур ЗЧЯ: !зольоване пошкодження мозочка (заб!й п!вкуль мозочка, еп!дуральн! гематоми в д!лянц! ЗЧЯ та внутр!шньомозочков! гематоми); пошкодження утворень ЗЧЯ з супратентор!альним поширенням; пошкодження структур ЗЧЯ у поед-нанн! з значними зм!нами у п!вкулях великого мозку, як! спричиняють 1х латеральну дислокац!ю.
Б!льш!сть автор!в вважають, що морфолог!чн! особливост! травми мозочка в!дображують загаль-нов!дом! законом!рност! переб!гу травматичного про-цесу в ЦНС, проте, ретельне вивчення цього питання не проводили.
На сучасному етап! травму структур ЗЧЯ вважають суттевим чинником летальност! у ранньому пер!од! травми ЦНС, а також причиною ст!йких розлад!в рухово1 сфери, яю зумовлюють тяжкий !нвал!дизуючий ефект. Перше зумовлене пошкод-женням життево важливих д!лянок стовбура мозку за цього виду травми ! становить проблему !нтен-сивного л!кування травми ЦНС — чи не найб!льш широко досл!джуваного в минулому стол!тт! розд!лу нейрох!рург!1. Виникнення ст!йкого функцюнального деф!циту п!сля травми структур ЗЧЯ мае ч!ткий морфолог!чний субстрат !, отже, може розглядатися як об'ект для застосування метод!в в!дновно1 ней-рох!рург!1 — нов!тнього методу л!кування насл!дк!в травматичного пошкодження ЦНС, що потребуе використання сучасних б!отехнолог!й.
Перспективними методами в!дновно1 нейрох!рур-г11 з точки зору можливого кл!н!чного застосування сьогодн! вважають трансплантац!ю проген!торних кл!тин нюхово1 цибулини, к!сткового мозку та кордо-во1 кров!. При цьому позитивного ефекту досягають в основному шляхом стимуляцп кл!тинами трансплантата аутогенних нейропластичних регенераторних процес!в.
Важливою передумовою зд!йснення оц!нки ефек-тивност! метод!в в!дновного л!кування травми мо-зочка е використання оптимально1 стандартизовано1
модел! його пошкодження, яка б давала можлив!сть дозувати силу пошкоджуючого чинника ! контролю-вати 11 досягнення в ус!х експериментальних тварин, а також отримувати однаковий об'ем деф!циту тканин, достатн!й для трансплантац!1 обрано1 к!лькост! тканинного матер!алу.
Сьогодн! в л!тератур! е невелика к!льк!сть роб!т, присвячених експериментальному вивченню особливостей !зольованого травматичного пошкод-ження п!вкул! мозочка [2-8]. При цьому у б!льшост! спостережень травму мозочка моделювали з вико-ристанням стандартних метод!в, розроблених для моделювання експериментально1 травми п!вкуль великого мозку. Застосовують переважно дв! модел!: р!динно-перкус!йно1 травми мозку та контрольовано-го пошкодження кори мозку [9]. З огляду на складний рельеф поверхн! черепа щура у зон! проекц!1 п!вкуль мозочка, використання метод!в нанесення закрито1 травми, тобто, травми мозочка через збережен! к!стков! структури не дае можливост! досягти одно-р!дност! результат!в та 1х стаб!льно1 в!дтворюваност!. Беручи до уваги цю обставину, а також складний рельеф еп!дурального простору та обмежен!сть об'ему ЗЧЯ, ми вважали за доц!льне обрати модель контрольованого пошкодження кори п!вкул! мозочка, хоча деяк! досл!дники в основу модел! травматичного пошкодження мозочка покладали саме модель р!динно-перкус!йно1 травми [2]. Для п!двищення од-нор!дност! нанесення травматичного пошкодження, а також зменшення ймов!рност! включення до екс-периментальних груп тварин, у яких з т!е1 чи !ншо1 причини сила травмуючо1 д!1 значно р!знилася в!д середньо1 (для кожно1 з груп), нами запропонована власна модиф!кац!я зазначено1 модел!.
Мета роботи: удосконалити експериментальну модель дозованого травматичного пошкодження п!в-кул! мозочка щура, оптимальну для вивчення ефек-тивност! використання метод!в в!дновлення функц!1 мозочка шляхом тканинно1 алотрансплантац!1.
Матер1али 1 методи досл1дження. Особливост! переб!гу травматичного процесу в тканин! мозочка за р!зних вар!ант!в його механ!чного травмування вивчали на б!лих безпородних щурах-самцях масою т!ла 250-300 г. В!к тварин у середньому 5,5 м!с. Вс! ман!пуляц!1 зд!йснювали з дотриманням !снуючих норм б!оетики. Оперативн! втручання виконували п!д загальним знеболюванням шляхом внутр!шньо-очеревинного введення сум!ш! розчин!в ксилазину («Sedazm», B!owet, Польща) з розрахунку 15 мг/кг маси т!ла ! кетам!ну («Calypsol», Гедеон Р!хтер, Будапешт, Угорщина) з розрахунку 70 мг/кг маси т!ла екс-периментально1 тварини. П!сля ретельного видалення
mepcTi Ha ronoBi Ta flinHHöi rawi [10] noBepxHM mKipM Ae3MH^iKyBa^M 5% cnMpTOBMM po3HMHoM Mofly.
OKipy Ta M'HKi TKaHMHM po3pi3anw Ha BiflCTaHi 3-4 mm Bifl cepeflMHHo'i niiii niBopyH, Ha piBHi 3oBHimHboro noTMnMHHoro rpe6HH, floB»MHa po3pi3y 1,5-2 cm. npo-boam.m cKe.eTM3aöiM noTMnMHHoi Ta TiM'HHoi KicToK niBopyH. Ope3oBMM oTBip HaKnaflanM Ha noTMnMHHift nycöi Ha BiflcTaHi 3 mm Bifl niBoi rinKM naM6flonofli6Horo mBa i 5-7 mm — Bifl cepeflMHHoi .iiii. OTBip po3mw-pMBanw flo po3MipiB TpenaHaöiMHoro BiKHa fliaMeTpoM 5 mm m.axoM pe3eKöii HacTMHM nycKM noTMnMHHoi Ta npMnernoi HacTMHM TiM'HHoi KicTKM, nifl Hac Horo TBep-äy o6onoHKy ronoBHoro Mo3KoBy (TOrM) 3anwmanM iHTaKTHoM.
^ypa ^iKcyBa.M Ha npeflMeTHoMy cTonMKy He-peBöeM floHM3y. Hepe3 nepeflHifi KpaM cTonMKa ronoBy MaKcwMaabHo 3rMHanM 3 MeToM po3mwpeHHH onepaöiM-Horo flocTyny flo nycKM noTM.MHHo'i KicTKM. B TaKoMy no.o®eHHi ronoBy ^iKcyBanw ü.ockmmm 6iHHMMM 3aTMcKanaMM.
npwcTpiM a.h HaHeceHHH TpaBMM cKnaflaBcH 3 npy-:MHHoro yflapHMKa Ta npy:Hoi nnacTMHM 3 peecrpy-mhmmm TeH3oe.eMeHTaMM, ao HKoi nepneHflMKynHpHo :opcTKo ^iKcyBa.M cipw^eHb fliaMeTpoM 3 mm 3 pery.boBaHoM aobämhom. BinbHMM KiHeöb ctpmkha bboam.m y TpenaHaöiMHMM oTBip BnpMTyn ao noBepxHi TOrM. n.acTMHy :opcTKo (^iKcyBanw Ha npeflMeTHoMy cTo.MKy floflaTKoBMMM 3aTMcKaHaMM. npy:MHHMM yflap-hmk (^iKcyBa.M Hafl nnacTMHoM, a Moro 6omok niflBoflMnM flo npoeKöi'i tohkm KpinneHHH yflapHoro ctpm:hh Ha npoTM.e:Hifi nnoiMHi nnacTMHM.
Cwny yflapy oöwpa.M m.axoM Ao3yBaHHH BenMHM-hm cTMcKaHHH BHyTpimHbo'i npy:MHM yflapHMKa. Ko-e^iöiGHT npy:HocTi cTanbHoi npy:MHM, BMroToBneHoi 3 flpoTy Y8A (fliaMeTpoM 2 mm) 3 3oBHimHiM fliaMeTpoM BMTKa 16 mm Ta KpoKoM cnipani 4 mm y Me:ax fliana3oHy BMKopwcTaHHH b eKcnepMMeHTi 6yB cTanMM i cTaHoBMB 225,03 (H/m). 3 öieM MeToM b KoHcTpyKöii nicToneT-Horo yflapHMKa nepeflöaneHa ^iKcaöiH BinbHoro KiHöH npy:MHM 3a pi3Horo cTyneHH ii cTMcKaHHH, skmh nifl Hac eKcnepMMeHTy nocnifloBHo 3MiHMBanM Ha oflHa-KoBi MiiiMa.bHi iHTepBanw Mi: 3y6öHMM ^iKcyMHoro cTep:HH, io cTaHoBMnw 4 mm. 3aranoM flocnifl:yBanM fliM cm.m yflapy npw cTMcKaHHi npy:MHM Ha BenMHMHy Bifl 12 flo 32 mm, io BiflnoBifla.o fliana3oHy cm.m yflapy Bifl 42,86 flo 105,86 H. ÄiM yflapy 3a Ko:Horo cTyneHH cTMcKaHHH BMBHanM y rpynax 3 3 TBapMH.
Aia.oroBo-öM^poBe nepeTBopeHHa cwrHa-ny 3 TeH3oe.eMeHTiB npoBoflM.M 3a flonoMoroM BiflnoBiflHMX npwcTpo'iB (E 14-140D Ta LTR-212). Bi3ya.i3aöiM oöM^poBaHoro cwrHa.y 3 TeH3oe.eMeHTiB Ha nepcoHa.bHoMy KoMn'MTepi 3flificHMBa.M 3a flonoMoroM cneöia.bHoro nporpaMHoro naKeTy «LGraph 2» Ta «Power Graph Professional». Cw.a yflapy Biflo6pa:yBa.acH y BMr.Hfli TeH3orpaMM, noöyfloBaHoi Ha KoopflMHaTHift n.oiMHi, fle Bicb aöcöMc BiflnoBifla.a cTpoKaM floc.ifl:eHHH, a Bicb opflMHaT — pi3HMöi noTeHöia.iB, io bmhmkse BHac.ifloK fle^opMaöii n.acTMHM. TeH3orpa^iHHMM Kope.HT Be.MHMHM fle^opMaöii oÖHMc.MBa.M hk Mofly.b pi3HMöi noTeHöia.iB: MiHiMa.bHoro (niK, cnpHMoBaHMM floHM3y) i MaKcMMa.bHoro (6a3oBa .iiia).
nepefl nonaTKoM eKcnepMMeHTy Ka.i6pyBa.nM npwcTpiM Ta nporpaMHe 3a6e3neneHHH flna flocarHeHHH
npMMHHTHoro MacmTa6y Bi3yani3aöii 3MiieHb noTeHöiany Ha TeH3orpaMi.
Ä.h HaHeceHHH TpaBMM BiflnycKanw ^iKcaTop nicToneTHoro yflapHMKa, i yflap 6oMKa nepeflaBaBca nepe3 cTpw:eHb Ha TOrM Ta npwnerny penoBMHy Mo3Ky. napanenbHo Bifl6yBanaca fle^opMaöifl nnacTMHM, io peecTpyeTbcH TeH3oeneMeHTaMM i Biflo6pa:yGTbca Ha MoHiTopi KoMn'MTepa y BMrnafli TeH3orpa^iHHoi KpMBoi (puc. 1 KOMopoeoi eKaadKu).
nicnH HaHeceHHH TpaBMM npw Heo6xiflHocTi 3flificHMBanM reMocTa3. Hafl TpenaHaöiMHMM BiKHoM M'HKi TKaHMHM 3amMBanw nomapoBo KpyneHMMM noniaMiflHMMM xipypriHHMMM HMTKaMM (yM. HoMepw «0», «1», KwiBcbKe BO «XiMBonoKHo»), HaKnaflanw y ABa p^flM By3noBi mBM. ÄinHHKy paHM o6po6nH.M 5% cnwpToBMM po3HMHoM ftofly.
nicnH npoBefleHHH BKa3aHMX MaHinynHöiM TBa-pMH npoTHroM 2-4 rofl yTpMMyBanw b npMMiieHHi 3 niflBMieHoM TeMnepaTypoM noBiTpH (30^33°C), b noflanbmoMy — y cneöianbHMX KniTKax no 3-6 oco-6mh y Ko:HiM npw cepeflHifi TeMnepaTypi npMMiieHHH 21^24°C 3 nepioflMHHMM BeHTMnMBaHHHM. TwpcoBy niflKnaflKy 3aMiHMBanw Tpwni Ha TM:fleHb. npoTHroM nepiofly eKcnepMMeHTy TBapMHM oTpMMyBanw Heo6xiflHe 36anaHcoBaHe xapnyBaHHH.
MaTepian flna naToMop^onoriHHoro flocnifl:eHHH oTpMMyBanw oflpa3y : nicnH BMBefleHHa TBapMH 3 eKcnepMMeHTy mnHxoM nepeflo3yBaHHH HapKoTMHHMX peHoBMH (cyMim Kcwna3MHy Ta KeTaMiHy) Ha 7-My flo6y nicnH MoflenroBaHHa TpaBMM. Mo3ok BMnyHanM 3 nopo:HMHM Hepena i nicnH peTenbHoro MaKpocKoniH-Horo orn^fly ^iKcyBanw y 20% po3HMHi HeMTpanbHoro ^opManiHy. 3 ^iKcoBaHoro npenapaTy BMpi3anM 6noKM Ta 3anMBanM b öenoiflMH. 3 6noKiB roTyBanw 3pi3M 3a-BToBmKM 5-6 mkm, HKi ^ap6yBanw 3a craHflapTHMMM ornafloBMMM MeToäMKaMM [11, 12]: reMaToKcwniHoM i eo3MHoM, reMaToKcwniHoM i niKpo^yKcMHoM, ^oc-^opHo-Bonb^paMoBMM reMaToKcwniHoM. CTpyKTypy HefipoöMTiB BMBHanM Ha npenapaTax, 3a6apBneHMx TioHiHoM 3a HicneM. ricTonoriHHi npenapaTM BMBHanM 3a flonoMoroM cBiTnoonTMHHoro MiKpocKona Axiophot (OPTON, HiMeHHMHa) Ta öMToaHani3aTopa 3o6pa:eH-hh IBAS-2000 (KONTRON, HiMeHHMHa) 3 noflanbmoM aHanoroBoM ^oTopeecTpaöieM.
Pe3y^bTaTM Ta ix oßroHopeHHH. 3a flaHMMM Mop-^onoriHHoro flocnifl:eHHH b eKcnepMMeHTanbHMx TBa-pMH BMHBneHi o3HaKM nomKoflHeHHa TKaHMHM niBKyni Mo3oHKa B:e npw 3acTocyBaHHi cm.m yflapy 42,86 H (io BiflnoBiflano cTyneHM cTMcKaHHH npy:MHM Ha 12 mm). y TBapMH öiei rpynw Ha 7-My flo6y nicnH MoflenMBaHHH TpaBMM y niflo6onoHKoBMx npocTopax b npoeKöii yflapy cnocTepiranw flM^y3Hi cy6nianbHi cKynHeHHH 3MiHe-hmx epMTpoöMTiB, HKi HacTime oToHyBanw po3mwpeHi noBHoKpoBHi KaninHpw. MicöHMM cnocTepiranw Biflma-pyBaHHH o6o.ohok Bifl npwnernoi noBepxHi Mo3oHKa 3 HaKonMHeHHHM epMTpoöMTiB. nopHA 3 ömm flM^y3Hi HepiBHoMipHi cKynHeHHH epMTpoöMTiB BMHBneHi TaKo: y npocBiTi IV mnyHoHKa HaBKono cyflMHHoro cnneTeHHH, y cTpoMi HKoro Te: nepeBa:anw 3HaHHo po3mwpeHi KaninHpw, nepenoBHeHi KpoB'M. HaHBHicTb eneMeHTiB KpoBi y cy6apaxHoiflanbHMx npocTopax Mo3oHKa Ta npocBiTi IV mnyHoHKa, a TaKo: y nepMBacKynHpHMx npocTopax cBiflHMna npo niflBMieHHH npoHMKHocTi cyflMH y TBapMH öiei rpynw.
У поверхнев!й д!лянц! тканини мозочка у зон! травми виявляли невелику зону з ознаками локаль-но1 дезорган!зац!1 типово1 г!стоарх!тектон!ки кори мозочка у вигляд! розр!дження нейрокл!тин молекулярного та зернистого шар!в. У деяких нейроцитах молекулярного шару виявлен! морфолог!чн! ознаки подразнення у вигляд! г!пертроф!1 цитоплазми з го-моген!зац!ею тигро1дно1 субстанц!1 та штопоропод!б-но1 звивистост! в!дростк!в. Серед окремих гл!альних кл!тин визначали реактивн! та набряков! форми.
На в!дстан! в!д ц!е1 зони тканина мозочка збер!га-ла типову структуру та звичайну щ!льн!сть розпод!-лу нейрон!в, в 1х цитоплазм! м!стилася характерна великоглибчаста тигро1дна субстанц!я, р!вном!рно розташована, що п!дтверджуе збереження функц!о-нально1 активност! нейрон!в. Незважаючи на це, у судинах мозочка спостер!гали п!двищення кровона-повнення та д!апедезн! скупчення еритроцит!в, як! м!сцями поширювалися на поверхнев! шари кори.
При зб!льшенн! сили удару до 54,78 Н станом на 7-му добу п!сля травми в зон! пошкодження спос-тер!гали б!льш виражен! судинн! розлади, утворен-ня д!лянок дифузно-нер!вном!рно1 !мб!б!ц!1 кров'ю м'яких оболонок мозку, м!сцями поширювалися на вузьку поверхневу зону кори мозочка. Це спричиняло появу др!бновогнищевих розшарувань, переважно у молекулярному та гангл!озному шарах кори. У деяких д!лянках невелик! скупчення еритроцит!в м!стилися ! серед нейрональних кл!тин зернистого шару (рис. 2 кольоровог вкладки).
У проекц!1 травми мозочка в!дзначали досить поширене вогнище !шем!чного розм'якшення, що поширювалося на ус! шари кори та прилегло1 б!ло1 речовини. Зона розм'якшення !нф!льтрована скуп-ченнями зернистих макрофаг!в, з ознаками л!п!дно1 дистроф!1, що в!дображае процес резорбц!1 продук-т!в розпаду нервово1 тканини. Серед макрофаг!в спостер!гали нер!вном!рн! скупчення еритроцит!в. У цих д!лянках також виявляли активац!ю ендотел!ю м!кросудин у вигляд! його набухання та прол!ферац!1 з утворенням окремих ланцюжк!в або невеликих вогнищевих прол!ферат!в. Окрем! судини оточен! сегментоядерними лейкоцитами, що е характерною ознакою запального процесу в зон! розм'якшення.
Уже на к!нець першого тижня спостереження у зон! розм'якшення визначали початков! прояви посттравматично1 орган!зац!1 з формуванням тонких сполучнотканинних волокон. Навколо зони розм'якшення спостер!гали набряк б!ло1 речовини та початков! ознаки дистроф!1 окремих нейрон!в кори, що проявлялося зменшенням об'ему цитоплазми та ядра, з скороченням або редукц!ею в!дростк!в. У де-яких нейронах так! зм!ни супроводжувалися розр!д-женням тигро1дно1 субстанц!1 з 11 гомоген!зац!ею, що св!дчило про !шем!зац!ю цих нейрокл!тин.
Таким чином, у ц!й груп! експериментальних тварин травма супроводжувалася утворенням локального вогнища !шем!чного розм'якшення речовини мозочка на тл! посилення судинно1 реакц!1 у тканин! травмованого мозочка та перифокального набряку.
При застосуванн! сил! удару 68,0 Н на 7-му добу п!сля травми у д!лянц! пошкодження спостер!гали значне розширення зони !шем!чного розм'якшення, яка поширювалася до верхньо1 ст!нки IV шлуночка. Зону розм'якшення пронизували масиви зернистих
макрофаг!в, м!сцями з д!лянками спустошення внасл!док нер!вном!рно1 вогнищево1 загибел! кл!тин нервово1 тканини, а також поширен! крововиливи з розпадом еритроцит!в та утворенням зернистих др!бнодисперсних скупчень гемосидерину, що св!дчило про 1х !снування протягом к!лькох д!б.
У перифокальн!й зон! виявляли виражений набряк. В др!бних судинах спостер!гали прол!-ферац!ю кл!тин адвентиц!1 з появою серед них сегментоядерних лейкоцит!в внасл!док супутньо1 гостро1 запально1 реакц!1. Таким чином, у тварин ц!е1 групи ознаки порушення кровооб!гу у мозочку прогресували.
При використанн! сил! удару 81,79 Н на 7-му добу п!сля травми в!дзначали под!бн! морфолог!чн! зм!ни. Проте, на в!дм!ну в!д попередньо1 групи, кр!м формування вогнища !шем!чного та гемораг!чного розм'якшення, у зон! травми спостер!гали появу вузько1 д!лянки тотально1 деструкц!1 поверхневих шар!в кори мозочка. Ц! д!лянки значно розр!джен!, м!стили порожнини, !нколи з скупченням еритро-цит!в (рис. 3 кольоровог вкладки). Навколо д!лянок розм'якшення переважали нейроцити з ознаками дистроф!чних та некроб!отичних зм!н у цитоплазм! та ядр!, з'явилися кл!тини-т!н!.
При зб!льшенн! сили удару до 93,16 Н на 7-му добу п!сля травми в зон! ураженого мозочка вияв-ляли ч!тко окреслене вогнище деструкц!1 тканин, що поширювалося на ус! шари кори мозочка та прилеглу б!лу речовину (рис. 4 кольоровог вкладки). Некро-тизован! д!лянки оточен! скупченнями макрофаг!в — «зернистих куль», утворених з кл!тин м!сцево1 гл!1 та сполучно1 тканини. Активован! ф!бробласти п!ального та адвентиц!ального походження поступово поширювалися на зону травматичного дефекту, фор-муючи тонк! арг!роф!льн! волокна. М!сцями активо-ван! ендотел!альн! кл!тини формували новоутворен! кап!ляри у вигляд! ланцюжк!в або розгалужених комплекс!в (рис. 5 кольоровог вкладки).
Поряд з цим навколо вогнища травматично1 деструкц!1 у тканин! мозочка виявляли також зону некроб!озу, в як!й переважали нейроцити з ознака-ми грубих необоротних зм!н у вигляд! зморщування цитоплазматичних т!л та деформац!1 зовн!шньо1 обо-лонки, часткового або тотального хроматол!зу ядер або 1х вакуол!зац!1. У багатьох нейроцитах спостер!-гали терм!нальн! стад!1 дегенерац!1 з перетворенням на кл!тини-т!н! (рис. 6 кольоровог вкладки). У той же час у гл!альних кл!тинах виявляли в основному реактивн! зм!ни.
Под!бн! морфолог!чн! зм!ни у тканин! травмо-ваного мозочка щур!в спостер!гали при застосу-ванн! сили удару 105,86 Н. При цьому у проекц!1 д!1 травмуючого чинника в!дзначали формування б!льш поширеного вогнища коагуляц!йного некрозу, оточеного зоною некроб!озу з грубими порушеннями структури нейроцит!в у сум!жних д!лянках. Це суп-роводжувалося реактивною прол!ферац!ею гл!альних та сполучнотканинних елемент!в як у зон! травма-тично1 деструкц!1, так ! в перифокальних в!дд!лах з ознаками набряку.
Висновки. Таким чином, посл!довний патомор-фолог!чний анал!з тканини мозочка щур!в п!сля моделювання його пошкодження шляхом д!1 травму-ючого чинника р!зно1 сили дозволив просл!дкувати
До статтi Цимбалюка В.1., Семеновог В.М., Сенчика Ю.Ю., Медведева В.В. «Патоморфологiчнi характеристики моделi дозованого травматичного пошкодження niвкулi мозочка в експериментi» (с.24—29)
Рис. 1. Тензографiчна крива, що вiзуалiзуe момент удару з силою 105,86 Н. В^ь абсцис — строки спостереження (мс); вюь ординат — електричний потенщал, що вщповь дае ступеню деформаци пластини (мВ). Тензографiчний корелят величини деформаци становить 0,3075 мВ.
Рис. 2. Мшрофото. Розрщження зернистого шару кори мозочка. Дифузна iмбiбiцiя поверхневих вiддiлiв мозочка у дшянщ нанесення травми. Забарвлення азур-11-еози-ном. Зб.х400.
Рис. 3. Мшрофото. Вогнище травматично! деструкцп, яке поширюеться на зернистий шар мозочка. Забарв-лення азур-11-еозином. Зб.х400.
Рис. 4. Мшрофото. Загальний вигляд дшянки забою мозочка з тотальним поширенням деструкцп та дистро-фiчними змiнами. Забарвлення азур-11-еозином. Зб.х125.
Рис. 5. Мiкрофото. Новоутвореш капiляри у вогнищi iшемiчного розм'якшення у зонi забою (глибиннi вщдши). Забарвлення гематоксилiном та еозином. Зб.х400.
Рис. 6. Мiкрофото. Дiлянка мозочка у сумiжних з вогнищем травматичного пошкодження вщдшах. Грубi деструктивнi змши нейроцитiв. Забарвлення азур-11-еозином. Зб.х800.
динам!ку ознак локального травматичного пошкод-ження нервово1 тканини. За умови д!1 травматичного чинника найб!льшо1 !нтенсивност! (93,16 та 105,86 Н) спостер!гали формування локального вогнища тотально1 деструкц!1 тканини мозочка, оточеного зоною некроб!озу б!льшост! нейрон!в.
У наших спостереженнях в утворенн! травматичного вогнища у тканин! мозочка суттевий компонент становлять ознаки порушення мозкового кровооб!гу, як! реестрували, починаючи з застосування нав!ть найменшо1 сили удару. Реакц!я судинно1 системи мозку на травматичний вплив починала проявлятися розширенням судин та п!двищенням проникност! ст!нки кап!ляр!в з появою д!апедезних периваску-лярних скупчень еритроцит!в з боку п!альних судин та судинного сплетення IV шлуночка. Використання найменшо1 сили удару спричиняе лише пом!рно виражену судинну реакц!ю мозку на тл! порушен-ня арх!тектон!ки обмежено1 поверхнево1 зони кори мозочка з ознаками подразнення частини нейрон!в. Поступове зб!льшення сили удару супроводжува-лося посиленням судинно1 реакц!1 з формуванням вогнища !шем!чного розм'якшення з гемораг!чним компонентом. Найб!льш! виражен! деструктивн! зм!-ни у мозочку виникали при використанн! сили удару 105,86 Н. За нашими спостереженнями, у патогенез! формування травматичного вогнища у мозочку пров!дну роль в!д!гравали вазомоторн! розлади, як! спричиняли вторинну !шем!ю тканин та загибель кл!тин у тканин! мозочка.
Зб!льшення сили травмуючого впливу супро-воджувалося зб!льшенням к!лькост! нейроцит!в з вираженими некроб!отичними зм!нами у перифо-кальн!й зон!. Застосування максимально1 сили удару (93,16 та 105,86 Н) спричиняло дегенерац!ю б!льшост! нейроцит!в з появою терм!нальних кл!тин-т!ней. Цей показник е також важливим показником морфофун-кц!онального стану нервово1 тканини на в!дстан! в!д травматичного вогнища.
Список лггератури
1. Крылов В.В. Повреждения структур задней черепной ямки / В.В. Крылов, А.Е. Талыпов // Неврол. журн.
— 2002. — №6. — С.4-9.
2. Structural and functional alterations of cerebellum following fluid percussion injury in rats / J. Ai, E. Liu, E. Park, A.J. Baker // Exp. Brain Res. — 2007. — V.177, N1.
— P.95-112.
3. Chase T. Induction of heat shock proteins and motor function deficits after focal cerebellar injury / T. Chase // Neuroscience. — 2001. — V.102, N3. — Р.603-614.
4. Effects of midline and lateral cerebellar lesions on motor coordination and spatial orientation / C.C. Joyal, C. Meyer, G. Jacquart [et al.] // Brain Res. — 1996. — V.739.
— P.1-11.
5. Lalonde R. The effects of cerebellar damage on maze learning in animals / R. Lalonde, C. Strazielle // The Cerebellum. — 2003. — V.2, N4. — P.300-309.
6. Expression of netrin-1, slit-1 and slit-3 but not of slit-2 after cerebellar and spinal cord lesions / R. Wehrle, E. Camand, A. Chedotal [ et al.] // Eur. J. Neurosci. — 2005.
— V.22. — P.2134-2144.
7. Characterization of a new rat model of penetrating ballistic brain injury / A.J. Williams, J.A. Hartings, X.-C. May Lu [et al.] // J. Neurotrauma. — 2005. — V.22, N2.
— P.313-331.
8. Williams A.J. Severity level and injury track determine outcome following a penetrating ballistic-like brain injury in the rat / A.J. Williams, G.F.S. Ling, F.C. Tortella // Neurosci. Lett. — 2006. — V.408. — P.183-188.
9. Белошицкий В.В. Принципы моделирования черепно-мозговой травмы в эксперименте / В.В. Белошицкий // Укр. нейрох1рург. журн. — 2008. — №4. — С.9-15.
10. Ноздрачев А.Д. Анатомия крысы (Лабораторные животные) / А.Д. Ноздрачев, Е.Л. Поляков: под ред. акад. А.Д. Ноздрачева. — СПб.: Лань, 2001. — 464 с.
11. Грабовський О.М. 1зопропанол-цело!дин-парафшовий метод заливки матер1алу для пстолопчних дослвджень / О.М. Грабовий, М.В. Проша М.В. // Укр. журн. мед. технши та технологи. — 1995. — №1—2. — С.34—36.
12. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Г.А. Меркулов. — Л.: Медгиз, 1961. — 340 с.
Одержано 28.09.09
Цимбалюк B.I., Семенова В.М., Сенчик Ю.Ю., Медведев В.В.
ПатоморфолоНчш характеристики модел1 дозованого травматичного пошкодження швкум мозочка в експеримент1
1нститут нейрох1рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, м. Кшв В робот детально описаний вдосконалений метод травматичного пошкодження мозочка у щур1в шляхом прямого мехашчного удару через непошкоджену тверду оболонку головного мозку над зовшшньою поверхнею л1во! швкул1 мозочка з реестращею сили травмуючого чинника. Вивчено морфолопчш особливост переб1гу травматичного процесу р1зно! тяжкост в тканиш мозочка. 3 огляду на морфолопчний контроль обраш оптимальш показники сили удару для досягнення стшкого невролопчного дефщиту й утворення травматичного вогнища у л1вш швкул1 мозочка за умови високого ступеня однорщноси у тварин дослщжувано! групи.
Ключов1 слова: травма задньог черепног ямки, експериментальна модель травми мозочка, морфологiчнi дослiдження.
Цымбалюк В.И., Семенова В.М., Сенчик Ю.Ю., Медведев В.В.
Патоморфологические характеристики модели дозированного травматического повреждения полушария мозжечка в эксперименте
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев В работе детально описан усовершенствованный метод травматического повреждения мозжечка у крысы путем прямого механического удара через неповрежденную твердую оболочку головного мозга над наружной поверхностью левого полушария мозжечка с регистрацией силы травмирующего воздействия. Изучены морфологические особенности течения травматического процесса разной тяжести в ткани мозжечка. С учетом морфологического контроля выбраны оптимальные показатели силы удара для достижения стойкого неврологического дефицита и образования очага ушиба в левом полушарии мозжечка при условии высокой степени однородности у животных исследуемой группы.
Ключевые слова: травма задней черепной ямки, экспериментальная модель травмы мозжечка, морфологические исследования.
Tsymbalyuk V.I., Semenova V.M., Senchyk Yu.Yu, Medvedev V.V.
Pathomorphological characteristics of cerebellum hemisphere dosed traumatic injury model in the experiment
Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev The improved method of rat's cerebellum traumatic injury by means of direct mechanical stroke through undamaged hard cerebral membrane (cover) above external surface of cerebellum left hemisphere with registration of injuring factor's strength is described in details. Morphological peculiarities of traumatic process of different heaviness in cerebellum tissue are researched. Taking into consideration data of morphological control optimal indices of stroke strength have been chosen to achieve a stable neurological deficit and injury focus forming in the cerebellum left hemisphere at high homogeneity among animals in experimental group.
Key words: trauma of cranial fossa posterior, cerebellum injury experimental model, morphological examinations.
Коментар
до статт/ Цимбалюка В.1. та ст'вавтор/'в «Патоморфолог'мш характеристики модел/ дозованого травматичного пошкодження п1вкул1 мозочка в експеримент/'»
Серед рiзноманiтних пошкоджень головного мозку травматичне ураження утворень задньоТ черепноТ ямки виявляють вщносно рщко (у 0,1—0,6% потершлих з ЧМТ). Бтьш за все при цьому уражуеться мозочок. Особливост ключного перебiгу та патоморфозу в динамщ таких уражень недостатньо вивчен i потребують подальшого з'ясування. Бтьш чiткi i послiдовнi уявлення про них можуть бути отримаш лише при Тх дослiдженнi в динамщ в рiзнi строки експерименту.
Основною метою авторiв статтi е вдосконалення експериментальноТ моделi травматичного ураження мозочка, яка дозволяе наносити прицтьний дозований (за силою та площиною) удар по поверхш мозочка. Цей прилад е орипнальним i, безумовно, знайде свое засто-сування в експериментальнш нейрохiрургiТ. Травма, яку моделюють автори статт за допомогою цього приладу, завдаеться через трепанований отвiр в лусц потиличноТ кiстки по прикритому лише дуже тонкими мозковими обо-лонками мозочку. Таке травматичне ураження е вшкри-тою черепно-мозковою травмою, в той час, як свщчать
клш^чш спостереження, коли точка прикладання д^ючоТ сили мктиться в дшянщ потиличноТ кiстки, черепно-мозкова травма часпше е закритою. Цю обставину слщ мати на увазi шд час оцiнки характеру травматичного пошкодження ц^еТ дiлянки.
Морфологiчнi дослiдження зони травматичного ураження виконаш на 7-му добу тсля нанесення травми. Не завадило б дати обгрунтування обрання саме цього строку спостереження. Тим бтьше, що характер, поширення на прилет структури мозочка i ваеТ задньоТ черепноТ ямки, у тому чи^ на стовбур мозку, та загальномозковi ураження заподiянi травмою, особливост и патогенезу будуть об'ективними лише при розглядi у рiзнi строки та у зiставленнi Тх у динамщк
У такий споаб можуть бути отриманi переконливi експериментальш данi щодо обрання для об'ективiзацiТ параметрiв травми i оптимальних строюв застосування лiкувальних, в тому чи^ нейрохiрургiчних, вiдновних заходiв.
М.1. Шамаев, доктор мед. наук професор, кервник вддлу нейропатоморфологи 1нституту нейрох/'рурги ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраУни
