HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7134
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:119.99:636.5
ПатопстолоНчна характеристика iMyHH^ оргашв курей-бройлерiв при спонтанному орнiтобактерiозi
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'та
У cmümmi представлен результати патологоанатомiчних, патогiстологiчних та aicmoxiMiuHrn до^джень оргашв iMyHHoï системи (клоакальна сумка, тимус, селезтка) за спонтанного онтобактерюзу курeй-брoйлeрiв. Отримат результати до^джень дозволили на мoрфoлoгiчнoму рiвнi визначити, що за орютобактерюзу вiдбуваeтьcя редукщя iмунних структур, декомпенсащя рiзних клтинних систем, що беруть участь в iмуннiй вiдпoвiдi, а це вказуе на розвиток iмунocуп-ресивного стану.
Аналiз проведених бактeрioлoгiчних i ceрoлoгiчних до^джень патoлoгiчнoгo матeрiалу, вiдiбранoгo вiд спонтанно хво-рих курей з птахофабрик Львiвщини, дозволив констатувати захворювання, як oрнiтoбактeрioз. Пiд час патологоанато-мiчнoгo розтину 30 курeй-брoйлeрiв 28 денного вi^, було вiдiбранo фрагменти тимуса, ceлeзiнки i клoакальнoï сумки, яю фжсували в 10% розчин нейтрального формалту та рiдинi Карнуа. Зрiзи виготовляли на мiкрoтoмi МС—2, фарбували гематоксилт-еозином та за методом Мак-Мануса.
За гicтoлoгiчнoгo до^дження iмунних оргатв курeй-брoйлeрiв виявлено: у клоакальтй сумщ атрофт часточок (niм-фoфoлiкулiв), що виразилось рiзким звуженням кiркoвoï зони, вна^док зменшення кiлькocтi В-лiмфoцитiв, плазматичних клтин та потовщення мiжчаcтoчкoвoï cпoлучнoï тканини; у тимуЫ - гiпeрeмiю, у юрковш зон нещыьне заповнення ма-лими лiмфoцитами та зростання в тй незрыих форм, а в мозковш речовин - значне збтьшеню кiлькocтi тыець Гассаля; у селезтщ -атрoфiю лiмфo'ïднo'ï тканини за рахунокрiзкoгo зменшенням кiлькocтi Т-лiмфoцитiв у пeриартeрiальних лiмфo-ïдних муфтах, спустошення В-залежних зон, а у червонш пульт -зменшення кiлькocтi мжро-та макрoфагiв. 1муноссупре-сивн змти в селезтщ супроводжувались порушенням прoникнocтi судин, просяканням PAS-позитивними i шронтофыьни-ми быками ïх стток та рeтикулярнoï основи пeриeлiпcoïдних лiмфoïдних муфт i внутршньосудинним згортанням крoвi, що мoрфoлoгiчнo проявлялось утворенням фiбрилярних структур та трoмбiв у просвт судин.
K.m4oei слова: орнтобактерюз, клоакальна сумка, тимус, ceлeзiнка, кури-бройлери, Ornithobacterium rhinotracheale,
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье представлены результаты патологоанатомических, патогистологических и гистохимических исследований органов иммунной системы (клоакальна сумка, тимус, селезенка) при спонтанном орнитобактериозе кур-бройлеров. Полученные результаты исследований позволили на морфологическом уровне определить, что при орнитобактериозе происхо-
Citation:
Blishch G.I., Kotsyumbas G.I. (2016). Histopathological characteristics of the broiler's immune system organs in case of ornithobacterium infection.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 152-157.
Г.1. Блщ, Г.1. Коцюмбас [email protected]
гктологш.
Патогистологическая характеристика иммунных огранов у кур-бройлеров при спонтанном орнитобактериозе
Г.И. Блищ, Г.И. Коцюмбас [email protected]
дит редукция иммунных структур, декомпенсация различных клеточных систем, принимающих участие в иммунном ответе, а это указывает на развитие иммуносупрессивного состояния.
Анализ проведенных бактериологических и серологических исследований патологического материала от спонтанно больных кур с птицефабрик Львовщины, позволил констатировать заболевание, как орнитобактериоз. При патологоана-томическом вскрытии 30 кур-бройлеров 28 суточного возраста, были отобраны фрагменты тимуса, клоакальной сумки и селезенки, которые фиксировали в 10% растворе нейтрального формалина и жидкости Карнуа. Срезы изготавливали на микротоме МС-2, окрашивали гематоксилин-эозином ,по методу Мак-Мануса.
При гистологическом исследования иммунных органов кур-бройлеров установлено: в клоакальный сумке -атрофию частиц (лимфофоликулов), что выразилось резким уменьшением корковой зоны, вследствие уменшения количества В-лимфоцитов, плазматических клеток и утолщение междольковой соединительной ткани; в тимусе - гиперемию, в корковой зоне неплотное заполнение малыми лимфоцитами и возрастание в ней незрелых форм, а в мозговом веществе - значительное увеличение количества телец Гассаля; в селезенке - атрофию лимфоидной ткани, что выразилось резким уменьшением количества Т-лимфоцитов в периартериальных лимфоидных муфтах, опустошением В-зависимых зон, а в красной пульпе -уменьшение количества микро- и макрофагов. Имуноссупресивние изменения в селезенке сопровождалось нарушением проницаемости сосудов, пропитыванием РАБ-положительными и пиронинофильными белками их стенок и ретикулярной основы периелипсоидних лимфоидных муфт, внутрисосудистым свертыванием крови, что морфологически отразилось образованием фибрилярних структур и тромбов в их просвете.
Ключевые слова: орнитобактериоз, клоакальна сумка, тимус, селезенка, куры-бройлеры, Ornithobacterium rhinotracheale, гистология.
Histopathological characteristics of the broiler's immune system organs in case
of ornithobacterium infection
G.I. Blishch, G.I. Kotsyumbas [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents the results of pathological, histopathological and histochemical studies of the immune system organs of broilers (in particular, the bursa of Fabricius, thymus and spleen) in conditions of ornithobacterium infection. The obtained results were conducted on the morphological level which helped to identify the fact that in the case of ornithobacterium infection the atrophy of immune structures is taking place; decompensation of different cells involved in the immune response indicates the development of immunosuppressive conditions.
The analysis of bacteriological and serological studies of pathological material taken from sick chickens at the poultry farms in Lviv region, Ukraine, led to identifying the disease as ornithobacterium infection. During postmortem autopsy of 30 broilers of 28 days of age, the fragments of the thymus, spleen and the bursa of Fabricius were selected, which were then put into the 10% formaldehyde solution and Carnoy's solution. Dissections were conducted via the MC-2 microtome and stained with hematoxylin-eosin using McManus methods.
Histological research of the immune organs of broilers led to the following findings: an atrophy of lymphoid follicles located in the bursa of Fabricius which resulted in a sharp narrowing of the cortical area due to the reduced number of B-lymphocytes; plasma cells and thickening of the interlobular connective tissue; congestion in the thymus, loose filling of the cortical area with the small lymphocytes and an increase of the immature forms in it as well as a significant increase in the number of Hassall's corpuscles in the cerebrospinal fluid; atrophy of the lymphoid tissue in spleen due to a sharp decrease in the number of T-lymphocytes in the periarterial lymphoid couplings, destruction of B dependent areas, and reduced number of micro- and macrophages in the red pulp. Immunosuppressive changes in the spleen were accompanied by the violation of vascular permeability, permeation of PAS positive and pyroninophylic proteins into the vessels and reticular foundations of the periellipsoid and lymphoid couplings and intravascular coagulation which manifested itself on the morphological level by forming fibril structures and blood clots in the lumen of blood vessels.
Key words: Bursa of Fabricius, thymus, spleen, Broilers, Ornithobacterium rhinotracheale, histology.
Вступ
В умовах штенсивного ведения nTaxiBHH^rBa основною метою е отримання максимально! шлькосп тваринницько! продукци, яка б мала високу яшсть. На це, ^м генетичного потенщалу, впливае ряд факто-рiв, яш пов'язаш з умовами утримання, годiвлi та профшактики птиц ввд шфекцшних захворювань (Widley, 2013). Актуальною проблемою залишаеться вивчення стану iмунноi системи курей в умовах !х штенсивно! експлуатацп, навантаження вакцинами, та за умов виникнення рiзномaнiтниx захворювань. 1му-
нодефщити курей набувають, останшм часом, великого значення у промисловому птахiвництвi.
Вщомо, що основною функщею iмунноi системи е захист оргашзму проти екзо- та ендогенних чинни-кв. У птиц тимус е одним з головних лiмфоiдних оргашв, який контролюе ва iмуннi реакци i е мюцем продукування Т-клггин, яш в подальшому вщповда-тимуть за клгганний iмунiтет. У клоакальнш сумщ вщбуваеться розвиток В-лiмфоцитiв, яш попм потра-пляють до перифершних лiмфоiдних оргашв - селезь нки, цекальноi тонзили, тощо (Vrakin and Sidorova, 1984; Dmitrieva, 2003; Kolych, 2006).
На сьогодш, серед шфекцшних захворювань промислово1' птиц у бглыпосп кран свiту i, в тому числ! в Украíнi, все часпше стали рееструвати орш-тобактерiоз. Орштобактерюз - висококонтагiозне захворювання птицi, яке характеризуеться повiльним, частiше субклiнiчним перебтем, проявами ураження iнфраорбiтальних синусiв, повпроносних мiшкiв, серозних покривiв та розвитком одно-, рщше дво6!ч-Mi пневмонп (Glisson, 1998). У доступнiй науковш лiтературi описанi поодинок1 i часто суперечливi по-вiдомлення, якi були б присвячеш дослiдженню псто-структурних змiн в органах i системах за даного захворювання, а зокрема морфофункцюнальному стану iмунноí' системи курей за орштобактерюзу.
Метою нашоi роботи було вивчити пстострукту-рш та деяк1 гiстохiмiчнi змiни в органах iмуногенезу (клоакальнiй сумцi, тимуа, селезiнцi) за спонтанного орнiтобактерiозу курей-бройлерiв.
Матерiал i методи дослiджень
Проведеш бактерiологiчнi та серологiчнi досль дження патологичного матерiалу, вiдiбраного вiд спонтанно хворих курей з птахофабрик Львiвщини, дозволили констатувати захворювання, як орштобактерюз. Шд час патологоанатомiчного розтину 30 курей-бройлерiв 28 денного вiку, було вщбрано фрагменти тимуса, клоакальноi сумки i селезiнки. Матерiал фж-сували в 10% розчиш нейтрального формалiну та фiксаторi Карнуа, зневоднювали в етанолi зростаючоi мiцностi, ущiльнювали i заливали в парафш. Зрiзи виготовляли на мiкротомi МС-2 товщиною 5-7 мк, фарбували гематоксилш-еозином, за методами: Бра-ше, Мак-Мануса (Pirs, 1962; Merkulov, 1969). Аналiз гiстологiчних зрiзiв проводили методом свiтловоi мшроскопп з використанням мiкроскопа Leica DM-2500 (Switzerland) та фотокамери Leica DFC 450C i програмного забезпечення Leica Application Suite Version 4.4.
Рис. 1. Клоакальна сумка клМчно здорових ку-рей-бройлерiв. 1 - часточка (А - шркова, Б - моз-кова речовина), 2 - поверхневш епiтелiй. Гематоксилiн та еозин. Ок. 10, об. 20
Результати та Тх обговорення
Клоакальна сумка курей е минкошотбним органом округлоi форми, аро-бшого кольору, яка утворе-на слизовою, м'язевою та серозною оболонками. На розрiзi органу проглядались чiтко сформованi складки, яш виступали у просвiт сумки. За пстолопчного дослiдження повздовжнiх складок клоакальноí' сумки клiнiчно здорових курей-бройлерiв вщзначали, що слизова оболонка вкрита епiтелiем, пвд яким розм!щу-валась власна пластинка та пвдслизова основа. М'язова пластинка в тй була ввдсутня. Серед клiтин поверхневого епiтелiю траплялись цилiндричнi, кам-бiальнi та келихоподiбнi клiтини, найбiльш числен-ними серед них були цилiндричнi клiтини. У кожнш складцi слизовоí' оболонки залягали 2 ряди часточок (лiмфоепiтелiальнi фолили). У дiлянках поверхневого ештелш, який розташований над часточками (л!м-фофолiкулами), базальна мембрана вiдсутня, що сприяе прямому зв'язку ¡з шрковою речовиною. Юп-тини цього ештелш прийнято називати епiтелiем дiлянки контакту, або фол^ло-асоцшованим еште-лiем. У чгтко оконтурованих часточках добре прогля-далась темнiше забарвлена периферична (юркова зона) та свiтлiше забарвлена - центральна (мозкова зона) (рис. 1). У шрковш зош переважали мал1 та середнi лiмфоцити, незрiлi клггани та поодинок1 пла-змоцити. У мозковш зонi розмiщувались велик! та середш л!мфоцити, плазмоцити та макрофаги (рис. 3).
За пстолопчного дослвдження клоакальноí' сумки спонтанно хворих орштобактерюзом курей-бройлерiв встановили, що пор!вняно з контрольною птицею, ввдбувалось значне зменшення в об'емi л!м-фофол!кул!в, тобто ¡¡х атрофiя. М1жчасточкова сполу-чна тканина потовщена, ввдзначали пом!рну актива-цш ретикуло-гiстiоцитарних елеменпв. Будова л!м-фоепiтелiальних фолшул!в змшена, межа м!ж шрко-вою та мозковою зонами нечита, погано проглядаеть-ся, розмита (рис. 2).
Рис. 2. Клоакальна сумка спонтанно хворих орштобактерюзом курей-бройлерiв. Часточки атро-фоваш (А), мiжчасточкова сполучна тканина потовщена (В). Гематоксилш та еозин. Ок. 10, об. 20
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®H^Koro, 2016, t 18, № 3 (71)
Phc. 3. ^iM$0$0fliKyfl k. loaua. imioY cyMKH KfliMi^MO 3gopoBHx Kypefi-6pofiflepiB. HiTKO KH|);wa'iia KipKO-Ba (A) i MOJKOKa 3omh (B). reMaTOKCHfliM Ta eo3HM. Ok. 10, o6. 40
Phc. 4. ^iM$0$0fliKyfl k. loaua. imioY cyMKH cnoMTaM-
mo xBopux 0pHiT06aKTepi030M Kypefi-6pofiflepiB. CnycTomeMMH uipuoBoY 30mh (noKaiano CTpiflKaMH). Me^a ml»: uipuoBom Ta mo3kobom 30MaMH CTepTa. reMaTOKCH^iM Ta e03HH. Ok. 10, 06. 40
y 6iflbmocTi fliM^o^OfliKyfliB nepu^epuHHa KipKOBa 3OHa BHTOHHeHa a6o BigcyTHa. y peTHKyflapmn TKaHHHi KipKOBOi penoBHHH Big3HaHaflH pi3Ke 3HH®eHHa KiflbKOC-Ti KfliTHHHHx efleMeHTiB, ge cepeg peTHKyflapHHx katthh nporaagaflHCb noogHHOKi, HeBeflHKi CKynHeHHa fliM^o-ЦHтiв Ta 3HaHHi npOCBiTH, ^O 3yMOBfleHO iHTeHCHBHHM 3MeHmeHHaM KiflbKOCTi B-fliм$oцнтiв i nfla3MaTHHHHx KfliTHH. PeTHKyflapHa TKaHHHa mo3kobo1 3ohh TaKO® npoCBiTfleHa 3 Bupa®eHHMH nyCTOTaMH, BHacfligoK 3HaH-Horo 3MeHmeHHa KiflbKOCTi fliм$oцнтiв (puc. 4). Mi® fliM$o$OfliKyflaMH Big3HanaflH rinepeMio Ta, ge-He-ge, KpoBOBHflHBH y nyxKy cnoflyHHy TKaHHHy. Enrreflin KfloaKaflbHol' CyMKH bhcokhh, piBHHH, цнтoпflaзмa ogHO-pigHo 3aöapBfleHa.
BigoMO, ^o KipKOBa i MO3KOBa 3OHH HacTOHOK bhko-HyoTb pi3Hi, afle B3aeMO3B'a3aHi ^yHK^i. KipKOBa 3OHa e nocTanaflbHHKOM KfliTHH, a b MO3KOBin 3OHi npoxogaTb CKflagHi npo^cu ix gu^epeH^OBaHHa. Pi3Ke 3MeH^eH-Ha oö'eMy KipKOBOi 3OHH BKa3ye Ha nocfla6fleHHa reHe-paTHBHoi $yHK^i KfloaKaflbHol cyMKH, a nopymeHHa yTBopeHHa hobhx KfliTHH npH3BogHTb go BHCHa®eHHa opraHy, ocoöflHBO nig Hac ^opMyBaHHa iMyHHoi BignoBi-gi.
3a ricTOflorinHoro gocflig®eHHa THMyca Kypen koht-poflbHoi rpynH Big3HanaflH HiTKO c^opMOBaHy Kancyfly i3 BOflOKHHCTOi cnoflyHHoi TKaHHHH Big aKoi BigxogaTb TpaöeKyflH, ^o giflaTb opraH Ha HacTOHKH. y HacTOHKax Me®a Mi® KipKOBOlO Ta mo3koboio peHOBHHaMH go6pe BHpa®eHa. Цi gBi 3OHH po3gifleHi kopthko-MegyflapHHMH cygHHaMH. y KfliHiHHO 3gopoBHx Kypen-6poäflepiB KipKOBa 3OHa nepeBa®afla Hag mo3koboo i HaöyBafla TeMHimoro 3a6apBfleHHa, ocKiflbKH 6yfla rycTO
3anoBHeHa MaflHMH fliм$oцнтaмн, Mi® aKHMH po3Mi^y-BaflHcb eniTefliaflbHi KfliTHHH. Mo3KoBa 3oHa, nopiBHaHo MeHma, CBiTflima, ge Mi® eniтeflioцнтaмн ge^o BiflbHi-me po3TamoByBaflHCb BeflHKi Ta 3pifli T-fliм$oцнтн, MaKpo^aru Ta geHgpuTHi KfliTHHH (puc. 5). y nofli 3opy TpanflaflHCb noogHHOKi OKCH^iflbHi, OKpyrfloi $opMH, ge^o roMoreHHi тiflbцa raccafla (puc. 7). EniTefliaflbHi KfliTHHH MO3KOBOi' 3OHH THMyca 3HaxoguflHCb Ha pi3HHx CTagiax go3piBaHHa i anonTO3y, ^o CBigHHflo npo Hop-
MaflbHHH $i3iofloriHHHH npoцec i BKa3yBaflO Ha aKTHBi-
3a^o npoцeciв, ^o BigöyBaoTbca b iMyHHin CHCTeMi.
3a ricTOfloriHHoro gocflig®eHHa THMyca cnoHTaHHO xBopux Kypen-6poHflepiB Big3HanaflH 3MeHmeHHa Hac-TOHOK b oö'eMi, afle po3nogifl HacTOHOK Ha KipKOBy Ta MO3KOBy 3OHH 36epiraBca. npu цbOмy cflig 3a3HaHHTH, ^O KpOBOHOCHi CygHHH MO3KOBOi Ta KipKOBOi 3OHH CH-flbHO po3mupem, nepenoBHeHi KpoB'o, a b Kaniflapax -CTa3H (puc. 6). KipKOBa 3OHa, nopiBHaHO 3 KOHTpofleM, He^iflbHO 3anoBHeHa MaflHMH fliм$oцнтaмн, 36iflbmyBa-flacb KiflbKicTb He3piflux $opM, TOMy gaHa 3OHa Ha6yBafla nopiBHaHO CBiTflimoro 3a6apBfleHHa. nepuBacKyflapHO
BHaBflaflH noogHHOKi nfla3MaTHHHi KfliTHHH. y MO3KOBin
peHOBHHi Big3HaHaflH 3HaHHy KiflbKicTb go6pe crpyKTy-poBaHHx Ta HiTKO OKpecfleHHx тifleцb raccafla (puc. 8).
3a MiKpocKoniHHoro gocflig®eHHa cefle3iHKH KfliHiH-ho 3gopoBHx Kypen-6poHflepiB go6pe nporflagaflaca ToHKa Kancyfla cefle3iHKH, yTBopeHa Me3oTeflieM, cnofly-HHOO TKaHHHOO Ta npomapKaMH rflagKux M'a3iB, npoTe Tpa6eKyflH B cTpyKTypi cefle3iHKH He Bi3yafli3yBaflHcb. OcHOBy napeHxiMH cefle3iHKH CKflagafla peTHKyflapHa TKaHHHa b aKin po3Mi^yBaflacb 6ifla Ta HepBOHa nyflbnu. y 6iflin nyflbni nporflagaflHCb nepuapTepiaflbHi fliM^oig-Hi My^TH 3 ^rnpaflbHOoo apTepieoo (puc. 9). nepueflin-coigHi fliM^oigm My^TH MicTHflH cfla6ogH$epeH^äoBa-Hi $opMH KfliTHH, цнтonflaзмa aKHx Mafla Cfla6o Bupa®e-Hy nipoHiHO^iflbHicTb. noMi® 6iflOO nyflbnoo nporfla-gaflacb HepBOHa nyflbna, b aKin po3Mi^yBaflHCb BeHO3Hi CHHycH i aHacTOMO3yoHi Ta®i, yTBopeHi peTHKyflapHHMH KfliTHHaMH, aKi 3anoBHeHi MaKpo^araMH, fliм$oцнтaмн Ta nfla3MaTHHHHMH KfliTHHaMH .
3a MiKpocKoniHHoro gocflig®eHHa ricTofloriHHHx npenapaTiB cefle3iHKH cnoHTaHHO xBopux Kypen-6ponflepiB Big3HaHaflH noMipHHn Ha6paK i po3BofloKHeH-Ha KancyflH, Bupa®eHy rinepeMio cygHH. CygHHH i Be-HO3Hi CHHycH po3mupeHHi, nepenoBHeHi epнтpoцнтaмн 3 rycTO nepenfleTeHHMH OKCH^iflbHHMH ^iflaMemaMH $i6puHy, ^o BKa3yBaflO Ha nocufleHy aктнвaцio $i6pu-HoreH-npoTpoM6iHoBoi flaHKH Ta po3BHToK cHHgpoMy gHceMiHoBaHoro BHyTpimHbocygHHHoro 3ropTaHHa Kpo-Bi.
Рис. 5. Тимус клМчно здорових курей-бройлерiв. Чггко структурована шркова i мозкова речовина часточок. Гематоксилш-еозин. Ок. 10, об. 10
Рис. 6. Тимус спонтанно хворих орнiтобактерiозом курей-бройлерiв. Гiперемiя. Гематоксилiн-еозин. Ок. 10, об. 10
.V- \ ■ «^ВЗтеяийдта' ЗСДЙ
I » , ГЪЛ4ч?
*ч. ** ДмДЯжиЯСл*]
> ■ »¿ййЖ™
/
т iE®
Рис. 7. Тимус ктшчно здорових курей-бройлерiв. Поодинокi тiльця Гассаля (показано стршкою). Гематоксилiн-еозин. Ок. 10, об. 40
•ШБВВВи. ЗТМГЖА Ни»! > iS>v®(MЗК ¿iww-J®- -üSE Рис. 8. Збшьшена кiлькiсть тимiчних тiлець Гассаля в тимуа спонтанно хворих орнiтобактерiозом ку-рей-бройлерiв (показано стрiлками). Гематоксилiн-еозин. Ок. 10, об. 40
ш
Рис. 9. Селезiнка клiнiчно здорових курей-бройлерiв. ПериелшсоТдна л1мфо'Тдна муфта i пе-риартерiальна л1мфоТдна шхва бшоТ пульпи. Мак-Манус. Ок. 10, об. 20 Висновки
Рис. 10. Селезшка спонтанно хворих орштобактерю-
зом курей - бройлер!в. ПериелшсоТдна лшфотдна муфта просочена бшками плазми кровь Мак-Манус. Ок. 10, об. 40
HayKOBHH BicHHK ^HyBMET iMeHi C.3. I®H^Koro, 2016, t 18, № 3 (71)
3a opHiTo6aKTepio3y Kypen-6ponflepiB B iMyHHHx opraHax BHaBfleHo:
- y KfloaKaflbHin cyмцi - aTpo^io HacTOHOK (jiiM^o-
^OfliKyfliB), ^o Bupa3HfloCb pi3KHM 3MeHmeHHaM KipKO-Boi 3oHH, BHacfligoK iHTeHcHBHoro 3MeHmeHHa KiflbKocTi B-fliм$oцнтiв Ta nfla3MaTHHHux KfliTHH;
- y THMyci - rinepeMio, y KipKOBin 3OHi He^iflbHe 3anoBHeHHa MaflHMH fliм$oцнтaмн Ta 36iflbmeHHa b Hin Cfla6ogu$epeH^HOBaHHx $opM, a b MO3KOBin 3OHi -3HaHHy KiflbKicTb тifleцb raccafla;
- y cefleзiнцi - aTpo^io fliM^oigHoi TKaHHHH, ^o npoaBflaflacb pi3KHM 3MeHmeHHaM T-fliм$oцнтiв y ne-puapTepiaflbHHx fliM^oigHHx My^Tax, cnycTomeHHaM B-3afle®HHx 3oH Ta npocaKaHHaM 6iflKaMH KpoBi cTiHoK cygHH, npoHHKHeHHa ix 3a Me®i cygHH Ta yTBopeHHa $i6puflapHHx CTpyKTyp y ix npocBiTax.
BuaBfleHa Ha Mop^OfloriHHOMy piBHi pegyкцia iMyH-hhx CTpyKTyp, geкoмпeнcaцia pi3HHx KfliTHHHHx cuc-TeM, aKi 6epyTb yHacTb b iMyHHin BignoBigi, BKa3ye Ha po3bhtok iMyHOcynpecHBHoro CTaHy.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb: BHBHeHHa yflbTpacTpyKTypHHx 3MiH B opraHax iMyHHoi cHcTeMH Kypen-6ponflepiB 3a cnoHTaHHoro opHiTo6aKTepio3y.
Bi6fliorpa$iHMi iIOCH. lainm
Widley, P. (2013). Immunity to bacterial infection in the chicken / Widley P. // Developmental and comparative immunology. 41, 413-417.
Vrakin, V.F., Sidorova, M.V. (1984). Anatomija i gistologija domashnej pticy : ucheb. Posobie. M.: Kolos (in Russian).
Kolych, N.B. (2006). Morfofunkcional'ni osoblyvosti kloakal'noi' sumky ptahiv: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. vet. nauk : spec. 16.00.02. Kyi'v, 2006. 23 (in Ukrainian).
Dmitrieva, G.A. (2003). Morfologicheskie osobennosti immunnoj sistemy kur. Rol' s.-h. nauki v stabilizacii i razvitii agropromyshlennogo proizvodstva Krajnego Severa. Jakut. nauch.-issled. in-t sel. hoz-va. - Novosibirsk, 216-217 (in Russian).
Glisson, J.R. (1998). Bacterial respiratory diseases of poultry. Poultry Science. 77(8), 1139-1142.
Merkulov, G.A. (1969). Kurs patologo-gistologicheskoj tehniki. L.: Medicina (in Russian).
Pirs, Je. (1962). Gistohimija teoreticheskaja i prikladnaja. M.: Inostr. lit. (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 5.10.2016