CC BY
18
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК 616.314.17-008.1-002-008.9-092:612.017.1 Лабунець А.1., Тюпка Т.1., Кононенко Н.М.
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ МЕЛАКСЕНУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАР0Д0НТИТ1
Нацiональний фармацевтичний унiверситет, Харкiв
Метою дослгдження стало вивчення впливу мелаксену (синтетичного аналогу мелатонну) на стан перекисного окислення л1тд1в та антиоксид антног системи при експериментальному пародон-титг. Експерименти виконаш на 30 блих щурах. Стан процесгв пероксидацИ л1тд1в оцжювали за активнгстю церулоплазмну та антиоксидантно-прооксидантним ндексом сироватки кров1. Встановлено, що лкувальне застосування мелаксену при пародонтит1 призводить до зниження активностI перекисного окислення л1тд1в та активацИ механгзмгв антиоксидантного захисту, про що свгдчить нормалгзацгя антиоксидантно-прооксидантного Iндексу. Ключовi слова: мелатонш, пародонтит,перекисне окислення лт^фв
Наведен у дашй публжацТ до^дження виконан в рамках науково-до^дно'Т теми Национального фармацевтичного унь верситету МОЗ УкраТни "Фармаколоячн до^дження ^оло^чно-активних речовин i лiкарських засобiв синтетичного i природного походження, Тх застосування в медичшй практиц/" (№ держреестрац/Г 0103и000478).
Посилення процеав перекисного окислення вщь грае ютотну роль у патогенезi багатьох хвороб люди-ни, у тому чи^ i запальних ураженнях тканин паро-донту. В нормальних умовах процеси окислення та вщновлення збалансованк У разi збтьшеного надхо-дження ксенобютигав, виснаження депо антиоксидан-^в, нерацюнального харчування та шших негативних впливiв виникае окисний стрес, для якого характер-ним е порушення прооксидантного та антиоксидант-ного балансу з переважанням першого та розвитком оксидативних ушкоджень [8, 9].
Для стабозацп штинних мембран i покращення репаративних процеав в останн роки все ширше вико-ристовують антиоксиданти [9]. Одним з найбтьш актив-них лодних антиоксидантiв до тепершнього часу вва-жали вiтамiн Е. Але з останых даних, наведених у лл"е-ратурних джерелах, стало вщомо, що в експериментах in vitro та in vivo мелатоын у 2 рази активнший за вп"амЫ Е у планi Ыактивацп ROO радикалу [1].
За даними лл"ератури також вiдомо, що мелато-нiн крiм антирадикальноТ дií мае протизапальну та ан-тидегенеративну дм, стимулюе активнiсть антиокси-дантних фермен^в, зв'язуе метали. Мелатонiн нале-жить до уыверсальних антиоксидантiв, вiн дiе як пря-мий i непрямий антиоксидант. Ушверсальшсть його також зумовлена властивютю розчинюватись як у во-дi, так i в лтщах, що дае йому змогу проникати в усi тканини та середовища [9 ].
Незважаючи на те, що потен^ал мелатонiну продемонстрований багатьма вченими при рiзних па-толопчних станах (вiрусних та бактерiальних шфекць ях, запальних захворюваннях, злоякiсних пухлинах, iмунодефiцитi, старiннi) [7], сфера його застосування у клУчшй практицi дуже обмежена. Бтьш глибоке вивчення механiзмiв дií мелатонiну та визначення його мюця в патогенезi рiзних захворювань може роз-ширити можливост його клiнiчного застосування.
Метою нашого дослiдження стало вивчення впливу мелаксену (синтетичного аналогу мелатошну) на стан перекисного окислення лт^в та антиоксида-нтноТ системи при експериментальному пародонтит у щурiв.
Матерiали та методи дослвдження
Дослiдження проведенi на 30 бтих нелiнiйних щурах-самцях масою 180-200 г. Дослщи проводили вiдповiдно до нацюнальних «Загальних етичних
принципiв експеримет1в на тваринах» (УкраТна, 2001), яга узгоджуються з положеннями «СвропейськоТ конвенци про захист хребетних тварин, яга використо-вуються для експериментальних та Ыших наукових цiлей» (Страсбург, 1985). Тварин було розподтено на 3 групи: 1-ша група - штактш тварини; 2-га група -щури з експериментальним пародонтитом; 3-тя - щу-ри з експериментальним пародонтитом, яким проводили зрошення порожнини рота водним розчином мелаксену (Melaxen®, «Unipharm, Inc.», USA) у дозi 30 мг/кг 1 раз на добу. Тривалють експерименту склада-ла 90 дiб (60 дiб - моделювання пародонтиту; 30 дiб - лкування мелаксеном). Експериментальний паро-донтит у щурiв викликали шляхом використання дieти легкоТ консистенцiТ з високим вмютом вуглеводiв за А.1. Свдогамовим (пшеничне борошно - 34%, молоч-ний порошок -30%, крохмаль - 20%, цукор - 15%, на-трiю хлорид - 1%) [4]. Для прискорення моделювання додатково до рацюну харчування додавали переоки-слену соняшникову олiю (1 мл на одного щура), яку отримували шляхом ТТ нагрiвання у присутностi 2% сульфату мiдi протягом 6-10 годин до досягнення перекисного числа вище 30 од. [6]. За такою методикою повна клУчна картина пародонтиту розвивалася через 60 дiб.
Стан процеав пероксидаци лт^в оцжювали за активнютю церулоплазмiну, яку визначали за методом Равша з використанням субстрату парафентен-дiамiну [3], та за антиоксидантно-прооксидантним н дексом (АП1) сироватки, який розраховували як вщ-ношення активностi каталази, визначеноТ за методом Гiрiна С.В. [2], до концентрацп малонового дiальдегiду (МДА), визначеноТ за ТБК-методом [3]. Показники визначали на 60 добу (одразу пюля моделювання пародонтиту) та 90 добу експерименту (пюля мюячного ль кування мелаксеном). Отриман результати обробля-ли статистично з використанням коефiцieнту t Ст'юдента [5].
Результати та ix обговорення
Аналiз проведених дослiджень показав, що три-вале моделювання пародонтиту з використанням вуг-леводноТ дieти м'якоТ консистенцiТ з недостатнiстю бь лгав, макро- та мiкроелементiв, бiоантиоксидантiв, по-лiфенолiв на фонi вживання переокисленоТ олiТ при-зводило до розвитку вираженого дiстрофiчно-запального процесу в м'яких тканинах пародонту щу-
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
piB з характерними клiнiчними ознаками - ппереммею, набpяклiстю, кpовоточивiстю маpгiнального краю ясен, оголенням шийок 3y6ÍB, pухомiстю моляpiв. Це пiдтвеpджyють i значнi метаболiчнi порушення в тканинах пародонту, про що свщчать данi, яга представ-ленi у таблицi.
У щypiв з експериментальним пародонтитом на 60 добу експерименту вщбувалася актива^я переки-сного окислення лiпiдiв i зниження антиоксидантного
захисту. Про це свщчить зменшення АП1 на 79%, а та-кож пiдвищення активности цеpyлоплазмiнy в сирова-тцi кpовi на 49% у поpiвняннi з показником штактного контролю (див. табл.). Осгальки цеpyлоплазмiн роз-глядають як «бток гостроТ фази» запального процесу [8], можна констатувати наявнють запальних явищ на 60 добу експериментального моделювання пародон-титу у щypiв.
Таблиця
Показники перекисного окислення лт/д/в i антиоксидантно'1 системи в сироватц Kpoei на 60 i 90 добу пюля моделювання па-
родонтиту у щурв (n=10)
Показники M±m Групи
1 Ытакты щури II контроль^ щури з пародонтитом III щури з пародонтитом+ мелаксен
60 доба 90 доба 60 доба 90 доба 60 доба 90 доба
Церулоплаз- мЫ, мг/% 28±2,0 27±2,5 55±4,4* 48±3,2 57±4,8* 30±2,9#
Каталаза, мкат/л 0,57±0,05 0,55±0,04 0,30±0,02* 0,35±0,07 0,28±0,01* 0,51±0,03#
МДА, мкмоль/л 1,0±0,07 1,1 ±0,04 2,5±0,10* 2,2±0,15 2,3±0,07* 1,2±0,08#
АП1 0,57±0,03 0,50±0,02 0,12±0,02* 0,16±0,01 0,12±0,04* 0,43±0,05#
Примimки:* - p<0,05 у порiвняннi з показником в грут iнтактних тварин в mi ж строки;
# - p<0,05 у порiвняннi з показником в групi контрольних тварин в mi ж строки.
На 90 добу експерименту, пюля переходу тварин на стандартний рацюн вiварiя, з'явилась тенден-до нормалiзацN дослщжуваних показнигав, але статистично вiрогiдних змЫ не вiдмiчали.
На вщмЫу вщ контрольно! групи, у тварин, яких лкували мелаксеном, на 90 добу експерименту на 69% пщвищилась активнють каталази, яка утилiзуe пероксид водню в оргашзмк Рiвень МДА зменшився на 45%, АП1 збтьшився в 2,7 раз (на 169%). Тобто, пiд впливом мелаксену вщбуваеться активацiя анти-оксидантно! системи та зменшення активност проце-сiв перекисного окислення лт^в. Разом з цим, активнють церулоплазмшу нормалiзувалася, що вка-зуе на вiдсутнiсть гострих запальних явищ. ^м того, у тварин вказано! групи були вiдсутнi тага кгмшчш ознаки пародонтиту, як гiперемiя, набряклiсть, крово-точивiсть ясен. Оголення шийок зубiв та !х рухомють були вираженi у меншiй мiрi у порiвняннi з контрольною групою тварин..
Одержанi результати дослщжень спiвпадають з даними лiтератури про антиоксидантн властивостi мелатонiну, в яких ствержуеться, що вЫ являе собою найпотужнший нейтралiзатор гiдроксильних iонiв, який захищае ДНК та iншi системи вщ окисного по-шкодження [1, 7].
Висновки
1. В патогенезi пародонтиту ютотну роль вiдiграе актива^я процесiв перекисного окислення лiпiдiв i порушення механiзмiв антиоксидантного захисту.
2. Застосування потужного антиоксиданту мелаксену (синтетичного аналогу мелатошну) призводить
до ноpмалiзацiТ антиоксидантно-прооксидантного ш-дексу при пародонтит i е перспективним засобом для його лкування.
Лггература
1. Беленичев И.Ф Регуляция антиоксидантного гомеостаза и системы детоксикации организма гормоном мелатонином. Роль мелатонин-зависимых рецепторов в реализации этой функции / И.Ф. Беленичев, Ю.И. Губский, Е.Л. Левицкий [и др.] // Сучасн проблеми токсикологи. - 2003. - №2. - С. 3-16.
2. Гирин С. В. Модификация метода определения активности каталазы в биохимических субстратах / С. В. Гирин // Лаб. диагностика. - 1999. - №4. - С. 45-46.
3. Дослщження пероксидноТ оксидацп лт^в та антиоксидантного захисту оргаызму в кпУчнм практик (методичн рекомендаций - Львiв, 2002. - С. 19-24.
4. Евдокимов А.И. Руководство по терапевтической стоматологии / А.И. Евдокимов. - М. : Медицина, 1967. - С.113-114.
5. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин - СПб. : ФОЛИАНТ, 2003. - 429 с.
6. Кравченко Л.С. Экспериментальное обоснование применения мази на основе прополиса при патологии тканей паро-донта / Л.С. Кравченко, Г.Н. Солоденко, С.В. Щербаков [и др.] // Досягнення бюлогп та медицини. - 2009. - №2(14). - С. 45-48.
7. Малиновская Н.К. Мелатонин: вчера, сегодня, завтра / Н.К. Малиновская // Клиническая медицина. - 2002. - №6. - С. 7173.
8. Окислительный стресс: Патологические состояния и заболевания / [Е.Б. Меньщикова, Н.К. Зенков, В.З. Ланкин и др.]. - Новосибирск : АРТА, 2008. - 284 с.
9. Харченко В. В. Природы бюантиоксиданти та печЫка / В. В. Харченко // Сучасна гастроентеролопя. - 2007. - №6 (38). - С. 79-85.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
Реферат
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ МЕЛАКСЕНА ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ПАРОДОНТИТЕ
Лабунец А.И., Тюпка Т.И., Кононенко Н.Н.
Ключевые слова: мелатонин, пародонтит, перекисное окисление липидов
Целью исследования явилось изучение влияния мелаксена (синтетического аналога мелатонина) на состояние процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы при экспериментальном пародонтите. Эксперименты проведены на 30 белых крысах. Состояние процессов пероксидации липидов оценивали по активности церулоплазмина и антиоксидантно-прооксидантному индексу сыворотки крови.
Установлено, что лечебное применение мелаксена при пародонтите приводит к снижению активности перекисного окисления липидов и активации механизмов антиоксидантной защиты, о чем свидетельствует нормализация антиоксидантно-прооксидантного индекса.
Summary
PATHOGENETIC SUBSTANTIATION FOR APPLICATION OF MELAXEN IN EXPERIMENTAL PARODONTITIS Labunets A.I., Tiupka T.I., Kononenko N.N. Keywords: melatonin, parodontitis, lipid peroxidation
This research was aimed to study the effect of Melaxen (synthetic analog of melatonin) on the processes of lipid peroxidation and antioxidant systems under experimental parodontitis. Experiments were carried out on 30 white rats. The condition of lipid peroxidation processes was estimated by ceruloplasmin activity and blood serum antioxidant-pro-oxidant index. It was established the administration of Melaxen in parodontitis led to decrease of lipid peroxidation activity and to activation of antioxidant protection mechanisms, that was proved by the normalization of antioxidant-pro-oxidant index.
УДК 616.831-005.1-092.9-08
МакаренкоА.Н., Федулова Л.В., Чернуха И.М., Лисицын А.Б.
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ В ЦНС У КРЫС С ИНТРАЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ ГЕМАТОМОЙ (ГЕМОРРАГИЧЕСКИМ ИНСУЛЬТОМ) НА ФОНЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ
Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко; ГНУ ВНИИМП им. В.М. Горбатова Россельхозакадемии
На первом этапе экспериментов установлено, что у крыс с интрацеребральной посттравматической гематомой (геморрагическм инсультом, ГИ) через 7 месяцев после операции наблюдаются нарушения обучения и памяти, ориентировочно-исследовательского поведения и двигательной активности, повышенный уровень тревоги. Морфологичиские исследования показали, что у этих крыс определяется выраженная активация восстановительных процессов в пятом и, особенно, третьем слое сенсомоторного неокортекса. Определяется увеличение нейроглиального индекса пирамидных нейронов и гигантских пирамидных нейронов правого полушария (область моделирования ГИ) по сравнению с левым (без ГИ) и мозгом контрольных ложнооперированных животных. На втором этапе установлен положительный эффект применения в остром периоде развития патологии нейропро-текторного средства «Церебрал», лекарственного препарата «Нооглютил» и мяса свиней, перенесших геморрагический инсульт. Отмечено амбивалентное влияние на нервные клетки ипси- и контрала-терального полушария животных, которым в остром периоде вводили «Церебрала» и мясной продукт, в то время как у крыс, которым вводили «Нооглютил», этот эффект представлен преимущественно в отношении инсультного полушария. При терапии Церебралом отмечено фармако-протекторное влияние и повышение устойчивости пирамидных нейронов сенсомоторной коры в сравнении с результатами, полученными у инсультной группы животных.
Ключевые слова: геморрагический инсульт, поведение, память, морфология, «Церебрал», «Нооглютил», мясо экспериментальных свиней-реконвалесцентов.
Известно, что комплексное лечение последст- особенностях развития отдаленных последствий ин-вий инсульта, как правило, не приводит к полному сульта, таких как интеллектуально-мнестические на-выздоровлению пациента. В частности, у 60%-70% рушения, непсихотические расстройства и когнитив-больных в отдаленном периоде после инсульта отме- ное снижение [16]. В современной эксперименталь-чается развитие осложнений, приводящих к стойкой ной фармакологии моделируют, главным образом, постинсультной инвалидизации, повышается риск острый инсульт [2,9,15], а развивающихся в цНс на-возникновения повторного инсульта [10,11,14]. Одной рушения в отдаленном периоде после инсульта изу-из причин недостаточной эффективности лекарст- чены недостаточно.
венной терапии постинсульных состояний может быть Целью настоящего исследования в первой се-
отсутствие четких представлений о патогенетических рии эксперимента явилось изучение морфофункцио-
