CC BY
14
Посилання на статтю_
Калюжний В.В. Патентна документа^я як джерело маркетинговой' iнфоpмацiï для проектного аналiзy шновацшних пpоeктiв/В.В. Калюжний// Упpавлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 - №2(22). С.172-178.
УДК 330.332:339.138
В.В. Калюжний
ПАТЕНТНА ДОКУМЕНТАЦ1Я ЯК ДЖЕРЕЛО МАРКЕТИНГОВОЙ 1НФОРМАЦП ДЛЯ ПРОЕКТНОГО АНАЛ1ЗУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Показано що через невдосконаленють проектного аналiзу, зокрема, маркетингових дослщжень питома частка Ыновацмних проектiв визначаються як невдалi. Рекомендовано пщ час кабiнетних дослiджень розглядати патентну як джерело корисноТ Ыформацп про ринок споживачiв та конкурент для зниження ризику розроблення ыкчемного продукту проекту. Дж. 6.
Ключевi слова: iнновацiйнi проекти, проектний аналiз, маркетинговi дослiдження, патентна документацiя, використання.
В.В. Калюжный
ПАТЕНТНАЯ ДОКУМЕНТАЦИЯ КАК ИСТОЧНИК МАРКЕТИНГОВОЙ ИНФОРМАЦИИ ДЛЯ ПРОЕКТНОГО АНАЛИЗА ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ
Показано, что из-за несовершенства проектного анализа, а именно маркетинговых исследований, существенная часть инновационных проектов определяются как неудачные. Рекомендовано во время кабинетных исследований рассматривать патентную как источник полезной информации о рынке потребителей и конкурентов для снижения риска разработки непригодного продукта проекта. Ист. 6.
V.V. Kaluzhnyi
PATENT DOCUMENTATION AS SOURCE OF MARKETING INFORMATION FOR INNOVATION PROJECT ANALYSES
It is shown that mistakes of marketing searches cause big quantity of failed innovation projects. It is recommended to apply useful patent information about consumers and competitors market while studding.
Постановка проблеми. Немае œ^ докладно зупинят^я на тому, що шд чаc панування «економки знань» у cвiтовомy eкономiчномy простора майже единим ефективним шляхом подолання конкуренпв, е перехщ до шновацшноТ стратеги розвитку шдприемницькоТ дiяльноcтi, як окремих бiзнecмeнiв, так i цтих держав - це факт вже загальновизнаний. Отже, у таких умовах гоcподаpювання, шновацшш проекти зазнають cyттeвe зpоcтання за ктькютю, а тому пpоцecам управлшня ними, у оcтаннiй чаc, пpидiляeтьcя вce бiльш уваги.
I на це е пщстава. Поки що залишаeтьcя питома чиcлeннicть пpоeктiв, що зазнають поразки. Кшькюш показники невдалих проек^в неодноразово
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
1
висв^лювалися у наукових виданнях, наприклад, у роботах [1-4]. Наведет у цих та шших роботах сумн факти щодо провалiв проек^в, особливою шновацшних, справляють певне враження, оскiльки наочно розкривають всю глибину проблеми невдосконалення сучасноТ методологи управлiння проектами.
Як вщомо [5], успiшнiсть будь-якого проекту закладаеться, переважно, пiд час проектного аналiзу, оскiльки саме тут дослщжуються властивостi та конкурентноздатнiсть майбутнього продукту проекту. Для цього проводять техшчний, фшансовий, екологiчний, органiзацiйний, ринковий (або маркетинговий) аналiзи. Останнiй вид аналiзу викликае особливого не заспокоення, осктьки питома вага «провалiв» iнновацiйних проек^в вiдбуваеться через створення та просування на ринок нових виробiв, яю, так i не знайшли свого споживача [3] - через неправильну оцшка потреб ринку (32 % проек^в), неправильну полггика збуту (13 %), несвоечасний вихiд на ринок (10 %) [4]. Ця шформа^я дае пiдставу iнiцiювати проведення додаткових дослщжень ^еТ складовоТ проектного аналiзу, оскiльки саме через неТ зазнають поразки майже 50 % шновацшних проек^в.
Нагадаемо, маркетинговi дослiдження - це наукове дослщження, пiд час якого, на пiдставi систематичного збору, вщображення i аналiзу фактографiчноТ шформаци щодо потреб, думок, мотивацiй, вщносин, поведiнки окремих осiб i оргашзацш, тобто за всiма аспектами просування на ринок певних товарiв та послуг, приймаеться ршення про розробку продукту проекту [6].
Маркетинговi дослщження подтяють на польовi (field research) та кабшетш (desk research). Перши з них засноваш на збору первинних даних з використанням одного з трьох методiв - спостереження, експерименту та вибiркового спостереження, а також шляхом Тх сполучання. Сьогодш найбiльшу розповсюдженiсть мае метод збору первинних даних - вибiркове обслщування (спостереження), яке фунтуеться на проведены опитувань та анкетування. Оргашзаци маркетингових дослщжень за цим методом присвячено багато роб^ в^чизняних та закордонних авторiв. Але, незважаючи на це, тут, безумовно, ще залишаються деяк невирiшенi питання, але вони розв'язуються вiдповiдно до розвитку науки, але у цш роботi вони не розглядаються.
Зосередимо увагу на другому видi маркетингових дослiджень (кабiнетних), як заснованi на аналiзi рiзноманiтних джерел шформаци, серед яких багатьма авторами рекомендовав наступш:
- матерiали оргашв законодавчоТ i виконавчоТ влади, як пов'язанi з регулюванням ринкових вщносин, встякими обмеженнями i пiльгами, державними програмами тощо;
- матерiали засобiв масовоТ шформаци - газет, радю, телебачення, Тхнiх рiзноманiтних каналiв одержання необхщних вiдомостей;
- видання вищих навчальних закладiв i некомерцiйних дослщницьких органiзацiй та установ;
- публкаци торговельних та промислових асоцiацiй;
- академiчнi, галузевi (професiйнi) i комерцшш журнали;
- доповiдi комерцiйних дослщницьких оргашзацш (наприклад, «Еттвуд Статистикс», «Економют iнтелiдженс юнет», «Геллап», Нильсен» тощо).
Цей перелк, у такий чи шшш формi, наведений майже у вах роботах, присвячених маркетинговим дослщженням. Як бачимо, серед джерел шформаци, що залучаються до кабшетних маркетингових дослщжень, зовам не згадуеться патентна документа^я. На наш погляд - це марно, осктьки при розробц саме шновацшних проеклв, де у якосп продукту проекту переважно виступають конкретш вироби, технологiТ, матерiали, тобто об'екти промисловоТ власностi. Адже вщомо, що вщомосп про останнi досягнення у промисловш власностi
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
точшше за все можна почерпнути саме з патентноТ 1нформац1Т. На нашу думку, 1гнорування такого величезного пласту шформаци при каб1нетних досл1джень, як патенти, I становиться головною причиною невдач1 шновацшних проект1в за такими показниками, як техычно в1дсталий продукт проекту, незатребуванють його споживачами, низький попит, швидке сходження з ринку тощо.
Невирiшена частина проблеми. Таке ставлення до зазначеного джерела шформаци пов'язано, мабуть, з тим, що маркетологи та автори роб1т по маркетинговим дослщженням слабко знайом1 з патентноТ шформац1ею та ТТ можливостями. Хоча сам1 патенти являються шструментом маркетингу I служать потужною зброею у конкурентн1й боротьб1, патентна шформац1я до сучасност1 не розглядаеться фах1вцями як 1нструмент проектного анал1зу. Це з одного боку. З другого ж боку, у численних роботах по проведенню патентних дослщжень, безпосередньо пов'язаних з анал1зом патентноТ шформаци, також практично не розглядаються питання ТТ використання у маркетингових дослщженнях. Таким чином, патентна документац1я залишилася поза увагою фах1вц1в при проведены проектного анал1зу, а тому, й нема ведомостей як ТТ використовувати при проведены маркетингових дослщжень у проектному анал1з1 та чим вона може бути корисною.
Метою роботи являеться перша спроба розкриття можливостей патентноТ шформаци при проведены саме маркетингових дослщжень при здшсненш проектного анал1зу, для усунення деяких причин поразки шновацшних проект1в, переважно, техшчного характеру.
Результати досл'джень. Патент являеться важливим шструментом маркетингу, осктьки одним 1з самих необхщних крок1в при виход1 на ринок продукту проекту конкретного вигляду - це патентування новинок, що використовуються у цьому продукт! проекту з метою виключення Тхнього безвщплатного кошювання конкурентами. Особливу цшнють у маркетингових дослщженнях являе опис винаходу (чи корисноТ модел1).
По-перше, вш мютить шформацш техшчного характеру, яка дозволяе вщповюти на наступн основы питання, що являють певну цкавють для дослщника у галуз1 маркетингу: який вид продукци являеться об'ектом вдосконалення у даному винаход1; як1 техн1ко-економ1чн1 показники продукци можуть бути покращен1 при використанн даного винаходу; наск1льки широко може бути використаний винахщ з урахуванням галуз1 техн1ки, до якого вщ в1дноситься, та можливих сфер використання, як1 надан1 у опису винаходу до патенту.
По-друге, опис мютить шформацш правового характеру, зосереджену переважно у формул! винаходу, тобто у патентних домаганнях, як! визначають границ! ди патенту. Ця шформац!я повинна бути об'ектом ретельного дослщження для прийняття р!шення при питаны про вихщ на ринок краТни, де ди даний патент, з продукц!ею, що мютить близью за техн!чною сутнютю р!шення.
I, по-трете, опис винаходу мютить шформацш про патентоволодаря та автора (сшвавтор!в) винаходу, яка наведена на титульному аркуш! опису ! яка використаеться, зокрема, для анал!зу умов конкуренц!Т на ринку даноТ продукци, що е складовою дослщження ринку продукци.
У вах випадках опис винаходу можна розглядати як анкету, у якш винахщник вщповщае посл!довно на низку обов'язкових питань, що сформульован патентним в!домством у вщповщносп до вимог законодавства.
В сучасносп у б!льшост! краТнах вимоги, що ставляться до опису винаходу, ушфковаш, що полегшуе Тх анал!з, обробку та систематизац!ю при проведены маркетингових дослщжень на основ! патентноТ шформаци.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
3
До питань, на як винахщник повинний вщповюти у опису винаходу, вщносяться наступнi:
- до яко1 област технiки вiдноситься даний винахiд та ям можливi областi його використання, з указiвкою переважноГ областi;
- як технiчнi рiшення тако1 ж чи подiбноï задачi (аналоги) були b^mî до подання заявки на видачу патенту на даний винахщ та як недолiки були у них (при цьому винахщник повинний вказувати ттьки л недолiки вщомих рiшень, якi частково або повнютю усуваються у даному винаходi);
- яку мету переслщував винахiдник або яку задачу вш вирiшував, створюючи даний винахiд, при чому, формулюючи мету винаходу, вiн повинен вказати на переваги, як можуть бути отримаш при використаннi винаходу у порiвняннi з аналогами, а формулюючи задачу винаходу, винахщник повинен вказати на техшчний результат вщ використання винаходу;
- як техшчш засоби запропоноваш винахiдником для досягнення поставлено!' мети або ршення поставленоï задачк Тут винахiдник повинний вказати, який об'ект винаходу ним створений (пристрш, спосiб, речовина) i охарактеризувати його сукупнютю суттевих ознак з висв^ленням нових у порiвняннi з найближчим аналогом ознак;
- як можливi конкретнi варiанти реалiзацiï пропозици' у рамках загально!' ще^' винаходу. Тут автор повинний описати конкретш приклади виконання винаходу, включаючи переважний варiант його реалiзацiï, настiльки ретельно, щоб це можливо було зробити (бувши спецiалiстом у данiй областi техшки) без додаткових роз'яснень;
- на якi об'екти розповсюджуе свою дiю патент на даний винахщ. Тут автор повинний за встановленою законодавством формою висловити сво'|' патентш домагання.
Патентне вiдомство на стади попередньоï (формальной) експертизи ретельно аналiзуе опис винаходу до заявки на видачу патенту для встановлення наявност в опису вщпов^д на кожне з вказаних питань та повноти цих вщповщей. Вщсутнють чи неповнота вщповщей може стати пщставою для вщхилення (повернення) заявки без розгляду IT за суттю. З ^eï причини всi опублiкованi описи винаходiв обов'язково мiстять повнi вщповд на вказанi питання.
Сучасний рiвень проведення патентно-iнформацiйних дослiджень, i, зокрема, маркетингових, неймовiрний без формування баз даних на основi патентноï шформаци, сполучених з анал^ико-синтетичною переробкою опиав винаходiв. В основу таких баз даних покладеш реферати винаходiв, що публкуються патентними вiдомствами краïн св^у. Однак, у бiльшостi таких видань вщсутш деякi важливi вiдомостi про винаходи, як необхiднi для маркетингу. Так, наприклад, реферати, що публкуються у реферативному журналi Рос патенту «Винаходи краш св^у», не мютять вiдомостi про цiлi або задачi винаходiв, що робить неможливим або утрудненим ïхнe використання для багатьох маркетингових дослщжень. З ^eï причини при формуванш бази даних вимушуватиме звертатися до повних описiв винаходiв, вилучае з них всi необхщш вiдомостi i доповнюючи Гх шформа^ею, отриманою з iнших (не патентних) джерел шформаци. На основi аналiтико-синтетичноï переробки повних описiв винаходiв та сполучених з ними джерел шформаци формуеться своерщне «досье» на кожне нововведення, що включаеться до бази даних та використовуеться при проведенш маркетингових дослщжень, яке повинне перюдично доповнюватися та корегуватися.
«Досье» на винахщ повинно, по-можливосп, мати наступш головш роздти:
1. Назва винаходу.
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
2. Б1блюграф1чш дан1 винаходу (номер патенту, краТна патентування, 1ндуси патентноТ класифкаци (м1жнародн1 та нац1ональн1), дату подач1 заявки, номер заявки, ф1рма-патентоволодар, автор(и) винаходу тощо),
3. Мета або задача винаходу, доповнеш вказ1вками на техн1ко-економ1чн1 показники, що покращуються при використанш даного винаходу (п1двищення к.к.д., над1йност1, потужност1, швидкост1 тощо, зниження енерговитрат, ваги, габарит1в тощо),
4. Сутнють винаходу.
5. Джерела шформаци, яки прийнят1 до уваги при поданш заявки та при ТТ розгляданн1 п1д час експертизи,
6. 1нформац1я про ступень готовност1 винаходу до використання (стад1я розробки винаходу),
7. 1нформац1я про правовий статус патенту (анульований, продовження строку дм, закшчення строку дм, продаж лщензи, переуступлення тощо),
8. Наявн1сть патенпв-аналопв,
9. Можлив1 галуз1 використання винаходу,
10. Джерела шформаци, що мають посилання на даний патент,
11. Недолги винаходу.
Назва винаходу у «досье» не завжди повинно досл1вно сшвпадати з назвою винаходу у описк Назва повинна вщображати функцюнальне призначення об'екту винаходу I знаходитися у вщповщносл з якою-небудь рубрикою класиф|катора, покладеного у основу формування бази даних.
Б1блюграф1чш дан1 винаходу сптьно з назвою можуть бути використаш для проведення низки дослщжень, пов'язаних з анал1зом ринку. Наприклад, розподт патент1в на винах1д, що вщнесений до вдосконаленню конкретного виду продукци, за ф1рмами-патетоволодарями, дозволяе проранжирувати ц1 ф1рми за ступенем Тх активност1 на ринку даноТ продукци.
Розподт патенлв, виданих окремим ф1рмам, за роками пр1оритету дозволяе встановити тенденцп в розвитку цих ф1рм. Розпод1л патент1в, виданих окремим ф1рмам, за краТнами патентування, дозволяе уявити зацкавленють цих ф|рм у вщношенш ринк1в конкретних ф1рм тощо.
Найбтьш складний та в1дпов1дальний етап анал1тико-синтетичноТ переробки патентного опису - встановлення техн1ко-економ1чного показника (ТЕП) або показниш, який(|) може бути покращений у продукци (або технологи) при використанш даного винаходу. Встановлення тЕп, що покращуеться з використанням даного винаходу, пов'язано з анал1зом формулювань цтей або задач винаходу, який доповнюеться анал1зом розд1л1в опису винаходу, де мютиться критика недол1к1в аналог1в, та завершального роздту, де часто вказуються переваги винаходу перед рашш вщомими р1шеннями той же ж задач1.
При цьому сл1д мати на уваз1, що у деяких краТнах (США, Франц1я, Япошя та шш1) у опис1 винаходу формулюеться цть (ц1л1) винаходу та м1стяться вказ1вки на прик1нцевий сусп1льно-корисний результат вщ його використання. Вказ1вки на цей результат часто сшвпадае з вказ1вкою на покращений ТЕП (п1двищення к.к.д., пщвищення точност1 вим1рювання, зниження енерговитрат тощо). У шших краТнах (Ымеччина, Рос1я та 1нш1) у вщповщному розд1л1 опису зам1сть формулювання мети винаходу мютиться формулювання задач1. У вщповщносп, наприклад, зо патентного законодавства УкраТни, формулювання задач! винаходу мютить вказ1вки на так званий «техшчний результат». Зг1дно з «Правилами складання та подання заявки та винахщ (корисну модель)» -«техшчний результат» може висловлюватися, зокрема, в зменшенш обертального моменту, в зменшенш коефщ1ента тертя, в попередження заклинювання, зниженш в1браци, пщвищенш протипухлявоТ активност1,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
5
локалГзаци' дм лiкувального препарату, в усуненш дефектiв лиття, в покращеннi контакту робочого органу з середовищем тощо. Ве ц та подiбнi ним формулювання «техшчного результату», не мютять в собi прямоï вказiвки на ТЕП, що покращуеться з використанням даного винаходу. З точки ж зору встановлення вщповщносп винаходу вимогам споживачiв, важливо виявити саме той конкретний ТЕП, який може бути покращений з використанням винаходу. З
ж причини описи винаходiв, що мютять формулювання задачi винаходу з указiвкою ттьки техшчного результату, потребують ретельного аналiзу роздтГв опису (критика недолив аналопв, прикiнцевий роздт та iншi), у яких може мютитися пряма або посередня вказГвка на ТЕП, що покращуеться за допомогою даного винаходу.
Основу роздту «Сутнiсть винаходу» може складати реферат або перший (головний, незалежний) пункт формули. При правильно обраноГ назви винаходу та точному формулюванш мети або задачi винаходу, викладання сутноет винаходу може бути зведено до вказГвки на вщрГзняючи суттeвi признаки об'екту винаходу. Наприклад, якщо мускульний транспортний зааб мае назву «велосипед» i ця назва точно визначае клас транспортного засобу, до якого вщноситься винахщ, то немае сенсу при викладенш сутноет винаходу вказувати, що вш мае раму, кермо, колеса, сидшня. Ц признаки присутш всiм транспортним засобам даного класу i вони входять у родове поняття «велосипед». Достатньо вказувати лише вщрГзняючи суттeвi признаки, як винахщник вню у даний зааб л якi знаходяться у причинно-слiдчому зв'язку з метою або задачею винаходу.
Джерела шформаци, що прийняти до уваги при поданш заявки та ïï експертизГ, включають джерела, якi експертиза виявила при проведенш пошуку у процеа оцiнки новини винаходу та як вiдносяться до найближчих за техшчною сутнiстю та результату, що досягаеться. Ц джерела звичайно наводяться на титульному аркушi опису винаходу та вщносяться, як правило, до патентной' шформаци. Джерела шформаци, що прийняти до уваги винахщником при складанш заявки, знаходять вщображення безпосередньо у текст опису винаходу. Вони можуть вiдноситися до джерел iнформацiï непатентного характеру (журнальш статтi, монографи' тощо). До аналiзу цих джерел звертаються тодГ, коли необхiдно отримати, по можливосп, повну iнформацiю про розвиток техшчного напряму, до якого вщноситься даний винахщ, з метою визначення тенденцш розвитку.
1нформацГя щодо ступеню готовносп винаходу до впровадження може бути використана для оцшки комерцiйноï значущосп винаходу, наприклад, при виршенш питання про купГвлю або продаж лщензи. Вона включае вказiвки на стадш розробки, на який знаходиться даний винахщ на момент його оцшювання. Можна видтити, принаймнi, чотири стади розробки винаходу у процеа ТУньот життевого циклу: винaхiд на стади' «iдеï»; винахiд на стади' науково-дослiдницькоï роботи; винaхiд на стади випробувально-конструкторсько1 розробки; винaхiд на стади промислового засвоення.
Визначити стадш розробки винаходу на момент його оцшювання на п^о^Г аналТзу опису винаходу неможливо, тому що мГж моментом оцшювання винаходу i моментом часу подання заявки Генуе досить великий лаг часу. З цieï прочини доводиться проводити додатковий пошук (як правило, Гменний) по джерелах шформаци непатентного характеру, щоб встановити, на якш стади розробки знаходиться винахщ. Так даш у «досье» повинш постшно доповнюватися.
Правовий статус патенту може бути встановлений виходячи з дати подання заявки i строку ди патенту у вщповщносп до патентного законодавства кражи, яка його видала. ЦГ даш можуть коригуватися з врахуванням вщповщних публкацш у бюлетеш патентного вщомства (анулювання, припинення дм за не
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
сплату збор1в тощо). 1нформац1я про правовий статус необхщна при проведенн1 експертизи на патентну чистоту, яка е складовою маркетингових дослщжень.
Патенти-аналоги, тобто патенти, як1 видан на однин I той же ж винахщ у дектькох краТнах, можуть бути знайденими при проведены тематичного пошуку по фондах цих краТн або з використанням вщповщних баз даних. Встановлення патенлв-аналопв за номером первинноТ заявки необхщно для анал1зу географи патентування ф1рм-конкурент1в. Кр1м того, ця шформац1я використовуеться при оц1нюванн1 комерцшно'Т значущост1 винаходу.
1нформац1я про можлив1 галуз1 застосування винаходу може бути вилучена з початковоТ (так званоТ вв1дноТ) частин1 опису винаходу, де характеризуеться галузь техшки, до якоТ в1дноситься винах1д та можлив1 област його застосування. Така 1нформац1я може бути використана для цтей сегментаци ринку.
Джерела шформаци, як1 мають посилання на даний патент, можуть бути виявленими пщ час проведення тематичного та 1менного пошук1в, за р1зними джерелами 1нформац1Т (включаючи патенты), що були опубл1кован1 п1сля публ1кування опису винаходу до патенту. В цих джерелах можна отримати додаткову корисну шформацш про винахщ, якоТ не було в опис1 винаходу до патенту, I яка може торкатися, наприклад, результат1в використання винаходу у конкретнш продукци чи технологи, результат1в випробувань такоТ продукц1Т з вказ1вкою Т'Т переваг та недолшв. Ця 1нформац1я дозволяе отримати бтьш повне уявлення про ступень готовност винаходу до використання та про його комерцшну значущ1сть.
Для цтей об'ективного оц1нювання винаходу необх1дно знати не ттьки про його переваги у пор1внянн1 з ран1ш вщомими техн1чними р1шеннями ( така шформац1я м1ститься у опис1 винаходу), але й про його недолги у пор1внянн1 з техн1чними р1шеннями, що з'явилися вже п1зн1ше. 1нформац1ю про недолги можна отримати також з бтьш шзшших публ1кац1й, зокрема, з опиав б1льш п1зн1ших за прюритетом винаход1в, де даний патент використовуеться у якост бази для пор1вняння (у якост1 аналогу).
Таким чином, шформац1я, що м1ститься у патентному опис1, може бути використана для проведення р1зних вид1в маркетингових дослщжень, у тому раз1: для визначення вимог до конкретного продукту проекту; для анал1зу ринку продукци, включаючи дослщження умов конкуренци, тенденц1й розвитку тощо; дослщження самого продукту проекту, включаючи оцшювання комерц1йноТ значущост1 винаход1в, що вже використовуються або передбачен до використання у даному продукт! проекту, оцшку техн1чного р1вня продукту проекту, оцшювання патентноТ чистоти тощо; дослщження щодо цшоутворення та реклами, ям у якост1 обов'язковоТ компоненти включають оцшку техшчного р1вня продукци.
Висновки. Використання патентноТ шформаци разом з шшими джерелами 1нформацГТ пщ час каб1нетних досл1джень при проведены проектного анал1зу, дозволяе щонайменш на 11 пунклв розширити уявлення про продукт проекту, та саме так знизити ризик опинитися його поза зоною попиту споживач1в такого продукту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калюжный В.В. Методологические аспекты проблемы проектной ориентации малого и среднего бизнеса // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - №3 (15). - С. 68-88.
2. Калюжний В.В. Причини провал1в Ыновацмних проект1в: визначення та д1агностування проблеми // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2007. - №1 (21). - С. 130-138.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
7
3. Петруненков А.А. Организация разработки нового товара. Учебно-методическое пособие. - М.: Монолит, 2002. - 288 с.
4. TechRepublic and Ted Smith. IT Project Management Research Findings. - Louisville, KY: TechRepublic, 13 november 2000.
5. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и до. Реструктуризация предприятий и компаний. Справочное пособие / Под ред. И.И.Мазура. - М.: Высшая школа, 2000. - 587 с.
6. Полторак В.А. Маркетинге^ досглдження: Навчальний поабник. - К.: Центр навчальноТ л^ератури, 2003. - 387 с.
Огаття надшшла до редакцп 11.05.2007 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
