CC BY
32
УДК 911.9:502.63
3axapiB О.Я., д.с.-г.н., професор,
(E-mail: orestzakhariv@gmail .com)
Ыдокремлений тдрозды Нацюнального утеерситету 6iopecypcie i природокористування Украгни «Бережанський агротехнчний тститут» м. Бережани Тернотльськог oблаcтi Украгна
ПАРАМЕТРИ СТРУКТУРИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 МЕРЕЖ1 У БАСЕЙН1 Р1ЧКИ ГНИЛА ЛИПА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
У cтаттi предстаелет дат про осноеш параметри структури екoмережi у еерхтй, середтй та нижнш частинах басейну рiчки Гнила Липа. Проведено детальний аналiз про сучасний стан рослинного покриеу природних запоетних територт, лше, стожатей та пасоеищ, прибережних захисних смуг i земель для консереацп, ят тд еплиеом антропогенного наеантаження посттно змтюються. На ocнoei приеедених даних i детального аналiзy запропоноеано oбмежyючi заходи щодо максимального збереження природних yгiдь eiд гх трансформацп е орн землi та забезпечення охорони рiдкicних лучних, болотних eидie та рослинних угрупуеань для стабыьного розеитку на прилеглих до басейну рiчки Гнила Липа агросферних теритoрiях.
Ключовi слова: Рiчка Гнила Липа, антропогенне наеантаження, агросфера, екомережа, прирoдньo-запoeiднi територп, екoлoгiчна цшстсть.
УДК 911.9: 502.63
Захарив О.Я., д.с.-г.н., профессор,
Обособленное подразделение Национального униеерситета биоресурсое и природопользоеания Украины «Бережанский агротехнический институт» м. Бережаны Тернопольской области Украины
ПАРАМЕТРЫ СТРУКТУРЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СЕТИ В БАССЕЙНЕ РЕКИ ГНИЛА ЛИПА ДЛЯ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ АГРОСФЕРА ПРИЛЕГАЮЩИХ ТЕРРИТОРИЙ
В статьи предстаеленные данные об осноеных параметрах структуры экосистемы е еерхней, средней и нижней частях бассейна реки Гнила Липа. Проееден детальный анализ о соеременном состоянии растительного покроеа естестеенных запоеетных территорий, лесое, сеножатей и пастбищ, прибрежных защитных полос и земель для консереироеания, которые под еоздейстеием антропогенной нагрузки постоянно изменяются. На осноее приееденных данных и детального анализа предложены ограничиеающие мероприятия по максимальному сохранению естестеенных угодий от их трансформации е пахотные земли и обеспечения охраны редких лугоеых, болотных еидое и растительных сообщесте для стабильного разеития на прилегающих к бассейну реки Гнила Липа агросферних территориях.
Ключевые слова: Река Гнилая Липа, антропогенная нагрузка, агросфера, экосистема, естестеенно-запоеедные территории, экологическая целостность.
309
UDK 502.63
Zachary O., Doctor of Agricultural Sciences, Professor, (E-mail: orest.zakhariv@gmail .com) Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine "Bereshany Agrotechnical Institute» m. Bershad Ternopil Oblast Ukraine
STRUCTURE PARAMETERS ENVIRONMENTAL NETWORK RIVER BASIN ROTTEN LIME FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT AGROSFERA SURROUNDING AREAS
In the articles presented given about the basic parameters of structure of ecosistems in overhead, middle and lower parts of river basin Gnyla Lypa. The detailed analysis is conducted about the modern state of vegetable cover of the natural cherished territories, forests, pastures, off-shore defences zonal and earths for canning, which under act of the anthropogenic loading change constantly. On the basis of the resulted information and detailed analysis limiting is offered measures on the maximal maintainance of natural lands from their transformation in arable earths, bog kinds and vegetable groupments for stable development on adjoining to the river basin Linden-tree Rotted agrosphers territories.
Key words: The river Gnyla Lypa, anthropogenic loading, agrosphers, nature territories, ecological integrity.
Перехщ свггового господарства на функщональну систему управлшня обумовлюе необхщшсть перегляду сформованих галузевих принцитв оргашзаци економжи та управлшня природними ресурсами. Проблема ефективного управлшня ресурсами за умов необхщност збереження природного середовища е надзвичайно складною й охоплюе множину рiзних аспекпв i окремих завдань [1]. Застосування басейнового тдходу при веденш окремих галузей господарства (аграрного, водного, лкового) розглядаеться вже з 50-х роюв ХХ стол^тя, проте басейновий принцип комплексного управлшня природними ресурсами ще не мае достатнього теоретичного обгрунтування [5].
Басейнова концепщя управлшня природними ресурсами дае можливють, враховуючи природш закономiрностi басейну як геосистеми, обгрунтувати розвиток певних галузей економжи, еколопчно допустимi обсяги використання ресурЫв i форми взаемоди мiж суб'ектами природокористування [3,4].
Еколопчна мережа у басейш рiчки Гнила Липа передбачае формування цшсно! системи, яка б забезпечувала збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття, природних екосистем, видiв i популяцш рослин, тварин та середовищ !х кнування, а також природних шляхiв !х поширення та мкраци.
Метою нашо! роботи е створення екомережi у басейш рiчки Гнила Липа, яка б охоплювала практично ус сфери взаемовщносин людини i навколишнього середовища. Прiоритетними завданнями для досягнення дано! мети е;
- вщтворення i збереження територiальноl та функщонально! цiлiсностi екосистем у басейнi рiчки, а також ландшафтiв европейського значення;
310
- забезпечення обмшу генетичною речовиною, розселення i мпрацп видiв, а також збереження мкрацшних шляхiв;
- збiльшення i тдтримка екологiчноï цiлiсностi рослинних угрупувань, екосистем i ландшафив, пiдвищення ïx продуктивностi, стабiлiзацiя екологiчного гомеостазу, покращення стану навколишнього середовища;
- сприяння переходу до нов^шх невиснажливих технологш природокористування.
Основою екологiчноï мережi басейну рiчки Гнила Липа е природно-заповiднi територiï та об'екти загальною площею 2,89 тис. га, що становить 2,3% територiï басейну. Проте кнуюча мережа природно-заповiдниx територiй представляе лише певну частину наявного бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття на рiзниx рiвняx системно-структурно1' органiзацiï i не охоплюе надежною мiрою всi типи ландшафив, не формуе цiлiсноï системи, яка забезпечуе стшкють ландшафтних систем, збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття.
Найбшьша площа заповiдниx об'ектiв знаходиться у Галицькому районi - 2,79 тис. га, у Рогатинському райош ïx тiльки 0,1 тис. га, i у Перемишлянському районi - 0,0002 тис. га (табл. 1).
Найважлившим завданням формування регiонадьноï еколопчно].' мережi е створення заповiдниx об'екив у Перемишлянському, Бережанському та Рогатинському районах.
Найбшьш важливим i водночас складним завданням при формуванш екомережi е просторова оргашзащя антропогенно-модифiкованиx агроландшафтiв, з переважанням у ïx структурi угiдь орних земель, значною площинною строкатiстю елеменив територiадьноï iнфраструктури i порушеннями речовинно-енергетичних потоюв у негативний бiк.
Внаслщок надмiрного сiльськогосподарського освоення та розораност територiй вiдбулася фрагментацiя рослинного покриву. Великих природних рослинних комплекЫв (лгав, лук, степових дiлянок, водно-болотних угщь) у басейнi рiки Гнила Липа збереглося мало, особливо у середнш та нижнш частинах басейну - це Галицький i Рогатинський райони Iвано-Франкiвськоï областi.
Сучасний стан рослинного покриву сшожатей i пасовищ тд впливом антропогенного навантаження постiйно змшюеться. На даний час пiд загрозою зникнення або помiтного зменшення участ у травостоï е бiля 60 вцщв. При цьому знижуеться участь щнних кормових злакiв, бобових i рiзнотрав'я, внаслiдок цього знижуеться продуктившсть пасовищ i сiножатей, погiршуеться кормова щншсть рослинницькоï продукцiï. Всi щ фактори свiдчать про необxiднiсть проведення заxодiв для збереження фiторiзноманiття сшожатей i пасовищ.
311
Hay^em вicнuк ЛНУВМБТ Шет С.З. fжuцькoгo
Tom 16 № 3 (60) 4acmuna 3, 2014
312
З щею метою нами були запропоноваш наступш обмежуючi та стабшзацшш заходи для стабшьного розвитку прилеглих до басейну рiчки Гнила Липа агросферних територш;
- максимально зберегти площi природних угщь вщ ïx трансформацiï в орш землi;
- здiйснити заходи для розчистки природних кормових угщь вщ кущiв, адювiадьниx i делювiальниx нашарувань, хмизу, плануванню мiкрорельефу;
- з метою покращення флористичноï насиченост рослинних угруповань доцiльним заходом е пщЫв трав, що у свою чергу збагатить видовий склад фiтоценозiв i полшшиться якiсний склад та енергетична щншсть сiна та зеленого корму, i при цьому зросте продуктившсть угщь;
- провести поверхневе збагачення угщь, що передбачае внесення мшеральних та оргашчних добрив;
- забезпечити охорону рщкюних лучних i болотних видiв та рослинних угруповань, при цьому спочатку слщ виявляти рщкюш та еталонш рослинш угруповання для включення в мережу природоохоронних об'екив.
Водно-болотнi угiддя, що представлен болотами i заплавами рiк пщдалися значному антропогенному впливу. Цi природш комплекси вiдрiзняються надзвичайною криxкiстю, але при цьому вони вiдiграють важливу роль у забезпеченнi бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття. Доннi бiотопи створюють шляхи мпрацп водно-болотних птаxiв. Якщо у перюд до активного осушення бол^ бiльшiсть видiв флори i фауни мали практично безупинне поширення територiею басейну, то в даний час вони збереглися у вщособлених природних ландшафтах, розташованих в оточенш трансформованих територш. У результат осушення низинних бол^ зникло багато видiв болотних рослин, скоротилася чисельнiсть ряду птаxiв внесених до Червоноï Книги Украши.
Площа осушених земель у басейш рiчки Гнила Липа складае 6376 га. Наслiдками осушення е попршення середовищ перебування видiв, деградащя або зникнення екосистем й екототв. Зменшення водно-болотних екосистем у першу чергу вплинуло на стан уЫх видiв рослин i тварин, що живуть на болотах. Майже ус види водно-болотних рослин i наземних тварин е надзвичайно вразливими, тому що можуть перебувати лише в серед овищах з високим рiвнем вологост у грунта
Надмiрне сiльськогосподарське освоення басейну ржи Гнила Липа з високою часткою орних земель е причиною фрагментаци та плямистост рослинного покриву. Цей фактор лiмiтуе чисельшсть популяцш, що у свою чергу, лiмiтуе за дiяння таких природних факторiв як саморегуляцiя чисельностi та природний вiдбiр.
Невiдповiднiсть структури сшьськогосподарських угiдь структурi природного ландшафту знижуе його еколопчну емнiсть, зменшуе кшьккть природних бiотопiв i площу, зайняту ними. Недостатня щшьшсть мережi лкосмуг, а також великi за площею поля не сприяють мiграцiï та розселенню видiв iз сiльськогосподарськиx угщь у природш бютопи.
313
У зв'язку з цим, актуальною е регульована реконструкщя й оптимiзацiя агроландшафив з наближенням ïx просторово1 структури i речовинно-енергетичного обмiну до рiвня природних ландшафтiв з урахуванням двох системно-еколопчних рiвнiв - ландшафтного та басейнового. Ланшафтно-басейновий принцип передбачае формування у межах рiчкового басейну складноï мозаïчно просторовоï структури i оптимiзацiю спiввiдношення угiдь (лiси, луки, ршля). Саме у басейнi рiчки повторюеться набiр характеристик для даноï територiï, типiв макроекотопiв (урочищ, титв мiсцевостi), якi е ареною формування основних флороценотитв регiональноï фiтобiоти [2].
Удосконалення структури землекористування базуеться на концепци еколого-господарського балансу територи, згщно з якою землi, якi зайнят природньою рослиннiстю (лiси, луки) розглядаються як землi екологiчного фонду, з яких формуеться «еколопчний каркас» територи. За оптимального спiввiдношення i просторового розташування лiсовi насадження у поеднанш з сiльськогосподарськими угiддями та шшими компонентами ландшафту утворюють едину парагенетичну систему i формують новий вид антропогенного ландшафту - лко-аграрний, у якому вiдновлюеться еколопчна i бiологiчна рiвновага.
Для реалiзацiï цiеï мети необxiдно розробити та впровадити у межах територiй сшьських рад i басейну рiчки Гнила Липа проекти грунтоводноохоронних комплексiв. Передбачаеться залужити i залiсити 7,96 га рiллi на схилах понад 7 градуЫв, у межах прибережних захисних смуг, а також створити вщповщно до грунтово-^матичного i геоботанiчного районування територи «пол^они еталонних грунив» i вщновити на них корiннi (природш) рослиннi угрупування.
Важливою складовою екомережi е лiси. У басейнi рiчки Гнила Липа площа земель лкового фонду становить 26,83 тис. га (22,2%), загальною довжиною 658 км, iз прибережними захисними смугами виконують роль екологiчниx коридорiв. Екологiчнi коридори е з'еднуючою ланкою з екомережами Львiвськоï й Тернопiльськоï областей.
Висновки. Створення екологiчноï мережi у басейш рiчки Гнила Липа дозволить:
- об'еднати у цшсну систему землi природно-заповiдного фонду й iншi природш та нашвприродш територи;
- забезпечити збереження, вiдтворення та невиснажливе використання природних ресурЫв, бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття, уникнути втрат генофонду;
- пiдвищити стiйкiсть ландшафив до антропогенних навантажень, вiдновити саморегулюючу i самовщновну здатнiсть природних екосистем;
- забезпечити позитивш змiни стану довкшля, сформувати екологiчно безпечне середовище життедiяльностi людей;
- покращити гщролопчний режим рiчок, запобiгти ерозiï грунпв, покращити якiсть природних вод;
314
- розширити придатш для рекреацшного використання територи, забезпечити розвиток збалансованого туризму.
Перспективи подальших досл1джень. Сформування у басейнi рiчки Гнила Липа екомережi дозволить забезпечити формування регiонального екологiчного коридору, який з'еднае Днiстровський екологiчний коридор з еколопчною мережею Львiвськоl i Тернопшьсько! областей.
Л1тература
1. Адаменко О.М., Адаменко Я.О., Будмасов В.О. та ш. Природнi основи еколопчного монiторингу Карпатського регiону. - К.: Манускрипт, -1996. - 208 с.
2. Приходько М.М., Сав'юк В.О., Дмитраш Н.В. та ш. 1вано-Франкiвська область. Екологiя i оптимiзацiя природокористування. - 1вано-Франювськ, 1996. - 137 с.
3. Грозинський Д. Еколопчш ризики i бiологiчна рiзноманiтнiсть // Рiдна природа. - 2002. - № 2. - С.22.
4. Грозинський М.Д. Стшюсть геосистем до антропогенних навантажень. - К., 1995. - 233 с.
5. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблема еколопчно! безпеки i сталого розвитку. - Львiв: Бiбльос, 2002. - 192 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
315
