CC BY
18
Ivanusa A.V. Modeling strategy of formation the best schemes of enterprises industrial relations of regional forestry complex in the sphere of licensing emission of polluted substances
There are presented the main directions of formation of separate schemes of enterprises industrial relations of regional forestry complex in the sphere of licensing emission of polluted substances. Strategy of conduct of the separate taken enterprise of forestry complex is modelled in relation to formation of segment of the system of industrial relations in the field of his providing of environment resources by the tree of aims.
Keywords: industrial relations, polluted substances, license.
УДК 630*17:582.688.3:001.8 [477] Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -
НУБ1П Украти, м. Кшв; здобувач Л. Ф. Назарук - Черемський природний
заповiдник
ОЦ1НЮВАННЯ ЯК1СНИХ ПАРАМЕТР1В КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ ЖУРАВЛИНИ НА ТЕРИТОРП ЧЕРЕМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Наведено методичш тдходи та результати експериментальних дослщжень виз-начення вмюту абсолютно сухо! речовини в компонентах ф^омаси рослин журавли-ни, яка зростае на територп Черемського природного заповщника.
Ключов1 слова: охорона навколишнього природного середовища, еколопчна безпека, науковi дослщження, ф^омаса, екомережа, мошторинг, Черемський природний заповщник, бюлопчна продуктившсть.
Сьогодш в Укршт актуашзувалася проблема змши екосистем шд впливом антропогенного тиску. До знищення живих оргашзм1в, а шод1 й щ-лих угруповань, призводить надм1рна нерегульована експлуатащя природних популяцш рослинного { тваринного свггу як на суш1, так { у водних акваторь ях планети. Глобальш змши кшмату, збшьшення кшькосл озонових д1р, кис-лотш дощд, ероз1я грунлв, забруднення Св1тового океану важкими металами, забруднення довкшля - це той неповний перелж негативних явищ, що вщбу-ваються на Земл1 через непродуману д1яльшсть людства. Загрозу природному генофонду становлять генетично модифжоваш продукти, як набувають широкого використання у харчуванш населення, що в майбутньому може приз-вести до непередбачуваних катастроф1чних наслщюв.
Для будь-яко! кра!ни основними передумовами сталого економ1чного та сощального розвитку е охорона навколишнього природного середовища, ращональне використання природних ресурЫв, забезпечення еколопчно! без-пеки життед1яльност1 людини. Певним чином в нашш держав1 спостерь гаеться виконання заход1в, спрямованих на збереження бютичного та ландшафтного р1зномашття: захист життя { здоров'я населення вщ негативного впливу, зумовленого забрудненням довкшля, досягнення гармоншних взаемин суспшьства з природою, охорону, ращональне використання та вщ-творення природних ресурЫв [9, 10, 13].
* Наук. KepiBHm: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБШ Украши, м. Кшв
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6
З щею метою видано i прийнято низку законодавчих докуменлв. За останнi 15 роюв та в перiод вщ грудня мiсяця 2009 р. по лютий 2010 р. включно, зпдно з Указами Президента Укра!ни, було створено понад двадця-ть нащональних природних паркiв. При цьому значно збшьшилася кiлькiсть та площа об'еклв природно-заповiдного фонду (ПЗФ). Аби задовольнити потреби оргашв виконавчо! влади мюцевого самоврядування i населення у своечаснш та достовiрнiй шформаци про стан довкшля Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни ухвалив Державну цiльову екологiчну програму проведення мошто-рингу навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки [11].
На сучасному етат розвитку европейсько! та евроатлантично! штегра-ци Укра!ни до Всеевропейсько! екомережi питання охорони навколишнього природного середовища е одним iз найважливших прiоритетiв та завдань державно! полггики, здiйснення якого полягае в збереженш та розвитку ПЗФ, його бютичного й ландшафтного рiзноманiття [12, 14]. Для цього розроблено низку рекомендацш концепци формування екомережi, зокрема прийнято Закон Укра!ни "Про Загальнодержавну програму формування нащонально! еко-лопчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 рр." [2, 7, 15].
До складниюв нащонально! екомережi природоохоронних територш Захiднополiського регiону Укра!ни належить i единий на Волинi Черемський природний заповщник (Черемський ПЗ), створений у 2001 р. на загальнш плошд 2975,7 га. Розташований на територи швшчно! частини Маневицького району Волинсько! областi в захiднiй частинi Полюько! низовини на межi Верхньоприп'ятсько! долини i Волинського моренного пасма. Наявш малопо-рушенi антропогенною дiяльнiстю природно-територiальнi комплекси, пред-ставленi суцiльними люовими масивами з унiкальним еумезотрофним осоко-во-сфагновим болотом Черемське.
Природну флору та фауну Черемського ПЗ представляють численна кшьюсть видiв вищих судинних рослин, водоростей, мохоподiбних, ли-шайникiв, грибiв, риб, земноводних, плазушв, птахiв, ссавцiв. Зокрема, до другого видання Червоно! книги Украши [16, 17] занесено 36 видiв флори (альдрованда пухирчаста, баранець звичайний, береза низька, береза темна, верба чорнична, верба Старке, вовчi ягоди пахуч^ журавлина дрiбноплода, зозулинi черевички справжнi, лiлiя кучерява, любка дволиста, росичка серед-ня, шейхцерiя болотяна та iн.) та 44 види фауни (видра рiчкова, глухар, горностай, журавель Ырий, змiе!д, лелека чорний, мiдянка, норка европейська, пугач, рись звичайна, скопа, сова бородата та ш.). Низку угруповань (40 асо-щацш) занесено до Зелено! книги Укра!ни - типовi (старi сосновi зеленомо-хов^ чорничнi, з ялiвцем, ялинники) та рщюст формацi! (фускум-сфагнова пригнiчено-соснова, шейхцерiево-сфагнова, осоково-шейхцерiево-сфагнова, альдрованди пухирчасто!, латаття бшого i снiжно-бiлого, глечикiв жовтих, !жачо! голiвки мало! тощо) [3]. Низку рослин i тварин занесено до рiзних чинних мiжнародних Червоних перелтв.
На територi! Черемського ПЗ потрiбно здiйснювати комплекснi нау-ковi дослщження природних процесiв i явищ Волинського (Захщного) Полю-ся. Варто зазначити, що внаслiдок проведено! осушувально! мелюраци ев-
2. Екологiя довкiлля
81
трофнi дшянки Черемського болота перетворилися на мезотрош, а мезотрош - на олiготpофнi (по пеpифеpiï).
Оскiльки значну частину територи Черемського ПЗ утворюе еумезот-рофне, осоково-сфагнове Черемське болото (1107,3 га) з рщюсними рослин-ними угрупованнями, невщ'емним складником яких е журавлина болотяна (Oxycoccus palustris Pers.), то варто звернути увагу на цю унiкальну рослину. Сфагновi та гiпновi мохи болiт забезпечують добру аеращю коpеневоï систе-ми журавлини, утворюючи пухкi або дещо ущшьнет дернини. Своеpiднiстю едафiчних умов зростання журавлини е те, що субстратом для ïï живлення слугуе живий покрив мохiв, i пiдстильнi горизонти слабо розкладеного торфу. Появi нових придаткових коpенiв сприяе щоpiчне наростання сфагнуму i занурення в нього пагошв журавлини в добре аерованому поверхневому го-pизонтi субстрату вище piвня грунтових вод.
У зв'язку з осушенням болiт i розробленням торфовищ, витоптуван-ням людьми i тваринами, знищенням рослин шд час збирання плодiв журавлини та шших рослин на болотах, а також шд час проведення доглядових ру-бань, ресурси журавлини невпинно зменшуються, хоча попит на не1' постiйно зростае. Негативно на рют i розвиток журавлини впливають пiзнi веснянi приморозки в перюд цвiтiння, що супроводжуеться низькою врожайшстю. Тому, iз зростанням попиту на ягоди журавлини, потpiбно збiльшити ïï запаси, що можливо за рахунок шдвищення врожайност iснуючих природних япдниюв, розширення площi, зайнятоï щею рослиною шляхом створення штучних плантацш. Покращення стану i пiдвищення врожайност може бути досягнуто також за рахунок шдвищення зволоженост болiт з рясним зростанням журавлини до piвня грунтових вод вщ поверхш сфагнуму не бiльше, нiж на 35 см шд час вегетацшного пеpiоду (висота, на яку можливе капiляpне пiдняття води), pозpiджуванням деревного намету в кшька пpийомiв до зiм-кненостi крон 0,1-0,3 i внесенням мшеральних добрив, особливо суперфосфату (35 кг-га-1 дiючоï речовини) [8].
На сучасному еташ розвитку нашоï кpаïни через глобальну економiч-ну та фiнансову кризу, неможливе виконання бiльшостi запропонованих за-ходiв. Тому охорона, збереження та вивчення рщюсних видiв рослинних i тваринних оpганiзмiв, угруповань на теpитоpiï ПЗФ - чи не единий споЫб зберегти щнш рослини, що перебувають на межi зникнення.
Оскiльки основа визначення статусу i стратеги розвитку об'еклв ПЗФ, як е охоронними науково-дослщними установами - визнана наукова дiяль-нiсть, то надзвичайно важливого значення набувають питання методологiï та методики ведення наукових дослщжень [1].
Подальшi дослiдження та спостереження за журавлиною на територь ях об'еклв ПЗФ е особливо актуальнi, адже наведет узагальнеш данi дають змогу зробити висновок, наскшьки загроза юнуванню виду на природно-за-повiдних теpитоpiях менша, нiж на теpитоpiях, що не мають охоронного статусу. Для цього потpiбно здшснювати фоновi спостереження та науковi дос-лщження екологiчного стану природних екосистем на заповщних об'ектах. З цiею метою на територи Черемського природного заповщника закладено 12
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
постiйних пробних площ, одна постiйна монiторингова дшянка та еколого-ценотичний профiль.
Шсля детального аналiзу матерiалiв лiсовпорядкування i натурного обстеження дiлянок на землях рiзного лiсогосподарського призначення в Че-ремському ПЗ було закладено п'ять тимчасових пробних площ (ТПП) у мю-цях найбiльшого поширення журавлини, враховуючи 11 проективне вкриття на мюцевост (табл. 1). Хоча на значнш частинi територи Черемського ПЗ сприятливi умови для росту журавлини, трапляеться вона не всюди. За основу проведення дослщжень було використано методику, опрацьовану на осно-вi науково-методичних розробок проф. С.М. Козьякова [4, 5] та проф. П.1. Ла-киди [6].
Табл. 1. Ктьшсть doanidHux даних з оцтки KOMnoHeHmie _фптомаси журавлини в Черемському ПЗ_
№ ТПП Категор1я земель лшогосподарсько-го призначення Проективне покриття, % Кшьюсть зразк1в компонентов з облшових площадок ТПГ фгтомаси , шт.
листя пагони плоди коршня разом
31 насадження 20 17 17 17 17 68
32 болото низинне 20 17 17 16 17 67
33 болото низинне 20 17 17 17 17 68
34 болото низинне 15 17 17 9 17 60
35 болото низинне 20 17 17 13 17 64
Всього 85 85 72 85 327
Як видно з наведено! табл. 1, на територи Черемського ПЗ з п'яти зак-ладених ТПП всього було вщбрано 327 дослщних зразюв за компонентами ф^омаси журавлини. Загальна кшьюсть закладених ТПП та вщбраних дос-лiдних зразкiв репрезентативно охоплюе об'ект дослiджень, що дае змогу внаслщок оброблення отриманих даних продовжити моделювання компонен-тiв фiтомаси журавлини як основи ощнювання та прогнозу и бютично! про-дуктивностi. Для цього потрiбно встановити регресiйнi зв'язки та залежностi компонентiв рослини з таксацшними показниками. Пiд час закладання ТПП на територи Черемського ПЗ було обстежено площу 261,8 га, що становить 42 % вщ загально! плошд, на якiй виконували дослiдження у Захiдному Полiссi.
Зпдно з опрацьованою методикою, дослiднi зразки журавлини вщби-рали на облжових площадках розмiром 1,0x1,0 м, як розмiщували вздовж дь агональних ходiв (якими були роздiленi ТПП) через однакову вщстань. У ла-бораторних умовах шсля оброблення зiбраних дослщних рослин було визна-чено ваговi параметри компонентiв журавлини в свiжозiбраному та абсолютно сухому сташ з точнiстю до 0,1 г. Для визначення вмюту абсолютно сухо! речовини всi дослiднi зразки було висушено експрес-методом упродовж 2530 хв на спещальному пристро!-вологомiрi ВЗМ-1 за температури +105 °С. Оброблення вЫх дослiдних даних виконувалась на персональному комп'юте-рi з використанням табличного процесора Excel (табл. 2).
Значення компоненпв фггомаси журавлини, представлен в табл. 2, характеризуються досить низькою дисперсiею. Однак дещо тдвищений вмiст вологи спостерiгаеться в компонентах фггомаси рослин (лист^ пагонах,
коршт) на ТПП № 31, що була закладена в насадженнi (табл. 1), де умови зростання журавлини вiдрiзняються вщ тих, що на болоть При цьому вм1ст абсолютно сухо! речовини в плодах на цш плошд найнижчий порiвняно з да-ними iнших тимчасових пробних площ.
Табл. 2. Оцтка ятсних показнитв KOMnoHeHmie фптомаси журавлини
Фгтомаса г-(м2) 1 Вм1ст абсолютно сухо! речовини
С с у св1жоз1браному стат в абсолютно сухому стат
н £ В о Н к н о 1_ к « о к • ^ В о Н к н о 1_ к « о к • ^ В о Н к н о 1_ и « о к • ^
а с с р о и л а с л с р о и и л а с л С р о и
31 216,9 219,9 101,7 227,8 96,9 90,8 38,2 96,8 0,447 0,413 0,375 0,425
32 192,0 202,0 100,2 206,7 75,9 81,5 40,4 82,8 0,396 0,404 0,403 0,401
33 193,3 192,8 95,7 196,9 79,0 76,3 39,3 86,0 0,409 0,396 0,411 0,437
34 191,8 190,5 85,8 194,5 79,8 77,5 35,4 80,4 0,416 0,407 0,413 0,413
35 191,8 191,6 86,9 199,3 83,4 79,4 34,7 84,2 0,435 0,415 0,399 0,422
Одержат експериментальт результата визначення яюсних парамет-рiв компонентiв фiтомаси журавлини дадуть змогу розробити систему норма-тивно-iнформацiйних даних ощнки ще! рослини у заповщному об'еки, що сприятиме li об'ективному монiторингу, збереженню та поширенню.
Лггература
1. Грищенко В.Н. Экологическая этика и заповедное дело // Заповщна справа в УкраЫ.
- 2001. - 7 (1). - С. 1-8.
2. Закон УкраТни "Про Загальнодержавну програму формування нац1онально'1 еколо-пчно! мереж Украши на 2000-2015рр." вщ 21вересня 2000 р., № 1989-Ш.
3. Зеленая книга Украинской ССР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 213 с.
4. Козьяков С.Н. Вопросы изучения методики определения запасов кустарниковых и травянистых растений // Растительные ресурсы. - Л. : Изд-во "Наука". - Т. XI. - Вып. 2. -1975. - С. 272-278.
5. Козьяков С.Н. Методика инвентаризации пищевых и лекарственных растений при лесоустройстве. - К. : Изд-во Украинского лесоустроительного предприятия Всесоюзного объединения "Леспроект", 1978. - 52 с.
6. Лакида П.1. Ф1томаса лшв Украши : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
7. Мовчан Я.1. Екомережа Украши: обгрунтування структури та шлях1в втшення / Я.1. Мовчан // Конвенщя про бюлопчне розмаггтя: громадська об1знан1сть i участь. - К., 1997. -154 с.
8. Назарук Л.Ф. Бюеколопчш властивосп журавлини та ii ресурсне значення // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць / редкол.: Д.О. Мельничук (вiдп. ред.) та ш. - К., 2007.
- Вип. 105. - С. 219-222.
9. Найда В.С. Аспекти охорони природи бюсферного резервату "Шацький" / В.С. Найда // Науковий вюник ВНУ iм. Лесi Украшки : зб. наук. праць. - Луцьк : Вид-во ВНУ iм. Лес Украшки, 2009. - Т. 1. - С. 15-20.
10. Природно-заповщний фонд Украши: територи та об'екти загальнодержавного значення. - К. : ТОВ "Центр еколопчно! освiти та шформаци", 2009. - 332 с.
11. Про затвердження державно! цшьово! еколопчно! програми проведення монiторингу навколишнього природного середовища: Постанова Кабшету Мтс^в Украши № 1376 вiд 05.12.2007 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uapravo.net.
12. Розбудова екомережi Украши. - К., 1999. - 127 с.
13. Роль Шацького нащонального природного парку в контекст завдань Державно! цшьово! еколопчно'х' програми мошторингу навколишнього природного середовища / Я.П.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.6
ДТдух, В.В. Кошовий, В.1. Лялько, Л.1. Муравський, В.С. Найда, В.В. Панасюк, М.О. Попов // Науковий вюник ВНУ iM. Лесi Укра'шки : зб. наук. праць. - Луцьк : Вид-во ВНУ iM. Лесi Ук-рашки, 2009. - Т. 1. - С. 8-14.
14. Севильская стратегия для биосферных резерватов. - М. : Изд-во Центра охраны дикой природы, 2000. - 30 с.
15. Формування регюнальних схем екомережi (методичш рекомендаций / за ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 71 с.
16. Червона книга Украши: Рослинний свгг. - К. : Украшська ен-дiя, 1996. - 496 с.
17. Червона книга Украши: Тваринний свгг. - К. : Украшська ен^я, 1996. - 457 с.
Лакыда П.И., Назарук Л.Ф. Оценка качественных параметров компонентов фитомассы клюквы на территории Черемского природного заповедника
Приведены методические подходы и результаты экспериментальных исследований определения содержания абсолютно сухого вещества в компонентах фитомассы растений клюквы, которая произрастает на территории Черемского природного заповедника.
Ключевые слова: охрана окружающей среды, экологическая безопасность, научные исследования, экосеть, мониторинг, Черемский природный заповедник, биологическая продуктивность, фитомасса.
Lakyda P.I., Nazaruk L.F. Assesment of qualitative parameters of cranberry phytomass components on the territory of Cheremskiy natural reservation
Technical approaches and results of bone-dry matter content in phytomass components of cranberry plants on the territory of Cheremskiy natural reservation are presented.
Keywords: environmental protection, ecological safety, scientific research, phytomass, ecological network, biological productivity._
УДК 591.50:597.82 1нж. Л.М. Борсукевич -Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРВНОМАШТТЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГ1ДЬ ШЛЯХОМ ОПТИМ1ЗАЩ1 РЕГ1ОНАЛЬНО1 ЕКОМЕРЕЖ1 (БАСЕЙН ВЕРХНЬО1 ТЕЧ11 ДН1СТРА, ПРУТА ТА ЗАХ1ДНОГО БУГУ)
Запропоновано перспективну схему регюнально! екомережi дослщжуваного репону. Показано стан антропогенно! трансформаци водно-болотних упдь. Визначе-но ступшь представленосп водно! та болотно! рослинносп на територи ключових ядер рiзного рiвня та визначено раритетш ценози, що будуть забезпечеш охороною.
Вступ. За фiзико-географiчним районуванням басейни верхньо! течи Дшстра, Прута та Захщного Бугу об'еднують рiзнi природш райони, тому характеризуются рiзноманiтнiстю еколопчних умов, що, вщповщно, зумовлюе високу бюлопчну рiзноманiтнiсть. Тут е багато рiзних типiв природних та нашвприродних екосистем - лiсових, лучних, степових, тощо. Незважаючи на значний антрошчний вплив, на дослщжуванш територи збереглося також чимало цiнних водно-болотних упдь, що мають значення для збереження ти-пових i рiдкiсних екосистем, ценозiв та видiв. Однак, чимало i таких, що пе-ребувають у кризовому стат. До ще! категори належать водно-болотнi угiддя заплавних водойм iз змiненим гiдрорежимом внаслщок виконання мелюра-тивних робiт, штучних водойм iз регульованим гiдрорежимом, прирусловi дь
2. Екологiя довкiлля
85
