CC BY
18
УДК 630*232.313
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ПОГОДНО-КЛ1МАТИЧНИХ ЧИННИК1В НА СТАН I НАСШНеНОШЕННЯ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 (PICEA ABIES (L.) KARST.) ФШСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА КЛОНОВ1Й ПЛАНТАЦН В УМОВАХ В1ННИЧЧИНИ 1.С. Нейко1,3.М. Юршв2, Л.В. Смашнюк3, М.С. Богословська4, Ю.А. €лкавенко5
Дослщжено збереження, стан i насшненошення ялини европейсько! фiнського похо-дження на клоновш плантацй в умовах Вiнниччини. Проанашзовано динамiку утворен-ня зрiлих шишок упродовж 2012-2016 рр. у клошв фшського походження та мюцево! популяцн. Встановлено зв'язок мiж станом дерев та ршнем утворення репродуктивних оргашв. Вивчено вплив погодно-клшатнчних умов на стан i формування репродуктивних органш. Дослiджено зв'язок iнтенсивностi наинненошення i3 показниками: се-редньорiчноl температури повiтря, середньорiчних мiнiмумiв та максимумiв, суми температур за вегетащю, абсолютних мiнiмумiв та максимумiв, суми опадiв за рiк та веге-тацiйний перiод, ГТК Селянiнова.
Ключовi слова: клонова плантацш, ялина европейська, стан, насшненошення.
Вступ. KnoHOBÍ лiсонасiнневi плантацй' е основним джерелом отримання високоякiсного насiння покрашено!' селекцiйноí якосп. У зв'язку Í3 цим, у сере-динi ХХ ст. в УкраЫ та cbítí було розпочато активш роботи щодо створення насшневих плантацiй як аборигенних, так й штродукованих видш [5]. Науковцi ДП "Вшницька лiсова науково-дослiдна станция" виконали значний обсяг робiт Í3 створення таких об'екпв у Подальському репош. В основному, було закладе-но плантацй' дуба звичайного та модрини европейсько' [1].
У 1991-1993 рр. у сшвпращ Í3 Фiнським науково-дослщним iнститутом ль су (METLA) було закладено клонову насiнневу плантацiю ялини европейсько' фiнського походження. Розташування плантацй' у Подшьському регiонi мало на меп стимулювати регулярне насiнненошення швшчних екотипiв в умовах дос-татньо' кiлькостi тепла та вологи. Роботи щодо створення цього об'екта проводили шд керiвництвом науковцiв METLA (сьогодш 1нститут природних ресур-сш Фiнляндií, Natural Institute Research Finland) та сшвробгтники станцп. 1з початку створення плантацй' на шй здшснюють регулярнi спостереження за станом клошв та штенсивнктю утворення репродуктивних оргашв.
Мета роботи - дослвдити стан i репродуктивш процеси ялини европейсь-ко' фiнського походження на клоновш плантацй'.
Об'екти дослщження - клони ялини европейсько' фшського походження, дерева мiсцевоí популяцп та штенсившсть насiнненошення.
Методика дослщження. У першi роки створення здшснено роботу з ощ-нювання приживлюваностi та збереженосп клошв. Упродовж 1995-2016 рр. оцшювали утворення репродуктивних органiв, зокрема мкро- та макростробь лГв, а також зрших шишок. Регулярнi спостереження за клонами виконували
1 ст. наук. сшвроб. 1.С. Нейко, канд. с-г. наук - ДП "Вшницька лгсова науково-дослщна станц1я" УкрНД1ЛГА;
2 нач. З.М. Юрк1в, канд. с-г. наук - ВП "Вшницька лгсонасшнева лаборатор1я";
3 наук. сп1вроб. Л.В. Смашнюк - ДП "Вшницька лгсова науково-дослщна станц1я" УкрНД1ЛГА;
4 наук. сшвроб. М.С. Богословська, канд. с-г. наук - ДП "Вшницька лгсова науково-дослщна станшя" УкрНДШГА;
5 наук. спгвроб. Ю.А. влгсавенко - ДП "Вшницька лгсова науково-дослщна станц1я" УкрНД1ЛГА
впродовж останшх 5 ротв. Стан клошв визначали за 5-бальною шкалою. Ви-щий бал (3, 4) присвоювали деревам, mi характеризувалися пoгipшенням стану зпдно з методиками [3, 7]. Cyxi дерева вiднoсили до 5 категорп. Насшненошен-ня oцiнювали за 5-бальною шкалою А.А. Корчапна [4], зпдно з якою вищий бал характеризував бшьш iнтенсивне утворення шишок. Категорда стану та бал утворення шишок визначали для кожного дерева, враховуючи мкцеву популя-цiю. Аналiз клшатичних пoказникiв здiйснювали на oснoвi даних Вiнницькoí метеoстанцií. Статистичнi параметри розраховували за допомогою стандартного пакету програм Excel.
Результати дослщження. Ялина европейська на клoнoвiй плантацп харак-теризувалася пoмiтним вiдпадoм у пеpшi 2 роки пiсля створення. Поряд iз роз-ташуванням загиблих рослин, по yсiй плантацií виявлено íх iнтенсивнiше ввд-мирання у швденно-схвднш частинi. Станом на 2012 р., iз загально! кiлькoстi 523 клони загинуло 61 шт. У ввдсотковому значенш збеpеженiсть становила 88,3 %. Загальний вiдпад клошв у poзpiзi походжень становив 1-5 дерев. Найбшьша кiлькiсть вiдмеpлих дерев (4-5 шт.) була характерною для походжень Е120 (27,8 %), Е239 (23,5 %), Е1551 (29,4 %), Е270 (21,1 %). Найкращи-ми показниками збереженосп вiдpiзнялися клони Е11, Е64, Е1511, Е5535, Е270, Е1156 (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика 3depew^eHocmi ялини звичайноi фтського походження
на клоновш плантацп в умовах Втниччини станом на 2012 р.
№ з/п № клону на cxeMi Походження (шифр) Всього, шт. Вщпад Збережешсть
шт. % шт. %
1 10 Е8 16 1 6,3 15 93,8
2 11 Е10 18 3 16,7 15 83,3
3 12 Е11 14 0 0,0 14 100,0
4 13 Е64 19 0 0,0 19 100,0
5 14 Е81 17 1 5,9 16 94,1
6 15 Е120 18 5 27,8 13 72,2
7 16 Е128 18 2 11,1 16 88,9
8 17 Е194 15 3 20,0 12 80,0
9 18 Е239 17 4 23,5 13 76,5
10 19 Е252 19 1 5,3 18 94,7
11 20 Е253 18 1 5,6 17 94,4
12 21 Е254 18 1 5,6 17 94,4
13 22 Е268 17 3 17,6 14 82,4
14 23 Е269 17 2 11,8 15 88,2
15 24 Е270 16 2 12,5 14 87,5
16 25 Е278 16 2 12,5 14 87,5
17 26 Е351 19 2 10,5 17 89,5
18 27 Е435 14 2 14,3 12 85,7
19 28 Е456Д 18 2 11,1 16 88,9
20 29 Е1020 17 2 11,8 15 88,2
21 30 Е1156 18 1 5,6 17 94,4
22 31 Е1161 15 3 20,0 12 80,0
23 32 Е1511 18 0 0,0 18 100,0
24 33 Е1551 17 5 29,4 12 70,6
25 34 Е1546 18 2 11,1 16 88,9
26 35 Е2089 15 3 20,0 12 80,0
27 36 Е5535 18 0 0,0 18 100,0
28 37 Е270 19 4 21,1 15 78,9
29 38 Е1156 17 0 0,0 17 100,0
30 39 Е5535А 16 3 18,8 13 81,3
31 40 мюцева популяц1я 17 1 5,9 16 94,1
Всього 529 468 88,3 61 11,7
Незважаючи на те що повiдомлялося про певне пошкодження рослин пiд час доглядав, шляхом кореляцiйного аналiзу доведено переважаючий вплив умов середовища на збережешсть рослин. Пiд час проведення кореляцшного аналiзу виявлено високий ступiнь зв'язку (г=0,71) мiж станом дерев i збереже-нiстю клошв.
Спостереження за ршнем насiннeношення на клоновiй плантацц ялини зви-чайно!' фiнського походження розпочато у 1994 р. 1з усiх проведених облiкiв протягом 1994-1999 рр. найбiльш достовiрнi даш щодо високо!' iнтенсивностi утворення шишок виявлено у 1996 р. За проведеними дослщженнями найви-щою рiвнем насiннeношення характеризувалися клони Е254, Е270, Е278, Е1511. Низький ршень утворення шишок був у походжень Е194, Е268, Е2089.
Упродовж 2012-2016 рр. середнш бал насшненошення становив 1,1 бала, мав тенденцию до зниження та змiнювався вiд повно!' вiдсутностi шишок до рiв-ня 'х утворення у 2,1 бала (табл. 2). З 2012 по 2014 рр. спостережено тенденцц до зниження штенсивносп наанненошення вiд 2,1 до 0,0 балш та зростання протягом двох останнiх роюв вщ 0,0 до 2,1 балш. Найвищим середшм балом (1,4-1,5 балш) характеризувалися клони Е1156, Е1511, Е2089, Е1156А та Е5535А. Найнижчий ршень зафшсовано у походжень Е8 та Е351. Низька штен-сивнкть насiнненошення була також у мкцево!' популяцií.
Табл. 2. Середнш бал утворення шишок на клоновш плантаци ялини звичайноI фтського походження упродовж 2012-2016 рр. в умовах Втниччини
№
з/п
Походження (шифр)
1нтенсившсть утворення шишок за роками, бал
2012
2013
2014
2015
2016
Середне, бал
Е8
1,5
0,0
0,0
0,1
1,3
0,6
Е10
2,5
0,1
0,0
0,7
2,1
1,1
Е11
2,7
0,3
0,0
1,5
2,1
1,3
Е64
2,0
0,6
0,0
1,1
2,3
1,2
Е81
0,1
0,0
0,6
0,8
Е120
0,2
0,0
1,3
0,9
Е128
0,1
0,0
1,2
0,8
Е194
0,7
0,0
1,8
1,1
Е239
0,5
0,0
0,7
0,9
10
Е252
1,2
0,0
1,1
1,1
11
Е253
0,0
0,0
0,6
0,8
12
Е254
1,2
0,0
0,9
2,4
1,3
13
Е268
2,5
0,3
0,0
0,6
2,9
1,3
14
Е269
2,1
0,1
0,0
1,1
2,4
1,1
15
Е270
2,0
0,1
0,0
0,5
1,4
0,8
16
Е278
2,1
0,0
0,0
0,4
2,1
0,9
1
2
3
4
5
7
6
6
7
4
7
9
0
8
2
8
9
6
9
6
8
8
6
9
17 Е351 2,1 0,0 0,0 0,1 0,9 0,6
18 Е435 1,9 0,3 0,0 0,4 1,6 0,8
19 Е456Д 2,0 0,5 0,0 1,1 1,5 1,0
20 Е1020 2,1 0,1 0,0 0,9 1,4 0,9
21 Е1156 2,5 0,3 0,0 1,2 3,4 1,5
22 Е1161 1,9 0,1 0,0 0,3 1,3 0,7
23 Е1511 2,7 0,2 0,0 0,6 3,4 1,4
24 Е1515 1,5 0,1 0,0 0,4 1,5 0,7
25 Е1546 2,3 0,3 0,0 0,6 2,6 1,2
26 Е2089 2,8 0,6 0,0 1,5 2,1 1,4
27 Е5535 2,8 0,0 0,0 0,3 3,6 1,3
28 Е270 2,1 0,1 0,0 0,4 1,5 0,8
29 Е1156А 2,4 0,3 0,0 0,9 3,4 1,4
30 Е5535А 2,8 0,2 0,0 0,3 3,5 1,4
31 мюцева популящя 1,0 0,1 0,0 0,7 1,8 0,7
Середне 2,1 0,3 0,0 0,8 2,1 1,1
Середнiй стан клонДв характеризуеться iндексом 1,4. Упродовж останнiх трьох рокДв встановлено погДршення життездатностi дерев (категорДя стану 1,11,6). У розрiзi клонiв, найкращий стан був у походжень Е278, Е1511 (шдекс -1,2). Найлрший стан був у мiсцевого контролю (шдекс - 2,1) та походження Е8. За проведеними дослiдженнями спостережено чДткД тенденцií щодо зниження рiвня утворення шишок у зв'язку iз погiршенням життездатностi дерев. Ця за-лежнiсть пiдтверджуеться значним ступенем зворотного кореляцшного зв'язку мiж даними параметрами (г=-0,58).
Аналiз впливу клшатичних показникДв на рДвень насiнненошення клонiв ялини виконано на основi даних метеостанцц у Вiнницi.
Оцiнено вплив таких клДматичних показникiв: середньорiчноí температури повДтря, середньорiчних мiнiмумiв та максимумiв, суми температур за вегета-цiю, абсолютних мiнiмумiв та максимумiв, суми опадiв за рiк та вегетащю, а та-кож комплексних показникiв, якД вiдображають спiввiдношення опадДв та температури, зокрема ГТК Селянiнова.
Цд характеристики погодно-клшатичних умов е найбДльш важливими з ог-ляду впливу на деревн породи. Якщо середньорiчнi температури повДтря, сума температур за вегетащю та опади мають значну даю на рДст, розвиток та особли-востД формування репродуктивних органДв, то температурнi максимуми та мШ-муми можуть значно впливати на стан дерев та генеративш органи. Зокрема, можлива загибель або передчасне опадання макро- та мкростробшв. Даш щодо корелядшно!' залежноси мДж погодно-клшатичними показниками, iнтенсивнiстю насiнненошення ялини европейсько!' фшського походження наведено у табл. 3.
За даними табл. 3, ялина европейська фшського походження бДльше реагуе на клiматичнi показники. На це вказують вишд значения коефщенпв кореляцií. Встановлено найбiльш значний вплив на стан дерев фшського походження. На-самперед це стосуеться дц таких клшатичних показникiв: суми температур за вегетащю (г=-0,990), середньорiчноí температури повДтря (г=0,982), ГТК Селя-ншова (г=0,978), суми опадДв за вегетащю (г=0,952), абсолютних температур-них мшмумДв (г=0,945), Дз якими встановлено дуже високу iитенсивнiсть зв'яз-
ку. Високий та значний вплив на стан дерев здшснюють таю клiматичнi показ-ники, як абсолютний температурний максимум (г=-0,792) та середньорiчний максимум (г=-0,682) i сума опадав за рш (г=0,644) вiдповiдно.
Табл. 3. Кореляцшт залежностi погодно-клЬматичних показниюв, насшненошення та стану клотв ялини европейськоИ м^цевого та фшського
Показник Насшненошення Стан
фшська мюцева фшська мюцева
Середньорiчна температура повiтря -0,991 -0,996 0,982 0,500
Середньорiчний температурний мшмум -0,189 -0,230 0,132 -0,663
Середньорiчний температурний максимум 0,723 0,751 -0,682 0,106
Сума температур за вегетащю 0,999 0,996 -0,990 -0,646
Абсолютний температурний мшмум -0,963 -0,973 0,945 0,373
Абсолютний температурний максимум 0,826 0,849 -0,792 -0,057
Сума опадiв за рш -0,687 -0,717 0,644 -0,156
Сума опадiв за вегетащю -0,968 -0,978 0,952 0,392
ГТК Селяншова -0,988 -0,994 0,978 0,482
Мкцева популящя ялини европейсько!' менш реагуе на погодно-ктматичш умови. Значний ступiнь кореляцшного зв'язку встановлено iз середньорiчними мiнiмумами (г=-0,663) та сумою температур за вегетащю (г=-0,646). Помiрну кореляцiйну залежнiсть виявлено мiж станом дерев та середньорiчною температурою повiтря (г=0,500), ГТК Селяншова (г=0,482), сумою опадiв за вегета-цiйний перiод (г=0,392), абсолютним температурним мiнiмумом (г=0,373).
За проведеним аналiзом щодо впливу погодно-клiматичних умов на стан дерев варто ввдзначити схожу реакщю клонiв ялини фшського походження та мiсцевоí популяцií. Зокрема, погiршення стану дерев вiдбуваеться внаслвдок зростання середньорiчних температур повiтря та температурних мiнiмумiв. Встановлено негативний вплив на стан дерев зростання суми опадiв за рш та ве-гетацiйний перiод, а також зростання ршня ГТК Селянiнова.
Процеси утворення генеративних органiв (макро- та мшростробшш, на-сiнненошення) перебувають пiд впливом погодно-клiматичних умов. Цi факто-ри значною мiрою впливають на штенсивнкть насiнненшення як клонв ялини европейсько!' фшського походження, так i мкцево!' популяцп. Встановлено ви-соку (г=0,51-0,70) та дуже високу (г=0,71-0,90) штенсивнкть зв'язку штенсив-ностi насiнненошення iз практично усiма клшатичними показниками, о^м се-редньорiчних мiнiмумiв (г=0,189-0,230). За проведеним кореляцшним аналiзом виявлено найбшьш значний вплив на зростання насшненошення таких клша-тичних показникiв як: сума середшх температур за вегетащю, зростання абсо-лютних температурних та середньорiчних максимумов. Негативний вплив на процеси формування репродуктивних органiв здайснюе зростання: середньорiч-но!' температури пов^я, абсолютних температурним мiнiмумiв, суми опадш за рiк та вегетапiйний перюд, ГТК Селянiнова.
Висновки. Клони ялини европейсько!' фшського походження в умовах Вш-ниччини характеризуються доброю збереженктю (88,3 %) та станом (середня категорiя стану 1,1-1,6). Упродовж останнх 5 рокiв середня iнтенсивнiсть на-
сiннeношення змiнювалася у межах 0,0-2,1 балiв та у середньому становила 1,1 бала. Найвищою насiннeвою продуктивнiстю вiдрiзнялися клони Е1156, Е1511, Е2089, Е1156А та Е5535А. Найбшьш значний вплив на шдвищення piB-ня насiннeношення мае зростання суми сеpеднiх температур за вегетащю (r=0,99) а також зростання абсолютних (r=0,826) та сеpедньоpiчних (r=0,723).
Лiтература
1. Бiлоус В.1. Селекцш та насшництво дуба : монограф]я / В.1. Бiлоус. - Черкаси : Вид-во НПТЕХ1М, 2004. - 200 с.
2. Вересин М.М. Лесное семеноводство / М.М. Вересин. - М. : Изд-во "Либра- Лтар", 1963. - 157 с.
3. Волосянчук Р.Т. Методичш шдходи до оценки об'екйв збереження генофонду листяних деревних порщ in situ та i'x сучасний стан у Левобережному люостепу Украши / Р.Т. Волосянчук, С.А. Лось, Л.О. Торосова // Ливництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2003. - Вип. 104. - С. 50-57.
4. Дербинюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калiнiн, М.М. Гузь. - Львiв : Вид-во "Свiт", 1998. - 432 с.
5. Мажула О.М. Плантацшне насшництво: сучасний стан i перспективи / О.М. Мажула // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2009. - Вип. 115.
6. Молотков П.И. Селекция лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Двыдова. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 224 с.
7. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями й усыхания // Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. - Харьков, 1985. - 16 с.
8. Шутяев А.М. Изменчивость хвойных видов в испытательных культурах Центрального Черноземья / А.М. Шутяев. - М. : Изд-во "Наука", 2007. - 296 с.
9. Shutyaev A.M. Nest of progeny of Scotch pine tree from Finland in Voronezh region / A.M. Shutyaev // Proceedings of the IUFRO. - S. 12-18.
10. Simposium Lithuanisa, Kaunas-Girionys, The Lithuanian Forest Research Institute, 1998. -Pp. 77-81.
Надтшла до редакцп 08.12.2016р.
Нейко И.С., Юркив З.М., СмашнюкЛ.В., М.С. Богословская М.С, Елиса-венко Ю.А. Оценка влияния погодно-климатических факторов на состояние и семенную производительность ели европейской (Picea abies (L.) Karst.) финского происхождения на клоновой плантации в условиях Вин-нитчины
Исследовано сохранение, состояние и семенная производительность ели европейской финского происхождения на клоновой плантации в условиях Винницкой обл. Проведен анализ динамики образования зрелых шишек в течение 2012-2016 гг. у клонов финского происхождения и местной популяции. Установлена связь между состоянием деревьев и уровнем образования репродуктивных органов. Проведен анализ влияния погодно-климатических условий на состояние и формирование репродуктивных органов. Исследована связь интенсивности семенной производительности с показателями: среднегодовой температуры воздуха, среднегодовых минимумов и максимумов, суммы температур за вегетацию, абсолютных минимумов и максимумов, суммы осадков за год и вегетационный период, ГТК Селянинова.
Ключевые слова: клоновая плантация, ель европейская, состояние, семенная продуктивность.
Neyko I.S., Yurkiv Z.M., Smashnyuk L.V., Bogoslovska M.S., Yelisavenko Yu.A. Estimation of Climate Impact on Spruce (Picea abies (L.) Karst.) Seed Productivity of Finnish Origin in Seed Orchard in Vinnytsya Region Condition
Spruce trees survive and condition and seed productivity of Finnish origin on seed orchard in Vinnytsya region was carried out. The analysis of the dynamics of ripe cones of Finnish origin formation and local population from 2012 till 2016 was made. The relation between tree condition and intensity of seed productivity is investigated. The climate impact on spruce seed productivity was analysed. We also studied the relation of seed productivity with the following climate parameters: average temperature, average minimum and maximum, the amount of temperature during the growing season, the absolute highs and lows, the amount of rainfall per year and growing season, GTK Selyaninova.
Keywords: seed orchard, spruce, condition, seed productivity.
УДК 574.34:639.123
ДИНАМ1КА ЧИСЕЛЬНОСТ ТА СТАН РЕСУРС1В ФАЗАНА
ЗВИЧАЙНОГО (PHASIANUS COLCHICUS L.) В УКРАШСЬКОМУ
Л1СОСТЕПУ В.П. Новицький1
Дослщжено дннамшу чисельност та стан ресурсов ценопопуляцш фазана звичайного у сучасному Люостепу Украши. Встановлено, що упродовж дослщжуваних роюв максимальна щшьшсть фазана звичайного була на початку 2000-х роюв у Правобережнш провшцн (ЛС-2) - 0,70 ос./тис. га. Лiмiти щшьност фазашв у Правобережнш та Лiвобе-режнш (ЛС-3) природно-сшьськогосподарських провiнцiях становили вщповщно 0,240,70 та 0,08-0,59 ос./тис. га, а розмахи мiж крайшми значеннями, своею чергою, становили 66,4 та 85,7 % вщ максимальних. На вiдмiну вiд ЛС-2, де ч^ко простежено здат-шсть мюцево! ценопопуляцн до самовiдновлення, юльюсний стан ценопопуляцн фаза-нiв у ЛС-3 цшковито залежав вiд поповнення угiдь штучно вирощеними птахами.
Ключовi слова: фазан звичайний, дннамжа чисельносй, стан ресурсiв, Украшський Лiсостеп.
Вступ. Фазан звичайний або кавказький (Phasianus colchicus Linnaeus, 1758) - адвентивний мисливський вид, який в УкраЫ нiколи не мав промисло-вого значения, а жродукувався виключно з цшями спортивного полювання, збагачення фаушстичного рiзноманiття мiсцевих ландшафт1в та у зв'язку з гос-подарсько-корисними особливостями трофiки птахнв. Уже протягом 60-х ротв чисельшсть виду тут зросла втрич^ порiвияно до початку 50-х ротв ХХ ст. -вщ 15,3 тис. до 45,6 тис. голiв. У 70-х роках ця цифра становила 74,5 тис. [1]. За офщйними даними, кiлькiсть фазашв на початок ХХ1 ст. в УкраМ становила близько 324 тис. голiв з тенденцieю до зниження чисельностi [2]. Проте, за не-офiцiйними оценками закордонних науковцiв [3], тут гшздиться не бшьше 2330 тис. пар.
У зв'язку зi зазначеним вище, актуальными виглядають питання оцшюван-ня ресурс1в та аналiз динамiк чисельностi ценопопуляцiй фазана звичайного у природно-сшьськогосподарських провшщях сучасного Лкостепу Украши. Вар-то зауважити, що в розрiзi агроекологiчного районування подiбнi дослiджения виду у регюш не проводили.
Мета дослщження - дослщити динамiку чисельностi та стан ресурав фазана звичайного у природно-сшьськогосподарських провшщях Украшського Лiсостепу.
1 докторант, с. н. с. В.П. Новицький, канд. с.-г. наук - 1нститут агроекологп i природокористування НААН
Матерiал та методи дослщження. Для проведення дослщжень у po3pi3i природно-стьськогосподарського районування Люостепу Украши вiдбиpали данi статистично'1 звггносл з чотирьох модельних адмiнiстpативних областей за таким принципом: Люостепова Захщна природно-стьськогосподарська провш-ц1я (ЛС-1) - Тернотльська обл.; Лiсостепова Правобережна природно-стьсько-господарська пpовiнцiя (ЛС-2) - Хмельницька, Вiнницька обл.; Лiсостепова Ль вобережна пpиpодно-сiльськогосподаpська пpовiнцiя (ЛС-3) - Полтавська обл. Для формування бази даних чисельностi виду в окремих природно-стьськогос-подарських пpовiнцiях Лiсостепу Украши використано показники форм державно'' статистично'1 звiтностi "2-тп (мисливство)" [4], як готувалися протягом 2000-2014 pp. Державною службою статистики Украши (ДССУ). Математико-статистичне оброблення pезультатiв дослщжень проведено за загальноприйня-тими методиками [5] на ПК з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 та SPSS Statistics 17.0.
Результати та ix обговорення. За даними Державно'1 служби статистики Украши, представниюв цього аклiматизованого виду офщшно не зафiксовано у Захiдному Люостепу Укра'1'ни (Теpнопiльська обл.), хоча юнуе достатньо шфор-мац11 у ЗМ1 про pегуляpнi випуски птахiв у регют, зокрема останнiми роками. Донедавна вважалося, що для iснування виду в люостеповш зонi нашо'1 держави частково придатними е ттьки найбтьш пiвденнi ii закрайки [6, 7]. Упм, з огля-ду на змши клiмату з початком ХХ1 ст., мисливськi коpистувачi вiдновили ма-совi спроби з штродукцп птахiв в угiддя pегiону (рис. 1, 2).
Рис. 1. ДинамЫа чисельностi та розселення фазана звичайного у Л^остеповш Правобережнш природно-сЫьськоготодарськш провтци, ХХ1 ст.
Анаиз динамки чисельносп т^в у Люостеповш Правобережнш природ-но-стьськогосподарськш провiнцií ушродовж останнiх 15-ти роюв засвiдчив 11 флюктуючий тип (див. рис. 1). Виявлено нестiйку 2-4^чну циклiчнiсть у змь нах чисельносп мiсцевоí ценопошуляцií фазанiв. Загалом, одному-двом рокам шдйому чисельностi слiдували один-три спаду рiзноí iнтенсивностi. Верхнi та нижш плато стабшзацп чисельностi не фжсували, що може опосередковано свщчити про вiдносну чутливiсть виду до впливу низки факторiв довктля. Найбiльшi пiки чисельностi птахiв очевидно провокувалися збiльшенням обся-
