CC BY
22
Науковий вкпик НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2
УДК 630*27:632 Доц. С.1. Матковська, канд. с.-г. наук -Житомирський НАЕУ
ОЦ1НЮВАННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЗАХИСНИХ НАСАДЖЕНЬ ПРОМИСЛОВОГО М1КРОРАЙОНУ М1СТА ЖИТОМИРА
Наведено результати швентаризацн видового складу зелених насаджень промис-лово! зони Житомира. Визначено, що дендрофлора представлена переважно такими родинами: Aceraceae (32 %), Tiliaceae (28 %), Betulaceae (17 %), Salicaceae (9 %), представ-ники шших родин - Rosaceae (6 %), Hippocastanaceae (4 %) - використанi поодиноко. Шпильковi представлеш родинами Cupressaceae, Pinaceae, частка вiчнозелених у захис-них насадженнях становить 4 % вiд загально! кшькосй. Фiтосанiтарний стан насаджень задовшьний. Наявш захиснi насаджень цiлком виконують саштарно-ппешчну роль, водночас юнуе потреба у виконанш робiт з реконструкций
Ключовi слова: захисш насаджень, промисловi шдприемства, фтосаштарний
стан.
EKOHOMÍ4Ha криза, призупинення роботи озеленювачДв i садавникДв на великих промислових пiдприeмствах, занедбання промислових майданчикДв та щ-лих райошв, створених у 60-80 роках ХХ ст., призвело до кшьккно! та яккно! змДни складу захисних насаджень у багатьох урбокомплексах [6]. ЗеленД наса-дження на територДях завода, фабрик та шших пДдприемств виконують пилоза-хиснД, газозахисш, шумозахисш функци. Високе антропогенне навантаження ви-являеться у погДршеному сашгарному станД рослин [4]. ОстаннД 20 рокДв у великих мДстах чДтко спостерДгаеться пригнДчення та всихання рослин багатьох деко-ративних деревних порДд та замша !х менш привабливими та цднними видами [1].
ДослДдження i вивчення видового складу та саштарного стану деревних насаджень у ЖитомирД дотепер проводили частково, основну увагу придДляли насадженням центрального парку вДдпочинку Дм. ГагарДна та декДлькох цен-тральних вулиць (проспект Перемоги, вул. Ктвська та вул. Велика БердичДвсь-ка). ЗеленД насадження мДста висаджеш переважно у 60-тД, 80-тД роки ХХ ст. Д представлеш популярними для радянсько! доби видами: липою серцелистою (Tilia cordata Mill.), гДркокаштаном кДнським (Aesculus hippocastanum L.), топо-лею чорною (Populus nigra), тополею бДлою (Populus alba) [2]. 1снуе нагальна потреба комплексного ощнювання асортименту деревних насаджень, викорис-таних в озелененнД Житомира.
Мета дослщження - проаналДзувати наявний асортимент видДв, пошире-них на територп' промислових шдприемств Д прилеглих вулиць у Житомир!
Об'ект дослщження - деревнД рослини, що зростають на територп' шд-приемств Житомира.
Матер1али та методика дослщження. МДсто Житомир засноване 1130 рокДв тому, розташоване на висотД 220-240 м н. р. м., поверхня мае загальний ухил у швшчно-схДдному напрямку. КлДмат помДрно-континентальний, останнД 5 рокДв для мДста характерш аномально посушливе лДто, тепла осДннь та затяжна зима [5]. У регюш пашвш вДтри швшчно-захДдного напрямку. Загалом клДма-тичнД умови мДста сприятливД для росту Д розвитку рослин.
Автотранспортш магДстралД, залДзничнД шляхи, що проходять через Житомир, з'еднують столицю Украши з багатьма захДдними областями. Створена за радянських часДв Днфраструктура сучасно!, зокрема промислово!, частини
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
мюта вщповщала мiстобудiвним вимогам. Поруч розташовано чотири тд-приемства: ПАТ мВерстaтунiверсaлмaшм, ВАТ "Льонокомбшат", завод "XiMBO-локно", Житомирський м'ясокомбшат. На сьогоднi повнiстю дiездaтним е тль-ки ТОВ "Житомирський м'ясокомбшат", iншi пiдприемствa зупинили дiяль-шсть. Загальна площа, зайнята тд промисловий комплекс, становить близько 108 га. Шдприемства будували на околиц мiстa комплексно, одночасно облаш-товували сaнiтaрно-зaхиснi смуги мiж селiтебною та промисловою зонами шириною 1000 м ^ж житловим мiкрорaйоном Польова та промисловим комплексом) [8]. Висаджували дерева i кущi вздовж про'жджих частин i тротуaрiв. На територ1ях пiдприемств створювали композицп перед адмЫстративними будiв-лями, але'1 мiж виробничими корпусами, тiнистi куточки для короткочасного вщпочинку прaцiвникiв. Поблизу тдприемств будували гуртожитки, пiдводили тролейбуснi лшп та трaмвaйнi коли, розробляли автобусн маршрути по вули-цях Баранова, Промислова.
Сучасний Житомир характеризуеться як мюто з високим антропогенним навантаженням, i як нaслiдок, атмосферне повггря i грунти мiстять вaжкi метали, залишки вiд дiяльностi тдприемств та автотранспортник зaсобiв, солi, що спричиняе негативний вплив на деревн рослини. Вуличнi насадження обстежу-вали двiчi протягом вегетaцiйного перiоду 2014 р. Облш деревних насаджень здшснено безпосередньо на територiях пiдприемств та на семи вулицях (рис. 1).
Рис. 1. Схема до^джуваних вулиць промисловою зони Житомира
Вулиц Корольова, Баранова, Хшчанка належать до центральних транспортних артерш Корольовського району Житомира, iншi вулищ е другорядни-ми та виконують функцií сполучення мiж об'ектами. Зaлiзничнi колй' поблизу тдприемств е транзитними i розташовуються у буфернiй зонi мiж сел^ебною та промисловою зонами. Роботи виконано зпдно з вимогами "1нструкцп з тех-шчно'' iнвентaризaцií зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Ук-ра'ни" [7], проaнaлiзовaно тaкi показники: видовий склад, фггосаттарний стан за шкалою М.П. Красинського, удосконаленою Ю.З. Кулaгiним [3]. Отриман дaнi проaнaлiзовaно камерально.
Науковий вкник НЛТУ Украми. - 2015. - Вип. 25.2
Результати дослщження. Насадження у промисловiй 30Hi розмщенщ HepiBH0MipH0: лiнiйно вздовж дорiг по вулицях Корольова, Баранова, XiH4aHKa, переважно в один ряд, подекуди можуть перериватися, та безпосередньо на те-ритор1ях тдприемств дерева розташованi трупами. Оскшьки захиснi насадження на дослщжуваних територiях створювали у 70-х роках ХХ ст. середнш вк дерев сягае 35-40 рокiв.
Зпдно з результатами iнвентаризацií зелених насаджень у промисловш зонi Житомира особливо цшних порiд дерев, занесених до Червоно'' книги Ук-ра'ни, не виявлено [9]. Асортимент деревних рослин, виявлених пiд час обсте-ження вулиць Корольова, Баранова, Хшчанка та безпосередньо на територ1ях заводу ПАТ "Верстатушверсалмаш", ВАТ мЛьонокомбiнатм, заводу "Хмволок-но", ТОВ "Житомирський м'ясокомбшат", досить обмежений i представлений 8 родинами (рис. 2), 15 видами, загальна кшьюсть дослiджених дерев становить 3744. У складi захисних насаджень переважають представники родин Acera-ceae: клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен ясенелистий (Acer negun-do L.), Tiliaceae: липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), липа крупнолиста (Tilia platyphyllos Scop.), Betulaceae: береза повисла (Betula pendula Roth), Salicaceae: тополя чорна (Populus nigra L.), тополя трамщальна (Populus pyramidalis Borkh.), верба бта (Salix alba L.), Hippocastanaceae - пркокаштан кiнський (Aesculus hippocastanum L.), Rosaceae - абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris), го-робина звичайна (Sorbus auciiparia L.), яблуня (Pyrus malus).
Шпильковi налiчують 2 родини, 3 види, а саме родина Cupressaceae - туя захщна (Thuja occidentalis L.) та родина Pinaceae - ялина колюча (Piceae pun-gens), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) у загальнш ктькосп 148 дерева.
—32"
Aceraceae Tiliaceae Betulaceae Salicaceae Rosaceae Hippo- Cupressaceae Pinaceae
castanaceae
родина
Рис. 2. РозподЫ деревних рослин, представлених у насадженнях промисловог зони,
за родинами
Естетичний вигляд захисних насаджень добрий. Яюсний стан захисних насаджень досить високий, за фггосаштарною ощнкою листяних порщ здорових рослин, без ознак ослаблення виявлено 29 %; здорових, малоослаблених дерев -37 %; середньоослаблених - 17 %; сильноослаблених - 9 %; усихаючих - 7 %, сухостою поточного та попередтх рокiв - 1 %. Треба зазначити, що серед листяних переважно хворшть дерева пркокаштана кiнського (Aesculus hippocastanum L.) - 2 % вщ загально' кiлькостi дерев, розмiщених у промисловому мiкро-районi, це пов'язано з поширенням мгнуючо'* мiллi. У найкращому станi перебу-вають представники родин Aceraceae 28 %, Rosaceae - 5 % здорових рослин вщ загально'' кiлькостi, що розташованi на дослщжуванш територ11. Для шпилько-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
вих характерна велика ктькють хворих та ушкоджених - 2 % вщ загально'' кть-кост1 обстежених рослин, що пов'язано i3 щiльним розташуванням 'х у групах при створеннi композицш, прилеглих до адмiнiстративних корпусiв (рис. 3).
Рис. 3. Хвойт в озелененм адмтктративноХ будiвлiПАТ "Верстатутверсалмаш"
Захисш насадження промислового мкрорайону цтком виконують саш-тарно-гiгieнiчну роль. Водночас немае належного догляду, не виконують роботи з реконструкцп, що призводить до зниження естетичного вигляду. Така ситуацiя характерна не ттьки для промислового мкрорайону, але й загалом для мiста. Висновки:
1. Асортимент зелених насаджень промислового мкрорайону Житомира об-межений i налiчуe 15 видiв дерев, що належать до 8 родин. Найчисленнь шими за кшьюстю висаджених рослин е родини Aceraceae (32 %) та Tili-aceae (28 %). Родини Hippocastanaceae (4 %), Cupressaceae (3 %), Pinaceae (1 %) найменш представлена
2. Фiтосанiтарний стан захисних насаджень ощнено як задовiльний, 66 % рослин здоров^ 17 % середньоослаблеш, 9 % сильноослабленi, 8 % усихаючi та сухостiй. Переважно хворi рослини видiв гiркокаштана кшського (Aesculus hippocastanum L.), ту!" захщно!" (Thuja occidentalis L.), ялини колючо!" (Pi-ceae pungens).
3. Наявш захиснi насадження цiлком виконують санггарно-ппешчну роль, на-томiсть юнуе потреба у виконаннi робiт з реконструкцп, а саме омолоджен-ня та замша вщмираючих екземплярiв.
Лггература
1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоя / В. А. Алексеев // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1989. - № 4. - С. 51-56.
2. Дерева та куш} Украши. Порайонний асортимент / за ред. О А. Калтченка; укла-ли ВВ. Пушкар, С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2000. - 187 с.
3. Кулагин ЮЗ. Древесные растения и промышленная середа / ЮЗ. Кулагин. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 125 с.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мкць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучеря-вий. - Л^в : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
5. Штнський В.М. Кшмат Украши / В.М. Лшшський, В.А. Дячук, В.М. Бабiченко, З.С. Бондаренко та ш. - К. : Вид-во "Раевського", 2003. - 342 с.
Науковий вкпик II.ЛТ У Украши. - 2015. - Вип. 25.2
6. Левон Ф.М. Зелеш насадження в антропогенному трансформованому середовищi : мо-нографш / Ф.М. Левон. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2008. - 364 с.
7. 1нструкцш з техшчно'1 iнвентаризацiï зелених насаджень у мiстах та шших населених пунктах Украши // Наказ Державного комитету будiвнинт'ва, архiтектури та житлово'1 полпики вiд 24.12.2001 р., № 226.
8. Рубцов Л.И : справочник по зеленому строительству / Л.И. Рубцов, А.А. Лаптев. - К. : Вид-во "Будивельник". - 1971. - 310 с.
9. Червона книга Украши. Рослинний свгт / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во Глобалкон-салтинг, 2009. - 912 с.
Матковская С.И. Оценка видового состава защитных насаждений промышленного микрорайона города Житомира
Приведены результаты инвентаризации видового состава зеленых насаждений промышленной зоны Житомира. Определено, что дендрофлора представлена преимущественно видами семей: Aceraceae (32 %), Tiliaceae (28 %), Betulaceae (17 %), Salicaceae (9 %), представители других семей: Rosaceae (6 %), Hippocastanaceae (4 %), использованы частично. Хвойные представлены семьями Cupressaceae, Pinaceae, долевое участие вечнозеленых растений в составе защитных насаждений составляет 4 % от общего количества. Фитосанитарное состояние оценено как удовлетворительное. Существующие защитные насаждения вполне выполняют санитарно-гигиеническую роль, вместе с тем существует потребность в проведении работ по реконструкции.
Ключевые слова: защитные насаждения, промышленные предприятия, фитосани-тарное состояние.
Matkovskaya S.I. The Assessment of Species Composition of Protective Plantations in Zhytomir Industrial Districts
The results of the inventory of species composition of green space of the industrial zone of Zhitomir are proposed. Dendroflora is determined to consist mainly of the following families: Aceraceae (32 %), Tiliaceae (28 %), Betulaceae (17 %), Salicaceae (9 %). The representatives of other families such as Rosaceae (6 %), Hippocastanaceae (4 %) are estimated to be used fragmentary. Studs of the family Cupressaceae, Pinaceae, share evergreen protective plantations are 4 % of the total amount. Phytosanitary status of plantations is supposed to be satisfactory. Existing protective plantings fully perform sanitary-hygienic role, however, there is need for reconstruction works.
Key words: protective plants, industrial plants, phytosanitary state, species composition.
УДК574.4:074.4(477.42) Доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -
Житомирський НАЕУ
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗКШ ПТАХ1В У ЧИСТИХ ДУБОВИХ I ГРАБОВО-ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено сезонш змши консортивних зв'язюв птахiв з дубом звичайним у чис-тих дубових i грабово-дубових насадженнях в умовах Центрального Полюся. Всього виявлено 20 вид]в птахiв-консортiв дуба звичайного. Домшуючими видами функщ-онально! взаемодп е тошчш зв'язки в ум пори року. Основними проявами тошчних зв'язюв е вщтворення акустичних сигналiв та поза готовности Найбiльшу кiлькiсть то-пiчних зв'язюв виявили домiнуючi орнiтоконсорти. Фабричнi зв'язки зафжсовано тшь-ки у весняно-л^нш перiод, а форичних зв'язкiв не виявлено. У топоморфiчнiй структурi домшуючими е дрiмiобiонти, у клiмаморфiчнiй - рiчнi види. Пан]вною серед топоморф е група зоофагiв.
Ключовi слова: консорцш, орнiтоконсорти, бюджет часу, тошчш i трофiчнi зв'язки, топоморфи, кл1маморфи, Центральне Полiсся.
