CC BY
15
© Демчук А. В. УДК:616-035.1;616-035.2
ОЦ1НКА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТ1В Р1ЗНИХ ГРУП ДЛЯ Л1КУВАННЯ НЕГОСП1ТАЛЬНО1 ПНЕВМОНП У ПАЦ16НТ1В З ХРОН1ЧНИМИ СУПУТН1МИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ*
Демчук А. В.
Вiнницький нацюнальний медичний унiверситет iм. М. I. Пирогова
С целью оценить объем и целесообразность применения препаратов разных групп для лечения негоспитальной пневмонии (НП) у больных с хроническими сопутствующими заболеваниями проведено проспективное исследование 438 пациентов, кторы/е лечились в стационарных условиях. Среди них мужчин было 214 (48,9%), женщин -224 (51,1%). Средний возраст больных составил 56,1±17,9 лет. Хроническая сопутствующая патология наблюдалась у 359 (82, 0%) пациентов. Контролированное состояние сопутствующего заболевания определялось у 115(26,3%), неконтролированное - 120(27,4%), функциональная недостаточность или осложнения хронического заболевания наблюдались у 124(28,3%%). Хронических заболеваний не было у 79 (18,0%) пациентов. Фармакотерапия больных НП в условиях стационара характеризовалась значительной полипрагмазией - среднее количество назначенных препаратов было 11,0±4,0 (от 4 до 34 препаратов). Наличие декомпенсированной или осложненной хронической патологии у больных НП приводило к использованию 13,7±5,0 препаратов, против 11,0±2,9 препаратов в случае неконтролированного течения хронического заболевания, 9, 7±2,7 препаратов при контролированном сосотоянии и 8,4±2,5 препаратов при отсутствии хронического заболевания. Антибиотики получали все пациенты,, что является обязательным для лечения НП. Муколитические средства назначались 92,7%, растворы/ плазмозаменителей - 36,0%, что было необходимо, учитывая особенности клинического течения Нп. Нестероидные противовоспалительные средства получали 48,6% больных, однако в половине случав их назначение было лишним. Применение сульфокамфокаина (39,0%), тиотриазолина (25,1%) и плазмола (13,2%) не соответствовало рекомендацям и не имело позитивного влияния на течение НП и ее последствия.
Ключевые слова: негоспитальная пневмошя, Хронические сопутствующие заболевания, лечение.
Встановлення д1агнозу негосп1тальноТ пневмонп (НП) вимагае призначення антибактер1ального л1ку-вання, ефективнють якого доведена не ттьки у масш-табних дослщженнях, але й майже п1вв1ковою кгмнн-ною практикою. Адже з початком широкого застосу-вання антибютигав смертнють вщ НП стр1мко знизи-лась I протягом останых 50-ти рош стабт1зувалась на р1вн1 до 1% серед амбулаторних хворих, 5-15% серед тих, хто госп1тал1зований у терапевтичне вщдь лення, та бтьше 40% у раз1 важкоТ НП, що потребуе лкування у вщдтенш штенсивноТ терапи, без суттево-го прогресу не зважаючи на впровадження нов1тшх метод1в лкування [1].
Неантибактер1альна, патогенетично обфунтована терап1я НП, яка б сприяла покращенню переб1гу та наслщш захворювання, залишаеться одн1ею з актуа-льних проблем сучасноТ медицини. ВщповщноТ дока-зовоТ бази щодо доц1льност1 застосування мукол1тич-них, вщхаркуючих, аналептичних, нестероТдних про-тизапальних, 1муномодулюючих засоб1в у пац1ент1в з НП немае, тому в б1льшост1 узгоджувальних докумен-т1в вони не рекомендуються для лкування НП [2].
Однак, в реальшй практик, спираючись на влас-ний досв1д та особливост1 кл1н1чноТ картини, л1кар1 часто призначають кр1м антиб1отик1в, препарати Ыших груп для корекц1Т симптом1в, проф1лактики усклад-нень, що неминуче призводить до полтрагмазп, особливо у ос1б з коморб1дн1стю.
Мета дослiдження: оц1нити об'ем та доцтьнють застосування препарат1в р1зних груп для лкування НП у хворих з хрошчними супутн1ми захворюваннями.
Матерiали та методи
Проведено проспективне досл1дження 438 пац1ен-т1в, що л1кувались з приводу НП в умовах пульмоно-лопчного в1дд1лення МКЛ №1 м. В1нниц1 з с1чня по че-рвень 2012 року. Серед них чоловшв було 214 (48,9%), ж1нок - 224 (51,1%). Середн1й в1к хворих склав 56,1±17,9 рок1в.
Д1агноз НП та ТТ важк1сть встановлювали на пщ-став1 даних суб'ективного, об'ективного, лабораторно-1нструментального та рентгенолопчного обстежень в1дпов1дно до рекомендац1й, що викладен у наказ1 МОЗ УкраТни №128 в1д 19.03.2007 р.[3].
Бтьшють хворих мали НП середньоТ важкост1, яка в1дпов1дала 3 кл1н1чн1й грут - 399 (91,1%) ос1б I лише 39 (8,9%) пац1ент1в мали важкий переб1г НП 4 клУчноТ групи.
Хвор1, як1 не мали хрошчних супутн1х захворювань I були госп1тал1зован1 з приводу НП, увмшли в групу пор1вняння (ГП) - 79 (18,0%) ос1б.
Хрон1чна супутня патолопя спостер1галась у 359 (82,0%) пац1ент1в. Майже половина хворих мали вра-ження хрон1чними захворюваннями двох та бтьше систем оргашв (Табл. 1).
* Цитування при атестацИ' кадр/'в: А. В. Демчук. Оцнка застосування препарат/'в р/'зних груп для л'1кування негосп/'тально'/' пневмонп у пацieнтiв з хрон/'чними супутнми захворюваннями // Проблеми екологи \ медицини. -2015. - Т. 19, № 3-4. - С. 38-43.
Bei хрошчы захворювання у па^енпв з НП були оцшеш у вiдповiдностi до контрольованосп. Хворих було розподiлено на три групи: з контрольованим станом (ГК) - 115 oei6, неконтрольованим станом (ГН)
Структура cynymHix хрошчних
- 120 оаб, та з функцюнальною недостатнютю або ускладненнями хроычного захворювання (ГУ) - 124 особи.
Таблиця 1
захворювань у na^eHmie з негос^тальною пневмошею (n=438)
Супутн захворювання Абс %
Серцево-судинноТ системи 308 70,3
Оpгaнiв дихання 143 32,6
Оргаыв травлення 77 17,6
Цукровий дiaбeт 40 9,1
ОжирЫня 116 26,5
Сeчовидiльноí системи 45 10,3
НервовоТ системи 28 6,4
Онколопчы захворювання 14 3,2
Наркотична та алкогольна залежнють 3 0,7
Загальна кiлькiсть пaцiентiв з супутыми захворюваннями 359 82,0
Кiлькiсть супутнiх захворювань
Враження оджеТ системи 143 32,6
Враження 2-х та бтьше систем 216 49,3
Аналiз лкування НП включав визначення об'ему aнтибaктepiaльноT та додатковоТ терапи. Рееструва-лись вс лiкapськi препарати, якi приймав патент ам-булаторно та стацюнарно з вкaзiвкою доз, кpaтностi та тривалост застосування. Оцiнювaли вiдповiднiсть рекоменда^ям призначеноТ тepaпiT, ТТ eфeктивнiсть та безпечнють з врахуванням побiчних ефек^в, лкарсь-ких взaемодiй, pизикiв несприятливого наслщку НП.
Тepaпiя вважалась неефективною, якщо пaцiент помирав або у нього розвивались ускладення НП, як потребували переводу у iнший лкувальний заклад.
Тepaпiя була недостатньо ефективною, якщо у па-цiентa не наступало одужання, та вЫ був змушений долiковувaти остaточнi прояви захворювання в амбу-латорних умовах.
Лкування у стaцiонap i вважалось ефективним, коли пaцiент виписувався з одужанням.
Статистична обробка мaтepiaлiв дослiджeння проводилась за допомогою пакету статистичних програм SPSS для Windows верая 11. Рiвeнь знaчущостi для вах покaзникiв, що aнaлiзувaлись, був p < 0,05.
Показники, що вщносились до номiнaльноT шкали aнaлiзувaлись за допомогою побудови таблиць спря-женост та статистики хi-квaдpaт.
Описова статистика була визначена для кожноТ н тервальноТ змiнноT та представлена у виглядi серед-нього значення±стандартна похибка. Поpiвняння змiнних проводили за допомогою визначення Т-кpитepiю Ст'юдента або однофакторного дисперсмно-го aнaлiзу у paзi нормального pозподiлeння та непа-раметричних мeтодiв поpiвняння у paзi ненормального pозподiлeння.
Середня юльюсть npenapamie, як отримували
Результати та ix обговорення
Середня кiлькiсть призначених лкарських зaсобiв складала 11,0±4,0 (вщ 4 до 34 пpeпapaтiв). Хвоpi 3 групи НП в середньому отримували 10,4±3,1 препарати, а па-цiенти 4 групи НП - 16,9±6,5 препарати (р<0,001).
У paзi вiдсутностi хpонiчних захворювань кiлькiсть призначених лкарських зaсобiв в середньому складала 8,8±2,6. За нaявностi одного супутнього захворювання цей показник статистично значимо збтьшува-лась до 9,7±2,9, а у paзi множинноТ супутньоТ хрошч-ноТ пaтологiT - до 12,3±4,3 пpeпapaтiв (р<0,001).
Оцшка кiлькостi призначених пpeпapaтiв вщповщ-но до ступеня контролю хроычних захворювань ви-явила, що достовipно найбтьше пpeпapaтiв отримували хвоpi НП з декомпенсованим, ускладненим пе-реб^ом хpонiчноT пaтологiT - 13,7±5,0 препара^в в ГУ, проти 11,0±2,9 препара^в в ГН, 9,7±2,7 пpeпapaтiв в ГК та 8,4±2,5 пpeпapaтiв в ГП (р<0,001).
Поpiвняння кiлькостi призначених препара^в паць ентам з НП та наявнютю нaйпошиpeнiших хpонiчних захворювань серцево-судинноТ системи (1ХС, пперто-ычна хвороба, серцева нeдостaтнiсть, apитмiT), орга-нiв дихання (ХОЗЛ, бpонхiaльнa астма), травлення (хрошчний холецистит, пeптичнi виразки, хрошчний гепатит та цироз печЫки), цукровий дiaбeт та ожирш-ня виявив, що достовipно нaйбiльшу ктькють препа-paтiв отримували пaцiенти НП з хрошчною пaтологiею оpгaнiв дихання (13,2±4,8) та цукровим дiaбeтом (13,0±4,6) нiж тi хвоpi, якi не мали зазначених захво-рювань (табл. 2).
Па^енти з Нп на тлi хpонiчних захворювань сер-цево-судинноТ системи отримували дост^рно на 3 препарати бiльшe шж тi, хто не мав вказаного хрошч-ного ураження.
Таблиця 2
з негосп1тальною пневмон1ею та хрон1чними захворюваннями
Хроычы захворювання Середня ктькють препара^в при наявностi хроычного захворювання Середня кiлькiсть препа-ратiв при вiдсутностi хро-ычного захворювання P
Серцево-судинноТ системи (n=307) 11,8±4,2 8,9±2,5 <0,001
ДихальноТ системи (n=143) 13,2±4,8 9,9±3,0 <0,001
ТравноТ системи (n=77) 11,4±4,7 10,9±3,8 0,266
Цукровий дiабет (n=40) 13,0±4,6 10,8±3,9 0,001
Ожирiння (n=116) 11,3±3,9 10,8±4,0 0,314
Наявнють супутшх захворювань шлунково-кишкового сування лкарських засобiв у пацieнтiв з НП в порiвняннi тракту та ожирЫня не призводила до додаткового засто- з тими, хто не страждав на зазначену патологю.
У патента з НП, яга лкувались в умовах стацюнару aнaлiзовaно спектр лкарських зaсобiв, що признача-
спостepiгaлaсь велика полiфapмaцiя, або застосування лись, вщповщно до клaсифiкaцiT АТС (Anatomical
5 та б^ьше лкарських пpeпapaтiв одночасно [4]. Therapeutic Chemical classification) (табл. 3).
Для оцшки того, насктьки полiфapмaцiя виправ-дана у па^етчв з НП на тл супутньоТ пaтологiT про-
Таблиця 3
Структура призначень лiкарських засо&в pi3Hux фармакотерапевтичних груп
Загалом
Група лкарських зaсобiв (n=438)
абс %
Засоби, що впливають на pеспipaтоpну систему
Мукол^ики та вiдхapкуючi 406 92,7
lндивiдуaльнi дозовaнi бpонхолiтики 64 14,6
lнгaляцiйнi бpонхолiтики для небулiзaцiï 118 26,9
1нгаляцшж дозовaнi коpтикостеpоïди 44 10,0
lнгaляцiйнi коpтикостеpоïди для небулiзaцiï 74 16,9
Теофiлiни 53 12,1
Засоби, що впливають на серцево-судинну систему
lнгiбiтоpи АПФ та сартани 160 36,5
Бета-блокатори 70 16,0
Антагнюти каль^ю 29 6,6
Петльовi дiуpетики 192 43,8
Антaгонiсти альдостерону 58 13,2
Сеpцевi глiкозиди 50 11,4
Антиapитмiчнi засоби (кордарон) 6 1,4
ЬПтрати 14 3,2
Мельдонiй 135 30,8
Квеpцетiн 28 6,4
Гiполiпiдемiчнi препарати (амвастатин, аторвастатин) 10 2,3
Сульфокaмфокaïн 171 39,0
Засоби, що вливають на травну систему та метaболiзм
Ант^арейы мiкpобнi препарати (пpобiотики) 229 52,3
Тiотpiaзолiн 110 25,1
lншi гепатопротектори 10 2,3
lнгiбiтоpи пpотонноï помпи 8 1,8
Спaзмолiтичнi засоби 6 1,4
Гiпоглiкемiчнi препарати 27 6,2
Вп^амЫи 21 4,8
Плазмол 58 13,2
Засоби, що впливають на систему кpовi та гемопоез
Антитромботичж засоби (гепарини та варфарин) 45 10,3
Антиагреганти (астрин, клопiдогpель) 105 24,0
Антигемоpaгiчнi засоби (амЫокапронова кислота, етaмзiлaт) 16 3,7
Декстрани (pеополiглюкiн) 158 36,0
Розчини електролтв 83 18,9
Розчини aмiнокислот (apгiнiн) 56 12,8
Гормони для системного застосування ( глюкокортикостерощи) 75 17,1
Нестеро'щж пpотизaпaльнi засоби 213 48,6
lншi 81 18,5
Антибактерiальнi лкарсьга засоби для системного paTiB, що рекомендовав для лiкування НП 3 та 4 гру-застосування отримували Bei хвоpi НП. Вибip антибю- пи (табл. 4). тика в бтьшосп випaдкiв вiдповiдaв пеpелiку препа-
Таблиця 4
Спектр антиб1отиюв, як застосовували для стационарного лкування хворих з негосп1тальною пневмон1ею (n=438)
Вщповщж до рекомендацш антибютики Вщповщж до рекомендацш антисинегншж препа рати
Антибютик Абс % Антибютик Абс %
Цефтpiaксон 295 67,4 Амкацин 37 8,4
Левофлоксацин 274 62,6 Цефоперазон 33 7,5
КларитромЩин 100 22,8 Цефетм 18 4,1
Аз^ромЩин 14 3,2 Цефтаз^м 18 4,1
АмоксЩилЫ/кпавуланат 16 3,7 Меропенем 3 0,7
Гатифлоксацин 14 3,2 Ципрофлоксацин 1 0,2
Моксифлоксацин 4 0,9 ГентамЩин 1 0,2
Цефотаксим 3 0,7
Не вщповщж до рекомендацш антибютики
Цефтриаксон/сульбактам 21 4,8 ВанкомЩин 1 0,2
Офлоксацин 1 0,2 АмоксЩилЫ 1 0,2
ДоксЩиклЫ 1 0,2 Цефуpоксiм 2 0,4
Рацюнальна антибютикотерагмя полягае не тiльки хворювання препарату, але передбачае його вщповь у вибоpi ефективного проти ймовipного збудника за- днiсть вaжкостi НП. Анaлiз вiдповiдностi до рекомен-
дац1й схем антибактер1альноТ терап1Т НП, як1 застосо-вувались у стац1онар1, виявив значн розб1жност1 з н структивними документами (табл. 5).
Поеднання респ1раторного фторхЫолона (левоф-локсацин) та цефалоспорина 3 поколшня (цефтр1ак-
сона) виявилось комб1нац1ею, яку найчаст1ше призна-чали, не залежно вщ важкост1 НП. У пац1ент1в з важ-ким переб1гом НП зазначене поеднання в1дноситься до альтернативного антибактер1ального л1кування, тому може вважатись рацюнальним.
Таблиця 5
Вiдповiднiсmь до рекомендаций схем антибютикотерапп стацонарних пацieнтiв з негосптальною пневмонею
Вщповщна антибютикотерагля Абс % Невщповщна антибютикотератя Абс | %
Па^енти 3 групи негоспiтальноТ пневмонп (п=399)
Цефалоспорин 3 поколiння+макролiд 109 27,3 Бета-лактам+Рестраторний фторхЫолон 182 45,6
Рестраторний фторхiнолон 30 7,5 Антисинегнмний бета-лактам+макролiд/фторхiнолон 37 9,3
Захищений амiнопенiцилiн+макролiд 11 2,8 Застосування 3-х антибютиш 21 5,3
Некоректна антибактерiальна монотерапiя 9 2,3
Загалом 150 37,6 Загалом 249 62,4
Па^енти 4 групи негоспiтальноТ пневмонп (п=39)
Бета-лактам+макролiд 2 5,1 Застосування 3-х антибютиш 5 12,8
Бета-лактам+респiраторний фторхiнолон 13 33,3
Антисинегнiйний бета-лактам+ципрофлоксацин (левофлоксацин)/амiноглiкозид 13 33,3 Некоректна антибактерiальна монотератя 6 15,4
Загалом 28 71,8 Загалом 11 28,2
Застосування комбЫацп цих антибютиш у пац1ен-т1в з нетяжкою НП е невщповщним, надм1рним, що кр1м позитивного ефекту - одужання пац1ента, спро-вокувало небажан1 ефекти: розвиток кандидозноТ н фекцп ротовоТ порожнини та дихальних шлях1в у 47 (10,7%), д1ареТ у 23 (5,3%).
Серед препарат1в 1нших груп пров1дне мюце за-ймали л1карськ1 засоби, що впливають на респ1ратор-ну систему.
Переважна бтьшють хворих отримувала вщхар-куюч1 та мукол1тичн1 засоби (406 (92,7%) ос1б), основна д1я яких направлена на створення адекватного дренажу трахео-бронх1ального секрету, що сприятиме одужанню патента. Призначення цих препарат1в мо-жна вважати частково доцтьним.
Б1льше половини пац1ент1в отримували протид1а-рейн1 м1кробн1 препарати - пробютики, що м1стять ла-кто- та б1фщобактерп, як1 необх1дн1 для нормального функцюнування кишковика (табл. 3).
Доцтьнють застосування пробютигав разом з ан-тиб1отиками дискутуеться. За даними м1кробюлопчних досл1джень розмноження лакто- та б1ф1добактерш пригн1чуеться п1д д1ею антибактер1альних препарат1в так само як I патогешв, тому рац1ональн1сть Тх поеднання сумшвна [5]. Однак анал1з даних чисельних ра-ндом1зованих кл1н1чних дослщжень показав, що застосування пробютиюв разом з антиб1отикотерап1ею на 60% та бтьше знижувало ризик розвитку антибютик-асоц1йованоТ д1ареТ [6-8]. За даними шведських досль дник1в застосування препарат1в з лактобактер1ями у
Порвняння динамки клiнiчних симптомiв
пац1ент1в, що отримували антибютикотератю, змен-шувало частоту виникнення д1ареТ та нудоти [9].
Вказан препарати не включен! у протокол надання медичноТ допомоги хворим з НП, що робить Тх застосування не вщповщним рекомендац1ям.
Незважаючи на те, що нестероТды протизапальн засоби (НПЗ) не рекомендуються для лкування хворих НП, майже половина пац1ент1в отримували ц1 препарати (табл. 3). Зазвичай Тх призначали як симпто-матичн засоби для зменшення плеврального, головного болю, лихоманки. Однак пац1ент1в з1 вказаними симптомами було значно менше, шж призначень: ви-сока лихоманка визначалась у 35 (8,0%), плевраль-ний бть у 54 (12,3%), а призначення НПЗ спостер1га-лось у 213 (48,6%) пац1ент1в.
Невиправдане застосування НПЗ може маскувати ефективнють антибактер1альноТ терапи, що призво-дить до помилковоТ оц1нки стану хворого, додатково навантажуе ферментативн системи печ1нки, створюе ризики формування гастропатп [10].
Поеднання НПЗ з ам1ногл1козидами зб1льшуе неф-ротоксичн1сть, з фторхЫолонами - стимулюе нервову систему та збтьшуе ймов1рн1сть розвитку судом [11].
Бтьше третини пац1ент1в отримували сульфокам-фокаТн, ефективн1сть якого для лкування хворих НП не доведена. Пор1вняння динам1ки переб1гу НП у ос1б, як1 отримували цей препарат, виявило, що позитивы змши на 3-й день лкування у них спостер1гались ста-тистично достов1рно р1дше шж у тих, хто не отримував сульфокамфокаТн (табл. 6).
Таблиця 6
НП у осб, як отримували або не отримували сульфокамфокаТн
Динамка стану патента на 3-й день Динамка стану патента на 7-й день
Па^енти, як приймали сульфокамфокаТн (п=171) Па^енти, як не приймали сульфокамфокаТн (п=267) Р Па^енти, як приймали сульфокамфокаТн (п=171) Па^енти, як не приймали сульфокамфокаТн (п=267) Р
Абс. % Абс. % 0,001 Абс. % Абс. % 0,114
Позитивна 100 58,5 178 66,7 128 74,9 185 69,3
Негативна 30 17,5 17 6,4 4 2,3 2 0,7
Без динамки 41 24,0 72 27,0 39 22,8 80 30,0
Анал1з наслщгав НП показав, що застосування су-льфокамфокаТну частше асоц1ювалось з невдачею у лкуванш НП - розвиток ускладнень або смерть пате-
нта (табл. 7). Можливо, це пов'язано з важчим станом, хворих, яким призначався аналептик, однак
отриман дан свiдчать, що призначення цього препа- рату у хворих з НП е зайвим.
Таблиця 7
Порвняння наслдюв негосптальноТ пневмонП' у пaцieнmiв, як отримували та не отримували сульфокамфокан
Наслщок НП Пaцiенти, як отримували су-льфокaмфокaïн (n=171) Па^енти, як не отримували сульфокамфокаш (n=267) Р
Абс. % Абс. %
Одужання 104 60,8 159 59,6 <0,001
Амбулаторне долковування 52 30,4 101 37,8
Пеpевiд у хipуpгiчне вiддiлення 10 5,8 7 2,6
Смерть 5 2,9 0 0
Застосування розчишв декстрашв, найчастше -реосорбтакта, спостер^алось у 158 (36,0%) хворих НП, яга мали ознаки дегщратацп та пповолемп, тому його застосування е виправданим. У бтьшост па^ен-тiв цей препарат вводився протягом перших трьох дшв перебування у стацюнарк
Чверть па^етчв, не залежно вiд наявност хрошч-них захворювань отримували тiотpiaзолiн (табл. 3). Згiдно iнстpукцiT тiотpiaзолiн рекомендуеться для комплексного лкування 1ХС, apитмiй, хpонiчних гeпaтитiв, цирозу печЫки. Ми поpiвняли нaслiдки НП у па^етчв, якi мали 1ХС або apитмiю, хpонiчнi захворювання шлунково-кишкового тракту, або не страждали зазна-ченою пaтологiею, i отримували або не отримували тiотpiaзолiн.
Встановлено, що у па^етчв з 1ХС та apитмiею, прийом цього препарату не впливав на наслщки НП (рис. 1).
Вплив тiотрiазолiну на на^дки негосттально)' пневмонп
Рис. 1. Вплив прийому miоmрiазолiну на на^дки негосптальноТ пневмонП' у оаб з хрончними захворюваннями серцево-судинноТ системи (р=0,950)
У хворих з НП без хроычних захворювань серце-во-судинноТ системи, яга отримували тiотрiазолiн, до-ст^рно частше одужання протягом лкування у ста-цiонарi досягти не вдалось, бтьше половини хворих (18 (52,9%) оаб) потребували амбулаторного долко-вування, тодi як в групi, яка не отримувала тiотрiазо-лiн амбулаторного долковування потребували лише 22 (22,7%) па^енти, а одужав 71 (73,2%) (табл. 8).
Таблиця 8
г у оаб без хрончних захворювань серцево-судинноТ системи
Наслщок НП Прийом тiотpiaзолiну Р
Так (n=34) Н (n=97)
Абс % Абс %
Одужання 16 47,1 71 73,2 0,003
Амбулаторне долковування 18 52,9 22 22,7
Перевщ у хipуpгiчне вiддiлення 0 0 4 4,1
Смерть 0 0 0 0
Подiбнi нaeлiдки НП спостер^ались i у хворих з кож мало статистичну знaчимiсты (табл. 9).
хронлчними захворюваннями травноТ системи, що та-
Таблиця 9
Вплив miоmрiазолiну на наслiдки негосттальноТ пневмонП' у оа б з xронiчними захворюваннями травноТ системи
Наслщок НП Прийом тiотpiaзолiну Р
Так (n=20) Н (n=57)
Абс % Абс %
Одужання 9 45,0 39 68,4 0,031
Амбулаторне долковування 11 55,0 14 24,6
Перевщ у хipуpгiчне вщдтення 0 0 4 7,0
Смерть 0 0 0 0
Серед oci6, що лкувались тiотрiазолiном одужали лише 9 (45,0%), ^i потребували амбулаторного до-лковування. НП завершилась одужанням на момент виписки 3i стацiонару бiльш шж у двох третин хворих, яким зазначений препарат не призначався, що свщ-чить про недоцтьнють застосування тiотрiазолiну у комплексному лiкуваннi НП як у оаб з хроычними захворюваннями серцево-судинноТ, травноТ систем так i у тих, хто немае вказаноТ супутньоТ патологи.
Отриман данi вiдрiзняються вiд результатiв I.A. 1льюк, (2014), яка повiдомляла, що призначення тю-трiазолiну пацiентам з НП 3 групи достовiрно зменшу-вало показники ендогенноТ iнтоксикацiТ, покращувало адаптацшы реакцп органiзму, позитивну динамку ре-
нтгенологiчних ознак НП, збтьшувало показник одужання вiд НП до 72,0% проти 60,0% серед осiб, що не отримували тiотpiaзолiн. Доeтовipно зменшувалась тpивaлieты лiкувaння на 29,3% [12].
Враховуючи те, що препарат не рекомендований протоколом надання допомоги хворим НП, дат про його сприятливий вплив на лкування хворих з НП су-перечлив^ призначення тiотpiaзолiну eлiд вважати неpaцiонaлыним.
Серед препара^в, якi не pекомендовaнi для лку-вання хворих НП, але традицмно призначались для лiкувaння цього гострого захворювання протягом три-валого часу, провщне мieце займав плазмол. Цей препарат отримували 58 (13,2%) па^енпв. Основним
показом для застосування плазмолу е комплексне ль кування невралгií, радикулiтiв, невритв, хрончних за-пальних процесiв, якi не спостер^ались у хворих, що були включен у дослiдження. Призначення цього лi- 4. карського засобу патентам з НП е помилковим.
Висновки
Фармакотерапя хворих НП в умовах стацонару 5 характеризуеться значною полiпрагмазiею, об'ем якоí . збiльшуеться вщповщно до кiлькостi та неконтрольо-ванност хронiчних супутнiх захворювань. Аналiз впливу прийому препаратв, якi призначались, на пе- 6 ребiг та наслщки НП показав недоцiльне застосуван- . ня сульфокамфока'ну, тiотрiазолiну та плазмолу. Ви-користання муколiтичних, вiдхаркуючих зас^в, пла-змозамiнних препаратiв було необхщним, зважаючи 7 на особливостi клнчного перебiгу НП. Не завжди рацюнальним було застосування нПз, як бiльш нiж для 8 половини пацентв були зайвими.
Аналiз застосування лкарських препаратiв виявив недолiки у лкуванш пацiентiв з НП на тл коморбiдноí патологи, що потребуе проведення додаткових освт 9. нх заходiв серед лiкарiв, контролюючих монторинго-вих дослiджень застосування лiкарських препаратв для покращення курацií цього складного контингенту 10. хворих.
Л^ература:
1. Blasi F, Mantero M, Santus P, et al. Understanding the burden of pneumococcal disease in adults [Text] / Clinical Microbiology and Infection 2012; 18: 7-14.
2. Woodhead, M. Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections - full version [Text] / M. Woodhead [et al.] // Clin. Microbiol. Infect. - 2011. - Vol. 17(Suppl. 6). - P. 1-59.
3. Протокол надання медично''' допомоги хворим на него-сптальну та нозоком1альну (госптальну) пневмоню у дорослих осб: етюлопя, патогенез, кпасифкацт, д1аг-
ностика, антибактерiальна терапiя [Текст] / Про за-твердження протоколiв надання медичноТ допомоги за спецiальнiстю «Пульмонологiя» : Наказ МОЗ УкраТни №128 вщ 19.03.2007 - КиТв, 2007. - 146 с. Gnjidic D, et al. Polypharmacy cutoff and outcomes: five or more medicines were used to identify community-dwelling older men at risk of different adverse outcomes [Text] /D. Gnjidic [et al.] // J Clin Epidemiol. - 2012. - Vol. 65. - P. 989-995.
D'Aimmo, M. R. Antibiotic resistance of lactic acid bacteria and Bifidobacterium spp. isolated from dairy and pharmaceutical products [Text] / M. R. D'Aimmo, M. Modesto, B. Biavati // Int. J. Food. Microbiol. - 2007. - Vol. 115(1). - P. 35-42.
Cremonini, F. Meta-analysis: the effect of probiotic administration on antibiotic-associated diarrhea [Text] / F. Cremonini [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2002. - Vol. 16(8). - P. 1461-1467.
D'Souza, A. L. Probiotics in prevention of antibiotic associated diarrhea: meta-analysis [Text] / A. L. D'Souza [et al.] // BMJ. - 2002. - Vol. 324(7350). - P. 1361. McFarland, L. V. Meta-analysis of probiotics for the prevention of antibiotic associated diarrhea and the treatment of Clostridium difficile disease [Text] / l. V. McFarland // Am. J. Gastroenterol. - 2006. - Vol. 101(4). - P. 812-822. Lonnermark, E. Intake of Lactobacillus plantarum reduces certain gastrointestinal symptoms during treatment with antibiotics [Text] / E. Lonnermark [et al.] // J. Clin. Gastro-enterol. - 2010. - Vol. 44(2). - P. 106-112. Пневмоня у дорослих осб: етюлопя, патогенез, кла-сифкаця, дiагностика, антибактерiальна терапя [Текст] : навчальний посбник /Ю.1. Фещенко [та ш.]; ред. Ю.1. Фещенко; ДУ «Нацональний шституту фтизь атрп i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни». - КиТв, 2013. - 171 с.
Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии [электронный ресурс]/ под ред. Л.С. Стра-чунского, Ю.Б. Белоусова, С.Н. Козлова. Режим доступа: www.antibiotic.ru/ab/007-11shtml. 1льюк, I. Кл^чна ефективнють лкування хворих на не-госптальну пневмоню iз використанням тiотрiазолiну [Текст] / I. 1льюк // Укр. Пульмон. Журн. - 2014. - № 4. -С. 69-72.
