етомдтолопя
© Безвушко Е. В., Гутор Т. Г., Мусм-Семен^в Х. Г.
УДК:616.314-002-038-053.4
Безвушко Е. В., Гутор Т. Г., Мусй-Семенщв Х. Г.
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ЧИННИК1В РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ КДР1ССУ
ТИМЧДСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ РДННЬОГО В1КУ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Дане досл1дження е фрагментом планово! НДР кафедри стоматологИ дитячого в1ку ЛНМУ 1м. Данила Галицького «Стоматолопчна захворюван1сть д1тей з урахуванням соц1альних чинник1в ризику та обфунтування диференц1йованих метод1в лку-вання та профтактики», № державно! реестраци 0110и002147.
Вступ. Еп1дем1олог1чн1 досл1дження свщчать про значне ураження зуб1в кар1есом серед д1тей р1зно-го в1ку. Доведено, що у виникненн1 кар1есу значну роль в1д1грають, як мюцев1, так I загальн1 чинники: несприятлив1 умови проживання [1,2,6,7], неповно-ц1нне харчування д1тей [3,4], соматичн1 захворюван-ня [8]. Особливо важлива роль належить зубному нальоту, який складаеться 1з залишк1в !ж1, бактер1й I продукпв !х життед1яльност1 [5]. Велика юльюсть м1-кроорган1зм1в, а також надходження цукр1в у зубний нал1т, призводить до !х активно! ферментаци, внасл1-док чого в1дбуваеться зниження рН до критичного р1вня 4,5-5,0 [9]. Можна припустити, що д1я кислот на тверд! тканини е ще б1льш агресивною за раху-нок знижено! м1нерал1зац1! тимчасових зуб1в. Отже, кар1ес виникае у результат! комплексного впливу на тверд! тканини зуб1в ряду чинник1в. Сила впливу окремо кожного 1з них може проявлятися по р1зному, а в комплекс! вони пщсилюють один одного. Тому, оц1нка впливу р1зних чинниюв виникнення кар1есу обумовлюе актуальн1сть доогмдження. Особливо це важливо для застосування диференцмованих засо-б1в проф1лактики.
Мета досл1дження. Провести анал1з взае-мозв'язку м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу тимчасових зуб1в та окремими чинниками ризику !х виникнення.
Об'ект I методи дослщження. З метою оц1нки стоматолог1чного статусу проведено обстеження 225 д1тей раннього вку, що проживають у стьсьюй м1сцевост1, у яких визначали розповсюдженють ка-р1есу (у %); Ытенсивнють кар1есу (за 1ндексом «кп»); основы антропометричн показники (зр1ст та масу тта); морфолог1чн1 та ф1зичн1 властивост1 ротово!
р1дини (МПС та рН); стан ппени ротово! порожни-ни. Для оц1нки сили впливу окремих параметр1в на р1вень Ытенсивност1 кар1есу тимчасових зуб1в нами проведено математико-статистичний анал1з з вико-ристанням методу П1рсона. Для анал1зу в регресмну модель було включено 6 досл1джуваних параметр1в. Для досл1дження поеднаного впливу зросту, маси т1ла, рН, Г1, МПС на значення показника штенсив-ност1 кар1есу у дггей в1ком 2-6 рок1в нами було засто-совано метод множинно! регреси. Р1вняння множин-но! регрес1! (1) для визначення певного чинника (У) мае наступний вигляд:
У = вх + вХ2 + ... Рпхп + К, (1)
де в, - коефiцieнти при кожному факторi, - значення факторiв, К - константа.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
Зг1дно отриманих результат1в досл1дження, в се-редньому, розповсюдженють кар1есу тимчасових зуб1в виявлено в 84,69±2,21% обстежених д1тей до-шк1льного в1ку с1льсько! м1сцевост1 з Ытенсивнютю кп=4,35±0,17 зуба. Найменша розповсюдженють кар1есу спостер1гаеться у д1тей вком двох рок1в I, в1дпов1дно, становить 40,23±6,53% при 1нтенсив-ност1 ураження кп=1,62±0,29 зуба. З трьох до шести роюв спостер1гаеться значне зростання розповсю-дженост1 та 1нтенсивност1 кар1есу тимчасових зуб1в в1д 57,58±5,79% до 97,03±2,35% (р<0,001) та в1д 2,46±0,32 зуба до 6,36±0,41 (р<0,001) зуба в1дпо-в1дно. Оц1нюючи стан ппени ротово! порожнини у обстежених д1тей, нами встановлено, що серед-не значення шдексу г1г1ени у д1тей с1льсько! м1сце-вост1 становить 2,31±0,03 бала, що св1дчить про незадовтьний !! р1вень. Д1ти з штактними зубами краще чистять зуби та пщтримують г1г1ен1чний стан (1,95±0,09 бала) по вщношенню до д1тей з кар1есом зуб1в (2,42±0,03 бала). З вком до п'яти роюв спосте-р1гаеться покращення догляду за ротовою порож-
ниною. Дослiдження мiнералiзувального потенцiалу ротово! рiдини у дiтей з карieсом зубiв свiдчать про його низький рiвень, що становить 1,79±0,04 бала. Вивчення концентрацп iонiв водню (рН) у дгтей з ка-рieсом зубiв вказуе, що в середньому, реак^я рН ротово! рщини е слабо кислою i становить 6,36±0,06, а у дiтей з Ытактними зубами - 6,92±0,01, i е близькою до нейтрально!. З вком, у дiтей з карiесом тимчасо-вих зубiв виявлено зсув водневого показника ротово! рщини в кислу сторону. Аналiз фiзичного розви-тку дiтей вказуе, що у вЫх вiкових групах виявлено показники, як вiдповiдають середньому гармонм-ному розвитку.
Результати вивчення оцшки сили впливу окремих параметрiв на рiвень iнтенсивностi карiесу тимчасо-вих зубiв вiдображено в таблицi 1.
Проведений аналiз засвiдчуе, що у дггей вком 2-6 роюв iнтенсивнiсть карiесу достовiрно (р<0,05) зростае при збтышены зросту (г=+0,33), маси тгпа (г=+0,56) та Г1 (г=+0,38). В усiх аналiзованих випад-ках виявлено прямий середньо! сили кореляцмний зв'язок. При цьому у дгтей мiж iндексом «кп» та рН встановлено достовiрний (р<0,05) сильний зворот-нiй кореляцiйний зв'язок (г=-0,81). Тобто, при збть-шеннi рН шдекс «кп» зменшуеться.
Таблиця 1. Сила впливу чинник1в ризику на р1вень 1нтенсивност1 кар1есу зуб1в у д1тей в1ком 2-6 рок1в
Ознака Парний коефщ1ент кореляц1'Г з «кп» Достов1рн1сть коефщ1енту кореляцп (р)
Зрют, см + 0,33 < 0,05
Вага,кг + 0,56 < 0,05
рН в у. о. - 0,81 < 0,05
Г1 в балах + 0,38 < 0,05
МПС, бали - 0,40 < 0,05
В1к, роки + 0,38 < 0,05
Водночас, мiж аналiзованим iндексом та МПС юнуе достовiрний (р<0,05) середньо! сили зворот-нiй кореляцiйний зв'язок (г=-0,40), що свщчить про те, що iз збiльшенням МПС iндекс «кп» зменшуеться. Отриман парнi коефiцiенти кореляцп наведено на рис.1.
Отримаш результати (табл. 2) засвiдчують, що з аналiзованого перелiку лише три показ-
О. ст, с м
__1 _ ^чччччу-.] |.\\\\\\\1 к--.\\\у--л1
кп 1111 м г^^п —
О 2 ° 'АлрМ о а е —1—8—|—8—- § о---- г 8 8 0 о 0 я
Вага, кг
I II II
О О о ° о о ! 8 8 ----
о 0 —§—Я—о—| 8 ^ 8 о 8
9 ! 8 о О О
рН
ШЁ [-^NNNNN1
И ■ Г1 ШИ яшян .........
шш ■ МПС
о о о с 0 о о о о о о о о о о О 0 О в О О о 8 о о о о о о о
о о -Г~8Н 8 8 Ь 1—в—Я—в" о н Ы а ¡ 8 8 8 § ° 8 о о
ООО
Рис. 1. Матрична дiаграма розподшу та кореляцiйнi зв'язки мiж iнтенсивнiстю карieсу тимчасових зубiв, зростом, масою, рН, МПС ротовоГ рiдини та Г1 у дiтей.
Таблиця 2.
Отриман значення В-коеф1ц1ент1в щодо взаемозв'язку анал1зованих ознак !з значенням 1нтенсивност1 кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей 2-6 рок1в (за методом множинно'Г регресГ|")
№ з/п Ознаки Значення В-коефщ1енту Р1вень досто-в1рност1 (р) отриманого коефщ1енту
1 Маса, кг 0,21360 0,000001
2 рН -9,19756 0,000001
3 Г1 0,57365 0,001664
4 Константа 58,68507 0,000001
ники (маса тша, рН ротово! рiдини та стан ппе-ни ротово! порожнини) при поеднашй дií щiльно взаемопов'язаш iз iнтенсивнiстю карiесу - мно-жинний коефiцiент кореляцií становить 0,84. Ана-логiчно до результатiв парних коефМен^в коре-ляцií, рiвень штенсивност карiозного процесу зростатиме при збшьшенш маси i Г1, а також при зменшенш рiвня рН.
Для дослщження поеднаного впливу зросту, маси тша, рН, Г1, МПС на значення показника «кп» у д^ей вiком 2-6 рокiв нами було застосовано метод множинно! регресií. Достовiрнiсть обчислених кое-фiцiентiв перевiрено за допомогою методу Вальда, а цшо! моделi - за допомогою коефщенту Фше-ра, значення якого 213,9 вказуе на те, що модель е достовiрною з вiрогiднiстю помилки менше 0,1% (р<0,001).
Рис. 2. Взаемозв'язок м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу тимчасових зуб1в, масою та рН у д1тей 2-6 рок1в.
Графiчно отримаш результати наведено на рисунках 2 I 3.
Даш рис. 2 демонструють, що Ыдекс «кп» у д^ей 2-6 роюв в бшьшм мiрi залежить вiд рН, шж вiд маси тiла. При цьому вЫ набувае максимальних (14 та вище) значень при низьких (менше 6,2) значеннях рН, що поеднуються з високою масою (понад 20 кг) тша.
Даш рис. 3 демонструють, що Ыдекс «кп» у д^ей 2-6 роюв в однаковм мiрi залежить як вщ Г1, так i вiд маси тша. При цьому вЫ набувае максимальних (14 та вище) значень при високих (бшьше 4,0) значеннях Г1, що поеднуються з високою вагою (понад 25 кг) тша .
Низьких значень штенсивност карiесу тимчасових зубiв (до 2) слщ очкувати у дiтей масою до 15 кг, що поеднуеться з Г1 до 2,0.
Даш рис. 4 демонструють, що Ыдекс «кп» у д^ей 2-6 роюв в бтьшм мiрi залежить вщ рН, нiж вiд Г1. При цьому вш набувае максимальних (14 та вище) значень при низьких (менше 6,2) значеннях рН неза-лежно вщ значення Г1.
Висновки. Встановлено, що в середньому, розповсюдженють карiесу тимчасових зубiв становить 84,69±2,21% серед обстежених дiтей до-шкiльного вiку сiльськоí мiсцевостi з Ытенсивнютю кп=4,35±0,17 зуба. Середне значення Ыдексу ппе-ни у д^ей сiльськоí мiсцевостi дорiвнюе 2,31 ±0,03 бала, що свщчить про незадовiльний и рiвень. До^-дження мiнералiзувального потенщалу ротово! рщи-ни у д^ей з карiесом зубiв свiдчать про його низький рiвень (1,79±0,04 бала).
Вивчення концентрацií iонiв водню (рН) у д^ей з карiесом зубiв вказуе, що реакцiя рН ротово! рщи-ни е слабо кислою (6,36±0,06), а у дiтей з штактни-
Рис. 3. Взаемозв'язок м1жштенсившстю кар1есу тимчасових зуб1в, масою тша та Г1 у д1тей 2-6 роюв.
ми зубами е близькою до нейтрально!' (6,92±0,01). Анал1з ф1зичного розвитку д1тей вказуе, що у bcíx bíkobhx трупах виявлено показники, як\ вщповща-ють середньому гармонмному розвитку. Результати вивчення оцЫки сили впливу окремих параметр1в на pibehb ¡htghchbhoctí Kapiecy тимчасових 3y6¡b вказу-ють на сильний зворотнм кореляцмний зв'язок з рН potoboí рщини (г=-0,81), середньо!' сили зворотнм зв'язок з МПС (г=-0,40) та прямий середньо!' сили кореляцмний зв'язок ¡з зростом (г=+0,33), масою тта (г=+0,56) та станом ппени ротово! порожнини (Г1) (г=+0,38) у д1тей bíkom вщ 2 до 6 pokíb, як\ про-живають у стьськм мюцевостк Доотдження поед-наного впливу зросту, маси тта, рН ротово! рщини та riricH¡4Horo ¡ндексу на значения показника «кп» у д1тей bíkom вщ 2 до 6 pokíb за допомогою методу множинно! perpecií вказуе, що ¡нтенсивнють Kapiecy тимчасових зуб1в в бтышй Mipi залежить вщ рН ротово! рщини, и\ж вщ маси тта i ппеычного ¡ндексу та в однаковм Mipi залежить як вщ Г1, так i вщ маси тта.
Перспектива подальших дослщжень полягае у використаны отриманих результате при розпра-цюваны комплексу профтактичних заход1в для д1тей раннього вку.
/Нтература
1. Безвушко Е. В. Стан твердих тканин 3y6iB у д^ей, що проживають на територiях Í3 рiзними рiвнями забруднення / Е. В. Без-
вушко // Укр.стоматол. альманах. - 2008. - №1. - С.34-37.
2. Каськова Л. Ф. Вплив антенатальних та постнатальних факторiв ризику на показники rapiecy тимчасових 3y6iB / Л. Ф. Кась-
кова, А. В. Шепеля // Укр. стоматол. альманах. - 2009. - №5. - С.42-46.
3. Конь И. Я. Питание детей первого года жизни: современные представления / И. Я. Конь // Педиатрия. - 2006. - №1. - С.63-
71.
4. Левицький А. П. Современные представления об этиологии и патогенезе кариеса зубов / А. П. Левицький // Вюн. стома-
тол. - 2002. - №4. - C.119 - 124.
5. Нетребенко О. К. Отдаленное влияние питания плода и новорожденного на рост, развитие и состояние здоровья / О. К. Не-
требенко // Педиатрия.-2006. - №6. - С.62-63.
6. Хоменко Л. О. Стан твердих тканин постмних зyбiв у д^ей в piзних за еколопчною ситуащею регюнах Укра'ни / Л. О. Хоменко,
О. I. Остапко, Ю. М. Трачук // Новини стоматологи. - 2007. - №1. - С.87-91.
7. Чижевський И. В. Роль некоторых риск-факторов в патогенезе кариеса зубов у детей / И. В. Чижевський // Вюн.Стоматол. -
2001. - №2. - С.40-43.
8. Чухрай Н. Л. Особливост мiкpокpиcталiзацií змшано'' слини д^ей та пщл™в, хворих на гемобластоз / Н. Л. Чухрай // Вюн.
стоматол. - 2003. - № 3. - С.88-91.
9. Oyuntsetseg B. Associations between caries activity, salivary buffer tests and caries increment in Mongolian children / B. Oyuntsetseg,
Y Okazaki, T. Shimono // Pediatric Dental Journal. - 2005. - Vol.15, №1. - P.110-114.
УДК:616.314-002-038-053.4
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ФАКТОР1В РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ КАР1ССУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ
Безвушко Е. В., Гутор Т. Г., Мусш-Семенщв Х. Г.
Резюме: У виникненн карiесу значну роль вщграють, як мюцев^ так i загальн фактори. Сила впливу окремо кожного з них може проявлятися по^зному, а в комплекс вони пщсилюють один одного. Отриман результати дослщження свщчать про сильний зворотнм кореляцмний зв'язок з рН ротово! рщини (г = -0,81), середньо! сили зворотний зв'язок з МПС (г = -0,40) i прямо! середньо! сили кореляцмний зв'язок iз зростом (г = + 0, 33), масою тта (г = + 0,56) i зi станом ппени порожнини рота (Г1) (г = + 0,38). Доотдження поеднаного впливу росту, маси тта, рН ротово! рщини i ппеычного Ыдексу на значення показника «кп» у вщ вщ 2 до 6 роюв за допомогою методу множинно! регресп вказуе, що Ытенсивнють карiесу тимчасових зубiв бiльшою мiрою залежить вщ рН ротово! рiдини, нiж вщ маси тiла i гiгiенiчного Ыдексу, i в однаковiй мiрi залежить як вщ Г1, так i вiд маси тiла.
Ключовi слова: дiти, карiес тимчасових зубiв, чинники ризику виникнення карiесy
Рис. 4. Взаемозв'язок мiж iнтенсивнiстю Kapiecy тимчасових 3y6iB, Г1 та рН у д^ей 2-6 pokíb
УДК: 616.314-002-038-053.4
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Безвушко Е. В., Гутор Т. Г., Мусий-Семенцив Х. Г.
Резюме: В возникновении кариеса значительную роль играют, как местные, так и общие факторы. Сила воздействия отдельно каждого из них может проявляться по-разному, а в комплексе они усиливают друг друга. Полученные результаты исследования свидетельствуют о сильной обратной корреляционной связи с рН ротовой жидкости (r=-0,81), средней силы обратную связь с МПС (r=-0,40) и прямой средней силы корреляционной связи с ростом (r=+0,33), массой тела (r=+0,56) и с состоянием гигиены полости рта (ГИ) (r=+0,38). Исследование сочетанного воздействия роста, массы тела, рН ротовой жидкости и гигиенического индекса на значение показателя «кп» в возрасте от 2 до 6 лет с помощью метода множественной регрессии указывает, что интенсивность кариеса временных зубов в большей степени зависит от рН ротовой жидкости, чем от массы тела и гигиенического индекса и в равной степени зависит как от ГИ, так и от массы
Ключевые слова: дети, кариес временных зубов, факторы риска возникновения кариеса.
UDC: 616.314-002-038-053.4
ASSESSING THE IMPACT OF CARIES RISK FACTORS OF DECIDUOUS TEETH IN PRESCHOOL CHILDREN
Bezvushko Е. V., Gutor T. G., Musij-Sementsiv K. G.
Abstract. Epidemiological studies show the significant caries lesions of teeth among children of all ages. It is proved that the local and general factors play a significant role in the occurrence of caries (unfavorable living conditions, inadequate nutrition, physical illness). Especially important factor is plaque which consists of food debris, bacteria and their metabolic products. Thus, caries occurs as a result of the combined effect of number of factors on dental hard tissues. The impact of each of them individually can manifest itself in different ways, and together they reinforce each other. Therefore, assessment of the impact of various factors of caries causes the relevance of the study. This is especially important for the application of differentiated means of prevention. The aim of the study was to analyze the relationship between the intensity of caries and individual risk factors for their occurrence. To evaluate the dental status 225 children living in countryside were examined. The prevalence of caries (in %); intensity of caries («df»); basic anthropometric parameters (height and weight); morphological and physical properties of oral liquid (MPS and pH); and oral hygiene status were determined. Mathematical and statistical analysis using the Pearson method was conducted to assess the magnitude of the effect of individual parameters on the level of intensity of caries of deciduous teeth. To study the combined influence of height, body mass, pH, GI, MPS on the values of the intensity of caries in children aged 2-6 year, we have used the multiple regression method. According to the results of research, on average, the prevalence of dental caries of deciduous teeth was 84,69±2,21% of examined preschool children in rural areas with intensity df = 4,35±0,17 of tooth. The lowest prevalence of caries was in children of two years old (40,23±6,53%) with intensity lesion df=1,62±0,29 of tooth. From three to six years has been a significant increase in the prevalence and intensity of caries of deciduous teeth from 57,58±5,79% to 97,03±2,35% (p<0.001) and from 2,46±0,32 of tooth to 6,36±0,41 (p<0.001) of tooth, respectively. Assessing the state of oral hygiene in children, was found that the average value of hygiene index of children in rural areas is 2,31±0,03 points, its indicating of unsatisfactory level. Children without caries brush teeth and support hygienic condition (1,95±0,09 points) better compared to the children with caries (2,42±0,03 points). In children from five years has been the improvement of oral care. Research of mineralization potential of oral liquid of children with caries a sign of low level, representing 1,79±0,04 points. Low level of mineralization properties of oral fluid was found in children with caries (1,79 ± 0,04 points). Study of hydrogen ion concentration (pH) in children with caries indicates that on average, the response of oral fluid pH is slightly acidic (6,36±0,06), and in children from intact teeth - 6,92 ± 0,01, its close to neutral. With age in children with caries of deciduous teeth were revealed offset of oral fluid pH to the acid side. Analysis of physical development of children indicates that in all age groups were revealed figures that correspond to average harmonious development. The results of impact assessment of individual risk factors for caries of deciduous teeth showed a strong inverse correlation with oral fluid pH (r = -0,81), average force feedback with MPS (r = -0,40) and direct medium strength correlation with height (r = + 0,33), body weight (r = + 0,56) and the state of oral hygiene (GI) (r = + 0,38) in children aged 2 to 6 years living in countryside. The study of the combined influence of height, body weight, oral fluid pH and hygiene index on the «df» index in children aged 2 to 6 years by the method of multiple regression indicates that the intensity of caries of deciduous teeth is more dependent on the pH of oral fluid than of body mass index and hygienic indices and equally dependent on both GI and of body weight.
Keywords: children, caries of deciduous teeth, caries risk factors.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 07.10.2015 р.