УДК: 619:612.017.1:615.3
Любенко Я.М., кандидат ветеринарних наук, старший науковий сшвроб^ник ®
(E-mail: lubenkoj @rambler. ru) Державный науково-дослгдний контрольный тститут ветеринарних npenapamie та кормових добавок, м. Львгв
ОЦ1НКА ТА КОРИГУВАННЯ ЯКОСТ1 ПРОДУКТ1В ХАРЧУВАННЯ В
ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д КОРМ1В
В оглядовш стaттi проaнaлiзовaно i узагальнено сучаст лтературн дат про яюсть i безпечтсть продуктiв харчування i кормiв, про взаемозв'язок яюсного харчування людей вiд годiвлi тварин, що е принциповим питанням для Свросоюзу. Показано можливкть регулювання iмунологiчних процеЫв в оргaнiзмi стьськогосподарських тварин шляхом спрямованого застосування в годiвлi ПНЖК, що дозволить удосконалити яюсть i збыьшити юльюсть продукцп для населення.
Ключовi слова: iмунiтет, продукти переюсного окислення лiпiдiв, полшенасичеш жирш кислоти
В останш десятирiччя пошук i ре^защя найбшьш ефективних шляхiв для одержання бюлопчно щнно! i безпечно! тваринницько! продукци для людей е межею багатьох дослiдникiв.
Якiсть м'яса тварин i птицi, зокрема, м'яса курчат-бройлерiв, залежить вiд вмiсту продуктiв переккного окислення лiпiдiв ( ПОЛ) [1]. Вмкт продуктiв ПОЛ у м'яс збiльшуеться при тривалому зберiганнi, що негативно впливае на його яккть - запах, смак, структуру [2].
Незбалансована штенсифжащя окиснювальних процесiв за участю кисню (оксидативний стрес) може бути викликана за ди екстремальних факторiв рiзноманiтно! природи [3]. Сучасна технолопя виробництва тваринницько! продукци передбачае цшу низку заходiв, якi викликають стрес у тварин на рiзних стадiях виробничого циклу (перегрупування тварин, транспортування, неповнощнна годiвля, техногенний фактор, тощо), що негативно впливае на !х фiзiологiчний стан, а отже на якiсть продукци [4, 5].
Це приводить до рiзкого зменшення ресурсiв природно! системи саморегуляци оргашзму тварин, що негативно дiе на 1х рiст i розвиток [6, 7], зумовлюючи пiдвищення iнтенсивностi вшьнорадикального окиснення, яке може вiдiгравати важливу роль у розвитку деструктивних процеЫв i синдрому ендогенно! штоксикаци [8, 9, 10].
Загальновщомо [11, 12], що для забезпечення потреби оргашзму в енерги, поживних речовинах, необхщних для тдтримання його життедiяльностi та росту, а також вироблення доброяккно! продукци необхiдна збалансована повноцiнна годiвля.
® Любенко Я.М., 2010
50
Активащя вшьнорадикального окиснення в тканинах живого оргашзму може бути викликана нестачею в рацюш бiоантиокислювачiв i !х синергiстiв, незбалансоваш рацiони, неякiснi лiпiднi компоненти. В такому випадку важливу роль вдаграе годiвля тварин i птицi, яка забезпечуе !х поступленням в тканини вщповщних доз про- i антиоксидантно! ди речовин i пластичного матерiалу [13].
Вiдомо [14, 15], що полiненасиченi жирнi кислоти (ПНЖК) займають центральне положення у неферментнiй ланщ антиоксидантного захисту в органiзмi птищ. Для птицi полiненасиченi жирнi кислоти - лшолева, лiноленова i iншi розглядаються як незамiнимi. Без них у птищ спостер^аеться поганий рют, ожирiння печiнки, зменшення розмiру яйця.
Мехашзм ix фармаколопчно! ди зв'язаний з штенсифжащею синтезу бiлка i iмунореактивниx факторiв клiтинами органiзму тварин. Вщбуваеться регуляцiя ферментiв вуглеводного i жирового обмiну, iмунниx реакцiй, факторiв природно! резистентностi органiзму. Вони активiзують рiст i розвиток, пiдвищують продуктившсть. Така продукцiя мае бiльш висою забiйнi якостi: покращуеться ii бюлопчна цiннiсть.
Встановлено, що в rarnrai лiпiдiв у тканинах птицi використовуються, з одного боку, жирнi кислоти, яю синтезуються de novo з глюкози i iншиx попередникiв, а з другого - жирш кислоти, яю мiстяться в лiпiдаx корму [16,
17].
Важлива роль лшвдв у життедiяльностi птицi в ембрюнальний перiод i на раннix стадiяx постнатального перiоду. Зокрема, наявнi в жовтку яйця лшщи, якi представлеш в основному фосфолiпiдами i триглщеридами, пiсля !х гiдролiзу лiполiтичними ферментами використовуються у синтезi структурних лшвдв тканин та в енергетичних процесах в тканинах ембрюшв [18].
Встановлено [19, 20, 21], що жирнокислотний склад яець ютотно залежить вщ жирнокислотного складу лiпiдiв, якi згодовують птицi. Вiдмiчено, що якiсть яець курей за жирнокислотним складом жовтка е значно кращою при включенш до рацiонiв курей жирiв рослинного походження, в складi яких переважають полiненасиченi жирнi кислоти.
Зокрема, [22] при згодовуванш птицям соняшниково! оли, як джерело лiнолевоl кислоти, встановлено, що у жовтку яець вiрогiдно тдвищуеться вмiст лiнолевоl, докозапентаеново! i докозагексаеново! кислот, що вказуе на !х високу харчову i бюлопчну цiннiсть.
Крiм того [17, 23] лшолева кислота мае антихолестирогенну i антилшогенну дiю, чим пояснюеться !х не тiльки харчова, але профшактична i лiкувальна цiннiсть.
Внесення в склад комбжорму для вiдгодiвлi курчат-бройлерiв полiненасичениx жирних кислот позитивно впливае на формування жирнокислотного складу загальних лшдав печiнки i грудних м'язiв.
Згiдно лiтературниx даних [1] вщсутшсть зменшення вмiсту полiненасичениx жирних кислот у лшщах грудних м'язiв курчат-бройлерiв при
51
тривалому збер^анш !х у замороженому сташ [24, 25] свщчить про вщсутшсть пiдвищення вмюту продуктiв перекiсного окиснення лiпiдiв.
При використанш полiненасичених жирних кислот для годiвлi птицi основною бiологiчно активною речовиною, що накопичуеться в продукци е: лiнолева, лiноленова i арахщонова кислоти. Вiдсутнiсть !х призводить до надлишкового вiдкладання холестеролу в стшках кровоносних судин. Бiологiчна дiя полшенасичених жирних кислот полягае в регуляци обмiну лiпiдiв, посиленнi лшотропно1 ди холiну. Крiм того вони впливають на видiлення iз органiзму холестеролу, переводячи його ефiри в розчинш, що й попереджуе виникнення атеросклерозу та вщкладання холестерину в кровоносних судинах.
Аналопчш данi були одержанi i шшими авторами [26, 27]. Покращення показниюв якостi продукци спостерiгаеться, коли в ращонах вiдгодiвельних свиней частка ненасичених жирних кислот була досить висока. При збшьшенш ненасичених жирних кислот в тушах свиней покращуеться стабшьшсть продукци при И зберiганнi.
Отже, споживання таких м'ясопродукив i яець птищ iз збiльшеним в них вмютом лшолево1 кислоти можна назвати одшею з умов рацiонального i профiлактичного харчування людей [28].
Одним iз основних i цiнних продукив харчування людей е молоко. Молоко корови мктить бiлки, лiпiди, вуглеводи, яю засвоюються на 95-99%.
В останш роки дедалi бiльше значення надаеться дiетичним якостям молока та молочних продукив. Для лiпiдiв, це передуЫм, стосуеться 1х жирнокислотного складу [29, 30, 31, 32]. Вщомо [33, 34], що лшщи, як i вуглеводи е важливим джерелом енерги також i для жуйних тварин.
Крiм того вiдомо [35], що корови молочного типу продуктивност характеризуются найнижчими показниками клiтинного iмунiтету i вiдрiзняються найвищими значеннями корелятивних залежностей мiж iмунологiчними показниками та рiвнем надою.
Важливим показником харчово! i профшактично1 цiнностi молока е вмют у ньому лшолево1 та лшоленово1 кислот, якi виконують в органiзмi ряд бiологiчних функцiй ^ являючись не замiнимими, повиннi надходити для людей з 1жею. Для тдвищення в складi молочного жиру вказаних жирних кислот використовують декшька способiв обробки кормiв з метою попередження бюгщрогешзаци жирних кислот [36, 37].
Захист ненасичених жирних кислот вщ гiдролiзу в рубцi обумовлював зростання надо1в на 6,8% i концентраци лшолево1 кислот в 2,8 рази, лшоленово1 в 2,2 рази [31, 38].
Аналiз дослiджуваних показниюв i вище приведених даних спонукае констатувати, що на перспективу стае можливим регулювати iмунологiчнi процеси в органiзмi продуктивних тварин шляхом спрямованого застосування в годiвлi полiненасичених жирних кислот, що дозволить удосконалити яюсть i кiлькiсть продукци для населення.
52
Л1тература
1.Куртяк Б.М., Янович В.Г. Жиророзчинш вггамши у ветеринарнш медициш i тваринництвi. - Львiв: Трiада плюс, 2004. - 436 с.
2.Волошин Р.В. Жирнокислотний склад лiпiдiв печiнки курчат-бройлерiв за рiзного вмiсту вiтамiну Е в 1х рацiонi пiсля тривалого зберiгання. Наук.-техн. Бюл. 1н-ту бюл.тварин i ДНДК1 ветпрепаратiв i корм.доб. - 2008. -в. 9, №3. - С. 106 - 109.
З.Зепков Н.К., Ланкин В.З., Меньшикова Е.Б. Окислительный стресс. Биохимические и патологические аспекты. - М.: МАУК "Наука -Интерпериодика", 2001. - 343 с.
4.Никитченко И.Н., Плещенко С.И., Зеньков А.С. Адаптация, стрессы и продуктивность сельскохозяйственных животных. - Минск: Урожай, 1988. -199 с.
5.Бурлака В.А., Руденко Г.Б. i ш. Детергенти сучасноси. Технолопя виробництва, еколопя, економжа, використання. - Житомир. 2004. - 745 с.
6.Зепков Н.К., Меньшикова Е.Б., Шегрин С.М. Окислительный стресс, диагностика, терапия, профилактика. - Новосибирск: РАМП, 1993. - 181 с.
7.Левченко В.1., Влiзло В.В., Кондрахш 1.П. та iн. За ред. Левченка В.1. Клiнiчна дiагностика внутршшх хвороб тварин. - Бiла Церква, 2004. - 608 с.
8.Вереенко К.Н., Заболотный Д.И., Кизим А.И. Роль протеолиза и инвазии и метастазировании злокачественных опухолей. Журн. акад. мед. Наук Украины. - 2002. - 8, №2. - С. 217 - 237.
9.Goodman B.E. Transport of smail molecules actoss cell membranes I water channels and urea trans porters. Adv. Physiol. Educ. 2002. - 26. Dec. - P. 146 - 157.
10. Немцова Е.Р., Сергеева Т.В. и др. Антиоксиданты - место и роль в онкологии. Рос. онкол. журн. - 2003. - №5. - С. 48 - 53.
11. Григорьев И.П., Воробьев Е.С. и др. Биологическая полноценность кормов. - М.: Агропромиздат, 1989. - 287 с.
12. Бондарчук 1.О. Корми - основа збшьшення продукци тваринництва. - Кшв: Знання, 1991. - 32 с.
13. Сурай П.Ф., Бужин А.А., Ярошенко Ф.А. и др. Жирорастворимые витамины в промышленном птицеводстве. - Черкассы, 1997. - 296 с.
14. Зламанюк Л.М., Використання корму та продуктившсть японських перепелiв за рiзних рiвнiв кальцш та фосфору в комбжормах. Автореф. дис. .. .канд.с.-г.наук. - Кшв, 2004. - 20 с.
15. Галущак Л.1., Стояновський В.Г. Вплив добавок соняшниково! оли i в^амшу Е до ращону японських перепелiв на показники бшкового обмшу в 1х оргашзм^ Наук. техн. бюл. ш-ту бюл. твар. i ДНДК1 ветпреп. i корм. доб. -2006. - в.7, №3, 4. - С. 22 - 25.
16. Legrand P., Hallard J., Bernard-Griffiths H.A. lipid biosynthesis and deposition in genetically lean and fat chicken Comparative in vivo studies with 14C-acetate. Comp. Diochem. Physiol. B: Comp. Diochem. - 1987. - Vol. 86, N4. - P. 791 -796/
53
17. Donaldson W.E. Lipid metabolism in liver of chicks: response to feeding. Poulnry Sci. - 1990. - Vol. 69, N7. - P. 1183 - 1187.
18. Янович Д.В. Онтогенетичш особливост метаболiзму [1-14C] пальм^иново! кислоти в печшщ гусей за умов in vitro. Наук.-техн. бюл. ш-ту бюл. Твар. i ДНДК1 вепрепараив i кормових добавок. - 2008. - в. 9, №3. - С. 98 -100.
19. Штеле Н.В. Повышение качества продуктов птицеводства. М.: Россельхозиздат. - 1979. - 73 с.
20. Кирилiв Б.Я. Лшщний та жирнокислотний склад тканин курей, ембрюшв i добових курчат за рiзного складу ращону. Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Львiв, 2004. - 17 с.
21. Заяць О.1., Вовк С.О. Жирнокислотний спектр лшвдв жовтка яець курей за згодовування цiльного зерна пайзи в ращош. Наук. - техн. бюл. ш-ту бiол. тварин i ДНДК1 ветпреп. i корм. доб. - 2008. - в.9, №3. - С. 110 - 114.
22. Куткша Л.Б., Янович В.Г. Жирнокислотний склад загальних лшвдв скелетних м'язiв ембрiонiв i гусенят при згодовуванш гускам соняшниково! олп. Птаxiвництво. - 2004. - в.55. - С. 276 - 279.
23. Fahrman H., Sallmann H.P. Phospholipid fatty acids of brain and liver and modified by alphatocopherol and dietary fat in growing chicks. Brif.j. Nutr. -1996. - V. 76, N2. - P. 109 - 122.
24. Сологуб Л.1., Волошин Р.В. Вмкт продукив перекисного окиснення лшвдв у грудних м'язах курчат-бройлерiв тсля тривалого зберiгання за рiзного вмiсту вiтамiну Е в ращош. Наук. вкн. Львiв. нац акад. вет. мед. - 2007. - т. 9, №1(32). - C. 135 -138.
25. Волошин Р.В., Сологуб Л.1. Жирнокислотний склад загальних лшдав скелетних м'язiв курчат-бройлерiв, за рiзного вмюту вiтамiну Е в ращош тсля тривалого збер^ання в замороженому стат. Наук. - техн. бюл. ш-ту бiол. тварин i ДНДК1 ветпреп. i корм. доб. - 2008. - в.9, №1-2. - С. 106 - 110.
26. Toulova M.I., Ingr. I. Najman, 1977: Acta.Vet. Brno 46.47.
27. Бокер Г., Флаховски Г., Ярайс Г. И др. Эрготропики. Регуляторы обмена веществ и использование кормов сельскохозяйственными животными. М.: Агропромиздат. - 1986. - 344 с.
28. Титов В.Н. Биологическое обоснование применения ПНЖК в профилактике атеросклероза. Вопр. питания. - 1999, №3. - С. 34 - 41.
29. Moreno J.J., Garbonell T., Sanchez T. et al. Olive oil decreases both oxidative stress and the production of arachidonic acid metabolites by the prostaglandin G/H syntase pathway in rat macrophages. J. Nutr. - 2001. - 131, N8. -P. 2145 - 2149.
30. Lock A.L., Bauman D.E. Modifying milk fat composition of dairy cows to enhance fatty acids beneficial to human health. Lipids. - 2004. - 39(12). - P. 1197 - 1206.
31. Вудмаска 1.В., Чаркш В.А., Кишко O.I. i ш. Вплив введення до ращону корiв кальщевих солей жирних кислот на молочну продуктившсть. Наук. - техн. бюл. ш-ту бюл. тварин - 2004. - в.5, №3. - С. 101 - 106.
54
32. Вудмаска 1.В., Кишко О.1., Клепас Л.В. i ш. Порiвняльна характеристика жирнокислотного складу молочного жиру корiв при рiзних способах захисту лiпiдiв рацiону. Наук. - техн. бюл. ш-ту бюл. тварин - 2005. -в.6, №2. - С. 41 - 45.
33. Янович В.Г., Лагодюк П.З. Обмен липидов у животных в онтогенезе.
- М.: Агропромиздат. - 1991. - 316 с.
34. Павлович С.Я., Вовк С.О. Жировi добавки у рацюнах велико! рогато! худоби. Вкник аграр. Науки. - 2001. - 4. - С. 77 - 78.
35. Огородник Н.З. деяю особливост метаболiзму лшда у рубцi жуйних тварин. Наук. - техн. бюл. ш-ту бюл. тварин i ДНДК1 ветпреп. i корм. доб. -2007. - в.8, №3, 4. - С. 441 - 445.
36. Smith W.A. Fats for lactating dairy cows. J. Anim. Sci. - 1991. - v. 21(1).
- P. 1 - 10.
37. Kovalski Z.M., Pisulewski P.M., Spanghero M. Effects of calcium soaps of rapeseed fatty acids and protected methionine on milk yield and composition in dairy cows. J. Dairy Res. - 1999. - 66 (4). - P. 475 - 487.
Аннотация
ОЦЕНКА И КОРРЕГИРОВАНИЕ КАЧЕСТВА ПРОДУКТОВ ПИТАНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ КОРМОВ
Вышеизложенное в статье определяет актуальность разработки и внедрения новых методов коррекции функций организма, повышения резистентности, усовершенствования качества и количества продуктов для населения путем использования полиненасыщенных жирных кислот в кормлении сельскохозяйственных животных.
Стаття надшшла до редакцИ 29.03.2010
55