CC BY
62
Менеджмент персоналу
УДК 331.101.262+339.9(477) аок 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-151-156
I. I. Смирнова,
кандидат економ!чних наук;
К. I. Омаков,
кандидат економ!чних наук, Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
ОЦ1НКА Р1ВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛТЗАЦП
Постановка проблеми. Тенденцл економiч-ного розвитку нового iнституцiонального середо-вища вимагають придiляти особливу увагу можли-востям застосування досвiду розвинутих кра!н щодо формування людського катталу як необхвдно! умови конкурентоспроможност нацюнально! еко-номiки. Людський капiтал як потентйний ресурс економiчного розвитку кра!н впливае на якiсть i рь вень життя населения та соцiально-трудовi ввдно-сини. У структурi рiзних видiв капiталу нагро-мадження людського катталу, його рацюнальне ви-користання стае стратегiчним ресурсом суспiльного розвитку, ключовим чинником створення конкурен-тних переваг i зростання добробуту суспшьства [1].
Анал1з останн1х досл1джень. Методичн засади формування та розвитку яшсних характеристик людського капiталу та впливу на цей процес швестицш займалася низка зарубiжних та вгтчизня-них учених, таких як Е. Бем-Баверк, Дж. Кендрiк, К. Маркс, В. Пета, Д. Ршардо, А. Смiт, Л. Туроу, Ю. Фiш, I. Фiшер, Т. Шульц, В. Антонюк, Д. Богиня, О. Бородша, О. Грiшнова, С. Климко, А. Короков-ський, Л. Михайлова, В. Пригода. Однак, незважа-ючи на значну кiлькiсть наукових робгт, як присвя-чен особливостям формування та розвитку яшсних характеристик людського катталу, придшяеться не-достатньо уваги саме освгтньому складнику. У на-уковiй лiтературi зустрiчаеться чимало праць, прис-вячених значенню людського катталу в умовах шновацшного розвитку суспшьства, однак недоста-тньо вивченими е вплив iнвестицiй саме на розвиток людського катталу та роль держави у цьому процесс Наявтсть велико! кiлькостi невирiшених проблем, дискусштсть багатьох положень зумовлюють необхвдтсть подальшого дослiдження впливу розвитку людського катталу на розвиток економши Укра!ни.
Метою статт1 е до^дження та аналiз показни-шв, ям безпосередньо впливають на рiвень розвитку людського катталу кра!ни, оцiнка рейтингового мюця Укра!ни серед iнших краш св^ та визначення комплексу заходiв щодо пiдвищення ефективност використання та розвитку людського катталу Укра-!ни в умовах глобалiзацil.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Нинiшнiй етап суспшьного розвитку визначаеться
активiзацiею соцiальних чиннишв економiчного зростання, насамперед тих, що ввдповвдають за процес формування людського катталу. Людський капитал як частина сукупного капiталу суспшьства, що е накопиченими витратами на загальну освiту, спе-цiальну тдготовку, охорону здоров'я, перемiщення робочо! сили, методологiчно доцiльно класифшу-вати за видами швестицш, вкладених у людський каттал. Сьогоднi загальновизнаним е факт, що кат-тальн вкладення в людину такi ж прибутковi, як i швестици у будь-який шший фактор. Людський ка-пiтал накопичуеться аналогiчно до фiзичного i фь нансового шляхом вкладання засобiв для одержання прибутку в майбутньому. Йдеться про iнвестування в капiтал (в освпу, iнформацiйний пошук, тдго-товку i перепiдготовку на виробництвi). Людський каттал можна визначати як сформований або розви-нений у результат! швестицш i накопичений людьми певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбнос-тей, мотивацiй та шших продуктивних якостей, що цiлеспрямовано використовуеться в тш чи iншiй сферi економiчноl дiяльностi, сприяе зростанню продуктивности працi i завдяки цьому впливае на зростання доходiв його власника. Розвиток людського капiталу - це процес створення i розвитку продуктивних здiбностей людини шляхом iнвестування у конкретнi процеси 11 життедiяльностi. Г. Беккер визначае специфшу людського капiталу необхвдт-стю здшснення iнвестицiй, зазначаючи, що цей процес передбачае не лише вкладання кошт^в, а й ак-тивну дiяльнiсть само! людини, навчального закладу, тдприемства, держави. При цьому людина е одночасно об'ектом, суб'ектом i результатом цього процесу. Аналiз зарубiжного досвiду державного впливу на людський каттал показуе, що розвиток людського катталу залежить ввд активiзацi! таких напрямiв державно! полiтики, як полiпшення систем освiти й охорони здоров'я; пiдтримка аграрно-про-мислового комплексу; тдвищення доходiв насе-лення; полiпшення платоспроможного попиту в кра-!ш; лiквiдацiя бiдностi; вирiшення демографiчних проблем; оптишзатя мiграцiйно! полiтики; вдоско-налення соцiально! та економiчно! iнфраструктури; розвиток сотального партнерства та тдприемни-цьких iнiцiатив; пiдтримка розвитку громадян-ського суспшьства [3].
Очевидно, що фоpмyвaння тa зaбезпечення зpоcтaння людського кaпiтaлy потpебye додaтковиx iнвеcтицiй для отpимaння додaтковиx пpибyткiв y дaлекiй пеpcпективi. Теоpiя людського кaпiтaлy pозглядae iнвеcтицiï в людину як джеpело економiч-ного зpоcтaння, не менш вaжливе, нiж тpaдицiйнi кaпiтaловклaдення. Iнвеcтицiï в людину Т. Шульц i Г. Беккеp pозглядaли як витpaти не лише та зaгa-льну тa пpофеciйнy оcвiтy, пеpепiдготовкy, aле й нa оxоpонy здоpов'я, виxовaння дiтей тa iншi фaктоpи, покликaнi cпpияти зpоcтaнню пpодyктивноï cили оcоби. 3a pозpaxyнкaми Е. Денюота, iнвеcтицiï в людcький rann^ дaють вiддaчy у 5-б paзiв бiльшy, нiж вклaди в мaтеpiaльне виpобництво. Вiддaчa вiд вклaдень у люд^кий кaпiтaл зменшyeтьcя з pоcтом обcягy iнвеcтицiй, тодi як i3 pоcтом iншиx aктивiв (неpyxомicть, щнш пaпеpи, бaнкiвcькi депозити тощо) зменшyeтьcя мaло aбо взaгaлi не мiняeтьcя. Тому cтpaтегiя paцiонaльниx pодин буде тaкa: crn-чaткy iнвеcтyвaти в люд^кий кaпiтaл дiтей, оcкi-льки вiддaчa вiд нього поpiвняно вищa, a поттм, коли в мipy зменшення вонa зpiвняeтьcя з ноpмою np^ бyтковоcтi iншиx aктивiв, пеpемикaтиcя нa iнвеcтy-вaння в нж, щоб згодом пеpедaти ïx дгтям у дapyнок aбо в cпaдщинy. В^одями iз цього, Г. Беккеp вcтa-новив вaжливy зaкономipнicть: pодини, що зaлишa-ють cпaдщинy, здiйcнюють оптимaльний pозмip ш-веcтицiй у люд^кий кaпiтaл дiтей, тодi як pодини, що не зaлишaють cпaдщини, недоiнвеcтyють в ïxню оcвiтy [5].
Економюти видiляють тpи види iнвеcтицiй в людcький кaпiтaл: витpaти та оcвiтy, включaючи зa-гaльнy i cпецiaльнy, фоpмaльнy й нефоpмaльнy, тд-готовку зa мicцем pо боти; витpaти нa оxоpонy здо-pов'я, що cклaдaютьcя з витpaт та ^оф^^ику зa-xвоpювaнь, медичне обcлyговyвaння, дieтичне xap-чyвaння, полiпшення житловж умов; витpaти нa мобiльнicть, зaвдяки яким пpaцiвники мiгpyють з мюць з низькою пpодyктивнicтю. 3 ycix видiв iнвеc-тицiй в люд^кий кaпiтaл нaйбiльш вaжливими e вктадення в оcвiтy тa здоpов'я. Зaгaльнa i cпецiaльнa оcвiтa покpaщyють якють, пiдвищyють piвень i зa-nac знaнь людини, тим caмим збшьшують обcяг i як-icть людского кaпiтaлy. Iнвеcтицiï ж у вищу оcвiтy cпpияють фоpмyвaнню виcококвaлiфiковaниx фa-xiвцiв, виcококвaлiфiковaнa npau^ якиx зд&нюе нaйбiльший вплив нa темпи економiчного зpоcтaння [3]. Отже, вci види вит^т, якi можнa оцiнити в гро-шовiй aбо iншiй фоpмi i якi cпpияють зpоcтaнню в мaйбyтньомy пpодyктивноcтi тa зapобiткiв пpaцiв-никa, мaють pозглядaтиcя як iнвеcтицiï в людcький кaпiтaл, якi можуть здiйcнювaти деpжaвa (ypяд), пiдпpиeмcтвa, оcвiтнi зaклaди, недеpжaвнi cycпiльнi фонди й оpгaнiзaцiï, мiжнapоднi фонди й оpгaнiзaцiï, ciм'ï тa окpемi гpомaдяни. Ощнга piвня людcького кaпiтaлy може здiйcнювaтиcь зa вже icнyючими pей-тинговими cпиcкaми. Haйбiльш попyляpним ввaжa-ють Ыдете людcького pозвиткy ( ШР) - iнтегpaльний покaзник, що pозpaxовyeтьcя щоpiчно для мiждеp-
жaвного поpiвняння i вимipювaння piвня життя, ^a-мотноcтi, оcвiченоcтi i довголiття, як оотовнж xa-paктеpиcтик людcького потенцiaлy доcлiджyвaноï теpитоpiï. Iндекc пyблiкyeтьcя в paмкax пpогpaми pозвиткy ООН в звпж пpо pозвиток людcького по-тенцiaлy. Оcновнi покaзники, зa якими визнaчaeтьcя IЛР: cеpедня тpивaлicть життя, тpивaлicть нaвчaння тa ВВП та душу нacелення. Тaкож вpaxовyютьcя дaнi пpо piвнi cоцiaльноï зaxищеноcтi, по^зни^ здоpов'я i кyльтypного pозвиткy моления, yчacтi людей у пpийияттi piшень, cтaнy злочинноcтi, оxо-pони тавколишнього cеpедовищa [5].
В Укpaïнi визтачено yзaгaльнюючi iндикaтоpи оcновниx acпектiв людского pозвиткy нa зaгaльно-деpжaвномy piвнi (демогpaфiчний pозвиток, pозви-ток pинкy пpaцi, мaтеpiaльний добpобyт нacеления, умови пpоживaння нacеления, piвень оcвiти нacе-лення, cтaн тa оxоpонa здоpов'я, cоцiaльне cеpедо-вище, екологiчнa cитyaцiя, фiнaнcyвaния людcького pозвиткy) тa acпектiв людcького pозвиткy нa pегiо-нaльномy piвнi (мaкpоекономiчнa ефективнicть, фь нaнcовa cфеpa, зовнiшньоекономiчнa дiяльнicть, економiчнa iнфpacтpyктypa, iнвеcтицiйнa пpивaбли-вicть pегiонy) [У]. Укpaïнa оcтaннiм чacом лвд^у-вaлa cеpед кpaïн СНД зa темпти cкоpочения нacе-лення. Депопyляцiйнi ^оцеж в нaшiй деpжaвi по-тpебyють поcилення yвaги до тaкиx фaктоpiв, як тд-вищення cеpедньоï тpивaлоcтi життя, полiпшения cтaнy здоpов'я, тдвищення piвия життя, cпpияння вiдновлению в yкpaïнcькомy cycпiльcтвi ciмейниx цiнноcтей. Укpaïнa вxодить до двaдцятки кpaïн cвiтy з нaйcтapiшим нacелениям. 3a чacткою оciб вiком вiд б0 pокiв ми поciдaeмо 11 мicце. Ввдповвдно до дaниx Свiтового бaнкy, до 2025 p. та^лен^ Укpa-1'ни зменшитьcя до 3У млн. А в ООН cтвеpджyють, що до cеpедини нинiшнього cтолiття у ташш кpaïнi пpоживaтиме лише 2б млн оаб. Пpогнози y^arn-cькиx демогpaфiв бiльш оптимicтичнi. В Iнcтитyтi демогpaфiï тa cоцiaльниx доcлiджень НАН Укpaïни пiдpaxyвaли, що в 2025 тa 2050 pp. в Укpaïнi зa cеpе-динними покaзникaми пpоживaтиме, ввдповвдно, 42,3 тa 3У,У млн о«б [2]. Рейтинг кpaïн зa iндекcом людcького pозвиткy було cклaдено Пpогpaмою pоз-витку ООН (ПРООН) i опyблiковaно в мДоповiдi пpо люд^кий pозвиток 201б: людcький pозвиток для вcix i кожного". Тaк, зa цим покaзником згiдно зi cтaтиcтичними дaними [4], у 2015 p. Укpaïнa поciлa 84 мicце в pейтингy кpaïн зa iндекcом людского pозвиткy cеpед 188 кpaïн cвiтy (2014 p. Укpaïнa зa iндекcом людcького pозвиткy поciлa 81 мюце iз 188 кpaïн, 2013 p. - 83, 2012 p. - 78, 2010 p. - б9). Hоpвегiя, Aвcтpaлiя, Швейцapiя, Hiмеччинa i Дaнiя cтaновлять п'ятipкy деpжaв з дуже виcоким piвнем людcького pозвиткy у cвiтi. США знaxодитьcя та де-cятомy мicцi, a Роая - нa 49 мicцi. Пpоaнaлiзyeмо piвень pозвиткy людcького кaпiтaлy Укpaïни зa о^ новними покaзникaми, зa якими здiйcиюeтьcя ви-знaчения iндекcy людcького pозвиткy: ВВП нa душу нacелення; cеpедия тpивaлicть життя ^и нapоджен-
rn; piвень оcвiти. Пpоaнaлiзyeмо дишмшу ВВП нa душу нacелення, попеpедньо з'яcyвaвши зaгaльний piвень ВВП тa динaмiкy чиcельноcтi нacелення, що пpедcтaвленi офщйними дaними Деpжaвноï cлyжби статистики, Мiнicтеpcтвa фiнaнciв [б, У]. 3a дaними тaбл. 1 можнa зpобити виcновки, що чиcельнicть ш-
cелення Укpaïни з кожним pоком зменшyeтьcя. Це говоpить пpо те, що cмеpтнicть пеpевищye нapоджy-вaнicть. Щодо покaзникa ВВП нa душу нacелення, cпоcтеpiгaeмо негaтивнy тенденцiю зменшення зта-чення покaзникa у 2009 p., що пов'язaно з вcеcвiт-ньою фiнacово-економiчною кpизою.
Таблиця 1
ВВП Ha душу мселення в Укршш 3a 2007-2016 pp.
(cфоpмовaно aвтоpaми нa оcновi джеpел [б, У])_
Роки ВВП ^^лення ВВП m ^^ют ВВП нa душу
Укpaïни, душу нacе- т^ленна
млн дол. тиc. оc. вiдноcний пpиpicт, % лення, дол. aбcолютний, +/- дол. вiдноcний, %
200У 142У19,0 4б509,4 -0,89 30б8,б Уб5,б 33,2
2008 1У9992,0 4б258,2 -0,54 3891,0 822,4 2б,8
2009 11У228,0 4б053,3 -0,44 2545,5 -1345,б -34,б
2010 13б419,0 458У0,У -0,40 29У4,0 428,5 1б,8
2011 1б31б0,0 45б93,3 -0,39 35У0,8 59б,8 20,1
2012 1У5У81,0 455Уб,У -0,2б 385б,8 28б,1 8,0
2013 183310,0 45482,У -0,21 4030,3 1У3,5 4,5
2014 131805,0 43У21,8 -3,8У 3014,б -1015,У -25,4
2015 90б15,0 4283б,0 -2,03 2115,4 -899,2 -29,8
201б 932У0,0 42бб8,4 -0,39 218б,1 У0,У 3,3
201б/200У - - -8,2б - -882,5 -28,8
У цей TOp^ в ^arni cпоcтеpiгaвcя cпaд комеp-щйно1' дiяльноcтi мaлиx тa великиx mдпpиeмcтв. Це пpизводило до пlдвищення piвня безpобiття, що e негaтивним явищем для pозвиткy людcького кэт-тaлy зaгaлом. У пеpiод 2010-2013 pp. cmCT^^-eтьcя позитивнa тенденция тдвищення знaчення ВВП, a в 2014-2015 pp. cпоcтеpiгaeтьcя зниження piвия ВВП, що зумовлено було полгтичним œCTa-61льним cтaновищем тa cтpiмким обезщненням та-цiонaльноï вaлюти. 3a aнaлiзовaний пеpiод 200У-201б pp. cпоcтеpiгaeтьcя зменшення чиcельноcтi ш-cелення ^^лизно нa 8%, a ВВП m душу ^^лення зменшивcя нa 882 дол. (мaйже нa 30% зa 10 aнaлiзо-вaниx pокlв). 3a цей пеpiод cпоcтеpiгaeтьcя лише не-гaтивнa тенденцiя pозвиткy економiчного ст^но-вищa Укpaïни, i звicно, цей фaктоp негaтивно вливae нa pозвиток людcького кaпlтaлy нaшоï кpaïни. Щодо cеpедньоï тpивaлоcтi життя нacелення мaeмо пози-тивну тенденцiю зpоcтaния зтачення покaзникa. Але cпоcтеpiгaeтьcя зaкономipнicть, що тpивaлicть життя ж1нок пеpевищye тpивaлicть життя чолов1к1в (тaбл. 2).
Таблиця 2
Сеpедня очiкувaнa тpивaлiсть життя в y^arni
Р1К О6НДБ1 СТЯП, Чолоб1ки, Жшки,
pокlв pокlБ pокlв
200У б8,25 б2,51 У4,22
2008 б8,2У б2,51 У4,28
2009 б9,29 б3,У9 У4,8б
2010 У0,44 б5,28 У5,50
2011 У1,02 б5,98 У5,88
2012 У1,15 бб,11 Уб,02
2013 У1,3У бб,34 Уб,22
2014 У1,3У бб,25 Уб,3У
2015 У 1,38 бб,3У Уб,25
201б У1,б8 бб,У3 Уб,4б
Щодо покaзникa piвня оcвiти, то вapто зaзнa-чити, що нacелення Укpaïни нaлежить до чиcлa тай-61льш оcвiчениx гацш. Кiлькicть людей з вищою оcвiтою нa душу нacелення в Укpaïнi вищa, н1ж œ-pедньоeвpопейcький piвень. Оцiнкa piвня оcвiти здiйcиюeтьcя m оотов! покaзникa cеpедньоï тpивa-лостг нaвчaння в кpaïнi (тaбл. 3).
Сеpедня тpивaлiсть нaвчaння укpa'lнцiв ^ 3a nep^ 2007-2016 pp.
Таблиця 3
Роки 200У 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 201б
Сеpедия тpивaлicть нaвчaння, pокlв 14,9 14,9 14,9 14,9 15,1 15,2 15,2 15,3 15,3 15,3
Доступ до знань визначаеться очшуваною три-вaлiстю навчання - шлькютю рок1в навчання, яке, як очiкуеться, може отримати дитина з вступу до шко-ли, якщо протягом Ii життя зберiгaються поточнi тенденцп залучення населения до освiти. За перюд 2007-2016 рр. середня тривалють навчання укра'н-щв зросла на 0,4 роки. За показником тривалост навчання Укра'на посiдaе 43 мюце з 190 кра'н свпу за рейтинговою оцiнкою ПРООН. Оцiнкa стану людського кaпiтaлу Украши на сучасному етaпi е неоднозначною. З одного боку, вщбуваеться полш-шення певних якiсних його характеристик: збшьшу-еться частка населення з вищою освггою, зростае комп'ютерна грaмотнiсть, пiдвищуеться тдприем-ницька aктивнiсть, формуеться умiння працювати в ринковому середовищi тощо. Разом з тим, в Укрaiнi вщбуваються процеси, якi призводять до його руй-наци. Не пiдвищуються темпи вiдтворення насе-
Мавританiя Памстан lндiя Брaзилiя Туреччина Китай Молдова Азербайджан 1спажя lтaлiя Угорщина Польща Казахстан Роая УкраТна США 1зраТль Литва Великобритаыя Авcтрaлiя Фрaнцiя Нiмеччинa Швещя Японiя Швейцaрiя Норвегiя Фiнляндiя
0
лення, внaслiдок чого його структура набувае бшьш вираженого депопуляцiйного характеру: попршу-ються показники здоров'я людей уах вiкових груп -за останн 10 рокiв кшьшстъ уперше зареестрованих захворювань зросла на 2 млн випадшв, або на 7%; посилюеться iитенсивнiстъ трудово! емираци пра-цездатного населення - за експертними оцiнкaми, сьогоднi за кордоном працюють понад 3,5 млн. Другим методом ощнки рiвня розвитку людського кат-талу складено Всесвiтнiм економiчним форумом (World Economic Forum) [12]. Так, щорiчно проводиться aнaлiз рiвия розвитку людського кaпiтaлу, де застосовуеться 1ндекс людського кaпiтaлу (Human Capital Index), при визначент якого враховуються склaдовi, якi, зокрема, характеризують тривалост життя, рiвень освiти в кра!ш, професшно! тдгото-вки, працевлаштування i зайнятост^ тощо.
ушшшшшшшшш^:^:^^ 130 ————л 118
======3 105
83
120 140
Висновки. Отже, можна зазначити, що в сучас-них умовах процеси глобaлiзaцil значно впливають як на розвиток людського капггалу, так i на стан на-тонально! економiки в цтому. Людський каттал виступае нaйбiльш цiнними ресурсом сучасного су-спiльствa, вaжливiшим, тж накопичене багатство чи природнi ресурси. Розвиток людського капггалу е важливою умовою побудови шноватйно^нвести-тйно! моделi розвитку нашо! держави. Але на сьо-годнi стан людського кaпiтaлу Украши е досить сумним: населення стрiмко скорочуеться та стaрiе; нaроджувaнiсть значно нижче рiвня, який необхщ-ний для простого вiдтворения населення; частка
1
3 2 1
73 * 71
■63
54
45
34 33 30
—— —i 29
28 26 24 23 21 19 18 17
11
5 4 3 2 1
20 40 60 80 100
Рис. 1. Рейтинговi позицп УкраТни та деяких краТн св^у за 1мдексом людського капiталу у 2015 та 2016 рр.
(сформовано авторами на основi джерела [12])
Таблиця 4
Позицп УкраТни та деяких краТн св^у за 1ндексом глобальноТ конкурентошроможно-сл за перiод 2012-2016 рр.
(розроблено авторами на основi джерела [13])
Позицп Украши та деяких краш свiту за 1ГК 2012 2013 2014 2015 2016
Украша 73 84 76 79 85
Грузiя 77 72 69 66 59
Туреччина 43 44 45 51 55
Росiя 67 64 53 45 43
Польща 41 42 43 41 36
працездатного населення зменшуеться; зростае тру-дова мiграцiя, особливо втрачае Украша im-електу-альний капiтал; вiдбуваеться попршення стану здо-ров'я населення та зниження якост освiти, що приз-водить до нестачi квалiфiкованого людського кат-талу в усiх галузях економiки. Слабшсть економiки, великий зовшшнш борг, криза баншвсько1 системи, збройне протистояння на сходi краши, вщсутшсть соцiального захисту е основними причинами масо-вого вiдтоку людського катталу з Украши. В умо-вах глобалiзацil розвиненi краши i ТНК стають по-тужними центрами залучення професiйно тдготов-лених кадрiв iз усього свiту, «знекровлюючи» тру-довий потенцiал багатьох кра1н у його найбшьш ква-лiфiкованiй частит. Виходячи з цього, Укра1ш по-трiбно розвивати галузi, що мають конкурентт переваги, це насамперед стьське господарство, мета-лургiя та машинобудування. Для забезпечення яко-стi людського катталу та активiзацil iнвестицiй у його розвиток в Укра1т необхвдно: сприяти стиму-люванню процесу шноващйного розвитку в навча-льних закладах; забезпечити тдготовку кадрiв ввд-поввдно до сучасних вимог роботодавцiв за 1хньою мобiльнiстю, можливост генерувати новi вде1 i го-товтсть до реалiзацil iнновацiй в рамках стратепч-них цшей пiдприемства; ввести стимули до шдивь дуальних iнвестицiй в людський капiтал шляхом ви-ключення з оподатковувано! бази особистих витрат на заходи з охорони та змiцнення здоров'я, освiти для себе та члетв родини, виплат у фонди пенсш-ного та медичного страхування; регулювати пропо-зици робочо1 сили на ринку прат, забезпечити про-фесiйну пiдготовку i тдвищення якост робочо1 сили у ввдповвдносп зi структурними змiнами, якi ввдбуваються в економiцi.
Лiтература
1. Черепнша О.1. Розвиток видiв капiталу i тдви-щення конкурентоспроможностi нацюнально1 еконо-мiки. Теоретичш та прикладт питання економжи. 2011. Вип. 26. С. 168-172. 2.Столяров В.Ф., Шинка-рюк О.В. Методологiя бюджетування людського розвитку в Украшг URL: http://www.bukuniver.edu.ua/ Applications/zbirnik/n8/02MBL.pdf/. 3. Самаева Ю. Девальвация человеческого капитала: диагнозы и рецепты. Зеркало недели. № 43-44. URL: http:www.zn.ua.
4. Антонюк В. П., Шамшева Л.Л. Оцшка ефективно-стi використання трудового потенщалу промисловостi з урахуванням рiвня наукоемносп ll галузей. Еконо-мiчний вiсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 196-206.
5. Гр1шмова О. А. Людський каттал: формування в си-стемi освiти i професiйноl тдготовки: монографiя. Ки1в: Т-во "Знання", КОО, 2001. 254 с. 6. Ковальчук В.А., Шахмо А.Ю. 1нвестування в людський капiтал як фактор шновацшного розвитку економiки Украхни. Соцiально-економiчнi проблеми i держава: електронне наук. фах. видання. Тернопiль: ТНТУ iм. 1вана Пулюя, 2016. Вип. 2(15). С. 33-40. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/ index.php/en/last volume/495. 7. Кравченко Н.В., Ковальчук Т.М. Сощальш iнвестицil: сутнiсть i роль у
формуванш ресурсно-компетенцшно! бази пiдприeмс-тва. Глобальт та нацюнальт проблеми eKOHOMirn. 2017. №15. URL: http:// global national.in.ua/issue 15 2017. 8. Програма розвитку ООН: Доповщь про людський розвиток 2016. URL: http://hdr.undp.org/en/2016 report. 9. Валовий внутршнш продукт: Фшансовий портал Мшфш. URL: http:/ /index.minfin.com.ua/ index/gdp/. 10. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 11. Рейтинг краш свiту по рiвню тривалостi життя: Аналггичний портал "Гуманiтарнi технологii". URL: http://gtmarket.ru/ ratings/life expectancy index/life expectancy index info. 12. Рейтинговi оцшки розвитку людського капiталу 2016: Економiчний дискусiйний клуб. URL: http://edclub.com.ua/ analityka/ reytyngovi ocinky rozvytku lyudskogo kapitalu 2016. 13. Позицiя Украiни в рейтингу кра!н свiту за iндексом глобальноi конку-рентоспроможностi 2016-2017: Економiчний дискусiй-ний клуб. URL: http: //edclub.com.ua/analityka/ pozyciya ukrayiny v reytyngu krayin svitu za indeksom globalnoyi konkurentospro mozhnosti.
References
1. Cherepnina O.I. (2011). Rozvytok vydiv kapitalu i pidvyshchennia konkurentospromozhnosti natsi-onalnoi ekonomiky [Development of types of capital and competitiveness of the national economy]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky - Theoretical and applied issues of economics, Issue 26, рр. 168-172 [in Ukrainian].
2. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. Metodolohiia biudzhetuvannia liudskoho rozvytku v Ukraini [Methodology of budgeting human development in Ukraine]. bukuniver.edu.ua. Retrieved from http://www.buku niver. edu.ua/ Applications/zbirnik/n8/02MBL.pdf [in Ukrainian].
3. Samayeva YU. Deval'vatsiya chelovecheskogo kapitala: diagnozy i retsepty [Devaluation of human capital: diagnoses and prescriptions]. Zerkalo nedeli - Mirror of the week, 43-44. zn.ua. http:www.zn.ua [in Russian].
4. Antoniuk V. P., Shamileva L.L. (2017). Otsinka efektyvnosti vykorystannia trudovoho potentsialu promyslovosti z urakhuvanniam rivnia naukoiemnosti yii haluzei [Estimation of the efficiency of use of labour potential of industry taking into account the level of knowledge-intensive of its industries]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (48), рр. 196-206 [in Ukrainian].
5. Hrishnova O.A. (2001). Liudskyi kapital: formuvannia v systemi osvity i profesiinoi pidhotovky [Human capital: formation in the system of education and training]. Kyiv, Znannia, KOO [in Ukrainian].
6. Kovalchuk V.A., Shakhno A.Yu. (2016). Investuvannia v liudskyi kapital yak faktor innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy [Investing in human capital as a factor of innovation development of the Ukrainian economy]. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava -Socio-economic problems and the state, Issue 2(15), рр. 33-40. sepd.tntu.edu.ua. Retrieved from_http: //sepd. tntu.edu.ua/index.php/en/last volume/495 [in Ukrainian].
7. Kravchenko N.V., Kovalchuk T.M. (2017). Sotsialni investytsii: sutnist i rol u formuvanni resursno-kompetentsiinoi bazy pidpryiemstva [Social investment:
the essence and role in shaping the resource and competence base of the enterprise]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national problems of the economy, 15. global national.in.ua. Retrieved from http:// global national.in.ua/issue 15 2017 [in Ukrainian].
8. Prohrama rozvytku OON: Dopovid pro liudskyi rozvytok 2016 [UN Development Program: Human Development Report 2016]. hdr.undp.org. Retrieved from http://hdr.undp.org/en/2016 report [in Ukrainian].
9. Valovyi vnutrishnii produkt: Finansovyi portal Minfin [Gross Domestic Pr oduct: Financial Portal of the Ministry of Finance]. minfin.com.ua. Retrieved from http://index.minfin.com.ua/index/gdp/ [in Ukrainian].
10. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
11. Reitynh krain svitu po rivniu tryvalosti zhyttia: Analitychnyi portal "Humanitarni tekhnolohii" [Worldwide Life Lifespan: An Analytical Portal "Humanitarian Technologies"]. (n.d.). gtmarket.ru. Retrieved from http://gtmarket.ru/ ratings/life expectancy index/life expectancy index info [in Ukrainian].
12. Reitynhovi otsinky rozvytku liudskoho kapitalu 2016: Ekonomichnyi dyskusiinyi klub [Rating Estimates of Human Capital Development 2016: Economic Discussion Club]. edclub.com.ua. Retrieved from http://edclub. com.ua/ analityka/ reytyngovi ocinky rozvytku lyudskogo kapitalu 2016 [in Ukrainian].
13. Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2016-2017: Ekonomichnyi dyskusiinyi klub [The position of Ukraine in the world ranking according to the index of global competitiveness 2016-2017: Economic Discussion Club]. edclub.com.ua. Retrieved from http://edclub.com.ua/ analityka/ pozyciya ukrayiny v reytyngu krayin svitu za indeksom globalnoyi konkurentospromozhnosti [in Ukrainian].
Смирнова I. I., Омаков К. I. Оцшка рiвня роз-витку людського кашталу УкраТни в умовах глоба-л1заци
У статп розглянуто cyTHicTb людського кaпiтaлу як одного з визначальних чинникiв сощально-еконо-мiчного розвитку Украши. Представлено головт особливостi формування та розвитку людського кат-талу. Акцептовано увагу на необхвдносп iнвестyвaння в людський каптал, а саме: в освiтy, охорону здоров'я, духовний та фiзичний розвиток, моб№тсть тощо. Проaнaлiзовaно рiвень розвитку людського капталу Украши в умовах глобaлiзaцii за основними показни-ками, за якими здiйснюeться визначення шдексу людського розвитку та iндексy людського кaпiтaлy: ВВП на душу населення, середня тривaлiсть життя при на-родженнi, рiвень освiти. В ходi дослiдження надано оцiнкy рейтингового мюця Укрaiни серед iнших краш свiтy за даними Програми розвитку ООН та Всесвгг-нього Економiчного Форуму. Визначено, що Украша мае значн резерви для розвитку людського катталу, що потребуе здiйснення шституцюнальних перетво-рень як на макро-, так i на мiкрорiвнях у сощально-еко-номiчнiй сферi. Запропоновано комплекс зaходiв щодо пiдвищення ефективностi використання та розвитку людського кaпiтaлy Украши в умовах глобaлiзaцii.
Ключовi слова: людський каптал, iнвестицii, рь вень людського розвитку, держава, глобaлiзaцiя.
Смирнова И. И., Симаков К. И. Оценка уровня развития человеческого капитала Украины в условиях глобализации
В статье рассмотрена сущность человеческого капитала как одного из определяющих факторов социально-экономического развития Украины. Представлены главные особенности формирования и развития человеческого капитала. Акцентировано внимание на необходимости инвестирования в человеческий капитал, а именно: в образование, здравоохранение, духовное и физическое развитие, мобильность и т.д. Проанализирован уровень развития человеческого капитала Украины в условиях глобализации по основным показателям, по которым осуществляется определение индекса человеческого развития и индекса человеческого капитала: ВВП на душу населения, средняя продолжительность жизни при рождении, уровень образования. В ходе исследования предоставлена оценка рейтингового места Украины среди других стран мира по данным Программы развития ООН и Всемирного Экономического Форума. Определено, что Украина имеет значительные резервы для развития человеческого капитала, который нуждается в осуществлении институциональных преобразований как на макро-, так и на микроуровнях в социально-экономической сфере. Предложен комплекс мероприятий по повышению эффективности использования и развития человеческого капитала Украины в условиях глобализации.
Ключевые слова: человеческий капитал, инвестиции, уровень человеческого развития, государство, глобализация.
Smirnova I., Simakov K. Assessment of the level of human capital development in Ukraine in the context of globalization
The article considers the essence of human capital as one of the determining factors of the socio-economic development of Ukraine. The main features of the formation and development of human capital are presented. Attention is focused on the need to invest in human capital, namely in education, health, spiritual and physical development, mobility, etc. The level of development of the human capital of Ukraine in the context of globalization was analyzed by the main indicators used to determine the human development index and the human capital index: GDP per capita, life expectancy at birth, level of education. The study provided an assessment of the ranking of Ukraine among other countries of the world according to the UN Development Program and the World Economic Forum. It has been determined that Ukraine has significant reserves for the development of human capital, which needs institutional reforms at both the macro and micro levels in the socio-economic sphere. A set of measures to improve the eficiency of use and development of the human capital of Ukraine in the context of globalization is proposed.
Keywords: human capital, investment, level of human development, state, globalization.
Стаття надшшла до редакци 20.02.2019
Прийнято до друку 28.03.2019
