Summary
ASSESSMENT OF STRENGTH AND DUCTILITY INDICATORS IN DIFFERENT GROUPS OF BASIC DENTAL MATERIALS Kuz V. S.
Key words: basic dental materials «Ftoraks», «Vertex Termosense», «LIPOL», «Deflex Acrylate», strength, elasticity.
The purpose of this study was to carry out comparative evaluation of the mechanical characteristics of the plastics used in the construction of bases of removable dental prostheses. Experimental studies of samples in tension and compression were carried out. We compared fluorine-containing acrylic copolymer "Ftoraks" (Ukraine); thermoplastic materials «Vertex Thermosense», (The Netherlands); "LIPOL" (Ukraine), «Deflex Acrylate», (Argentina). The study was designed to determine tensile modulus of elasticity in tension. The study is based on the compressive deformation speed setting when the load increases. The experiments were performed using the "Deformation installation MRK-1." The study of the physical properties of the "LIPOL" material showed that it was barely acceptable as dental base material due to its high degree of fluidity and tensile and its compressive strength was insufficient as well. Comparative evaluation of samples "Vertex", "Deflex" and "Ftoraks" in terms of strength and ductility showed that to reach the ultimate goal of using the base material, i.e. to ensure the highest possible fixation and stabilization of a complete denture in the prosthetic bed thermoplastic materials demonstrated more acceptable characteristics.
УДК 616.31-085(079.5) Мус'1й-Семенц'1в Х.Г.
ОЦ1НКА НАВИЧОК Г1Г16НИ ПОРОЖНИНИ РОТА У Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНКЕТУВАННЯ БАТЬК1В
Львiвський нацюнапьний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Нев'д'емною частиною профлактичних програм е пдвищення рiвня саштарно-осв 'тньоТ роботи, яка повинна проводитися з урахуванням вку, стану гШени порожнини рота та стоматолог'чного статусу дитини, ТТ мотивованост'!, рiвня знань та навичок щодо гШени ротовоТ порожнини. Важли-ва роль у навчаннi дтей правилам гШени та догляду за порожниною рота належить батькам. Тому метою досл'дження було ои^нити санiтарно-гiгiенiчнi знання батьюв дтей раннього &ку. Для оценки навичок гШени порожнини рота у дтей раннього вку нами проведено опитування батьюв дтей &-ком в 'д 2 до 6 рок'т. Анкета складалася з двох частин. Перша включала питання стосовно мотивованостч батьк'в вЮ&дувати з дитиною стоматолога (чи необх'дно лкувати тимчасов/ зуби, коли вперше вЮ&дала дитина стоматолога та коли необх'дно вЮ&дувати стоматолога дтям раннього вку). Друга частина стосувалася основних правил догляду за ротовою порожниною. Встановле-но, що близько третини батьк'в не вважають необх'дним лкувати тимчасов/ зуби у дтей. Пере-важна бтьшють звертаються до стоматолога у в'1ц дитини 3-5 рок'т з метою консультацТ або срiблення зу&в, коли бтьшють дтей мають вже ураженi кар1'есом молочнi зуби i потрiбне лкування не тльки каресу, а i його ускладнень. Гоупа досл'дження д/'тей, як проживають у м. Львов/ та з iн-тактними зубами, значно швидше розпочинають догляд за порожниною рота, нiж дти, як проживають у сльськш мсцевост'! та з ураженими кар1'есом зубами. Також бльшсть здорових дтей про-водять чищення зуб'в регулярно на в1'дм1'ну в'д дтей з кар1'есом тимчасових зуб'в. Бльше 5% дтей чистять зуби пастами та щ!тками для дорослих. Отже, отриманi дан анкетування вказують на необх'дшсть проведення активноТ сантарно-просвтньоТ' роботи з батьками, вихователями та дтьми, особливо у сшьсьюй мсцевост'!.
Кпючов1 слова: кар1ес, профтактика, саытарно-ппенлчнл знання, д1ти раннього в1ку.
Дане дослiдження е фрагментом плановоТ НДР кафедри стоматологи дитячого в^ ЛНМУ iм. Данила Галицького «Стома-тологiчна захворювансть дiтей з урахуванням со^альних чинниюв ризику та обфунтування диференщйованих методiв л-кування та профлактики», № держ. реестрацТ0110Ш02147.
Вступ
Одним i3 основних напрямш стоматологи дитячого вку е профтактика Kapiecy 3y6iB, великою перевагою якоТ е не лише позитивний вплив на стоматолопчне здоров'я дитини, але i и вщ-носно низька вартють у поpiвняннi з лкуванням [1, 6, 7, 10]. Невщ'емною частиною профтактич-них програм е пщвищення piвня саштарно-осв^ньоТ роботи, яка повинна проводитися з урахуванням вку, стану ппени порожнини рота та стоматолопчного статусу дитини, ТТ мотиво-ваносп, piвня знань та навичок щодо ппени ротовоТ порожнини [2, 5, 8, 9, 11]. Важлива роль у
навчанш д^ей правилам ппени та догляду за порожниною рота належить батькам. Водночас, дослщження [3, 4] свщчать, що piвень знань ба-тьмв е недостатшм.
Мета дослщження
Оцшити саштарно-ппешчш знання батьш д^ тей раннього вку.
Об'ект i методи дослщження
Для оцшки навичок ппени порожнини рота у д^ей раннього вку нами проведено опитування батьмв д^ей вком вщ 2 до 6 ромв. Анкета роз-роблена на кaфедpi стоматологи дитячого вку
Львiвського нацюнального медичного ушверси-тету iм. Данила Галицького i складалася з двох частин. Перша включала питання стосовно мо-тивованост батькiв вiдвiдувати дитиною стоматолога (чи необхiдно лкувати тимчасовi зуби, коли вперше вщвщала дитина стоматолога та коли необхщно вiдвiдувати стоматолога дiтям раннього вку). Друга частина стосувалася осно-вних правил догляду за ротовою порожниною. Для порiвняння проведено аналiз вщповщей ба-тькiв, якi проживають у м. Львовi (контрольна група) та в стьськш мiсцевостi (основна група дослщження). Для детального аналiзу деяких
питань д^ей було розподiлено на двi групи: з ш-тактними та ураженими карieсом зубами.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Аналiз отриманих даних свiдчить, що на за-питання "Як Ви оцшюете загальний стан гiгieни ротовоТ порожнини ВашоТ дитини?" 10,27±2,23% респондентiв вщповти "вщмшно", бiльше поло-вини (52,43±3,67%) - "добре". "Задовтьно" оц^ нили 31,35±3,41% батькiв, "незадовiльно" -4,86±1,58% i лише 1,08±0,25% - "погано" (рис. 1).
Рис. 1. Розподл вдповдей батьюв на запитання "Як Ви оцнюете загальний стан г1г1ени порожнини рота у Вашо)' дитини?"
Важливе значення для ефективност проф^ лактичних заходiв мае мотива^я батьш до вщ-вщування лiкаря та розумiння необхiдностi лку-вати тимчасовi зуби. Аналiз анкет показав, що 73,51±3,24% батькiв вважали необхщним лкува-ти тимчасовi зуби, а майже третина (26,49±3,24%) вщповти, що не потрiбно. Вста-новлено, що 55,68±3,25% батькiв вважають, що стоматолога потрiбно вiдвiдувати два рази на рк, та 28,65±1,01 % вщповти, що один раз на рк. Проте 14,05±2,55% опитуваних вважають необхщним звертатися до лкаря-стоматолога лише тод^ коли болить зуб, а 1,62±0,31% батькiв взагалi вважають, що не потрiбно вiдвiдувати л^ каря дiтям раннього вiку, поки не прорiжуться постiйнi зуби (рис. 2). Опрацьовуючи вiдповiдi батькiв, на запитання "Де навчалася дитина правилам ппени порожнини рота?", було вста-новлено, що у 65,54±3,49% д^ей формування п-гiенiчних навичок по догляду за порожниною рота вщбувалося за допомогою батькiв; у дитячо-му садочку вiд вихователiв - 12,43±2,43%,
18,92±2,88% у лкаря-стоматолога, а ще 8,41±2,04% дiтей взагалi не знайомi з основними правилами догляду за ротовою порожниною.
Аналiзуючи вiдповiдь батькiв на запитання "Коли ваша дитина вперше була у стоматолога?", нами було визначено, що бтьшють д^ей (81,82±2,84%) були у лкаря у вiцi вщ 2 до 6 ро-ш Вiдсоток дiтей, якi до 2 рош були огляненi лiкарем-стоматологом становить лише 7,57±1,94%,з 3 до 5 рош частка д^ей незначно зростае, i коливаеться в межах вщ 21,08±2,99% до 24,32±3,15%. Ще 5,95±1,74% дiтей вперше вiдвiдали стоматолога у 6 рош. Також значна частина батьш (18,18±2,84%) вщповти, що не зверталися до стоматолога, тому що, на Тхню думку, дитин не було потрiбно. Виявлено, що з метою консультаци звертались 46,71±3,67% д^ тей, ще 26,97±3,26% щоб провести покриття зу-бiв (срiблення). Лише 14,47±2,59% та 11,84±2,38% вiдвiдували стоматолога, щоб пол^ кувати або видалити тимчасовий зуб.
14,05
1,62
28,65
55,68
1 раз на рж
2 рази на рж коли болить зуб не потрiбно
Рис. 2. В1дпое1дь 5атьк1е на запитання "Коли необх1дно
З метою пор1вняння деяких запитань стосов-но осв1тн1х знань, нами проведено анкетування батьк1в обстежених д1тей стьськоТ мюцевост1, як1 склали основну групу та мюта Львова, як склали контрольну групу досл1дження.
Важливе значення у проф1лактиц1 кар1есу тимчасових зуб1в мае догляд за ротовою порож-ниною, зокрема початок чищення зуб1в. Отже, зг1дно даних анкетування батьк1в, нами виявле-но, що у основнм груп1 досл1дження, з двох рок1в чистять зуби 38,38±3,57% д1тей та дещо б1льший
е!'де1дуеати л1каря-стоматолога д1тям раннього е1ку?" (у %).
вщсоток (39,69±6,16%) д1тей контрольно!' групи дослщження (рис. 3). Бтьшють д1тей (44,32±3,65%) у основн1й грут досл1дження роз-починають догляд за ротовою порожниною у три роки та значно менша частка (15,87±4,61%) у контрольна груп1. З чотирьохр1чного в1ку здмс-нюють цю процедуру 17,30±2,78% д1тей основноТ групи I 3,5 рази менша ктькють д1тей контрольно' групи дослщження (4,76±0,89%).
%
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
39,68 38,3839,69
44,32
основна група
контрольна група
з 1,5 року з 2 ровдв з 3 ровдв з 4 роюв
Рис. 3. Початок догляду за ротоеою порожниною у осноенЮ та контрольна груп\ досл1дження.
Також, у контрольна грут дослщження, 39,68% д1тей розпочинають доглядати за ротовою порожниною з 1,5 року, I не виявлено таких у основнм грут дослщження.
Нами проанал1зовано, з якого в1ку розпочинають чистити зуби д1ти з Ытактними та ураже-ними кар1есом зубами з даних опитування бать-юв. Отже, згщно отриманих даних, 35,14±6,62% д1тей з ураженими кар1есом зубами, основноТ групи дослщження (стьськоТ мюцевост1), розпо-
чинали догляд за ротовою порожниною у в!ц! 2 роки. У контрольна груп1 досл1дження (м. Льв1в) в1дсоток двохр1чних д1тей е дещо бтьшим I вщ-повщно дор1внюе 37,93±7,23%. Основна частка д1тей з кар1есом зуб1в основноТ групи дослщження чистить зуби з трьохр1чного в1ку (46,62±6,34%) I значно менший вщсоток д1тей контрольноТ групи - 24,14±6,38%. Близько 1/5 дь тей (18,24±4,90%) основноТ групи I лише 10,34±2,13% д1тей контрольноТ групи розпочина-
ли дoгляд за poтoвoю пopoжнинoю з чoтиpьoх poкiв. Тaкoж y дiтей кoнтpoльнoï гpyпи дocлi-дження з ypaженим кapiecoм зyбaми значна ча& тина (27,59±6,65%) poзпoчинaлa чиcтити зу6и з 1,5 po^, чoгo не ^oc^pi^o^ cеpед дiтей oc-нoвнoï гpyпи дocлiдження.
Анaлiзyючи дaнi y фут дiтей з iнтaктними зубами, вcтaнoвленo, щo бiльше пoлoвини дiтей ocнoвнoï гpyпи дocлiдження чистять зу6и з двo-хpiчнoгo вку (51,35±3,67%) i незнaчнo менший вщздток дiтей кoнтpoльнoï гpyпи - 41,18±4,35%. З тpьoх poкiв цю пpoцедypy здiйcнюють 35,13±3,51% дiтей ocнoвнoï фупи та лише 8,82±4,86% дiтей кoнтpoльнoï гpyпи дocлiджен-ня. Сеpед д^ей ocнoвнoï гpyпи 13,51 ±2,51 % po-зпoчинaють чиcтити зуби з чoтиpьoхpiчнoгo вiкy i не виявленo таких у кoнтpoльнiй фут д^ей з ш-тактними зубами. Пpoте, значна чacтинa дiтей кoнтpoльнoï гpyпи (50±6,45%) poзпoчинaють дo-гляд за пopoжнинoю poтa з 1,5 po^.
Пpи oпpaцювaннi вiдпoвiдi pеcпoндентiв на запитання "Скiльки paзiв на день чиcтить дитина зуби?", нами вcтaнoвленo, щo "iнкoли" чистять зуби бтьшють дiтей ocнoвнoï фупи -46,49±3,67%, i 7,93±1,13% д^ей кoнтpoльнoï фупи. Доглядають за ротовою порожниною
'^дин paз на день" 41,08±3,62% дiтей ocнoвнoï, та дещo бiльший вiдcoтoк (49,21±6,30%) дiтей кoнтpoльнoï гpyпи дocлiдження. "Двiчi на день" poблять цю пpoцедypy лише 8,11 ±2,01 % oпитy-ваних ocнoвнoï гpyпи i знaчнo бiльший вiдcoтoк дiтей у кoнтpoльнiй гpyпi - 41,27±6,20%. Нiкoли не чистили зуби 4,32±1,49% дiтей ocнoвнoï фу-пи, та 1,59±0,52% д^ей кoнтpoльнoï гpyпи.
Пpи пopiвняннi кpaтнocтi чищення зyбiв у д^ тей з штактними та ypaженими кapiecoм зубами, нами вcтaнoвленo, щo у ocнoвнiй гpyпi дocлi-дження з кapiecoм зyбiв "iнкoли" чиcтять зуби 53,38±4,10%, i знaчнo менший вiдcoтoк дiтей ш-нтpoльнoï гpyпи дocлiдження (13,79±1,97%) (pиc. 4). "Один paз на день" здiйcнюють цю пpoцедypy 39,86±4,02% дiтей у ocнoвнiй i бiльшicть дiтей у кoнтpoльнiй гpyпi дocлiдження - 65,52±8,15%. Ышли не дoглядaли за poтoвoю пopoжнинoю 4,73±1,74% oпитyвaних ocнoвнoï гpyпи, та дещo менший вiдcoтoк (3,45±1,04%) д^ей кoнтpoльнoï гpyпи.
"Двiчi на день" чистять зуби лише 2,03±0,39% д^ей у ocнoвнiй гpyпi дocлiдження, та знaчнo 6í-льший водоток у кoнтpoльнiй гpyпi -17,24±2,16%.
Рис. 4. Кратнсть чищення зуб'в
Пpи aнaлiзi pезyльтaтiв у д^ей з iнтaктними зубами виявленo, щo у ocнoвнiй гpyпi бiльшicть д^ей дoглядae за poтoвoю пopoжнинoю oдин paз на день (45,95±8,19%), а у кoнтpoльнiй гpyпi ïх вщздток e дещo меншим, i вiдпoвiднo c^o-вить 32,30±8,68%. Пpoте, двiчi на день чиcтять зуби 61,76±9,02% дiтей кoнтpoльнoï гpyпи дocлi-дження, i лише 32,43±7,69% д^ей у ocнoвнiй гpyпi. lнкoли poблять цю пpoцедypy 18,92±2,42% дiтей ocнoвнoï гpyпи, i лише 2,94±0,93% кoнтpo-
у дтей з ураженими кар'^сом зубами.
льнoï гpyпи. Нiкoли не дoглядaли за poтoвoю пopoжнинoю 2,70±1,01% дiтей ocнoвнoï гpyпи, i не виявленo таких у кoнтpoльнiй фут дocлi-дження.
У зaбезпеченнi якicнoï гiгieни poтoвoï пopoж-нини важливу poль вiдiгpae теpмiн викopиcтaння зyбнoï щiтки. Один paз на тpи мicяцi змiнюють ïï 8,11 ±2,01 %, бтьшють (48,11±3,67%) - oдин paз на пiвpoкy, ще 41,08±3,62% - oдин paз на pk, pi-дше oднoгo paзy на pk - 2,70±0,40%.
Для догляду за ротовою порожниною д^и пе-реважно використовують дитячу зубну пасту (78,92±2,99%), як правило, «Дракоша», 11,35±2,33% - дитячi зубн пасти «Colgate», 4,32±1,49% - «Lacalut», а також 5,41 ±1,66% д^ей використовують дорослу зубну пасту. Дитячою щiткою та пастою користуються 62,16±3,57% д^ тей, лише зубну щ^ку без пасти використовуе 26,49±3,24% дiтей, i ще 5,95±1,74% для чищення зyбiв застосовують дорослу зубну щггку.
Висновки
Таким чином, встановлено, що близько тре-тини батьш не вважають необхiдним лкувати тимчacовi зуби у дiтей. Переважна бтьшють звертаються до стоматолога у вiцi дитини 3-5 pокiв з метою консультаци або cpiблення зyбiв, коли бiльшicть дiтей мають вже уражен кapiecом молочнi зуби i потpiбне лiкyвaння не тiльки кар^ есу, a i його ускладнень. Група дослщження д^ тей, ям проживають у м. Львовi та з штактними зубами значно швидше розпочинають догляд за порожниною рота, шж дiти, якi проживають у стьськш мicцевоcтi та з ураженими кapiecом зубами. Також бтьшють здорових д^ей проводять чищення зyбiв регулярно на вiдмiнy вiд д^ей з кapiecом тимчасових зyбiв. Бтьше 5% дiтей чис-тять зуби пастами та щеками для дорослих.
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться на оcновi отрима-них даних анкетування проведення активно'' саш-тарно-просв^ньоТ роботи з батьками, виховате-лями та дiтьми, особливо у стьськш мюцевосп.
Лiтература
1. Безвушко Е.В. Ефективнють пpофiлaктики кapiecy тимчасових зyбiв у дiтей раннього вiкy, якi проживають у ciльcькiй мюцево-cтi / Е.В. Безвушко, Х.Г. Мусш-Семен^в // Пpофiлaктичнa та дитяча стоматолопя. - 2014. - № 1 (10). - С. 21-25.
2. Безвушко Е.В. Освпн знання по догляду за порожниною рота у дггей шкшьного вiкy / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай // Експери-ментальна клiнiчнa фiзiологiя i бiохiмiя . — 2008. — № 2. — С. 87--91.
3. Безвушко Е.В. Рiвень саштарно-ппешчних знань у дггей дошкн льного та шкшьного вку м. Львова / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, 1.С. Дубецька // Новини стоматологи. — 2007. — № 4 (53). — С. 33-36.
4. Вовчко Л.О. Проведення санггарно-просвп"ницькоТ роботи в дитячих дошкшьних та шкшьних закладах / Л.О. Вовчко // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2014. - № 1 (10). -С.18-21.
5. Мельник В.С. Результати анкетування дп"ей, проведеного в рамках виконання програми «Здорова усмшка дггей Закарпат-
тя» / В.С. Мельник, Л.Ф. Горзов // «Молодий вчений». - 2014. -№ 9 (12). - С. 129-130.
6. Потеха О.М. Розробка програми ппешчного навчання для дь тей з piзними видами нальоту / О.М. Потеха, 1.1. Якубова, В.1. Острянко [та н ] / Современная стоматология. - 2013. - № 1. -С. 59-62.
7. Стадник У.О. Саштарна освгга дп"ей та ТТ значення в pеaлiзaцi''' осв^ньоТ програми з профшактики стоматолопчних захворю-вань / У.О. Стадник, О.В. бзерська // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2014. - № 1 (10). - С. 14-18.
8. Чухрай Н.Л. Оцшка ппешчних навичок догляду за порожниною рота як результату саштарно-просвиницькоТ роботи серед дн тей шкшьного вку / Н.Л. Чухрай // Новини стоматологи. - 2012.
- № 2. - С. 51-55.
9. Якимець М.М. «Урок стоматолопчного здоров'я» як складова ппешчного навчання та виховання дп"ей шкшьного вку / М.М. Якимець // Вюник проблем бюлоги i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 2 (119) - С. 267-269.
10. Якубова 1.1. Обфунтування схеми профшактики кapiecy тимчасових зyбiв у дп"ей перших роюв життя / 1.1. Якубова // Современная стоматология. - 2013. - № 4. - С. 89-94.
11. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease / H. Loe // Int. Dent. J. - 2000. - № 50 (3). - Р. 129-139.
References
1. Bezvushko E.V. Efektivnist' profilaktiki kariesu timchasovih zubiv u ditej rann'ogo viku, jaki prozhivajut' u sil's'kij miscevosti / E.V. Bezvushko, H.G. Musij-Semenciv // Profilaktichna ta ditjacha stomatologija. - 2014. - № 1 (10). - S. 21-25.
2. Bezvushko E.V. Osvitni znannja po dogljadu za porozhninoju rota u ditej shkil'nogo viku / E.V. Bezvushko, N.L. Chuhraj // Eksperimental'na klinichna fiziologija i biohimija . — 2008. — № 2.
— S. 87--91.
3. Bezvushko E.V. Riven' sanitarno-gigienichnih znan' u ditej doshkil'nogo ta shkil'nogo viku m. L'vova / E.V. Bezvushko, N.L. Chuhraj, I.S. Dubec'ka // Novini stomatologic — 2007. — № 4 (53). — S. 33-36.
4. Vovchko L.O. Provedennja sanitarno-prosvitnic'ko''' roboti v ditjachih doshkil'nih ta shkil'nih zakladah / L.O. Vovchko // Profilaktichna ta ditjacha stomatologija. - 2014. - № 1 (10). - S.18-21.
5. Mel'nik V.S. Rezul'tati anketuvannja ditej, provedenogo v ramkah vikonannja programi «Zdorova usmishka ditej Zakarpattja» / V.S. Mel'nik, L.F. Gorzov // «Molodij vchenij». - 2014. - № 9 (12). - S. 129-130.
6. Poteha O.M. Rozrobka programi gigienichnogo navchannja dlja ditej z riznimi vidami nal'otu / O.M. Poteha, I.I. Jakubova, V.I. Ostrjanko [ta in. ] / Sovremennaja stomatologija. - 2013. - № 1. -S. 59-62.
7. Stadnik U.O. Sanitarna osvita ditej ta ТТ znachennja v realizaci'' osvitn'o''' programi z profilaktiki stomatologichnih zahvorjuvan' / U.O. Stadnik, O.V. Szers'ka // Profilaktichna ta ditjacha stomatologija. - 2014. - № 1 (10). - S. 14-18.
8. Chuhraj N.L. Ocinka gigienichnih navichok dogljadu za porozhninoju rota jak rezul'tatu sanitarno-prosvitnic'ko' roboti sered ditej shkil'nogo viku / N.L. Chuhraj // Novini stomatologic -2012. - № 2. - S. 51-55.
9. Jakimec' M.M. «Urok stomatologichnogo zdorov'ja» jak skladova gigienichnogo navchannja ta vihovannja ditej shkil'nogo viku / M.M. Jakimec' // Visnik problem biologi'' i medicini - 2015 - Vip. 2, Tom 2 (119) - S. 267-269.
10. Jakubova I.I. Oblruntuvannja shemi profilaktiki kariesu timchasovih zubiv u ditej pershih rokiv zhittja / I.I. Jakubova // Sovremennaja stomatologija. - 2013. - № 4. - S. 89-94.
11. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease / H. Loe // Int. Dent. J. - 2000. - № 50 (3). - R. 129-139.
Реферат
ОЦЕНКА НАВЫКОВ ГИГИЕНЫ ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА ПО РЕЗУЛЬТАТАМ АНКЕТИРОВАНИЯ
РОДИТЕЛЕЙ
Мусий-Семенцив К.Г.
Ключевые слова: кариес, профилактика, санитарно-гигиенические знания, дети раннего возраста.
Неотъемлемой частью профилактических программ является повышение уровня санитарно-просветительной работы, которая должна проводиться с учетом возраста, состояния гигиены полости рта и стоматологического статуса ребенка, его мотивированности, уровня знаний и навыков гигиены полости рта. Важная роль в обучении детей правилам гигиены и ухода за полостью рта принадлежит родителям. Поэтому целью исследования было оценить санитарно-гигиенические знания родителей детей раннего возраста. Для оценки навыков гигиены полости рта у детей раннего возраста нами проведен опрос родителей детей в возрасте от 2 до 6 лет. Анкета состояла из двух частей. Первая включала вопросы относительно мотивированности родителей посещать с ребенком стоматолога (необходимо ли лечить временные зубы, когда впервые посетил ребенок стоматолога и когда необходимо посещать
стоматолога детям раннего возраста). Вторая часть касалась основных правил ухода за полостью рта. Установлено, что около трети родителей не считают необходимым лечить временные зубы у детей. Подавляющее большинство обращаются к стоматологу в возрасте ребенка 3-5 лет с целью консультации или серебрения зубов, когда большинство детей имеют уже пораженные кариесом молочные зубы и требуется лечение не только кариеса, но и его осложнений. Группа исследования детей, проживающих в г. Львове и с интактными зубами значительно быстрее начинают уход за полостью рта, чем дети, проживающие в сельской местности и с пораженными кариесом зубами. Также большинство здоровых детей проводят чистку зубов регулярно в отличие от детей с кариесом временных зубов. Более 5% детей чистят зубы пастами и щетками для взрослых. Таким образом, полученные данные анкетирования указывают на необходимость проведения активной санитарно-просветительной работы с родителями, воспитателями и детьми, особенно в сельской местности.
Summary
EVALUATION OF ORAL HYGIENE SKILLS IN SMALL CHILDREN ACCORDING TO RESULTS OF THEIR PARENTS SURVAYING Musij- Sementsiv K.G.
Key words: caries, prevention, hygiene education, preschool children.
An integral part of prevention programs is to increase health and education work, which should be based on age, oral hygiene and dental status of the children, their motivation, knowledge and skills in oral hygiene. An important role in teaching children of the rules of hygiene and oral care belongs to their parents. The purpose of the study was to assess the hygiene knowledge of parents of preschool children. To assess the skills of oral health in preschool children we interviewed parents of children ages 2 to 6 years. Questionnaire consisted of two parts. The first included the question on motivation of parents to visit the dentist with children (whether to treat teeth, when he first visited the dentist and when a child should visit the dentist). The second part dealt with the basic rules of oral care. Detected that about a third of parents do not considerate necessary to treat the deciduous teeth in children. The vast majority are turning to the dentist with child ages 3-5 years to consulting or covering teeth with silver, when the most children are already affected by caries and need to treat not only caries but its complications. Research group of children living in Lviv and having intact teeth start oral care earlier than children who live in rural areas and with caries affected teeth. The majority of healthy children spend brushing teeth regularly, unlike children with caries of deciduous teeth. More than 5% of children brush their teeth with pastes and brushes for adults. In conclusion, the received data of questionnaire indicate the need for active health-educational work with parents, teachers and children, especially in rural areas.
УДК 616.311-089.165.4-003.2-07
Тончева К. Д., Кiндiй В. Д., Кiндiй Д. Д., Король Д.М., Шульженко О. Ю.
ЦИФРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕЗ1ОГРАМ ЗМИВУ РОТОВО1 Р1ДИНИ У НОРМ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Аетори статт'1 е'дзначають неабияку актуальнсть еиечення складу та еластиеостей ротоеоУ р1дини як одного з голоених показник'т стану енутршнього середоеища орган'зму / можуть мати значення для еияелення патолог'чного процесу на ранн1'х стад'ях. Метою роботи аетор'т статт'1 стало еизначення особлиеостей кристалограф1чного малюнка змиеу ротоеоУ порожнини у практично здороеих пац1ент1е молодого еку та отримання числоеих значень цифроеих тезограм змиеу ротоеоУ р1дини. Граф1чна ¡нформац1я з сетоеого мкроскопу передаеалася до комп'ютера / оброб-лялася у програм1 ImageJ. Проеедений детальний статистичний анал1з дозеолие еизначити е'дсо-ткоеу долю площ1 фрактальних структур б'ткоеоУ природи у групи осб з ¡нтактними зубами та тканинами пародонту. Аетори зеертають уеагу на перспектиенсть кристалографу адже дан дослдження дають диференц1йоеану оцнку кристалограф1чного малюнку е'дпое'дно р1зним пато-лог'чним станам у хеорих стоматолог'чного профлю на ранн1'х стад'ях захеорюеання.
Кпючов1 слова: кристалограф1я, тезюграма, змив ротовоТ порожнини, площа фрактал1в
На сьогодшшнш день у дiагностичнiй практик рафiчноТ картини фаци бюлопчноТ рщини визна-
досить широко застосовують безконтактн мето- чаеться дiею зовшшшх i внутршшх факторiв.
ди дослщжень бюлопчних рщин, одним з яких е При стандартних умовах дослщження особливо-
кристалографiя. Використання кристалографiч- ст структурноТ оргашзацп фаци залежать пере-
ного методу вщкривае новi можливосп у ви- важно вщ молекулярного складу i характеру
вченн функцюнальноТ оргашзацп живих систем. взаемоди окремих компонент бюлопчноТ рщи-
Будь-яка бюлопчна рщина оргашзму в процес ни. Це мае дiагностичне значення, осктьки поя-
депдратаци проявляе властивост единоТ склад- ва в бюлопчнш рщиш будь-якоТ новоТ речовини
ноТ системи, яка мае своТ фiзико-хiмiчнi власти- при патолопчних станах призводить до змши х^
восп i здатна до самооргашзаци [1,2,3]. Динам^ мiчного складу i мiжмолекулярноТ взаемоди, що
ка процесу кристалiзацiТ i характер кристалог- знаходить свое вщображення в особливостях